Урок 37 т е м а. Олександр Олесь (Кандиба). Коротко про поета. Поезії з книги «Княжа Україна»



Скачати 184.28 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір184.28 Kb.
У р о к 37

Т е м а. Олександр Олесь (Кандиба). Коротко про поета. Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. «Заспів», «Україна в старовину». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.

М е т а: ознайомити учнiв iз життєписом поета, поезіями з книги «Княжа Україна»; розвивати навички виразного читання поетичних творів, переказу, висловлювання власних міркувань щодо прочитаного; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків.

Т и п у р о к у: урок вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я: портрет Олександра Олеся, збiрка «Княжа Україна», репродукції картин художника Віктора Королькова.

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о б о т и: афiрмацiя, iнтерактивна вправа «Незакiнчене речення», слово вчителя, словникова робота, бесiда, «У майстерні художника», словесне малювання.



П е р е б у р о к у

Забезпечення емоцiйної готовностi до уроку. Повторiть хором афiрмацiю для вироблення впевненостi: «Я – втiлення успiху в навчаннi».

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.

Перевiрка домашнього завдання. Зачитування оповiдань, узаємооцiнювання.

♦ Продовжiть речення: «Прочитавши лiтописнi оповiдi, я зробив для себе висновок, що…».



Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матерiалу.

У ч и т е л ь. Народ живий, допоки жива його iсторична пам’ять. Ця незаперечна iстина спонукала не одне поколiння українських письменникiв звертатися до славних чи трагiчних сторiнок минувшини, щоб за мовчазної згоди байдужих нащадкiв не стала Україна країною без минулого й майбутнього.

Не оминув iсторичної тематики у своїй творчостi й видатний український письменник Олександр Олесь.

Олександр Олесь (справжнє прiзвище – Кандиба) народився 5 грудня 1878 року на Сумщинi у м. Крига (тепер Бiлопiлля). Рiд був кореня доброго, славного – чумацького, хлiборобського.

Із чарiвної краси степової України, з материнського спiвучого голосу, захопливих дiдусевих розповiдей про козацькi часи, з поезiй Великого Кобзаря бере початок задушевна лiрика Олеся. В одинадцять рокiв, залишившись без батька, хлопець усвiдомлює свою вiдповiдальнiсть за долю iнших членiв сiм’ї – мати зосталась одна з трьома дiтьми. Вiн учиться найголовнiшого в життi – старанно i вiддано працювати. І праця, поєднана з поетичним обдарованням i любов’ю до рiдної землi, дала народовi України такого поета.http://fs135.www.ex.ua/show/12640035/12640035.jpg?1600

Освiту майбутнiй письменник здобув у Бiлопiльськiй чотирирiчнiй школi, а також у хлiборобськiй школi м. Деркачi на Харкiвщинi.

Хлопчик був здiбним до навчання, закоханим у красу, народну пiсню, рiдну природу i Шевченкове слово. Ще дитиною вiн навчився читати, вивчив майже всi Шевченковi поезiї, i вiдтодi «Кобзар» був з ним поряд усе життя. У 1903 роцi Олександр Олесь закiнчив Харкiвський ветеринарний iнститут, наполегливо займався самоосвiтою: самотужки вивчав польську, сербську, болгарську мови, читав класичну свiтову лiтературу. Перша поетична збiрка Олеся «З журбою радiсть обнялась» вийшла у Петербурзi в 1907 роцi. Це видання вiдразу помiтила Леся Українка i належно оцiнила талант поета. Олесевi не довелося довго завойовувати поетичної слави – вона прийшла до нього наступного дня пiсля виходу у свiт першої книжки його вiршiв.

Закiнчивши навчання, письменник шукає якоїсь творчої роботи – газетярської, видавничої. Не знайшовши її, змушений працювати за фахом – ветеринарним лiкарем на київських бойнях, де людина з поетичною вдачею i нiжною, вразливою душею, природно, довго витримати не могла.

Знаменним у життi Олександра Олеся був 1912 рiк. Поет побував за кордоном – в Австрiї та Італiї, на Гуцульщинi зустрiчався з Франком i Кобилянською. Творчiсть Олеся набуває дедалi бiльшої популярностi. Привабленi її милозвучнiстю, композитори пишуть на неї музику. Пiсля Шевченка Олесь – другий поет за кiлькiстю творiв, покладених на музику.

У 1917–1919 роках палко пiдтримує становлення незалежностi України. У 1919 роцi емiгрує, мешкає в Будапештi, Вiднi, Берлiнi, Празi. Видає за кордоном низку збiрок, основна тема яких – туга за Україною.

Олександра Олеся цiкавила i захоплювала поезiя iнших народiв – англiйського, французького, болгарського, польського, бiлоруського, грузинського. Аби збагатити українську лiтературу, вiдкрити своєму народовi творчiсть найкращих зарубiжних письменникiв, Олесь невтомно перекладає українською мовою вершиннi зразки свiтового письменства. Багато уваги придiляє i драматичним творам – пише п’єси, етюди.

25 рокiв прожив Олександр Олесь на чужинi. 22 липня 1944 року помер у Празi, невдовзi пiсля того, як одержав повiдомлення про загибель сина Олега – вiдомого поета-патрiота (лiтературний псевдонiм – Олег Ольжич). Похований Олександр Олесь на Ольшанському кладовищi у Празi.

♦ Якi враження викликає у вас почуте про долю письменника?

У ч и т е л ь. Тугою за батьківщиною сповиті всі вірші, написані Олесем в еміграції: для нього Україна – це радість ранкових світанків, це широкі золоті пшеничні поля, це рідні сині волошки і червоні маки, це просто повноцінне духовне життя. Україна була для Олександра Олеся вічною любовʼю, джерелом творчого натхнення, живильною водою.

Поезії, що їх опрацьовуватимемо впродовж двох уроків, входять до збірки «Княжа Україна», яка писалась Олесем уже в еміграції. Складається ця книга з 43 віршів, і задумувалась як своєрідний підручник (чи посібник). Характер усіх поезій даної збірки – описовий, а інформаційність зайняла місце образності. Сама книга була написана дуже швидко – з 15 жовтня до 8 листопада 1920 року, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого Батьківщини. Саме простота – головна риса віршів з цієї збірки.

На її сторiнках, що дихають старовиною, живуть нашi предки з язичницькими iдолами, мудрими i войовничими князями, миготять у стрiмкому бiгу конi, схрещуються списи, дзвенять шаблi – постає доба Київської Русi та Галицько-Волинського князiвства. Розповiдаючи про подiї, що вiдбувалися на цих землях у IX–XIII столiттях, Олесь спирається на найдавнiше i найцiннiше джерело – лiтописний звiд Київський за Іпатiївським списком: «Повiсть минулих лiт», «Київський лiтопис», «Галицько-Волинський лiтопис».

У вiршованiй формi вiн переспiвує сюжети основних лiтописних легенд i переказiв, зауважує наступнiсть правлiння княжих родiв, характеризує вдачу, заслуги i провини перед народом окремих князiв, опоетизовує їхнi героїчнi походи в iм’я захисту Батькiвщини, вияви любовi до рiдного краю. Водночас iз тривогою й осудом пише про князiвськi чвари, мiжусобнi вiйни, якi завдавали чимало лиха й бiди руськiй землi, її народу.

Робота з текстом поезії «Заспів».

Виразне читання твору вчителем або прослуховування із сайту http://www.youtube.com/watch?v=wVfTamfX7vM

Послідовне читання вірша учнями.

С л о в н и ч о к.

Бувальщина – те, що було насправді.

Волос (Велес) − бог скотарства, торгівлі.

Кобза − музичний струнний інструмент.

Мавки − лісові істоти у вигляді красивих дівчат.

Хапуни − ті, що хапають.

Б е с і д а

• Чому збірка Олександра Олеся називається «Княжа Україна»?

• Як наші пращури взаємодіяли з природою?

• Які боги згадуються в цьому уривку? Чим вони займались?

• А що робили тим часом представники «нечистої сили»?

• Яка роль була відведена у всьому цьому людині?

• Знайдіть фрагмент, який повторюється у вірші декілька разів.

• Поясніть вирази у переносному значенні: «вже мохом поросло»; «за водою попливло»; «з вірою в серцях»; «ревіти левом»; «ріки крові розлились».

• Як ви розумієте такі метафоричні висловлювання: «Де ясним промінням-цвітом / Дивна папороть цвіла...»; «І чому так довго в хмарах / Сонце рідної землі...»?

• Яке сонце над Україною зараз? Спробуйте образно висловити свою думку.

• Назвіть наукові відомості з історії, що містяться в поезії Олександра Олеся. (1. Язичницька віра предків: боги – земні, уособлювали явища природи. 2. Походження Києва, Київської Русі, розвиток державності. 3. Подальші змагання за Україну.)



У майстерні художника. Розгляньте репродукції картин художника Віктора Королькова. Назвіть богів, зображених на них. За якими ознаками ви це визначили?0_2c890_19187efb_xl0_2c87e_efae4c56_xl0_2c88f_d6200d3a_xlv
Джерело: http://ivanpobeda.com/post130658037/;

http://geofotoput.ru/wp-content/uploads/2013/05/stribog.jpg

В и с н о в о к. «Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що йтиме мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Волос, Стрибог, Перун, духи, хапуни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.



Робота з текстом поезії «Україна в старовину».

Виразне читання твору вчителем.

Виразне читання вірша кількома підготовленими учнями.

С л о в н и ч о к.

Потоки – стрімкі ріки.

Смарагдові – зелені.

Багно – трясовина.

Став – водоймище.

Вепри – дикі свині, кабани.

Тури – дикі бики.

Б е с і д а

• Якою видалася поетові Україна в старовину?

• Які найменування рослин згадуються автором у вірші? Чи всі вони є частиною природного фонду України в наш час?

• Які тварини тут описані? Кого з них занесено в Червону книгу України?

• Чим займались первісні українці?

• Які слова, вирази з вірша найбільше пробуджують вашу уяву? Прокоментуйте останню строфу поезії.

Словесне малювання. Спробуйте уявити змальований Олесем степ, його мінливість і велич. Розкажіть про побачене й відчуте.

В и с н о в о к. «Україна в старовину» описує природу нашої країни у стародавні часи, зображує рослини та тварин, які зустрічались на нашій території у ті далекі часи. Також вірш дає уявлення про заняття первісних українців.



Рефлексiя. Пiдсумок уроку.

♦ Запишіть дві найважливіші речі, які ви зрозуміли сьогодні на уроці.



Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.

Домашнє завдання. Написати невеликий твір на тему «Яким я уявляю свого далекого предка – русича» (5-7 речень). Намалювати ілюстрації до поезій.

У р о к 38

Т е м а. «Поход на Царгород», «Ярослав Мудрий». Зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні.

М е т а: продовжити знайомство учнів з поезіями Олександра Олеся; вчити виразно й усвiдомлено читати поетичні твори, визначати засоби художньої мови; розширити уявлення п’ятикласникiв про історію українського народу, діяльність князів давньої України-Русі; збагачувати словниковий запас школярiв; розвивати вмiння самостiйно аналiзувати i робити висновки; зацiкавити iсторичним минулим нашого народу.

Т и п у р о к у: комбiнований.

О б л а д н а н н я: портрет князя Олега, репродукція картини М. Реріха «Ярослав Мудрий».

М е т о д и, п р и й о м и i ф о р м и р о б о т и: асоціювання, слово вчителя, учнівські повідомлення, словникова робота, робота у групах, словесне малювання, складання графосхеми та цитатного плану, постановка і розв’язання проблемних питань.



П е р е б і г у р о к у

Забезпечення емоцiйної готовностi до уроку.

Асоціювання. Намалюйте ваш настрій у вигляді предмета, з яким він у вас асоціюється.

Актуалiзацiя опорних знань учнiв.

♦ Перевiрка домашнього завдання. Зачитування творів, перегляд ілюстрацій; узаємооцiнювання.



Оголошення теми й мети уроку.

Опрацювання навчального матерiалу.

У ч и т е л ь. Доба Київської Русі – загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори. Доба Київської Русі зберегла для нас постаті князів, воїнів, просвітників, які назавжди залишаться в нашій памʼяті як взірці мужності, сили духу та розуму. Життєвий шлях цих людей є дуже повчальним для читача будь-якого сторіччя.



Завдяки письменницькому талантові Олександра Олеся ми бачимо не суху хронологію княжої доби, а досить чітко уявляємо собі події, що відбувалися на теренах нашої держави понад тисячу років тому.

«Поход на Царгород», «Ярослав Мудрий» – це маленькі віршовані уривки великої історії українського народу.

Робота з текстом поезії «Поход на Царгород».

Виразне читання твору вчителем.

Ланцюжкове читання вірша учнями.

І н ф о р м а ц і й н а д о в і д к а. Царгород (Константинополь) – столиця Римської імперії з 330 р., потім – Візантії. Заснований Костянтином І у 324-330 рр. на місці м. Візантії на європейському березі протоки Босфор. 1204 р. захоплений хрестоносцями, став центром Латинської імперії. 1261 р. відвойований візантійцями. До середини ХІст. був великим ремісничо-торговельним центром. 1453 р. Константинополь завоювали турки й перейменували його у Стамбул (столиця Туреччини до 1923 р.). На Царгород (Константинополь) неодноразово здійснювали походи військові дружини київських князів: 911 р. – князь Олег, 941 і 944 р.р. – князь Ігор. 957 р. місто відвідала київська княгиня Ольга. Після введення в Х. ст. християнства на Русі з Константинополя направлялися до Києва митрополити. Константинополь відвідували віряни, які здійснювали паломництво до Палестини. Деякі залишили описи міста, наприклад, «Життя й ходіння Даніїла» чернігівського ігумена Даніїла, записки новгородського архієпископа Антонія.

Б е с і д а

• Як ви оцінюєте прихід Олега та Ігоря до влади у Києві? Чи відчули ви авторське ставлення до цих подій?

• Чому Олег пішов у похід на Царгород?

• Що зробили греки, аби перешкодити йому?

• Чому греки перелякались та пристали на умови Олега?

• Якою була ціна перемоги Олега?

• Які риси характеру українців проявилися в поході? Проілюструйте прикладами з тексту найцікавіші епізоди.

• Зачитайте описи міста Царгорода, моря. Які художні засоби використав у них автор?

• Що означав український щит на воротах Царгорода?



Перевірка домашнього завдання. Учнівські повідомлення.

1-й у ч е н ь. Найперші відомості про діяльність князя Олега (Віщого Олега, помер 912 чи 922 р. − варяг, з 879 князь новгородський, з 882 − київський) знаходимо в давньоруських літописах. Згідно з «Повістю минулих літ», Олег був родичем Рюрика, можливо, його шурином (за Іоакімовським літописом). Після смерті Рюрика в 879 році Олег став князювати у Новгороді, оскільки син Рюрика Ігор був ще дитиною.ist5-9-koleg

Етимологія імені свідчить про скандинавське походження Олега. Helgi зі скандинавської – «присвячений богам».

У 882 році Олег здійснив успішні походи на Смоленськ і Любеч. Відтак по Дніпру спустився в Київ, де князями на той час були Аскольд і Дір. Олег заманив їх до своїх бойових кораблів, пред’явивши спадкоємця Рюрика, малолітнього Ігоря, і наказав своїм воїнам убити Аскольда й Діра.

Київ сподобався Олегу своїм місцем розташування, і він перебрався сюди разом із дружиною, немовби проголосивши: «Бути Києву матір’ю міст руських!». Тим самим він об’єднав два основних центри східних слов’ян (північний і південний). Тому саме Олега, а не Рюрика вважають творцем давньоруської держави Київської Русі.

Упродовж наступних двадцяти п’яти років Олег підкорив Києву древлян, северян, радимичів.

2-й у ч е н ь. У 907 році Олег вирушає у великий військовий похід на Константинополь (Царгород). За «Повістю минулих літ», у ньому були задіяні 2000 бойових кораблів. Візантійський імператор наказав замкнути ворота міста й загородити ланцюгами гавань Золотий Ріг, таким чином надавши можливість варягам грабувати передмістя Царгорода. Утім, Олег зважився на штурм нетрадиційним способом. Він наказав витягти кораблі на берег, приладнати до них колеса і напнути вітрила. Побачивши, що кораблі йдуть під вітрилами сушею, стривожені греки запропонували Олегу мир та данину. На знак перемоги Олег прибив свій щит до воріт Царгорода.

Деякі сучасні історики вважають цей похід легендарним, оскільки про нього немає жодної згадки у візантійських авторів, схильних досить детально описувати такі походи періоду 860-941 років.

Та найбільшу цінність для істориків має наведений у «Повісті минулих літ» текст договору між русичами та візантійцями. Умови угоди були вигідними для Руської держави. За нею визнавалося право торгувати із Візантією, не сплачуючи мита. Візантійці зобов’язувалися утримувати руських купців у своїй столиці – Константинополі протягом шести місяців та ще й забезпечувати всім необхідним спорядженням на зворотний шлях.

3-й у ч е н ь. Умови договору 907 р. були уточнені в 911 р. – після нового Олегового походу. Укладення ним партнерської угоди із Візантією мало виняткове значення, позаяк засвідчило міжнародне визнання Руської держави. Договір підвів риску під тим періодом історії Київської держави, що його називають становленням. Ось чому вчені застосовують назву «Київська Русь» саме від початку Х ст.

Питання про смерть Олега залишається дискусійним. У літописах, художніх творах до нас дійшла легенда про смерть Олега від укусу змії, що навіщували йому ворожбити.

Новгородський літопис засвідчує, що Олег очолив ще один похід проти Візантії. Його флот був спалений горючою сумішшю, що під тиском викидалася з мідяних труб на велику відстань.

Хозарські та арабські документи повідомляють, що Олег пішов у новий завойовницький похід, узяв місто Тмутаракань. Його військо на 500 кораблях спустилося Волгою до її гирла, увійшло в Каспійське море, пропливло вздовж західного узбережжя на південь і було повністю знищене персами. Олег нібито загинув у битві.

В и с н о в о к. Поезія «Похід на Царгород» інформує нас про похід Олега на Царгород, який він хотів прилучити до України. Греки вже чекали на нього та перекрили водний шлях до міста. Тоді Олег приробив своїм кораблям колеса і поїхав штурмувати місто сушею. Греки перелякались та прислали до нього послів. Олег на правах переможця виторговував у царя право на вільну торгівлю для своїх купців у Царгороді та на знак своєї перемоги прибив на воротах міста свій щит.



Робота з текстом поезії «Ярослав Мудрий».

Напівголосне читання твору учнями.

Словничок.

Небавом – незабаром.

Берло – палиця, оздоблена коштовним камiнням i рiзьбою, знак влади.

Скоморохи – мандрiвнi актори в Київськiй Русi.

Сян – рiчка у Схiдних Карпатах.

Боян – спiвець, гусляр, давньоруський княжий поет.

Сформулюйте 5 запитань до вiрша i запишiть їх у зошити. Найскладнiше, на вашу думку, позначте.



Робота у групах. Поставте запитання за прочитаною поезiєю сусiдовi по партi. Дайте вiдповiдi на його запитання. Найважче запитання поставте вчителевi.

М е т о д и ч н а р е м а р к а. Коли не прозвучали важливi запитання за змiстом твору, вчитель може провести запропоновану бесiду.

Б е с i д а

• Якi картини виникли у вашiй уявi пiд час читання поезiї?

• Чому Олександр Олесь називає Святополка катом? Хто сiв на престол пiсля нього?

• Як змiнився Київ за часiв князювання Ярослава Мудрого? Вiдповiдь пiдтвердiть рядками з тексту.

• Чому в Європi королi хотiли порiднитися з Ярославом?

• Ярослав Мудрий був князем-завойовником чи князем-будiвничим?

• У чому виявлялася хоробрiсть i мудрiсть Ярослава?

• Зачитайте передсмертний заповiт князя синам. Чи виконали нащадки батькiв наказ?

• Чи погоджуєтеся ви з думкою, що слова Ярослава Мудрого є актуальними для нас, його далеких нащадкiв?

• Сформулюйте тему та iдею поезiї «Ярослав Мудрий».

• Якi прийоми використав Олександр Олесь для розкриття теми та iдеї твору?



Словесне малювання. Опишiть зовнiшнiсть Ярослава Мудрого.ярослав мудрий - микола реріх

♦ Розгляньте репродукцію картини Миколи Реріха «Ярослав Мудрий». Наскільки схожим є образ великого князя, який малює ваша уява, з побаченим на картині?



Робота за варіантами.

І-и й в а р і а н т – у виглядi графосхеми записати якостi Ярослава Мудрого, спираючись на текст поезiї i опрацьовану на уроцi інформацію;

ІІ-и й в а р і а н т – скласти цитатний план, який презентував би заслуги Ярослава Мудрого перед народом.

Озвучення результатів.

О р i є н т о в н е в и к о н а н н я.

І-и й в а р і а н т.


київський князь

мудрість і розважливість

велика любов до книг

авторитет у Європі


Ярослав Мудрий



вольовий характер, мужність, далекоглядність

наполегливість у поширенні християнства

великий будівничий

ІІ-и й в а р і а н т.



1. «Україна зацвіла, як пишний сад».

2. «Люде багатіти почали».

3. «Київ Царгородом другим став».

4. «До палат ішли невпинно чужоземні посланці».

5. «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом».

6. «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах».

7. «Не сваріться, жийте в згоді».

В и с н о в о к. Вірш Олександра Олеся «Ярослав Мудрий» присвячений одній із найславніших сторінок нашої стародавньої історії − Київській Русі часів князювання Ярослава Мудрого. Письменник згадує заслуги князя в розбудові Києва, в укріпленні миру, налагодженні відносин із Європою. Таку мирну політику Ярослав Мудрий заповідав і своїм синам, але тим не вистачило мудрості й снаги зберегти державу. Заповіт Ярослава Мудрого, як не дивно, дуже актуальний і в наші часи − тільки мир і злагода зможуть зробити державу сильною та могутньою, а її громадян − щасливими.



Рефлексiя. Пiдсумок уроку.

Проблемні питання.

♦ Прокоментуйте, як автор ставиться до минулого, до предків?



♦ Чи завжди історія справедлива? Свою думку обґрунтуйте.

Оцiнювання. Аргументацiя оцiнок.

Домашнє завдання. Записати позиції духовного заповіту, залишеного нам пращурами. Прочитати казку «Микита Кожум’яка».
Л і т е р а т у р а

1. М о в ч а н Р. Українська література. 5 клас: Підручник / Р. Мовчан. – К.: Генеза, 2005.

2. О л е с ь О. Княжа Україна / О. Олесь.К.: Веселка, 1991.

3. П а р а щ и ч В. Українська література. 5 клас: Плани-конспекти уроків В. Паращич. – Х.: Веста, 2009.

4. Ш а б е л ь н и к о в а Л. Українська література. 5 клас: Підручник / Л. Шабельникова – К.: Грамота, 2005.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка