Творча робота «розвиток пізнавальної активності молодших школярів»



Скачати 138.59 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір138.59 Kb.
#1327
КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»




Творча робота
«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ»

Автор: Мельніченко Ірина Іванівна

слухач курсів підвищення кваліфікації

вчителів початкових класів

вчитель І кваліфікаційної категорії

Новоєгорівської загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради

Кіровоградської області

м.Кіровоград

2013

1. Вступ


2. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів.

2.1 Роль пізнавальної діяльності у всебічному розвитку особистості.

2.2 Практичне впровадження шляхів формування пізнавальної активності учнів.

3. Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Розвиток пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися у молодших школярів — «вічні» завдання, які покликана вирішувати початкова школа. Одне з важливіших засобів їхнього розв'язування, за результатами досліджень,— це інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно-насичених матеріалів, творчих завдань і вправ, складених з урахуванням мотиваційного, змістового та процесуального компонентів навчання.

Враховуючи вище сказане, актуальність цієї проблеми ні в кого не може викликатити сумніву.

Обираючи тему для роботи, я керувалася тим, що на початку XXI ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов'язано з тим, що орієнтація шкіл на формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв'язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя.

Дитина приходить до школи з бажанням вчитися. Як його зберегти? Як організувати процес пізнання таким чином, щоб в очах дитини не згасав вогник допитливості і навчання стало захопливою справою?

Тому учитель повинен правильно організувати, чітко продумати, систематизувати роботу; від живого споглядання до абстрактного мислення, далі - до втілення набутих знань у практику – такий реальний шлях пізнання.

Пізнавальна діяльність учня на уроці сприяє розвитку пам’яті, мислення, уяви, сприймання. Неможливо досягнути належної уваги, доки учень не зосереджений, доки його думка не розбуджена запитаннями, що потребує вирішення, та не виникне потреба в активних діях.

Діти часто чують від учителя: «Будьте уважні», «Роздивіться малюнок», «Запам’ятайте», «Подумайте». Але вони часто не розуміють того, до чого закликає вчитель. Найпершою необхідністю під час перебування в школі є ознайомлення з такими операціями як синтез, аналіз, порівняння, узагальнення, за допомогою яких розвиваються такі пізнавальні операції як пам’ять, увага, уява.

Отож, головне завдання не у змушуванні учнів до навчання, а в розвитку у них пізнавальних інтересів і потреб.

Навчально-пізнавальну діяльність учнів доцільно будувати в такій послідовності: «цікаво – знаю – вмію».



Роль пізнавальної діяльності у всебічному розвитку особистості.

Запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учнів тощо.

Л.В. Артемова справедливо зазначає: "Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально зацікавлено, з найменшими труднощами" [6, с.7]. Тобто важливим є вплив пізнавального інтересу на результативність навчання в початкових класах.

У психологічній і педагогічній літературі висвітлені результати спеціальних досліджень, в яких розкривається роль інтересу в навчально-виховному процесі (Н.М. Бібік, О.І. Киричук, Г.С.Костюк, Л.М. Проколієнко, О.Я. Савченко, Н.Ф.Скрипниченко, О.В.Скрипниченко та ін.) . Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори навчальної успішності учнів початкових класів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання.

Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні об'єкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Йдеться, насамперед, про увагу до об'єкта інтересу, яка з фізіологічного погляду пояснюється виникненням у корі великих півкуль головного мозку осередку оптимального збудження. Відомо, що в стані зацікавленості дитина все засвоює швидко й ґрунтовно. Розумова діяльність під впливом інтересу стає дедалі зосередженішою, з'являються роздуми, що спонукають певні дії

Дослідження Н.М. Бібік , Н.Г. Морозової , П.І. Розмислова , Г.І. Щукіної та інших авторів показали, що пізнавальні інтереси у школярів виникають і закріплюються залежно від кількох умов. Зокрема:



  1. Правильне співвідношення нового і вже відомого є істотною умовою виникнення пізнавального інтересу у дітей. Це означає, що школярі повинні мати якісь знання про явища природи, що спричинить глибший інтерес до предмета. Вчитель повинен уміти в старому, відомому показати новий зміст: ознаки, властивості, відношення з іншими об’єктами. Наприклад, інтерес до кита в дітей помітно зростає, коли вони дізнаються, що тварина важить в середньому 112 тонн; щоб його зрівноважити, треба на другу шальку терезів поставити 36 слонів. Серце кита важить 600-700 кілограмів, мозок — 2,5 кілограма, а язик — 3 тонни.

  2. Можливість використати свою ініціативу, свою активність для творчого перетворення предмета підвищує інтерес учня до роботи.

  3. Інтерес виникає і підтримується досягнутим успіхом діяльності.

  4. Величезне значення для підвищення інтересу має відкриття для дітей практичного використання виучуваного матеріалу, його застосування в житті людей. Наприклад, діти з більшим інтересом починають вивчати трави, коли дізнаються про їх лікувальні властивості; кругообіг води в природі привертає увагу дітей і породжує багато запитань про посуху, зливи, грози і град тощо.

  5. Інтерес дітей до навчального предмета зростає тоді, коли вони бачать, що вчитель — це людина, захоплена своєю роботою і володіє майстерністю передавання знань дітям, вміє цікаво, повно, яскраво викладати навчальний матеріал.

  6. Формуванню навчальних і пізнавальних інтересів значною мірою сприяє позакласна і позашкільна робота.

З другої половини першого року навчання дитини в школі в її життя входить художня книжка. Дитина не тільки слухає, як її читають дорослі, вона починає читати сама. І як тільки подолано труднощі в оволодінні технікою читання, діти починають дедалі більше захоплюватися новим для них видом діяльності. Читання розкриває перед дітьми безліч нових галузей життя природи і людей у їх сьогоднішньому, минулому і майбутньому. Дослідження Н.М. Житомирової, О. Хузе, Н.М. Свєтловської, Н.М. Дружиніної показують, що учнів 1-2 класів цікавлять, насамперед, сюжетний бік літературного твору, передусім дії людей або тварин, і випадки, які відбуваються з героями. У дітей виникає живий інтерес до книжки. Вже в початковій школі величезна роль у розвитку пізнавальних і навчальних інтересів належить науково-пізнавальним книгам, читаючи які діти дізнаються багато нового про людей минулого і сучасності, про тваринний і рослинний світ, техніку і т. ін.

Отже, можна зробити такі висновки:

• Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів.

• Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально-виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється в запитаннях, діях.

• Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності.

• У школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, коли матеріал виходить за межі навчального. Такий інтерес має стійкий характер.

• Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції.

• Практичне використання встановлених закономірностей звузить коло пошуків психологічних причин невстигання школярів з навчальних предметів у початкових класах.



Практичне впровадження шляхів формування пізнавальної активності учнів.

Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель повинне ставити перед собою чітку педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення даного питання сьогодні і з найближчою перспективою для них.

Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку.

Викладання повинно бути захоплюючим – таким є один з принципів методики сучасного уроку. Однак інтерес не має нічого спільного з розважальністю, яка не містить пізнавальної мети. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і способом викладу.

За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності та учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність дітей, осмислення ними певних явищ, оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями. Потрібно вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, характерні для місця проживання дітей.

Саме тому, при вивченні рідної мови учнями третього класу, пропоную завдання на основі місцевого матеріалу, який сприяє розвитку пізнавальної активності у ході навчання.

Ось приклади таких завдань.

Тема 1. Звуки мови. Букви. Алфавіт.

1.Запишіть до перших десяти букв алфавіту імена людей, з якими ви особисто знайомі, або запам’ятали з оповідання, казки, кінофільму. (а – Алла, б – Богдан і т.д.).

2.Запишіть прізвища відомих людей нашого села, району або всієї держави які ви знаєте.

3.Запишіть в алфавітному порядку назви:

- рослин, що ростуть на городі, (в саду, на клумбі). Підкресліть букви, що позначають два звуки (я, ю, є, ї);

- тварин, які є у вас вдома, підкресліть слова з м’яким знаком;

- птахів нашої місцевості. Підкресліть слова з м’якими приголосними;

- транспорту, який є в селі і в районі.

Тема 2. Склади. Перенос слів.



  1. Запишіть двоскладові слова – назви навчального приладдя. Поділіть рискою для переносу лише ті, в яких наголошений перший склад.

  2. Пригадайте трискладові слова – назви предметів, які потрібні на уроках трудового навчання (малювання). Запишіть їх, поділіть для переносу.

  3. Без яких предметів не можна обійтися при приготуванні їжі. Запишіть їх назви, поділіть для переносу.

Тема 3. Слова – назви предметів (Іменники)

  1. Які овочі ви вирощуєте з мамою на городі? Напишіть лише ті назви які мають літеру?

  2. Які дерева (кущі, квіти) ростуть у вашому саду?

  3. Що ви можете купити в місцевому продуктовому магазині? Запишіть їх назви і поставте наголос.

  4. Що продають в меблевому магазині. Запишіть назви і визначне кількість складів. Підкресліть слова, до яких можна поставити слово моя.

  5. Які установи є на центральній вулиці нашого села. Запишіть їх назви, визначте кількість звуків.

  6. Запишіть слова – назви овочів (фруктів, ягід) за першими буквами алфавіту (або на вибір_). (Наприклад, А – абрикос, аґрус, айва, алича, апельсин, ананас...). Які з них ростуть у нашій місцевості.

  7. Вкажіть професії, назви яких мають букву с. Яка з них вам найбільше подобається. Складіть речення з цим словом.

Тема 4. Велика буква. Власні іменники.

  1. Згадайте письменників, твори яких читали. Запишіть їх прізвища в алфавітному порядку.

  2. Назвіть прізвище свого улюбленого письменника. Про кого він пише у свої творах. Які імена вам запам’яталися. Запишіть їх.

  3. Запишіть в алфавітному порядку прізвища учнів нашого класу з буквою а. Підкресліть трискладові слова.

  4. Які вулиці нашого села ви знаєте? Запишіть їх. Чому вони так називаються?

  5. Запишіть назви сіл, міст нашого району. Які знаєте. У яких селах, містах ви бували? Складіть і запишіть про це кілька речень.

Тема 5. Слово – назви ознак (Прикметники)

  1. Назвіть слова – ознаки предметів, які ви можете побачити в шкільній бібліотеці. Запишіть їх разом з словами, назвами предметів.

  2. Доберіть назви взуття до деяких ознак (спортивні, великі, гарні, малесенькі, зручні, тісні).

  3. До назв дерев, що ростуть біля нашої школи, доберіть ознаки, введіть ці слова в речення.

  4. Опишіть свою вулицю, річку, сад, вживаючи ознаки предметів за розміром, кольором, матеріалом.

Тема 6. Слова – назви дій. (Дієслова)

  1. Запишіть слова – назви дій, які ми виконуємо на уроці фізкультури, читання, математики, малювання. Побудуйте речення за схемою.

  2. Запишіть слова – назви дій, які виконують у полі, на фермі, будівництві. Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть 2-3 речення. Слова – назви дій підкресліть.

  3. Що робить учитель у школі (лікар у лікарні, фермер у полі)? Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть речення.

  4. Доберіть слова – назви дій до теми “Весняна сівба”, “Навчання в школі”, “Будується будинок”.

Ми бачимо, що в наш час змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності дітей.

На природознавства я даю учням добірку вправ для стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення. А потім критично аналізувати їх і відбирати правильні відповіді.

Головне – не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти прийомів досягнення результату.

Природа пошуку у всіх випадках одна: дати відповідь на питання “як?”, “чому?”, виявити допитливість.

Ось зразки таких завдань.


  1. Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?

  2. Поясніть, чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

  3. Чому в зимовий час, якщо відчинити кватирку у повітрі утворюється туман, а в теплу погоду ми цього не помічаємо?

  4. Чому взимку багаття горить яскравіше, ніж улітку? (Взимку повітря густіше, отже в однаковому об’ємі більше кисню, який і підтримує горіння).

  5. Коли утворюються крижані бурульки: до відлигу чи в мороз?

  6. Чому рослини не можна поливати в сонячну погоду?

  7. Які комахи мають такі ж назви як і ссавці?

(Жуки-носоріг, олень, слоник, метелик-ведмедиця).

  1. Павук не комаха. Чому?

  2. Чому течія річки посередині швидша, ніж біля берегів?

  3. Моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води не зменшується. Чому?

  4. Які тварини ростуть протягом усього життя? (Риби).

  5. Чи п’є жаба воду?

  6. Які зайці добре плавають? (морські зайці – тюлені).

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Пріоритетним напрямом у моїй роботі є розвиток логічного мислення й математичного мовлення. В різній методичній літературі описано чимало засобів і прийомів. Я намагаюся використовувати їх комплексно, щоб уникнути монотонного й одноманітного розв’язування вправ і задач, яке може викликати в учнів відразу до предмета.

Для вдосконалення обчислювальних навичок стараюся підбирати цікавий і пов’язаний з життям матеріал.

Наприклад:


  1. За день з погано закритого крана витікає 14 л води. У школі 5 кранів. Скільки води може витекти з усіх цих кранів? Як позбутися втрат води?

  2. Ліс росте довго, Посаджені сьогодні дерева стануть великими лише тоді, коли підростуть онуки тих, хто їх саджав. Зрізати дерева можна буде через 85-95 років. У яких роках це буде?

Міцні знання, уміння й навички учні набуваються у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Щоб підтримати цей інтерес використовує різні форми зацікавленості: дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові і цікаві ситуації. Не менш корисні вправи із серії «Цікава математика», «У царстві геометричних фігур» , в яких передбачається оригінальне розв’язування нестандартних задач, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення. Великий ефект дають уроки з використанням казкових сюжетів, уроків-подорожей, уроки-звіти, уроки-конкурси, уроки-спектаклі.

Такі види завдань стимулюють емоційні почуття учнів, удосконалюють їх навчальні можливості.



Висновок

Така систематична робота дає змогу виробити у школярів уміння використовувати раніше одержані знання під час вивчення нового, розширювати і поповнювати свій кругозір, виконувати з великим бажання завдання які вимагають активного мислення, цілеспрямованого переборення труднощів. Розв'язування нестандартних завдань, організованих у певну систему має бути нормою педагогічної практики, бо цей вид навчальної праці найкраще розвиває розумові можливості школярів, їхні пізнавальні інтереси.

Саме пізнавальні завдання підвищують інтерес до навчання, формують самостійність, впевненість у власних знаннях і можливостях.

І мета учителя – виховати творчу особистість, готову свої пізнавальні можливості використовувати у житті.

Список використаної літератури

1.Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. — К.: Віпом, 1998. с.

2. Дюдіна О., Дюдін М. Пізнавальна діяльність молодших школярів на уроці // Початкова школа. – 2006. - №6.

3.Сокіл І. Пізнавальні задачі на уроках математики // Початкова освіта. – 2007. - №6.

4.Щукіна Г.І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів. – М.: Педагогіка. 1988. – С.208.

5.Початкова школа № 3 2011р., В. Іваній, С. Бурчак «Підготовка вчителів початкових класів до розвитку пізнавального інтересу учнів у процесі навчання математики»



6.Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.




Скачати 138.59 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал