Урок музичного мистецтва в 6 класі «Хоровий концерт»



Скачати 94.33 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір94.33 Kb.
Урок музичного мистецтва в 6 класі

«Хоровий концерт»

Тема: на прикладах хорового концерту М. Березовського,А. Веделя,С.Дехтярьова Д. Бортнянського акцентувати увагу учнів на глибині змісту та красі української духовної музики; закріпити розуміння учнями понять літургія, меса, хоровий концерт, капела, капельмейстер.

Мета: розвивати образно-асоціативне мислення учнів; прищеплювати учням естетичні почуття, любов до кращих надбань українського духовного мистецтва. Формувати вміння емоційно, виразно і творчо виконувати обрядові пісні. Поліпшувати  вокально – хорові навички учнів та почуття ритму.

Музичний матеріал: Хорові концерти Д. Бортнянського, концерту М. Березовського, А.Веделя,С.Дехтярьова українські колядки та щедрівки, Н.Май «З Новим роком, Україно».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
   Хід уроку

І.  Організаційна частина.

 Музичне вітання


Учитель – Добрий день!

Учні – Добрий, добрий день!



2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Згадаємо діти
Духовна музика або літургійна музика — вокальні або вокально-інструментальні (інколи інструментальні) твори на канонічні, релігійні за змістом тексти або сюжети. Насамперед до духовної музики відносять твори, призначені до виконання у під час богослужінь, чимало жанрів духовної музики трансформувалися у світські, зберігши однак релігійне спрямування.

Ораторія— великий концертний твір на певний сюжет (для солістів, хору і симфонічного оркестру). Ораторія виникла в XVII ст. майже одночасно з кантатою і оперою, має певну схожість з ними, відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери — переважанням оповідальності над драматургією, а також відсутністю сценічної дії та художнього оформлення (хоча бувають винятки).

Канта́та (італ. cantata, від лат. canto — співаю) — твір урочистого або лірико-епічного характеру, що складається з декількох закінчених номерів, виконується співаками-солістами, хором у супроводі оркестру і призначений для концертного виконання. Кантата - вид ліричної поезії — урочистий багаточастинний вірш.

Хор — колектив співаків, який здатен виконати будь-який твір на найвищому професійному рівні колектив співаків, які разом виконують який-небудь вокальний твір з інструментальним супроводом чи без нього.
3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.
- Тема нашого урокуХоровий концерт

-Учитель. До музики ми звертаємось за наснагою, розрадою, втіхою. У ній ми знаходимо відображення всього багатства почуттів людини, вона становить одну з найважливіших складових нашого духовного світу. Саме про таку музику в нас сьогодні й піде мова.

Партесний спів


Наприкінці 16 століття в Україні виник новий тип церковного співу - багатоголосний ансамблевий (хоровий) партесний спів, який протягом другої половини 17 ст. і першої половини 18 ст. поширився також у Росію. Кількість голосів варіювалася від простого три- і чотириголосся до складнішого восьми- та дванадцятиголосся, які стали типовими наприкінці 17 століття. Подеколи композитори доходили до 18 і більше голосів. Про багатство репертуару української партесної (хорової) музики того часу свідчить збережений список нот Львівського братства (1697 р.), в якому названо 396 партесних композицій, зокрема 151 концерт і 56 літургій.

Партесний концерт

Основним жанром української професійної музики XVII — першої половини XVIII ст. був партесний концерт. Як вам уже відомо, слово «концерт» походить від латинського, що означає «змагатися».

Партесиий спів — різновид багатоголосого (найчастіше чотириголосого) хорового виконання а capella за окремими партіями (голосами).



Хоровий концерт — центральний жанр хорової музики доби класицизму в українській, білоруській та російській музиці (друга половина 18 століття). Писався як циклічний твір для чотириголосого хору a cappella (виконання твору без супроводу) на церковні тексти (найчастіше на тексти давидових псалмів) і виконувався під час богослужінь. Хоровий концерт зазвичай містив не менше 4-х частин, що чергувалися за принципом темпових та динамічних контрастів.

Ілюстрації хорів(презентація)

Слухання про хоровий концерт (відео розповідь з елементами слухання музики М. Березовського, А.Веделя,С.Дехтярьова)

Презентація портретів композиторів

Історія та походження

Хоровий концерт генетично пов'язаний, з одного боку, із традицією партесного співу, з іншого боку, із західноєвропейською музичною традицією Класицизму. Перші взірцеві твори у жанрі хорового концерту були написані Максимом Березовським та Дмитром Бортнянським. Однак твори обох названих композиторів великою мірою спираються на загальноєвропейську музичну інтонацію (денаціоналізація мистецтва типова для естетики Класицизму). Найбільша наповненість хорового концерту саме українською інтонацією є у хорових концертах Артема Веделя. Саме хорові концерти Артема Веделя органічно поєднали у собі західноєвропейські традиції, а також залучення нового інтонаційного пласта — інтонацій українських дум і плачів.

На певному етапі розвитку музикознавчої науки термінологічно не було розрізнено партесний та хоровий концерт. Тому, під назвою «хоровий концерт» у наукових працях 1970-х рр. іноді слід розуміти «партесний концерт». В даному випадку слід орієнтуватися за вказівками на ту чи іншу епоху розвитку музики: 17 ст. і перша половина 18 ст. (доба Бароко) — партесний концерт, друга половина 18 ст. (доба Класицизму) — хоровий концерт.

Хорова музикамузичні твори, призначені для хорового виконання.Хоровий спів буває одноголосий і багатоголосий, з музичним супроводом або без нього — а капела. Це наймасовіший вид музичного мистецтва.Професійне хорове мистецтво відоме з часів Стародавньої Греції. Воно здавна було невід'ємною частиною відправлення релігійних культів. Перші співочі школи засновано в Римі (5 століття).

Церковна хорова музика в Україні


Хорова музика в Україні розвивалася у тісному зв'язку з Церквою. У Церкві східного обряду хоровий спів практикується без супроводу музичних інструментів, унаслідок чого українська церковна хорова музика була й довгий час залишилася музикою для хору a capella. Саме тому в українській музиці саме хорова музика перебрала на себе функції, які у західноєвропейській музиці виконувала музика інструментальна.Хорова музика привертала увагу багатьох композиторів — як зарубіжних (Й. С. Баха, Ґ. Ф. Генделя, М. Мусоргського, П. Чайковського), так і вітчизняних (А. Веделя, М. Лисенка, К. Стеценка, Д. Бортнянського). 1847 року французький композитор Гектор Берліоз так описував свої враження від звучання хору видатного майстра вокальної музики Дмитра Бортнянського: «...Вісімдесят співаків у пишному вбранні розміщувались по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходилися тенори, а попереду тенорів діти — альти й сопрано.Усі вони стояли нерухомо, з опущеними повіками, у цілковитій тиші. За знаком, зовсім непомітним присутнім, без указівки тону і темпу, вони почали співати... У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним; чулися зітхання і ніжні звуки; час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати дихання у грудях. Потім усе завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні; здавалося, це хор янголів, що підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах...»

Учитель надає слово учневі, який заздалегідь підготував матеріал. Учні мають уважно його слухають та дають відповіді на заздалегідь поставлені запитання.

  • 3 чого починалося життя Д. Бортнянського у мистецтві?

  • 3 яким містом було пов'язано життя композитора?

  • Яку музику писав Д. Бортнянський?

У ч е н ь

— Духовна музика, хоровий спів стали провідними у творчості талановитого українця. Д. Бортнянський — майстер хорового письма акапела. Він дуже добре знав людські голоси і вмів надати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси.

Його хорові концерти сповнені глибокої життєвої мудрості, піднесеної простоти та щирості. Літературний текст часто лише задавав «емоційну програму» твору Бортнянського, а далі вже безмежно панувало мистецтво звуків. Існують навіть припущення, що іноді композитор спочатку писав музику, а вже потім добирав до неї слова.

Дмитро Степанович Бортнянський (1751—1825) — знаменитий український і російський композитор, диригент, педагог. Родом із Глухова — столиці українського гетьманства. Він був сином козака Стефана Бортнянського, уродженця села Бортне, що в Польщі. Стефан Бортнянський служив у війську останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Зважаючи на виняткове музичне обдарування і прекрасний голос, хлопчика у 7 років відвезли до Придворного хору в Санкт-Петербурзі. Відтоді Бортнянський вже ніколи не повертався на батьківщину. Він співав у хорі, з одинадцяти років виконував сольні партії в опері. Співів та вміння триматися на сцені навчався у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого музиканта були поставлені на італійських сценах. 1796 року він став першим керівником Придворної співочої капели у Санкт-Петербурзі. На цій посаді залишався до самої смерті. У ті часи в каплицях-капелах розміщувався чоловічий хор, який співав без супроводу. Згодом капелою стали називати не лише каплицю, а й церковний хор, що за правилами співав без супроводу, звідки й виник термін а сарреііа, що означає — спів у стилі капели, тобто без інструментального супроводу. Капельмейстер (майстер капели) — керівник і диригент хору, оркестру. За спогадами сучасників, Дмитро Бортнянський був дуже щирою людиною — доброю та поблажливою до оточуючих людей і безмежно відданою мистецтву.

Його духовна музика здобула широку популярність ще за життя композитора. Її перекладали для різних інструментів і навіть записували спеціальними цифровими знаками для сліпих. Розповідають, що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і звернувся з проханням проспівати один зі своїх концертів, під звуки якого і помер. Поховано Д. Бортнянського у Санкт-Петербурзі, на Смоленському цвинтарі. У Нью-Йорку (США), у соборі св. Іоанна Богослова на честь композитора встановлено статую.



Розповідь учителя

Хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який ми сьогодні прослухаємо, є яскравим прикладом типово пісенної розспівності. Його мелодійна лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.

Поміж духовних творів Д. Бортнянського особливе місце посідає жанр хорового концерту. Лише за 15 років було опубліковано 45 концертів композитора. Скільки лишилося у рукописах — невідомо.

Традиційно суворий жанр духовного хорового концерту здобув «нове життя» та по-новому зазвучав у творчості Д. Бортнянського.

Концерт «Будь ім'я Господнє» Д. Бортнянського поєднує досконалу музику, глибокий зміст, щирість пісенних і танцювальних мотивів та піднесеність духовного наспіву Невипадково вважають, що емоційний зміст і музична мова хорових концертів Д. Бортнянського виходять за межі духовної музики.

Слухання музики.

Учитель. Послухайте Хоровий концерт Д. Бортнянського «Будь ім'я Господнє»

Слухання Хорового концерту «Будь ім'я Господнє» Д. Бортнянського


  • Яке враження справила на вас ця музика?

  • Яким є характер цього твору?

- Які застосовуються засоби виразності?

4. Вокально-хорова робота

( роз співка,вправи на дихання, дикцію, виконання тризвуків різними прийомами);

розучування пісні Н.Май «З Новим роком, Україно»

а) Слухання пісні в записі.


  • Про що йдеться в цій пісні?

  • До якого виду пісень вона належить? (авторська)

Під час розучування слід звернути увагу на подібність мотивів, ритмічний рисунок, зміну розміру.
б) Виконання пісні
5. Підсумок уроку

1. Бесіда за запитаннями



- Чому був присвячений наш урок?

  • Які музичні твори на ньому прозвучали?

  • Який із них справив на вас найбільше враження?


6. Оцінювання учнів


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка