Троїцька загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів учитель світової літератури Блажеєвська Т. О



Сторінка1/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3   4
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ТРОЇЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ СЕРЕДНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ



c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0028.jpg
Учитель світової літератури

Блажеєвська Т.О.

Блажеєвська Т.О., учитель російської мови і світової літератури.

Троїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.


Формування духовності школярів засобами мистецтва/ 37 стор.

Учитель представляє розробку системи уроків зі світової літератури у 8 класі за темою «Антична література» з використанням сучасних форм та методів навчання, елементами інновацій, спрямованих на вироблення, розвиток в учнів креативного мислення, здатності до творчого пошуку, наближення до прекрасного, формування кращих загальнолюдських цінностей.

ЗМІСТ


  1. З досвіду роботи……………………………………………………стор. 3.

  2. Антична культура – колиска європейської культури……………стор. 9.

  3. Образи ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. Складання характеристики літературного героя…………………стор. 21.

  4. Образ Прометея у світовому мистецтві………………………….. стор. 24.

  5. Доба Октавіана Августа – «золота доба» римської культури і літератури. Марон Публій Вергілій – ідеолог «золотої доби» Августа………стор. 27.

  6. Квінт Горацій Флакк. Ода «До Мельпомени»…………………….стор. 33.

1


2

З ДОСВІДУ РОБОТИ



Одним із найважливіших принципів сучасного вивчення світової літератури в школі є аналіз творів світового писемства у тісному зв’язку з історією розвитку культури мистецтва.

Та один із парадоксів сучасного світу полягає у тому, що розвиток високих технологій часто супроводжується духовним занепадом. Значна частина нашої молоді мало цікавиться мистецтвом, не знає його і не розуміє.

У першу чергу, на мій погляд, так сталося тому, що в наш час справжнє мистецтво опинилося на другому, непомітному плані, поступившись „дешевому мистецтву ”, яке стало легко доступним, „дякуючи” екранам телевізорів. Саме телевізори „крадуть” вільний час підлітків, частіше за все демонструючи „дешеві” розважальні передачі. На допомогу їм прийшли комп’ютери та мобільні телефони, які повністю ізолювали підлітків від соціуму. Молодь не знайома з шедеврами класики, не має поняття, хто такі Свиридов, Шопен, Шаляпін, Врубель, Шишкін...

Друга причина і, мабуть, найважливіша: духовний занепад, пов’язаний з тим, що сучасні молоді сім`ї, живучи окремо від своїх батьків, позбавили можливості своїх дітей спілкуватися з дідусями й бабусями, переймати від них духовний спадок. Саме дідусь і бабуся першими навчали внучат декоративному і пісенному мистецтву, мистецтву слухати й співпереживати. Вони переповідали їм історію свого роду, а паралельно з цим – історію народу, країни. Адже не секрет: сучасна молода людина не знає свого родоводу не те що до 7, а й до 4 коліна.

Не на відповідному рівні знаходиться естетичне виховання в школі: це пояснюється відсутністю технічних засобів або умов їхнього використання. Значну роль відіграє й людський фактор: викладач сам повинен знати і любити мистецтво, повинен мати необхідні репродукції, диски, платівки і врешті повинен хотіти вчитися сам шукати нове і нести його дітям.

На мій погляд, жодний предмет навчальної програми середньої школи не дає таких широких можливостей для естетичного та духовного виховання учнів, як література, тому що тут можна органічно поєднати слово, звук і колір, створити настрій, пробитися у свідомість тих учнів, які погано сприймають словесно-логічні методи навчання і тому часто просто не розуміють складні теми.

„Уроки літератури, - як говорив Б.І.Степанишин, - мають такі величезні потенції, що в руках учителя-майстра можуть стати для учнів пречудовим, найцікавішим у світі клубом хвилюючих зустрічей з усемогутніми чарівниками художнього слова, з прекрасними витворами їх розуму і серця”.

Урок літератури сьогодні – це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і учителя. Це дозволяє використати деякий час на пошуки паралелей між різними видами мистецтв. Шкодувати на це часу не слід – картину, яку учень описав, він не забуде, а музичних творів, чим більше прослухає, тим краще. Учні вчаться бачити прекрасне, описувати його, милуватися звуками, фарбами. Вони збагачують свій лексичний запас, знайомляться з шедеврами світової культури. Все це разом дозволить їм краще розуміти твори літератури, відчути єдність мистецтва і насолоду від нього. Урок – час інтенсивного духовного спілкування педагога з вихованцями. Саме на уроках літератури відбувається обмін інтелекту-

3

альними, моральними та духовними цінностями.



Тому для своєї роботи словесника я обрала проблему «Формування духовності школярів засобами мистецтва», над якою вже працюю декілька років. Засобами навчання в моїй практиці є не лише тексти художніх творів, а й мультимедійні матеріали, твори скульптури, архітектури, живопису, кінофільми, музичні твори, картки, схеми, таблиці.

Використання видів мистецтва на уроках літератури

Дитина, яка пізнає світ через художній твір, сприймає його розумом, свідомістю, інтелектом. Тож на уроці літератури слід використовувати методи й прийоми, спрямовані на розвиток сенсорного апарату особистості дитини.

Традиційна система методів, спрямована на опанування учнями знань, формування їхніх умінь і навичок. Проте урок літератури не просто навчальний предмет, який дає не тільки знання, розвиваючи логічне мислення, інтелект дитини, - він формує її емоційно-почуттєву сферу, від рівня розвитку якої багато в чому залежить повнота сприйняття й аналізу художнього твору, „переживання” його проблематики й авторської позиції. Цим і зумовлена специфіка уроків на взаємодії різних видів мистецтв.

В своїй практиці намагаюся використовувати інтерактивні методи:

4

Поєднати різні види мистецтва дозволяють уроки на інтегрованій основі. Ця форма роботи дуже цікава, тому що один предмет обростає інформацією з інших предметів, що дає можливість розширити світогляд учнів. Велику роль відіграють фонові матеріали, які слід використовувати якомога частіше як індивідуальні випереджаючі завдання. До того ж, нова програма вимагає вивчати художній твір в культурологічному аспекті. Це означає, що учні повинні познайомитися з особливостями історії й культури певного народу в певну епоху. Лише тоді вони зможуть осмислити й зрозуміти сутність того чи іншого художнього твору.



На уроці літератури засоби опанування матеріалу, стосунки учителя й учнів мають особливий характер, зумовлений, насамперед тим, що література є одним із видів мистецтва. Тому саме учителю літератури випала доля залучити школярів до мистецтва, подбати про їхній літературно-творчий, духовно-моральний, загальнокультурний розвиток, а також формування культури почуттів, фантазії й уяви, творчих спроможностей, етики спілкування.

На уроці, побудованому на основі взаємодії мистецтв, має здійснюватися синтез наукового і художнього типів пізнання дійсності, без чого, на мій погляд, опанування літературного тексту не може бути продуктивним.

Та головне у проведенні таких уроків – самостійна пошукова робота учнів, де учитель виконує лише роль консультанта.

Так при вивченні у 8 класі розділу «Антична література» до уроку за темою «Марон Публій Вергілій – ідеолог «золотої доби» Августа» учні заздалегідь отримують випереджаючі завдання: підготувати повідомлення про добу правління Октавіана Августа, узагальнити відібраний матеріал у вигляді схеми. З цими повідомленнями вони виступають на уроці, клас не просто слухає їх, а складає інформативне гроно до отриманої інформації, доповідачі виконують роль асистентів. Наступним етапом уроку є робота над зображенням статуї Октавіана Августа. Пропоную учням такі питання: «Яким зображено ідеолога «золотої доби»? Про що свідчить його зовнішній вигляд, постава?» Учні відмічають, що Октавіан має міцну красиву статуру, чітко окреслені риси вольової людини, його погляд і піднята рука спрямовані у майбутнє. Октавіана зображено у бойовому панцирі з палицею, будь-яка інша зброя відсутня – свідчення того, що війни припинено. За поли його одягу тримається маля, можливо, це прообраз майбутньої держави. Це лише незначний штрих, який дозволяє ближче доторкнутися до тієї епохи, уявити її.

На наступному уроці за темою «Поема Вергілія «Енеїда» як літературна обробка легенди про троянця Енея – засновника Риму» після аналізу твору, встановлення спільного в творах Гомера та Вергілія, новаторства автора, учні знайомляться з поняттям «травестія» та з її авторами. Опісля пропоную зачитати уривок з «Енеїди» Котляревського, порівняти з образом Вергілієвого Енея. Наступне завдання: проаналізувати вірш М.Рильського «Анхізів син». Це не простий аналіз, це співставлення різних поглядів і епох на одні й ті ж питання.

Готуючись до уроку за темою «Квінт Горацій Флакк. Ода «До Мельпомени», учні отримують індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про К.Г.Флакка, Мецената, вивчити вірші «До Мельпомени», «Пам’ятник» Ломоносова, Державіна, Пушкіна. Мотивуючи навчальну діяльність учнів на початку уроку, зачитую перший рядок вірша: «Звів я пам’ятник свій…», з’ясовую,

5

«Яким може бути пам’ятник? Навіщо люди їх зводять? Від якого кореня утворилось це слово?» (Пам’ятник – від слова пам'ять. Отже, зводять пам’ятники, щоб люди пам’ятали про інших, шанували їх, не забували про їхні досягнення.) Після ознайомлення з особливостями римської лірики, відомостями про Горація та Мецената, які підготували учні, переходимо до аналізу вірша, з’ясовуємо, що таке ода, Мельпомена (Мельпомена – муза трагедії.)



Пропоную учням розглянути зображення Мельпомени давніми римлянами. Коментар до ілюстрації: спочатку її вважали музою пісні взагалі, потім - пісні сумної. Зображували високою жінкою з повязкою наголові, у вінку з виноградного листя, у театральній мантії, на котурнах, з трагічною маскою в одній руці і мечем або палицею в другій. Мельпомена у переносному значенні – театр взагалі або сценічне втілення трагедії. Проаналізувавши оду, учні слухають декламацію віршів «Пам’ятник» Ломоносова, Державіна, Пушкіна, порівнюють їх між собою та з поезією Горація, свої висновки узагальнюють в «Колах Венна».

На уроці за темою «Публій Овідій Назон – видатний римський поет. Збірка «Сумні елегії» після ознайомлення з відомостями про Назона та аналізу поезій «Зима на чужині» пропоную учням прослухати уривки з оповідання російського письменника В.Яна «Овидий в изгнании», вірша О.Пушкіна «К Овидию» та відповісти на питання: «Що спільного в цих творах? Яким настроєм вони пройняті?» Вдома учні повинні письмово довести, що вірш «Зима на чужині» є елегією.

На наступному уроці за темою «Поема Овідія «Метаморфози» та її міфологічна основа» учні за складеним на уроці гроном «Овідій» розповідають про його життєвий і творчий шлях, зачитують доведення, що вірш «Зима на чужині» є елегією. Опісля пропоную такі питання: «Хто з російських письменників описав заслання Овідія? Кому з російських поетів була близькою доля Овідія? Чому?» на наступних етапах розглядаємо, що таке «метаморфози», аналізуємо уривок «Чотири покоління людські», після чого працюємо в групах: користуючись текстом уривка, складаємо опорні конспекти для тих віків, що згадуються в поемі. За складеними ОК учні переказують зміст свого уривка. Ускладнене завдання: групи обмінюються опорними конспектами і переказують уривок іншої групи. Домашнє завдання до наступного уроку: прочитати уривки з «Метаморфоз» Овідія «Потоп» (І, в. 253-312), «Філемон і Бавкіда» (VІІІ, в.611-724); художникам – намалювати ілюстрації.

Особливої уваги заслуговують проектні технології. Готуючись до уроку, учні отримують заздалегідь завдання, проводять цільовий пошук інформації в Інтернеті; відбирають необхідну інформацію, аналізують та оцінюють її; ефективно використовують технології для реалізації поставлених завдань; співпрацюючи з вчителем, вирішують, як презентувати остаточні результати своїх досліджень: створюють мультимедійну презентацію, приймають участь у проведенні уроку; використовують набуті знання у повсякденному житті; переносять наукові методи пізнання (аналіз, синтез, оцінювання), відпрацьовані при роботі над проектом на навчальну та суспільну діяльність; вміють пояснювати, як художня література може впливати на інші твори мистецтва, на формування шкали життєвих цінностей людини; наводять приклади художніх текстів, інших творів мистецтва, із яких дізналися про роль художньої літератури,

6

музики, живопису, архітектури у формуванні життєвих пріоритетів людини; обґрунтовують особистий вибір літературних героїв для наслідування або не наслідування.



Яскравим прикладом цього є уроки за темами: «Антична література – колиска європейської культури», «Образ Прометея у світовому мистецтві».

Саме перший урок з вивчення теми повинен викликати в учнів інтерес: чому ж саме антична, а не будь-яка інша література стала колискою європейської культури. Уже з перших звуків давньогрецької музики учні слідом за учителем поринають в історичну епоху античності, використовуючи політичну карту світу, знайомляться з географічним розташуванням Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Після презентації теми та завдань уроку учні захищають захищати власні проекти-дослідження: МП№1 «Поняття про античну літературу», МП №2 «Роди і жанри античної літератури», МП №3 «Інші запозичення: театр, науки, власні імена, крилаті вислови, олімпійські ігри, архітектура і скульптура, пам’ятки античності в Україні», МП №4 «Інтерес до епохи античності».

На мій погляд, лише такий підхід до знайомства з культурою античності, дає можливість вирішити проблемні питання: «У чому полягає заслуга античного мистецтва? Що є провідною темою античної літератури?»

Важливо, щоб учні зрозуміли, який вплив на людство справив образ Прометея. Використовуючи метод «Мозкового штурму», повторюємо відомості про Прометея, після чого 1 група учнів представляє узагальнюючу схему «Прометей навчив людей». Наступний етап – перевірка домашнього завдання (складання сенкану до образу Прометея). Лише після цього мотивую навчальну діяльність і ставлю перед учнями проблемне завдання: з’ясувати, у чому секрет популярності образу Прометея. Ми вирішимо це тоді, коли ознайомимось з творами мистецтва, в яких зображено образ Прометея. Після методу «Очікування» та словникової роботи (образ вічний, прометеїзм) розпочинаємо захист проектів: МП1 «Образ Прометея в Стародавній Греції та Стародавньому Римі»; МП2 «Образ Прометея в українській літературі»; МП3 «Образ Прометея в музиці»; МП4 «Образ Прометея в інших видах мистецтва»; МП5 «Вічний образ Прометея»; МП6 «Образ Прометея у світовому мистецтві». Після захисту проектів відбувається обговорення і лише після цього вирішення проблемного питання. Такий об’єм матеріалу, з яким ознайомилися учні, дає можливість зрозуміти популярність образу Прометея в різні історичні епохи і підвести до дискусії «Чи потрібні Прометеї сьогодні?».

Робота над проблемою не вичерпується лише проведенням уроків. Її цікавим продовженням є позакласна та гурткова робота.

На заняттях гуртка „Мистецтво живого слова” навчаю вихованців відчувати ритм художнього твору, його мелодійність, мовленнєве багатство, проблематику, власне ставлення до прочитаного. Разом зі своїми вихованцями готую монтажі до свят, урочисті лінійки, вечори, виступи агітбригад, інсценівки. При написанні різних сценаріїв, намагаюся поєднати слово, музику, гру, хореографію. Найкраще це вдається при написанні сценаріїв до новорічних свят, випускних вечорів, агітбригад. Маю власну збірку віршів «За покликом серця».

Мої вихованці є призерами фестивалів євроклубів, юних інспекторів руху, туризму, переможцями обласних конкурсів «Розповім про подвиг», «Мої права»,

7

2009 р., вірші Алібаширової Н., Ільченко І та Блажеєвського В. ввійшли до районної збірки поезій «Джерельце юних душ», Блажеєвський В. має власну збірку «З вірою в майбутнє».



Такі методи і прийоми в роботі словесника дають можливість не лише підвищити духовний і культурний рівень учнівської молоді, а й прищепити їм повагу, любов і бережне ставлення до духовного спадку свого народу. На мій погляд, коли людина не просто буде знайомитися з творами мистецтва, буде їх сприймати і розуміти, коли під їхнім впливом сама створюватиме твори мистецтва, лише тоді вона може стати духовно-багатою особистістю. Саме такі люди здатні побудувати гуманне суспільство. Духовна ж обмеженість спонукає до прагматичної діяльності, а значить до бездуховності.



8

Антична література – колиска європейської культури
Мета: познайомити учнів з витоками європейської науки і культури; дати поняття про античну літературу;

розвивати логічне мислення, увагу, вміння систематизувати отримані знання, оперувати літературними термінами;

виховувати зацікавленість до вивчення давніх літератур.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, екран, учнівські презентації з зображенням давньогрецьких храмів, розпису кераміки, карта Стародавньої Греції й Стародавнього Риму, таблиці, схеми.

Тип: урок засвоєння нових знань з використанням проектних технологій.

Епіграф: Ви змужніли в храмі Гомеровім.

О.Пушкін – М.Гнєдичу
Навчальні цілі та очікувані результати:

Учні:


  • проводять цільовий пошук інформації в Інтернеті ;

  • відбирають необхідну інформацію, аналізують та оцінюють її;

  • ефективно використовують технології для реалізації поставлених завдань;

  • співпрацюючи з вчителем, вирішують, як презентувати остаточні результати своїх досліджень: створюють мультимедійну презентацію, приймають участь у проведенні уроку;

  • використовують набуті знання у повсякденному житті;

  • переносять наукові методи пізнання (аналіз, синтез, оцінювання), відпрацьовані при роботі над проектом на навчальну та суспільну діяльність;

  • вміють пояснювати, як антична література вплинула на розвиток європейської культури, на формування шкали життєвих цінностей людини;

  • наводять приклади художніх творів, інших творів мистецтва, із яких дізналися про роль античної літератури, музики, живопису, архітектури у формуванні життєвих пріоритетів людини;

  • обґрунтовують особистий вибір духовно-моральних орієнтирів для наслідування або не наслідування.


Зміст уроку
І. Мотивація навчальної діяльності

1. Звучить грецька музика, на фоні якої учитель презентує Грецію.

Дорогі діти, ми продовжуємо подорожувати у просторі й часі. Наш маршрут проляже на південний захід. (Використовуються карта Стародавньої Греції , Стародавнього Риму та Політична карта світу.)

На півдні Балканського півострова лежить омита морськими хвилями грецька
9

земля, яку тамтешній люд називає Елладою. Дивовижний це край і зовсім не схожий на нашу Україну. В нас – рівнина, великі ріки, що повільно течуть до Чорного моря, ліси, неосяжні розорані степи і мало гір. А там скрізь здіймаються гори, майже голі, без лісу, і лише нижче синьо-блакитними барвами грає Середземне море. Воно оточує Грецію з трьох боків і все засіяне скелястими островами. Так само грало море й три тисячі років тому, коли складалися поетичні перекази про Троянську війну і повернення Одіссея з-під Трої на Ітаку, але Грецька земля виглядала в той час інакше.

Всі гори тоді були вкриті вічнозеленими сосновими лісами, де водилася різна звірина. Скрізь була дика природа, і лиш подекуди вже виникли оточені мурами великі міста. Кожне з цих міст являло собою окрему самостійну державу.

Греки любили свій край, любили простір і воду. І, мабуть, саме під впливом чудової середземноморської природи, гармонійного сполучення зелених гір, квітучих долин і вічно мінливого моря розвинули давні греки ті ідеали внутрішньої (розумової) і зовнішньої (тілесної) краси, які вони залишили в спадщину теперішньому світу. (Музика стихає.)


c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\img_0001.jpg

Якщо Елладу можна уявити дівчиною, молодою і прекрасною, оспіваною великим Гомером, то Стародавній Рим – це грубий легіонер, жорстокий і владний, стомлений «мовчазною славою». Суворий, похмурий, підступний Рим, що майже тисячу років тримався на мотиках рабів і мечах легіонерів, не


10

міг явити світу таку «мить гармонії», як Греція, але він породив мужів великих,

ораторів неперевершених. Кращі з них успадкували від греків найвеличезнішу з чеснот – людяність. Поети Вергілій, Горацій, Овідій – гордість римської літератури – стали символами її «золотого віку».

img
Як ви зрозуміли, наша наступна зупинка – Стародавня Греція і Стародавній Рим, країни, які залишили глибокий відбиток на культурі всієї Європи.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка