Том Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5



Сторінка21/23
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.26 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

ЛІТЕРАТУРА

  1. Электронная страница департамента всеобщей информации картографического отделения при ООН.

  2. Михайлишин Я. Транслітерація чи латинська абетка для української мови. – Режим доступу: www.ji-magazine.lviv.ua.

  3. Новый англо-русский словарь: ок. 200 000 слов и словосочетаний / Мюллер В.К. – 13-е изд., стереотип. – М.: Русский язык Медиа, 2006. – 945 с.

  4. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наукова думка, 1994. – 240с.

  5. www.rada.gov.ua.

  6. www.wikipedia.org00.



Антон Коваленко,

2 курс соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: викл. І.В.Школа
АНГЛІЙСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ ЯК ОДНА ЗІ СКЛАДОВИХ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ
Розвиток мови обумовлений значною мірою розвитком його словотворчої системи, становленням нових словотворчих моделей слів, зміною існуючих, збільшенням або зменшенням їхньої продуктивності та іншими факторами словотворчого процесу.

Наявні праці таких дослідників англійської неології, як О.Боярської, С.Єнікеєвої, Ю.Жлуктенка, В.Заботкіної, Ю.Зацного, О.Клименко, Н.Котєлової, Л.Омельченко, О.Позднякової, А.Ребрія, Дж.Олджео, Дж.Ейто, Дж.Кенона зі всією переконливістю свідчать про назрілу потребу у вивченні й описі сьогодні всього комплексу проблем, що стосуються номінативного потенціалу нового слова, його здатності фіксувати, нагромаджувати й відтворювати у свідомості людини певний фрагмент реального світу. Отже, сьогодні є потреба подальшого вивчення мовних засобів і способів фіксації різнотипних інновацій, виявлення й докладного опису тих нових класифікаційних мереж, які утворилися у свідомості носіїв англійської мови для впорядкування інформації, що постійно надходить з різних напрямів їхньої діяльності за останні три десятиріччя минулого століття.

Поява новоутворень у мові викликана комплексною дією як інтралінгвальних, так і позамовних чинників. Позамовна детермінованість у збагаченні словникового складу відображає необхідність позначати нові актуальні концепти певного часового періоду, виокремлені в картині світу її носіїв. Лексико-семантичні нововведення як у мові, так і в мовленні надзвичайно різноманітні, що створює суттєві труднощі у визначенні відмінних рис у великій кількості можливих інновацій. Для уточнення поняття неологізму в лінгвістичній літературі існують такі параметри: 1) “час”; 2) “новизна”; 3) “мовний простір”; 4) “мовна свідомість”. Отже, за словником Н.Перцової, неологізми – слова (або сполучення слів), нові за змістом чи формою або за змістом і формою, що виникли в певній мові та сприймаються як нові мовною свідомістю її носіїв у певний період часу [3, с. 123].

Науковці, зокрема Андрусяк І.В., Корда І.В. пропонують групування неологізмів та їх відповідних концептів за такими темами: “Комп’ютерні технології”, “людина й суспільство”, “масова культура”, “медицина”, “Мистецтво й музика”, “Навколишнє середовище”, “наука й техніка”, “політика”, “світ бізнесу”, “спорт”, “спосіб життя та дозвілля”, “наркотики”, “війна та зброя”. Виділення цих секторів-моделей та стратифікаційний аналіз їх наповнення новою лексикою дозволяють виявити зміни, які відбулися в діяльнісному досвіді носіїв англійської мови, та простежити шляхи, що ведуть до появи нових і розширення традиційних секторів у окремо взятого суспільства. У кінці XX століття найактивніше поповнюються новою лексикою такі сектори англомовної картини світу, як “спосіб життя та дозвілля”, “масова культура” та “людина й суспільство”, концептуальний зміст яких охоплює людину, її спосіб життя, повсякденну діяльність, стосунки з іншими членами суспільства та культуру. Це є свідченням того, що пізнавальна діяльність людини спрямована перш за все на саму себе, на осмислення свого місця й ролі в суспільстві. Найбільш представленими новою лексикою виявилися також два відносно нові сектори – “Комп’ютерні технології” і “світ бізнесу” та традиційний “політика”, що дозволяє зробити висновок про вагомість у житті сучасної людини таких нових фрагментів її діяльнісного досвіду, як комп’ютерні технології, світ бізнесу та сфера політики.

Як відзначає І.Андрусяк, наприкінці ХХ століття в англійській мові своє вираження отримали концепти, що співвідносяться з такими 40 когнітивними категоріями: випадок, обставини; одяг, предмети одягу; мистецтво; процес; метод, засіб; захоплення, розваги; місце; міра та форма; спорт; рух; людина; інструмент; почуття; політика; якість, цінні властивості; матерія, речовина; наука; час; знання; універсальна лексика; результат, ефект; система, схема; суспільство та його установи; контакт; стан; робота, заняття; їжа; мова; ставлення, погляди; тварина; володіння; поведінка; продукт; знак; рослина; географічні об’єкти; феномен; терміни; закон, правило; звук [1, с.11].
ЛІТЕРАТУРА


  1. Андрусяк І.В. Людина й суспільство: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. праць. – Ужгород: Мистецька лінія, 2001. – С. 9-22.

  2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1990. – 30 с.

  3. Перцова Н.Н. Словарь неологизмов Велимира Хлебникова. – М., 1995. – 230 с.


Анастасія Холод,

1 курс соціально-гуманітарного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. І.Я.Глазкова
ШЛЯХИ ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Абсолютний прогрес мови виявляється у розвитку словникового складу. Зростання словникового складу англійської мови за останні десятиліття можна пояснити змінами в суспільно-політичній та економічній сферах життя. Слід зазначити швидку реакцію на ці новоутворення у відомих газетах і журналах Великобританії та США. Дослідженням неологізмів у сучасній англійській мові займаються такі вчені як Ю.Зацний, Т.Пахомова.

Мета роботи – аналіз причин, що спричинюють появу неологізмів у сучасній англійській мові та способів їх творення.

Вплив науково-технічного прогресу на словниковий склад англійської мови починається із позначенням стану інформаційної революції (information revolution).

На зміну індустріального століття прийшло століття інформаційне у зв'язку з впровадженням в усі сфери соціального життя комп'ютерної техніки. У світі відбувається комп’ютерний бум – сплеск попиту на так звані “сабноутбуки” (subnotbooks) – “суперпортативні” комп’ютери.

Утворюється багато неологізмів за допомогою афіксації, так суфікс friendly (farmer-friendly, nature-friendly, reader-friendly) [1,с.174]. Слово software – модель для численних інновацій-термінів (careware, freeware). У світі комп’ютерної техніки починає своє життя й елемент giga в значенні мільярд.

Широкого вжитку набув новий префікс info- (infowar, infoworld). Елемент cyber вживається у значенні “пов’язаний з Інтернет” (cybercrash, cybersurf) [2, с.4]. Підтверджують інформаційну революцію афікси techno, tele (telecommuting, telemedicine).Слово electronic вживається у значенні “той, що здійснюється через комп’ютерну мережу Інтернет” (electronic cash, electronic shop). Серед неологізмів “інфореволюції” слід зазначити слово digitalization “широке впровадження електронної техніки”, слово digitocrat, що означаєпідприємець, керівник корпорації, фірми, що випускає комп’ютерну техніку”. У 90-ті поширились словосполучення із лексемою virtual reality (віртуальна реальність) – гіпотетичний світ образів, створений за допомогою комп’ютерних систем, пов’язаний із комп’ютерами та Інтернетом (virtual cash,virtual parent). Слово virtual виступає в якості майже повного еквівалента елементу cyber -: cybermall - E-mall - digitall mall.

Серед інших слів, які належать до інформаційної революції можна зазначити такі: net, surf, wab, wire. Дієслово wire зараз вживається в значеннях “комп’ютеризувати, оснащувати найсучаснішою технікою”. Слово wireless (“радіо”) вживається у значенні “мобільний телефонний зв’язок”. Із ним пов’язують виникнення словосполучення wireless revolution – для позначення “масового впровадження сотового телефонного зв’язку”. Інтернет виявився чинником, що обумовив словотворчі інновації. Саме слово Internet перетворилось на базу для цілої серії неологізмів: Internet appliance, Internet host. Інтернет виявився чинником, що обумовив словотворчі інновації. Саме слово Internet перетворилось на базу для цілої серії неологізмів: Internet appliance, Internet host. Прискорений темп розвитку “інтернетівського світу” призвів до виникнення поняття “інтернетівський час” – Internet time, “інтернетівський вік” -Internet year.

У англійській мові деякі поняття мають значну кількість синонімів: “великий аматор комп’ютерної техніки” – chip-head, nethead; “фахівець в галузі комп’ютерної техніки” – computer nerd. Спостерігаться використання медичної термінології, для позначення “хвороб” комп’ютерів і методів їх лікування – anti-virys, anti-dot.

Отже, багато нових слів було утворено на основі вже існуючих за допомогою префіксів та суфіксів, які в свою чергу є усіченими формами деяких слів.
ЛІТЕРАТУРА

1. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – 242 с.

2. Prefase // Oxford Dictionary of Abbreviations. – Oxford: Oxford University Press, 1996. – 397 p.

Диана Третьякова,

5 курс факультета русского языка и литературы.

Научн. руководитель: к.филол.н., доц. В.А.Мелькумянц

(Таганрогский государственный

педагогический институт)
СИНОНИМЫ КАК СРЕДСТВО СОЗДАНИЯ КОМИЧЕСКОГО В РАННИХ РАССКАЗАХ А.ЧЕХОВА
В статье рассматривается явление синонимии как одно из средств создания комического в ранних рассказах А.Чехова. Материалом для наблюдения послужили рассказы первых пяти лет творчества писателя (1880-1885 гг.), включённые в полное собрание сочинений и писем (в 30-ти томах), издание 1976 года.

Комическая тональность была одним из ведущих творческих принципов чеховской поэтики. Современные исследователи (Л.Кройчик, Л.Мышковская, Л.Саркисова, О.Золотоверхая, Е.Гришанина и др.) в своих работах не раз обращались к изучению языковых средств, которые использовал А.Чехов для комического изображения действительности.

Мы не преследовали цели составления синонимических рядов в каких-то определённых тематических группах, поскольку примеры подбирались путём сплошной выборки. Поэтому здесь приведены самые разные тематические группы, не находящиеся в тесной связи между собой. Метод исследования – сопоставление и анализ языкового материала. В ранних рассказах А.Чехов создает комический эффект при помощи ситуационного уровня: любое положение, в которое попадают персонажи, забавно само по себе.

Синонимия отражает в языке свойства объективного мира. Лингвистическая природа синонимии определяется различной степенью семантической близости языковых единиц и объясняется асимметрией знака и значения, их неустойчивым равновесием [1,с.8].

1. Синонимы со значением неодобрительной (грубой) оценки личности. – <…> Меня, … старую кочерыжку, никакая болезнь не возьмёт… Ни одна пуля не пробила этого мастодонта. Этот старый хрыч до утра просидит! злился Зельтерский (Гость).

2. Для описания различной степени опьянения героев Чехов использует как отдельные словоформы, так и фразеологические единицы. <…> [Сангвиник] всегда непрочь нализаться до положения риз; напившись до зеленых чёртиков, утром встает как встрёпанный … (Темпераменты т.1, с.80). Поручик… напился, как стелька пьян… (Скверная история). – …Вижу: мой тестюшка, как зюзя … (Дурак).

3. Синонимы со значением “воровать”, “воровство”. Было время, когда кассиры грабили и наше Общество <…> Они не обкрадывали, а буквально вылизывали нашу бедную кассу <…>. Нутро нашей кассы было обито зеленым бархатом – и бархат украли. <…> А один … вместе с деньгами утянул замок и крышку (Единственное средство). Радовался я не потому, что хапать уже можно было (Исповедь). Я … искрошил бы того, кто сказал бы мне, что я … цапну… (Исповедь). Думал, ты честный человек, а…ты… хапен зи гевезен… (На магнетическом сеансе).

4. Синонимический ряд, представленный глаголами со значением “смотреть, глядеть и т.п. Ногтев блуждал и запускал глазенапа на ее окна (Скверная история). А в стороне …сидит ее папенька, слушает и глазеет на нас… (Добрый знакомый). Зоя … так и вперила взгляд свой в этот дом… (О том, как я в законный брак вступил).

Чехов деформирует существующие фразеологические единицы и почти никогда не пользуется их обычными, словарными значениями. У Свиридова на рыльце целая пуховая перина (“Тайны…”) – ср.: “Рыльце в пушку. Знакомство затянулось гордиевым узлом: связалось до невозможности развязать («Скверная история» т.1, с. 219) – ср.: “Гордиев узел”. Имя сему товарищу – легион…: подобен себе подобным (“Случай из судебной практики”). <…> Я …порешил … пожить во всю ивановскую, так, чтобы потом в течение десяти лет жить … воспоминаниями <…> А вы знаете, что значит “пожить в лучшем смысле этого слова? (“Из воспоминаний идеалиста”); Соловей пел во всю ивановскую (“Скверная история”) – ср.: “Кричать во всю Ивановскую”, но никак не петь;

Синонимия как способ создания комического часто основывается на том, что разрушаются более или менее устойчивые сочетания слов и деформируются обычные для системы языка связи и ассоциации. В результате происходят различные сдвиги в значениях, что и создаёт комический эффект.


ЛИТЕРАТУРА

1. Жуков В.П.Толковый словарь фразеологических синонимов русского языка / В.П.Жуков, М.И.Сидоренко, В.Т.Шкляров, под ред. пр. Жукова. – М.: АСТ: АСТРЕЛЬ: Ермак, 2005.

3. Кройчик Л.Е. Поэтика комического в произведениях А.П.Чехова. – Воронеж, 1993.

4.Чехов А.П. Полн. собр. соч.: В 30 тт. – М.: Наука, 1976.



Екатерина Федоренко,

5 курс факультета русского языка и литературы.

Научный руководитель: к. филол. н., доц. С.И.Семина

(Таганрогский государственный

педагогический институт)
ЛЕКСИЧЕСКИЙ ПОВТОР В ПОРТРЕТНЫХ ОПИСАНИЯХ В ПРОЗЕ А.ЧЕХОВА
Принцип антропоцентричности, провозглашенный в конце ХХ века основой гуманитарных исследований, в лингвистике проявляется прежде всего в разработке теорий языковой личности и индивидуального стиля писателя, или идиостиля. Цель настоящей работы состоит в выявлении некоторых частных особенностей идиостиля А.Чехова, а именно – использования лексического повтора в портретных описаниях, интерес к которым возрастает по мере осмысления его творчества в целом [1; 2; 3; 4 и др.]

Способность А.Чехова по одной черте лица или фигуры дать представление о наружности персонажа позволяет говорить об импрессионистическом характере его портретной “живописи”. Для манеры Чехова-портретиста характерен прием фиксации мимолетного впечатления. Каждый данный миг художника интересует какая-либо одна черта, которая для усиления впечатления или типизации может подчеркиваться, выделяться, повторяться. Так, в связи с этим, для большинства портретов в прозе Чехова характерен лексический повтор: …рядом со своею высокой и красивой сестрой он казался слабым, жидким…. И борода у него была жидкая, и голос тоже – жиденький тенорок (Моя жизнь). Особо важны повторы в так называемых деконцентрированных портретных описаниях, звенья которых удалены друг от друга. Лексические повторы в них звучат как лейтмотив и выполняют функцию идентификации персонажа по главному в его внешности признаку, как, например, в рассказе “Поцелуй”, где в четырехзвенном портретном описании повторы таких черт, как рысьи бакены, сутуловат, бесцветен делают образ офицера Рябовича не только целостным, но и зримым.

Повторы-лейтмотивы в портретных описаниях А.Чехова могут “обрастать” новыми смыслами, формируя подтекст произведения. Например, в рассказе “Невеста” благодаря навязчивым повторам одной портретной детали у читателя возникает ощущение “неуместности” самой героини, Нины Ивановны, ведущей праздную, пустую жизнь, лишенную внутреннего смысла и движения: 1.… Нина Ивановна, белокурая, сильно затянутаяи с брильянтами на каждом пальце; 2. У Нины Ивановны бриллианты на пальцах 3. Нина Ивановна тоже сильно постарела и подурнела, как-то осунулась вся, но все еще по-прежнему была затянута и бриллианты блестели у нее на пальцах.

Актуализированный вследствие повтора признак внешности может перерастать в символическую номинацию, как, например, в повести “Черный монах”: монах в черной одежде – черный монах – черный гость.

В портретных описаниях в прозе А.Чехова находим широкий спектр лексико-фразеологических средств русского языка, используемых в целях изобразительности и выразительности. Так, повтор-градация может сопровождаться лексемой-синонимом, что вносит в описание дополнительные смысловые и стилистические оттенки: …одет он был в короткий очень поношенный пиджак, с закругленными фалдами и с короткими рукавами, и в короткие триковые брючки, отчего сам казался коротким и кургузым, как ощипанная птица (Степь).

Повтор-амплификация может быть соположен в тексте описания с антонимом, благодаря чему возникает антитеза: Это был высокий хохол, длинноносый, длиннорукий и длинноногий; вообще все у него казалось длинным, и только одна шея была так коротка, что делала его сутуловатым (Степь).

Таким образом, в прозе А.Чехова важным изобразительно-выразительным средством портретных описаний является лексический повтор, своеобразие использования которого формирует одну из неповторимых сторон чеховского идиостиля.
ЛИТЕРАТУРА

1. Алейникова Т.В., Бутырина Л.Н., Семина С.И. Выдвижение как принцип организации контекста портретных описаний в прозе А.П. Чехова) // ХХIII Чеховские чтения (Материалы лингвистической секции.– Таганрог, 2007.– С. 3-10.

2. Гришанина Е.Б. Лексические средства создания портрета в рассказе А.П.Чехова “Цветы запоздалые” // Творчество А.П.Чехова. Вып.2.– Ростов-на-Дону, 1977.– С. 151-158.

3. Секачева С.Б. Женский портрет в прозе А.П. Чехова (“Тина”, “Степь”, “Черный монах”) // Вопросы языка и литературы в современных исследованиях: Мат-лы всерос. н.-практ. конф. VII Кирилло-Мефодьевских чтений. – М.: Ярославль, 2006. – С. 298-301.

4. Семина С.И. Мир человека в прозе А.П. Чехова (модусы существования) // ХХIII Чеховские чтения (Материалы лингвистической секции.– Таганрог, 2007. – С.151-162.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МОВ.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Олександра Ларіна,

3 курс Інституту філології.

Наук. керівник: ст. викл. Т.Е.Ларіна
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Т.ШЕВЧЕНКА В 6-МУ КЛАСІ
Поява нових технологій обробки, передачі, одержання та збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у процесі навчання. За умов переходу України до сучасного інформаційного суспільства дедалі більш актуальним стає питання про інтеграцію інноваційних методик навчання, насамперед інформаційних технологій, у традиційну шкільну методику.

У методичних рекомендаціях щодо вивчення української літератури у 2006 – 2007 навчальному році зазначено, що в умовах розвитку інформаційних навчальних технологій слід інтенсивніше використовувати комп’ютерні програми та інші технічні засоби з української літератури [3, с.58]. Проте і на сьогодні не існує наукових праць, в яких би всебічно розглядалися особливості застосування інформаційних технологій на уроках української літератури в загальноосвітній школі. Окремі аспекти проблеми розглядаються в статтях, присвячених проблемі застосування комп’ютерних технологій на уроках літератури: “Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови та літератури” Н.Соловйової, “Дидактичні призначення і характеристики комп’ютерних електронних навчальних посібників і підручників” В.Волинського, “Комп’ютер і вивчення української словесності (Корисні поради)” А.Уліщенко.

Метою нашого дослідження є розробка методики впровадження інформаційних технологій на уроках української літератури в основній школі, зокрема в процесі вивчення творчості Тараса Шевченка в 6-му класі. Під час дослідження ми керувалися комплексом таких методів: вивчення та аналіз науково-методичних праць, цілеспрямоване спостереження, опитування учнів і вчителів, педагогічний експеримент.

Інформаційна технологія більшістю вчених визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами [1, с.147]. Ми розробили методику, за умов застосування якої комп’ютер підтверджує або конкретизує вербальне повідомлення вчителя, сприяє ефективності роботи учнів, а не замінює їх. У шостому класі загальноосвітніх навчальних закладів передбачено вивчення наступних творів Тараса Шевченка: “Думка” (“Тече вода в синє море…”), “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” [2, с.46]. На урок вивчення даної теми ми використовували електронний посібник – CD “Тарас Шевченко. Життя і творчість”. Диск складається з окремих логічно завершених розділів: “Біографія”, “Поезія”, “Малярство”, “Митці кіно – Тарасові Шевченку”, “Хронологія художніх творів”. CD містить інформаційний та ілюстративний матеріал, фрагменти фільмів, присвячених життю та творчості Шевченка. Демонстрування відеоряду, вміщеного на диску та подальше його обговорення виявилося ефективною формою узагальнення та систематизації знань учнів з теми. Як альтернативне домашнє завдання, ми запропонували учням ознайомлення з Інтернет-сторінками http://www.ukrlit.vn.ua/6klas/7.html, де вміщено матеріали з теми, що вивчалася. Індивідуальні дослідні завдання (підготовка доповідей та повідомлень) учні отримали за матеріалами, розташованими на сайтах: http://uk.wikipedia.org/wiki/ Тарас_ Григорович_Шевченко; http://www.ukrlib.com.ua/; http://ukrfoto.net/ people_3.html.

Як з’ясувалося в ході дослідження, інформаційні технології сприяють зацікавленню школярів вивченням цього предмета, роблять урок методично змістовнішим та розмаїтішим, дають більше можливостей для самостійної роботи учнів, економлять час учителя, який відводиться на підготовку до заняття. Тож сучасному вчителеві української літератури слід постійно розвивати техніко-технологічну культуру, щоб його робота була більш ефективною та відповідала вимогам часу, а учні могли якісно працювати з використанням найновіших навчальних засобів. Під час вивчення творчості Т.Шевченка в шостому класі слід звернути увагу на застосування електронних посібників з теми та матеріалів, розташованих на сайтах мережі Інтернет.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка