Урок інтерв’ю Тема. Творчість Анни Ахматової яскраве явище жіночої поезії ХХ століття



Скачати 75.39 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір75.39 Kb.
Російська Сапфо у вирі історії ХХ століття

( урок – інтерв’ю)

Тема. Творчість Анни Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття.

Мета: ознайомити з цікавими фактами біографії Ахматової, розглянути художні особливості ранньої лірики, поглибити знання про акмеїзм, визначити особливості жіночої лірики, розвивати розуміння поетичної творчості, логічність і самостійність суджень, сприяти вихованню почуття людської гідності, прагнення до самовдосконалення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети Ахматової різних років, портрет Гумільова, фреска «Прекрасна Помпеянка», грампластинки з віршами поетеси, голос Ахматової.

Епіграф: «Мистецтво світлом своїм рятує людей від темряви, яка в них є»

(А.Ахматова)

Хід уроку

І. Мотиваційний стан.

1. З’ясування ступеня позитивної емоційної готовності учнів до уроку.

Учитель. Дорогі учні, дозвольте привітати вас … Подивіться у вікно … це ваша остання шкільна осінь. Я хочу. Щоб цей урок вам запам’ятався.

Схилися наді мною, дивний світе!

Я хочу очі сонця цілувати,

Я буду намагатись не згоріти.

Я буду жити, а не існувати. Автор вірша звертається до світу з проханням схилитися до нього, а з яким проханням звернулися б до світу зараз ви?(відповіді)

Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюся, що дух партнерства допоможе нам у цьому. А тепер зверніть увагу на дошку. Девізом нашого уроку пропоную взяти слова Конфуція: «Скажи мені, і я забуду. Покажи мені, і я запам’ятаю. Дай можливість діяти самому, і я навчусь.» То чого я чекаю від вас на уроці? (щоб ми діяли самі і навчились)



2.Цілевизначення та планування .

1) Повідомлення теми уроку.

2) Робота із картками цілей ( вибір із картки цілей на урок, дописування власних цілей)

3) Колективне планування роботи на уроці.



3. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

1) Слово вчителя. Поетична хвилинка.

Жінка… Нерозгадана таємниця, одвічна загадка, яку віками намагалися збагнути чоловіки. Іван Франко риторично запитував:

Жіноче серце! Чи ти лід студений?

Чи запашний чудовий цвіт весни ?

Чи світло місяця? Огонь страшенний,

Що нищить все?Чи ти , як тихі сни

Невинності?

Чим б’єшся ти? Яка твоя любов?

В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?

В чім змінне ти і в чім постійне?

Справді, чим живе жінка? Як збагнути її душу?, зрозуміти бажання? Чим відрізняється жіноча поезія від чоловічої? Збагнути жіночу душу намагалися Мопассан, Л.Толстой, Чехов, Шевченко, Панас Мирний,Франко, Винниченко.Але ми знаємо і жінок – письменниць: О.Кобилянська, Леся Українка, Олена Теліга, Анна Ахматова, Марина Цвєтаєва, Зінаїда Гіппіус.Хто як не сама жінка краще розповість про жінку.

2) «Мозковий штурм». – Хто така Сапфо? Асоціація – називаємо імена жінок, які стали символами. (Пенелопа – відданість, вірність, Єлена – краси і жіночності, Лаура і Беатріче – натхнення і поклоніння,Ольга і Роксолана – мудрості і державного розуму,Євпраксія – непокори ворогу, Марина Мнішек – корисливості і підступності, Марія – заступницької любові до людей тощо).

3) Повідомлення учня . (фреска «Прекрасна Помпеянка» На цій фресці невідомий художник зобразив прекрасну жительку Помпеї в момент творчого піднесення, натхнення. Ще мить, друга – і на тонкій восковій поверхні дощечки з’явиться нова віршова строфа. Її обличчя одухотворене, в очах світиться думка. Говорять, що саме такою була Сапфо, поетеса з острова Лесбос, V століття до нашої ери. Довгі роки Сапфо очолювала школу, де дівчата займались літературою, музикою, співами. В античній ліриці навіть збереглося поняття «сапфічна строфа» - своєрідний прозово-віршований розмір.

Только я взгляну на тебя,

Как у меня пропадает голос,

А язык немеет,

Быстрый огонь пробегает под кожей,

глаза ничего не видят,

в ушах стоит звон.

Я негу люблю, юность люблю

Радость люблю и солнце.

Жребий мой – быть

В солнечный свет

И в красоту

Влюбленной.

Одні легенди змальовують Сапфо холодною і недоступною, інші – навпаки говорять, що через безнадійне кохання вона кинулася зі скали. Сапфо була ідеалом гармонійної особистості. В її честь чеканили монети, на яких вона зображена з лірою в руках. «Девять муз называя, мы Сапфо наносим обиду: разве мы в ней не должны Музу десятую чтить?»,- писал Платон.

Вчитель. Як це повідомлення стосується теми нашого уроку? (Бо ми сьогодні на уроці будемо говорити про А. Ахматову, а її називали Російською Сапфо; її називали Музою Плачу; вона, як і Сапфо, гармонійна особистість)

Чи можна Ахматову назвати гармонійною особистістю? З’ясуємо, що означає бути гармонійною особистістю? (звертаємося до словничка «Азбука моралі»



Гармонійна особистість – поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей душевних, моральних з особливостями поведінки, характеру, вчинків.

На питаня (ці питання написані заздалегідь на дошці): чи можна Ахматову назвати гармонійною особистістю?чому за поетесою закріпилася слава «російської Сапфо»? які і як вона скасувала упередження щодо «жіночої» поезії? ви дасте відповідь після зустрічі з поетесою. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з російською Сапфо.



ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.

  1. Інтерв’ю з письменником (Ролі – диктор, журналіст, літературний критик, Ахматова, глядачі; учні отримують наперед завдання до цього уроку: добре знати біографію і підготувати цікаві запитання, які б розкрили Ахматову не лише як поета, а й як особистість).

Диктор. Розпочинаємо нашу телепередачу «Я – особистість». До вашої уваги інтерв’ю з відомою російською поетесою Анною Андріївною Ахматовою, видавцем газети «Шкільний світ», літературним критиком. В студії працює пряма лінія, так що ви також можете задавати свої запитання, приймати участь у розмові, подзвонивши до нас.(Для сигнала «Дзвінок в студію» використовую звичайні рибальські дзвоники)

Критик. Який внесок зробили ви у розвиток російської літератури?

Ахматова. (Цю роль може виконувати сам вчитель або заздалегідь підготовлена учениця) По-перше, я «жіночу» поезію дорівняла до «чоловічої», скасувавши давні упередження, згідно з якими аналогічні явища у літературі здебільшого зверхньо оцінювалися як розваги освічених дам. А мене, я вважаю, по праву, поставили поруч з Блоком. По-друге, я стала хранителькою найкращих традицій творчої інтелігенції «Срібної доби» і передала трагічний досвід свого покоління поетам 60-80-х років, не дала бур’янові соціалістичної літератури заполонити ниву російської словесності.

Журналіст. Чому свої твори ви не підписували своїм прізвищем, а вигадали псевдонім? Щоб уникнути переслідквань, репресій?

Ахматова. Справжнім прізвищем Горенко мені не дозволив підписувати свої твори батько, тоді я взяла своїм літературним іменем прізвище прабабусі, татарської княжни Ахматової.

Критик. Ваше безтурботне щасливе язичницьке дитинство промайнуло в Криму. Чому вас називають царськосільською музою плачу?

Ахматова. Я прожила в Царському Селі до 16 років(майже 15 років). Для мене це не лише батьківщина, а символ російської культури, пов’язаний з Пушкіним-поетом, якого я обожнювала. Свій творчий шлях я почала тут як і він.

Журналіст. Коли Ви написали свій перший вірш?

Ахматова. В 11 років.

(Один з учнів у класі вирішив задати питання, роздається дзвінок (у кожного на парті лежить рибацький дзвоник, диктор фіксує ці дзвінки, записуючи прізвища учня, який задав питання,за оригінальне запитання додається ще один бал)



Диктор. Увага, дзвінок в студію. Прошу вас назвати своє прізвище і запитання.

Учень. Чому Ваш шлюб із М.Гумільовим тривав недовго?

(Журналіст може брати інтерв’ю і у критика, який оцінює творчість поетеси. В такій формі проходить далі урок. Вчитель обов’язково готує найважливіші, на його думку, запитання, щоб у разі необхідності задати їх. Якщо вчитель не виконує ролі журналіста чи Ахматової, він може бути звичайним глядачем, сидіти за партою, дзвонити у студію і задавати запитання)

Запитання до Ахматової:

  • -Ваше поетичне кредо (ідея морального обов’язку та почуття відповідальності за долю вітчизни)

  • - Чому Ви не поїхали за кордон, щоб врятувати свою духовну свободу й життя? (мій головний обов’язок – поділяти долю батьківщини)

  • - Ваш син став поетом як і батько? (істориком)

  • -Чому обрали позицію «внутрішньої еміграції?»

  • - З ким порівнювали жахливу абсурдність подій у країні в 20-30 роки («таке вигадував Кафка»

  • - Хвиля сталінських репресій зачепила вас і вашу сім’ю? (арешт сина Лева , та чоловіка- Пуніна, 15 років заборони на друк, переслідування цензури)

  • - Як називалася літературна кав’ярня, де ви зустрічалися з творчою інтелігенцією 10-х років?( «Бродячий собака»)

  • -Хто з батьків вплинув на ваш мистецький розвиток? (не батьки, а мій перший чоловік – Гумільов)

  • Чи є у Вас нагороди? (На жаль, на батьківщині лише облиття брудом, «публічна страта», але у 60-х роках прийшло міжнародне визнання: я отримала престижну італійську премію, була обрана почесним доктором Оксфордського університету.)

  • Кого Ви вважаєте своїм духовним наставником? (однією з ключових постатей мого духовного світу був Пушкін, який притягував мене, немов магніт, був еталоном митця, країною духовного паломництва; а з сучасних поетів - Блок, «не тільки найбільший європейський поет першої чверті ХХ ст., а й людиною-епохою». Наші музи були повінчані.

  • А що Вас зближувало з Іннокентієм Анненським?(настанова на «пізнання світу через біль».

  • У чому полягала специфіка розробки теми кохання у вашій творчості? Зачитайте нам Ваш улюблений вірш. (прослухати грампластинку з поезією Ахматової «Літній сад» у її виконанні))

  • Які значення ви вкладали в категорію пам’яті у своїй ліриці. (прослухати грампластинку з поезіями Ахматової у виконанні майстрів виразного читання)

  • Який твір став Вашим духовним заповітом і вершинним досягненням творчості? («Поема без героя»_)

  • Чи може письменник жити лише власними інтересами, забувши про загальнонародні? Ваше життєве кредо? (Мій життєвий шлях сповнений драматичних переживань і неймовірних страждань, але така доля більшості моїх сучасників-поетів. Моє життєве кредо: «Я була тоді з своїм народом. Там, де мій народ, на лихо,був». Я вважаю: «Добре вчиняти так само важко, як просто вчиняти зле. Треба примушувати себе творити добро»…), і т. д.

  • І наостанок, що б Ви побажали нашим глядачам?

Диктор. Наш час вичерпано. Дякуємо всім за участь у бесіді. Наша телепередача закінчується, але ми чекаємо від вас відгуків, пропозицій. До зустрічі в ефірі «Я – особистість».

ІІІ. Закріплення вивченого. Підсумок.

  1. Творча робота. Написати звернення Ахматової до сучасників.

IV. Рефлексія та оцінювання.

  1. «Мікрофон» Учні дають відповіді на питання, які були поставлені перед інтерв’ю (вони записані на дошці).

  2. Чого я чекала від вас на уроці? (Щоб ви діяли і навчились) То ж як ви діяли і чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці? (Самооцінка учнів та оцінювання вчителем)

V.Домашнє завдання.

1. Скласти тези «Ахматова – особистість». Складіть психологічний портрет поетеси. Або написати звернення Ахматової до сучасників.

2. Вивчити напам’ять вірш (на вибір учнів, за бажанням).

3. Опрацювати матеріал підручника Євгенії Волощук ( хрестоматія – стор. 141-145, критика – стор. 162 виконати тестові завдання )





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка