Управління регіональною мережею банку



Сторінка4/12
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Аналіз динаміки кількості регіональних підрозділів банків вказує на те, що банки активно розширювали свої мережі без балансових відділень. Також скоротилася кількість філій.

Станом на 01.01.2013 р. найбільш розвинену регіональну мережу, що складається з більш ніж 500 відокремлених структурних підрозділів, мали такі банки (табл. 1.4).
Таблиця 1.4 – Банки з найбільшою регіональною мережею, станом на 01.01.2013 року



Банк

Кількість регіональних підрозділів, од.

1

Ощадбанк

5 825

2

Приватбанк

3 405

3

Райффайзен банк аваль

858

4

Укрсиббанк

664

5

Банк

545

6

Укрсоцбанк

411

7

Брокбізнесбанк

366

8

Імексбанк

340

9

Фінанси та кредит

321

10

Правекс-банк

263

Найбільшу мережу серед банків мають Ощадбанк – 5 825, Приватбанк – 3 405 та Райффайзен Банк Аваль – 858.

Більше половини діючих банків сконцентровано у м. Києві, на другому місці за кількістю банків – Донецька, Дніпропетровська, Одеська області (рис. 1.1). При цьому станом на 01.01.2013 р. в 11 областях не зареєстровано жодного банку, а надання банківських послуг здійснюється виключно через мережу регіональних підрозділів.

Найменш охоплені банківською інфраструктурою Тернопільська, Чернівецька, Житомирська, Рівненська та Волинська області. Розподіл філіальної мережі по території України значно відрізняється від розподілу загальної кількості кредитних організацій. Неоднорідність розподілу банків за регіонами свідчить про те, що банки намагаються провести територіальну диверсифікацію своєї діяльності та вийти за межі регіонів. Однак розподіл активів по території України показує, що у п’яти регіонах України зосереджено 97% банківського капіталу, з них 71% − у м. Київ та Київській області.


Рисунок 1.1 – Кількість банківських установ по регіонах України станом на 01.01.2013 року.
Очевидним є і те, що розгалужена мережа філій банків у регіонах пов’язана не з реалізацією засад регіональної політики, а з надмірним відтоком ресурсів із регіонів у регіон, де розташований головний офіс банку. Така надмірна концентрація в кількох регіонах країни активів та капіталу істотно гальмує роботу господарюючих суб’єктів і погіршує умови життя населення інших регіонів. А це процес негативний і є передумовою для аналізу територіального розподілу банківських ресурсів між регіонами.

У жодній країні з числа економічно розвинутих чи з економікою перехідного типу немає подібної концентрації банківських установ та диспропорції між розміщенням виробничих сил і концентрацією капіталу.

Таким чином, для найбільших банків України стає можливим проведення великих програм кредитування, у той час як філіальна мережа регіональних банків, зважаючи на обмеженість пропозиції, змушена орієнтуватися на роботу з населенням та дрібним бізнесом.

Регіональний розподіл банківських установ свідчить про нерівномірність надання окремих видів послуг або навіть про їх цілковиту відсутність у багатьох регіонах. Банкам недостатньо ресурсів, оскільки відсутній ефективний механізм перерозподілу ресурсів через нерозвинутість фінансових ринків та ринкової інфраструктури.

Територіальна нерівномірність розміщення банків призводить до дефіциту інвестиційних ресурсів у регіонах. Так, 80% вимог банків за кредитами, наданими в економіку України, сконцентровано у п’яти регіонах (м. Київ, Дніпропетровський, Донецький, Одеський та Харківський). Унаслідок цього в регіонах гальмуються процеси структурної перебудови економіки, не розширюється виробництво, не здійснюється його диверсифікація, не створюються нові підприємства та робочі місця, відповідно, не розвивається і соціальна сфера [57].

Таким чином, ми бачимо, що економіко-соціальний стан регіону та перспективи його подальшого розвитку здійснюють значний вплив на територіальну експансію банків, що є обґрунтованим, адже саме ці фактори обумовлюють в подальшому формування клієнтської бази (її чисельність, склад та структуру), її доходи та визначають масштаби здійснюваних банківських операцій.

В той же час ми бачимо й виключення. Так, Чернігівська область має невисокий рейтинг інвестиційної привабливості за всіма складовими, однак розвиток фінансово-кредитних інститутів в цьому регіону один з найвищих в Україні; і навпаки, в Вінницькій області більш сприятливі соціально-економічні умови, хоча концентрація є не надто високою. Це дозволяє нам зробити висновок, що окрім названих факторів, експансія банків в регіони України визначається також й іншими факторами, більш суб’єктивного характеру. За свідченнями банкірів [26], критеріями відбору регіонів для розташування банків може бути також:


  • наявність в регіоні гарантованих клієнтів (для цього окремі банки, перед відкриттям філії (відділення) деякий час працюють в регіоні через представництва або дистанційні канали);

  • рівень конкуренції в регіоні, як з боку місцевих банківських установ, так і філій інших банків (відділень, представництв);

  • розмір місцевого бюджету, який є важливим індикатором наявності та розміру фінансових ресурсів в регіоні, рівня доходів населення, зокрема того, наскільки забезпечені чи незабезпечені працівники охорони здоров’я, освіти, тощо та інший невиробничий сектор економіки);

  • обсяг зібраних податків в регіоні – це індикатор розміру офіційної, тобто не тіньової, економіки регіону, з якою можуть працювати банківські установи;

  • наявність в регіоні кваліфікованих кадрів;

  • регіональний галузевий розріз - тобто наявність в регіоні галузей господарства, що є головними донорами місцевого бюджету (наприклад, металургія, хімічна, деревообробна промисловість, тощо);

  • регіональні політичні (неекономічні) мотиви банку.

таким чином, поява і домінування названих факторів можна вважати наслідком посилення банківської конкуренції на ринках банківських послуг в регіонах України, підвищення ризиків в роботі банківських інститутів, а також політизованості української фінансової сфери.

До особливостей впливу зовнішніх факторів на процеси територіальної концентрації банків України можна віднести:



  • значну диференціацію регіональних факторів за силою та спрямованістю їх впливу на рівень територіальної концентрації банківської діяльності;

  • підвищений вплив таких факторів, як чисельність зайнятих та кількість закладів ринкової інфраструктури, кількість населення, розвиненість транспортної інфраструктури, а також частка збиткових підприємств і рівень безробіття;

  • високий ступінь однорідності впливу регіональних факторів на всі показники територіальної концентрації банківської діяльності - кількість банків та їх загальну потужність.

Внутрішні (або банківські) фактори – це, насамперед, особливості фінансово-економічної діяльності самих банків: потужність, ефективність, ризиковість операцій, кредитна політика, стійкість тощо.

Отже основними чинниками, що впливають на структуру мережі банків України, є макроекономічні показники України та мікроекономічні показники потенціалу регіонів, політичні ризики, наявність стратегії діяльності Банку в пост кризовий період, наявність інвестицій, рівень конкуренції, оцінка потенціалу клієнтської бази, комплексна оцінка витрат функціонування мережі Банку. Незважаючи на різне практичне значення впливу цих чинників на процес оптимізації мережі різних Банків, використання оцінки впливу цих чинників надало б змогу Банкам сформувати оптимальний план оптимізації.

Також, можна зробити висновки, що економічна криза мала істотний вплив на розвиток банківської системи загалом. З одного боку, така ситуація в країні призупинила різкий розвиток мережі банків на місцевих ринках, а з іншого – змусила банки детально оцінити свої дистрибуційні мережі, а саме: детально оцінити свої витрати, доцільність та ефективність функціонування наявної мережі та глибоко вивчити структуру бізнесу на мікроринках, при цьому врахувавши вплив макроекономічних показників розвитку країни [57].

Отже, враховуючи ситуацію, яка склалася, банки змушені бути готовими до кризових процесів в економіці, при цьому мережа банку повинна бути спрямована на відповідність очікуванням бізнесу конкретного регіону та продуктова політика має носити регіональний характер, тобто відповідати потребам клієнтів.

Висновки до розділу 1

За результатами першого розділу можна зробити наступні висновки. Комерційні банки розвивають багатоканальні системи збуту з метою одержання додаткових фінансових резервів, збільшення частки ринку. Філії та відділення відіграють першочергову роль у формуванні територіально розгалуженої мережі банку. Відповідно до стратегічних напрямків розвитку банків, розрізняють такі типи регіональних мереж: національний тип, зональний тип, змішаний тип.

Регіональні мережі банків економічно розвинених країн мають тривалу історію становлення. Світовий досвід розвинених країн демонструє необхідність стимулювання банківської діяльності в регіонах з метою сприяння їхньому соціально-економічного розвитку і, як наслідок, країни в цілому.

Основними чинниками, що впливають на структуру мережі банків України, є макроекономічні показники та мікроекономічні показники потенціалу регіонів, політичні ризики, наявність стратегії діяльності банку в пост кризовий період, наявність інвестицій, рівень конкуренції.

РОЗДІЛ 2

УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ ПАТ «КБ «БАНК»

2.1 Загальна характеристика та фінансово-економічний стан діяльності ПАТ «КБ «Банк»

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Банк» реєструється в НБУ 26 жовтня 1993 року, як відкрите акціонерне товариство комерційний банк (реєстраційний номер 205) на необмежений період часу, орієнтуючись виключно на обслуговування вугільної промисловості.

1999 року банк отримує рекордні на той момент оцінки за системою CAMEL серед усіх банків України. Міжнародні рейтингові агентства привласнюють ПАТ «КБ «Банк» максимально можливий для компанії з юридичною адресою в Україні рейтинг.

Банк розширює спектр з надання регіональних послуг, уклавши угоду про спеціальну співпрацю з обласними державними органами Сумської та Вінницької областей. Це дозволяє банку розпочати обслуговування різних державних і муніципальних компаній, установ та організацій. У цьому ж році ПАТ «КБ «Банк» поглинає декілька малих банків.

2007 року У рамках повномасштабного ребрендингу в ПАТ «КБ «Банк» розробляються і впроваджуються нові комплексні продукти. ПАТ «КБ «Банк» суттєво зміцнює свої позиції серед провідних банків України: за даними Національного банку України, банк увійшов до п`ятірки найбільших фінансових установ країни за такими показниками, як чистий прибуток і абсолютний приріст активів.

З 2008 року банк мав значні фінансові труднощі. У 2009 р. ПАТ «КБ «Банк» здійснив рекордну суму виплат депозитів фізичних осіб - понад 1,9 млрд грн.

Повноваження органів управління ПАТ «КБ «Банк» в 2011 році (до 13.08.2011р.) здійснював Тимчасовий адміністратор

Новим найбільшим акціонером ПАТ «КБ «Банк» стала австрійська компанія Centragas Hоldіng AG, афілійована з Grоup DF - приватною міжнародною холдинговою компанією українського бізнесмена Дмитра Фірташа. Частка компанії Centragas Hоldіng AG в статутному капіталі ПАТ «КБ «Банк» становить 89,97%.

З приходом нового акціонера банк розробив нову стратегію розвитку, згідно з якою банк продовжує працювати як універсальна фінансова установа, при цьому пріоритетним напрямком залишається роздрібний бізнес.

Провівши детальний аналіз діяльності банківської установи, нами були зроблені висновки щодо діяльності та стану організації на сьогодні. Так, за період аналізу капітал банку відповідав вимогам НБУ, ПАТ «КБ «Банк» відноситься до достатньо капіталізованих банків.

Основним видом банківського капіталу є статутний капітал. Протягом аналізованого періоду його сума зросла значними обсягами, майже в 10 разів.

Аналіз загального обсягу власного капіталу банку (табл. А.2) показав, що протягом аналізованого періоду власний капітал збільшився в 8 разів. Дане збільшення відбулося в основному за рахунок збільшення статутного капіталу. Дані тенденції свідчать про підвищення рівня капіталізації банку і зростання його надійності. Також, слід відмітити позитивний фактор у діяльності банку, що виражається у тому, що банк отримав прибутки в останньому звітному році, що свідчить про збільшення ефективності використання власного капіталу банку.

За підсумками 2012 р. ПАТ «КБ «Банк» збільшив капітал на 100 млн. грн. шляхом залучення коштів від приватного інвестора на умовах субординованого боргу. До Національного банку було подано пакет документів для отримання дозволу на врахування до капіталу ще 200 млн. грн. Крім того продовжуються переговори з інвесторами, щодо залучення додаткових коштів до капіталу Банку також на умовах субординованого боргу.

Проаналізуємо показники ефективності використання власного капіталу та розрахуємо вплив чинників на прибутковість капіталу банку.

ΔRОE=RОE2013 – RОE2011 =0,0291

ΔRОE(RОA) = ΔRОA×Mк2011=0,2618

ΔRОE(Мк) = RОA2013×ΔMк=-0,2326

Аналіз показників використання власного капіталу показав, що у 2012 році порівняно з 2010 роком ефективність використання власного капіталу дещо підвищилась, про що свідчить збільшення показника прибутковості капіталу.



Проаналізувавши загальний обсяг пасивів ПАТ «КБ «Банк» (табл. 2.1, А.1) можна зробити висновки, що станом на 01.01.2013 р. порівняно з 01.01.2011 р. загальний обсяг пасивів зріс на 4 776 703 тис. грн. або на 20,85 %, переважно за рахунок незначного збільшення зобов’язань банку та суттєвого збільшення капіталу банку.
Таблиця 2.1 – Динаміка та структура пасивів ПАТ «КБ «Банк» з 01.01.2010 р. по 01.01.2012 р.

Пасиви

На

На

На

Темп росту, %

01.01.2011

01.01.2012

01.01.2013

сума, тис. грн.

питома вага,%

сума, тис. грн.

питома вага,%

сума, тис. грн.

питома вага,%

за період аналізу

1.Зобов'язання

22 428 217

97,91

22710 316

84,93

23654528

85,44

105,47

2. Власний капітал

479 434

2,09

4 028 916

15,07

4 029 826

14,56

840,54

Усього пасивів

22 907 651

100

26739 232

100

27684354

100

120,85

При цьому потрібно зазначити, що протягом аналізованого періоду значними темпами відбулося збільшення власного капіталу банку порівняно з його зобов’язаннями (рис. 2.1). Самі ж зобов’язання банку протягом аналізованого періоду зросли в середньому на 5,47% , а капітал збільшився у 8 разів, що обумовило поступове збільшення частки власного капіталу в загальному обсязі пасивів банку на 12,46%, та зменшення частки зобов’язань банку до 85,44%.

Отже, відбулося нарощення капіталу банку. Щодо зростання обсягу зобов’язань, то протягом аналізованого періоду вони зростали помірними темпами.

Рисунок 2.1 – Динаміка пасивів та активів ПАТ «КБ «Банк» на 1.01.2011 р. - 1.01.2013 р., тис. грн. [45,46,47]


Таким чином, провівши аналіз динаміки та структури зобов’язань ПАТ «КБ «Банк» з 1.01.2011 р. по 1.01.2013 р. (табл. А.3) можна зробити висновок, що за даний період зобов’язання збільшувалися незначними темпами, що добре характеризує діяльність банку. За аналізований період загальний обсяг зобов’язань збільшувався завдяки всім складовим, але у більшій мірі за рахунок коштів клієнтів. Також значну питому вагу в зобов’язаннях займав субординований борг та інші фінансові зобов’язання. Але в свою чергу зазнали зменшення такі статті, як: інші зобов’язання на 65% та кошти фізичних осіб на 36%.

Аналіз активів ПАТ «КБ «Банк» за 2011-2013 роки показав, що залишки активів збільшились на 4776803 тис. гpн. або на 20% (табл. А.4).

У структурі активів банку найвагомішою складовою протягом усього періоду дослідження були кредити та заборгованість клієнтів. За період дослідження залишки даної статті активів зменшились на 13%, або на 3185073 тис. гpн., а питома вага зменшилась, сягнувши 77,16% (pис. 2.2).

Рисунок 2.2 – Структура та динаміка активів ПАТ «КБ «Банк» на 01.01.2011р. - 01.01.2013 p., млн. гpн.


Враховуючи вагомість кредитного портфелю, доцільно більш детально розглянути його склад. Можна стверджувати, що основну частину кредитного портфелю, більше половини, займають кредити юридичним особам, питома вага яких знаходилась на стабільно високому рівні, склавши 55% станом на 01.01.2013p.. Також варто звернути увагу на значний приріст кредитів, наданих в сферу послуг. Частка кредитів фізичних осіб навпаки скорочувалось.

Аналіз розподілу кредитів ПАТ «КБ «Банк» за галузями економіки показав, що основну частину кредитного портфелю протягом усього періоду аналізу займає кредитування промисловості, сфери послуг, будівництва, сільського господарства.

За 2012 рік кредитний портфель ПАТ КБ «Банк» збільшився на 517 млн.грн, при цьому: кредитний портфель, наданий клієнтам-фізичним особам, зменшився на 922 млн.грн ; кредитний портфель, наданий клієнтам-юридичним особам, збільшився на 1 439 млн.грн

Таким чином, необхідно зазначити, що зменшення кредитного портфелю відбувалось, в значно більшій мірі, за рахунок погашення заборгованості фізичними особами-клієнтами банку. Це, в свою чергу, є результатом активної роботи банку в сфері погашення та реструктуризації кредитів, наданих фізичним особам, за допомогою спеціально розроблених програм-пропозицій

В свою чергу збільшення кредитного портфелю юридичних осіб пов'язано із залученням впродовж 2012р банком нових корпоративних клієнтів та кредитуванням їх діяльності.

Аналізуючи якість кредитного портфелю та проблемну заборгованість можна стверджувати, що в банку кредитний портфель високої якості.

Для покриття кредитних ризиків, ПАТ «КБ «Банк» формує резерви під знецінення кредитів. Так, станом на 01.01.2013 р. обсяг резерву під знецінення становить 1762890 тис. грн., що становить 8,25% від загального обсягу кредитів та заборгованості клієнтів ПАТ «КБ «Банк».

Проаналізувавши інвестиційний портфель ПАТ «КБ «Банк», можна зробити висновок, що його обсяг протягом 2011-2013 р. нестабільний. Так, протягом аналізованого періоду обсяг інвестиційного портфеля збільшився з 4485 тис. грн до 165 796 тис. грн., або в 20 разів. Таке збільшення відбулося за рахунок зростання обсягу державних облігацій. Протягом аналізованого періоду резерви під інвестиційний портфель ПАТ «КБ «Банк» створювались в розмірі 162 тис грн.

Частка інвестиційного портфелю ПАТ «КБ «Банк» в активах була нестабільною: 2011 р. – 0,02%, 2012 р. – 0,62%, 2013 р. – 0,4%.

Також в інвестиційному портфелі банку є акції підприємств на суму 4635 тис грн..

ПАТ «КБ «Банк» не розцінює інвестиційну діяльність як основу отримання прибутку. Інвестиційну політику банку можна назвати пасивною.

Проведемо аналіз витрат та доходів ПАТ «КБ «Банк» (табл. Б.2).

ПАТ «КБ «Банк» є прибутковим , так як його доходи покривали витрати. Отримання прибутку відбулося за рахунок отримання доходу, що досить наглядно відображено на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 – Динаміка доходів, витрат та прибутку ПАТ «КБ «Банк»

за період 2011-2013 рр., тис. грн.
Хоча банк і отримав прибуток, слід звернути особливу увагу щодо мінімізації витрат. Тобто, основним завданням банківської установи має бути зменшення обсягу непродуктивних витрат.

Зростання витрат ПАТ «КБ «Банк» відбулося в більшій мірі за рахунок збільшення витрат на персонал. Не є доцільним занадто збільшувати адміністративні витрати. Банк має спрямовувати свою діяльність до зменшення витрат.

Аналіз динаміки прибутку банку ПАТ «КБ «Банк» показав, що за результатами 2012 року банк отримав прибуток 1010 тис. грн, що є позитивним для банку. Сума операційного прибутку залишається задовільно і зростає на протязі всього періоду аналізу, тому можна стверджувати, що операційна діяльність банку відбувалася досить стабільно, можна стверджувати, що управлінські та операційні процеси побудовані банком на якісному рівні. Проте незначний розмір чистого прибутку був викликаний зростанням резервів та витрат. Як відомо зростання даних резервів свідчить про погіршення якості кредитного портфелю банку. Тому банку в подальшій діяльності слід переглянути власну методику оцінки кредитоспроможності та детальніше аналізувати кредитоспроможність позичальників на всіх етапах кредитування.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка