«Українська пісня єднає нас» Мій рідний край



Скачати 149.75 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір149.75 Kb.



















































« Українська пісня – єднає нас»



Мій рідний край

Моя земля, моя родина

Нас всіх єднає пісня українська солов'їна.
Сцена прикрашена українськими рушниками та вінками. В залі лунають українські пісні.

Хід свята

Звучить пісня Н.Матвієнко «Роде наш прекрасний»

Голос за сценою.

Шановні друзі, гості нашого свята! Ми всі – представники великої родини нашої матері-батьківщини України. Родина до родини – то і є народ.

Могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується за рахунок родинної історичної спадщини – української пісні. Пісня є наш духовний скарб, який єднає нас, стирає кордони, розповідає світові про велич нашого співучого народу. Мовою пісні гортаємо сторінки історії.

Заспівай родино,

Щоб усе збулося!

Щоб у нашій хаті

Лиш добро велося!

Дозвольте свято душі людської розпочати.



Звучить гімн.

Ведучий І

Україна – це тихі води і ясні зорі, земні сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки.



Ведучий ІІ

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, вишневий сад, туман над яром і десь далеко за гаєм переливи дівочих голосів.


Ведучий І

Україна – край гарячої любові до волі, до свого народу, до своєї землі.


Ведучий ІІ

Все це збереглося в пісні, яка передається нам з покоління до поколінь.


Ведучий I

Існує прекрасна легенда. Бог вирішив наділити народи талантом. Одні отримали елегантність та красу, інші дисципліну і порядок. Хтось – здатність до торгівлі, а хтось - до музики. Обдаривши усіх, подивився Бог і раптом побачив у куточку дівчинку.

Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.


  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.


Ведучий ІІ

Я –Україна. А плачу бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Вороги знущаються з моїх дітей, удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.


Ведучий І

Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як завадити твоєму горю? Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на весь світ. Це пісня.



Ведучий ІІ

Взяла дівчина – Україна дарунок, притиснула міцно до серця. Поклонилася Всевишньому і понесла пісню в народ. З тих самих пір співають люди пісню, лікують нею серця, просвітляють уми, чарують душу.



Ведучий І

Хто має такі пісні, тому нічого боятися за своє майбутнє. Скільки в них краси і грації, скільки дужого і молодого почуття.


Ведучий ІІ

Ми щасливі, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думи, свої мрії, почуття у пісню.


Ведучий І

Співаючи, ми зазираємо у нашу історію, у минуле, намагаючись обережно побачити картини народження української нації. Коли звучить пісня, то серце наповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого народу, до України.


Ведучий ІІ

В кожній пісні відчувається українська душа, українська вдача, віра, надія й любов. Пісня єднає людей духовно, несе заряд енергії, добра та любові.



Звучать пісні: «Рідна земля» муз. і сл. С. Желєзняка,

«Україно – м ати» сл. В. Крищенка муз. Г. Татарченко

Ведучий І

Розмаїття українських пісень вражає. Жодна країна світу не має такого автентичного скарбу як ми з вами. Радісні, сумні, жартівливі, героїчні, обрядові – всі вони прекрасні. Українська пісня це втілення чогось квітучого, безсмертного.


Звучить віночок українських пісень

Звучить запис козацького маршу та кадри з фільму «Пропала грамота.» На фоні запису ведучі продовжують говорити слова.

Ведучий ІІ

У піснях ми чуємо славну історію минулого. Козак - душа співоча. Пісня супроводжувала його всюди. Воїни, що віддавали свою силу, честь та славу в ім’я рідного народу – славне запорозьке козацтво. Степові лицарі – так трепетно називали їх в народі. Пам’ять про козацтво збереглася в легендах, думах, переказах. Навіть у наш час, щоб підкреслити чоловічі якості юнака, говорять – гарний козак.


Ведучий І

Завзятий, бравий вояка був козак – запорожець! На славу він вмів стояти за рідну Україну, за волю і віру українського народу. І бився, і вмирав запорожець як справжній герой!



Ведучий ІІ

В піснях оспівана мужність, надзвичайна сила та вірність козака до України. «Ой п’є Байда», «Їхав козак містом», «Ой у лузі червона калина», «Їхав козак за Дунай», «Ой на горі женці жнуть», «Засвистали козаченьки».

Козацький дух – дух вічної стихії

Утілений в привілля степове,

Допоки світу – він не постаріє –

Він в заповідях нації живе!


Звучать пісні про козаків:

Українська народна пісня:

«Їхав козак містом»,

Ведучий І

Хочу прочитати вам одну легенду.



Ятрань

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Тихий вечір оповив село. Темно у хатинах, і лише в одній світиться вогник. Там за столом сиділа бабуся, а біля неї двоє внучат. Вона глибоко вдихнула повітря, схилила голову і повела оповідку.

У нашому селі жила дівчина, яка провела свого коханого козака на війну. Він обіцяв, що незабаром повернеться і ні на трохи не забариться. Але проходив час, його ще так і не було.

Минав час, дівчина за ним дуже сумувала і щосили благала у Бога його повернення. Щодня приходила до верби, біля якої вони розійшлися.

Одного разу вона не повернулася, тому жителі села почали її шукати. Побачивши, що на тому місці, де вона була, утворилась велика, гарна і швидкоплинна річка, вони заплакали.

На честь цієї дівчини, яку звали Ятрань, назвали так і річку. А люди, які опромінили свої серця жалістю до дівчини, перетворились на верби. Вони й досі звиваються над рікою.


Звучить пісня «Там, де Ятрань круто в’ється»

Ведучий ІІ

В сиву-сиву давнину


Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Треба битись без пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.
Звучить пісня «Запорізькі козаки» сл. В. Крищенка муз. Г. Татарченка

Ведучий І

Пісня єднає рід, зв’язує покоління. З дитинства, з маминих вуст, ми чуємо першу свою пісню, колискову. Веде вона нас в широкий світ життя, яке дбайливо вишите на рушникові маминими руками.


Ведучий ІІ

Давно не були дома, може стежина вже заросла травою і висохла черешня посаджена дбайливою маминою рукою. А в серці біль, жаль за тим, що вже не повернеться ніколи.


Ведучий І

Чому, сказати й сам не знаю

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.

Де ти, моя стежина,

Де ти моя єдина?

Ота стежина в ріднім краї –

Одним одна біля воріт.

Ведучий ІІ

Отаке завжди у світі –

Виростають наші діти

Рідну хату покидають

І свою сім’ю плекають

Й може в пізнюю годину

Маючи свою дитину

Зможуть з ніжністю згадати,

Як колись співала мати,

Як до серця пригортала

Обнімала цілувала

З трепетом перехрестила

На життя благословила.

Звучать пісні: «Чорнобривці» сл. М. Сингаївського муз. В. Верменича

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.

«Рідна мати» сл. А. Малишка муз. П. Майбороди

Ведучий І

Приїжджайте частіше додому,

Щоб не мучила совість потому.

Ні грошей не привозьте, ні слави –

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Бо не вічні ні батько, ні мати,

Завтра можете їх не застати.

Ведучий ІІ

Очі їхні – любов та благання

Синій смуток горить з – під повік

Кожна зустріч – не мов би остання,

А розлука – неначе навік.


Ведучий І

Біль утрати сумління нам палить

Все життя їх – святиня для нас

Бо батьки переходять у пам’ять

Не лишають до смерті вже нас.
Звучать пісні: «Росте черешня у мами на городі» сл. М. Луківа муз. А. Горчинського ,

«Мамина коса» сл. І. Чернецького муз. В. Хорт,

«Мамина вишня» сл. Д. Луценка муз. А. Пашкевича,

«Смерекова хата» сл. М. Бакая муз. П. Дворського

Ведучий ІІ

Кожна пісня – це поетичний і музичний шедевр, що виховував цілі покоління, формував естетичний смак. На піснях ми вчилися, на піснях світ пізнавав нас.



Ведучий І

Талановиті українські композитори та поети писали про Україну і для України. Серед них – Ігор Поклад, Ігор Шамо, Олександр Білаш, Платон Майборода, Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Микола Мозговий.


Ведучий ІІ

Українські поети Михайло Ткач, Дмитро Павличко, Андрій Малишко, Юрій Рибчинський.



Відео « Моя пісня в душі»

Ведучий І

В української пісенній скарбниці залишилися голоси Дмитра Гнатюка, Ніни Матвієнко,Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, ансамбля Тріо Маренич, «Смерічка», «Кобза».



Ведучий ІI

Серед плеяди українських авторів одне із почесних місць належить композитору, основоположнику української естради Володимиру Івасюку. Автор ста пісень, п’ятидесяти трьох інструментальних творів.


Ведучий І

Його доля склалася трагічніше ніж доля його пісень. Вони звучать зараз повсюди, їх переспівують молоді виконавці. А це говорить про те, що коротке життя В.Івасюка було прожите не даремно.


Ведучий ІІ

В далекі 70-ті роки, коли ідеологічна партійна машина примушувала писати лише пісні про партію та комсомол в ефір ввірвалася мелодійна українська пісня «Червона Рута».


Ведучий І

Її підхопила відразу вся країна й понеслась вона у далекий світовий простір і до цього часу залишається візитною карткою України. Феноменальний успіх «Червоної Рути» продовжила пісня «Водограй», яка стала переможцем фестивалю пісня року 1972.



Відео пісні «Червона Рута» на фестивалі «Пісня року 1971»

Ведучий ІІ

Раптово обірвалася музика. Життя Володимира Івасюка обірвала загадкова смерть, яка до цього часу не розкрита. Але пісню не задушили. Вона живе і сьогодні, хвилює серця слухачів.

Його тіло знайшли понівечене у лісі, вбивці залишилися невідомими. Похований В.Івасюк у Львові на Личаківському кладовищі.
Ведучий І

В 2009 році Указом Президента України Володимиру Івасюку присвоєно звання Героя України «посмертно». А пісні його з новою силою залунали в виконанні Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару.



Звучать пісні: «Водограй» муз. і сл. В. Івасюка,

Мальва

Легенда Полтавщини

Давно те діялось. Важко жилося людям на нашій славній Україні. Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То кримчаки налітали, то поляки, то турки. Грабували, забирали в рабство, полювали за красунями, котрих згодом продавали. Люди боронилися, чим могли, хто вилами, хто сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім’ю. Та сили були нерівні.

Порубали його вороги, накинули аркан на шию дружині і потягли за собою. Тільки доньці Мальві вдалося сховатися. Люди шанували дівчинку за те, що зналася на усякому зіллі і лікувала травами. Ту науку перейняла від матері, а батько її ще змалечку навчив вояцькому ремеслу. Не один бусурман зазнав смерті від дівочої руки. Вродлива, горда Мальва наводила жах на ворогів. П’ять корів обіцяли тому, хто видасть її.

Якось в осінню негоду прийшла обігрітися до козака Нагнибіди. Та запроданець виказав дівчину. Порубали її на шматки та й розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Добре пам’ятали люди, як вона граблями вбивала бусурманів.

Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя.
«Балада про мальви» сл. Б. Гури муз. В. Івасюка

Ведучий ІІ

Нікого не залишає байдужим золотий голос України, її душа - Ніна Матвієнко. Здається цій тендітний жінці Бог дав голос, який нікого не залишає байдужим, якщо хтось почув її хоча б раз.


Ведучий І

Співачка, з 1985 року народна артистка України. Народилася в селі Неділище Житомирського області. Була солісткою українського народного хору ім. Т.Вірьовки. останнім часом виступає у складі вокального тріо «Золоті ключі». В 1988 році отримала державну премію ім. Т.Шевченка, має звання Герой України від 26 січня 2006 року.

У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них ліричні, обрядові, пісні – балади.

Звучить пісня (відео) Н.Матвієнко «Ой, летіли дикі гуси» муз. І.Поклада сл. Ю.Рибчинського.

Ведучий ІІ

Розказують легенду, що давно було це .

Один іванківський багатий музикант

Зустрів братів в Ставчанах, в корчмі,

Й сказав Михайлові він так :

 

- Чув, Михайле, що ти вмієш



З скрипкою творити диво :

То вона сміється дзвінко,

А то плаче, як дитина.
 Ведучий І
То ж побитися об заклад

Пропоную, брати, вам

Із розповідей дідуся Іллі, бабусі, матері

Я чув багато про свою родину .

Дізнався, що мої далекі предки

Були відомі на всю Буковину .

 

У Леся Шікірінського, мого прапрадіда



Було шість дужих, як дуби, синів .

Понад усе любили хлопці

Музичні інструменти, музику і спів .
Ведучий ІІ

 

Іван, Василь, Петро, Ілля, Георгій і Михайло .



Труба, цимбали, скрипка, бубен,контрабас .

В чарівну музику,яка звучала в Шікірінських

Селяни з подивом вслухалися не раз .

 

А вечорами тихими, погідними,



Коли робота зроблена в паолях,

Сусіди з завмиранням серця слухали,

Як скрипка плакала в Михайлових руках .
Ведучий І

 

В тій музиці вчувалися і біль, і радість,й смуток,



І щастя жити в рідному селі,

І щебет солов'я, і гомін верб над ставом,

І запах хліба свіжого на довгому

Домашньому столі.

 

І скоро музикантів славних



Вже знали в кожному селі,

Не тільки на зеленій Буковині,

А й у сусіднім краї,у Галичині

Вже не обходились без них ...

Потрібними були для кожної родини,

Щоби заграти добрим людям

Весілля, танець, храм, хрестини.

 

Ведучий ІІ

...Розказують легенду, що давно було це .

Один іванківський багатий музикант

Зустрів братів в Ставчанах, в корчмі,

И сказав Михайлові він так :

 

- Чув, Михайле, що ти вмієш



З скрипкою творити диво :

То вона сміється дзвінко,

А то плаче, як дитина .
Ведучий ІІ

 

То ж побитися об заклад



Пропоную,брати, вам.

Як заграєш так, Михайле, що заплачу,

Фальчу поля тобі дам .

 

А не зможеш так заграти,



Щоб заплакав я,

Твоя скрипка,вибачай ми,

Буде вже моя .

 

Ведучий І


Взяв скрипаль у руки скрипку,

А смичок у другу .

Лиш в очах його великих

Розлилася тута.

 

Стало тихо - тихо в корчмі,



Всі чекали дива.

Й дочекались, бо почули –

Скрипка говорила.

 

Ведучий ІІ


Вона плакала, стогнала,

Голосила, як людина .

А багач,на столик спершись,

Ридав,плакав,як дитина.

 

Зрозумів і він нарешті:



Щоби отак грати –

Однієї скрипки мало,

Треба талант мати .
«Чарівна скрипка» муз. І.Поклада сл. Ю.Рибчинського.

Ведучий ІI

Скільки їх цих мелодійних самоцвітів? Науковці доводять – 300 тисяч. В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу. Україна знаходиться на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій.


Ведучий І

Хіба можна знищити народ який має такий міцний стержень як пісню. Вона передається нам на генетичному рівні і поряд завжди, супроводжуючи від народження до тризни.


Ведучий ІІ

Доля українського народу має багато трагічних переплетінь. Його сини та дочки в силу обставин були змушені покинути рідну землю. Але пам’яттю, яка пов’язує їх з батьківщиною є пісня.


Ведучий І

Врешті народ співає пісні, щоб не забути мову, свою родину, своє коріння. Квітка Цісик.


Ведучий ІI

Її голос розквів далеко від батьківщини. Вона, донька українських емігрантів і народилася в Квінcі Нью-Йорк. Любов до української пісні прийшла від серця. Квітка встигла випустити два диска «Пісні з України» (1980р.), «Два кольори» (1989р.). Дати концерти на Україні, як вона мріяла їй не судилось. В 1998 році вона померла в віці 45 років.


Ведучий І

Приємно чути, що так співає людина, яка жила не в Україні, а в США і співала і англійською, і українською. Вона співала пісні, які ми давно знаємо і любимо. Співала душею. Тому – слухаємо.

Відео про Квітку Цісик
Звучить запис пісень в її виконанні: «Я піду в далекі гори»
Звучить пісня «На Україну повернусь» сл. С. Галябарди муз. О. Гавриша
Ведучий ІІ

Ми звикли, що символами українського народу є дім, поле, храм. Але душею українського народу залишається пісня - диво, дивне.

А пісня – це душа народу. З усіх потреб потреба.

Лише пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонця сяйво їй лиша

Чим глибше пісня, тим ясніше душа

А сьогодні для вас звучать українські пісні у виконанні наших маленьких україночок.

Звучить пісня « Я маленька українка»

Дивлячись на цих маленьких дівчаток, ми віримо , що саме вони стануть продовжувачами українського роду, української пісні. Адже вони люблять свою Україну і зараз вам про це заспівають.



Звучить пісня « Україно- краю»

Ведучий І

Хочеться вірити, що народ, який піднімається з колін історії, встане на повний зріст, розправить свої крила і залунає наша українська пісня і попливе її дзвін далеко, далеко над землею.


Ведучий ІІ

Я слухаю дзвони на

Лаврський горі

Дивлюсь на софіївські бані

І вірю в народ, що живе на

Дніпрі,


І сили його не здоланні

Бо як би я людство

Не любив,

Повторюю з гордістю

Сина:

Для мене лишається



Дивом із див

ведучі разом.

Моя Україно.



Звучить пісня П.Петриненка «Україна» Учасники всі виходять на сцену.

Вчитель


Свято присвячене українській пісні завершено.

Звучить гімн України






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка