Університет імені івана франка issn 2312-8437 проблеми гуманiтарних наук



Сторінка15/18
Дата конвертації11.04.2016
Розмір3.12 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Зубрицкая-Макота Ирина. Материнство как индивиду-альная и общественная ценность. В статье раскрывается содер-жание ценности материнства в условиях современного общества. Описываются различные точки зрения на ценность ребенка, особенности материнского поведения и влияние на него обществе-нных норм. Определена система формирования отношения к материнству как к ценности и описаны его признаки. В статье находят отражение работы, посвященные психологической готов-ности к материнству в контексте демографических проблем государства, а также описывается ценность новорожденного ребенка для матери и общества.

Ключевые слова: ценности, материнство, ребенок, материнское поведение, готовность к материнству, девиантное материнство.
Zubrytska-Makota Iryna. Maternity as an individual and social value. The article reveals the content value of motherhood in today’s society. Different viewpoints on the value of child and peculiarities of maternal behaviours and influence on it of social norms have been describes. The system of forming the attitude to motherhood as to a value has been defined and its characteristic features have been described. In the article the author covers the works devoted to psychological readiness for motherhood in the context of demographic problems of the state, as well the value of a newly-born baby to the mother and society has been described.

Key words: values, motherhood, child, maternal behaviour, readiness for motherhood, deviant motherhood.





УДК 159.923.32+159.922.27:159.922.74

Г 67
Ольга ГОРБАЧОВА
АКСІОЛОГІЯ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ СТОСУНКІВ
До аналізу автор пропонує старший дошкільний вік як такий, що є відправним у становленні смислової сфери. У статті акцентується увага на детермінантах становлення ціннісних орієнтацій і проблемах сімейного виховання, яке автор розглядає одним з факторів формування ціннісних орієнтацій дошкільника, відносить до мікросередовища становлення його смислової сфери. Експериментально доведено особливості зв’язку ціннісних орієнтацій батьків, батьківських ставлень і ціннісних орієнтацій, динамічних смислових систем дитини.

Ключові слова: аксіологія, ціннісні орієнтації, динамічна смислова система, дитячо-батьківські стосунки, сім’я.
Постановка проблеми. Дитинство – період у житті дитини, в якому закладаються основи її особистості, які впродовж наступного життя лише “шліфуються”. Ця життєва епоха спрямована на забезпечення найсприятливіших умов для такого становлення особистості дитини, в яких вона зростатиме активною і здоровою.

Соціальна ситуація розвитку дошкільного віку характери-зується спрямованістю дитини на світ людей, що реалізується у зосередженості старшого дошкільника на житті та діяльності дорослих і на стосунках з іншими людьми. Система стосунків дитини з оточенням, фундаментом і провідним чинником розвитку яких є сім’я, закладає основу для становлення ціннісного став-лення до себе й інших. Тому адекватність умов і змісту таких стосунків, що визначається характером сімейного мікроклімату, є вирішальною для становлення ціннісних орієнтацій.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Старший дошкільний вік визначається багатьма науковцями (Л. Божович,

© Горбачова Ольга, 2014

Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, Н. Непом-няща, Л. Славіна та ін.) як початковий етап становлення внутрішньої позиції особистості, що включає формування смис-лових структур і реалізується в соціальному “Я” дитини. Природа смислових структур соціальна (А. Адлер, Л. Божович, Л. Вигот-ський, Л. Колберг, О. Леонтьєв, З. Фрейд), а отже, відлік їхньої ґенези починається ще в дошкільному дитинстві.

Дослідження проблем смислової сфери дитини знаходимо в дитячого психолога-матеріаліста Ж. Піаже [4], який, аналізуючи ґенезу моральних суджень і моралі дитини, виокремив дві групи моральних реальностей: моральний реалізм і кооперацію. Перша, яка відповідає, зокрема, й дошкільному віку, в основі свого формування має примуси з боку дорослих, що приводить до прийняття обов’язків і цінностей як апріорних та характери-зується “об’єктивною справедливістю”. Така гетерономія моралі визначає дитяче “що таке добре і погано” через відповідність наказам дорослого та слухняність. У такому разі можна при-пустити, що цей вік – початок закладання основ моралі, яка має соціальний характер; і ці основи в подальшому будуть інтеріо-ризуватися завдяки власному життєвому досвіду дитини.

Даючи характеристику вікових криз, Е. Еріксон [8] виокремив базисну цінність до кожної з них. Так, для дошкільного віку такою є цілеспрямованість, яка, на думку вченого, перебуває у тісному зв’язку з формуванням ініціативи. Науковець підкреслював, що саме на “едиповій” стадії дитина найбільше схильна до насліду-вання ідеальних зразків, а також через закладання моральних почуттів – до активності, спрямованої на майбутнє доросле життя. Отже, Е. Еріксон також наголошував на визначальній ролі віку гри (дошкільний вік) для формування ідеальних зразків – ціннісних орієнтацій.

З-поміж вітчизняних дитячих психологів проблемою розвитку смислової сфери дитини займався О. Запорожець [7], який характе-ризував дошкільний вік як продуктивний етап у становленні ідеалів і моральних норм.

Розглядати пізнання смислу цінності предметів, явищ як частину духовного становлення особистості запропонував В. Шадріков.

Надалі ціннісні орієнтації дошкільника у сфері спілкування з однолітками досліджувала О. Козирєва, яка розглядала їх як моральні якості й виокремила найбільш значущі для дитини: доброту, товариськість, веселість. Дослідженням ціннісних орієнтацій дітей на межі вікових періодів займалися В. Єрмолєнко, В. Сайко, які розглядали останні як найбільш продуктивні й динамічні в їхньому становленні та якісному розвиткові. Н. Непомняща, М. Котова та ін. вивчали ціннісності дітей дошкільного віку, яку вони визначали як значущість певної сфери життєдіяльності дитини, що близьке до нашого розуміння динамічної смислової системи (ДСС).

Однак слід зауважити, що системно не висвітленими залиши-лися детермінанти становлення ціннісних орієнтацій дошкільника, адже більшість досліджень спрямовані на їх констатацію й опис.

Останні дослідження з проблем становлення ціннісних орієнтацій дошкільника стосувалися взаємозв’язку їх з особли-востями формування ідентичності дитини (В. Роменкова) і вихова-нням духовності (О. Каплуновська, Н. Савінова), виховання націо-нально-духовних цінностей дошкільника в сім’ї (І. Терещенко), формування духовних цінностей на основі культурної спадщини (Н. Бондаренко). А. Сєрий і М. Яницький узагальнили дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців з проблем становлення ціннісних орієнтацій. Вони також розглядають дошкільне дитинство як початковий етап становлення ціннісних орієнтацій, однак їх дослідження обмежуються описом вікових психологічних особли-востей дітей цього віку.

У сучасній психологічній науці над зазначеною проблемою працює лабораторія психології дошкільника Інституту психології ім. Г. Костюка. Зокрема її провідний науковий співробітник С. Ладивір тлумачить ціннісні орієнтації як “внутрішні утворення свідомості й самосвідомості” [1].

Однак слід зауважити, що системно не висвітленими залиши-лися особливості зв’язку ціннісних орієнтацій батьків та їх ставлень до дитини з ціннісними орієнтаціями і ДСС останньої, що і стало метою нашої публікації.

Сім’я – перший інститут соціалізації дитини. Норми й правила поведінки, сімейні цінності є фундаментом становлення смислової сфери дитини. Підтвердженням цьому можуть бути слова С. Максименко про те, що відправним пунктом онтогенезу є любов двох людей та їхнє бажання створити нове життя 3.

Проблемам психології сімейного виховання приділено багато уваги: Дж. Лешлі розглядала особливості спільної діяльності батьків і дітей; І. Кон наголошує у своїх дослідженнях на провідному місці сім’ї у формуванні цінностей; З. Матейчек розглядав сім’ю як джерело смислоутворення і психологічні проблеми неповних сімей; В. Абраменкова, М. Зеленова, А. Петровський, аналізуючи сім’ю як регулятор стосунків, наголошують на відповідності їхніх цінностей цінностям певного суспільства і виокремлюють особистісно-смислові стосунки, відносячи їх до основ побудови сімейних взаємин, вбачаючи механізмом їх становлення процес ідентифікації; роль сім’ї у виховання чуйності вивчала А. Кошелєва, вона зазначала, що цінності сім’ї дитини є дуже стійкими та проти-стоять цілеспрямованому й систематичному впливові вихователя дитячого садка та іншим впливам ззовні; значна кількість досліджень Є. Суботського піднімає проблеми становлення особис-тості дошкільника під впливом батьків; О. Кононко присвятила багато своїх робіт проблемі реалізації особистісного потенціалу дитини за допомогою батьків. Окремо проблема співвідношення ціннісних орієнтацій батьків і дитини ще достатньо не вивчена.

Ураховуючи, що смисловим центром будь-якої діяльності дитини дошкільного віку є доросла людина (Л. Виготський, М. Лісіна, О. Джон, Л. Первин та ін.), нормативним механізмом становлення ціннісних орієнтацій її є ідентифікація цінностей останньої. Діти трьох – шести років майже завжди погоджуються з дорослими, не піддаючи сумніву їхні слова. Це доводить експери-мент, який провів Є. Суботський з дітьми чотирьох – тринадцяти років. Його дослідження переконливо засвідчили, що дитина дошкільного віку повністю погоджується з усіма ствердженнями дорослих і вважає за істинні всі знання, отримані від них.

Ураховуючи зазначене, ми виокремили такі умови вибудови процесу переходу цінностей від інтерпсихічного в інтрапсихічне:

– сформованість смислової сфери батьків: батьки чітко виокремлюють найдорожче у їхньому житті (цінності), орієнту-ючись на що вибудовують власну життєдіяльність;

– використання таких прийомів смислоутворення: заохочення/ покарання, посилання на власний авторитет (Д. Леонтьєв);

– спільність ціннісних орієнтацій обох батьків (О. Запорожец, Я. Неверович, А. Кошелєва та ін.);

– адекватний рівень протекції батьків, вільне виховання (О. Кононко; Є. Суботський).

На основі теоретичного аналізу проблеми було проведено вивчення зв’язку між ціннісними орієнтаціями дітей і ціннісними орієнтаціями їхніх батьків, а також батьківськими ставленнями і ДСС дошкільників. Дослідженням було охоплено 297 осіб, з яких 99 – діти середнім віком 6 років (47 хлопчиків і 52 дівчинки), 198 – їхні батьки.

Основними завданнями дослідження було з’ясування існува-ння статистично достовірних зв’язків між ціннісними орієнтаціями старших дошкільників і аналогічними ціннісними орієнтаціями їхніх батьків, а також між ставленням батьків до дітей та особли-востей виховання і ДСС дошкільника. Зазначені завдання перед-бачали вивчення структури смислової сфери старшого дошкільники, виокремлення для аналізу ціннісних орієнтацій і діагностика їх і в дітей, і у батьків, дослідження особливостей батьківських ставлень, кореляційний аналіз. Нами було застосовано такі методики, як “Картинки предметні”, “Невизначена розповідь”, “Три питання” (за Н. Непомнящою), методика “Ціннісні орієнтації” (М. Рокіча), PARI (за Р. Белл, Є. Шефер, адаптована Т. Нещерет) і тест тварин (за Р. Заззо).

Розглянемо результати дослідження структури смислової сфери старших дошкільників.

Як видно з рисунка 1, провідною діяльнісною ДСС у більшості вибірки було діагностовано “гру”, що, на наш погляд, пов’язане з віковими психологічними особливостями, адже гра – провідна діяльність цього віку. Другою діяльнісною ДСС за значущістю у вибірці виявилося “спілкування”. Наші дані збіглися з дослідженнями особливостей смислової сфери старшого дошкільника, які раніше проводила Т. Рєпіна [5]. За її результатами, “бажання” (ціннісні орієнтації) у сфері “спілкування” були діагностовані у 40% дітей.

Для дослідження ціннісних орієнтацій, з урахуванням сучасних запитів на особистість, нами було виокремлено такі: здоров’я, активне і продуктивне життя, пізнання, освіченість, твердість волі, вихованість.




Рис. 1. Значущість діяльнісної ДСС

для старшого дошкільника
Значущість цінностей “пізнання” й “твердість волі” для батьків дошкільників відмічаються О. Смирновою та М. Соколовою 6 як такі, що найкраще характеризують смислове наповнення виховання дошкільників.

Результати кореляційного аналізу (див. табл. 1) містять значну кількість прямих зв’язків ціннісних орієнтації батьків з ціннісними орієнтаціями дітей. Так, можна виокремити ціннісні орієнтації батьків, які перебувають у статистично достовірних зв’язках з показниками сформованості смислової сфери дитини, а саме: “пізнання” (–0,5001 при р = 0,000), “освіченість” (–0,6802 при р = 0,000), “твердість волі” (–0,4470 при р = 0,000), “вихованість” (–0,5104 при р = 0,000).



Таблиця 1

Результати дослідження зв’язку між ціннісними орієнтаціями дитини (тест тварин Р. Заззо, методика “Три питання” Н. Непомнящої) та ціннісними орієнтаціями її батьків (методика М. Рокіча)

Батьки/

Діти


Здоров’я

Активне і продуктивне життя

Пізнання

Освіче­ність

Твердість волі

Вихо­ваність

Здоров’я

0,0899

0,0048

0,2969

–0,1018

0,3346

03761

p = 0,376

p = 0,962

p = 0,003

p = 0,316

p = 0,001

p = 0,000

Активне і продуктивне життя

0,2241

0,5055

0,2314

–0,1304

0,3145

0,0735

p = 0,026

p = 0,000

p = 0,021

p = 0,198

p = 0,002

p = 0,470

Пізнання

0,0700

–0,0209

0,6579

0,7083

0,3504

0,3546

p = 0,491

p = 0,837

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

Освіченість

0,0524

–0,1265

0,3965

0,6212

0,3561

0,3574

p = 0,606

p = 0,212

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

Твердість волі

0,2254

0,0951

0,3965

0,5604

0,7183

0,3574

p = 0,025

p = 0,349

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

Вихованість

0,1048

0,0895

0,2708

0,3313

–0,1890

0,4422

p = 0,302

p = 0,378

p = 0,007

p = 0,001

p = 0,061

p = 0,000

Сформованість смислової сфери

0,0848

–0,1352

0,5001

0,6802

0,4470

0,5104

p = 0,404

p = 0,182

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000

p = 0,000
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка