Університет імені івана франка issn 2312-8437 проблеми гуманiтарних наук



Сторінка16/18
Дата конвертації11.04.2016
Розмір3.12 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Примітка. Дослідження ціннісних орієнтацій батьків мало таку особливість: що більша значущість цінності, то менше числове значення (ранг), яке їй присвоюється (наприклад, найбільш значущій цінності зі списку присвоюється ранг 1). Тому від’ємні коефіцієнти кореляції (зі знаком “–”) у таблиці вказують на позитивні зв’язки, і навпаки, позитивні вказують на негативні зв’язки. Наприклад, ми бачимо, що вища у батьків значущість цінності “освіченість”, то більш значущою є цінність “освіченість” у дітей.

Найбільша кількість статистично достовірних зв’язків встановлена між ціннісними орієнтаціями батьків “активне і продуктивне життя”, “пізнання”, “освіченість”, “твердість волі” і майже всіма ціннісними орієнтаціями дітей (чотирьох з шести, внесених до комплексу). Виокремленні ціннісні орієнтації батьків, таким чином, можуть розглядатися як умови адекватного розвитку смислової сфери дитини і формування її ціннісних орієнтацій. У такому разі можна стверджувати, що формування ціннісних орієнтацій не залишається тільки на рівні моралізуючих бесід, а знаходить вихід на діяльність, важливість чого акцентував ще О. Запорожець [7].

Слід зазначити, що значну кількість статистично досто-вірних зв’язків з високим значенням коефіцієнту кореляції було отримано між ціннісною орієнтацією батьків “освіченість” і більшістю ціннісних орієнтацій дітей. Зв’язок зазначеної цінності батьків із показником сформованості смислової сфери дитини отримав найбільше значення коефіцієнта кореляції (–0,6802 при р = 0,000). Отримані дані дають можливість розглядати цінність “освіченість” як домінанту у сформованості смислової сфери батьків, яка забезпечує організацію адекватного становлення ціннісних орієнтацій їхніх дітей.

Щодо батьківських стосунків, ураховуючи, що нас цікавило ставлення батьків до дітей (ставлення до сімейної ролі в ході загального аналізу нас не цікавило), розглянемо детальніше характер зв’язку їх з діяльнісними ДСС старшого дошкільника (табл. 2). Зазначений показник відображає рівень психолого-педагогічної компетентності батьків, а тому ми розглядаємо його як умову розвитку смислової сфери старшого дошкільника.

Найбільш цікавим для нас видався факт наявності статистично достовірних від’ємних кореляцій між значущістю для дитини діяльнісної ДСС – “учіння” та таким ставленням до неї з боку батьків, яке відрізняється надмірною емоційною дистанцією (–0,2829 при р = 0,005) та надмірною концентрацією (–0,5052 при р = 0,000). Наші дослідження підтверджують тезу про необхідність “вільного виховання” (О. Кононко), такого, що сприяє становленню повно-цінної особистості із власною активною позицією. Науковці (О. Кононко, Р. Нємов) підкреслюють визначне місце сім’ї у станов-ленні адаптивних здібностей дитини. Тому батьки повинні під-ходити до проблем виховання дитини з позиції прогнозування користі для неї усіх виховних впливів і засобів, отже, готувати дитину до ситуацій вибору, у тому числі й морального, формуючи досвідченість (компетентність) у сфері стосунків і взаємин, основою якої повинні стати ціннісні орієнтації. Останні дослідження батьків-ських стосунків дітей старшого дошкільного віку (О. Смирнова, М. Соколова) показали, що для формування ціннісних орієн-тацій, моральних якостей ефективним є пояснювальний стиль спілкування з дитиною, який, на нашу думку, формує ціннісне ставлення до себе й оточення на основі поваги до особистості дитини і можливості вільного вибору та набуття власного досвіду.
Таблиця 2
Результати дослідження зв’язку між діяльнісними ДСС дитини (методика Н. Непомнящої “Картинки предметні”) та ставленням батьків до дитини (методика PARI, адаптація Т. Нещерет)


Діяльнісна ДСС дитини/

ставлення батьків до дитини



Оптимальний емоційний контакт

Надмірна емоційна дистанція

Надмірна концентрація на дитині

Значущість пізнання

–0,0913

0,4668

0,5002

p = 0,369

p = 0,000

p = 0,000

Значущість гри

0,2062

0,1817

–0,0773

p = 0,041

p = 0,072

p = 0,447

Значущість спілкування

0,4181

0,0239

0,5441

p = 0,000

p = 0,814

p = 0,000

Значущість учіння

–0,0702

0,2829

0,5052

p = 0,490

p = 0,005

p = 0,000

О. Леонтьєв зазначав, що “…усвідомлення виявляється у дитини перш за все у формі дії. Дитина, що освоюється у світі – це дитина, що намагається діяти” 2, 471, тому при діях у певному спектрі ситуацій у визначений спосіб у дитини виробляється моральна звичка, фізіологічною, основу якої становить динамічний стереотип. Ураховуючи стійкість стереотипів старшого дошкільника, утворена звичка спонукатиме його діяти саме так і не докладати до цього зусиль. Це вказує на важливість відповідної правильної, системної організації життєдіяльності дитини, що забезпечить поєднання моральної звички та почуття, які стануть основою ціннісної орієнтації дошкільника.

Висновки. Виокремленні умови адекватного становлення ціннісних орієнтацій у сім’ї, а саме: сформованість смислової сфери батьків, адекватний рівень протекції батьків, вільне вихо-вання – забезпечать формування просоціальної поведінки дошкіль-ника, розвиток “гармонійної особистості” (Л. Божович), уникнення “екзистенційної фрустрації” (В. Франкл), а також розвиток смислової сфери особистості дошкільника, який відповідає сучасним запитам суспільства і забезпечить у подальшому ефективне про-живання кризових періодів.

Проведений аналіз та емпіричне дослідження дають змогу визнати сім’ю дієвим механізмом розвитку смислової сфери дитини старшого дошкільного віку.



Ураховуючи існування усталеного у кожній сім’ї комплексу соціальних очікувань і контролюючих санкцій, необхідним постає теоретичний аналіз та емпіричне дослідження зв’язку між стилем сімейного виховання і ціннісними орієнтаціями дитини, на що будуть спрямовані подальші розвідки експериментальних досліджень.
Література

  1. Ладивір С.О. Родинні джерела духовності / С.О. Ладивір // Дошкільне виховання. – 2012. – № 5. – С. 9 – 13.

  2. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / Алексей Николаевич Леонтьев. – [3-е изд.]. – М. : Издательство МГУ, 1972. – 575 с.

  3. Максименко С.Д. Ґенеза здійснення особистості / Сергій Дмитрович Максименко. – К. : ТОВ “КММ”, 2006. – 240 с.

  4. Пиаже Ж. Моральное суждение у ребенка / Жан Пиаже ; пер. с фр. В. Большакова. – М. : Академический Проект, 2006. – 480 с.

  5. Репина Т.А. Проблема полоролевой социализации детей / Татьяна Александровна Репина. – М. : Изд-во Моск. психолого-соц. ин-та ; Воронеж : НПО “МОДЭК”, 2004. – 288 с.

  6. Смирнова Е.О. Структура и динамика родительского отношения в онтогенезе ребенка / Е.О. Смирнова, М.В. Соколова // Вопросы психологии. – 2007. – № 2. – С. 57 – 68.

  7. Эмоциональное развитие дошкольника: пособие для воспи-тателей дет. сада / А.В. Запорожец, Я.З. Неверович, А.Д. Кошелева и др. ; под ред. А.Д. Кошелевой. – М. : Просвещение, 1985. – 176 с.

  8. Эриксон Э. Детство и общество / Эрик Г. Эриксон ; пер. с англ. А.А. Алексеев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – СПб. : Ленато; ACT; Фонд “Университетская книга”, 1996. – 592 с.


Горбачева Ольга. Аксиология детско-родительских отношений. Для анализа предлагается старший дошкольный возраст, что является отправным пунктом в становлении смысловой сферы. В статье акцентируется внимание на детерминантах становления ценностных ориентаций и проблеме семейного воспитания, которое автор рассматривает как один из факторов формирования ценностных ориентаций дошкольника, относит к микросреде становления его смысловой сферы. Экспериментально доказано особенности связи ценностных ориентаций родителей, родительских отношений и ценностных ориентаций, динамических смысловых систем ребенка.

Ключевые слова: аксиология, ценностные ориентации, динамическая смысловая система, детско-родительские отно-шения, семья.
Horbachova Olha. Axiology of child-parental relationships. To the analysis the author proposes a senior preschool age as such, which is a starting point in the development of a semantic sphere. The article focuses on the determinants of forming value orientations and on the problem of family education, which the author considers as one of the factors of formation of value orientations of a preschooler, relates to the microenvironment the establishment of his/her semantic sphere. Peculiarities of the link of parents’ value orientations, parental relationships and value orientations, child’s dynamic semantic systems have been proved experimentally.

Key words: аxiology, value orientations, dynamic semantic system, child-parental relationships, family.






УДК 159.923.5

М 95
Володимир МИЦЬКО
ДОСЛІДЖЕННЯ ЧАСТОТИ ВИКОРИСТАННЯ

ДЕЯКИХ ДЕСТРУКТИВНИХ КАТЕГОРІЙ КОРИСТУВАЧАМИ ВЕБ-САЙТІВ
У статті представлені результати контент-аналізу деструктивних категорій – агресії, ворожості, насилля у віртуаль-ному комунікативному просторі за частотою їхнього використання у деяких типах Інтернет-ресурсів та в площині когортного переважання за окремими веб-сайтами.

Ключові слова: агресія, ворожість, насилля, віртуальний комунікативний простір, контент-аналіз, Інтернет-ресурси.
Постановка проблеми. Одним із незбагненних, значною мірою недооцінених та інтригуючих феноменів сучасного світу, є глобальний віртуальний простір Інтернету. Інтернет-середовище – найбільш стрімко вдосконалювана форма існування людства, що вже давно набула статусу офіційного “лакмусового папірця” щодо реальних суспільних процесів та переживань особистості в соціумі. Тенденції, які можна простежити в Інтернеті, часто відображають соціальну дійсність і можуть бути передвісниками майбутніх подій.

Для більшості активних користувачів Інтернету питання деструктивних явищ у мережі (таких, як зростання ворожості, агресії, насилля) не є чимось новим, але водночас приводом для серйозного занепокоєння стосовно власного майбутнього у межах того соціокультурного простору, до якого належить індивід.

Зростання ворожості і насилля у суспільстві для більшості цивілізованих країн свідчить про невдоволеність населення рівнем та якістю життя, є ознакою потенційної дестабілізації. Не

© Мицько Володимир, 2014

останню роль у цьому відіграють ті інформаційні процеси, які супроводжують життєдіяльність людини. Інтернет-ресурси мають різноспрямований вплив на психічну активність, емоційну та поведінкову сфери особистості. Визначення його (впливу) модальності, а також змістового наповнення має важливе прикладне значення.

Представлені у статті результати дослідження є частиною більшої за змістом емпіричної розвідки, що реалізується на україно-мовній та російськомовній вибірці користувачів веб-сайтів. Дослідження здійснюється у межах грантової наукової теми – “Психологічна профілактика насилля і ворожості в приватному та суспільному житті”.



Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематикою та дослідженнями у галузі психології агресії, ворожості, гніву та насилля у різний час займалися такі відомі вчені, як З. Фройд [10], К. Лоренц [7], Е. Фромм [11], А. Бандура [1, 14], Л. Берковіц [15], А. Басс [16], К. Ізард [5] та ін.

За останні роки у світі з’явилася серія публікацій аналітич-ного та емпіричного змісту, проблематика яких пов’язана з питан-нями агресії, ворожості, насилля у Інтернет-середовищі C. Anderson, K. Dill [13] M. Ybarra [23], J. Finn [17], E. Alexy у співавт. [12], J. Patchin, S. Hinduja [20], С. MacDonald, В. Roberts-Pittman [19], N. Turan у співавт. [21], J. Wang у співавт. [22], D. Goebert у співавт. [18].

Аналізуючи прояви агресії і ворожості в глобальній системі Інтернет, E. Alexy у співавт. [12], M. Ybarra [23], J. Finn [17] доходять майже спільного висновку, що агресія є наслідком двох видів слабостей: певного виду індивідуальної слабкості (страх, сором, психологічні комплекси) або соціального безсилля (безправ’я, соціальної несправедливості, правового свавілля).

Констатований дослідниками деструктивний вплив Інтернет-ресурсів на емоційні реакції користувачів, водночас не розкриває усієї сутності змістових аспектів цього впливу. Саме тому ми провели вивчення частоти використання слів-маркерів, що описують деструктивні тенденції (ворожість, агресію, насилля) у вірту-альному комунікативному просторі за допомогою контент-аналізу. Опис його результатів є метою цієї статті.

У соціологічних і психологічних науках прийнято роз-різняти основні види аналізу документів: якісний або традиційний і кількісний, який, згідно з міжнародною класифікацією, називають контент-аналізом [8]. Контент-аналіз є переведенням у кількісні показники масиву текстової інформації. Цей вид аналізу якнайзруч-ніше підходив для нашого дослідження, оскільки давав можливість охопити значну кількість різнопланової інформації об’єднану заданими категоріями.

Контент-аналіз усього масиву інформації щодо розповсюдження агресії, ворожості і насилля в Інтернет-середовищі був здійснений за частотою згадування певних категорій. Одиницями контент-аналізу стали поняття: “насилля”, “ворожість”, “агресія” і супутні слова-маркери – “агресивність”, “злість”, “самогубство”, “вбивство”, “знущання”, “жорстокість”, “побиття”, “погрози”. Ці категорії були “закладені” в пошукові системи почергово українською і росій-ською мовами, а результати збережені для подальшого аналізу.

Об’єктом вивчення стали текстові повідомлення, відео-звернення, статті, обговорення, коментарі, розміщені на Інтернет-ресурсах. Дослідження мало характер наукової розвідки і не ставило метою підтвердити чи спростувати провідну гіпотезу.

Аналіз Інтернет-простору на предмет розповсюдженості ворожості і насилля був здійснений у період з 4.03.2013 до 24.03.2013 р. Базовими пошуковими системами були обрані Google та Яндекс. При обробці даних використовувався комп’ютерний контент-аналіз (програма Content Analyzer v0.52).

Кожна із виявлених кількісних одиниць параметрів була нами співвіднесена із кількістю потенційних віртуальних учасників обговорення, зацікавлених проблематикою, яка нами вивчається. Отже, підраховувалася кількість як згадувань досліджуваних категорій, так і осіб, охоплених цією проблемою.

Потенційний віртуальний учасник обговорення визначався за кількістю відвідувачів певного віртуального Інтернет-ресурсу (переважно інформацію можна отримати внизу чи вгорі Інтернет-сторінки (вона використовується модераторами, адміністраторами для констатації популярності сайту, блогу, форуму тощо) або ж шляхом підрахунків коментарів, залишених відвідувачами).

Згідно зі статистичними даними, отриманими з універсальної Інтернет-енциклопедії “Вікіпедія”, сайтів і інформаційних ресурсів Liveinternet, lenta.ru, NewsRu.com, Фокус.ua, unian.ua, ua-web.com.ua тощо, джерел, станом на березень 2013 року загальна кількість користувачів Інтернету в країнах СНД становила 92 млн 825 тис. 904 осіб (34,4% від загальної кількості у світі), приблизна кількість створених і реально діючих сайтів – 15 млн; щорічно діють майже 8 тис. веб-форумів і 2,5 тис. чатів. Наближена кількість зареєстрованих блогів 134 тис. у межах країн співдружності. Також, за даними “Вікіпедії”, тільки в межах східноєвропейського контенту місячна аудиторія Інтернет-ЗМІ становить майже 85 млн осіб, при цьому кількість діючих медіа-сайтів дорівнює 15 844 і збільшується на 15 – 20% щорічно. За даними сайту cmsmagazine.ru, щомісячна аудиторія п’яти найбільш популярних на пострадян-ському просторі соціальних мереж (Вконтакте, Однокласники, МойМир, Facebook, Twitter), на час проведення нами дослідження, становила приблизно 78 млн користувачів.

За результатами проведеного емпіричного дослідження методом контент-аналізу нами було виявлено 1 301 195 одиниць (випадків згадування чи обговорення) досліджуваних категорій, що становлять 3,47% від загальної кількості “тем”, “проблем”, якими переймаються користувачі Інтернету.

Контент-аналіз за усіма досліджуваними категоріями та типами Інтернет-ресурсів виявив значне переважання слова-маркеру “агресія” (2,14%) у порівнянні із іншими категоріями, що досліджу-валися (див. табл. 1 і 2). Важливим є те, що обговорення в Інтернеті тем і проблем, пов’язаних з агресією, займають понад 2% загального контенту. Категорія “насилля” за усіма відстежуваними нами типами Інтернет-ресурсів займає майже 1% від загальної кількості запитів та обговорюваних проблем в Інтернеті; значно менший відсоток відзначаємо за категорією “ворожість” (0,36%).



Аналіз отриманих результатів за категоріями щодо типів Інтернет-ресурсів дав можливість виявити часте використання маркеру “агресія” учасниками веб-форумів (0,63%), на другому місці за частотою використання категорії “агресія” блогосфера (0,46%), третьому – Інтернет-ЗМІ (0,4%). Серед усіх аналізованих Інтернет-ресурсів найнижчі показники використання маркеру “агресія” були виявлені серед модераторів та відвідувачів приватних сайтів (0,26%), он-лайнових соціальних мереж (0,2%) та чатів (0,19%).

Таблиця 1
Кількісні показники категорій контент-аналізу

за типами Інтернет-ресурсів

Категорії

Типи Інтернет-ресурсів




Приват-ні сайти

(n=32 млн

чол.)

Веб-форуми

(n=6 млн чол.)

Чати

(n=2,2 млн чол.)

Блоги

(n=27 млн чол.)

Інтернет-ЗМІ

(n=85

млн

чол.)

Соціальні мережі

(n=78

млн

чол.)

Всього

Насилля

41.801

12.040

1.083

72.216

229.674

36.848

393.662

Агресія

84.030

37.975

4.086

123.811

335.782

158.320

744.004

Ворожість

2.248

8.163

324

6.983

94.745

51.066

163.529

Всього

128.079

58.178

5.493

203.010

660.201

246.234

1.301.195
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка