Тріщун Н. А. Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку. Ржищів: 2013. 44 С. Рецензент: Рябокляч В. П



Сторінка1/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.68 Mb.
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

Відділ освіти виконкому Ржищівської міської ради

Міський методичний кабінет

Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку

Роботу підготувала:

вихователь ДНЗ «Сонечко».

Тріщун Н.А.

Ржищів, 2013 р.



Рекомендовано методичною радою Ржищівського міського відділу освіти

(протокол №1 від 20 серпня 2013 року)



Тріщун Н.А. Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку. - Ржищів: 2013.- 44 С.

Рецензент:

Рябокляч В.П., вихователь-методист дошкільного навчального закладу «Калинка» м.Ржищів
У досвіді роботи з проблеми «Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку » розкрито актуальність сенсорного розвитку дітей дошкільного віку, який є фундаментом загального розумового розвитку дитини. Адже зі сприйняття предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Матеріали досвіду роботи вміщують розробки занять, добірку дидактичних ігор та вправ для сенсорного розвитку дітей дошкільного віку та теоретичне підґрунтя сенсорного розвиток дітей дошкільного віку . Матеріали досвіду допоможуть педагогам урізноманітнити форми роботи з дітьми з даного розділу програми «Я у світі».

Адресовано вихователям та методистам дошкільних закладів.


Ржищів, 2013р.

ЗМІСТ


Вступ ……………………………………………………………………………..2

І.Значення сенсорного розвитку дитини дошільного віку …………………….4

1.1Особливості сенсорного розвитку дитини дошкільника……………….5



1.2 Завдання сенсорного виховання дітей дошкільного віку в різних

вікових групах…………………………………………………………………6

ІІ. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку в побутовій діяльності……….10

ІІІ. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку засобами природи……….…18

ІV. Ігри і вправи для сенсорного розвитку……………………………………..19

Висновок………………………………………………………………………..…20

V.Додатки………………………………………………………………………….22



5.1 Заняття із сенсорного розвитку………………………………………...22
5.2 Дидактичні ігри з сенсорного розвитку……………………………….…28

5.3 Ігри й заняття в природних умовах улітку й узимку……………………39

Список використаних джерел…………………………………………………….44

Вступ

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування та вдосконалення діяльності органів чуттів, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

Актуальність даної теми полягає в тому, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, оскільки повноцінне сприймання необхідне і для успішного навчання дитини у дитячому садку, у школі, і для багатьох видів праці.

Зі сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування, мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опору на повноцінне сприймання.

В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання. Так, для того щоб отримати схожість в малюнку з зображеним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору. Конструювання вимагає дослідження форми предмета (зразка), його будови. Дитина виясняє взаємовідношення частин у просторі і співвідносить якості зразка з якостями наявного матеріалу. Без постійної орієнтації у зовнішніх якостях предметів неможливо отримати чітке уявлення про явища живої та неживої природи, а саме про їх сезонні зміни. Формування елементарних математичних уявлень включає знайомство з геометричними формами та їх різновидами, порівняння об’єктів за величиною. При засвоєнні грамоти дуже велику роль відіграє фонематичний слух – точне диференціювання мовних звуків – і зорове сприймання окреслення букв. Таких прикладів є дуже багато.

Готовність дитини до шкільного навчання в значній мірі залежить від її сенсорного розвитку. Дослідження показали, що значна частина труднощів, що виникають перед дітьми у ході навчального процесу (особливо в першому класі), зв’язана з недостатньою точністю та гнучкістю сприймання. В результаті виникають спотворення у написанні букв, у побудові малюнка, неточності у виготовленні поробок на уроках ручної праці. Бувають випадки, що дитина не може відтворювати зразки рухів на заняттях фізичної культури.

Але справа не тільки в тім, що низький рівень сенсорного розвитку різко знижує можливість успішного навчання дитини. Не менш важливо мати на увазі значення високого рівня такого розвитку для людської діяльності в цілому, особливо для творчої діяльності. Дуже важливе місце серед здібностей, що забезпечують успіх музиканта, художника, архітектора, письменника, конструктора, займають сенсорні здібності, які дозволяють з особливою глибиною, ясністю і точністю вловлювати та передавати найтонші нюанси форми, кольору, звучання та інших зовнішіх якостей предметів і явищ. А витоки сенсорних здібностей лежать у загальному рівні сенсорного розвитку, досягнутому в ранні періоди дитинства.

Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя ставить перед теорією та практикою дошкільного виховання завдання розробки та використання найбільш ефективних засобів та методів сенсорного виховання в дошкільному навчальному закладі. Головний напрямок сенсорного виховання повинен полягати в озброєнні дитини сенсорною культурою.

Дитина в житті стикається з різноманітністю форм, кольорів та інших якостей предметів, а саме іграшок і предметів домашнього вжитку. Знайомиться вона і з витворами мистецтва – музикою, живописом, скульптурою. І звісно, кожна дитина, навіть без цілеспрямованого виховання, так чи інакше сприймає все це. Але якщо засвоєння проходить стихійно, без розумного педагогічного керування дорослих, воно нерідко виявляється поверховим, неповноцінним. Ось тут на дпомогу і приходить сенсорне виховання - послідовне планомірне ознайомлення дитини з сенсорною культурою людства.

Велике значення у сенсорному вихованні має формування у дітей уявлень про сесорні еталони – загальноприйняті зразки зовнішніх якостей предметів



І.Значення сенсорного розвитку дитини дошкільного віку

Сенсорне виховання - цілеспрямовані педагогічні впливи, що забезпечують формування почуттєвого пізнання й удосконалення відчуттів і сприйняття.

Дитина пізнає навколишній світ, а також явища природи,події громадського життя,доступні спостереженню. Добре розвинена здатність сприйняття необхідна,і її потрібно розвивати в дітях. У процесі всієї життєдіяльності дітей відбувається накопичення ними сенсорного досвіду,збагачення їхнього світовідчуття,підвищення тонусу,активізація позитивних знань,пов'язаних зі сприйняттям явищ навколишнього світу,пробудження інтересів,формування потреб.

Дитина в житті зустрічається з різноманіттям форм,барв та інших властивостей об'єктів,зокрема іграшок і предметів домашнього побуту. Вона знайомиться і з творами мистецтва:музикою,живописом,скульптурою. Малюка оточує природа з усіма сенсорними ознаками:багато кольоровістю,запахами,шумами.

Навколишня дійсність пізнається через аналізатори. Аналізаторна система інтенсивно розвивається в дошкільному віці,особливо від 2 до 5 років. Необхідно забезпечувати діяльність дітей,що вдосконалює їхні аналізатори. Дуже важливим є формування в дітей уміння слухати,спостерігати,бачити,чути. Для розвитку сенсорних здібностей важливо,щоб діти не тільки одержували відомості про те, що для чого вживається,як це називається,але й збільшували сприйняття цих предметів,випробовували різні відчуття від дотику до них,від дії з ними:переносячи предмети,відчути міру їхньої ваги;беручи їх до рук, відчути й визначити якість поверхні,температуру.

Зовнішні якості й властивості предметів навколишнього світу надзвичайно різноманітні. Кожний сенсорний еталон має своє словесне позначення міри ваги,міри довжини,колірний спектр,розташування нот на нотному стані,площинні й об'ємні геометричні фігури та ін.

Опанувавши ці еталони,діти будуть співвідносити з ними будь-яку якість,яку вони сприйняли,давати їй визначення. Завдяки цим «одиницям виміру» дитина повніше й глибше пізнає різні властивості конкретних предметів і сприйняття набуває цілеспрямованого й організованого характеру.

Удосконалювання будь-якої діяльності залежить від рівня сенсорного розвитку дитини. Особливо чітко ця залежність простежується в художній діяльності,у якій потрібний переважний розвиток тих або інших аналізаторів,що забезпечують необхідну точність і тонкість диференційовок.

Залежно від діяльності,її мотивів змінюються гострота,тонкість відчуттів,оскільки різні ознаки предметів виступають у своєму значенні. Засвоївши ту або іншу ознаку предмета в одному виді діяльності (наприклад навчилася розрізняти кольори в дидактичній грі),дитина використовує їх в інших видах діяльності (малюванні,аплікації й т. ін..)

У розвитку почуттєвого пізнання велике значення має мовлення. Слово дорослого фіксує придбаний дитиною сенсорний досвід,узагальнює його. Уведення в словник дитини назв різних ознак допомагає розвинути здатність до порівняння - найважливішої розумової операції. Словесні позначення ознак і властивостей предметів сприяють осмисленому їхньому сприйняттю,чіткому розрізненню.

Отже,сенсорний розвиток дитини,з одного боку,мас самостійне значення-отримання виразних понять про оточуючий світ,з іншого боку-складає фундамент загального розумового розвитку,що неможливо без опори на повноцінне сприйняття.
1.1 Особливості сенсорного розвитку дитини дошкільника
Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємопов'язані сторони — засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів і явищ та оволодіння новими діями, які дають змо­гу повніше та більш диференційовано сприймати світ.

Ще в ранньому віці у дитини накопичилося певне коло уявлень про ті чи інші властивості предметів, і деякі з таких уявлень виконували роль зразків, з якими порівнювалися нові предмети у процесі їх сприймання. Тепер же починається перехід від предметних зразків, що базуються на узагальненні індивідуального досвіду дитини, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів, тобто вироблених людством уявлень про основні різновиди властивостей і відношень (кольору, форми, розмірів предметів, їх розташування у просторі, висоти звуків, тривалості проміжків часу тощо).

Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкіль­ному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слу­хової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.

Органи чуттів дітей до початку дошкільного віку за своєю будовою та деякими особливостями функціонування схожі з органами чуттів дорослих людей.

Гострота зору в дошкільному віці росте безперервно .



Дані дослідження показали, що гострота зору значно зростає в такій діяльності, для здійснення якої вона є необхідною умовою її виконання, безпосередньо пов’язана з метою та мотивами цієї діяльності . Аналогічні явища мають місце і в розвитку інших видів відчуттів та сприймань: в развитии фонематичного слуху, в розвитку розрізнення кольоьрів в зв’язку з малюванням і т.д.
1.2 Завдання сенсорного виховання дітей дошкільного віку в різних вікових групах

Сенсорне виховання - цілеспрямовані педагогічні впливи,що забезпечують формування почуттєвого пізнання й удосконалення відчуттів і сприйняття.

Дитина пізнає навколишній світ, а також явища природи,події громадського життя,доступні спостереженню. Добре розвинена здатність сприйняття необхідна,і її потрібно розвивати в дітях. У процесі всієї життєдіяльності дітей відбувається накопичення ними сенсорного досвіду,збагачення їхнього світовідчуття,підвищення тонусу,активізація позитивних знань,пов'язаних зі сприйняттям явищ навколишнього світу,пробудження інтересів,формування потреб.

Дитина в житті зустрічається з різноманіттям форм,барв та інших властивостей об'єктів,зокрема іграшок і предметів домашнього побуту. Вона знайомиться і з творами мистецтва:музикою,живописом,скульптурою. Малюка оточує природа з усіма сенсорними ознаками:багато кольоровістю,запахами,шумами.

Навколишня дійсність пізнається через аналізатори. Аналізаторна система інтенсивно розвивається в дошкільному віці,особливо від 2 до 5 років. Необхідно забезпечувати діяльність дітей,що вдосконалює їхні аналізатори. Дуже важливим є формування в дітей уміння слухати,спостерігати,бачити,чути. Для розвитку сенсорних здібностей важливо,щоб діти не тільки одержували відомості про те,що для чого вживається,як це називається,але й збільшували сприйняття цих предметів,випробовували різні відчуття від дотику до них,від дії з ними:переносячи предмети,відчути міру їхньої ваги;беручи їх до рук,відчути й визначити якість поверхні,температуру.

Зовнішні якості й властивості предметів навколишнього світу надзвичайно різноманітні. Кожний сенсорний еталон має своє словесне позначення міри ваги,міри довжини,колірний спектр,розташування нот на нотному стані,площинні й об'ємні геометричні фігури та ін.

Опанувавши ці еталони,діти будуть співвідносити з ними будь-яку якість,яку вони сприйняли,давати їй визначення. Завдяки цим «одиницям виміру» дитина повніше й глибше пізнає різні властивості конкретних предметівлі сприйняття набуває цілеспрямованого й організованого характеру.

Удосконалювання будь-якої діяльності залежить від рівня сенсорного розвитку дитини. Особливо чітко ця залежність простежується в художній діяльності,у якій потрібний переважний розвиток тих або інших аналізаторів,що забезпечують необхідну точність і тонкість диференційовок.

Залежно від діяльності,її мотивів змінюються гострота,тонкість відчуттів,оскільки різні ознаки предметів виступають у своєму значенні. Засвоївши ту або іншу ознаку предмета в одному виді діяльності (наприклад навчилася розрізняти кольори в дидактичній грі),дитина використовує їїв інших видах діяльності (малюванні,аплікації й т. ін..)

У розвитку почуттєвого пізнання велике значення має мовлення. Слово дорослого фіксує придбаний дитиною сенсорний досвід,узагальнює його. Уведення в словник дитини назв різних ознак допомагає розвинути здатність до порівняння - найважливішої розумової операції. Словесні позначення ознак і властивостей предметів сприяють осмисленому їхньому сприйняттю,чіткому розрізненню.

Отже,сенсорний розвиток дитини,з одного боку,мас самостійне значення-отримання виразних понять про оточуючий світ,з іншого боку-складає фундамент загального розумового розвитку,що неможливо без опори на повноцінне сприйняття.
МОЛОДША ГРУПА

1.Формувати загальну сенсорну здатність - здатність до використання сенсорних еталонів (п'ять,потім сім кольорів спектра;п'ять геометричних форм;три градації величини).

2.3абезпечити поступовий перехід від предметного сприйняття й упізнання об'єкта до сенсорного аналізу (призначення предмета;його частини та їхнє призначення;матеріал,із якого зроблений предмет;колір,форма,розмір і т. ін.)

3.Допомогти дитині одержати перші уявлення про різні матеріали (папір,дерево,скло,метал) та їхні основні якості (скло холодне,прозоре,б'ється;папір гладкий,м'який, ,рветься,промокає й т. ін.)

4.Формувати уявлення про найпростіші перцептивні дії (погладити,надавити,пощупати,спробувати на смак і т. ін.)

5.Розвивати вміння активно вживати слова,що позначають дії (зім'яти, стиснути, погладити тощо , якості та властивості (м'якість, твердість, гладкість, шорсткість тощо; предмети рвуться, б'ються, розмокають).

6.Виховувати дбайливе ставлення до предметів,навчати дітей використовувати предмети відповідно до їхнього призначення та властивостей.



СЕРЕДНЯ ГРУПА

1.Навчативиділення властивостей предметів,пов'язанихізвеличиною й кількістю;установлення умовного зв'язку міжоб'єктом і його позначенням.

  1. Формувати повноцінне орієнтування - розуміння й використання різних просторових ситуацій.

  2. Навчати впізнавання предметів різрізного матеріалу (папір,картон,скло,метал, гума, шкіра, тканина, пластмаса тощо),засвоєння їхніх відмітних ознак(розмокає,б'ється,рветься,горить,міцний,ламкий тощо).

  3. Дати уявлення про те,що будовапредмета,матеріалу,вибір для його виготовлення обумовлені його призначенням.

  4. Складати найпростіші описові розповіді про предмети,відбиваючи знання про їхнє призначення та всі відомі якості й властивості як самого предмета,так і матеріалу,із якого він зроблений.

6.Виховувати дбайливе ставлення до предметів і матеріалів,уміння користуватися ними в повсякденному житті відповідно до призначення властивостей,раціональних способів використання.

СТАРША ГРУПА

1 .Засвоєння двох видів понятійнихвідносин:класифікаційних (відносини між поняттями за рівнем їхньої узагальненості -сукупність істотних ознак і сукупність охоплюваних даним поняттям об'єктів;розуміння й використання при розв'язанні пізнавальних завдань зворотної залежності між обсягом і змістом поняття) і серіаційних- відносини між об'єктами,упорядкованими за ступенем інтенсивності якої-небудь ознаки.

2.Засвоєння дій заміщення понять або ознаки понять.3.Розвиток уявлень про просторові відносини (контур предмета,замкнуті переривчасті лініЦхня висота,довжина).

ПІДГОТОВЧА ГРУПА

1.Удосконалювати вміння визначати просторові характеристики предметного світу (форми,положення, довжина об'єктів,просторових,композиційних і розмірних відносин між ними).

  1. Розвивати вміння відносити об'єкт до потрібної категорії,виділяти понятійні групи в різнорідному матеріалі й використовувати узагальнені слова для розв'язання завдання на вгадування об'єкта.

3.Формувати вміння вибирати раціональний спосіб визначення властивостей відносин предметів,давати точну словесну оцінку,доводити й обґрунтовувати способи й результати порівняння,вимірювання,зіставлення.

4.Формувати вміння усвідомлено вибирати предмети й матеріали для самостійної діяльності відповідно до їхніх якостей,властивостей,призначень.

5.Формувати вміння складати описову розповідь про предмет,повно відбиваючи його особливості,користуючись образними порівняннями, епітетами, метафорами.


ІІ. Сенсоне виховання дітей дошкільного віку в побутовій діяльності

Значний час, особливо в дітей молодшого дошкільного віку, приділяється на так звану побутову діяльність, пов'язану з використанням режиму. Зміст цієї діяльності дуже важливий для сенсорного розвитку. Під час умивання діти розрізняють теплу і холодну воду,пізнають інші властивості води,відчувають запах мила,сухість і вологість рушника. За сніданком,обідом,полуденком можна знайомити малят з особливостями їжі,продуктів, їхнім смаком,запахом,консистенпією тощо. У процесі виконання режимних процедур діти тренуються в просторових орієнтуваннях:права,ліва рука, нога, збоку, позаду й т. ін. Тимчасова значеність режиму життя дітей допомагає їм засвоїти перші уявлення про частини доби,дні тижня,про тепло означає «зараз», «потім», «рано», «пізно» й т. ін. Дітей треба вчити цінувати час власний та інших,не спізнюватися,не змушувати чекати на себе. Таким чином,їх підводять до усвідомлення незворотності,плинності часу.

Діти дізнаються назву посуду,меблів,одягу,знайомляться з матеріалами,із яких вони зроблені. Сприйняття загострюється зі зміною характеру дій або життєвої ситуації. Черговим необхідно розрізняти тарілки за величиною,глибиною,чашки й блюдця за кольорами;у процесі роботи вони відчувають вагу, гладку поверхню,холодок порцелянового посуду,легкість пластмасового. Здвигання столів,розміщення стільців викликають інші рухові,дотикові відчуття,потребують сприйняття просторових відносин,ліній контуру тощо.

Ознайомлення дітей із предметами побуту,хатнім начинням служить розвитку аналітико-синтетичної діяльності, тренуванню в порівнянні, класифікації.

Засвоєння та відтворення послідовності дій,необхідних для вмивання,вдягання,роздягання,прийому їжі,сервірування столу,потребують зосередженості уваги,пам'яті,мислення,довільності поведінки.

МОЛОДШИЙ ВІК

ЗАВДАННЯ:

  • формування позитивного ставлення до гігієнічних процесів і культури їжі;

  • закріплення послідовності дій у процесах умивання та вдягання,правил поведінки за столом (правильно тримати ложку,виделку,не кришити хліб,їсти охайно,не розмовляти,користуватися серветкою,дякувати після їжі).

УМИВАННЯ:

1. Досліди:

а) із водою:

  • змішування підфарбованої води й одержання різноманітних «чарівних» кольорів і відтінків;

  • «кольорові крапельки»: крапання з піпеток у скляночки з водою рідкої фарби різної густоти й спостереження за «подорожжю» крапельки;

  • заморожування води в різних формочках; -«тоне-не тоне»: випробування на «плавучість» іграшок

із різного матеріалу;

б) мильною водою й піною:

  • пускання мильних бульок за допомогою різних предметів;

- які предмети,із яких матеріалів можуть лежати на поверхні піни.

  1. Дидактичні ігри: «Умиємо ляльку Таню», «Ми вмиваємося»; складання з дітьми алгоритму процесу вмивання (моделювання: «Дзеркало», «Купання ляльки»).

  2. Бесіди: «Усе про мікроби»; «Навіщо ми миємо руки»; «Хай живе мило запашне!»; «Чисті нігті».

4.Спостереження: «Як умиваються діти старшої групи», «Як умивається кішка», «Як треба чистити зуби».

ВДЯГАННЯ

  1. Досліди:

- із ґудзиками:угадай на дотик;знайди найбільший, найяскравіший гудзик; класифікація за кольором, формою;нанизування на дріт і т. ін.;

  • шнурками:класифікація за кольором,довжиною, викладання візерунків,розв'язування вузликів;

  • матеріалом: визначення властивості - порівняння з папером;

  • кнопками,гачками:вправи в застібанні, розстібанні; визначення матеріалу,із якого зроблені предмети на дотик.

  1. Дидактичні ігри: «Одягни ляльок на прогулянку» (визначення кольору,форми,розміру,класифікація одягу за сезонами); «Укладання ляльки спати» (визначення якості постільної білизни - чиста,м'яка,суха,відпрасована,брудна, світла й т. ін.); «Знайди свого товариша» (знаходження друга за описом одягу); «Лялька Таня збирається в гості»; «Ми одягаємося на прогулянку»; «Магазин одягу»; «Склади по черзі»; «Визнач на дотик» ( «дивний мішечок»).
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка