Том Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5



Сторінка1/23
Дата конвертації16.04.2016
Розмір4.26 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет

ЗБІРНИК ТЕЗ

НАУКОВИХ ДОПОВІДЕЙ

СТУДЕНТІВ

БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

на Днях науки 15 травня 2008 року





Том 2.

Гуманітарні науки

Бердянськ

2008

УДК 37.01(06)

ББК 74я5

З 41

Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. – Том 2. Гуманітарні науки. – Бердянськ: БДПУ, 2008. – 252 с.

Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №9 від 24.04.2008 р.



РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф., член-кор. АПСН, зав. каф. методики навчання історії та загальної дидактики, проректор з наукової роботи, відповідальний редактор; Черезова Ірина Олександрівна – к.психол.н., доц., зав. каф. психології, проректор з виховної роботи; Потоцька Тетяна Федорівна – к.пед.н., доц; Філоненко Софія Олегівна – к.філол.н., доц.; Улюкаєва Ірина Герeєвна – к.пед.н., доц.; Лазаренко Андрій Степанович – к.фіз.-мат.н., доц.



У збірнику тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету друкуються матеріали виступів на Днях науки університету 15 травня 2008 року. У публікаціях розглядаються проблеми природничих і технічних дисциплін та методики їх викладання.







© Бердянський державний педагогічний університет

Зміст


ІСТОРІЯ, ПРАВОЗНАВСТВО ТА ЕТНОЛОГІЯ




Мирошниченко Тетяна. Дмитро Яворницький як дослідник старовини

10

Гурбич Олександр. Проблема ментальності у праці Д.Яворницького “Історія запорозьких козаків”

11

М’ясникова Радміла. Роль православної церкви на Запорозькій Січі очима Д.І.Яворницького

13

Мартиненко Юлія. Культ Ахілла в поминально-поховальному обряді Ольвії

14

Мартиненко Юлія. Зовнішня загроза як важливий фактор державотворення у західних та східних слов’ян

15

Штоколова Євгенія. Постать Петра Конашевича Сагайдачного у творчому доробку Д.Яворницького

17

Настас Максим. Інкорпорація українських земель до складу Російської держави у XVIII ст.

18

Осадчук Ольга. Південноукраїнське дворянство: обставини формування (кінець XVIII ст.)

20

Демиденко Павло. Акт злуки в історіографії його сучасників

21

Мирошниченко Тетяна. Жовто-блакитний прапор: історія cтановлення

23

Гнибіда Євген. Теорія та практика проведення історико-етнографічних експедицій із метою дослідження усної історії

25

Каліберда Тетяна. Культура садівництва, виноградарства та виноробства Приазовських німців і менонітів (ХІХ – початок ХХ ст.). перспективи реанімації сільськогосподарських галузей виробництва

27

Гуга Зорина. Жіночі прикраси в Україні: історія дослідження

29

Костюк Марина. Монголо-Китайська Імперія ХІІІ-ХІV ст.

30

Євсельєв Дмитро. Північноафриканська кампанія: реалії історичних фактів на середземноморському театрі військових дій (1940-1943 рр.)

32

Крот Тетяна. Проблеми законодавчого регулювання усиновлення в Україні

34

Зубрєва Юлія. Відповідність реалізації лікарями медичного обслуговування законодавству України про охорону здоров’я

36

Гаврилова Анастасія. Становище жінок в Україні: реалії та перспективи

37

Аллаквердієва Ріта. Права й обо’вязки студентів: їх органічна єдність

39







ПОЛІТОЛОГІЯ. СОЦІОЛОГІЯ. ФІЛОСОФІЯ. КУЛЬТУРОЛОГІЯ




Балута Вадим. Мета як предмет пізнання в історії філософії

41

Юрова Олена. Процес глобалізації: соціокультурний вектор

42

Луб’янова Аліна. Проблема раціонального і психічного в філософії Нового часу (Р.Декарт, В.Лейбниць, І.Кант)

44

Аркавенко Анна. Ідеї несвідомого в теорії психоаналізу З.Фрейда

46

Бакшеєва Юлія. Філософські ідеї гуманістичного психоаналізу Е.Фромма

47

М’ясникова Радміла. Взаємопроникнення міфологічних систем Фінікії та Угариту в ІІ-І тисячоліттях до нашої ери

49

Королевська Юлія. Культура міжособистісних стосунків у Давній Греції

51

Каліберда Тетяна. Культура міжособистісних стосунків у Давньому Китаї

52

Крот Тетяна. Культура міжособистісних стосунків у Середньовічній Аравії

54

Балута Вадим. Демократизація українського суспільства як складова процесу Європейської інтеграції України

55

Пономарьова Олена. Вступ України до НАТО: “за” та “проти”

57

Яременко Альона. Основні проблеми культурного розвитку в сучасній Україні

58

Гурбич Олександр. Трансформаційні процеси в контексті соціальних змін на постсоціалістичному просторі

60







УКРАЇНСЬКА МОВА. УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА




Куліш Анна. Графічне відбиття фонетичних процесів української мови

61

Цай Олена. Наслідки другого перехідного пом’якшення приголосних у сучасній українській літературній мові

63

Тріфонова Юлія. Особливості словесного наголосу в сучасній українській мові

65

Токмакова Євгенія. Явище паронімії в сучасній українській мові

66

Спіцина Анастасія. Структурно-семантична характеристика фразеологізмів української мови з компонентами-назвами людини

68

Круглик Марія. Семантичні зрушення у фразеології

70

Савчук Марина. Народнорозмовні форми українських прізвиськ в антропонімічній системі північноприазовських говірок

71

Бурлак Катерина. Неологізми у сучасній українській мові

73

Циба Юлія. Роль синонімів у творенні образної системи народної пісні

74

Цогла Олександра. Принципи номінації персонажів у художніх творах М. Хвильового

76

салюк Богдана. Розуміння пояснення в сучасному мовознавстві

78

Масло Анастасія. Функціональна своєрідність дієслів умовного способу в українському художньому мовленні

80

Постнік Катерина. Функціонування оцінок у значеннях лексичних одиниць

81

Кипа Надія. Кількісні градації у значеннях прикметників оцінки професійної діяльності

83

Шимка Ірина. Семантико-граматична організація спонукальних висловлень сучасної української мови

85

Коломойченко Ксенія. Стилістичні засоби комічного у творах Остапа Вишні

86

Можаєв Павло. Реалізація складеного підмета в творах І.Франка

88

Оленіченко Катерина. Безсполучникові складні речення у функції заголовків газетних статей

90

Савенко Анастасія. Безсполучникові складні речення як стильовий і стилістичний засіб

91

Кадук Тетяна. Історія дискутивно-полемічної мови

93

Фісаренко Ганна. Унормування термінології як передумова формування наукового стилю на Україні 20-30-ті рр. ХХ століття

95

Біліда Катерина. Становлення і розвиток наукового стилю української мови

97

Левада Оксана. Специфіка наукового стилю як функціонального різновиду української мови

99

Підус Світлана. Відображення ментальності українського народу в лексиці художніх творів І.Котляревського

100

Бородкіна Наталія. Засоби творення мовної експресії в поетиці В.Стуса

102

Міщенко Тетяна. Філософія Григорія Сковороди (за діалогами “Розмова п’яти подорожніх про істини щастя в житті”, “Кільце. Дружня розмова про душевний мир”)

104

Карачевська Катерина. Філософська інтерпретація античності у творчості Г.Сковороди

105

Попкова Ірина. Мотив духовного визволення народу і особистості у драмі Лесі Українки “Бояриня”

107

Тріфонова Юлія. Морально-психологічна проблематика в драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня”: Мотив пасивності чи зради

109

Яковенко Юлія. Драма-феєрія “Лісова пісня” Лесі Українки: естетизація символу музики в розкритті конфлікту людини і природи

111

Єсіпова Ольга. Рецепція античного сюжету в драмі Лесі Українки “Кассандра”

113

Єфремова Юлія. Народні оповідання О.Стороженка на тлі українського романтизму

114

Регуш Юлія. Стильовий синкретизм творчості Юрія Федьковича в літературних студіях

116

Бодня Ірина. Проблема роздвоєння психіки героя в новелах М. Коцюбинського “Цвіт яблуні” та М. Хвильового “Я (Романтика)”

118

Kiм Любов, Джус Кристина. Основні напрями розвитку художньої альтернативи концепції соцреалізму в українській літературі 20-х років ХХ століття

120

Ларіна Олександра. Стильові особливості поетичної збірки Павла Тичини “Замість сонетів і октав”

121

Станчевська Тетяна. Трагедія гуманізму в п’єсі М.Куліша “Патетична соната”

123

салюк Богдана. Традиція сократіани у повісті Ю.Мушкетика “Смерть Сократа”

125

Давиденко Іван. Поетика назви повісті Ю. Мушкетика “Літній лебідь на зимовому березі”

126

Дрянєва Юлія. Поезія-діалог у творчості Ліни Костенко та Марини Цвєтаєвої

128

Кирюшкова Ольга. Сюрреализм в рассказах Ю.Мамлеева

129

Шальнова Анастасія. Художня модифікація міфологеми великої матері-богині у творчості О.Пушкіна

131

Шевченко Юлія. Художні варіації казкового жанру у творчості І.Франка

133

Мальцева Катерина. Проблема вибору життєвого шляху в романі П.Мирного та І.Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

134

Макаренко Світлана. Проблема національної ідентичності в романі І.Вільде “Повнолітні діти”

136

Желева Светла. Темата за социалното страдание в творчеството на Христо Смирненски

138

Коломийченко Ксения. Рецепция Л.Улицкой античного мифа о Медее в романе “Медея и ее дети”

139

Скригун Оксана. Образ дивака в малій прозі шістдесятників (на прикладі творчості М.Вінграновського і Г.Тютюнника)

141

Завгородня Анжеліка. Куртуазна традиція в інтерпретації образу Святого Грааля на матеріалі романів “Quid est veritas?” (“Що є істина?”) Наталени Королевої та “Код да Вінчі” Дена Брауна.

142

Chyła Marta. Słowa definiujące zachowania, przedmioty zachowania powodujące. W Kręgu “ferdydurke” i “Kosmosu” Witolda Gombrowicza

144

Figiel Przemysław. “Kim jestem?” o metodach i sposobach identyfikacji postaci na podstawie polskiej współczesnej twórczości kabaretowej

145

Стойчева Христина. Концепція психологічного двійництва особистості в повісті Р.Стівенсона “Химерна пригода доктора Джекіла і містера Гайда”

147

Гринюк Анастасія. Елементи літературної гри в інтелектуальних романах англійської літератури ХХ сторіччя (на прикладі роману Джона Фаулза “Колекціонер”)

149

Волкова Анна. Проза Д.Хармса в свете концепции М.Бахтина о завершающей роли художественной формы

151

Моржухин Виталий. Структура видеоклипа и повествовательная организация рассказов В.Ерофеева

153

Олійник Ольга. Своєрідність ранньої творчості Р.Олдінгтона в контексті естетики імажизму

155

Василенко Юлія. Романи С.Процюка “Тотем” та “Інфекція” як літературна спроба “психоаналітичного розтину людської душі”

156

Белера Ірина. Проблема жіночого читання у творчості Джейн Остін (на матеріалі роману “Нортенгерське абатство”)

158

Задворна Ксенія. Екзистенційні мотиви у творчості В.Підмогильного та В.Голдінга

160







ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА




Ревякіна Анна. Редакторська діяльність Івана Федоровича (Федорова) в контексті розвитку літературного редагування як науки і практики

162

Колбасюк Тетяна. Робота редактора над темою журналістського твору

163

Момотюк Леся. Особливості редагування інформаційних радіотекстів

165

Масло Жанна. Двомовність та її наслідки в мовленні студентів Бердянщини

167

Охмуш Анна. Особливості формування сленгу Бердянщини

168

Ульянова Олена. Текст як об’єкт-продукт діяльності перекладача-референта

170

Коваленко Анна. Особливості мовленнєвої поведінки чоловіків та жінок

171

Петрик Анастасия. Проблема разграничения частей речи в современном русском языке

173

Гариджук Яна. Вопрос о категории рода имен существительных в современном русском языке

175

Шевченко Алексей. Развитие некоторых сегментированных конструкций в современном русском синтаксисе

176

Латышева Евгения. Активные процессы в современном русском словообразовании

178

Милус Платон. Генетические группы слов как стилеобразующие средства в поэзии С.Есенина

179

Тамарян Асмик. Изменения в русском морфологическом строе: имя существительное

181

Терехова Юлія. Емотивність як засіб увиразнення мовлення

183

Кобізь Марія. Ятовия преглас в езика на таврийските българи

184

Белера Ірина. “Чичовци” на Вазов – аспекти на естетическото отношение към историческата реалност

186

Грядунова Екатерина. Имплицитная информция в дискурсе рекламных слоганов

187

Матвеєва Оксана. Комп’ютерний дискурс як компонент сучасної соціальної комунікації

189

Чепижко Татьяна. Способы выражения феминативной лексики в художественном тексте (на материале произведений Л. Улицкой)

191

Колоянова Тетяна. Прагматика фоносемантичних властивостей мовних одиниць німецької мови

192

Rudnik Weronika Janina Wartości w słowiańskich imionach dwuczłonowych

194

Adamowicz Małgorzata. Stereotypowe wyrażenia z komponentem ruski, rosyjski, radziecki w języku i kulturze polskiej

196

Аугустяк Анна. Роль церковнославянских элементов в тексте Войновской рукописи

198

Денисова Анжеліка. Історико-зіставний аналіз концепту “armistice” (на матеріалі новофранцузької мови та сучасної)

198


Дзюба Дар’я. Концептосфера лексеми “union” (на матеріалі новофранцузької мови та сучасної)


200

Власов Євгеній. Функціонування прийменників у дієслівних словосполученнях як особова форма словотворчого процесу

202

Виноградова Тетяна. Дослідження фразеологізмів із символічним значенням кольору

203

Кидалова Валерія. Ґендерний чинник стилетворення в англійському та українському лінгвокультурному просторі

205

Колоянова Тетяна. Прагматика фоносемантичних властивостей мовних одиниць німецької мови

207

Кобізь Марія. Ідіоетнічна специфіка вживання художніх порівнянь із зоонімічним компонентом

208

Чепуренко Юлія. Проблема транслітерації українських топонімів засобами англійської графічної системи

210

Коваленко Антон. Англійські неологізми як одна зі складових мовної картини світу

212

Холод Анастасія. Шляхи збагачення словникового складу англійської мови

214

Третьякова Диана. Синонимы как средство создания комического в ранних рассказах А.Чехова

215

Федоренко Екатерина. Лексический повтор в портретных описаниях в прозе А.Чехова

217







МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МОВ.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




Ларіна Олександра. Використання інформаційних технологій на уроках вивчення творчості Т.Шевченка в 6-му класі

219

Сіра Юлія. Методичні знання, навички і вміння вчителя іноземної мови початкової школи

220

Дузенко Наталя. Особливості використання старослов'янізмів, вжитих у біблійних поемах І.Франка, під час вивчення лексики в школі

222

Солонська Ганна. Ознайомлення з гумористичними засобами вживання старослов’янської лексики разом із просторічною на уроках української мови

224

Саприкіна Наталія. Критичне творче мислення в контексті педагогіки життєтворчості

225

Ланець Дарина. Морфемний і словотвірний аналіз слова у школі

227

Пелехата Ганна. Лексична та граматична інтерференція в українському мовленні учнів як наслідок українсько-російського білінгвізму

229

Лось Вікторія. Педагогічні умови застосування модульної системи навчання

231

Врублевська Олена. Вплив особистості викладача на формування професійних якостей учителів

232

Бонжукова Юлія. До питання організації самостійної роботи студентів

234

Малихіна Ольга. Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів немовних спеціальностей ВНЗ

235

Бідний Павло. Формування логічної культури студентів в умовах диференційованої підготовки

237

Фатєєва Олена. Педагогічні умови формування логічної культури студентів у логосфері ВНЗ

239

Дахно Аліна. К.Зіньківський про робочу книгу для шкіл Південної України

241

Дем’яненко Дмитро. Навчання іноземної мови як елементу культури з використанням автентичних прагматичних матеріалів

242

Качан Євгенія. Формування у студентів немовних вузів іншомовної професійно спрямованої компетенції у говорінні

244

Пройчева Інна. Позакласна робота як резерв підвищення ефективності викладання іноземної мови

245

Селюк Валентина. Сучасні методи викладання іноземних мов – єдність навчання мови та культури

247

Шепель Ольга. Когнітивний аспект у мотивації вивчення іноземної мови студентами ВНЗ

248

Стойчева Христина. Формування комунікативно-мовленнєвих вмінь школярів на уроках англійської мови засобами аудіокниги

250

ІСТОРІЯ, ПРАВОЗНАВСТВО ТА ЕТНОЛОГІЯ
Тетяна Мирошниченко,

5 курс соціально-гуманітарного факультету.

Наук. керівник: к.іст.н., доц. В.М.Константінова
ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК СТАРОВИНИ
Життя та наукова діяльність відомого історика, археографа, лексикографа, фольклориста, етнографа, письменника та поета Дмитра Івановича Яворницького – яскравий приклад самовідданого служіння своєму народу. Людина енциклопедичних знань, різнобічних інтересів, фанатично відданий науці, Д.Яворницький за своє довге життя організував і успішно провів багато археологічних, етнографічних експедицій та подорожей у пошуках пам’яток історії та культури. Архівні фонди невтомного пошуковця до сьогодні зберігаються в Києві, Дніпропетровську, Санкт-Петербурзі [1, с.4].

Д.Яворницький був одним із перших українських вчених, які свої дослідження будували на комплексному вивченні історичних фактів. Як і для Ф.Вовка, В.Антоновича, П.Чубинського, основою досліджень вченого стали археологічні, етнографічні, фольклорні, топонімічні, лінгвістичні дані. Дмитро Іванович був одним із перших некабінетних вчених. За життя йому довелося брати участь у розкопках сотень курганів та козацьких могил. Як палкий популяризатор наукової археології, яку він вважав основою історичної науки, відстоював ідею захисту археологічних об’єктів від скарбошукачів.

Як фахівець-козакознавець, Д.Яворницький був запрошений стати радником російського художника при написанні відомої картини “Запорожці" і навіть позував йому в одязі січового писаря [4, с.53].

Вагомий внесок Д.Яворницьког у становленні історичного краєзнавства. Крім козацької тематики, він звертався до вивчення першоісторії населених пунктів Південної України, зокрема міста Катеринослава, села Фаліївки-Садової на Херсонщині. Результатом цього напрямку досліджень стало видання альбому “української старовини”, “Дніпрових порогів”, науково-популярного видання “Слідами запорожців” [2, с.10], великої кількості розвідок та статей. Таким чином, учений поклав початок окремому жанру так званої історичної краєзнавчої літератури, найголовнішим завданням якої стала популяризація історії серед широких верств суспільства.

Окремою яскравою сторінкою творчої біографії Д.Яворницького є його етнографічна та фольклористична діяльність. Зібрані й записані ним в експедиціях матеріали кращих взірців народного мелосу були видані окремою збіркою. Сучасники називали її кращою серед подібних праць у тогочасній Росії.

Всебічно вивчаючи життя й побут українського народу, Д.Яворницький виявляв великий інтерес до народного мистецтва, зокрема до народної вишивки та писанкарства. Досліднику належить першість відкриття петриківського декоративного розпису, нині відомого в усьому світі. Вивчаючи хатній розпис він вперше в українській етнографії звернув увагу на його специфіку і визначив його особливе місце в народній творчості.

Навіть у похилому віці Д.Яворницький продовжував плідно працювати. Лексикографія залишалась одним із найулюбленіших занять вченого. Зберігся лист до російського літературознавця В.Данилова, в якому Д.Яворницький писав: “Тепер залишилося у мене на руках 50 000 народних слів – цілі пуди наукового матеріалу, але чи побачу я його в друці, Аллах знає, адже мені 83-й рік”. Сталося так, що словник під часи війни було втрачено.

До останніх днів учений дотримувався свого життєвого кредо: “Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і не озираючись назад працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини...” [3, с.3].


ЛІТЕРАТУРА

  1. Дмитрий Яворницкий возвращается к землянам: (К 140-летию со дня рождения ученого) // Правда Украины. – 1995. – 10 ноября.

  2. Корж М. Літописець запорізького козацтва: (До 140-річчя від дня народження Д.І. Яворницького) // Панорама. – 1995. – № 50 (дек.). – С. 10.

  3. Руденко А. Літописець слави козацької: (Про Д.І. Яворницького) / А. Руденко // Радянська Україна. – 1991. – 3 жовтня.

  4. Шаповал І. Рєпін і Яворницький // Київська старовина. – 1994. – №5. – С. 51–59.



Олександр Гурбич,

5 курс соціально-гуманітарного факультету.

Наук. керівник: к.іст.н., доц. В.М.Константінова
ПРОБЛЕМА МЕНТАЛЬНОСТІ У ПРАЦІ Д.ЯВОРНИЦЬКОГО

ІСТОРІЯ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ”


Більшість сучасних учених стоять на позиціях, що в процесі українського етногенезу козацтво відіграло суттєву роль, надавши специфічних рис українській ментальності.

Ментальність – це стійкі структури глибокого рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають орієнтири людей, в яких виявляється національний характер, загально визнанні цінності, суспільна психологія. Її формують географічне середовище, політичні інститути та соціальні структури суспільства, культура, традиції

У довіднику з історії України зазначено, що геополітичне становище українських земель, їх розташування між Заходом і Сходом зумовило маргінальність, двоїстість української ментальності: індивідуалізм, чуттєвість і емоційність. Окрім того, підкреслено, що роздвоєність національної ментальності посилили взаємодія та взаємовплив двох головних історичних верств традиційно-побутової культури: землеробської та козацької. А “активність, волелюбність і демократизм, пріоритет чоловіка почали фіксуватись і закріплюватися в українській ментальності із появою на історичній сцені козацтва”.

Один із розділів роботи Д.Яворницького називається: “Гідрографія топографія і клімат...”, де й описуються Запорозькі Вольності. Є й окремий розділ, присвячений мусульманським сусідам запорозьких козаків. Наголошується на великому впливі татарського елементу на запорозьке населення: “стосунки запорожців з татарами були такими частими, що завдяки цьому обом народам відкривалося велике поле для взаємовпливу..., панування татар у степу було однією з причин появи самого козацтва у придніпрових степах...” [1, c.237]. Дослідник стверджує, що на початку політичного життя кримських татар ворожнечі між мусульманами і християнами не було, кримчаки прагнули лише мирного скотарства, а сам хан Хаджі-Давлет-Гірей допомагав християнським монастирям. Відсутність чітких кордонів у тогочасних прикордонних суспільств зумовлювало постійні контакти між татарами, ногайцями та козаками. Попри багато розбіжностей між народами роки співіснування дали про себе знати. Зокрема, Яворницький підкреслює взаємозапозичення традицій військової стратегії і тактики у козаків та татар.

Вплив на суспільну психологію, культуру, традиції козацтва вивчається і в розділі “Християнські сусіди запорозьких козаків”. Тут розкриваються історично та географічно обумовлені взаємовідносини з сусідніми Річчю Посполиту та Московією.

Яворницький відстоював ідею, що Запорозька Січ продукуючи власну політичну культуру, самобутній побут, традиції внесла свій внесок у формування української ментальності. Розглядаючи питання функціонування владних структур дослідник відзначав, що “...запорожская община доходила до полного идеала равенства... .господствовавшее здесь начало равенства проходило везде: во время общих собраний, при виборах войсковых старшин, при управлений сичевыми, паланочными структурами, во всех запорожских школах, при общей трапезе, при разделе имущества и в частной жизни по куреням.” [2, c.188]. Учений постійно підкреслює, що ідеї “свободи”, “рівності”, “братерства”, були нормою життя тогочасного суспільства та знаходили конкретну реалізацію у повсякденному житті передусім у принципі судочинства.

Учений прагнув, насамперед, викласти документальний матеріал, а не проаналізувати та оцінити факти. Однак, вказуючи на фактологізм праць Д.Івановича не можна не відзначити, що у висвітленні багатьох подій вчений йшов, по суті, невторованим шляхом. Необхідний був певний час для широкого осмислення сутності феномена української ментальності.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка