Удосконалення системи ризик-менеджменту в системі управління банком



Сторінка7/10
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.62 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Раніше у роботі було проведено аналіз найвагоміших ризиків ПАТ «Платинум Банк», а також виявлено, що Банк дотримується усіх встановлених нормативів НБУ. Крім того, ми прийшли до висновку, що функціонування системи ризик-менеджменту банку можна оцінити як задовільне, тобто вона на відповідному рівні справляється з загальноприйнятими ризиками, які мають вплив на діяльність банківської установи.

У даному підпункті ми хочемо звернути увагу на ще один вид ризику – ризик ймовірності банкрутства банку. Не зважаючи на те, що ризик ймовірності банкрутства не відноситься до стандартного переліку ризиків банку, наданого НБУ, він є не менш вагомим. Щоб його розрахувати, звернемося до міжнародної практики.

В зарубіжних країнах одним з методів прогнозування банкрутства є дискримінантний аналіз. Зміст цього аналізу полягає в тому, що за допомогою математико-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на основі якого можна з великою часткою ймовірності передбачити банкрутство суб’єкта господарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному дослідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші успішно продовжують свою діяльність. При цьому підбирається ряд показників (коефіцієнтів), для кожного з яких визначається питома вага у так званій дискримінантній функції. Як і граничне значення обраних показників, вагомість може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої належить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Залежно від величини інтегрального показника робиться висновок про належність об’єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів чи до групи успішно функціонуючих підприємств. У зарубіжній практиці досить поширеними є побудовані на розрахунку інтегрального показника моделі прогнозування банкрутства. Найбільш відомими з них є моделі відомих західних економістів: Альтмана, Ліса, Таффлера, Тишоу, Спрінгейта та ін. [53].

У загальному вигляді алгоритм лінійної багатофакторної дискримінантної функції виглядає наступним чином (формула 3.1):
, (3.1)

де Z – значення показника багатофакторної дискримінантної функції;

a1, an – коефіцієнти дискримінантної функції;

x1, xn – показники дискримінантної функції.


Для того, щоб найбільш точно проаналізувати схильність ПАТ «Платинум Банк» до банкрутства, проведемо аналіз, користуючись декількома загальноприйнятими моделями розрахунку, а саме: двофакторною моделлю Z-критерію Альтмана, прогнозною моделлю Р. Ліса для оцінювання фінансового стану та моделлю прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта.

Почнемо з найпростішого – двофакторна модель Z-критерію Е. Альтмана, котра була розроблена 1968 року у США. З назви зрозуміло, що на результат прогнозу впливатимуть лише 2 фактори, тобто дана модель відрізняється своєю простотою розрахунку (формула 3.2) [54].


, (3.2)

де ZA – значення показника дискримінантної моделі прогнозування банкрутства Е. Альтмана;

– коефіцієнт поточної ліквідності;

– відношення позичкових коштів до пасивів.


Варто зазначити, що дана модель має певні недоліки, а саме:

  • модель створена для США, в результаті чого вона не може абсолютно повністю бути справедливою для України, враховуючи різнопланові фактори впливу на діяльність банку;

  • модель не забезпечує чіткої оцінки стану банку, так як не враховує більшість економічно значущих показників, в результаті чого можливі відхилення від результату прогнозу;

  • коефіцієнт поточної ліквідності у даному контексті не може справедливо відображати стан ліквідності банку.

Діапазон значень показника даної моделі знаходиться в наступних межах:

  1. ZA < 0 – банкрутство не загрожує;

  2. ZA > 0 – імовірність банкрутства висока.

Також слід зазначити, що за цією моделлю допускається похибка значень, яка складає +0,65.

За допомогою MS Excel розрахуємо значення показника моделі Е. Альтмана у ПАТ «Платинум Банк» за період з 2010 по 2012 роки (табл. 3.2) [42-44].


Таблиця 3.2 – Результати розрахунку показника за двофакторною моделлю Z-критерію Е. Альтмана

Назва статті

На 01.01.2011 р.

На 01.01.2012 р.

На 01.01.2013 р.

Значення показника ZA

-2,73

-2,24

-2,08

Значення показника ZA з урахуванням похибки

-2,08

-1,59

-1,43

З таблиці 3.1 ми бачимо, що за даною моделлю ПАТ «Платинум Банк» має досить позитивні значення, в результаті чого можна вважати, що ймовірність банкрутства малоймовірна. Але, варто відмітити, що за аналізований період показник зменшився на 0,65 або на 23,89%, що свідчить про поступове погіршення фінансового стану Банку, а отже про збільшення можливості банкрутства.

Далі проведемо оцінку банкрутства ПАТ «Платинум Банк» користуючись прогнозною моделлю Р. Ліса (формула 3.3) [54], що була вперше запропонована у Великобританії 1972 року.
, (3.3)

де ZL – значення показника дискримінантної моделі Р. Ліса;

k1 – коефіцієнт співвідношення оборотного капіталу до активів;

k2 – коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до активів;

k3 – коефіцієнт співвідношення резервів до активів;

k4 – коефіцієнт співвідношення власного капіталу до зобов’язань.


До переваг даної моделі можна віднести простоту розрахунку та відносно невелику кількість змінних, а також доступність інформації для розрахунку.

Щодо стосується недоліків, то модель Р. Ліса була розроблена в Англії, тобто створювалася виключно враховуючи умови розвитку на заході, а отже вона не пристосована до умов України, що може значно спотворювати отримані результати.

Граничне значення показника дискримінантної моделі Р. Ліса складає ZL = 0,037. При цьому, у випадку, коли ZL > 0,037 банку не загрожує банкрутство, а коли ZL < 0,037 – навпаки, ймовірність дуже висока.

У таблиці 3.3 наведемо результати розрахунку показника за моделлю Р. Ліса в ПАТ «Платинум Банк» за період останніх трьох років, користуючись програмою MS Excel [42-44].


Таблиці 3.3 – Результати розрахунку показника за моделлю Р. Ліса

Назва статті

На 01.01.2011 р.

На 01.01.2012 р.

На 01.01.2013 р.

Значення показника ZL

0,0661

0,0675

0,0732

В результаті проведених розрахунків ми бачимо, що в результаті оцінки фінансового стану ПАТ «Платинум Банк» за моделлю Р. Ліса можна сказати про надійність Банку. Фактичне значення показника перевищує критичне майже вдвічі. Крім того, спостерігається тенденція його зростання, адже на звітну дату 01.01.2011 р. значення ZL складало 0,0661, а 01.01.2013 р. – 0,0732, що показує збільшення показника в абсолютному значенні на 0,0071, а у відносному – на 10,77%.

Останньою ми використовували модель прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта (формула 3.4) [54].


, (3.4)

де ZS – значення показника дискримінантної моделі К. Спрінгейта;

k1 – коефіцієнт співвідношення оборотного капіталу до активів;

k2 – коефіцієнт співвідношення прибутку до оподаткування до активів;

k3 – коефіцієнт співвідношення прибутку до оподаткування до зобов’язань;

k4 – коефіцієнт співвідношення сукупного доходу до активів.


Вона відрізняється певною простотою розрахунків та легкістю отримання потрібних даних, що в поєднанні з точністю прогнозу, котра, на думку зарубіжних вчених на статистів, складає більше 90%, певним чином виділяє модель над іншими. Крім того, модель враховує можливість прогнозування зони ризику, що надасть змогу раніше прийняти відповідні заходи протидії.

Головним недоліком цієї моделі є те, що вона була створена для Канади і США, в результаті чого її досить важко застосовувати в Україні через велику ймовірність спотворення результату. Також проблемою є те, що коефіцієнти наведені у доларах, що, навіть після конвертування валюти, призводить до певних відхилень кінцевого результату розрахунку.

Для оцінки результатів розрахунку фактичного значення досліджуваного показника проведемо оцінку результатів, звертаючись до наступних даних:


  1. ZS > 2,451 – загроза банкрутства мінімальна, а отже банк є фінансово надійним;

  2. 0,862 < ZS < 2,451- зона невизначеності, що є сигналом тривоги для менеджменту банку;

  3. ZS < 0,862 – банк є фінансово нестабільним, ж дуже велика загроза банкрутства.

Тобто, критичне значення за даною моделлю складає 0,862.

Проведемо розрахунок ймовірності банкрутства банку по моделі К. Спрінгейта за 2010-2012 роки [42-44], використовуючи MS Excel. Отримані результати відображено у таблиці 3.4.


Таблиця 3.4 – Результати розрахунку показника за моделлю прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта

Назва статті

На 01.01.2011 р.

На 01.01.2012 р.

На 01.01.2013 р.

Значення показника ZS

1,0013

1,0028

1,0027

В результаті оцінки ймовірності банкрутства ПАТ «Платинум Банк» за моделлю К. Спрінгейта ми бачимо, що фактичне значення показника ZS знаходиться у проміжку між 0,862 та 2,451. Зважаючи на те, що показники знаходяться у зоні невизначеності, це вже виступає досить вагомою причиною для за діяння антикризових заходів керівництвом Банку. Але, слід зауважити, що за аналізований період показник збільшився з 1,0013 до 1,0027 в абсолютному значенні, або на 0,14%. Тобто, можна сказати, що Банк поступово розвивається та покращує свій фінансовий стан, а отже немає вагомих причин для очікування банкрутства.

Не зважаючи на результати проведених розрахунків, ми знаємо, що кожна з використаних моделей має свої переваги та недоліки, головною з яких є важкість адаптації до ринку України та неможливість надати об’єктивний результат через вплив різних факторів, котрі створюють певні похибки. Щоб отримати більш чіткий результат, ми пропонуємо використовувати вдосконалену модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. Проаналізувавши ймовірність банкрутства за даною моделлю раніше, ми визначили, що вона є досить популярною, але недостатньо точною, в результаті чого до неї було внесено деякі зміни.

У процесі вдосконалення моделі визначення ймовірності банкрутства банку Р. Ліса було використано такі заходи:



  • додано показник прибутковості активів, що, як фактор впливу на фінансову стійкість банку, дозволяє більш чітко відобразити результати даної моделі;

  • визначено ступені значущості за допомогою матриці попарних порівнянь;

  • розраховано діапазони значення показника ZL+ за допомогою ретроспективного аналізу;

Перейдемо безпосередньо до розгляду вдосконаленої моделі розрахунку показника ZL+.

Для початку, розглянемо систему коефіцієнтів, котрі застосовуються у формулі для розрахунку показника ZL+. Як було зазначено раніше, до звичайної системи показників моделі Р. Ліса було додано показник прибутковості активів, що, з урахуванням специфіки моделі, дозволить нам більш точно оцінити фінансову стійкість банку, в результаті чого кінцевий результат буде справедливим, відносно початкового варіанту. Зобразимо отриману систему коефіцієнтів у таблиці 3.5.


Таблиця 3.5 – Перелік коефіцієнтів для розрахунку показника ZL+ ймовірності банкрутства банку

Позначення

Назва коефіцієнта

k1

Співвідношення оборотного капіталу до активів.

k2

Співвідношення нерозподіленого прибутку до активів.

k3

Співвідношення резервів до активів.

k4

Співвідношення власного капіталу до зобов’язань.

k5

Співвідношення сукупних доходів до активів.

Після визначення використовуваних коефіцієнтів необхідно знайти ступені значущості для них. Розрахуємо їх за допомогою матриці попарних порівнянь та шкали оцінювання, визначеної експертним методом. Скориставшись непрямим методом визначення ступенів значущості, задамо коефіцієнтам відповідну оцінку, користуючись 9-бальною шкалою (від 1 до 9), де найважливішому показнику присвоюється найнижча оцінка. Після цього, шляхом попарних порівнянь з цим коефіцієнтом проводиться оцінювання решти показників моделі.

Після визначення експертних оцінок, де експертом виступає автор, за допомого MS Excel будуємо матрицю попарних порівнянь, що допоможе нам визначити ступені значущості для кожного з коефіцієнтів наступним чином (формула 3.5):
, (3.5)

де ai – ступінь значущості певного коефіцієнта;

– значення елементів рядка матриці.
В результаті визначення відповідних ступенів значущості, ми зможемо розрахувати формулу ймовірності настання банкрутства за вдосконаленим методом Р. Ліса (формула 3.6):
, (3.6)

де ZL+ – показник ймовірності настання банкрутства;

а1, …, а5 – ступені значущості коефіцієнтів;

k1, …, k5 – відповідні коефіцієнти моделі.


Отже, проведемо оцінку ймовірності банкрутства ПАТ «Платинум Банк» за вдосконаленою моделлю Р. Ліса. Для цього, спочатку за допомогою експертного методу задамо оцінку кожному з коефіцієнтів (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 – Рангові оцінки відповідних коефіцієнтів моделі



Показник

k1

k2

k3

k4

k5

Оцінка за дев’ятибальною шкалою

2

4

7

5

3

Після встановлення експертних оцінок, використовуючи програмне забезпечення MS Excel побудуємо безпосередньо матрицю попарних порівнянь (табл. 3.7) та визначимо за нею ступені значущості кожного з коефіцієнтів формули.


Таблиця 3.7 – Матриця попарних порівнянь коефіцієнтів моделі

Показник

k1

k2

k3

k4

k5

k1

1

0,5

0,29

0,4

0,67

k2

2

1

0,57

0,8

1,33

k3

3,5

1,75

1

1,4

2,33

k4

2,5

1,25

0,71

1

1,67

k5

1,5

0,75

0,43

0,6

1

Після побудови матриці, користуючись програмою MS Excel та формулою 3.5 визначимо ступені значущості кожного з коефіцієнтів моделі (табл. 3.8). Отримані значення дозволять нам повністю скомпонувати вдосконалену формулу.


Таблиця 3.8 – Ступені значущості коефіцієнтів моделі

Показник

Ступінь значущості показника

k1

0,3506

k2

0,1753

k3

0,1002

k4

0,1402

k5

0,2337

Отже, отримавши ступені значущості коефіцієнтів, відтепер вдосконалена формула визначення ймовірності банкрутства банку Р. Ліса матиме наступний вигляд (формула 3.7):


, (3.7)

де ZL+ – значення показника ймовірності банкрутства банку;

k1, …, k5 – відповідні коефіцієнти моделі.
Враховуючи те, що в моделі змінилися як ступені значущості, так і кількість коефіцієнтів, для оцінки результатів нам потрібно визначити нові діапазони значення показника ZL+. Щоб це зробити, проведемо ретроспективний аналіз установи, що знаходиться у стані ліквідації, а саме ПАТ «АКБ «Базис», за останні 6 років функціонування перед отриманням статусу банкрота, використовуючи формулу 3.7. Результати розрахунків, проведених за допомогою MS Excel, зображені у таблиці 3.9 [55-60].
Таблиця 3.9 – Оцінка фінансового стану ПАТ «АКБ «Базис» за період з 2006 по 2011 роки

Показник

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2011 р.

ZL+

0,3375

0,3443

0,3388

0,3399

0,3469

0,3191

Як ми бачимо з таблиці 3.8, за результатами 2011 р. ПАТ «АКБ «Базис» мав найгірші результати, тому цей показник ми візьмемо за критичну точку ZL+ = 0,3191. Так як результати банку були нерівномірними на протязі усього досліджуваного періоду, а сам ПАТ «АКБ «Базис» не можна віднести до стійких банківських установ, то встановимо діапазон невизначеності, що починається у точці ZL+ = 0,3469. У випадку, якщо значення показника ZL+ > 0,3469, банкрутство банку вважатимемо малоймовірним.

Слід зазначити, що наведені результати є суб’єктивною оцінкою автора, тобто допускаються певні неточності та відхилення. Для отримання більш точних даних необхідно провести більш ґрунтовний аналіз усіх українських банків за весь час функціонування, що дозволить максимально адаптувати модель для умов ринку банківських послуг України.

Отже, користуючись отриманими даними та формулою 3.7 ми можемо визначити ймовірність банкрутства ПАТ «Платинум Банк», користуючись вдосконаленою моделлю Р. Ліса для оцінки фінансової стійкості банку. Результати розрахунку наведено на рисунку 3.10 [42-44].

Рисунок 3.10 – Значення показника ZL+ для ПАТ «Платинум Банк» за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.
Отже, в результаті проведених розрахунків ми бачимо, що показник оцінки фінансової стійкості ПАТ «Платинум Банк» за аналізований період змінився з 0,3821 у 2010 р. до 0,3742 у 2012 р., що відповідає спаду на 0,0079 або на 2,16%. Але, варто відмітити, що за останній рік даний показних зріс, що є досить позитивним фактором. Зважаючи на те, що за останні роки показник знаходився у проміжку ZL+ > 0,3469 з тенденцією на покращення, це вказує нам на малу ймовірність банкрутства Банку у найближчому майбутньому.

У таблиці М.1 наведемо порівняльну характеристику показника Z досліджуваних моделей прогнозування банкрутства банку на прикладі ПАТ «Платинум Банк».

Загалом з таблиці М.1 ми бачимо, що розрахунки ймовірності банкрутства Банку за різними моделями дають нам неоднозначні результати. Це пов’язано з тим, що кожна з моделей була розроблена для економік різних країн з урахуванням певних факторів впливу на результати розрахунків. Деякі з моделей, як двофакторна модель Е. Альтмана та модель прогнозування банкрутства Р. Ліса мають більш просту інтерпретацію результатів, тобто вони не враховують перебування банку в зоні невизначеності, коли результати не вказують на критичність стану, але вже потрібно приймати необхідні міри з боку менеджменту для покращення ефективності роботи банку. Модель К. Спрінгейта у цьому плані більш продумана, тому має деякі переваги.

Для вдосконалення було використано прогнозну модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. Як вдосконалення було використано додавання ще одного коефіцієнту, а саме – прибутковості активів, що, як ми визначили в підрозділі 3.1 є досить вагомим фактором впливу на фінансову стійкість банку. Зважаючи на це, були перераховані ступені значущості для кожного з коефіцієнтів та проведено ретроспективний аналіз по ПАТ «АКБ «Базис» для адаптації результатів до проблемних банків України. Щоб вдосконалити точність даної моделі, потрібно провести розрахунки по більш об’ємній вибірці як збанкрутілих, так і діючих банків. Варто зазначити, що вдосконалення є повністю суб’єктивною точкою зору автору, тобто доцільність використання даної моделі можна інтерпретувати по-різному.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка