Урок панорама методичних ідей на уроках історії гелетко Тетяна Петрівна



Скачати 82.46 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір82.46 Kb.

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІНЬКОВЕЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДКАБІНЕТ

ЯСНОЗІРСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Сучасний урок

ПАНОРАМА МЕТОДИЧНИХ ІДЕЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Гелетко Тетяна Петрівна

Вчитель історії та правознавства





Віньковецький район

- 2011-

Сучасний урок . Панорама методичних ідей на уроках історії./ упорядник Т.П. Гелетко. - Яснозір’я 2011 – 68с.

Увазі читачів пропонується збірник , куди увійшли розробки методичних ідей , плани - конспекти уроків з історії. У вступному слові з аналізом сучасних підходів до уроку звертається до читачів Т. П. Гелетко.

Для вчителів історії , класних керівників, завучів з виховної роботи,методистів, студентів і викладачів педагогічних вузів.

Рецензенти В. С. Островський, Саврій С.Г



ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………………………………………… 4

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНІ РОБОТИ ……………………………………………………………….. 5

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА «БИТВА НА РІЧЦІ КАЛКА 1223Р» ……………..6

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА « УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО : ВИНИКНЕННЯ ЗАНЯТТЯ, ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО.»……………………………………………………………………..10

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА «КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ

ЯРОСЛАВА МУДРОГО»………………………………………………………………………………………...14

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

«МІСЦЕ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ІСТОРІЇ»……………... ………………………………..18

ІГРИ………………………………………………………………………………………………………………………23

УРОК-ГРА ПАДІННЯ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ……………24

УРОК –ГРА « ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ»………………………………………………………………...31

ІНТЕРАКТИВНІ ЗАНЯТТЯ…………………………………………………………………………………….. 36

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ ………………………....…37

ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ …………..………………………...........................................47

ЦІКАВІ ІСТОРИЧНІ ВІДКРИТТЯ . МУЗЕЙНІ УРОКИ ………………………………………53

НАШ КРАЙ У СИВУ ДАВНИНУ……………………………………………………………………………..54

УРОК ПРАКТИКУМ. ЕКСКУРСІЯ ДО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ……………………………….59

ВСТУП

Розвиток історичної освіти в сучасній українській школі далеко не завершений як з погляду змісту , так і в плані методики викладання.

Суспільні та соціальні зміни , викликані бурхливим науково-технічним прогресом , висвітлюють риси нового типу суспільства, в якому на перший план висувається економіка обслуговування , де центральне місце посідають наука і освіта. У такому суспільстві в оцінці особистості вирішальним є рівень компетентного знання й професіоналізм.

Реалізація нових завдань освіти потребує нових підходів , звернення до особистості учня з її потребами та інтересами.

Дитина має стати тим сонцем , навколо якого обертаються всі освітні засоби , тим радіусом , який визначає розмір усього кола шкільного життя .

Наведені в пропонованому збірнику уроки є найбільш поширені в моїй шкільній практиці . Це спроба модернізувати традиційне навчання за рахунок інтеграції, його змісту , посилення практичної спрямованості навчання та активізації пізнавальної діяльності учня.

Тому групування матеріалу збірника зроблено відповідним чином :

уроки - дослідження , уроки-ігри, інтегровані уроки, уроки- практикуми (музейні уроки).

Вміщені до збірника уроки досить чітко відбивають моє намагання застосовувати інноваційні підходи до традиційного навчання , які надалі можуть стати основою системи навчання , побудованої на особистісно орієнтованій парадигмі.

Дослідницький метод – спосіб організації пошукової творчої діяльності із розв’язання нових для них проблем.

Лабораторно - практичні роботи – один з видів роботи учнів , суть якої полягає самостійному дослідженні ними історичних джерел і вивчення необхідної інформації , її аналізі , систематизації та узагальнення.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА

«БИТВА НА РІЧЦІ КАЛЦІ 1223Р.»

Мета: Сформувати уявлення про битву на р. Калці і визначити причини саме такого перебігу подій; розвивати вміння учнів складати невеличку схему воєнних дій, спираючись на аналіз історичних джерел.

Хід роботи

1. Уважно ознайомтеся з фрагментом «Тверського літопису».

2. Прослідкуйте шлях просування русько-половецьких військ.

3. Ознайомтеся з планом місцевості та ескізом розташування військ.

4. Визначте місце розташування монголо-татарського і русько-половецького військ.

5. Відповідно до літописної оповіді позначте, де саме знаходилася кожна

із названих дружин.

6. Стрілочками позначте хід битви.

7. Визначте, що вплинуло на такий перебіг подій.

8. Визначте, який вплив мала битва на подальший розвиток подій.



Джерела

Із «Тверського літопису»

«В літо (1223). Через гріхи наші прийшли народи невідомі, про яких ніхто точно не знає, хто вони, і звідки прийшли, і яка їх мова, і з якого вони племені, і якої віри. І називають їх татарами, а дехто каже — туркменами, а інші — печенігами...

І прийшов хан Котян, князь половецький... в Галич до зятя свого, Мстислава... говорячи: «Сьогодні нашу землю відняли, а вашу завтра прийдуть і візьмуть, і тому поможи нам»... Мстислав відправив до своїх братів, князів руських, за допомогою, кажучи так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили, і нам гірше буде від них»... І почали князі збирати воїнів, кожний в своїй області... і, зібравши всіх руських воїнів, вирушили в похід проти татар. Коли вони прийшли до Дніпра на Заруб, до острова Варязького, почули татари, що руські князі йдуть проти них, і прислали своїх послів, кажучи: «Чули ми, що ви йдете проти нас, послухавшись половців. А ми вашої землі не займали, ні міст ваших, ні сіл ваших, і прийшли не на вас. Але прийшли ми, прислані богом, на конюхів та холопів своїх, на поганих половців, а ви

заключите з нами мир. І якщо прибіжать до вас половці, ви не приймайте їх, і женіть їх від себе, а їх добро забирайте собі. Адже ми чули, що й вам вони чимало зла завдають, тому ми їх також б'ємо». Князі ж руські не стали слухати цього, але послів татарських перебили, а самі

вирушили проти татар...

...І вийшли в поле, і зустрілись з татарами, і тут руські стрільці погнали їх далеко у поле, рубаючи їх, захопили їхню худобу, і повернулись назад зі стадами. І звідти йшли руські полки за ними вісім днів до річки Калки і відправили зі сторожовим полком Яруна з половцями, а самі отаборилися. І тут вони зустрілись з татарськими дозорцями, і вбили татари Івана Дмитровича і з ним ще двох, а татари повернули назад. Князь же Мстислав

Мстиславич Галицький звелів Данилі Романовичу перейти річку Калку з полками, а сам вирушив услід за ними; переправившись, стали вони табором. Тоді Мстислав сам поїхав у дозор, і, побачивши татарські полки, повернувся, і звелів своїм воїнам озброюватись. А обидва Мстислави залишались у таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними великі чвари.

І так зустрілись полки... і була битва згубною, через наші гріхи. І були переможені руські князі, і не було такого від початку Руської землі.

Князь же великий Мстислав Романович Київський і... Олександр Дубровський, бачивши це нещастя, нікуди не рушили з місця. Отаборилися вони на горі над річкою Калкою, оскільки місце було кам'янисте, і влаштували вони загорожу з кілків. І билися з-за цієї огорожі три дні. А татари наступали а руських князів і переслідували їх, б'ючи, до Дніпра.

Татари захопили укріплення і людей перебили, всі полягли тут кістками. А князів придушили, поклавши їх під дошки, а татари зверху сіли обідати; і так стогнали князі, і життя своє закінчили...

А сталося це лихо місяця травня тридцятого дня. Лише десята частина війська повернулась додому... І був плач і стогін по всіх містах і селах»'.



Завдання

Завдання І



  1. Проаналізуйте джерело і відтворіть на плані місцевості перебіг

  2. битви.



2. З'ясуйте, чим закінчилася битва і що саме призвело до такого наслідку.

Складаючи картосхему битви, треба враховувати, що загальне тло має бути жовтого або світло-оранжевого кольору; ліси і гаї позначаються зеленим кольором; розташування руських військ зображується червоними прямокутниками, а пересування і напрямок наступу його — стрілками того ж кольору; половецькі війська, що були союзниками русичів у битві, — прямокутниками з червоними штриховими лініями під кутом 45° та інтервалом 2 мм, а їхнє пересування — так само штриховими лініями; монголо-татарське військо — темно-синім або фіолетовим кольором. Всі написи на картосхемі роблять синьою пастою.



Завдання II

Пригадайте, що вам відомо з курсу історії середніх віків про монголо-татар. За Великою Ясою (зводом законів) смертна кара у монголо-татар передбачалася за вбивство, зраду, невірність чоловіка або дружини, крадіжку, розбій, скуповування крадених речей, переховування раба-втікача, чаклунство, неповернення боргу, ненадання допомоги. Смертна кара була двох видів: відтинання голови для простих людей, оскільки вважали, що душа не повертається в тіло, з якого вийшла вся кров, і зламування хребта для знатних. Російський історик Л. Гумільов уважав, що події розгорталися б інакше, якби русичі знали Велику Ясу і діяли згідно з нею. Спробуйте подивитися на літописні події очима монголо-татар і визначте:

1) де русичі порушили Велику Ясу?

2) що вкладали монголо-татари в обіцянку оточеним князям не пролити крові та як це зрозуміли русичі?



Методичні поради

Такий вид лабораторно-практичних робіт новий і дуже цікавий для учнів, але він потребує часу на з'ясування нових для учнів завдань. Тому найдоцільніше домашнє виконання роботи групою учнів перед уроком, на якому вивчається ця тема. Звітом про виконану роботу стає докладна відповідь учнів із накресленою ними на дошці картосхемою події. Вчитель коригує відповідь, якщо від групи виступає один учень, який найкраще виконав завдання. Перед доповіддю учнів класу пропонується пізнавальне завдання— з'ясувати причини поразки русько-половецьких військ, тобто одне із завдань дослідницької групи. Учні висловлюють власні міркування, а «дослідники» виконують роль рецензентів.



За продовженням звертайтеся за електронною адресою yasnozirya@mail.ru


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка