«Українська народна пісня джерело творчого натхнення Тараса Шевченка»



Скачати 111.7 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір111.7 Kb.
Горбенко Н.Л., учитель музичного мистецтва

Вишнівської ЗОШ І-ІІІст.№3

Урок музичного мистецтва у 5 класі

Тема: «Українська народна пісня – джерело творчого натхнення Тараса Шевченка»

Мета: сформувати в учнів уявлення про Шевченка як знавця і шанувальника української народної пісні та дати їм розуміння її впливу на поетичну творчість митця; відкрити дітям особистість поета з нового боку: як глибокого прихильника класичної музики, співу, музичної творчості; розвивати дослідницькі навички, уміння знаходити потрібну інформацію з літературних та інформаційних джерел; виховувати любов до народно-пісенної спадщини України.

Тип уроку: комбінований,урок-дослідження

Ключові поняття: музична Шевченкіана

Обладнання: ТЗН, музичні інструменти (баян, фортепіано), портрет Т.Г.Шевченка, репродукція картини М.Дерегуса «Малий Тарас слухає кобзаря», картини Т.Шевченка «Сліпий»

Музичний матеріал: українська народна за вибором учителя; аудіо запис української народної пісні на слова Т.Шевченка «Думи мої» та «Реве та стогне Дніпр широкий» слова Т.Шевченка, музика Д.Крижанівського; «Утоптала стежечку» слова Т.Шевченка, музика Н.Горбенко; фрагмент думи «Буря на Чорному морі»

Структура уроку:

1.Організаційний момент

2.Актуалізація знань.

3.Мотивація навчальної діяльності.

4.Оголошення теми уроку.

5.Повідомлення нового матеріалу.

6. Закріплення нових знань.

7. Підсумок уроку (релаксація)



Хід уроку.

«Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От, де люде, наша слава,

Слава України!

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як Господа слово.»

Т.Г.Шевченко

І. Вхід в клас під звучання української народної пісні на слова Т.Шевченка «Думи мої».

Музичне вітання «Нас усіх зібрала пісня».

Організаційний момент.



ІІ.Актуалізація опорних знань.

Учитель: – Сьогодні ви зайшли у клас під звуки загальновідомої пісні.

  • Назвіть її автора.

  • Які пісні ми називаємо народними?

Учитель: – Ви досить обізнані. Справді, Т.Шевченко і пісня – поняття майже нерозривні і сьогодні саме про них буде іти мова на нашому уроці.

Ми розглянемо, як Т.Г.Шевченко ставився до народної пісні, яку роль вона відігравала у творчому і повсякденному житті поета.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: – …Вірші поета Шевченка… Здається, ось вони, серед нас. Живі рядки його натхненного слова звучать у пісні, переливаються в інструментальній музиці, прямують до кожного серця з полум’яною любов’ю до рідного краю, до своїх співвітчизників, до України, до нас з вами. Для Т.Шевченка поезія і пісня були нерозривними. Його зацікавленість музичним мистецтвом виявлялася постійно і особливо – народними піснями. Як і коли запалилася іскра цієї високої любові? Де криються витоки живильного джерела, що давало натхнення поету для творчості? На ці та інші питання ви даватимете відповіді, пригадуючи прочитане у творах Т.Г.Шевченка та у інших інформаційних джерелах.

ІV. Оголошення теми уроку.

«Українська народна пісня – джерело творчого натхнення Тараса Шевченка» - саме так звучить тема нашої розмови з вами на уроці.

V. Вивчення нового матеріалу за допомогою прийому «творчий пошук».

Учитель: – На минулих уроках наші шановні «пошуковці» отримали завдання перечитати сторінки Тарасових повістей і дати відповіді на запитання, що відповідають темі нашого уроку. Сьогодні ми дамо їм слово для прояву результативності їхніх пошуків. Знайомство з народною піснею у малого Тараса відбулося ще в ранньому дитинстві. Хто з «пошуковців» скаже, як це відбулося, що сприяло ранньому розквіту співочої душі хлопчика?

Перша група «пошуковців»: – Велику невгасиму любов до народної пісні Т.Г.Шевченко проніс через усе своє життя. Вона з дитинства живила його мрії, звучала голосами народних співаків – кобзарів та лірників. Ось картина Т.Шевченка «Сліпий» (учні демонструють репродукцію картини) та репродукція картини художника М.Дерегуса «Малий Тарас слухає кобзаря». Дивлячись на них, ми пригадали, хто такі українські кобзарі, про що вони співали людям у своїх піснях-думах. Перед нами оживала історія нашого народу, що розкривалася в пісні. Це й бойові походи козаків, це мрії і сподівання простих людей, були в них і заклики до боротьби. Також ми дізналися, що Тарасів дідусь Іван сам був учасником коліївського повстання і неодноразово розповідав малому хлопчикові про нього. Також ми дізналися, що тато майбутнього поета був чумаком і, як і всі чумаки, любив співати. Та найпершою піснею для малюка -Тараса була колискова матері, що рано пішла з життя, а ще – пісні сестрички, що теж уміла та любила співати. Згодом про пісню поет писав: «Вона мене і порадить, і розважить і правдоньку мені скаже».

Отже, висновок наших пошуків такий: з народною піснею Шевченко познайомився ще в ранньому дитинстві у рідній домівці, сім’ї.



Учитель: - Щира вам подяка за ваші пошуки та спостереження. Цікаво, а хто дізнався про те, які ж саме народні пісні знав Тарас Григорович Шевченко?

Друга група «пошуковців»: - Темою нашого дослідження було: дізнатися, які пісні знав та співав поет. Перечитавши повість «Близнецы», ми нарахували понад 20 українських народних пісень, які цитує поет. А один із його поетичних героїв – «Перебендя» (сліпий кобзар, виходець з народу, що співає для людей свої зажурливі пісні) виконує ряд таких пісенних творів:

«Сяде собі заспіває…



«Ой, не шуми, луже».

«… Заспіває про Чалого,

На Горлицю зверне;

… з дівчатами на вигоні –



Гриця та веснянку,

А у шинку з парубками



Сербина, Шинкарку».

Цікавим, як на наш погляд, виявився спогад одного з сучасників Т.Шевченка, українського письменника, поета, фольклориста, етнографа та книговидавця Пантелеймона Олександровича Куліша, на весіллі у якого Тарас Григорович був боярином. Згадуючи своє весілля з українською письменницею Ганною Барвінок, він так описує спів Тараса Григоровича: «… такого або рівного йому співу не чув я ні на Україні, ні в столицях. Порвалися разом усі розмови й між старими, й між молодими. Посходились з усіх світлиць гості до зали, мов як до церкви. Пісню за піснею співав наш соловей, справді, мов у темному лузі, серед червоної калини… і, скоро вмовкав, зараз його благали ще заспівати, а він співав і співав людям на втіху, а собі самому ще й на більшу». Шевченко не мислив свого життя без пісні. Навіть працюючи над картиною, він завжди тихенько наспівував якусь з народних пісень. У своєму «Щоденнику» сам поет пише про те, що під час під час роздумів про створення майбутньої картини «хто його зна – відкіль несеться, , несеться пісня, складаються вірші, дивись, уже і забув, про що думав, а мерщій запишеш те, що навіялось».



Достовірно відомо по спогадах сучасників поета, що він співав такі українські пісні: «Нема в світі гірш нікому», «Ой не жур мене, моя мати», «Ой зійди, зійди ти, зіронько та вечірняя», «Ой ішов чумак», «У Києві на риночку», «Ой сидить пугач», «Гей, хто лиха не знає» та багато-багато інших.

Учитель: – Дякуємо нашим дослідникам за їхні творчі пошуки. А які з народних пісень знаємо ми? Назвіть їх, будь ласка. (Учні називають відомі їм українські народні пісні). – Які з них ви бажаєте заспівати? (Учні за спільною згодою виконують класом вивчену заздалегідь пісню). – Як ми вже знаємо, поет з дитинства захоплювався думами і піснями про героїчне минуле українського народу.

  • Як називаються такі пісні?

  • Про що вони розповідають?

  • Які історичні пісні вам відомі? (Учні дають відповіді)

  • Дякуючи нашим «пошуковцям» ми дізналися, що у Тараса Григоровича був дідусь Іван, якому було майже сто років! Він особисто знав багатьох учасників народного повстання під назвою Коліївщина, яке відбулося 1768 року на чолі з Максимом Залізняком. Саме від діда Івана Т.Шевченко дізнався про ті історичні події, про які він згодом з таким натхненням напише у своїх поетичних рядках. Дідусь знав багато пісень та дум, у яких кобзарі славили героїчний дух народу.

  • Пригадайте, хто такі кобзарі?

  • Чим вони займалися?

  • На чому вони грали?

  • Про що співали у своїх піснях?

  • Яким було ставлення до них простих людей?

  • За що їх так ненавиділи пани? (Відповіді учнів).

Учитель: - Мандруючи по Україні, Т.Г.Шевченко ніколи не пропускав нагоди послухати пісні у виконанні кобзарів, яких тоді дуже часто можна було зустріти на дорогах, ярмарках, у людних місцях. Багато з тих пісень поет заніс до свого записника. Відомо, що Тарас Григорович слухав думи у виконанні славнозвісного Остапа Вересая і подарував йому на згадку «Кобзаря» з дарчим написом: «Брату Остапу від Т.Г.Шевченка». – Зараз ми прослухаємо фрагмент однієї з дум, які так любив наш великий співвітчизник. (Учні слухають фрагмент думи на вибір учителя, наприклад, «Буря на Чорному морі» тощо).

Учитель: –Скажіть, що ви уявили, слухаючи думу? (учні дають відповіді). –В уяві Шевченка кобзар – це людина, яка добре знає, чого потребує народ і живе його мріями. Образ співаючого кобзаря поет змалював у таких творах: «Перебендя», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Сліпий». У повістях, поезіях Шевченко згадує думи «Про бурю на Чорному морі», «Про Івана Коновченка», «Про козака Голоту», «Про трьох братів Азівських», «Про Самійла Кішку, «Про Жовті Води», «Про Марусю Богуславку». Цікавість і любов до кобзарів не послаблювалась протягом усього життя поета. Саме на мотиви, запозичені у народних піснях, він створює поеми «Тополя», «Хустина», «Титарівна». А ще – на основі певних пісенних зразків народжуються вірші «Ой одна я, одна», «Утоптала стежечку, «Ой зійди, зійди, ясен місяцю», «Якби мені черевики», «Садок вишневий коло хати, «Нащо мені чорні брови» та інші.

Я знаю, що серед вас є не лише «пошуковці», а й «виконавці». Яку з вивчених вами пісень ви готові виконати для нас сьогодні? (Солістка виконує пісню «Утоптала стежечку»).

Утоптала стежечку

Слова Т.Шевченка Музика Н.Горбенко

Утоптала стежечку через яр, Я два шаги, два шаги пропила,

Через город, серденько, на базар. За копійку дудника найняла.

Продавала бублики козакам, Заграй мені, дуднику, на дуду,

Вторгувала, серденько, п’ятака. Нехай своє лишенько забуду.

Утоптала стежечку через яр,

Через город, серденько, на базар.

Отака я дівчина, така я!

Сватай мене, серденько, вийду я!

Учитель: –Можливо, не всі знають, що Тарас Григорович не тільки прекрасно співав українські народні пісні, володіючи голосом приємного сріблястого тембру, який музиканти називають тенором, але є свідчення сучасників (Ф.Лазоревський, М.Білозерський, В.Репніна, Н.Ускова), про те що Т.Шевченко й сам творив мелодії, які згодом стали народними.

Так, поетові приписується створення мелодії до віршів «Думи мої», «Тяжко-важко в світі жити», а також до вірша В.Забіли «Пливе човен без весельця». Давайте, й ми заспіваємо пісню «Думи мої» і уявимо, що сам Тарас Григорович слухає наш спів. (Діти задушевно виконують пісню «Думи мої»).



Учитель: –Ми ще не раз будемо говорити з вами про неабиякий музичний хист та уподобання Т.Г.Шевченка. Але на цьому уроці хочеться почути від вас про те, як поезія поета надихала митців на створення різних за жанрами музичних творів.

Третя група «пошуковців»: –Перечитуючи «Кобзаря» Т.Шевченка, ми переконалися, що простота його поезій геніальна! Вірші його настільки близькі до народних пісень, що наш народ сприйняв їх усім серцем. Можна сказати, що нині «Кобзар» перетворився на пісенник. Його озвучення триває безперервно з дня першої публікації у 1840 році. Внаслідок бурхливого творчого процесу на сьогодні налічується більше двох тисяч різножанрових творів на шевченківську тематику. Таке явище отримало назву «Музична Шевченкіана». Майже усі видатні композитори України зверталися по поезії Шевченка. Відкриває музичну Шевченкіану романс-пісня «Нащо мені чорні брови» відомого етнографа М.Маркевича. А загалом вона обіймає твори найрізноманітніших форм і жанрів: солоспіви, хори, кантати, балети, опери, симфонічні твори. Проте найвсеосяжнішим інтерпретатором творчості Шевченка був основоположник української класичної музики М.В.Лисенко. Його цикл «Музика до «Кобзаря» Шевченка» складає 87 вокальних творів! А з «Назара Стодолі» А.Вахнянина, «Вечорниць» П.Ніщинського і «Катерини» М.Аркаса починається життя шевченкових героїв на музичній сцені. Сьогодні опери і балети за творами Шевченка могли б скласти репертуар цілого театру. Серед авторів музики на шевченківську тематику є композитори різних поколінь: Б.Лятошинський, С.Людкевич, Л.Ревуцький, А.Караманов, В Губаренко, Г.Майборода, Є.Станкович, М.Скорик, Г.Ляшенко, Леся Дичко, Г.Гаврилець, Валентин Сильвестров. Його хор «Заповіт» на вірші Шевченка є вражаючим музичним реквіємом.

Ми зробили такий висновок, що можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання.



VI. Закріплення нових знань.

Учитель: –Завдяки нашим «пошуковцям» сьогодні ми з вами отримали нові знання і особливе бачення творчості Т.Г.Шевченка. Тому думаю, ви з успіхом справитеся з наступним тестовим завданням:

  1. Музику до пісні «Думи мої» створив

□ народ

□ М. Лисенко

□ Т.Шевченко

2. Кобзарі – це

□ професійні музиканти

□ мандрівні народні музики

□ бувші козаки

3. З народними піснями Т.Г.Шевченко познайомився

□ у дитинстві

□ перебуваючи у засланні

□ мандруючи по Україні

4. У яких літературних творах Т.Г.Шевченка згадуються назви народних пісень?

□ у поемі «Катерина»

□ у повісті «Близнюки»

□ у вірші «Перебендя»

5. Кому із відомих кобзарів Т.Г.Шевченко подарував свого «Кобзаря» з дарчим написом?

□ Євгенові Адамцевичу

□ Федорові Кушнерику

□ Остапові Вересаю

6. Яку роль відігравали українські народні пісні в житті Т.Г.Шевченка?

□ допомагали долати труднощі життя

□ живили його поетичну творчість

□ задовольняли естетичні потреби

7. Яким був тембр голосу Т.Шевченка?

□ баритон

□ тенор


□ бас

8. Найбільше музичних творів на шевченківську тематику було створено

□ П.Чайковським

□ С.Людкевичем

□ М.Лисенком

VII. Підсумок уроку (релаксація)

Учитель: – Сьогодні на уроці ми говорили про Т.Г.Шевченка як про людину неординарну, яка мала багато захоплень і мало не в кожному з них досягала неперевершених результатів. Любов до народної пісні супроводжувала його все життя і стала натхненною перетворюючою силою для всієї творчості митця. Які думки і почуття виникли у вас під час нашої розмови? (Учні висловлюються з приводу вражень від уроку)

Домашнє завдання:

Шевченко-поет, Шевченко-співак, Шевченко-художник, Шевченко-музикант, Шевченко-філософ…



Продовжіть цей список вдома, аргументуючи кожен з висловів фактами з біографіі митця.

Вихід з класу під звучання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

Додатки:

  1. Музичне вітання

  2. Нотний запис пісні «Утоптала стежечку» сл..Т.Шевченка, муз.Н.Горбенко

  3. Портрет Т.Шевченка

  4. Портрет О.Вересая

  5. Репродукції картин: Т.Шевченко «Сліпий», М.Дерегус «Малий Тарас слухає кобзаря»


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка