Теоретико-методологічні засади



Сторінка24/25
Дата конвертації16.04.2016
Розмір6.23 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. ГОСТ 4661-76. Овчина меховая выделанная. ТУ – М.: Изд-во стандартов, 1984. – 8 с.

2. ГОСТ 2974-75. Шкурки кролика меховые выделанные. Общие технические условия. – М.: Изд-во стандартов, 1975. – 8с.

3. ДСТУ 2726-94 (ГОСТ 939-94). Шкіра для верху взуття. Технічні умови. – К.: Держстандарт України, 1995. - 14 с.

4. ДСТУ 3177-95. Шкіра. Номенклатура показників якості. – К.: Держстандарт України, 1995. – 19 с.

5. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991 – № 41, ст. 546.

6. Постанова Верховної Ради України „Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (188/98-вр, редакцiя вiд 05.03.1998) // Відомості Верховної Ради України вiд 13.10.1998 – 1998 р., № 38, стаття 248.

7. Розпорядження від 17.10.2007 р. №880-р «Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року» [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg

8. Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі у 2007 році: [стат. бюл.; відп. за вип. Прокопенко О. М.]. – Київ: Державний комітет статистики України, 2008. – 31 с.

9. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий цент «Академія», Тернопіль: Академія народного господарства, 2000. – Т.1. – 864 с.

10. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий цент «Академія», Тернопіль: Академія народного господарства, 2002. – Т.3. – 952 с.

11. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення / Алимов О. М., Даниленко А. І., Трегобчук В. М., Веклич О. О., Венгер В. В. – К.: НАН України; Об’єднаний ін-т економіки, 2005. – 540 с.

12. Загвойська Л. Д. Економічний аналіз інвестиційних проектів: навч. посіб. / [Загвойська Л. Д., Масенко Т. Є., Якуба М. М.; гол. ред. Р. Коник, ред. С. Нечай]. – Львів: Афіша, 2006. – 320 с.

13. Залесский Л. Б. Экологический менеджмент: Учеб. пособие для вузов / [Л. Б. Залесский] – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 220 с.

14. Запольский А. К. Основи екології / А. К. Запольский, А. І. Салюк. – Київ: Вища школа, 2003. –58 с.

15. Мельник Л. Г. Экологическая економика / Л. Г. Мельник. – Сумы: Университетская книга, 2001. – 350 с.

16. Методи оцінки екологічних втрат : [монографія] / Л. Г. Мельник, О. І. Корінцева. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 288 с.

17. Моисеев Н. И. Экология человечества глазами математика: Человек, природа и будущее цивилизации / Н. И. Моисеев. – М.: Мол. гвардия, 1988. – 254 с.

18. Павлова М. С. Экологический аспект химической технологии / М. С. Павлова. – М.: МГА легк. пр-сти, 1977. – 191 с.

19. Панасюк І. В. Основи екологічного менеджменту та екоаудиту : навч. посіб. / [І. В. Панасюк, Р. В. Луцик]. – Київ: «Наукові технології ХХІ», 2007. – 162с.

20. Промисловість України у 2001-2007 роках. [стат. зб.] – К.: Держкомстат України, 2008. – 304 с.

21. Рекомендації по створенню екологічно безпечних умов виробництва підприємств легкої та текстильної промисловості України у басейні р. Дніпро. – Київ: Київський державний університет технологій та дизайну, 1999. – 141с.

22. Реструктуризація промисловості в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку економіки: [колективна монографія за ред. д.е.н., проф. О. А. Кириченка, д.е.н., проф. М. П. Денисенка]. – К.: ТОВ «Дорадо-друк», 2009. – 719 с.

23. Санаєв В. Г. Сталий розвиток і економіка природокористування / В. Г. Санаєв, В. Я. Шевчук. – К.: Геопринт, 2004. – 214 с.

24. Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Львівської області / [М. І. Долішній, В. М. Трегобчук, Г. Д. Гуцуляк та ін.]. – Чернівці: Прут, 1999. – С. 149-150.

25. Статистичний щорічник України за 2007 рік / [за ред. О. Г Осауленка]. – К.: Консультант, 2008. – 571 с.

26. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) „Шляхом європейської інтеграції”/ Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

27. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів: збірник / М. В. Стріха, В. С. Шовкалюк, Т. В. Боровіч, Ж. І. Дубчак, А. О. Сєдов. – К.: Прок-Бізнес, 2009. – 40 с.

28. Сухарев С. М. Техноекологія та охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / [Сухарев С. М., Чудак С. Ю., Сухарева О. Ю.] – Львів: “Новий світ-2000”, 2004. – 256 с.

29. Тарасенко І. О. Методологічні положення сталого розвитку підприємств легкої промисловості / І. О. Тарасенко // Методологічні основи розвитку постіндустріальної економіки: [колективна монографія за ред. д. е. н., проф. М. П. Денисенка, д. е. н., проф. А. П. Гречан, к. е. н., доц. В. В. Лойко] / К.: Фітосоціоцентр, 2010. – 688 с. – С. 571-592.

30. Царенко О. М. Основи екології та економіка природокористування. Курс лекцій. Практикум : навч.посіб. / [Царенко О. М., Нєсвєтов О. О., Кадацький М. О.] – [2-ге вид., стер.]. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 400 с.

31. Kendall M. G. Rank Correlation Methods. - N.Y.: Hafner Publ.Go.,1995. – 196 p.

32. Данилкович А. Г. Екологічні аспекти сучасних технологій шкіряного та хутрового виробництва / А. Г. Данилкович, О. Г. Жигоцький // Зб. наук. праць SIET12-02. Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини. – 2002. – Вип. 12. – С. 51-53.

33. Данилкович А. Г. Екологічна оцінка відвернутого збитку при використанні ресурсозберігаючих технологій в шкіряно-хутровому виробництві / А. Г. Данилкович, Р. В. Луцик // Зб. наук. праць SIET8-00. Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини. – 2000. – Вип. 8.

34. Захаркін О. О. Оцінка еколого-економічного рівня машинобудівних технологій / О. О. Захаркін / Вісник Сумського державного університету, 2002. – № 7. – С. 69-77.

35. Кобушко І. М. Екологізація промислового виробництва як чинник стійкого розвитку економіки / І. М. Кобушко // Вісник Сумського державного університету. – 2009. – №1. – С. 5-9.

36. Ліщук В. І. Екологічні аспекти зневолошування-зоління шкіряної сировини / В. І. Ліщук // Вісник ХНУ. – 2005. – №5 Ч 1, Т 2. – С. 103-106.

37. Онуфрієнко О. Л., Луцик Р. В. Основи екології: методичні вказівки та контрольні завдання для самостійної роботи студентів всіх форм навчання // Онуфрієнко О. Л., Луцик Р. В.; відп. за вип. Р. В. Луцик. – К.: КНУТД, 2004. – 55 с.

38. Плаван В. П. Пути повышения экологичности процесса дубления кож / В. П. Плаван, А. Г. Данилкович, М. С. Павлова // Экотехнологии и ресурсосбережения, 2007. – № 3. – С.52-56.

39. Стукал О. О. Економічна активність підприємств легкої промисловості в екологічній сфері / О. О. Стукал, І. О. Тарасенко. // Хмельницький: Вісник ХНУ. - № 1, Т. 2. – 2006. – с. 187-191.

40. Тарасенко І. О. Динамічний аналіз потенціалу підприємства в системі управління сталим розвитком / І. О. Тарасенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 21.– С. 36-40.

41. Тарасенко І. О. Комплексна оцінка якості шкіри як складова конкурентоспроможності / І. О. Тарасенко, А. Г. Данилкович // Вісник Державної академії легкої промисловості України. – К.: ДАЛПУ, 2000. – № 3. – С. 110-114.

42. Тарасенко І. О. Методичні підходи до еколого-економічної оцінки відмочувально-зольних технологій виробництва шкіри / І. О. Тарасенко, О. О. Стукал, В. І. Ліщук, А. Г. Данилкович // Легка промисловість. – 2006. - № 3. – с. 43-45.

43. Тарасенко І. О. Оцінювання економічного потенціалу підприємства в контексті сталого розвитку / І. О. Тарасенко // Легка промисловість. – 2009. – № 4. – с. 58-61.

44. Тарасенко І. О. Показники якості для визначення конкурентоспроможності шкіри / І. О. Тарасенко, А. Г. Данилкович // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. – Львів: Інтереко, 1999. – Вип. 5. – С. 288-293.

45. Трегобчук В. Необхідність еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні / В. Трегобчук, О. Веклич // Економіка України. – 1997. – № 4. – С.12-22.

46. Шматков Г. Г. Системы ISO 14000 и НАССР 1800 как основа ресурсоенергозбережения и безопасной жизнедеятельности / Г. Г. Шматков // Збірник наукових праць 13-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. – Київ, 2003. – С. 44.

47. Щербак Ю. Устойчивое развитие и будущеe Украины / Ю. Щербак // Ежедневная всеукраинская газета «День», № 167. – 3 окт.2007 г.

48. Карпіщенко Т. О. Економічний механізм інновацій екологічної спрямованості: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.08.01 / МОН України. Сумський держаний ун-т. – Суми, 2000. – [Електронний ресурс] / Режим доступу до автореф.: http://www.lib.ua-ru.net

49. Половян О. В. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.02.03 / МОН України. Донецький національний ун-т. – Донецьк, 2005.

50. Цимбалюк С. Я. Методологія та методика еколого-економічної оцінки впливу хімічної та нафтохімічної промисловості на навколишнє середовище (на прикладі Київського регіону) : Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.08.01 / МОН України. НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – Київ, 2000. – [Електронний ресурс] / Режим доступу до автореф.: http://www.lib.ua-ru.net

51. Наукове обґрунтування та розробка заходів по зменшенню забруднення водних об’єктів підприємствами легкої та текстильної промисловості України в басейні Дніпра: [звіт про НДР/ДАЛПУ. № ГР-019721007225 / наук. керівник Р. В Луцик]. – К.:1999 р. – 135 с.

52. Деклараційний патент на винахід України (№ 98052677 С 30534 А С 09В 61/00, С 09В 69/00). Спосіб окиснювального фарбування хутра / О. П. Цимбаленко, І. О. Тарасенко, А. Г. Данилкович. – Опубл.15.11.2000. Бюл. № 6-11.

53. Склад для фарбування волосяного пориву хутра / Данилкович А. Г., Цимбаленко О. П., Журавський В. А., Волосовська М. П.; пантентотримач ДАЛПУ. – Патент на винахід, № 45435; зареєстр. Державним департаментом інтелектуальної власності від 15.04.2002.

54. Анализ эффективности систем управления окружающей средой ряда промышленных предприятий Республики Башкортостан [Електронний ресурс] / Иббатуллин У. Г., Сандалова Е. С. // Тезисы доклада. Международная конф. «Чистое производство как вклад в устойчивое развитие» (Москва, 6-9 декабря 2004 г.). – Режим доступу: http://centrecp.narod.ru/bareisha-rus.htm

55. Вовк В. Вступ країн Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу: вплив на екологічну політику та перспективи сталого розвитку (уроки для України). Резюме стратегічного дослідження Інституту громадянського суспільства // В. Вовк // [Електронний ресурс] : офіційний сайт Української асоціації Римського клубу / Режим доступу: http://clubofrome.org.ua/corweb/Article/9/

56. Дробноход Н. Устойчивое экологически безопасное развитие: украинский контекст [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.zn.ua/3000/3320/31183

57. Концепція переходу України до сталого розвитку [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.greenparty.ua/news/development/development-news_13880.html

58. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

59. Программы чистого производства как инструмент повышения эффективности деятельности предприятия [Електронний ресурс] / Барейша В. М., Арзамасова Е. Д. // Тезисы доклада. Международная конф. «Чистое производство как вклад в устойчивое развитие» (Москва, 6-9 декабря 2004 г.). – Режим доступу : http://centrecp.narod.ru/bareisha-rus.htm

60. Проект Концепції переходу України до сталого розвитку (№ 5749 від 02.07.2004) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua

61. Соціально-економічне становище України за січень–липень 2009 року. Повідомлення Державного комітету статистики України. Промисловість [Електронний ресурс] / Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua (див. 12.09.2009).

62. Элементы экологической оценки технологических процессов [Електронний ресурс] / Абдулина Е. Р., Абдулина Т. Н. – Режим доступу :http://www.science.ncstu.ru/articles/food



ПІСЛЯМОВА
Виконана науково-дослідна робота спрямована на вирішення важливих соціально-економічних проблем – вдосконалення управління розвитком легкої промисловості в умовах інтеграції України до СОТ. Вона узагальнює і розвиває теоретико-методологічні, методичні, та практичні питання збереження конкурентних переваг в галузі шляхом впровадження наукових досягнень у сфері менеджменту, правового забезпечення, управлінського обліку (зокрема, бюджетування), екологізації, інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств легкої промисловості. Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Причиною низької рентабельності серед підприємств легкої промисловості є широка розповсюдженість толінгових схем господарювання та недостатнє використання сучасних методичних підходів до управління витратами. В легкій промисловості України недостатньо ефективне використання потенціалу власних трудових ресурсів. Кризове становище легкої промисловості спричинене відсутністю системи управління розвитком підприємства, направленої на освоєння інновацій. На підприємствах спостерігаються низькі темпи оновлення основних фондів, напрямки їх оновлення не відповідають тенденціям технологічного розвитку.

2. З метою виявлення тенденцій розвитку галузі було проведено діагностику підприємств, з’ясовано, що:

- Україна забезпечена промисловими товарами власного виробництва лише на 60-65 %, інноваційною продукцією – на 25-30 %, а продукцією легкої промисловості на порядок менша;

- показники ефективності української легкої у порівнянні із аналогічними показниками розвинутих країн, нижчі. За рахунок імпорту покриваються потреби у ресурсах, високотехнологічному обладнанню, текстилі та виробів з нього (71,3 %);

- 70-80 % продукції легкої промисловості України виробляється за толінговими схемами. Підприємства потребують диверсифікації діяльності (підвищення обсягів виробництва на внутрішній ринок, за держзамовленням; експорт продукції; використання ін. форм кооперації);

- рівень економічного розвитку підприємств легкої промисловості оцінюється як низький, нестабільний, стиль управління – жорсткий, несприйнятливий до організаційних змін, що не сприяє впровадженню сучасних процесів контролю за діяльністю підприємств, наприклад, моделей бюджетування;

- протягом 2004-2010 рр. чисельність зайнятих в легкій промисловості скоротилася зі 150 до 90 тис. працівників; приховане безробіття у 2008 р. – 30-35 %; до 37 % працівників в галузі – передпенсійного і пенсійного віку;

- низькою є екологічна безпека підприємств галузі, на текстильну та шкіряно-взуттєву підгалузі припадає 85 % всіх скидів по галузі.

3. В ході роботи було визначено ризики і загрози для легкої промисловості в умовах дії правил СОТ:

- приток дешевшої імпортної продукції на внутрішній ринок України, що витісняє вітчизняну продукцію;

- збільшення експорту сировини для легкої промисловості;

- виникнення можливих обмежень в кооперації та торгівлі із країнами, з якими раніше було досягнуто домовленості про особливі умови сприяння та преференції;

- технологічне та кадрове відставання підприємств легкої промисловості порівняно з аналогічними в рамках учасників СОТ;

- обмеження субсидування експорту державою.

4. Запропоновано захисні механізми та дії в рамках дозволених правилами СОТ:

- здійснення заходів з обмеження імпорту виробів (у випадках, невідповідності санітарно-гігієнічним вимогам, стандартам України або завдання шкоду навколишньому середовищу);

- встановлення тарифів (зборів) на експорт та імпорт продукції з урахуванням потреб розвитку найменш розвинених галузей промисловості та таких, які переживають кризовий період;

- можливе квотування імпорту з метою уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам та тимчасовими проблемами з платіжним балансом країни;

- можливе квотування експорту сировини, коли внутрішня ціна на неї утримується на рівні, нижчому за світову ціну в результаті впровадження урядом плану стабілізації;

- перегляд норм безпечності продукції в разі, якщо це навмисно не спрямовано на створення перепон у міжнародній торгівлі;

- перші 8 років після вступу до СОТ не діють обмеження субсидіювання експорту, та додатково ще 2 роки, якщо в країні рівень ВВП на душу населення не перевищує 1000 дол. США, а товар, що субсидується, на світовому ринку не зайняв долю продаж вище 3,25 %.

5. З огляду на зазначене, дослідниками запропоновано концептуальні положення, щодо подальшого розвитку легкої промисловості України в умовах дії правил СОТ:

- з метою забезпечення вітчизняних переробних підприємств легкої промисловості новими видами екологічної сировини проводити політику сприяння інвестуванню в розробки та впровадження у виробництво нових хімічних волокон;

- забезпечуючи захист вітчизняного споживача, МОЗ України разом із Державною митною службою України запровадити цільові контрольні пункти розмитнення та санітарно-гігієнічного контролю за продукцією широкого вжитку, що надходить на митну територію України;

- підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників шляхом формування лояльності у вітчизняних та зарубіжних споживачів. Необхідно розробити та сертифікувати на вітчизняних підприємствах легкої промисловості системи управління навколишнім середовищем ISO 14000.

6. В умовах інтеграції України до СОТ вітчизняні підприємства проявляють нездатність забезпечити довгострокову стійку діяльність. Такому становищу передувало збільшення питомої ваги роботи за давальницькими схемами в Україні, яке мало наступні передумови:

- занепад підгалузей сільського господарства, які забезпечували підприємства легкої промисловості дешевою та якісною сировиною натурального походження;

- дефіцит якісних матеріалів та комплектуючих;

- брак оборотних коштів у підприємств;

- обмеженість доступу до кредитних ресурсів для забезпечення безперервної роботи;

- нерозвинені збутові мережі на підприємствах легкої промисловості України;

- небажання керівників підприємств працювати в умовах підвищеного ризику.

Робота за давальницькими схемами завжди повинна носити тимчасовий характер, тривале використання подібної схеми організації бізнесу «виснажує» основні фонди підприємств, руйнує збутову систему підприємств та спричиняє відтік найбільш кваліфікованих фахівців. Майбутній розвиток легкої промисловості України повинен базуватися на реструктуризації підприємств галузі, які працюють за толінговими схемами. Диверсифікація діяльності підприємств легкої промисловості можлива за кількома напрямками, зокрема:

1. Розширення виробництва продукції для внутрішнього ринку (активізація збуту; виробництво продукції за державним замовленням).

2. Розширення обсягів виробництва продукції для закордонних ринків (експорт продукції за кордон власними силами; активне використання інших форм міжнародної кооперації).

Розвиток товару та розширення реалізації продукції на внутрішньому ринку потребує:

- прискореного гармонійного розвитку підприємств, які постачають сировину швейним;

- створення кластерних об’єднань в легкій промисловості;

- створення в Україні гуртового ринку швейних виробів;

- сприяння розвитку міжнародної виставкової діяльності в галузі;

- активізація підготовки персоналу для підприємств легкої промисловості.

Виробництво за держзамовленнями особливо ефективне при підтримці підприємств у «міжсезоння», потребує:

- значних бюджетних асигнувань;

- вдосконалення тендерних процедур, забезпечення прозорості їх проведення;

- створення галузевої системи моніторингу за виробничими витратами підприємств.

Експорт продукції легкої промисловості є одним із найпривабливіших способів розвитку галузі, особливо враховуючи позитивний іноземний досвід, потребує:

- визначення пріоритетності географічного спрямування експорту;

- прискорення процесу отримання сертифікатів якості продукції ISO-9001 та якості й безпеки виробничих систем ISO-14000 вітчизняними підприємствами.

Міжнародна виробнича кооперація прийнятна у випадку рівноправного партнерства суб’єктів господарювання, перевага – розділення витрат, інвестицій та ризиків між кількома партнерами. Конкурентної переваги в такий спосіб можна досягти за наступних умов:

- обидві сторони однаково компетентні, що дасть змогу створити синергійний ефект;

- партнери повинні мати унікальний продукт або технологію;

- доцільно об’єднувати сильнішого ринкового гравця та компетентнішого технологічно виробника.

7. Київський національний університет технологій та дизайну є одним з трьох ВНЗ в Україні, які є профільними в галузі легкої промисловості. Тому колектив науковців на період 2011-2012 рр. планує здійснювати подальше дослідження в рамках обраного напрямку за темою: «Методичні засади переходу до нової архітектури легкої промисловості України на базі моделей сталого економічного розвитку».

В умовах прискореної лібералізації міжнародної торгівлі, що має місце із вступом України до СОТ, загострюється необхідність розробки програм розвитку вітчизняної легкої промисловості виключно на основі використання недирективних економічних важелів управління. Застосування подібних підходів в перспективі має лише підвищити економічну безпеку та незалежність підприємств, посилити відповідальність менеджерів за прийняті управлінські рішення, налагодити систему «природного відбору» лише найсильніших ринкових гравців. В той же час, сподіваємося, що лібералізація управління у сфері торгівлі та виробничо-господарської діяльності в легкій промисловості не означатиме відходу від використання сучасних наукових підходів та досягнень, а навпаки, – призведе до активізації науково-дослідницької роботи на підприємствах, в рамках їх об'єднань, навчальних закладів та науково-дослідних установ, в тому числі й Київського національного університету технологій та дизайну.


ПЕРЕЛІК РИСУНКІВ


РОЗДІЛ 1

Рисунок 1.1

Частка продукції металургії в структурі експорту/імпорту за період 2006-2009 рр. по Україні

41


Рисунок 1.2

Частка продукції машинобудування в структурі експорту/імпорту за період 2006-2009 рр. по Україні

42


Рисунок 1.3

Частка продукції АПК та сільського господарства в

структурі експорту/імпорту за період 2006-2009 рр. по Україні



43


Рисунок 1.4

Частка продукції хімічної промисловості в структурі експорту/імпорту за період 2006-2009 рр. по Україні

44


Рисунок 1.5

Частка продукції легкої промисловості в структурі експорту/імпорту за період 2006-2009 рр. по Україні

45


Рисунок 1.6

Динаміка надходження в Україну прямих іноземних інвестицій за кварталами за період 2007-2008 рр.

48



РОЗДІЛ 2

Рисунок 2.1

Схема роботи за договором толінгу

79

Рисунок 2.2

Умови, необхідні для виникнення інтрапренерства на підприємстві

88


Рисунок 2.3

Організація інтрапренерства в рамках одного підприємства (всередині)

89


Рисунок 2.4

Організація інтрапренерства із зовнішньою підприємницькою одиницею

90


Рисунок 2.5

Організація інтрапренерства великих об'єднань

91

Рисунок 2.6

Частки експорту та імпорту швейної продукції у 2010 р., %

104


Рисунок 2.7

Алгоритм прийняття рішення про участь компанії у ВЯЗ

106

Рисунок 2.8

Динаміка кількості виставково-ярмаркових заходів в Україні за тематикою легкої промисловості до загалу у період 2006-2010 рр. (%)

107



РОЗДІЛ 3

Рисунок 3.1

Основні етапи розвитку системи

117

Рисунок 3.2

Структура економічного потенціалу підприємства

130

Рисунок 3.3

Взаємозв'язок економічного потенціалу та ринкової вартості підприємства

131


Рисунок 3.4

Концептуальний підхід до управління економічним розвитком підприємства

133


Рисунок 3.5

Піраміда пропорційності економічного розвитку підприємства за його потенціалами

134


Рисунок 3.6

Модель формування та реалізації економічного

потенціалу підприємства в контексті сталого розвитку


140


Рисунок 3.7

Стратегія сталого розвитку підприємства

142

Рисунок 3.8

Модель процесу динамічного аналізу економічного потенціалу підприємства в контексті сталого розвитку

144


Рисунок 3.9

Завдання бюджетування

152

Рисунок 3.10

Етапи процесу вибору моделі бюджетування для текстильного підприємства

154


Рисунок 3.11

Реалізація заходів щодо зниження витрат підприємства

156

Рисунок 3.12

Процес контролю і коригування бюджетів

156

Рисунок 3.13

Матриця вибору моделі бюджетного управління

162

Рисунок 3.14

Обґрунтування вибору моделі бюджетування для досліджуваних текстильних підприємств

164


Рисунок 3.15

Схема зведеного бюджету текстильного підприємства

166


РОЗДІЛ 4

Рисунок 4.1

Динаміка зміни середньооблікової чисельності працівників на підприємствах легкої промисловості України за період 2004-2010 рр.

196


Рисунок 4.2

Зв'язок між поведінкою окремого працівника та ефективністю процесу реалізації стратегії підприємства

201


Рисунок 4.3

Динаміка частки середньорічної кількості працівників легкої промисловості у загальній кількості працівників промисловості України, %

210


Рисунок 4.4

Динаміка середньомісячної заробітної плати в легкій промисловості по Україні за період 2000-2008 рр.

213


Рисунок 4.5

Етапи управління трудовим потенціалом підприємства

220

Рисунок 4.6

Система показників оцінки трудового потенціалу підприємства

223



РОЗДІЛ 5

Рисунок 5.1

Основні цикли процесів управління знаннями

257

Рисунок 5.2

Етапи управління знаннями підприємства

260

Рисунок 5.3

Модель інфологічної структури системи навчання підприємства

264


Рисунок 5.4

Проблемно-діагностична модель підприємства, орієнтованого на знання

270


Рисунок 5.5

Складові збалансованої системи показників підприємства, що прагне до досконалості

271


Рисунок 5.6

Проблемно-діагностична модель для підприємства ВАТ «Глорія Джинс»

273


Рисунок 5.7

Матриця коефіцієнтів кореляції між показниками

277


РОЗДІЛ 6

Рисунок 6.1

Структурно-логічна схема екологічного менеджменту підприємства легкої промисловості

298


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка