Троїцька загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів учитель світової літератури Блажеєвська Т. О



Сторінка2/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4

2. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Учитель. Одного разу О.Пушкін, зустрівши М.Гнєдича, який перекладав «Іліаду» Гомера і, захоплений цією справою, зовсім не з’являвся на людях, був дуже здивований змінами, що відбулися з поетом-перекладачем. Пушкін висловив помічені ним зміни такими словами: «Ви змужніли у храмі Гомеровім». Але ж Гнєдич нікуди не їздив, і храмів Гомерових не існує! Що мав на увазі великий поет?

Очікувана відповідь: Я гадаю, що твір Гомера вплинув на душевний стан Гнєдича. Мабуть, у ньому говорилося про мужніх і відважних людей, які захищали свою країну. І їхній душевний стан передався перекладачеві.

Доповнення учителя: Храм Гомерів – це поема «Іліада», дух якої пронизаний громадянською доблестю давніх греків, їхньою мужністю та патріотизмом. Пушкін хотів сказати, що, відчуваючи на собі вплив цієї геніальної поеми під час роботи над її перекладом, людина зазнає змін на краще.
11

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

  1. Сьогодні й ми спробуємо доторкнутися до духу античних часів. Тема нашого уроку: «Антична література – колиска європейської культури».

  2. Завдання: протягом уроку вирішити проблемні питання:

Що таке антична література?

Якими мовами і народами вона створювалась?

Які жанри існували в античній літературі?

Коли і чому зростав інтерес до епохи античності?

У чому полягає заслуга античного мистецтва?

Чому потрібно вивчати античну літературу?

3. Запис теми, епіграфа до зошитів.

4. Учитель про форму проведення уроку та цілі, які ставили перед собою учні: Сьогоднішній урок пройде у незвичайній для вас формі: ви будете захищати власні міні-проекти, над якими працювали заздалегідь.

5. Метод «Очікування»: Які цілі ви переслідували, готуючись до уроку? Як ви вважаєте, що ви будете знати і вміти по завершенню роботи?

- Дізнатися, що називають античною літературою.


  • З`ясувати, чому саме антична література стала колискою для європейської культури.

  • Встановити хронологічні рамки її розвитку.

  • Розширити свої знання з теорії літератури.

  • Вміти приміняти отримані знання на уроці.

  • Вільно володіти інформацією, яку отримали.

  • Уміти систематизувати набуті знання та інформацію.

  • Вільно викладати власні думки та судження на основі набутих знань.

  • Бути компетентним з певних питань.

  • Оперувати певними термінами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Учитель. Неможливо переоцінити вплив античної літератури на людство, яке й досі вважає, що все, що було створено в ті часи, є найкращим. Всесвітньо відомий художник М.Реріх мистецтво Еллади назвав «стародавнім, дивовижним камінням», що прикрашає величний храм світової культури. Античне мистецтво, за словами російського критика В.Бєлінського, облагородило, просвітило людину, одухотворило її природні схильності.

- Що ж таке «антична література»?

2. Захист проектів. Представлення.

1. МП Поняття про античну літературу.

Антична література – це література греко-римського рабовласницького

суспільства, яка мала найбільший вплив на формування європейської культури.

Тисяча триста років: приблизно VІІІ ст. до н. е. – V ст. н. е. – такі хронологічні межі античності.
VІІІ ст. до н. е. Р.Хр. V ст. н. е.

12

Антична література – це література давніх греків і римлян. Грецька література найдавніша з усіх європейських літератур і єдина, що розвивалась самостійно, не користуючись безпосередньо досвідом інших літератур.


Етапи розвитку давньогрецької літератури




Назва періоду

Хронологічні рамки

Історичні умови

І.

Архаїчний період

від прадавніх часів до VІІІ ст. до н. е

перехідна доба від первісного ладу до рабовласницького

ІІ.

Класичний

VІІІ- VІ ст. до н. е

становлення, розквіт і занепад грецьких полісів

ІІІ.

Елліністичний

кінець VІ ст. до н. е.- 30 р. до н.е.

війни О.Македонського – виникнення централізованих елліністичних держав і військової монархії, що поглинає стару Елладу

ІV.

Римський

до кінця V ст. н.е.

Греція підпадає під владу Риму, одна з провінцій Римської імперії

Греки писали свої твори давньогрецькою мовою, а римляни – латиною.

Римська література розпочала свій розвиток значно пізніше за грецьку й створювалась на її основі, використовуючи її досвід та досягнення. Перші її твори датуються ІІІ ст. до н.е., тобто вона з’являється на світовій арені майже на 400-500 років пізніше.
Етапи розвитку римської літератури




Назва періоду

Хронологічні рамки

Історичні умови

І.

Архаїчний період

від прадавніх часів до сере-дини ІІІ ст. до н. е

перехідна доба від первісного ладу до рабовласницького

ІІ.

Перший період розвитку писемної літератури

середина ІІІ- середина ІІ ст. до н. е.

Рим, підкоривши більшість народів Середземномор’я і Балканського півострова, активно прилучається до елліністичного світу

ІІІ.

Другий період

150-40 рр. до н. е

перехідна епоха: криза полісної системи, громадянська війна і поразка демократичного руху

ІV.

Завершальний період, або доба Імперії:

  • епоха Августа, або доба принципату;

  • література;

  • література пізньої Імперії

31 р. до н. е. – 476 р. н. е.:
31 р. до н. е.-

14 р. н. е.;


І-ІІ ст.;

ІІІ – ІV ст.;



«золотий вік», час найвищих досягнень римської поезії;


«срібний вік» римської літератури;

занепад римської літератури – у 476 р. скинуто римського імператора.




Античний – від латинського слова antiques, що означає «давній». Однак поняття «античний» прийнято вживати лише тоді, коли йдеться про історію, культуру і літературу Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, і не вживати стосовно інших стародавніх культур. Поняття «античний світ» об’єднує історію

13

та культуру двох різних народів і двох різних мов.



Учитель: Ми можемо вирішити перші проблемні питання уроку:

  • Що таке антична література?

  • Якими мовами і народами вона створювалась?(Запис до зошитів.)




  1. МП Роди і жанри античної літератури.

В античній літературі виникли всі літературні роди і жанри, про що свідчать їхні переважно грецькі назви: епічна поема, трагедія, комедія, ода, елегія, сатира, епіграма, новела, роман. (Аналіз схеми «Храм літератури».)
c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img.jpg
Саме в античні часи виникає теорія художньої літератури і стилю з його метафорами і метоніміями, вірш з його ямбами і хореями, мова з її відмінками і дієвідмінами – усе це бере початок у Стародавній Греції. Від неї вони перейшли до Стародавнього Риму, а він передав їх згодом Європі й усій світовій культурі. Такі слова, як епос, поезія, музика, лірика, трагедія, комедія, дама, театр, сцена, філософія, космос та багато інших, - грецького походження.

Від греків у нас і слово «епос», - колись воно означало те саме, що й саме «слово» (пригадайте «Слово о полку Ігоревім»).

Грецьким словом «епос» називається великий віршований твір, у якому розповідається про значні події далекого чи близького минулого. (Запис до зошитів.)

Ви чули, напевне, про казахських акинів і азербайджанських ашутів? У Давній Греції народних співців, що складали пісні про подвиги славетних героїв і виконували їх на святах, називали а е д а м и. Їх можна прирівняти до українських кобзарів, що створювали історичні думи.

Ледь зародившись, грецька література дала світові дві величні поеми: «Іліаду», в якій розповідалось про так звану Троянську війну, тобто війну грецьких племен із мешканцями міста Трої (Іліона), і «Одіссею», в якій йшлося про пригоди владаря острова Ітаки Одіссея, що повертався з Трої на батьківщину. Автором цих поем греки вважали сліпого співця Гомера. (Демонстрація зображення Гомера.)

14

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0025.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0024.jpg


Учитель: Які жанри зародились в античній літературі? Чи існують вони дотепер? Що називається епосом? Кого греки вважали автором перших епічних поем?


  1. МП Інші запозичення з античної літератури та культури.

  1. Театр:

Всі ви чули про грецькі міфи, знаєте, що театр і театральні вистави започаткували знову ж таки греки (драма, трагедія, комедія – все це грецькі слова!) і, нарешті, знаєте дещо про давньогрецьку літературу: вам знайомі імена Гомера – легендарного засновника європейської літератури, Софокла, Есхіла, Еврипіда (супроводжується зображенням драматургів) – неперевершених майстрів трагедії, Геродота, Платона, Аристотеля – великих філософів.
c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0023.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0022.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0021.jpg

Есхіл (525-456 р. до н.е.) Софокл (496-406 р. до н. е.) Еврипід (480-406 р. до н. е.)




  1. Науки:

Важко перелічити все те, чим ми завдячуємо грекам! Згадаймо відомі нам науки: математику, геометрію, географію, історію, фізику, філософію, філологію, граматику, астрономію, зоологію, ботаніку – усі вони виникли в Стародавній Греції ще в І тисячолітті до нашої ери – дві з половиною тисячі років тому і назви цих наук, а також багатьох інших. походять з грецької мови.


  1. Власні імена: Чимало власних імен запозичено з античної літератури:

Олександр - в перекладі з давньогрецької — «захисник людей».

Олексій - означає — «захисник».

Анатолій - походить від античної назви Малої Азії, розташованої на схід від Греції. Ім`я перекладається як «східний».

Андрій - від грецького слова «андрос» — чоловік.

15

Антон - в перекладі з давньогрецької означає «той, що стає до бою», «що міряється силою». В Давньому Римі Антоній — родовите ім`я знатної патриціанської сім`ї.



Аркадійвід давньогрецького «аркадос» — мешканець Аркадії, області в Давній Греції; буквально — «пастух».

Вадим - давньоримське ім`я, означає «здоровий».

Валентин - від латинського слова «валео» — «бути здоровим».

Валерій - означає «сильний, багатий». Римське родовите ім`я.

Василь - в перекладі з давньогрецької — «царський». Василевсами називали костянтинопольських імператорів.

Віктор - в перекладі з латини — «переможець».

Віталій - походить від латинського слова «виталіс» — життєвий.

Григорій - в перекладі з давньогрецької «бадьорий», «той, що не спить».

Дем`ян, Даміан - в перекладі з давньогрецької «той, що підкорює, втихомирює».

Дмитро - від «деметрис» — той, що належить Деметрі, богині землі й родючості.

Євгеній - в перекладі з давньогрецької означає «благородний».

Костянтин - в основі латинський корінь, що означає «стійкий, постійний».

Максим - від латинського слова «максимум» - «найвеличніший».

Сергій - з латини перекладається як «високий, високошанований». Походить від римского родовитого імені.

(Кожен учень отримує аркуш із записом його імені та його значення)

4) Крилаті вислови (у кожного на парті). З тих часів дійшло багато крилатих висловів, якими ми користуємося у повсякденному житті, навіть не задумуючись над тим, що вони іншомовного походження.

Давньогрецькі:

Авгієві конюшні – занедбане, дуже брудне приміщення; безлад в справах, які потребують великих зусиль для його усунення.

Ахіллів щит – неперевершений витвір мистецтва.

Ахіллесова п`ятка –слабка сторона, вразливе місце.

Бочка Данаїд – дармова і безкінечна робота.

Гранатові зерна – символ непорушності шлюбу.

Дарунки данайців (Троянський кінь) , «Бійтесь данайців, які приносять дарунки» - подарунок ворога приховує в собі небезпеку.

Домоклів меч – постійна загроза.

Нитка Аріадни – дороговказ.

Осідлати Пегаса – стати поетом.

Парісів суд – несправедливий суд .

Пенелопа – вірна дружина.

Танталові муки – нестерпні муки від усвідомлення наближення бажаної мети і неможливості її досягнення.

Сізіфова праця – тяжка , безкінечна, безплідна праця.

Яблуко розбрату – причина суперечки.

Давньоримські:

Quat homines, tot sententide – Сколько людей, столько и мнений.

Timeo Dandos et dona ferentes – Бойтесь данайцев, дары приносящих.

Alea jacta est – Жребий брошен.

16

Amicus certus in re incerta cernitur – Верный друг познаётся в беде.



Aurea mediocritas – Золотая середина.

Citius, altius, forties. – Быстрее, выше, сильнее.

Contra spem spero. – Надеюсь вопреки надежде.

Dictus factus. – Сказано – сделано.

Dum spiro, spero – Пока дышу, надеюсь.

Errare humanum est – Человеку свойственно ошибаться.

Homo homini lupus es. – Человек человеку волк.

Homo sapiens. – Человек разумный.

Mens sana in corpora sano. – В здоровом теле здоровый дух.

Omnia mea mecum porto – Всё моё ношу с собой.

O tempora! O mores! – О часы! О нравы!

O sancta simplicitas!О святая простота.

Per aspera ad astra – Через тернии к звёздам.

Repetitio est mater studiorum – Повторение – мать учения.

Scientia est polentia – Знания – сила.

Terra incognita – Неизвестная земля.

Veni, vidi, vici. – Пришёл, увидел, победил.

Vita brevis, art longa. – Жизнь коротка, искусство вечно.

  1. Олімпійські ігри.

Ідея проведення Олімпійських ігор корінням сягає грецької міфології. Вважають, що перші ігри відбулися 776 р. до н.е. і були організовані в честь бога Зевса в святій Олімпії, розташованій в західній частині Пелопонеського півострова. Першим переможцем став атлет з міста Еліди Короібос. Олімпійцями могли стати лише греки за походженням.

Інші легенди стверджують, що в Олімпії біля могили Крона, батька Зевса, відбулися змагання з бігу, які ніби організував сам Зевс (демонструється зображення Зевса), що святкував перемогу над своїм батьком.

Найпопулярнішою в давнину була легенда, згідно якої Ігри заснував Геракл після свого шостого подвигу, коли вичистив конюшні царя Авгія. Принісши жертви богам, він заснував Олімпійські ігри, які проводилися кожні чотири роки в священній рівнині, обсадженій самим Гераклом оливами, присвяченими богині Афіні Палладі.

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0029.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img.jpg
Появу Олімпійських ігор відносять до ІХ ст. до н.е.. В ті часи важкі війни терзали країну. Іфіт, цар Еллади, на території якої знаходилась Олімпія, відвідав в Дельфах оракула, який порадив запровадити Ігри, любі богам. Іфіт, маючи гарні дипломатичні здібності, зустрічається зі своїм сусідом – царем Спарти Лікургом, який вирішує визнати Еліду нейтральною країною. З цим погодилися всі маленькі

17

ворогуючі держави. Іфіт запровадив атлетичні Ігри, які проходили в Олімпії кожні чотири роки. Це сталося 884 р. до н.е..



  1. Скульптура і архітектура

Напевне, ви бачили в музеях давньогрецькі статуї і барельєфи, майстерно розписані вази, бачили хоча б на фотографіях, руїни храмів з величними колонами (подивіться на Музей українського мистецтва в Києві – він побудований в стилі давньогрецького дорійського храму), (Розповідь учнів супроводжується демонстрацією слайдів).

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0034.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0033.jpg
c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0003.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0014.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0013.jpg

Руїни священного храму Осліплення кіклопа Поліфема. Афіна і Посейдон.

Аполлона у Дельфах Античні чорнофігурні вази.
Пам’ятки античності в Україні

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0015.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0011.jpg

18

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0011.jpg c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0011.jpg



Учитель: Яке враження справили на вас ці твори мистецтва?

Очікувані відповіді: Греки мали високорозвинену культуру. Про це свідчать величезні храми з красивими високими колонами, побудовані в одному стилі. Керамічні вази, розписані кольоровими малюнками, містять сцени із відомих міфів. Боги зображені в подобі людей. Героїв міфів зображували красивими, частіше оголеними, демонструючи красу людського тіла. Їхні обличчя сповнені величі і гідності. Мабуть, це сильні й вольові люди.

Доповнення учителя: Ідеалом греків було гармонійне поєднання духовної і тілесної краси. Тому багато античних скульптур зображують людей і богів оголеними. Вміння володіти своїм тілом і духом робило людину подібною до богів, бо й самі боги, непосидючі, діяльні, були схожі на греків.

  1. МП Інтерес до епохи античності.

Культуру стародавніх греків, ака є складовою античної культури, високо цінували прогресивні діячі всіх наступних епох. Особливо це стосується гуманістів доби Відродження, які вважали себе спадкоємцями ідеалів античного світу і мріяли відродити античну культуру.

«В урятованих під час загибелі Візантії рукописах, у виритих із руїн Риму античних статуях перед здивованим Заходом постав новий світ – грецька давнина; перед світлими образами її зникли привиди Середньовіччя; в Італії досягло нечуваного розквіту мистецтво, яке було немов відблиском класичної давнини і яке в подальшому вже ніколи не піднімалось до такої висоти» (Ф.Енгельс)

У ХVІІ – ХVІІІ ст. давньогрецька культура і література стає еталоном прекрасного (класичного). Література класицизму орієнтована на наслідування літератури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, на ідеальне. Класицизм прагнув суворих незмінних правил, яким повинна бути підпорядкована композиція кожного художнього твору. Особливою увагою користувалася «Поетика» Арістотеля, з якою класицисти повязували закон трьох єдностей у драмі: єдності місця, часу, дії.

Уважаючи ці правила вічними нормами художньої літератури, класицисти обрали своїмзавданням не тільки наслідувати давніх поетів, але й змагатися з

19

ними, щоб перевершити їх у наслідуванні цих правил.



Античною літературою захоплювалися філософи і художники доби Просвітництва.

Стародавні греки та римляни змусили вчених і митців новітнього часу уважніше ставитися до своєї історії, літератури, рідної мови.

Іван Франко писав: «З безмірно багатої греко-римської літератури лишилися лише нужденні відломки та шматочки», але вони мали силу «обновити європейську людяність… Вони й досі не перестали запліднювати нашого духу й творять непохитну основу нашої цивілізації».

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка