«Терміни та термінологія. Медична термінологія. Співвідношення питомого і запозиченого в українській медичній термінології»



Скачати 131.49 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір131.49 Kb.

“Затверджено”


на методичній нараді

кафедри суспільних наук

та українознавства

„____” _________ 200__ р.

Протокол №

Завідувач кафедри, проф.____________ М.М. Сидоренко




Методична розробка

практичного заняття

з ділової української мови

на тему:

«Терміни та термінологія.

Медична термінологія. Співвідношення питомого і запозиченого в українській медичній термінології»

Навчальний предмет:

Ділова українська мова

І-й курс


медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців,

спеціальність „Фармація”

(заочна форма навчання).

Методичну розробку склала

ст. викл. А.В.Ткач


Чернівці, 2008



І. Науково-методичне обґрунтування: Створення передумов для ефективного засвоєння медичної термінології є гарантом успішної навчальної та майбутньої професійної діяльності медиків.

ІІ. Навчальна мета: засвоїти основні відомості про наукову термінологію, зокрема медичну термінологію. З’ясувати роль та значення терміноелементів при творенні терміна. Особливості вживання власне української термінології, її роль у процесі становлення української наукової термінології та у різноманітних комунікативних процесах.
2.1. Студент повинен знати: визначення терміна, термінології; походження медичної термінології, етапи розвитку української медичної термінології.

2.2. Студент повинен вміти: перекладати терміни українською мовою, користуватися термінологічними словниками; оформляти медичну карту хворого.

2.3. Опанувати практичні навички: Уміти добирати власне мовні відповідники до стереотипів фахового та офіційного спілкування, застосовувати у лікарській практиці терміни латинського, грецького та українського походження; укладати договори.

ІІІ. Виховна мета: Усвідомлення того, що українська мова як національна мова має можливості для розвитку власне української термінології в усіх галузях знань, у тому числі в медицині.

ІV. Міжпредметна інтеграція:

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

1. Латинська мова (кафедра іноземних мов)

1. Особливості спеціальних термінів, що творяться від латинських основ та терміноелементів.

1. Користування перекладними словниками.

Правильно утворювати нові терміни (складні та складені) за допомогою терміноелементів.



2. Усі клінічні кафедри

Особливості офіційно-ділового спілкування у клініці, а також вживання української медичної термінології.

Оформляти медичну документацію з використанням власне українських лексем.

V. План та організаційна структура заняття.

5.1. Тривалість заняття: 2 год.

5.2. Етапи заняття

п/п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап:

  • організація заняття;

  • визначення навчальної мети та мотивація;

  • контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок

Перший рівень засвоєння мети




5 хв.

2.

Основний етап

Другий рівень засвоєння мети

Індивідуальні картки

  1. Усне опитування.

  2. Основний теоретичний виклад теми у формі дискусії на тему „Співвідношення питомого та запозиченого в українській медичній термінології”.

  3. Письмові завдання:

а) переклад

б) робота на дошці.




10 хв.

20 хв.
10 хв.

15 хв.

15 хв.


3.

Заключний етап

Третій рівень засвоєння мети

  1. Підведення підсумків.

  2. Оцінювання.

  3. Оголошення домашнього завдання та списку літератури.

10 хв.

5.2.1. Підготовчий етап:

5.2.1.1. Оголошення теми заняття, плану;

5.2.1.2. Викладення основних завдань, що ставляться перед студентом;

5.2.1.3. Контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок.

Фронтальне опитування студентів. Акцент робиться на особливостях наукового стилю української мови.

5.2.2. Основний етап:

а) Дискусія на тему „Співвідношення питомого і запозиченого в українській медичній терміносистемі”.

Основні питання дискусії:

– Етапи розвитку української медичної термінології.

–Внесок українських вчених у розвиток медичної термінології.

–Перспективи розвитку української медичної термінології на сучасному етапі.

–Погляди видатних вчених на проблеми формування української термінології.

–Типи запозичень.

–Переваги і недоліки питомих (створених на рідномовній основі) і запозичених медичних термінів.

–Альтернативні шляхи розвитку української медичної термінології.

б) Робота на дошці.

Увести наведені слова у словосполучення.

Чи є відмінності у значенні цих слів?

Лікувати – лічити,

стрес – струс,

сердешний – сердечний – серцевий,

психіатричний – психічний – психологічний,

болісний – болючий,

відчуття – почуття.

Вправа №1. Робота у зошиті з наступним зачитуванням.

Замініть висловлювання прикметниковим словосполученням:

Лікування, метою якого є запобігання подальшому розвитку виразкової хвороби (противиразкове лікування); період, який триває після закінчення операції до поліпшення стану хворого (післяопераційний); підготовка хворого до операції, що здійснюється перед операцією і містить цілий комплекс заходів (доопераційний); чергування, що триває цілу добу (цілодобове); лікарські засоби, що сприяють загальному зміцненню організму (зміцнювальні); сироватка, що вживається для профілактики захворювання на грип (протигрипозна).


Вправа №2. Перекладемо терміни українською мовою. Для цього будемо користуватися медичними словниками:

бедро – стегно; безвредный – нешкідливий; бессознательность – непритомність; благоприятный прогноз болезни – сприятливий (добрий) прогноз хвороби; болеть гриппом – хворіти на грип; болеутоляющий – болетамуючий; больничный листок – листок непрацездатності, лікарняний листок; выздоровление – одужання; ведущий специалист – провідний фахівець; вскрытие – розтин; в случае необходимости – у разі потреби; желтуха – жовтяниця; желудок – шлунок; зуд – свербіж, сверблячка; заболеваемость корью – хвороба на кір; изжога – печія; малокровие - недокрів'я, анемія; мышца - м'яз; насморок – нежить; ожеги – опіки; отек – набряк; отравление – отруєння; почка – нирка; прививка – щеплення; столбняк – правець; справка – довідка; сустав – суглоб; челюсть – щелепа; яд – отрута: язва – виразка.
в) Офіційно-ділове мовлення – необхідне для будь-якого фахівця. Сьогодні ми зупинимося на оформленні документа щодо офіційного складу – договора та на основних його реквізитах (робота для окремого студента).

5.3. Контрольні питання:


1.Пояснити поняття “термін”, “терміноелемент”, “термінологія”, “термінознавство”.

2.Назвіть основні етапи розвитку української медичної термінології.

3.Які головні засади термінологічних концепцій І.Горбачевського, М.Галина, І.Огієнка?

4.Назвіть найновіші термінологічні медичні словники? Яке їхнє призначення?

5.З якою метою використовуються медичні термінолексеми в художньому та публіцистичному стилях?

6.Які особливості вживання медичної термінології в розмовному стилі (під час спілкування з пацієнтами, з їхніми родичами)?



5.4. Заключний етап.

а) Оцінюються знання та вміння студентів, при чому обґрунтовується

кожна оцінка.

б) Оголошується домашнє завдання:



  1. Основні етапи розвитку української медичної термінології.

  2. Розділові знаки у простому ускладненому реченні.

  3. Види нотувань та рефератів.

в) Оголошується список літератури (основна / додаткова).

VI. Матеріали для методичного забезпечення.

6.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань, вмінь та навичок

підготовки студентів: індивідуальні картки (додаються);



6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття:

таблиці (6 штук); тестові завдання (2 варіанти) додаються.



6.3. Матеріали для методичного забезпечення заключного етапу заняття:

карти з завданнями (додаються).



6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів

викладені у відповідних методичних вказівках.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Ділова українська мова. Методичний посібник для студентів першого курсу медичного інституту. – Чернівці, 1996. – С. 22 – 28.

  2. Золотухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Фахова мова медика. – К.: Здоров’я. – С. 192 – 198, 232 – 237.

  3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь. – С. 92 – 103.

  4. Юкало В.Я. Культура мови. – Тернопіль, 1999. – С. 27 – 37.

Додаткова:
1. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова. – Київ, 1998. – С. 379-387.

2. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – Київ, 1995. – С. 55.

Методичну розробку склала

ст. викл. А.В.Ткач

Рецензія позитивна
Зав. кафедри,

проф. М.М.Сидоренко



“Затверджено”


на методичній нараді

кафедри суспільних наук

та українознавства

„____” _________ 200__ р.

Протокол №

Завідувач кафедри, проф.____________ М.М. Сидоренко




Методична розробка

практичного заняття
Культура ділового мовлення.

Документ як основний вид

ділового мовлення.”
Навчальний предмет:

Ділова українська мова

І-й курс

медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців,

спеціальність „Фармація”

(заочна форма навчання).

Методичну розробку склала

ст. викл. А.В.Ткач



Чернівці 2008



І. Науково-методичне обґрунтування:

Актуальність теми: Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя. Культура ділового мовлення – невід’ємна риса сучасної людини, адже наше сьогодення вимагає від кожного високої культури службової поведінки, культури ділового спілкування. Лікувальна діяльність завжди супроводжується складанням і читанням ділових документів, тому медик повинен володіти цими уміннями.

ІІ. Навчальна мета: засвоїти вимоги і правила оформлення різноманітних документів (у тому числі професійних). Закріпити знання із синтаксису складного речення.

2.1. Студент повинен знати: класифікацію документів; особливості культури ділового мовлення; правила оформлення документів з високим і низьким ступенем стандартизації; складне речення та розділові знаки в ньому; правила оформлення автобіографії та характеристики; правила вживання великої літери у власних назвах.


2.2. Студент повинен вміти: оформляти ділові документи (стандартні та нестандартні), зокрема автобіографію та характеристику; використовувати знання із синтаксису складного речення на практиці.
2.3. Опанувати практичні навички: оформити автобіографію та характеристику, правильно застосовувати знання з синтаксису складносурядного, складнопідрядного, безсполучникового речення.

ІІІ. Виховна мета: З уведенням закону „Про мови” усі галузі суспільного життя, у тому числі діловодство, послуговуються правилами і нормами сучасної української літературної мови. Тому фахівці будь-якої галузі знань повинні вміти оформляти основні види ділових документів рідною мовою.

ІV. Міжпредметна інтеграція:

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

1. Історія медицини (кафедра ОЗО)

Особливості оформлення медичної документації та офіційно-ділової.

Застосовувати ці правила в медичних установах.

2. Усі клінічні кафедри

Особливості офіційно-ділового спілкування у клініці, а також вживання української медичної термінології.

Оформляти медичну документацію з використанням власне українських лексем.

V. План та організаційна структура заняття.

5.1. Тривалість заняття: 2 год.

5.2. Етапи заняття

п/п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап:

  • організація заняття;

  • визначення навчальної мети та мотивація;

  • контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок

Перший рівень засвоєння мети




5 хв.

2.

Основний етап

Другий рівень засвоєння мети

Індивідуальні картки

  1. Усне опитування (індивідуальне та фронтальне)

  2. Практичні вправи

  3. Письмові завдання:

а)переклад

б)робота на дошці

в)редагування текстів

г)тестовий контроль

(тест додається).


10 хв.

15 хв.


10 хв.

10 хв.


10 хв.

15 хв.


3.

Заключний етап

Третій рівень засвоєння мети

  1. Підведення підсумків.

  2. Оцінювання.

  3. Оголошення домашнього завдання та списку літератури.

10 хв.

5.2.1. Підготовчий етап:

5.2.1.1. Оголошення теми заняття, плану;

5.2.1.2. Викладення основних завдань, що ставляться перед студентом;

5.2.1.3. Контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок.

Фронтальне опитування студентів. Акцент робиться на особливостях офіційно-ділового стилю української мови.

5.2.2. Основний етап:

а) Усне опитування (індивідуальне):

– З історії документалістики в Україні.

– Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.

– Реквізити документів.

– Особливості оформлення медичної документації.

– Класифікація документів.

б) Усне опитування (фронтальне):

– До якого виду документів належать автобіографія та характеристика?

– Складне речення. Види складних речень. Розділові знаки у складних реченнях.

в) Словниковий диктант (велика літера у власних назвах).

г)Продовжіть речення:

1. Документ – це ... .

2. Документи класифікуються за ...

3. Реквізити – це ... .

4. Постійні реквізити друкуються ... .

5. Змінні – фіксуються... .

д)З’ясуйте, зміст яких понять розкривають запропоновані визначення.

1. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на

бланку. 2. Особа, яка відправляє документ. 3. Письмове повідомлення

про виконання якоїсь роботи. 4. Документ, в якому особа повідомляє

основні факти своєї біографії. 5. Особа (установа), з якою ведеться

листування. 6. Документ, в якому за підписами адміністрації дається

оцінка ділових та моральних якостей працівника. 7. Позначка, зроблена

службовою особою на документі, що свідчить про його вірогідність або

надає йому юридичної сили.


5.3. Контрольні питання.

1. Зміст поняття “діловий документ”.

2. Класифікація ділових документів. Діловодство у медичних закладах.

3. Професійні ділові документи медика.

4. Вимоги до оформлення ділових документів. Стандартизація ділових паперів.

5. Культура читання документації.

6. Види складних речень та розділові знаки в них.

7. Велика літера у власних назвах.

8. Основні реквізити автобіографії та характеристики (письмово оформити).

5.4. Заключний етап.

а) Оцінюються знання та вміння студентів, при чому обґрунтовується

кожна оцінка.

б) Оголошується домашнє завдання:

1. Основні труднощі слововживання та словозміни у діловому мовленні.

2. Оформлення наказу та розпорядження.

3. Правопис прізвищ та географічних назв.

в) Оголошується список літератури (основна / додаткова).



VI. Матеріали для методичного забезпечення.

6.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань, вмінь та навичок

підготовки студентів: індивідуальні картки (додаються);



6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття:

таблиці (6 штук); тестові завдання (2 варіанти) додаються.



6.3. Матеріали для методичного забезпечення заключного етапу заняття:

карти з завданнями (додаються).



6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів

викладені у відповідних методичних вказівках.


VII. Література

Основна:

1. Глущик С.В., Дияк О.В. Сучасні ділові папери. – К., 2002. – С. 26-51, 65, 74-75, 355, 365.

2. Ділова українська мова. Методичний посібник для студентів 1-го курсу медичного інституту. – Чернівці, 1996. – С. 19-21, 77, 88.

3. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.

4. Юкало В.Я. Культура мови. – Тернопіль, 1999. – С. 38-40.

Додаткова:

1. Український правопис. – 4-те вид. – К.: Наукова думка, 1994. – 241 с.

2. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, ін. – К.: Довіра, 1997. – 399 с.

3. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.

Методичну розробку підготувала

ст. викл. А.В.Ткач


Рецензія позитивна
Зав. кафедри, проф. М.М.Сидоренко


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка