Удосконалення механізму забезпечення стійкості банку



Сторінка4/16
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

3. Наявність кредитних рейтингів міжнародних агентств.

1.Наявність положення стосовно інформаційної політики.

2. Наявність періодичної інформації для акціонерів на сайті банку

Рисунок 1.9 – Критерії оцінки якості корпоративного управління банком
Аналіз функціональної стійкості, як складової стійкості банку, передбачає оцінку діяльності банківської установи відносно універсалізації. Під універсалізацією банківської діяльності розуміється розширення кола джерел формування капіталу банківської установи та сфери його застосування. Особливою рисою універсального банку є індивідуальні відносини з приватними особами, фірмами й інституційними клієнтами. Головним призначенням універсального банку є обслуговування клієнтів на різноманітних стадіях їх фінансового життя: надання базових послуг;накопичення грошових ресурсів;ведення рахунків;депозити як для національних так і для міжнародних послуг;пенсійні вклади та ін. для фізичних осіб та консультаційні послуги, інвестиції, кореспондентські відносини, короткострокове й довгострокове фінансування й інші послуги для юридичних осіб. Головною перевагою універсалізації банківської діяльності для самого банку є диверсифікація ризиків, що виникають в процесі його функціонування, і, як наслідок підвищення стійкості банку.

Підсумовуючи вищеназване, варто зазначити, що під універсальним банком розуміється банківська фінансово-кредитна установа, яка здійснює всі види банківських операцій, депозитні, кредитні, фондові, інвестиційні, довірчі, розрахункові, й надає банківські послуги всім клієнтам, незалежно від належності до певної галузі [7].

Аналіз наукової дослідницької літератури з даного питання показав відсутність методичного забезпечення щодо аналізу функціональної стійкості банку. Таким чином, постає завдання сформувати поетапну систему оцінки функціональної стійкості банківської установи.

Ми вважаємо, що методика аналізу функціональної стійкості банку повинна спиратися на чітко виділених критеріях, які безпосередньо впливають на дану категорію. На нашу думку, на рівень функціональної стійкості банку впливають наступні фактори:



  • характер діяльності банку;

  • клієнтоорієнтованість;

  • обсяг банківських послуг, що надаються клієнтам;

Виходячи з цього, доцільно сформувати «піраміду оцінки функціональної стійкості», яка включатиме в себе визначені етапи даної процедури (рис. 1.10).

Виходячи з запропонованої методики оцінки функціональної стійкості банку, слід зауважити, що чим більше послуг для клієнтів може запропонувати банк, тим самим задовольняючи максимальну кількість їхніх потреб, тим більшим буде рівень функціональної стійкості даної банківської установи.

Клієнтоорієнтованість: фізичні чи юридичні особи

Характеристика діяльності банку: універсальний чи спеціалізований.

Обсяг банківських послуг, що надаються клієнтам.

Функціональна стійкість

Рисунок 1.10 – «Піраміда оцінки функціональної стійкості банку»
Комерційна стійкість, яка ґрунтується на маркетинговій політиці, також має дуже вагомий вплив на загальну стійкість банку. Ефективна маркетингова політика забезпечує прихильність клієнтів, створює атмосферу взаєморозуміння між банком та споживачами його послуг [1].

Специфіка маркетингової політики банку визначається особливостями банківських послуг, їх просуванням та представленням на ринку. В сучасному конкурентному середовищі використовуються всі засоби та методи реалізації банками своїх продуктів з метою розширення клієнтської бази, підвищення прибутковості та конкурентоспроможності на ринку банківських послуг, в чому й виявляється комерційна стійкість [1].

Маркетингова політика формується кожним банком самостійно в залежності від особливостей його функціонування. Таким чином, постає проблема у створенні універсальної методики щодо оцінки комерційної стійкості.

На нашу думку, аналіз комерційної стійкості банку повинен відштовхуватися від основних принципів маркетингу: аналіз ринку, створення цільової аудиторії, реалізація продукту.

Спираючись на це, ми пропонуємо систему поетапних дій, які в кінцевому результаті дадуть загальне уявлення про комерційну стійкість банку (рис. 1.11).

Комерційна стійкість банку

Аналіз ринку банківських послуг

Методи реалізації банківського продукту

Якість обслуговування клієнтів

Інноваційна політика банку

Мотивація купівлі банківських послуг

1.офісний метод;

2.через відокремлені підрозділи чи агентську мережу;

3. через об’єднання банківських установ;

4. небанківські посередники.

1.реклама через пресу, телебачення, листівки;

2.опитування;

3.телефонні опитування;


1. раціональна;

2. емоційна;

1. доступність;

2. оперативність обслуговування клієнтів;

3. зручність.

1.створення нових продуктів на ринку банківських послуг;

2. використання новітніх технологій

Рисунок 1.11 – Критерії оцінки комерційної стійкості банку

Аналіз ринку банківських послуг є дуже важливою умовою забезпечення комерційної стійкості банку. Адже здійснення дослідження потреб споживачів дозволяє банку спрямувати свою політику на створення нових банківських продуктів з метою формування широкої постійної клієнтської бази.

Дослідження мотивації клієнтів щодо купілі банківських послуг дає можливість банку зосереджувати свої сили стосовно залучення нових споживачів банківських послуг, розкриваючи їм переваги співробітництва саме з цим банком, що, в свою чергу, гарантує розширення клієнтської бази та підвищення рівня довіри клієнтів.

Методи реалізації банківських продуктів також відіграють важливу роль для здійснення якісної маркетингової політики та забезпечення комерційної стійкості банку. Зокрема, на нашу думку, чим ширша мережа реалізації послуг банку, тим вищим є рівень його комерційної стійкості.

Безумовно, переважна більшість клієнтів звертають увагу на якість їх обслуговування в банку, зокрема на доступність, оперативність обслуговування, та зручність. Виходячи з цього, для забезпечення комерційної стійкості банку, доцільно її аналізувати за даним критерієм.

Створення нових банківських продуктів та використання інноваційних технологій для їх реалізації справляють значний вплив на конкурентоспроможність банку на ринку банківських послуг, та, відповідно, на залучення нових клієнтів. Таким чином, у процесі аналізу маркетингової політики банку, варто звернути увагу також і на даний аспект його діяльності.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що здійснивши аналіз складових компонентів стійкості банку за наведеними методиками, з’являється можливість сформувати загальне уявлення щодо ефективності та стійкості функціонування банківської установи.

Висновки до розділу 1

У результаті проведеного дослідження теоретичних та організаційних засад механізму забезпечення стійкості банку, можна зробити наступні висновки.

Аналіз наукових досліджень із питань трактування категорії «стійкість банку» показав відсутність єдиного тлумачення даного поняття. Розглянувши три наукових підходи щодо визначення стійкості банку, ми дійшли висновку, що жоден з них в повному обсязі не розкриває його сутності.Таким чином, раціональним буде поєднання даних підходів та їх трансформація в єдине більш повне трактування.

Ми вважаємо, що категорія «стійкість» банку – це динамічна, інтегральна характеристика діяльності банку в ринковому середовищі, яка розкриває його здатність виконувати всі свої функції та зобов’язання з максимальною ефективністю та мінімальним ризиком під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Аналіз наукових досліджень стосовно діяльності банків дає змогу зауважити, що поняття стійкості ототожнюється із такими фінансовими категоріями як надійність та стабільність.

З’ясувавши сутність поняття «стійкість банку», ми дійшли висновку що дана категорія є комплексною характеристикою, яка формується з системи таких складових:



  • фінансова стійкість;

  • капітальна стійкість;

  • організаційна стійкість;

  • комерційна стійкість;

  • функціональна стійкість.

Виходячи з цього варто зазначити, що стійкість банку характеризується збалансованістю всіх своїх компонентних складових, що потребує відповідного механізму її забезпечення.

Під механізмом забезпечення стійкості банку розуміється комплекс інструментів і методів, які спрямовується на підвищення рівня його стійкості.

Суб’єктами механізму забезпечення стійкості банку є відповідальні особи, органи банківського регулювання та контролю, діяльність яких здійснюється на макро- та макрорівнях.

Об’єктом механізму забезпечення стійкості банку є безпосередньо стійкість банківської установи як узагальнена сукупність таких складових як фінансова, капітальна, організаційна, комерційна та функціональна стійкість.

Для безперервної та ефективної реалізації механізму забезпечення стійкості банку необхідне відповідне інформаційне та нормативне забезпечення.

Механізм забезпечення стійкості банків передбачає використання комплексу методів, таких як планування, аналіз основних елементів, оцінка й регулювання та контроль.

Оцінювання стійкості банку є комплексом заходів, який охоплює неперервне спостереження за основними показниками його функціонування, в тому числі включаючи її компонентний склад – фінансову, капітальну, організаційну, комерційну та функціональну види стійкості.

Розглянувши науково-методичні підходи щодо оцінки фінансової стійкості банку, на нашу думку, коефіцієнтний метод є найбільш раціональним та практичним методом аналізу даної складової стійкості банку, що передбачає визначення трьох груп показників: ліквідності, ділової активності, ефективності управління.

Для аналізу капітальної стійкості банків використовуються наступні показники: коефіцієнт надійності, коефіцієнт фінансового важеля, коефіцієнт достатності капіталу, коефіцієнт захищеності власного капіталу,коефіцієнт мультиплікатора статутного капіталу.

Здійснивши аналіз наукових досліджень та праць з питання оцінки організаційної стійкості, ми дійшли висновку про відсутність єдиної чіткої методики даної компонентної складової стійкості банку. Виходячи з цього, нами була запропонована власна методика дослідження організаційної стійкості за чітко встановленими критеріями: політика корпоративного управління, діяльність наглядової ради, система контролю й управління ризиками, розкриття й прозорість інформації.

Аналіз функціональної стійкості, як складової стійкості банку, передбачає оцінку діяльності банківської установи відносно універсалізації.

Аналіз наукової дослідницької літератури з даного питання показав відсутність методичного забезпечення щодо аналізу функціональної стійкості банку. Таким чином, нами була сформована поетапна система оцінки функціональної стійкості банківської установи, що спирається на трьох основних блоках дослідження: характер діяльності банку, клієнтоорієнтованість, обсяг банківських операцій, що надаються клієнтам.

На нашу думку, аналіз комерційної стійкості банку повинен відштовхуватися від основних принципів маркетингу: аналіз ринку, створення цільової аудиторії, реалізація продукту. Виходячи з цього, нами запропонована комплексна методика, яка включає наступні фактори оцінки: аналіз ринку банківських послуг, мотивація купівлі банківських послуг клієнтів, методи реалізації банківських продуктів, якість обслуговування клієнтів, інноваційна політика банку.

Використавши запропоновані нами науково-методичні підходи щодо оцінки складових стійкості банку, формується загальне уявлення щодо рівня стійкості діяльності банку.


РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА АНАЛІЗ СТІЙКОСТІ

АТ «ОЩАДБАНК»

2.1 Загальна характеристика діяльності АТ «Умовний банк»

Публічне акціонерне товариство «Умовний банк» являється державним банком, створеним згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 876 від 21 травня 1999 року, Розпорядженням Президента України № 106 від 20 травня 1999 року. Даний банк є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, що зареєстрований під № 4 31 грудня 1991 року Національним банком України.

Діяльність АТ «Умовний банк» спрямована насамперед на обслуговування населення за допомогою розвиненої мережі без балансових відділень та філій. При цьому банк активно займається обслуговуванням корпоративних клієнтів, інвестиційною діяльністю та на міжбанківському ринку.

АТ «Умовний банк» є єдиним банком, котрий має гарантію держави щодо повного збереження вкладів громадян, закріплену Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Банк є членом таких організацій, як Асоціація українських банків (АУБ),Український кредитно-банківський союз (УКБС), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Незалежна асоціація банків України (НАБУ),ЗАТ «Українська фондова біржа»,ВАТ «Українська біржа”,ПрАТ „Фондова біржа ПФТС”,ВАТ «УкрКарт», SWIFT,ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів” (ВДЦП), Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем "ЕМА", Асоціація „Українські Фондові Торговці”,Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД), Міжнародна платіжна система MasterCard Worldwide, Міжнародна платіжна система VISAIntl, Член Всесвітнього Інституту Ощадних Банків (ВІОБ).

АТ «Умовний банк» зосереджує свої зусилля на розширенні спектру банківських послуг, створенні вигідних та сприятливих умов обслуговування клієнтів.За класифікацією Національного банку України, банк відноситься до першої групи банків.

На нашу думку, аналіз діяльності АТ «Умовний банк» доцільно розпочати з оцінки його пасивів (таблиця Г.1). Динаміка та структура пасивів АТ «Умовний банк» представлена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Динаміка та структура пасивів АТ «Умовний банк» за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр., тис. грн.
За період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року значення даного показника збільшилось на 45,71% або на 26 976 403 грн. Ця динаміка є позитивною для банку, адже вона свідчить про розширення масштабів його діяльності. Збільшення загального обсягу пасивів банку зумовлене як зростанням власного капіталу, так і зобов’язань. При цьому, варто зазначити, що спостерігається вищий темп росту зобов’язань. Також слід зауважити, що за аналізований період темп росту загального обсягу пасивів АТ «Умовний банк» (45,71%), перевищує темп росту даного показника по групі, в якій знаходиться банк (13,91%), та по банківській системі в цілому (19,65%).

Аналізуючи динаміку та структуру власного капіталу (табл. Г.2), слід зауважити, що за досліджуваний період загальний обсяг даного показника збільшився на 1 491 818 тис. грн. Зростання власного капіталу зумовлене збільшенням об’єму статутного капіталу на 1 645 900 тис. грн. або на 11,85% за рахунок додаткової емісії акцій АТ «Умовний банк». Спостерігається збільшення частки статутного капіталу у загальному обсязі власного капіталу з 83,55% до 85,76%. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що на збільшення власного капіталу найбільший вплив мало зростання статутного капіталу банку. Темп росту загального обсягу власного капіталу банку за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року становить 8, 97%. Таким чином, можна зробити висновок, що підвищення рівня даного показника по банку відбувалося нижчими темпами ніж по групі та банківській системі – 14,1% та 23,58% відповідно.

Розглянувши динаміку та структуру власного капіталу, варто зазначити, що, на нашу думку, структура даного показника є оптимальною. Ми переконані, що правлінню АТ «Умовний банк» доцільно звернути увагу на зменшення питомої ваги статутного капіталу у загальному обсязі власного капіталу.

Проведений аналіз зобов’язань банку (табл. Г.3) показав позитивну динаміку даного показника. За період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року їх загальний обсяг зріс на 60,12% (на 25 484 585 тис. грн.), що зумовлено збільшенням обсягу коштів фізичних та юридичних осіб, темп росту яких становить 53,25% та 93,21% відповідно (рис. 2.2). Найбільшу питому вагу в загальному обсязі зобов’язань становлять кошти фізичних осіб, що можна пояснити специфікою діяльності банку. Частка коштів юридичних осіб за досліджуваний період мала тенденцію до збільшення з 11,65% до 14,06%. Це пояснюється політикою АТ «Умовний банк», спрямовану на підвищення рівня співпраці з юридичними особами.Питома вага коштів банків у загальному обсязі зобов’язань за досліджуваний період зменшилась з 37,41% до 28,32% (з 15 859 360 тис. грн. до 19 224 482 тис. грн.)


Рисунок 2.2 – Динаміка структури зобов’язань АТ «Умовний банк» за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр.
Сума коштів банків за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року збільшилась з 15 859 360 тис. грн. до 19 224 482 тис. грн. або на 21,21%. Варто зауважити, що зміна рівня інших складових елементів в зобов’язаннях АТ «Умовний банк» була незначною та не здійснила суттєвого впливу на загальну структуру даного показника. Аналізуючи динаміку загального обсягу зобов’язань банку, варто звернути увагу на те, що темп росту даного показника – 60,12%, випереджає його зростання по групі – 13,87%, та менший відносно збільшення по банківській системі – 78,11%.

Виходячи з проведеного аналізу активів АТ «Умовний банк» за досліджуваний період, слід зазначити що загальний їх обсяг збільшився на 26 976 403 тис. грн. або на 45,71%. Динаміка та структура активів представлена в таблиці Г.4.

Позитивна динаміка загального обсягу активів пояснюється збільшенням таких складових:


  • грошові кошти та їх еквіваленти – на 9949341 тис. грн.;

  • кредити та заборгованість юридичних осіб – на 17033193 тис. грн.;

  • цінні папери в портфелі банку на продаж – 3603986 тис. грн.;

  • інші фінансові активи – на 2014039 тис. грн.

Незважаючи на висхідну тенденцію загального обсягу активів банку, спостерігається зниження рівня їх деяких структурних елементів. А саме кредити та заборгованість фізичних осіб зменшились на 463296 тис. грн. внаслідок здійсненого погашення кредитної заборгованості станом на 01.01.2011 року; цінні папери в портфелі банку до погашення – на 3188 142 тис. грн..

Найбільшу питому вагу в активах АТ «Умовний банк» займають кредити і заборгованість клієнтів – 66,42%, 68,25% і 59,52% станом на 01.01.2011 р., 01.01.2012р. та 1.01.2013 р. відповідно, при цьому спостерігається зростання даної статті в абсолютних показниках. За період аналізу зросли частки грошових коштів та їх еквівалентів з 9,42 % до 17,91% та інших фінансових активів з 0,32% до 2,56%.За іншими статтями активів суттєвих змін в структурі не відбулося.

Для глибшого аналізу активів банку розглянемо більш детально основні складові кредитного портфелю банку.

Розглядаючи складову «Кошти в інших банка», слід зауважити, що станом на 01.01.2012р. структура даного виду активу не змінилася. На 01.01.2012 основну частку коштів складали кредити, надані іншим банкам (99%), в той час як депозитів в інших банках майже не було. Аналіз кредитної якості коштів в інших банках показав, що станом на 01.01.2012 майже 99% кредитів зосереджено в 20 найбільших банках України.

Розглядаючи кредитний портфель за видами економічної діяльності слід відмітити, що найбільш значущими були зміни в кредитах, наданих у виробництво та торгівлю. Їх темп приросту був найвищим і склав 34% та 24% відповідно. Щодо інших складових, то в абсолютних показниках вони збільшувались, окрім кредитів, що надані фізичним особам, та кредитам наданим у державне управління та діяльність громадських організацій.

Порівняльна динаміка темпів росту активів по банку, І групі банків та банківській системі представлена на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 – Темпи росту активів АТ «Умовний банк», І групи банків та банківської системи за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр., %
Розглянувши рисунок 2.3, можна зробити висновок, що темп росту загального обсягу активів АТ «Умовний банк» випереджає темпи росту даного показника по групі та банківській системі в цілому.

Невід’ємним етапом аналізу фінансового стану АТ «Умовний банк» є дослідження його фінансових результатів (табл. Г.5). Перш за все, варто звернути увагу на динаміку й структуру доходів та витрат банку (рис. 2.4).

Протягом досліджуваного періоду спостерігається позитивна динаміка як доходів так і витрат банку. Зокрема, доходи зросли на 1 238 506 тис. грн., а витрати – на 1 133 282 тис. грн. Водночас простежується перевищення доходів над витратами, що свідчить про прибуткову діяльність АТ «Умовний банк».

Проаналізувавши динаміку чистого прибутку АТ «Умовний банк», можна зробити висновок про його тенденцію до зростання, що є позитивним аспектом діяльності банку. За період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року даних показник збільшився на 105 224 тис. грн. або на 22,84%.

Рисунок 2.4 – Динаміка доходів та витрат АТ «Умовний банк» за 2010 – 2012 рр.
Найбільший вплив на чистий прибуток банку здійснюють процентні доходи та процентні витрати: за аналізований період обидва показники зростали, незважаючи на більший темп приросту процентних витрат (36,83 % – процентні витрати, 26,77% – процентні доходи), процентні доходи були більшими за них в середньому на 52,34 %. Наступними вагомими складовими виступають комісійні доходи та витрати - темп росту комісійних витрат за аналізований період склав 33,28%, а комісійних доходів - 18,14%.

Однією з основних складових витрат банку є адміністративні та інші операційні витрати. Протягом аналізованого періоду їх обсяги збільшувались, станом на 01.01.2013 р. витрати збільшились на 1 173 046 тис. грн. і склали 3 202 774 тис. грн..

Важливою дохідною частиною діяльності банку є торгівля іноземною валютою, внаслідок якої за період аналізу банк отримав прибуток в розмірі 47 751 тис. грн. Ріст доходів від даної складовою зростав і темп приросту склав 52,66 %.

Підсумовуючи аналіз всіх вищенаведених показників діяльності АТ «Умовний банк» за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року, можна охарактеризувати його фінансовий стан як добрий, про що свідчить поступове зростання таких показників як обсяг власного капіталу;обсяг зобов’язань;обсяг чистого прибутку банку.





    1. Аналіз стійкості АТ «Умовний банк»

Оцінка рівня стійкості АТ «Умовний банк» передбачає комплексне дослідження, яке полягає в аналізі її складових компонентів:фінансової, капітальної, комерційної, організаційної та функціональної стійкості.

На нашу думку, аналіз стійкості банку доцільно розпочати з оцінки його фінансової складової.

Базовою інформацією для проведення оцінки фінансової стійкості АТ «Умовний банк» є його фінансова звітність за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року.

Проведене нами дослідження фінансової стійкості банків здійснене на основі коефіцієнтного методу, що включає в себе три блоки аналізу, зокрема:


  • аналіз ефективності управління банком;

  • оцінка ліквідності банку;

  • аналіз ділової активності банку.

Перш за все, проаналізуємо першу групу показників – коефіцієнтів ефективності управління банками (табл. Д.1). Динаміка найважливіших показників, що характеризують ефективність управління АТ «Умовний банк» за досліджуваний період, представлена на рисунку 2.5.

Показник рентабельності активів, який характеризує рівень окупності чистим прибутком активів банку, за досліджуваний період знаходився майже на одному рівні – 0,7-0,8%, що є позитивним аспектом діяльності банку. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року зріс на 0,37%. Така позитивна динаміка свідчить про підвищення ефективності використання АТ «Умовний банк» власного капіталу.

Рисунок 2.5 – Динаміка показників ефективності управління АТ «Умовний банк» за 2010 - 2012 рр.
Показник загального рівня рентабельності, що характеризує ступінь віддачі витрат банку та визначає суму прибутку, яка припадає на одиницю витрат, за аналізований період має тенденцію до зниження – його значення станом на 01.01.2011 року становить 2,19%, а станом на 01.01.2013 року – 2,03%. Виходячи з цього, слід зазначити, що АТ «Умовний банк» необхідно спрямувати свою політку на зниження рівня витрат.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка