Тиждень хімії в школі



Сторінка10/10
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

І спосіб.

Розчиніть два кремені для запальничок у 12мл розбавленої (1:2) сульфатної або нітратної кислоти (при розбавленні кислоту наливати у воду). При цьому в кислоті розчиниться пірофорний сплав заліза із церієм, з якого виготовляють кремені. В іншому стакані розчиніть 4г лимонної кислоти в 10мл гарячої води й додайте 1,7г калій бромату КВrО3, після чого нагрівайте до повного розчинення речовин.

Перший розчин вилийте в другий і перемішайте. Відразу ж з'явиться світло-жовте забарвлення, яке через 20 секунд зміниться на темно-коричневе, а потім знову стане жовтим. При температурі 45°С таку зміну кольору можна спостерігати 2-3 хвилини, у холодному розчині чергування не буде чітким. За якийсь час розчин помутніє (утворюється дибромацетондикарбонова кислота) і почнуть виділятися бульбашки вуглекислого газу.

ІІ спосіб.

Звичайні хімічні реакції протікають дуже швидко й, як правило, починаються відразу ж після змішування реагентів. Проте із цього правила є винятки. Реакційна суміш може залишатися якийсь час безбарвною, а потім миттєво забарвитися. Хочете — через п'ять секунд, хочете — через десять; ви самі можете поставити «хімічний годинник» на необхідний час.

Приготуйте два розчини. Склад першого: 3,9г калій йодату КІО3 на літр води. Склад другого: 1г натрій сульфіту Na23, 0,94г концентрованої сульфатної кислоти (обережної) і небагато, кілька мілілітрів, крохмального клейстеру — так само на літр води. Обидва розчини безбарвні й прозорі.

Відміряйте по 100мл обох розчинів і швидко, краще при перемішуванні, налийте другий у перший. Дослід зручніше проводити удвох — нехай ваш товариш одразу ж починає відлік часу за секундоміром або за годинником із секундною стрілкою. Через шість-вісім секунд (точний час залежить від температури) рідина миттєво забарвиться в темно-синій, майже чорний, колір.

Тепер відміряйте заново 100мл другого розчину, а 50мл першого розбавте водою рівно вдвічі. Із секундоміром у руках ви переконаєтеся, що час, який минув з моменту зливання розчинів до їхнього забарвлення, теж збільшиться вдвічі.

Нарешті змішайте 100мл другого розчину з 25мл першого, розбавленого водою вчетверо, тобто до тих же 100мл. «Хімічний годинник» працюватиме в чотири рази довше, ніж у першому досліді.

Цей дослід демонструє один з фундаментальних хімічних законів – закон діючих мас, згідно з яким швидкість реакції пропорційна концентраціям речовин, що реагують. Але ось у чому питання: чому розчини забарвлюються миттєво після паузи, а не рівномірно й поступово, як цього слід чекати?

Сульфатна кислота в розчині витісняє йодат- і сульфіт-іони з їхніх солей. При цьому в розчині утворюється йодоводнева кислота, але живе вона недовго й відразу вступає у взаємодію з йодну ватою кислотою. Як наслідок, виділяється вільний йод, саме він і дає кольорову реакцію з крохмалем.

Якби все відбувалося саме так, то розчин темнів би поступово, у міру виділення йоду. Проте паралельно відбувається ще один процес: сульфітна кислота H23 реагує з вільним йодом і знов утворюється йодоводнева кислота. Ця реакція йде швидше, аніж попередня, і йод, не встигнувши забарвити крохмаль, знову відновлюється.

Виходить, що забарвлення не повинне з'явитися зовсім? Зверніть увагу: в ході реакції сульфітна кислота безперервно витрачається, і щойно вона вся перетвориться на сульфатну, йоду вже ніщо не заважатиме реагувати з крохмалем. І тоді розчин миттєво забарвиться по всьому об'єму.

Розбавляючи розчин удвічі й учетверо, ви зменшували концентрацію калій йодату, і швидкість реакції зменшувалася пропорційно.

КАЗКИ ПРО КИСЛОТИ

ДВА ХАРАКТЕРИ СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ

Ця історія сталася дуже давно, так давно, що майже ніхто її не пам'ятає, і тільки старий звіздар доніс її до нас, зберігати до наших днів. А почалося все з народження сульфатної кислоти. Матір'ю дитини була вода на ймення Н2О, а батьком — сульфур VI оксид, якого звали SO4. Сульфатна кислота підростала, і, на превелике нещастя батьків, була, бідолашна, безбарвною, наче хтось розмазав риси її обличчя мокрою ганчіркою. Сульфатна кислота заздрила навіть сірці: у тої хоч і жовтий, а все ж таки колір лиця.

Слід зазначити, що відмінною особливістю жителів хімічної країни було те, що вони вміли літати. А сульфатна кислота була нелетюча, і до того ж товста й важка, вона ледве пересувалася. Тут уже не до польотів.

Тож, зрозуміло, сульфатна кислота страшенно сердилася на інших жителів країни.

Минуло багато років. Кислота виросла і стала злою й підступною. Одна була в неї радість — завдавати зло людям. І серед народу почалися нещастя. Замок, де народилася сульфатна кислота, перейшов, їй у спадщину, і тепер вона що хотіла, те й робила. Згадавши свою далеку родичку сірку, сульфатна кислота теж стала окислювати «людей» — метали. Околиці сповнилися людьми з пісними й кислими обличчями.

Підійде сульфатна кислота до металу з посмішкою (хоч посмішка її схожа на страшну гримасу), торкнеться його чарівною паличкою — а замість щасливого обличчя — кисла пика.

Ще сульфатна кислота дуже любила вводити у «краску» індикатори. Бідолаха індикатор, на ім'я Лакмус, не підозрюючи нічого поганого, ішов на заклик сульфатної кислоти й, відчувши дотик чарівної палички, червонів як варений буряк. А злюку-кислоту це тільки радувало.

Якось, побачивши гарненьку кислоту, що йшла, наспівуючи якусь пісеньку, сульфатна кислота мало не вибухнула від люті. Аби зірвати на комусь свою злість, вона накинулася на двох основ, що гуляли неподалік, і перетворила їх на кислу сіль. А позаяк злості в неї було багато, то сіль вкрила майже всю землю хімічної країни. І земля стала зовсім неродючою. Та й цього було замало злій чаклунці.

Однієї дощової днини сульфатна кислота розлютилася па дощ. Їй здалося, що він занадто довго йде, і помахом палички вона позбавила країну дощу на цілий рік. Почалася посуха. Довго терпіли люди злу чаклунку. Зовсім зневірилися. І от одного дня до них прийшла сульфатна кислота із сусідньої країни. Вона була доброю. Ця сульфатна кислота теж була товстою й нелетючою, та не була злою. Добросерда сульфатна кислота навчила людей, як позбутися злої чаклунки. Якось уночі вони всі вдерлися в замок сульфатної кислоти. Діжку води, яку вони гуртом принесли, поставили поруч із її величезним ліжком. І ранком, нічого не підозрюючи, сульфатна кислота стрибнула в ту діжку з водою. Пролунав страшний вибух. І не залишилося й сліду від злої чаклунки. А добра сульфатна кислота довела усім, що можна бути товстою, нелетучою і доброю. Вона стала використовувати свої якості для боротьби зі шкідниками полів і садів, для виготовлення скла й соди. Так скінчилася ця історія про дві різні за характером сульфатні кислоти.

ЯК ПОКАРАЛИ НІТРАТНУ КИСЛОТУ

У царстві Кислот та Лугів

Всіх найкраща та багата

Була Кислота Нітратна


Одного разу йшла вона стежкою до Натрій Гідроксиду в гості. День був теплий і сонячний. Невдовзі стежка привела до річки, через яку був перекинутий канатний місток. На середині цього містка Кислоті Нітратній трапився красень Водень, який на ту пору висував свою кандидатуру на посаду президента країни Кислот та Лугів. Вони довго стояли, розмірковували над тим, хто кому має поступитися місцем.

Водень: Панночко! Поступіться місцем майбутньому президенту країни!

Кислота: Нізащо! О! Найнахабніший з газів! Без кольору та без смаку! Бр-р-р!

Водень: Мене розчулює ваша відвертість.

Із цими словами він провалився у річку. Та з огляду на те, що Водень погано розчиняється у воді, вибрався на берег, а Кислота Нітратна не допомогла йому, оскільки була дуже розгнівана його поведінкою. Водень, мокрий та розлючений, подався скаржитися наймогутнішій та найсильнішій з усіх Кислот — Сульфатній.



Кислота Сульфатна: Водень, то що з Вами знову трапилося?

Водень: О! Найпрекрасніша, ви не повірите, зараз я зустрівся з Нітратною Кислотою, і вона зіштовхнула мене у річку!

Кислота Сульфатна: Яке неподобство! Що діється в цьому світі! Кислоту Нітратну треба покарати. Я наказую: відтепер метали при взаємодії з нею не будуть витісняти Водень!

ХІМІЧНІ ЗАГАДКИ

Я до всього справу маю:

Ґрунт у полі удобряю,

Урожай оберігаю,

Я перу і прибираю,

Я годую й одягаю,

І метал я добуваю,

Я лікую й зберігаю,

Я будую й освітляю,

І у космос я літаю.

А запитання моє —

Відгадайте, хто я є? (Хімія)


Струму добрий провідник,

В світі третій мандрівник

(у відсотковому вираженні посідає третє місце на Землі).

З букви «А» я починаюсь,

Срібно-білий я й згинаюсь.

А іще зовусь«крилатим» —

Спробуй мене відгадати. (Алюміній)
У тридесятому царстві,

У всім відомім государстві були собі сім братів — ?

І вісім сестер — ?

Кожна мала по дві дочки — ?

А п'ять братів— по два синочки —

Якщо ти хімію вивчаєш,

Загадку швидко відгадаєш. (Періодична система)
Хто у реакції байдики б'є,

А реакцію прискорює? (Каталізатор)


Хоч «царською» часто я називаюсь,

Та спільного з царством нічого не маю.

Металів «царя» я в собі розчиняю

При цьому сіль, воду й оксид виділяю.



(«Царська» горілка - суміш НСІ і НNО3)
Скажи мені, друже,

Коли так бува:

При таненні льоду

Не тече вода? (Сухий лід)


Молоком мене зовуть,

А щоб пити — то не п'ють.

То що ж то за молоко таке? («Вапняне» молоко)
На полі вродився, на заводі зварився —

Нам усім знадобився. (Цукровий буряк)


Горить, палає і втоми не знає. (Домна)
Із благородних він металів,

Про нього деякі деталі:

На нього дивишся, а себе бачиш,

Коли смієшся ти чи гірко плачеш,

Шукаєш в ньому вроди і краси.

Коли ж у воду трохи додаси

Цілющою проста вода стає,

Людині сили і здоров'я додає. (Срібло)


У пробірці в класі стрілися «кумасі»:

Не шипіли, не шуміли — побіліли й на дно сіли.

Білизна їх міцна їм нітратна не страшна.

(НСІ або її солі та АgNО3)
Видозмін аж дві він мас.

Із пробірки воду витісняє.

Цілий клас сполук за ним назвали —

Без нього й нас не будо б з вами. (Кисень)


Він хитро на сполуки діє:

З лугами — синіє.

З кислотами він червоніє. (Лакмус)
У нього знак як частокіл.

Він гордо зветься чоловічим іменем (Нікол)


Не бачить око і язик його не відчуває,

Проте як кулю він повітряну надуває —

То мандрівник за нею помандрує,

Із висоти огляне всю земну планету.

Він у космос виведе ракету,

Згорни із посвистом в пробірці...

Він є у Всесвіті і на далекій зірці. (Водень)
Чорний Іван —дерев'яний кафтан.

Де носом поведе, там мітку прокладе. (Олівець)


У воді росте, у воді кохається.

В воду попаде — враз води злякається. (Сіль)


Я — елемент,

Який приніс вам силу й розум, люди.

Якщо ж змінити в назві «Ф» на «Б» —

протока з мене буде. (Фосфор)


У вогні не горить і в воді не тоне. (Лід)
Що за чиж на темнім полі

Креслить носом білий слід? (Крейда)


З ним не прокисне молоко,

Реакції зовсім не будуть йти

І довго-довго не прогіркне масло.

«Не дам! Не допущу!Забороню!»

Таким у даних речовин є гасло. (Інгібітори)
Є явища природні і погодні.

Є історичні, соціальні, політичні.

А коли змінить склад речовина,

Тоді якого явища учасниця вона? (Хімічного)


Бінарні звуться ці Сполуки.

В них, міцно взявшись за руки,

Два елементи сполучились.

Які сполуки утворились? (Оксиди)

х смак нам звичний і приємний.

В них білий колір, зрідка темний.

В природі завжди їх доволі.

Ну, як ви думаєте: що це? (Сіль)


Подвійну назву вони мають,

Розчинні у воді бувають.

На шкіру втраплять — смійся й плач.

Відчуєш зразу ж вплив — ОН.

Не про молочні ріки й береги,

Вели ми з вами мову про... (Луги)


Він із реакції незмінний сам виходить

Та швидше з ним реакція проходить. (Каталізатор)

х смак відразу ж розпізнаєш ти,

Коли лимон чи яблуко візьмеш до рота.

Від них всі речі треба берегти —

Така вже в речовин у цих робота.

Руйнують, роз'їдають, посуд рвуть...

Скажи: як речовини ці зовуть? (Кислоти)


Закінчення у назві і властиві, схожі з інеєм

Цей елемент зоветься... (Алюмінієм)


Цей елемент дві назви має.

Одна із них планету називає,

За другою ми звемо солі і сполуки,

У нього є проста речовина,

Та краще нам її не брати в руки.

В приміщенні, де проживають люди,

Від неї всім лиш горе буде.

Так легко нам її розлити —

Важче знешкодити й зловити. (Меркурій, Гідраргірум, ртуть.)
Модель у нього, як у Всесвіту.

Він має масу, розміри, величину й орбіту.

Усе в нім в ритмі, в русі, впорядковано,

Від людського ока все приховано.

І здивував і вразив весь народ,

Модель його створивши, Резерфорд.

Багато можна ще сказати про того, Чия назва... (Атом)
Хоча «спиртом» мене називають,

Людину з того світу часом повертають,

Коли до носа піднесуть.

Та не у тім, звичайно, суть.

Хоч «спирт» я, не згоряю у вогні,

Бо добувають мене з газу у воді. (Нашатирний спирт)


Я— газ, найлегший і безбарвний,

Неотруйний я і дуже гарний.

Як сполучуся з киснем я,

Водичку дам я для життя! (Водень)


Селітра з водою захтіла дружити,

Питає: «Чому б нам у дружбі не жити?

Ну справді, водичко, хіба ми не пара?»

Та раптом селітра в воді і пропала...

Зарадить біді поможіть, любі друзі!

Що треба зробити,

Щоб наша селі гра

Знов стала жити? (Випарувати воду)


«Живим сріблом» мене називають,

Ще у пристрої медичні заливають,

Та брати в руки категорично забороняють. (Ртуть)
Не їдять мене й не п'ють,

«Синім каменем» зовуть.

Полікуєш мною виноград —

Врожаю гарному ти будеш рад. (Мідний купорос)


Хоч не можу я горіти,

Мене треба погасити —

Буду вам добро робити,

Хату зможу побілити,

Змурувати диво-дім —

Буде добре вам у нім. (Вапно)




ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Альманах перспективного досвіду педагогів Хмельниччини. Хімія і біологія у сучасній школі. Видавництво «Аксіома», 2009.

  2. Григорович О. В. Хімічний експеримент у школі. 7-11 класи. Видавництво «Ранок», 2008.

  3. Задорожний К. М. Позакласні біологічні заходи. Випуск 4. Видавництво «Основа», 2007.

  4. Задорожний к. М. Тиждень хімії в школі. Випуск 3. Видавництво «Основа», 2008.

  5. Тагліна О. В. Тиждень біології в школі. 7-11 класи – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2010.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка