Урок по Всесвітній історії та 50-й по курсу історії в 11 класі при синхронному методі викладання


ТЕМА: РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ 1945-1953 РР. (УРОК-ЛЕКЦІЯ)



Сторінка5/7
Дата конвертації02.05.2016
Розмір1.22 Mb.
#32773
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА: РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ 1945-1953 РР. (УРОК-ЛЕКЦІЯ)

Мета:

  • Pозкрити причини ускладненого процесу відновлення радянської влади та відбудови народного господарства возз'єднаних районів західноукраїнських областей, закріпити поняття "радянізації" її негативні та позитивні сторони. Розвивати в учнів уміння порівнювати історичні процеси, робити висновки та узагальнення з окремих розділів суспільно-політичного життя, працювати з підручником та додатковою літературою.

  • Виховувати в учнів свідоме розуміння причин народного опору західних українців проти встановлення радянських порядків в цьому регіоні, не сприймання жорстоких методів до людей, що мають особисті погляди, які відрізняються від єдинодержавних.


Тип уроку:
вивчення нового матеріалу

Вид уроку:
урок - лекція

Навчально методичне забезпечення уроку:

  • “Новітня Історія України частина друга 1945- 1995 рр під редакцією Ф. Турченка, П. Панченка, С. Тимченко.

  • Політична карта України.

  • М. Коваль “ОУН-УПА в другій світовій війні (1944-45 р) Документи та матеріали.

Хід уроку.

Повторення вивченого матеріалу:
Вчитель організовує узагальнену бесіду:

  1. Які адміністративно-територіальні зміни в УРСР відбулися після закінчення Другої світової війни? (з показом на карті).

  2. Подайте характеристику внутрішньополітичного та економічного становища України другої половини сорокових - першої половини п'ятидесятих років.

  3. Які причини голоду 1946-47 рр.? Чим були зумовлені його масштаби та які це мало наслідки?

  4. Як ви оцінюєте грошову реформу 1947 року?

  5. Яким було матеріальне становище українського народу в зазначений період?

Відповіді учнів коментує вчитель, в кінці перевірки домашнього завдання робить короткий висновок.

ПЛАН ТЕМИ:

  1. Відновлення радянської влади в західних областях України:

    • формування органів місцевої влади.

    • колективізація західноукраїнського села.

    • відбудова народного господарства та індустріалізація на західноукраїнських землях.



  1. Доля Української греко-католицької церкви.

  2. Операція "Вісла".

  3. Боротьба ОУН-УПА. Р. Шухевич (Тарас Чупринка)

Виклад основного матеріалу вчитель проводить у формі лекції. Учні при цьому складають план конспект лекції.
Процес відбудови у возз'єднаних районах Західної України після їх звільнення від фашистів і завершення Великої Вітчизняної війни проходив набагато складніше, ніж на сході республіки. Це було зумовлено рядом причин: значним руйнуванням, завданим фашистською агресією та воєнними діями 1944 року. Слабкістю економічного потенціалу регіону, особливості менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні перетворення, пасивним та активним опором нововведенням з боку значної частини населення.

Після короткого вступу вчитель переходить до викладу суті перетворення.

  • Bідновлення органів радянської влади здійснювалась шляхом направлення з східних районів України у західні області великої кількості робітників партійно-комсомольського та державного апарату. Працівників правоохоронних органів, державної безпеки, культури і освіти. Майже всі ключеві пости в цих областях займали вихідці з інших регіонів країни. У 1946 році з І6І29 номенклатурних посад в західних областях України місцеві жителі займали всього І2 % (2097 чол.).

  • Процес колективізації на західноукраїнських землях відновився з приходом червоної армії і він здійснювався по відомому вам сценарію кінця 20 - початку ЗО років, тобто методом примусу (І945 р - було всього 145 колгоспів, в реден2 1950-7200, або 93 % селянських господарств були залучені до колгоспів. Під час цього процесу тисячі людей були депортовані у східні райони СРСР. Насильницька колективізація, а антинародна податкова політика, командні методи хлібозаготівель викликали невдоволення селян т створили додаткову соціальну базу для погіршення боротьби УПА та підпільної діяльності ОУН.

  • Положення загострилось і тим, що проводячи боротьбу з ОУН-УПА, органи державної безпеки Радянського Союзу вживали репресивні заходи щодо місцевого населення. У 1948 році було депортовано біля 500 тис. західних українців до Сибіру, в Північні райони Росії.

  • Всім нам відомо, яку роль у житті західних українців займала церква. У 1946 році У Львові на Церковному соборі був винесений вердикт про ліквідацію Брестської Унії і повному розриву з Ватиканом. Це рішення викликала обурення у мирян греко-католицької церкви. Яка вимушена була піти у підпілля.
    Цей крок гоніння греко-католиків зміцнив наміри ОУН-УПА продовжувати збройну боротьбу з "Совєтами" Армія УПА нараховувала до 100 тис. бійців. Керівником збройної боротьби на українських землях був видатний діяч українського національного руху Роман Шухевич.

Висвітлення історичної постаті вчитель організовує шляхом роботи з текстом підручника і пропонує учням самостійно скласти біографічну довідку про Р. Шухевича.
Вчитель пояснив причини поразки національно-визвольної боротьби, яку вели ОУН-УПА і пропонує опрацювати документ з цього питання, вміщений у тексті параграфу під рубрикою “Архів”.
В умовах жорсткої боротьби. яка охопила в основному сільські райони, здійснювалась модернізація промисловості західних областей України Звертає вчитель увагу учнів на:
значно вищі, ніж у східних регіонах УРСР темпи промислового розвитку суттєві якісні зміни у традиційних галузях західноукраїнських земель, появу нових галузей та відкриття значних родовищ корисних копалин (нові родовища нафти, газові родовища, родовище сірки, вугілля). Зміни в економіці краю вимагали більшої кількості освічених людей. Тому велика увага приділялась розвитку освіти (у 1950/51 навчальному році в школах Західних областей працювало близька 60 тис вчителів, кількість вузів зросла до 25. Однак зростання освітянського рівня супроводжувалося активною русифікацією.

З метою закріплення основних положень лекції вчитель організовує бесіду - узагальнення:

  • Якої Ви думки щодо такого висновку?

  • Чому процес "радянізації" викликав ріст незадоволення місцевого населення та піднесення збройної боротьби проти цього процесу?

  • Як ви оцінюєте діяльність ОУН-УПА в цей час?

  • Сучасний історик О.Субтельний соціалістичну перебудову на возз'єднаних землях розуміє так: "привести західних українців у відповідність з радянською системою та їх східними співвітчизниками". Поясніть думку вченого.

Домашнє завдання:
Скласти за текстом параграфу тезовий конспект теми.

ТЕМА: ГОЛОД 1946-1947 РОКІВ

Мета:

  • з'ясувати основні причини й наслідки голоду 1946-1947рр. в Україні;

  • розвивати у учнів уміння працювати з різними історичними джерелами, зіставляти й критично аналізувати наявну в них інформацію, обґрунтовувати своє ставлення до викладення у них фактів;

  • виховання в учнів національної свідомості, загальнолюдських ціннісних орієнтацій.

Тип:
формування умінь та навиків.

Вид заняття:
лабораторно-практична робота.

Навчально-методичне забезпечення:

  1. Ф.Г.Турченко “ Новітня історія України”, підручник для 11кл., К., Генеза, 2000 р.

  2. Воронов І.О. Пилявець Ю.Г. Голод 1946-1947рр., К.,1991

  3. Мемуари М.С. Хрущова // Вопросы истории -1991, № 11.

  4. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України-Львів,1992

Хід уроку.

Пам'ятка для учнів:

  1. Ознайомтесь з джерелами й завданнями.

  2. Обміркуйте засоби їх виконання й визначить основні етапи роботи.

  3. Проаналізуйте джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

  4. Зробіть узагальнення у вигляді висновків.

  5. Підготуйтеся до короткого усного звіту за свою роботу.

Вчитель пропонує учням ознайомитись з такими джерелами:
Данні про врожайність зернових культур в Україні в 40-х роках:

Рік

1940

1944

1945

1946

Планова

Фактична

Врожайність (у цн. з га)

8,6

10,8

7,0

6,9

3,8




Данні про валовий збір зернових культур в Україні в 40-х рр.

1940

1946

Зібрано

План задачі

Залишки

Валовий збір(1330 млн. пудів)

540

363

177




Данні про еквівалент обміну одного центнера жита:

За один центнер жита можна було придбати:

1928р.

1952р.

Ситець (м.)

35

15

Цукор (кг)

17

0,9

Олія (кг)

21

0,5




Данні про нарахування за один трудодень у 4-й п'ятирічці:

Кількість колгоспів
(у %-х до загального числа колгоспів в Україні)


Оплата за один трудодень

22

Більше як 1 крб.

12

Від 60 коп. до 1 крб.

40

До 60 коп.

26

Взагалі не видавали грошей




Кількість судових справ про злочини голів колгоспів за 1946р. і 1-й квартал 1947р.:

Розглянуто справ

1681 (16% усіх голів колгоспів)

Виправдовувальні вироки

16




Лист колгоспників з с.Попелюхи Піщанського р-ну Вінницької області до М. Хрущова (першого секретаря ЦК КП(б)У, голови Ради Міністрів УРСР). (весна 1946р.).
“Микито Сергійовичу, батечко наш, заступник. Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було важко, в лиху хвилину, люди з голоду мруть, діти, від недоїдання і хвороб, стають каліками. Харчуємося ми лободою, корою, а у кого є гроші, йдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, але за хлібом іти далеко - 140-160 км, а у нас ніхто не продає, з колгоспу ми нічого не отримали, і не має надії, все згоріло, а ярина дуже слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо.
Багато хто з колгоспників збираються виїжджати на Кавказ і в Середню Азію, там всі говорять, що життя багате і дешеве, а Україна зубожіла, і ніхто на неї не звертає уваги. Живуть зараз гарно тільки хитруни, спекулянти, шахраї, злодії, а їх багато. А простій людині не добитися правди, всі на неї кричать і не вірять.
По зведеннях, наш район самий відсталий в області, надій ніяких, усі ми вбиті горем, із злиднів нам не вийти. Якщо Ви, Микито Сергійовичу, нам не допоможете, то у нас вже сил не вистачає, а із області нас ніхто не чує, з кожним роком все гірше і гірше в колгоспі, як не працюй, а гарантії немає, що отримаєш. В селі було шумно, а тепер вже ніхто ні свят, ні весіль не справляють, всі збідніли, й нікого це не цікавить. А молодь наша ходить в ганчір'ї, і їм не до веселощів, а комсомольці і партійці мовчать. В газетах пишуть, що все добре, а де добре, а в нас все погано. В районі все погано, гірше, ніж було10 років тому. І базару немає, і церкву повалили, і ставок запустили і лазня не працює, наші родичі з Піщання кажуть, що Піщання стало гірше ніж село.
Люди всі змінилися - худі, чорні, злі. Говорять, що тепер правди немає, але правда повина бути. Ми просимо у Вас підтримки, Микито Сергійовичу, зверніть увагу на наше село Попелюхи Піщанського району. Допоможіть нам хоть у цьому році”.

З “Мемуарів” Микити Хрущова (1967-1971 р.р.).
“1946 був дуже посушливий, с/г в країні дуже потерпіло... не врожай був спричинений важкими кліматичними умовами, а крім того слабкою механізацією с/г, підірваного нестачею тракторів, коней, волів. Бракувало робочої тягової сили. Організація роботи також була погана: люди поверталися з армії, бралися за роботу, але ще не притерлися кожен як слід до свого місця, та кваліфікацію багато хто втратив, а інші й зовсім її не мали. Як наслідок ми одержали дуже поганий врожай. Не пам'ятаю, який там тоді спустили план: десь близько 400 млн. пудів або ще більше. План установлювали вольовим методом, хоч в органах преси й офіційних документах він “обґрунтовувався” науковими даними, тобто знанням метрівок та перерахуванням біологічного врожаю зі знижкою на власні витрати, на витрати для утримання людей, худоби й на товарні лишки. При цьому виходили переважно не з того, що буде вирощено, а з того скільки можна одержати, власне вибити, з народу в засіки держави. І ось почалося це вибивання... я бачив, що рух загрожує катастрофою... назрівав голод. Я доручив підготувати документи до Ради Міністрів СРСР з показом наших потреб. Ми хотіли, щоб нам дали картки з централізованим забезпеченням не тільки міського, а й сільського населення...
Хоч я запевняв, що записки, які я посилав, відображають справжнє становище і Україна потребує допомоги, та тільки ще більше викликав у Сталіна гнів. Ми нічого з Центру не отримували. Почався голод. Стали надходити інформації, що люди вмирають. Подекуди почалося людоїдство. Я одержав повідомлення, що під невеличким містом Васильковим, районний центр поблизу Києва, знайдено людську голову і ступні ніг. Тіло, мабуть з їли. Були й інші випадки. Кириченко, який був тоді секретарем Одеського обласного комітету партії, сказав мені, що він їздив в один з колгоспів перевірити, як люди перезимували. Йому запропонували зайти до однієї жінки, що працювала в цьому колгоспу. Ось як він розповідав про це: “Я бачив жахливу картину. Жінка різала на частини труп своєї дитини, що лежала на столі. При цьому вона промовляла: “Меланку ми вже з'їли. Тепер засолимо Іванка, протримаємося ще трохи.” Уявляєте собі все це? Ця жінка з голоду збожеволіла й різала своїх дітей!”. Я доповів про все це Сталіну, але у відповідь викликав гнів: “М'якотілість! Вас дурять, зумисне розказують таке, щоб розжалити і змусити витратити резерви.”

Виконати наступні дидактичні завдання:

  1. Проаналізуйте документи і статистичні дані й з'ясуйте справжні причини голоду 1946-1947 рр. в Україні, визначить перелік заходів, які , на вашу думку, потрібно було тоді вжити, щоб запобігти кризі с/г ? Свою думку обґрунтуйте.

  2. Зіставте статистичні дані з наявною в листі колгоспників і в “Мемуарах” М. Хрущова інформацією і визначить:

    • причини голоду (зазначте спершу найголовніші причини, далі - другорядні);

    • методи керівництва с/г;

    • масштаби голоду;

    • спрогнозуйте наслідки голодомору середини 40-х років. Визначить справжніх винуватців трагедії сільського населення України в 40-х рр.



  1. Спираючись на аналіз документів, визначить основні причини голоду 1946-1947рр.

  2. Згадайте голодомор 1932-1933 років, його причини, масштаби, наслідки, методи державного втручання в с/г. Уважно прослухайте матеріал про голод 1946-1947 рр.

  3. Порівняйте ці трагічні події в історії України, скориставшись поданою нижче таблицею.




 

Голод 1932-1933рр.

Голод 1946-1947рр.

1. Причини

 

 

2. Масштаби

 

 

3. Методи викачування продовольства з села

 

 

4. Можливі наслідки

 

 




Домашнє завдання.

  1. Доопрацювати таблицю, порівняти з голодом 1921-1923 рр.

  2. М. Коваль, один з авторів навчального посібника з історії України, наводить цифру 800тис. зареєстрованих голодних смертей. Це значно нижче ніж число жертв голодомору 1932-1933рр. Чим Ви можете це пояснити?

  3. Березневий (1947р.) Пленум ЦК КП(б)У визнав за недоцільне поєднання посад голови Ради Міністрів УРСР і Першого секретаря ЦК КП(б)У й ухвалив затвердити Першим секретарем ЦК КП(б)У Л. Кагановича з тим, що М.Хрущов залишиться Головою Ради Міністрів УРСР.
    Водночас Сталін поєднував ці посади на союзному рівні.
    Як Ви гадаєте, чи не мало інших підстав усунення М.Хрущова з посади Першого секретаря ЦК КП(б)У? Обґрунтуйте свою думку.

  4. Орест Субтельний вважає, що радянське керівництво використовувало сільськогосподарські труднощі 1946 року, щоб відібрати в селян землю й реманент, який їм вдалося приватизувати під час війни”.
    Як ви ставитесь до такого твердження? Обґрунтуйте свою думку.

ТЕМА: ПІСЛЯВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1945-СЕРЕДИНІ 50-Х РОКІВ

Мета:

  • узагальнити та систематизувати знання про період післявоєнної відбудови та розвитку України;

  • розвивати вміння при аналізі та оцінці історичних фактів і подій, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати основне і другорядне, об'єктивне і суб'єктивне, давати визначення історичним поняттям;

  • виховувати у учнів відповідальне ставлення до вивчення історичних процесів, що відбувалися в Україні в різні періоди її розвитку

Тип уроку:
перевірки знань учнів

Навчально методичне забезпечення уроку:

  • політична карта УРСР;

  • хронологічна таблиця.

Хід уроку:
У вступному слові вчитель знайомить учнів з основними завданнями уроку, оголошує порядок проведення уроку.

На першому етапі уроку вчитель організовує підсумкову бесіду з учнями класу у формі колективного опитування та пропонує розв'язати дидактичні завдання:



  1. Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в Україні після закінчення другої світової війни? (показати на карті).

  2. Якою ціною заплатив український народ за перемогу уВеликій Вітчизнянійвійні? (людські та матеріальні збитки).

  3. Як відбувався перехід до мирного будівництва. Особливості відбудови промисловості.

  4. Причини голоду 1946-47 рр та його наслідки? (провести порівняльну характеристику голодомору 1932-33 рр з голодом сорокових років).

  5. Охарактеризувати матеріальне положення українського населення другої половини 40-х і початку 50-х років.

  6. Особливості проведення радянізації західноукраїнських земель (скласти поширений план на дошці) і дати пояснення до нього.

  7. Дати характеристику внутрішньополітичному становищу України на початку 50-х років. Початок десталінізації в Україні.

  8. Складності у розбудові культурного життя в Україні в другій половині 40-х на початку 50-х років.

Після усних відповідей на поставлені питання вчитель робить підсумок,коментуючи відповіді учнів,оцінюючи ix.

У ході другого етапу вчитель організовує проходження історичного диктанту.


Варіант завдань для історичного диктанту:

  1. Що означала реалізація довоєнної моделі розвитку народного господарства?

  2. Якій галузі народного господарства надавався пріоритет?

  3. Чим пояснити швидкі темпи відбудови машинобудівельної промисловості?

  4. Коли відбулася грошова реформа?

  5. Які галузі промисловості в роки відбудови розвивалися повільніше?

  6. У чому проявлялася десталінізація на початку 50-х років?

  7. В якому році Крим було передано Україні?

  8. Хто такий Роман Шухевич?

  9. Що означає депортація?

  10. Що означав фонд всеобучу?

  11. Назвіть відомих діячів науки в Україні?

  12. Хто автор книг: "Прапороносці" і “В окопах Сталінграда”?

Варіанти відповідей:

  1. Відновлення індустріалізації.

  2. Електроенергетиці.

  3. Повернення деяких заводів зі Сходу. Розміщення на Україні виробництв демонтованих в Німеччині.

  4. 1947

  5. Легка та харчова промисловості.

  6. Реабілітація засуджених у 30-ті роки видних політдіячів

  7. 1954 р.

  8. Керівник збройної боротьби ОУН-УПА І943-1950 р. Проти МВС- МДБ СРСР.

  9. Вигнання, висилка окремих людей або громадян і цілих народів.

  10. Матеріальна підтримка тих, кому батьки не могли забезпечити матеріальні умови для навчання

  11. А. Паладін, С. Лебедєв, Е.Патон.

  12. О.Гончар, В. Некрасов.

На написання історичного диктанту відводиться 10 хвилин уроку. Вчитель пояснює критерії оцінки.
Проводиться перехресна перевірка історичного диктанту. Учні передають сусідам свої відповіді. Вчитель знайомить учнів з правильними відповідями.

На третьому етапі вчитель, аналізує усні та письмові роботи, оцінює роботу класу в цілому і відмічає кращі наслідки підготовки до уроку учнів, які отримали вищий бал: як на першому так і на другому етапі уроку.



Наприкінці уроку вчитель разом з учнями узагальнює основні положення теми уроку. Разом з учнями робить такий висновок:
Після завершення другої світової війни вперше за багато століть усі українські землі були об'єднані в одну державу-радянський союз. Кордони між різними регіонами України зникли. Поширювалися можливості їx зближення в ім'я досягнення кращого життя, проте імперський характер радянської влади, відсутність в УРСР реального суверенітету зводили нанівець ці позитивні явища в історії українського народу зусиллями народу в Україні був відновлений економічний потенціал. Як і до війни. Республіка була індустріальним придатком СРСР. Відбудова промисловості в Україні була завершена в п'ятій п'ятирічці (і95і-і955 рр.), але більшість підприємств відновили свою роботу на основі застарілої технології і тому продукція промисловості України була неконкурентоспроможною і не мала виходу на світовий ринок. Як і раніше сільське господарство України було другорядною галуззю, за рахунок якого фактично йшов розвиток промисловості.
Важкий тягар селянської праці і не легкого життя втрете ставить сільське населення на грань вимирання у зв'язку з голодом 1946-47 рр.
Біля мільйона жителів України загинули від голоду.
Деякі зміни в сільському господарстві наступили лише після 1953 року,коли вперше було звернуто увагу уряду на злиденне положення
У сільському житті та на катастрофічний стан господарства.
Західні області в повоєнні десять років переживали період радянізації, який супроводжувався несприятливими для місцевого населення методами - репресіями, депортацією, що викликало піднесення масової партизанської боротьби ОУН-УПА проти радянської влади на західноукраїнських землях. Цей рух продовжувався аж до 1952 р.
Відродження та розвиток української культури носили суперечний характер. Цей процес відбувався під тоталітарним контролем центру.
Життя знову і знову переконливо ставило питання про те, що прогресивні, демократичні перетворення можливі лише при умові, коли Україна буде мати реальний суверенітет, незалежність, а без цього гармонічний економічний тасоціально-культурний розвиток України нереальний?

Домашнє завдання:
Вчитель пропонує скласти порівняльну таблицю:
Післявоєнна відбудова в СРСР та в Україні: спільне та відмінне.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка