Три голодомори в україні



Скачати 103.29 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір103.29 Kb.
ТЕМА: ТРИ ГОЛОДОМОРИ В УКРАЇНІ.
МЕТА : розкрити причини трьох голодоморів в Україні; порівняти їх, встановити спільні та відмінні риси; довести злочинний характер стиалінізму; розвивати в учнів вміння аналізувати події, порівнювати, робити висновки; формувати навички критичного мислення; виховувати почуття гуманності, поваги й шанобливого ставлення до людей, до минулого свого народу.
ОБЛАДНАННЯ : виставка книг про голодомори в Україні, фотовиставка, на столоах учнів лежать свічки. На столі – квіти, перев»язані чорною стрічкою, запалена свічка, розламана хлібина на рушнику.
ОСНОВНІ ДАТИ : -

1924 – 1923 рр. – голод в Україні після перемоги радянської влади;

1932 – 1933 рр. – голодомор в Україні;

1946 – 1947 рр. – голод в Україні після Другої світової війни.


ТИП УРОКУ : комбінований.

ХІД УРОКУ

ЕПІГРАФ УРОКУ:

А люди біднії в селі,

Неначе злякані ягнята,

Позамикалися у хатах

Та й мруть…

Сумують комини без диму,

А за городами, за тином

Могили чорнії ростуть.

Гробокопателі в селі

Волочать трупи ланцюгами

За царину і засипають

Без домовини.

Дні минають.

Минають місяці. Село

Навік замовкло, оніміло

І кропивою поросло…



(Шевченко Т. «Чума»)
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
( на тлі музики Моцарта «Реквієм»)

Учитель:


«Не повертайтеся на згарище, бо здійметься вітер і запорошить вам попелом очі,»- сказав колись класик, але ми не можемо ввійти в день прийдешній вільними, якщо не повернемось у минуле і не побачимо все: і найстрашніше, і найсвітліше,- до останньої краплини, не переживемо день вчорашній.
Наш урок сьогодні незвичайний. Сьогодні на уроці працюють учні 10 та 11 класів над однією проблемою: чому трапились три голодомори в Україні?

Проблема, яку ми будемо досліджувати : « Доведіть, що голод 1924 – 1923, 1946 -1947, а особливо 1932 – 1933 рр. за масштабами та наслідками можна назвати справжніми голодоморами.»


ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель:

Небагато знайдеться в історії світу країн, де б сталися такі страшні трагедії, як голодомори в Україні, країні з найкращими чорноземами, талановитими, працьовитими людьми. Які причини цього7

В процесі підготовки до уроку ви об»єдналися в три групи. Кожна група мала завдання дослідити один з голодоморів в Україні: розкрити причини голоду, масштаби та наслідки, визначити політику держави щодо голодуючих районів. Ви працювали з матеріалами нашої бібліотеки, шкільного музею, додатковою літературою підручниками.
Заслуховуються повідомлення учнів першої групи, яка досліджувала голод 1921 – 1923 рр.

Можливі відповіді учнів:

ПРИЧИНИ ГОЛОДУ:



  • розорення селянських господарств внаслідок революції, громадянської війни та непродуманих соціалістичних реформ;

  • посуха, що охопила південні і степові райони в 1920 – 1921 рр. ( також Поволжя і Північний Кавказ);

  • злочинна бездіяльність керівництва України і РСФСР. Голоду можна було б уникнути, перерозподіливши надлишки продовольства з Лівобережної і правобережної України на допомогу голодуючим, скасувати продпозкладку. Райони, де почався голод, були оточені військами, що заважали родичам голодуючих з інших районів надавати допомогу;

  • злочинне приховування урядом України факту голоду. Уряд України лише в січні 1922 р. визнав факт масового голоду у південних районах країни;

Політика держави: влада у вересні 1922 р. припинила діяльність комісії допомоги голодуючим (допомгол), тому що в Росії голод в основному було подолано, але в Україні він ще тривав.
МАСШТАБИ ГОЛОДУ та НАСЛІДКИ ГОЛОДУ:

Голод охопив Катеринославську, Донецьку, Запорізьку, Одеську, Миколаївську, південь Харкіської губернії. Про справжні масштаби судити важко: голодували в Україні від 4 до 7 млн.осіб; загинуло від голоду від 1,5 до 2 млн.осіб; загальні демографічні втрати склали близько 5 млн. осіб.



Учитель:

З осені 1920 року а УСРР ширився антибільшовицький повстанський рух, який Ленін назвав «куркульським бандитизмом». Це послаблювало диктатуру партії, і керівництво РКП(б) небезпідставно вважало, що голод впорається з повстанцями краще, ніж каральні експедиції, тому й замовчувало цей факт.


У другій половині 1923 року врожай був добрим і голод вщух.
Йшли роки… радянська влада зміцнювала свої керівні позиції. Невдовзі був взятий курс на модернізацію економіки, яка передбачала індустріалізацію, колективізацію, культурну революцію.

Через 10 років на Україну знову почала насуватися нова хвиля страхіть, яка в першу чергу спрямувала свій удар на селян. Село з початком колективізації чинило опір створенню колгоспів. Зброя і сила не здатні були придушити опір, тоді влада застосувала проти селян голод.


Назвіть причини, що призвели до голодомору 1932 -1933 рр. в Україні.

(Заслуховуються повідомлення учнів другої групи, що досліджували голодомор 1932-33 рр.)



Можливі відповіді учнів:

ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ:



  • головна причина – аграрна політика, яку здійснювала ВКП(б);

  • несприятливі погодні умови (посуха 1932 р.);

  • відсутність законодавчої бази, яка б захистила щойно утворені колгоспи від сваволі центральної і місцевої влади (колгоспи не мали статутів, які б гарантували їхні права і обов»язки(;

  • відсутність кваліфікованих кадрів на селі;

  • створення надзвичайної комісії з питань вивезення хліба з місцевості, де голодували люди. Ці комісії були створені за особливим наказом Сталіна. Очолив комісію Молотом – голова РНК СРСР.

МАСШТАБИ ГОЛОДУ:

Голод охопив Україну, Північний Кавказ, Кубань, Поволжя, Північний Казахстан.

Померло від голоду від 3 до 5 млн. осіб.


ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ГОЛОДУЮЧИХ:

7 серпня 1932 року Й. Сталін власноручно написав закон про охорону соціалістичної власності, який за крадіджку колгоспонї власності передбачав розстріл з конфіскацією майна або позбавлення волі не менш ніж на 10 років з конфіскацією майна.

Сучасники назвали його законом «Про п»ять колосків».
НАСЛІДКИ ГОЛОДУ:

Події 1932 – 33 рр. привели до значного зростання смертності, особливо серед дітей і людей похилого віку. Це був штучно організований голод значної частини кількості населення.

І якщо колись в Україні буде написано Книгу буття українського народу, то саме такі слова про голод 33-го будуть записані в неї:

«Літа 7441 від Сотворення світу, літа 1933 від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була лише зла воля одних людей проти інших.і ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – в лонах матерів.»
Учитель:
Урожай 1933 р. зупинив голод. Але мир тривав недовго. В 1939 році почалася Друга світова війна, а в 1941 році – Велика Вітчизняна війна. Знову запалала українська земля. Україна понесла численні людські втрати, значні матеріальні збитки.

Після закінчення війни у 1946 -1947 рр. через тривалу посуху почався голод у центральних і південних регіонах України.


(заслуховуються повідомлення учнів, які досліджували голод 1946 -47рр.)
ПРИЧИНИ ГОЛОДУ:

  • руйнація сільського господарства під час війни;

  • на відбудову протягом 1945 47 рр. виділялося недостатньо коштів, приорітетвіддавався відбудові промисловості;

  • відбудові сільського господарства заважали адміністративно – командні методи керівництва, відсутність ринкової економіки, матеріальної зацікавленості у селян;

  • посуха і неврожай 1946р. прте держава не зменшила обсяги хлібозаготівель, вивезла з колгоспів усе зерно, прагнучи за будь-яку ціну виконати план;

  • держава продовжувала вивезення хліба за кордон;

  • надмірно високі і нереальні плани хлібозаготівель;

  • керівництво країни запізнилося з наданням допомоги голодуючим,яка розпочалася лише з січня – березня 1947 року;

  • масовий виїзд молодих і працездатних селян у міста на новобудови.

МАСШТАБИ ГОЛОДУ:

Голод охопив центральні і південні райони України. Голодувало кілька мільйонів мешканців сільської місцевості. З низ 1 мнн. Чоловік померло від голоду.

ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЩОДО ГОЛОДУЮЧИХ:

Під виглядом хлібозаготівель держава проводила реквізицію продовольчих ресурсів села і тим самим прирікала селянство на голод. Міністерство сільського господарства звернулося до уряду і ЦК КП(б)У з проектом постанови про неприпустимість самовільного залишення селянами колгоспів і повернення втікачів. Таке рішення було прийнято.

У Москві, Києві, обласних центрах було відомо про стан справ на селі. Але партійно-державний апарат не реагував не це. Хліб відправляли в Болгарію, Чехословаччину, Польщу, навіть у Францію, тільки не в райони, що потерпали від голоду.

Знову набув чинності закон «Про п»ять колосків».
Учитель:
Вмирали люди по селах…у полі, по хатах, по шляхах…тисячами вмирали. Сотнями тисяч. А в цей час газета «Правда» писала:

«Колгоспне село попрямувало в непереможний наступ за післявоєнне піднесення сільського господарства, із вдячністю звертаючи свій погляд до найулюбленішого вождя і вчителя, творця колгоспного ладу товариша Сталіна»


Жахливим злочином проти власного народу став голод 1946 – 1947 рр. геноцид знову, як і в попереднв роки, був спричинений колективізацією, хлібозаготівлями…
Не обминув голод і наші села – Українку та Біляївку.

У шкільному музеї зберігаються свідчення очевидців цих страшних подій,зібрані і записані учнями нашої школи.


(ознайомлення з матеріалами шкільного музею)
Тема голодоморів в Україні не залишила байдужими і вас. Учні на сього днішній урок приготували презентацію проекту «Голод – 33» із застосуванням комп»ютерної техніки.

(презентація проекту)

Досліджувати проблему голодоморів в Україні активно почали лише в кінці 80-х – на поч. 90-х років. Але ця тема хвилює не тільки істориків, дослідників, а й літераторів – як відомих, так і маловідомих.
Давайте послухаємо віршовані рядки, які учні приготували на цей урок.

Цей сніг, як сон прийшов – розтане.

Село лежить в тумані.

Голодний рік. Голодний день.

Іде – не йде, повзе по мертвих.

І хвалить Бога – хоч повзе.

Весняний дух живий – не спертий.

До сонця зводить все живе,

й воно і молиться, і плаче,

радіє сонцю і воді.

Якби він знав, коли б побачив-

Сини ростуть на лободі,

Сини Радянської держави!

Та знає вождь, усе він зна…

У вус всміхається лукаво:

В Москві весна. Його весна.


М. Будлянський

Зерно у купах пріло під дощем,

Кудись у море, в безвість, за границю.

Щоб насадити скрізь цей наш едем,

Немов витріскуючи із криниці.

Переливаючись рідким вогнем,

Текло струмками золото пшениці.

Ми тільки бачили той тьмяний блиск

На горлі ж ми відчули пальців тиск.

Тоді дурні Грицьки та Опанаси

Вмирали, як у зливу комарі.

Тоді по селах їлось людське м»ясо,

І хліб пекли з розтертої кори.

Дивилися голодні діти ласо

На пухле тіло вмерлої сестри,

Так ми, хоч і покинули печери,

В ХХ віці стали людожери.

Натуживши охлялі рештки сил,

Ті трупи, що недавно позовали,

Викопували іх могил,

Одежу з них, грабуючи здирали.

Чи ж не складали падло до барил

І не витоплювали з мертвих сало?

Тоді по хліб до міста йшов селюк

І там лягав, вмираючи, на брук.

В той рік познищувано всіх собак

І повиловлювано всіх кротів.

Та це пусте…це тільки шум та накип

на поверхні схвильованих часів.

Це слало небо нам тяжких тривожних знаків,

Нам хвіст комети жаром не напів.

Ні, ні! У мертвій летаргічній тиші

Спливали ночі нам, як сни магічні…

Це остання хлібина, остання…

Очі горем налиті вщерть.

Батько й діти не їли зрання.

Це остання хлібина, остання…

Після неї – голодна смерть


Плаче й крає, немов соломинку,

Пильно дивиться дітвора,

-Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку-

Умирати вже нам пора…
Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить…

Сиве око, сліпе, незряче,

але серце його козаче

Б»ється рівно і хоче жить…
Стали кожному крихти в горлі,

Спазми в горлі, немає сліз,

А над хатою клекіт орлів,

А на вигоні – трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів…

О, як же ти не вмерла, Україно,

Бо скільки ж то зловісницька мета

Звела людей, приречених безвинно,-

Й ніхто за це ні в кого не спитав.

А ще ж були голодомори;

Валялись трупи – цілі гори!

Бувало – села вимирали,

Але червоні генерали

Кричали :»Мало! Мало!

Ще є в селян і хліб, і сало!»

Забрали все…людей не стало…


(Василь Оленко)
УЧИТЕЛЬ:

Тепер, після того, як минуло багато років, ми можемо відповісти на запитання: чого хотіли досягти організатори голодоморів, кому було вигідно підрубати нашу хліборобську націю під корінь?

(звернутися до проблемного питання уроку)
Виступи учнів.
УЧИТЕЛЬ:
АЛЕ ВИСТОЯВ, ВИЖИВ І СТЕРПІВ

ВСІ СТРАЖДАННЯ, МУКИ, ПЕРЕШКОДИ.

НЕДАРМА Ж ЖАГОЮ ДО ЖИТТЯ

Україна славиться в народах.

Ось і зараз душу огортає

Туга , біль, скорбота і печаль.

Думка в 23-й, 32-й, 46-й повертає

І стає людей загиблих жаль.

Біжать хвилини, дні, роки.

Вщухає біль, але він не згасає.

Сьогодні жертвам запаліть свічки,

Нехай вони життя добром осяють.


( Запалюють свічки, хвилина мовчання)
Наш урок підійшов до завершення. В тому, що ви почули сьогодні, немає жодного вигаданого слова.

Я бажаю вам, щоб ви винесли для себе дві істини: І – найсокровенніший дар на землі – це дар людського життя; ІІ – ми , українці, пройшовши через таке, повинні мати свою державу. Бо лише здобуття Україною незалежності є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.



МЕТОДКАБІНЕТ БІЛЯЇВСЬКОЇ ЗОШ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

10 – 11 КЛАСИ

(ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК)

ТЕМА:

«ТРИ ГОЛОДОМОРИ В УКРАЇНІ»

Підготувала:

вчитель історії та

правознавства

Панасюк В В.

Біляївка - 2007


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка