Толерантність у школі необхідна риса демократії Сорокін О. Ю., вчитель історії Гуманітарної гімназії



Скачати 65.79 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір65.79 Kb.
Толерантність у школі - необхідна риса демократії
Сорокін О.Ю.,

вчитель історії Гуманітарної гімназії «Гармонія»
1. Останнім часом слово толерантність набуло неабиякої популярності. Зрозуміло, що такі прагнення посттоталітарного суспільства до демократії, до поваги позицій іншого є цілком природними і передбачуваними. Небезпека криється в іншому: як, з одного боку, не забалакати толерантність, а з іншого, як не допустити перетворення толерантності в елементарний безлад, у безпринципну терпимість.

Мета цього виступу – показати, як на прикладі одного навчального закладу принципи толерантності впроваджуються у навчальний процес, чим досягається необхідний рівень демократичності освіти.

2. На початку – дещо теорії та статистики. Побутує хибне ототожнення поняття толерантності із терпимістю. Проте толерантність не є терпимістю, толерантність – завжди активна, діяльна. Згідно із визначенням, запропонованим ЮНЕСКО в Декларації принципів толерантності, толерантність – це «поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості».

3. Проголошена конференцією тема передбачає розгляд ситуації із біженцями в Україні. Варто зазначити, що ситуація із біженцями в Україні схожа зі світовою. Переважно біженці походять із мусульманських країн, насамперед, з Афганістану. Основна маса біженців проживає у Києві (40%), Одесі (26%), Київській області та Харкові.

4. Впадає в око інша особливість. Відсоток надання статусу біженця в Україні має тенденцію до зниження. Якщо у 1990-х роках статус біженця отримувало до 40% заявників, то у 2007 р. ця цифра склала 1,45%. І це пов’язано не лише із суворістю законодавства, а й з чиновницькою тяганиною, фінансовими труднощами шукачів притулку, слабкою інтеграцією їх в українське суспільство тощо. Тому заяви на кшталт того, що біженців мало (майже 3 тис.), а дітей-біженців – ще менше (близько півтисячі), тому ця проблема не є актуальною – є необґрунтованими. Головне тут не кількість біженців, а ситуація із їхньою інтеграцією у суспільство, рівень сприйняття біженців українськими громадянами.

5. Наразі Гуманітарна гімназія «Гармонія» не має серед своїх учнів дітей-біженців. Проте раніше у гімназії навчалася ціла родина біженців із Чечні, тому педагогічний колектив навчального закладу має деякий досвід роботи із біженцями. Варто зазначити, що навіть одна сім’я біженців змусила гімназію корегувати свою роботу як на побутовому, так і на навчальному рівнях.

6. Гімназія переконана, що при визначенні цільових груп в процесі адаптації біженців в українське суспільство не слід обмежуватися самими біженцями. Біженець, який прекрасно опанує мову, знатиме культуру і традиції українців, здобуде гарну освіту і знайде відповідну роботу, все одно не буде інтегрованим у суспільство в разі, якщо це суспільство не сприйматиме представників інших культур. Тому до цільових груп варто долучити й українських учнів. Разом з тим, відповідні кроки має зробити і школа як інституція, і батьки (як українських дітей, так і дітей-біженців), і, нарешті, сама держава.

7. У роботі із формування навичок толерантної поведінки гімназія керується принципом «Демократія – це процедура». Стосунки у школі між учнями та вчителями повинні базуватися на чітко регламентованій системі правил. Ці правила мають бути схвалені всіма учасниками педагогічного процесу (не продиктовані педагогами, а погоджені із учнями). Ці правила мають ґрунтуватися на відповідних міжнародних правових нормах. За невиконання правил мають бути передбачені санкції. В Гуманітарній гімназії «Гармонія» з 1999 року діє гімназійна Декларація принципів толерантності. Кодекс гімназиста регулює поведінку учнів у сферах знань, почуттів, спілкування, поведінки, відповідальності, культури, щастя. Конвенція про права гімназиста спрямована на гармонізацію внутрішнього світу учня, організацію роботи в гімназії, презентацію гімназійних та особистих досягнень за межами навчального закладу. Із вивчення правового триптиха, внесення необхідних змін і доповнень до нього та реалізації його принципів щороку починається робота із формування демократичного світогляду в кожному класі гімназії.

8. У сфері соціокультурної толерантності гімназія із першого року навчання пропонує учням роботу із освітніми портфелями, під час якої учні здобувають знання про культуру поведінки, розмаїття мов і засобів спілкування, сучасну політичну та культурну палітру Європи.

9. Окрім вже усталених знань про Європу (курс «Європейські студії в школах України», діяльність Євроклубу), учень отримує навчання, що базується на європейських методах і техніках (проект, метаплан, аналіз і розв’язання проблем). Гуманітарна гімназія «Гармонія» залучає учнів до формування змісту інтегративних курсів європейської освіти, за якими потім працюють гімназисти. Так гімназисти регулярно беруть участь в Конкурсі «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ», у проведенні Дня Європи. Зрозуміло, що така робота була б неможливою без високого рівня володіння європейськими мовами. Тому гімназисти, крім обов’язкового навчання англійської мови з першого класу, обов’язково вивчають ще одну з європейських мов: німецьку, французьку або іспанську. Разом із тим, формування світогляду учнів не обмежується лише Європою. Спеціально для цього впроваджено курс «Світова культура», велика увага приділяється вивченню японської мови.

10. Системність у формуванні соціокультурної толерантності досягається завдяки організації навчально-виховного процесу згідно іщ тематикою Гімназійних тижнів, що узгоджуються із українським та європейським календарями знаменних дат.

11. Актуальною є проблема забезпечення пізнавальної толерантності у навчальному процесі. Навчальний план, за яким повинні працювати школи, віддає на розсуд навчального закладу лише незначну варіативну частину. Але й вона не завжди погоджується із пізнавальними потребами учнів. З іншого боку, маємо прокрустове ложе формалізованої класно-урочної системи. Який вихід знайшла наша гімназія? Це – неформальна позаурочна освіта. Зрозуміло, що педагогічний колектив перебуває в постійному пошуку організаційного вирішення цього питання. Так протягом 2008 – 2009 року в гімназії у другій половині дня працювали освітні центри, проектні студії та творчі лабораторії «Закони життя», «Комунікативний тренінг», «Генеза сучасних цивілізацій», «Мій куточок Європи», «Демократія і громадянське суспільство» та ін. У 2009 – 2010 році робота організована в 7 комітетах за тематикою гімназійних тижнів. Діють такі комітети: правовий, європейський, здоров’я, освіти, інформації, екології та особистісної культури. Постійно проводиться обов’язкова літня практика у вигляді фестивалю світоглядних ідей. Проте основна особливість роботи протягом усіх років – це різновікові групи, сформовані з урахуванням побажань учнів, в ході роботи яких застосовуються інтерактивні технології та в яких педагог працює разом із усіма на основі партнерських стосунків.

12 - 13. Де можна застосувати набутий досвід учневі? В межах гімназії на це працюють тижні захисту учнівських проектів (індивідуальних та колективних) та Гімназіади (форма роботи, яка передбачає самостійне знаходження та опрацювання учнем інформації з визначеної інтегральної проблемної теми і оформлення власної відповіді на запропоновані завдання). Вже було проведено 8 Гімназіад на такі теми: «Ми у просторі і часі», «Україна – Європа: єдиний культурний простір», «Енергія – джерело життя», «Земля – наш дім у ХХІ столітті» і т.і.

14. За межами гімназії – участь в поважних учнівських форумах, таких як Регіональні конференції старшокласників «Модель ООН», Всеукраїнські конференції учнів асоційованих шкіл ЮНЕСКО, програмах «Україна – Польща: разом», «Діалог через океан» тощо.

15. Поважаючи Конституцію України та виконуючи її норми, педагогічний колектив та адміністрація погоджуються із тим, що мовою викладання в гімназії є українська. Проте, зважаючи на реальний стан співвідношення україномовних та російськомовних учнів (та їхніх родин) у гімназії, а також з метою недопущення загального зниження рівня мовленнєвої грамотності, обов’язковою для вивчення є російська мова. До речі, не зайвим буде наголосити на тому, що в нашому навчальному закладі вчаться представники багатьох національностей, зокрема, грузини, болгари, в’єтнамці, чехи, євреї, американці тощо. На розвиток мовної толерантності працюють традиційні гімназійні фестивалі «Екологія спілкування», в межах яких виокремлюються цілі дні для спілкування певною мовою та презентації культурних особливостей певної нації.

16. Як бачимо, три сфери застосування принципів толерантності узгоджуються із трьома гімназійними просторами. Освітній простір неможливий без пізнавальної та мовної толерантності, культурологічний – без мовної та соціокультурної, а життєтворчий – без пізнавальної та соціокультурної.



17. Який результат такої роботи? Це – випускник, в якого чітко сформульовані життєві та професійні перспективи, який має активну позицію щодо процесів, які відбуваються у його державі, навчальному закладі, колективі друзів, сім’ї, випускник, що вільно володіє кількома мовами, має особистий досвід продуктивного спілкування із представниками інших культурно-цивілізаційних типів та свідомо дотримується визначених норм і уміє відстоювати загрожені права. Це – випускник, якому властиві риси толерантної особистості.

18 – 21. P.S. Наостанок хочеться навести результати анкетування, проведеного серед учасників ІХ Всеукраїнської конференції асоційованих шкіл ЮНЕСКО, щоб показати, наскільки полікультурною є наша сьогоднішня аудиторія. Отже, зрозуміло, що більшість учасників – українці, на другому місці – росіяни, а далі – навіть представники таких далеких від України національностей, як курди та асирійці. Мова спілкування вдома – майже рівноцінне використання української та російської мов. Мова спілкування у школі – переважає українська, але значний відсоток спілкування російською та двомовного українсько-російського спілкування. Нарешті, ствердно на запитання «Чи навчаються у Вашій школі біженці?» відповіло 14% учасників. Вони вже мають досвід продуктивного спілкування з представниками інших культур. Сподіваюся, що й решта 86% учасників конференції, які такого досвіду ще не мали, отримали протягом конференції необхідні теоретичні знання та практичні навички плідного спілкування з представниками інших культур.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка