Управлінська діяльність щодо організації системи роботи з обдарованими учнями



Сторінка4/10
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ТЕХНОЛОГІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОПЧНОГО СУПРОВОДУ ОБДАРОВАНИХ ТА ЗДІБНИХ ДІТЕЙ

Технологія спрямована на:


• виявлення обдарованих та здібних дітей;

• створення умов для реалізації індивідуальних творчих здібностей дітей.



Теоретичне обґрунтування

Характерними особливостями обдарованих дітей є висока пізнавальна активність і розвинений інте­лект, багата фантазія, творчість, винахідливість, емо­ційна безпосередність, високий енергетичний рівень, чітка моторна координація, фізична стабільність.

Реформування системи освіти зумовило необхід­ність формування й розвитку інтелектуального та духовного потенціалу нації. Особливо актуальною є проблема створення української еліти. А для цього слід створити найсприятливіші умови для всебічного розвитку дитини.

Технологія передбачає:

• інтелектуальний, соціальний і духовний розви­ток особистості дитини з урахуванням її індивідуаль­них особливостей, стану здоров'я, потреб суспіль­ства;

• оптимальну реалізацію цілісного розвивального впливу навчання, виховання та освіти на особистість учня;

• мобілізацію психічних ресурсів особистості, спрямовану на інтенсивний саморозвиток, що водно­час забезпечуватиме і повну самореалізацію, творчу налаштованість.



Концепція

Створення атмосфери для розвитку індивідуаль­ного потенціалу особистості в умовах вільного ви­бору, для зростання особистості та її пізнавальних здібностей, можливість адаптації особистості в соціокультурному середовищі.



Мета технології: максимальний розвиток осо­бистості дитини з високим рівнем здібностей в одній чи декількох сферах з урахуванням її індивідуальних особливостей.

Завдання:

1. Забезпечити умови для самореалізації особис­тості, використовуючи сучасні технології навчання та виховання.

2. Спрямувати роботу з батьками на виявлення та розвиток здібностей їхньої дитини.

3. Скоординувати роботу фахівців, викладачів щодо надання кожному учневі індивідуальних реко­мендацій, створення карт просування здібних дітей.



Умови застосування технологи

Технологію супроводу обдарованих та здібних дітей слід використовувати за умови взаємодії, вза­єморозуміння, узгодженої діяльності всіх учасників навчального процесу.



Покроковий опис технологи

Засобом опису технології є технологічна карта, де зазначено напрями роботи з обдарованими та здібними дітьми протягом навчального року. Згідно з цим відбу­вається розвиток кожної дитини (див. схему 2 на с. 7), Цей процес має планомірний і системний характер, він передбачає:

• комплексне діагностування;

• інформацію;

• консультування;

• проектування індивідуально-орієнтованих програм;

• аналітичну роботу з реалізації цієї проблеми. Результативність згаданої технології визначаєть­ся через показники всебічно розвиненої особистості з високим рівнем розумового розвитку, здатної до са­морозвитку та самореалізації.

Способи визначення результату

• Анкетування.

• Спостереження (зокрема психологічне).

• Аналіз індивідуальних карт досягнень.



Головні переваги

Індивідуальний супровід:

• уможливлює інтелектуальний, соціальний і ду­ховний розвиток, саморозвиток та самореалізацію дитини;

• сприяє не тільки просуванню учня в одній галу­зі, а й підсиленню інтересу до вивчення інших пред­метів;

• допомагає розвивати пізнавальну активність, нестандартність мислення, наполегливість, надзви­чайну працездатність, активну життєву позицію в со­ціальному середовищі;

• виявляє талановитих, обдарованих дітей, адже талант — це диво, досить незвичайне явище, яке тра­пляється не так уже й часто;

• допомагає завчасно виявити конкретні на­хили, уподобання, зумовлені природними зді­бностями;

• допоможе дитині знайти себе і своє творче при­значення.

Застереження

• Помилковий прогноз стосовно обдарованості конкретної дитини може призвести до негативних наслідків.

• Надмірна увага і спонукання до успіхів може спричинити стрес.

Психологічний супровід розвитку обдарованих дітей

Створення програми психологічного супроводу зумовлене посиленням уваги до проблем особистос­ті, особливо обдарованої й талановитої, та потребою в такій системі навчально-виховного процесу, за якої учень як унікальна і неповторна особистість стає ак­тивним суб'єктом навчання й виховання.

Реалізовуючи таку програму, психологічна служ­ба школи впроваджує ефективні методики і техноло­гії виявлення, навчання та виховання дітей з високим рівнем здібностей. Програма також передбачає вдо­сконалення середовища, яке має забезпечити умови для розвитку творчого потенціалу і гармонійного розвитку особистості.




КРУГЛИЙ СТІЛ «НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНИХ -НЕЛЕГКА СПРАВА»


Мета:

з’ясувати основні позиції ставлення вчителів школи до визна­чення «обдарованість»;

— визначити наявні проблеми обдарованих дітей та шляхи психолого-педагогічної співпраці в даному питанні.

Загальне питання для обговорення.

Чому ми говоримо, що навчання й виховання обдарованих — нелегка справа?



Завдання:

— розробити рекомендації, поради для вчителів і батьків з пи­тань заохочення та підтримки здібних учнів;

— скласти перелік умов, що заважають прояву творчості.

Обладнання й матеріали: анкети, тести, картки обліку індивіда з яскравими проявами здібностей до окремих видів діяльності і дис­циплін, зразки робіт обдарованих дітей, висловлювання щодо обда­рованості.

ПЛАН ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ



  1. Що таке обдарованість? (Виступ заступника директора шко­ли з навчально-виховної роботи.)

  2. Виступи членів груп: обговорення питань з визначеної мікротеми, ситуативне програвання в ролях.

3. Виконання практичних завдань членами груп:

  • визначити за поданою психологічною характеристикою осо­бу виконавця творчої роботи. Довести свою думку;

  • захист оформленої картки обліку індивіда з яскравими про­явами здібностей до окремих видів діяльності і дисциплін.

  1. Аналіз результатів тестування вчителів, учнів, анкетування батьків. (Підсумкове узагальнення психолога.)

  2. Дискусія на тему «Обдаровані правопорушники». (Метод «За­питання по колу».)

  3. Тренінгова вправа «Репрезентуй свого колегу як талант». (Ро­бота в парах.)

  4. Обговорення рекомендацій, порад учителям, батькам, пере­ліку умов, що заважають прояву творчості, пропозицій для рішення педради.

8. Прийняття рішень.

Під час засідання педради кожен може виступити з особистим баченням конкретної проблеми, поділитися своїм досвідом і прак­тичними здобутками з колегами.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ТАКОГО ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

Підготовка

Підготовку здійснюють творчі групи. Кожна група одержує за­вдання — вивчити проблеми на своїй ділянці. До роботи залучають­ся адміністрація, керівники МО, психолог.



Творчі групи разом з адміністрацією:

  • опрацьовують питання для засідання;

  • проводять анкетування вчителів і учнів, батьків;

— допомагають учителям систематизувати матеріал з обраної проблеми;

  • вивчають шкільну документацію; —розробляють пам'ятки педради;

  • готують проект рішення.

Гласності і стимулювання підготовки вчителів до засідання пе­дагогічної ради досягаємо завдяки тому, що у вчительській за місяць вивішуємо плакат-оголошення щодо майбутнього засідання, де за­значено дату, тему, час, місце проведення, мету й завдання, порядок денний, запитання до педагогів. Поруч — перелік літератури з об­раної проблеми.

Це робиться для того, щоб не було байдужих, які зазвичай відмов­чуються, а також, щоб заздалегідь зорієнтувати вчителів, допомогти їм проаналізувати свої знання, роботу, підготуватися до виступу.

Велику роль в ефективності роботи педагогічної ради відіграє інформація, здобута за допомогою опитування.

Творчі групи разом з адміністрацією, психологом і класними керівниками проводять масові опитування та узагальнюють їх ре­зультати.

Анкетування, опитування учнів, учителів і батьків дає змогу подивитися на проблему їхніми очима, обговорити її ширше й глибше.

Готуючи засідання, адміністрація школи надає вчителям допо­могу у систематизації матеріалу. Навіть досвідченим педагогам буває важко узагальнити свої спостереження в письмовому вигляді. Часто постають запитання, пов'язані з характером виступів на на­раді.

Особливе значення приділяється вивченню шкільної докумен­тації: тематичного й поурочного планування, планів виховної ро­боти, факультативних занять, гуртків, секцій, класних журналів, щоденників. Це — джерело даних для обговорення багатьох про­блем шкільного життя.

Значне місце в роботі груп приділяється укладанню, розробці пам'яток, порад, рекомендацій. Кожна група та адміністрація роз­робляють їх, учителі-предметники уточнюють і додають найбільш суттєве.

Ці матеріали вчителі цінують за конкретність, чіткість, логічність. Такі пам'ятки особливо потрібні молодим фахівцям. А наслідком стає підвищення педагогічної майстерності.

3. Засідання

На засіданні педради виступають представники груп. Обгово­рення відбувається послідовно, охоплюючи всі аспекти проблеми. Виступ керівника ілюструється наочним матеріалом (графічним, цифровим, демонстраційним). Після цього проводяться різноманітні практичні завдання, тренінги. Аналізуються результати тестуван­ня, анкетування.

Педрада підбиває підсумки, ухвалює проект рішення, підготов­лений усіма групами, більшістю учителів.

На адміністративній нараді проводиться рефлексивний аналіз засідання педради. Оцінюється його ефективність, актуальність, дієвість.

МАТЕРІАЛИ ДО ВИСТУПУ ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА

Розумні люди — найкраща енциклопедія.

Й.Гете

Здібні й талановиті люди в будь-якому суспільстві здатні забез­печувати його прогрес, процвітання країни, в якій живуть. Плода­ми їхньої праці користуються всі.

Є кілька визначень обдарованості. Ось, наприклад, «Психоло­гічний словник» (за редакцією Бурлачука, Морозова) пропонує таке тлумачення: обдарованість — це:


  1. якісне своєрідне сполучення здібностей, яке забезпечує успіш­не виконання діяльності;

  2. загальні здібності, що зумовлюють широту можливостей лю­дини, рівень та своєрідність її діяльності;

  3. розумовий потенціал або інтелект; цілісна індивідуальна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей до на­вчання;

  4. талановитість, наявність внутрішніх умов для видатних до­сягнень у діяльності.

Багатозначність терміна «обдарованість» вказує на багатоас-пектність цілісного підходу до сфери здібностей.

Обдарованість можна оцінювати лише за результатами тесту­вання, її ступінь і своєрідність можна визначити тільки в процесі навчання, виховання, виконання дітьми доручень практичного та інтелектуального характеру. Педагог має дбати про поєднання роз­витку здібностей із загальноосвітньою підготовкою та вдоскона­ленням особистості.

У наших освітніх закладах у першу чергу оцінюються інте­лектуальні, музичні, художні й рухові здібності. Решту ж дітей автоматично зараховують до «нездібних», «нездар». Насправді ж здібностей набагато більше, і вони можуть проявлятися по-різному. Часто трапляється розходження між загальними та спе­ціальними здібностями. А учень, котрий не має жодних успіхів з більшості навчальних дисциплін, може іноді виявитися напрочуд обдарованим. Обдаровані змалку завдають чимало клопоту бать­кам і педагогам, які з ними працюють: мають безліч запитань, реалізують свої численні фантазії та здійснюють експерименти, що не завжди добре закінчуються для навколишніх і для них са­мих. Дорослі часто «пригнічують талант», «усереднюючи» його. Таким чином, юне обдарування у майбутньому стане пересічним прагматиком. Ще свого часу Леонардо да Вінчі сказав: «Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи застосування, хиріє».

Педагоги найчастіше прихильні до інтелектуальних учнів. Реш­ту ж — талановитих «експериментаторів» — вважають диваками,

«брутальними правопорушниками», і ті стають постійною мішен­ню для кепкування. Але ж кожен із них повинен бути в полі зору вчителя. Тож навчання і виховання обдарованих — справа легка чи важка?

РОБОТА ТВОРЧИХ ГРУП

І група. «Переваги інтелектуальної обдарованості». Питання для обговорення:


  • Що таке інтелектуальна обдарованість?

  • Методи й прийоми її розвитку у нашій школі.

  • Підтримка і збереження таланту, обдарованості. Ситуація для програвання в ролях.

Учень прийшов до вчительки і вперше в житті показав свій твор­чий доробок (вірші чи то оповідання). На обличчі в нього — бо­язкість, невпевненість, але й сподівання. Твори справді варті ува­ги. Учителька зневажливо переглянула, висловивши претензії щодо успішності на її уроках, назвала мазаниною, ще й розлютилася, що учень відбирає в неї час. Випроваджуючи його, порадила це нікому не показувати й не виставлятися на посміх.

Завдання. Інсценуйте поведінку вчителя. Яким чином такий учи­тель може загубити талант?

2 група. «Захист розвитку творчої обдарованості й визначення її переваг над інтелектуальною». Питання для обговорення:

— Що таке творча обдарованість?



  • За якими ознаками можна рано визначити творчу обдаро­ваність?

  • Розвиток творчих здібностей в умовах загальноосвітньої школи.

Ситуація для програвання в ролях.

Учитель (підміняючи колегу в незнайомому класі) випадково побачив у контрольній роботі нетрадиційні, але правильні способи розв'язання задач. Спостерігаючи надалі за роботою цього учня на уроках, він зрозумів, що це талановита, інтелектуально обдарова­на дитина.



Завдання. Спроектуйте подальшу роботу з цим учнем і з учителя­ми, які з ним працюють, спрямовану на розвиток його можливостей, підтримку й максимальне сприяння таланту.

З група. «Проблеми обдарованої дитини». Питання для обговорення:

— Вразливість та її причини.

— Некомфортність у класному колективі, колі однолітків, поза школою.


  • Неадекватна (завищена або занижена) самооцінка.

  • Проблема «дорослого дитинства» та адаптації в суспільстві.

— Невідповідність фізичного, інтелектуального та соціального розвитку.

Ситуація для програвання в ролях.

До вас як учителя-куратора прийшли батьки, невдоволені «до­рослим дитинством» своєї непересічної дитини (можливо, вундер­кінда, генія).



Завдання. Доступно й тактовно поясніть батькам від імені вчите­ля, що їхня дитина незвичайна, талановита, що це — дар Божий і його необхідно підтримати і зберегти.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ЧЛЕНАМ ГРУП

І. Визначити за пропонованою психологічною характеристикою особу виконавця творчої роботи. Довести свою думку

1. Малюнок фарбами «Щасливий день»

Належить людині розважливій, яка любить свободу. Не може тер­піти будь-якого тиску з боку начальства і старших, посягання навіть найближчих друзів на «особистий простір». Безтурботність можна назвати однією з головних рис її характеру. Не схильна замикатися в собі, стримувати сльози й емоції, воліє, виплеснувши, забути про них.

Здатна радіти незначним речам: цукерці, красі довкілля, зустрічі з кумедним цуциком тощо.

Здатна легко відволікатися з обов'язкової діяльності (урок) за­ради цікавої улюбленої справи, якщо не відчуває контролю і спо­дівається уникнути покарання за невиконане завдання.

Коло близьких друзів досить обмежене й непостійне. Неспромож­на глибоко перейматися чужим горем чи клопотом, співчуває лише для годиться.

Скоріш за все, справляє враження людини спокійної та врівно­важеної.



2. Витшшнка «Біле по чорному»

Людина надзвичайної творчої обдарованості, вміє бачити диво­вижне серед навколишньої живої та неживої природи (снігу, хмар, каміння, дерев і гілля, слідів на землі тощо). Постійно зауважує яскраві характерні ознаки людини, тварини, реальних та фантас­тичних істот, дуже легко уявляє чудернацькі назви та речі, які їй подобаються, і реальні назви, яких вона не знає, наприклад, диво­вижні дрібні сувенірчики зі скла, каміння, морських мушлів.

Така людина з цікавістю й захопливо, аж до пристрасті, за­ймається художньою діяльністю, якщо впевнена, що її витвір—не­повторний і особливий. Не любить «знімати зразки», працювати за шаблоном. Показуватиме роботи не всім, а лише тим, кому довіряє, наперед знаючи, що оцінять належно.

Обрана кольорова гама свідчить про таємничість, бажання при­ховувати власні проблеми або ж «оповити своє «я» вигаданою, уда­ваною особливою таємничістю». У думках такої людини часто відчу­вається боротьба суперечностей, нерідко із самою собою. Іноді схильна вважати себе, навіть через незначний привід, найнещасні-шою у світі.



3. Вишивка бісером «Метелик»

Роботу створила людина з високорозвиненим естетичним сма­ком, відчуттям симетрії. Така людина, як правило, може виявляти здібності одночасно до багатьох ремесел: вишивка різних видів, малювання, виготовлення дрібних сувенірів і м'яких іграшок.

Здатна виражати яскраві «позитиви», хоче, щоб її помітили, звер­нули увагу. Прагне виділитися серед ровесників.

Чорний фон свідчить про тривожність через неприємні для неї моменти. Обраний образ — Метелик—прагнення до безтурботно­го, спокійного життя.

Така людина знає, яким чином можна уникнути проблеми, але не завжди так чинить — через боязкість і нерішучість.

Може глибоко перейнятися «важким» художнім твором, кіно­фільмом чи обговоренням проблеми навіть незнайомих людей, схиль­на пожаліти кульгавого собаку й напівроздушеного жука.

Любить доглядати тварин і рослини. Домашнього улюбленця може сприймати як друга.

II. Захистити оформлену картку обліку індивіда з яскравими проявами здібностей до окремих видів діяльності й предметів

Картки заповнюються членами групи під час підготовки до за­сідання педради. Для виконання цієї роботи пропонуємо певні озна­ки творчої обдарованості дитини.

ОЗНАКИ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ УЧНЯ



  1. Відчуття нового, чутливість до протиріч, парадоксів.

Уміння бачити незвичайне у звичайному, по-новому сприймати

звичайне.

Відсутність заштампованості. Здатність дивуватися.

Уміння вбачати проблему там, де, здавалося б, усе розв'язано.

2. Наявність дивергентного мислення, на відміну від конвергентного, лінійного, логічного, шаблонного, які орієнтуються на відомі тривіальні способи розв'язання проблеми.

Ознаки дивергентного мислення:

а) багатство думок, здатність продукувати багато ідей;

б) гнучкість, швидкість мислення, створення різноманітних рішень, альтернативність розв'язання, вміння змінювати спрямованість мислення;

в) оригінальність, здатність знаходити нові, незвичайні комбінації, розкривати віддалені зв'язки між предметами, явищами, готовність до незвичайних асоціацій, нових напрямів думки;

г) здатність довести розв'язання до кінцевого результату, доопрацювати його в деталях.

3. Виняткова допитливість, підвищений інтерес до таємниць природи, шляхів оволодіння цими таємницями, прагнення з'ясувати невідоме, зрозуміти причини явищ, захопленість, дослідницький хист.

4. Сміливість розуму, уяви.

Готовність до ризику, експериментування (але не авантюризм), до зустрічі з новим, незвичним.

5. Схильність дійти до самої суті, вимогливість.

6. Потреба самостійної напруженої розумової діяльності.
Прагнення шукати, творити. Інтелектуальна активність та ініціатива (схильність розмірковувати за межами конкретної ситуації).


  1. Оригінальність способів розв'язання наявних проблем. Само­стійна постановка, формулювання нових завдань, проблем.

  2. Привабливість невизначених, хаотичних, безладних, асимет­ричних об'єктів, які можна привести до гармонії й естетичного ладу (почуття краси).

  3. Можлива надзвичайна концентрація уваги, що доходить до ігнорування навколишніх подразників.

  1. Здатність до творчої уяви, фантазії, що дозволяє поєднати відособлене, суперечливе.

  2. Прагнення прямувати шляхами, далекими від логіки та здо­рового глузду.

12. Натхнення та інтуїція як елементи творчої діяльності.

13. Уміння охопити суть основних взаємозв'язків, властивих проблемі.


НЕСТАНДАРТНИЙ УЧИТЕЛЬ

(тест)

Позначте знаком «+» якості, які Вам подобаються в учнів, а зна­ком «-» ті, що не подобаються.



  1. Дисциплінований.

  2. Організований.

  3. Вибивається із загального темпу.

  4. Ерудований.

  5. Дивно поводиться, незрозумілий.

  6. Уміє підтримати загальну справу.

  7. Вискакує на уроці з недоречними зауваженнями.

  8. Стабільно встигає (завжди добре вчиться).

9. Зайнятий своїми справами (індивідуаліст).

  1. Швидко, «на льоту» все сприймає.

  2. Не вміє спілкуватися, конфліктний.

  3. Охоче спілкується, приємний у спілкуванні.

  4. Іноді тугодум, не може зрозуміти очевидного.

  5. Ясно і зрозуміло для всіх висловлює свої думки.

15. Не завжди бажає підкорятися більшості чи офіційному керівнику.

Яких «+» у Вас більше: на парних номерах чи непарних? Якщо на парних—вітаємо Вас — Ви «нестандартний учитель», які трап­ляються рідко.


ДИСКУСІЯ «ОБДАРОВАНІ ПРАВОПОРУШНИКИ»

Метод «запитання по колу»

  • Як розпізнати обдарованого за зовнішністю? Це можливо?

  • Які типові особливості поведінки обдарованої дитини?

— За якими рисами захисного характеру, на вашу думку, може ховатися обдарованість?

  • Які, на вашу думку, причини пізнього виявлення таланту?

  • Виявлення таланту в якому віці можна вважати пізнім?

— Висловіть своє ставлення до тези, котру обстоюють декотрі вчені-педагоги: «Будь-яка дитина є або може бути обдарованою за спеціально організованого педагогічного впливу».

— З яких причин обдарована дитина сама може прагнути заглу­шити чи приховати свій талант?

– Чи обов'язково постійно створювати спеціальні умови для обда­рованого учня (окремі завдання підвищеної складності, щоденні інди­відуальні доручення, залучення до постійних позашкільних заходів)?

—Як розвивати творчі можливості слабо встигаючого учня?

— Що стимулює творчість?

—Які риси особистості сприяють творчому розвитку?

— Чи має право педагог вносити корективи в продуктивну творчість, діяльність обдарованої дитини?

— Чи слід робити виправлення у вірші, малюнку?

—Чи доцільною є участь обдарованих дітей у шкільних конкур­сах, олімпіадах разом з іншими учнями?


  • Чи не зачіпає це самолюбство обох категорій школярів?

  • Як ви ставитеся до прізвиськ, які діти дають обдарованим однокласникам («зубрила», «рвач», «вискочка»)?

  • Як, на вашу думку, ставляться до цього обдаровані діти?

  • Як педагог має співпрацювати з сім'єю обдарованої ди­тини?

КАРТКА


ОБЛІКУ ІНДИВІДА З ЯСКРАВИМИ ПРОЯВАМИ ЗДІБНОСТЕЙ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ І ДИСЦИПЛІН

I. Загальні соціальні відомості

Прізвище



Ім

Стать


Вік

Школа


Клас

Стан здоров'я


II. Виявлені здібності

Спортивні

Музичні

Вокальні

Артистичні

Технічні

Математичні

Природничі

Гуманітарні

Літературні


III. Рівень розвитку креативності

IV. Індивідуально-біологічна підструктура особистості

Прояви нервової системи:

Сила

Рухливість



Урівноваженість

Темперамент


V. Спілкування у школі

Має багато друзів

Непопулярний

Ставлення до нього — доброзичливе

Багато однокласників недолюблюють його

Залюбки спілкується

Спілкується з обмеженим колом людей

Не боїться виступати перед незнайомими людьми

Боязкий, сором'язливий

Відкритий

Замкнутий

Орієнтується на власну думку про себе

Цікавиться думкою навколишніх про себе

Є опорою вчителя

Погано впливає на однолітків

VI. Спілкування в сім'ї

Атмосфера в сім'ї дружня

Атмосфера в сім'ї конфліктна

Відносини близькі, довірливі

Відносини відчуження

Добрі взаємини з батьками

Погані взаємини з батьками

Обмежування самостійності дитини

Самостійність не обмежується

Батьки охоче співпрацюють з учителями

Батьки сперечаються з учителями


VII. Які звання, нагороди має; є переможцем яких олімпіад, конкурсів, фестивалів тощо
УЧИТЕЛЬ Є ВИРІШАЛЬНИМ ФАКТОРОМ У СИСТЕМІ НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Учитель повинен:

  1. Бути доброзичливим, чуйним, поважати право іншого бути несхожим на нього.

  2. Знатися на психології обдарованих дітей, відчувати їхні по­треби та інтереси.

  3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

  4. Мати широке коло інтересів і вмінь.

  5. Мати почуття гумору (але без схильності до сарказму).

  6. Мати живий та активний характер.

  7. Виявляти гнучкість, бути готовим переглянути свої погляди і постійно самовдосконалюватися.

  8. Мати творчий (бажано нетрадиційний) світогляд.

  9. Мати достатньо високу самооцінку, позитивну «Я —концеп­цію».

  1. Бути емоційно стабільним, бо співпраця з обдарованою дити­ною потребує величезних емоційних витрат, а це—велике наванта­ження.

  2. Уміти індивідуалізувати навчання.

  3. Уміти модифікувати навчальні програми.

  4. Бути готовим до виконання найрізноманітніших додаткових обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка