Управління формуванням ресурсів банку із депозитних джерел



Сторінка5/12
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

1.3 Організаційно-інформаційне забезпечення механізму формування ресурсів банку із депозитних джерел


При дослідженні питання формування ресурсів банку із депозитних джерел особливої уваги заслуговує розгляд організаційного та інформаційного забезпечення.

Під організаційним забезпеченням слід розуміти узгодження за місцем, часом і метою функціонування окремих виконавців, колективів і технічних засобів. Воно повинно здійснюватися і регулюватися певними правилами взаємодії, які утворюють правовий та моральний кодекс і складають основу правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення будується на нормативних актах правового забезпечення, а правове забезпечення знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.

Організаційне забезпечення включає:



  • стратегічний рівень: загальні збори акціонерів; спостережна рада; правління; комітет управління активами та пасивами; тарифний комітет;

  • тактичний рівень: служба внутрішнього аудиту; керівники філій; керівники бізнес-напрямків;

  • оперативний рівень: керівники відділень та департаментів; працівники фронт та бек-офісів.

Охарактеризуємо функції суб’єктів котрі пов’язані з залученням ресурсів банку із депозитних джерел.

Загальні збори акціонерів – вищий орган управління банку. До функцій загальних зборів акціонерів, які стосуються питання депозитних ресурсів банку, слід віднести визначення основних напрямків діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання; затвердження річних результатів діяльності банку, висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора [55].

Першочергове визначення ключових напрямків діяльності банку загальними зборами акціонерів дозволяє виділити пріоритетні види джерел, які будуть формувати його ресурси, а затвердження результатів даної діяльності, можливих висновків відповідальних суб’єктів, у нашому випадку, слугує підтвердженням вдалої організації формування ресурсів банку із депозитних джерел.

Спостережна рада як орган банку, який представляє інтереси його власників, несе відповідальність за визначення стратегії роботи банку в цілому.

До компетенції спостережної ради належить визначення ключових аспектів та стратегічних цілей діяльності банку, в тому числі на ринку депозитних послуг; впровадження комплексної системи формування ресурсів банку із депозитних джерел; затвердження системи, процедур, стандартів та положень, планів щодо формування та залученням депозитних ресурсів. Саме спостережна рада приймає на себе затвердження депозитної політики банку та контролює її виконання.

Спостережна рада банку у межах своїх функціональних обов’язків та в межах виконання завдань, покладених на неї Загальними зборами учасників, встановлює основні напрямки політики банку щодо залучення ресурсів, переглядає та оцінює основні принципи депозитної політики банку, затверджує загальну депозитну політику банку, а також середньострокові та довгострокові бізнес-плани банку з урахуванням усіх аспектів діяльності банку щодо формування депозитних ресурсів.

Правління банку виносить на розгляд спостережної ради стратегію діяльності банку на депозитному ринку. До функцій правління у сфері формування ресурсів банку з депозитних джерел відноситься також затвердження основних положень, інструкцій, процедур, інструментів та контроль за їх виконанням відповідно до статуту і делегованими повноваженнями. Правління банку затверджує основні характеристики банківських продуктів, а також планові показники депозитної діяльності банку, відповідає за ефективне функціонування системи внутрішнього контролю.

Комітет з питань управління активами та пасивами (КУАП), що щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів та приймає рішення щодо політики процентної маржі, займається дослідженням відповідності строковості активів і пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що можуть виникати.

Даний комітет визначає умови залучення банком ресурсів, їх внутрішньо системного перерозподілу (обсяги, терміни погашення, периметри застосування банківського продукту), погоджує умови нових видів депозитів, зміни до умов діючих.

Функції Тарифного комітету в формуванні депозитних ресурсів полягають у встановленні процентних ставок за різними видами депозитних продуктів банку. Процентні ставки за строковими та поточними депозитними ресурсами доводяться до регіональних дирекцій та відділень і є однаковими по всій структурі банку.

Тактичний рівень передбачає здійснення формування з метою покращення організації депозитних операцій завдяки розробці рекомендацій та правил, технічного та технологічного удосконалення забезпечення вже існуючих та нових відділень, мотивації персоналу та розвитку універсальної системи високоякісного обслуговування клієнтів.

Органом контролю є служба внутрішнього аудиту, яка проводить нагляд за поточною діяльністю банку, контролює дотримання законів та нормативно-правових актів Національного банку України та перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку. Банки створюють даний орган для вчасного виявлення невідповідностей не тільки в документації, але й у здійсненні операцій, котрі можуть стосуватися залучення ресурсів банком для здійснення своєї діяльності. Задачею керівників філій, відділень та департаментів, працівників фронт- та бек-офісів є організація ефективної роботи з клієнтами по залученню депозитних ресурсів шляхом зацікавлення клієнтів депозитними продуктами банку та укладення відповідних договорів.

Діяльність підрозділів банку, що безпосередньо займаються залученням депозитних ресурсів – департаменту роздрібного бізнесу, департаменту малого та середнього бізнесу, а також департаменту корпоративних клієнтів – підлягає постійному аналізу. Періодичність проведення аналізу залежить від кількості та якості виявлених відхилень. Відповідно до Положення про порядок здійснення аналітичної роботи, аналіз діяльності підрозділів банку у сфері залучення депозитних ресурсів здійснюється щотижня, проте за наявності критичних відхилень від плану може здійснюватися частіше. Відповідальність за своєчасність та ефективність проведення аналізу покладено на відділ аналітичної підтримки управління моніторингу діяльності, який електронними каналами зв’язку в системі банку отримує оперативну аналітичну інформацію по формуванню депозитних ресурсів у розрізі відділень від регіональних дирекцій.

З метою проведення повноцінного аналізу результатів діяльності, банк має використовувати великі масиви інформації, яка повинна відповідати таким вимогам: доступність, значущість, матеріальність, надійність і порівнянність.

Інформаційне забезпечення – наявність інформації, необхідної для формування ресурсів банку із депозитних джерел, що міститься у базах даних інформаційних систем. Воно складається з зовнішнього та внутрішнього.

Зовнішнє інформаційне забезпечення поєднує в собі інформацію, яка характеризує вплив зовнішніх факторів, що визначають вплив на банк соціального, економічного, політичного середовища, в яких функціонує банк.

До зовнішнього інформаційного забезпечення можна віднести:


  • інформацію від вкладників, їх рівень доходів (витрат), що характеризує загальний настрій клієнтів, щодо активізації в напрямку збереження власних коштів на депозитних рахунках;

  • рівень безробіття;

  • загальні тенденції щодо змін на ринку депозитних ресурсів;

  • інформацію від конкурентів, що надає можливість знайти певні недоліки або переваги конкурентів, що слід ураховувати при розробці і реалізації депозитної політики банку;

  • дані про стан економіки країни;

  • темп інфляції;

  • дані про стан світової економіки в цілому.

Після аналізу даних показників можна зробити висновок щодо причин зміни обсягу залучених ресурсів та процентних ставок за ними в країні та спрогнозувати їх динаміку в майбутньому. Джерелами інформації є засоби масової інформації, статистичні дані Державного комітету статистики, статистичні та аналітичні дані НБУ.

Внутрішнє інформаційне забезпечення представлено планами та звітами, контрольними даними, даними фінансового обліку та іншою інформацією [19].

Нами було визначено в попередньому пункті, що основним планом, який розробляється для формування депозитних ресурсів, є депозитна політика банку, що фіксується в депозитному меморандумі.

Розробка депозитного меморандуму враховує принцип максимізації прибутку банку, принцип відповідності цінової та асортиментної політики до потреб клієнтів і принцип забезпечення стійкості ресурсної бази й рівня ліквідності [6].

У процесі підготовки меморандуму, що забезпечує поетапність операцій із залучення депозитних ресурсів, можна виділити чотири основних етапи:


  • визначення позицій банку на депозитному ринку;

  • формування мети і завдань депозитної політики;

  • розробка моделі поведінки банку на депозитному ринку;

  • підготовка програми розвитку банку.

Інформацію, що стосується обсягів залучених коштів, їх вартості та пролонгації можна знайти в окремих формах статистичної звітності.

Контрольні дані стосовно питання формування ресурсів банку із депозитних джерел представлені у формі аудиторського звіту, в якому мають міститися: висновок аудитора по відповідність (невідповідність) дійсності фінансового стану банку річній звітності; річна фінансова звітність; інформація стосовно відповідності обсягу активів і зобов’язань банку за строками погашення, тощо.

Проведення операцій, що спрямовані на формування та залучення депозитних ресурсів, безперечно регламентується значним переліком законів та нормативно-правових актів. У даному випадку, необхідно розглянути нормативне забезпечення, котре поділяється на зовнішнє та внутрішнє.

До зовнішнього відносять всі нормативні акти, котрі регламентують діяльність банку в напрямку формування ресурсів банку з депозитних джерел.

Внутрішнє нормативне забезпечення представлене внутрішніми положеннями (депозитна політика банку, меморандум), технічними картками, стандартами якості депозитних продуктів, що регламентують і визначають внутрішньобанківські процеси, які є обов’язковими до виконання.

Кадрове забезпечення процесу формування ресурсів банку з депозитних джерел передбачає відбір та забезпечення спеціальними органами банку (кадрова служба) кваліфікованого та професійного персоналу .

Технічне забезпечення банку має створювати всі необхідні умови для можливості проводити операції з клієнтами оперативно без можливих втрат часу через технічні причини. Наявність у банку розвинутої системи зв’язку, мережі передачі інформації зі своїми відділеннями, філіями, нового та удосконаленого технічного оснащення для безпосередньої роботи з клієнтами (власні персональні комп’ютери, принтери, сканери, факси, телефони) є одним із напрямків мінімізації операційно-технологічного ризику, що несе загрозу всій системі в цілому.

Технологічне забезпечення банку полягає у використанні в банку програм, за допомогою яких можливо проводити операції з клієнтами. Такого роду забезпечення має бути сучасним та доступним для працівників банку.

В умовах розвитку сучасних технологій, особливого значення набувають системи Інтернет-банкінг та он-лайн консультації, які дозволяють клієнту отримати інформацію щодо будь-якого банківського продукту.

Отже, організаційно-інформаційне забезпечення механізму формування ресурсів банку з депозитних джерел базується на взаємодії Спостережної ради, Правління банку, Комітету з питань управління активами та пасивами, Тарифного комітету, Казначейства, що займаються залученням депозитних ресурсів.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка