Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації


У сьомому розділі «Аналіз і узагальнення результатів досліджень»



Сторінка4/5
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.14 Mb.
#17404
ТипАвтореферат
1   2   3   4   5
У сьомому розділі «Аналіз і узагальнення результатів досліджень» сформульовано основні результати дисертаційної роботи відповідно до мети і завдань дослідження, які дозволили вирішити актуальну наукову проблему, сформувати цілісну систему знань про підготовку спортсменів високої кваліфікації з урахуванням професіоналізації олімпійського спорту (на прикладі легкої атлетики). Охарактеризовано теоретичну і практичну значущість отриманих результатів, обговорено дискусійні питання.

У ході досліджень було отримано три групи даних: ті, що підтверджують, доповнюють і абсолютно нові, які складають цілісну систему наукових знань про підготовку спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації.

Результати досліджень підтвердили дані про те, що зміни, які відбулися в останні роки в олімпійському спорті (професіоналізація, комерціалізація), призвели до змін у підготовці спортсменів (В. М. Платонов, 2004, 2010; Ф. П. Суслов, 2007), що викликало необхідність у даному дослідженні. Показано, що наявність великого обсягу розрізнених даних не дозволяє вирішити питання раціональної побудови підготовки легкоатлетів високої кваліфікації в умовах професіоналізації.

У сучасній теорії підготовки спортсменів, на відміну від наявних раніше підходів, теорія спортивних змагань і змагальної діяльності спортсменів розглядалась не як природне продовження теорії спортивного тренування, а виступала в ній первинним системоутворювальним чинником, що зумовлює структуру і зміст усієї системи спортивної підготовки спортсменів, включаючи використання позатренувальних і позазмагальних чинників, що підвищують ефективність підготовки легкоатлетів високої кваліфікації.

Доповнені і розширені наукові дані (О.В. Балахнічев, 2004; А.І. Колесов, Н.А. Ленц, Є.А. Разумовський, 2003; А.А. Красніков, 2006; Ф.П. Суслов, 2003; С.П. Шепель, 1999) щодо системи змагань з легкої атлетики на сучасному етапі.

Вперше систематизовано змагання з легкої атлетики різних форматів, визначено їхні ієрархічні рівні, досліджено їх рейтинги; визначено тенденції, які суттєво впливають на підготовку спортсменів високої кваліфікації (інтеграція в єдину систему змагань форматів олімпійського і професійного спорту; розширення мережі змагань і географії їх проведення на усіх континентах; звуження програми змагань за персональними запрошеннями порівняно з Іграми Олімпіад, чемпіонатами світу, компактна організація їх проведення протягом одного дня за скороченою програмою; гнучка система внесення змін у правила змагань; формування ієрархічних рівнів змагань за персональними запрошеннями і серійність їх проведення).  Сформовано раціональну систему змагальної діяльності легкоатлетів високої кваліфікації з урахуванням сучасного календаря змагань, динаміки спортивних результатів та місць, які посіли спортсмени; показників участі у змаганнях; найсильніших спортсменів світу, які спеціалізуються у різних видах легкої атлетики. Визначено загальні тенденції участі у змаганнях протягом року найсильніших спортсменів світу за останнє десятиріччя порівно з 80–90-ми роками.

Доповнені і розширені наукові дані (І.А. Тер-Аванесян, 2000; Ф.П. Суслов, 2001) щодо побудови тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у різних дисциплінах легкої атлетики, на сучасному етапі на підґрунті визначення таких тенденцій: зменшення обсягів загальнопідготовчих вправ протягом року, використання засобів спеціальної фізичної підготовки у режимах, близьких до змагальних в умовах професіоналізації; щодо системи чинників підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності (L. Burke, R. Maughan, 2007).

Результати досліджень стали підґрунтям формулювання і обґрунтування основних базових положень щодо підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації, спрямованої на формування специфічного способу життя спортсменів при збалансованості усіх складових протягом 24 год. на добу та річної підготовки.

Доповнені і розширені уявлення про структуру і зміст річної підготовки (В.М. Д’ячков, 1975; А.П. Стрижак; D.A. Pfaff, 2007; G.I. Popow, 2002), усі елементи яких об'єднані загальним педагогічним завданням – досягненням стану найвищої готовності спортсмена, що забезпечує успішний виступ в Іграх Олімпіад, з урахуванням специфіки легкоатлетичної дисципліни на підґрунті оптимізації участі у змаганнях протягом року, раціонального співвідношення засобів різної переважної спрямованості і підходів індивідуального їх розподілу, використання педагогічних засобів профілактики травматизму, гіпергравітаційних стимуляторів у системі річної підготовки.

Для вирішення завдань планомірної підготовки до головних змагань року і одночасного підвищення ефективності змагальної діяльності у престижних турнірах за персональними запрошеннями розроблено багатоциклові моделі річної підготовки. Визначено зміст спортивного тренування щодо підвищення базових і спеціальних компонентів підготовленості та виведення спортсменів на високий рівень готовності у головних змаганнях з урахуванням специфіки легкоатлетичних стрибків.


ВИСНОВКИ
1. Аналіз науково-методичної літератури і передового практичного досвіду свідчить про те, що однією з основних тенденцій, яка визначає на сучасному етапі розвиток олімпійського спорту, є його професіоналізація. Вона веде до формування професій, тісно пов'язана політизацією, соціалізацією і комерціалізацією спорту, що проявляється у розширенні спортивного календаря, значущості комерційних змагань, зростанні соціальної і політичної привабливості успіхів у Іграх Олімпіад, чемпіонатах світу. Це призводить до протиріч, створює проблему для раціональної побудови спортивної підготовки за умов, що змінилися, і особливо гостро проявляється в сучасній легкій атлетиці. У цьому виді спорту процеси професіоналізації протікають інтенсивніше, ніж в усіх інших, що стало підґрунтям для вибору його у якості моделі. Значний обсяг знань, накопичений зусиллями цілої низки фахівців різних країн, які упродовж багатьох десятиріч вивчають проблематику легкої атлетики, на жаль, отримано без урахування цього чинника. У зв'язку з чим постає проблема об'єднання усього масиву накопичених знань, що стосуються окремих складових системи підготовки, в цілісну систему з урахуванням професіоналізації спорту. Виникає необхідність проведення досліджень спортивних змагань, змагальної діяльності легкоатлетів, змісту спортивного тренування, чинників підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності і періодизації річної підготовки.

2. Професіоналізація сучасного олімпійського спорту проходить таким же шляхом, яким раніше розвивались американські професійні види (бейсбол, американський футбол) і велосипедний спорт. Основна мета професіоналізації сучасної легкої атлетики – створення спортивного видовища, а основна функція – приносити прибуток. У цьому виді проявляються характерні особливості, властиві професійному спорту:



  • формування спортивної еліти із «зірок» світової легкої атлетики;

  • формування системи соціального захисту видатних спортсменів;

  • реформування системи змагань, створення жорсткої конкуренції, без якої легкоатлетичний спорт втрачає свою привабливість.

3. Сучасна система змагань з легкої атлетики знаходиться у безперервному розвитку, характеризується розмаїттям змагань, які систематизовано і ранжировано залежно від значення, масштабів, вирішуваних завдань, характеру організації, фінансових і рейтингових стимулів, і функціонує на п’яти рівнях:

  • перший – легкоатлетична програма Ігор Олімпіад і змагання Всесвітньої легкоатлетичної серії, до якої входять чемпіонати і Кубки світу з легкої атлетики;

  • другий – змагання за персональними запрошеннями, що складається з підрівнів, розташованих від вищого до нижчого: Діамантова ліга; серія одноденних турнірів у всьому світі «Світовий виклик ІААФ»; змагання серії «Вищий клас ІААФ» і «Виклики ІААФ» з багатоборств, спортивної ходьби і метання молота; змагання з бігу по шосе;

  • третій – змагання Континентальних асоціацій;

  • четвертий – змагання національних федерацій;

  • п'ятий – регіональні змагання.

4. Тенденціями розвитку системи змагань в умовах професіоналізації легкоатлетичного спорту є:

  • глобалізація і розширення спортивних календарів;

  • інтеграція в єдину систему змагань форматів олімпійського і професійного спорту;

  • розширення мережі змагань і географії їх проведення на різних континентах;

  • звуження програми змагань за персональними запрошеннями порівняно з Іграми Олімпіад, чемпіонатами світу;

  • компактна організація проведення змагань за персональними запрошеннями протягом одного дня за скороченою програмою в одне коло для обмеженої кількості учасників;

  • внесення змін до правил змагань в окремих легкоатлетичних дисциплінах з метою підвищення динамічності програми;

  • формування ієрархічних рівнів змагань за персональними запрошеннями з урахуванням спортивних результатів, показаних легкоатлетами на змаганнях, рівня їхньої професійної майстерності (місце у світових рейтингах, титули, рекорди світу, установлені у конкретному змаганні), з орієнтацією на включення у програму тих легкоатлетичних дисциплін, які можуть приносити прибутки при розподілі їх на категорії «Вищий клас», «Класичні», «Популяризаторські»;

  • орієнтація на ті дисципліни легкої атлетики, які найбільш популярні серед глядачів;

  • серійність проведення окремих змагань за персональними запрошеннями з короткими інтервалами 4–6 днів між етапами серії із заохоченням безперервної участі спортсменів у вигляді системи очок за призове місце, грошових винагород і розіграшу джек-пота у змаганнях вищого рівня.

5. Професіоналізація у легкій атлетиці призводить до значних змін у змагальній діяльності спортсменів високої кваліфікації, що впливає на побудову спортивної підготовки і шляхи її удосконалення:

  • поступове збільшення кількості змагань у найсильніших спортсменів світу (чоловіки і жінки) у різних дисциплінах легкої атлетики наприкінці 80-х років, досягнення максимальних значень у 90-ті роки при достовірній вірогідності (p < 0,05), окрім марафонського бігу (p > 0,05); зменшення кількості змагань від 4,20 до 21,53 % (чоловіки), від 4,47 до 15,07 % (жінки) у спортивної еліти у
    2000-х роках порівняно з попереднім десятиріччям (p < 0,05), незважаючи на розширення спортивного календаря;

  • збільшення кількості основних змагань у циклічних і ациклічних легкоатлетичних дисциплінах у чоловіків і жінок (спортивна еліта) до 50–60 % від загальної кількості змагань протягом року;

  • розширення у часі і розподіл виступів у змаганнях переважно протягом
    4–5 місяців (весна–літо–осінь) при переїздах легкоатлетів (спортивна еліта) на різні континенти;

  • оптимізація й індивідуалізація змагальної практики у найсильніших легкоатлетів світу, незважаючи на значне розширення спортивного календаря, з метою успішного виступу на Іграх Олімпіад, чемпіонатах світу, а також підвищення якісних характеристик змагальної діяльності у престижних турнірах за персональними запрошеннями при демонстрації високих спортивних результатів протягом сезону у межах 1–3 % особистого спортивного результату;

  • виступ спортсменів високої кваліфікації (спортивна еліта), які спеціалізуються у різних дисциплінах легкої атлетики, переважно у престижних одноденних змаганнях за персональними запрошеннями з високими призовими фондами;

  • серійний розподіл змагань у провідних легкоатлетів світу протягом року – від однієї до чотирьох серій з короткими інтервалами часу між стартами (3–6 днів).

6. Професіоналізація спорту стала потужним стимулом для пошуку шляхів збільшення тривалості спортивної кар’єри, як дієвого чинника оптимізації системи підготовки спортивно-педагогічного і організаційного характеру. За останні десятиріччя збільшилась тривалість спортивної кар’єри найсильніших легкоатлетів світу: межа найвищих досягнень порівняно з 80-ми роками збільшилася на 1,68–4,93 року
у бар'єрному бігу, бігу на короткі і середні дистанції, у стрибку у висоту і довжину й у штовханні ядра (p < 0,05), на 0,72–1,81 року у бігу на 1500 м, метанні диска і десятиборстві (p > 0,05); на 3,43–4,93 року у бігу на 100 м, 100 м з бар'єрами, у стрибку у довжину (p < 0,05) і на 1,2–2,03 року у бігу на 800 м, марафонському бігу, стрибку
у висоту, штовханні ядра, семиборстві при p > 0,05 і знизилася у бігу на довгі дистанції у чоловіків на 4,35 року (p < 0,05). Світові рекорди у циклічних дисциплінах легкої атлетики (спринт) було встановлено у віці від 22 до 32 років, а у ациклічних (стрибки, метання) – від 23–31 року (чоловіки і жінки).

Найвищі вікові показники збереження досягнень характерні для спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі на 50 км (чоловіки) – 80 %; у метанні диска (жінки) – 76,7 %; у марафонському бігу (жінки) – 73,3 %; у бігу на 800 м (жінки) –


73,3 %; у стрибку в довжину (жінки) – 66,7 %; у стрибку з жердиною – 66,7 % (жінки); у бігу на 10 000 м – 66,7 % (жінки).

Кількість жінок, які знаходяться у зоні підтримання високих спортивних результатів, на 23,55 % перевищує кількість чоловіків. Багато з них зуміли поєднати спортивний режим з виконанням жінкою особливої біосоціальної ролі в суспільстві – створенням сім'ї, народження дітей.

Виступи у невиправдано великій кількості змагань призводять до порушення закономірностей і принципів підготовки до головних змагань, до виснаження адаптаційних ресурсів організму, збільшують небезпеку для здоров'я, істотно підвищують ризик травм і захворювань. Тому необхідно представити процес підготовки і змагальної діяльності у вигляді єдиної збалансованої системи, яка орієнтована на максимальну реалізацію природних здатностей, здібностей та на високоефективну змагальну діяльність.

7. Сучасними тенденціями побудови тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у різних дисциплінах легкої атлетики, в умовах професіоналізації спорту, що впливають на його удосконалення, є:



  • вдосконалення різних сторін підготовленості;

  • збільшення частки спеціально-підготовчих вправ у процесі спортивного тренування;

  • моделювання змагальної діяльності в умовах тренувального процесу;

  • різке зменшення майже вдвічі частки засобів загальнофізичної підготовки, тренувальних засобів у режимах, що не відповідають вимогам змагальної діяльності у циклічних і ациклічних дисциплінах легкої атлетики;

  • підвищення вимог до вдосконалення техніко-тактичної майстерності, профілактики травматизму у процесі тренування;

  • широке використання у тренувальному процесі сучасних технічних засобів;

  • формування сукупності найважливіших компонентів спеціальної підготовленості спортсменів високої кваліфікації з урахуванням специфіки виду легкої атлетики, індивідуальних особливостей спортсменів, статевого диморфізму, змін у системі змагань на підставі раціонального співвідношення вправ різної переважної спрямованості у єдності з реалізаційними, профілактичними і енергозберігальними технологіями.

8. Ефективність системи підготовки спортсменів високої кваліфікації визначається раціональним використанням сукупності чинників підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності при зростанні значущості соціально-економічних і організаційних чинників, що включають соціальний захист прав спортсмена; заохочувальні заходи за екстремальну багаторічну діяльність і високі досягнення на світовій спортивній арені; створення сприятливого мікроклімату й умов для ефективної тренувальної та змагальної діяльності, заходів з охорони здоров'я; стабільний розпорядок протягом доби: повноцінний відпочинок, сон; раціональне харчування; застосування профілактичних, енергозберігальних і інноваційних технологій, що включають сучасне програмне забезпечення, різноманітні тренувальні пристрої, в яких знаходять своє втілення ідеї прикладної кібернетики і кінезіології, що сприяють поєднаному розвитку рухових якостей і технічної майстерності у спортивній практиці легкоатлетів; створення міжнародних центрів підготовки для вдосконалення спортивної майстерності.

9. Підготовка спортсменів високої кваліфікації на сучасному етапі розвитку легкоатлетичного спорту – професіоналізації – спрямована на формування специфічного способу життя при збалансованості усіх складових протягом 24 год. на добу, що спирається на гармонійне співвідношення змагальної і тренувальної діяльності (19,8 %); позазмагальних чинників (освіта, самоосвіта, раціональне харчування, відновлювальні заходи – 39,2 %, повноцінний відпочинок, сон – 41 %) при підвищенні ефективності спільної діяльності фахівців різного профілю з орієнтацією спортсменів високої кваліфікації на збереження здоров'я і профілактику травматизму в процесі тренувальної і змагальної діяльності та поза нею.

10. Спортивна підготовка в умовах професіоналізації спорту – складний, цілісний, динамічний, безперервний процес, який будується при гармонійному співвідношенні спортивного календаря, спортивного тренування, чинників підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності за дотримання таких принципових положень:


  • оптимізація змагальної практики протягом року і багаторічного вдосконалення; участі у змаганнях з короткими інтервалами (3–6 днів) між ними не більше двох до головних змагань; припинення змагальної практики за 2–3 тижні до головних змагань чотириріччя; зменшення кількості основних змагань до 30–40 % залежно від специфіки дисципліни у роки проведення Ігор Олімпіад з метою збереження адаптаційного резерву спортсменів високої кваліфікації; оптимальне збільшення у системі річної підготовки кількості змагань, що безпосередньо моделюють умови і регламент головних «багатоденних» змагань; підписання контрактів на участь у змаганнях у терміни, що не порушують закономірностей виходу на пік готовності у головних змаганнях, виконання відбіркових нормативів ІААФ на участь у Іграх Олімпіад у рік, що передує їх проведенню;

  • формування сукупності найважливіших компонентів спеціальної підготовленості спортсменів високої кваліфікації на підставі раціонального співвідношення вправ різної переважної спрямованості при зменшенні загальних обсягів тренувальної роботи залежно від індивідуальних можливостей на 10–15 % у єдності з технологіями, які забезпечують максимальну реалізацію природних здатностей та здібностей, зменшують ризик травм і захворювань;

  • раціональне застосування комплексу соціально-економічних, організаційних, педагогічних, психологічних, медико-біологічних чинників, інноваційних технологій; розвиток матеріально-технічної бази, що відповідає світовим стандартам при підвищенні якості послуг фахівців різного профілю.

11. Розроблено моделі річної підготовки до головних змагань року в умовах професіоналізації спорту у вигляді самостійних структурних одиниць у процесі багаторічного вдосконалення. Моделі диференційовані на підґрунті орієнтування на кінцеві результати і сформовані у вигляді мети.

У роки проведення Ігор Олімпіад доцільним є планування річної підготовки на підставі трьох самостійних структурних утворень, усі елементи яких об'єднані загальним педагогічним завданням – досягнення стану найвищої готовності спортсмена, що забезпечує успішний виступ у головних змаганнях чотириріччя з урахуванням специфіки видів легкої атлетики; змін календаря змагань, на підставі оптимізації та індивідуалізації змагальної практики, раціонального співвідношення тренувальних засобів різної переважної спрямованості у структурних утвореннях, що включають вправи педагогічного впливу профілактики травматизму, застосування гіпергравітаційних стимуляторів, які дозволяють інтегрально вдосконалювати фізичні якості та техніку рухових дій.

Для досягнення заданих спортивних результатів на чемпіонатах світу й у раціональній кількості змагань за персональними запрошеннями доцільним є планування річної підготовки на підставі чотирьох самостійних структурних утворень, що базується на раціональному формуванні і підтримці базових і спеціальних компонентів підготовленості з використанням доцільно обґрунтованого складу засобів різної переважної спрямованості у поєднанні із запропонованим підходом профілактики травматизму. Вона дозволяє створювати умови для специфічної адаптації функціональних систем у різних макроциклах і забезпечувати вирішення двох завдань: 1) збільшення на 20 % участі у змаганнях протягом року, підвищення якості участі у серії престижних турнірів за персональними запрошеннями; 2) високий рівень готовності до стартів чемпіонатів світу і Європи.

12. Для підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності розроблено різні варіанти побудови мікроциклів при коротких інтервалах між змаганнями (3–4 дні). Після змагань планується відновлювальний триденний або чотириденний мікроцикл з метою забезпечення оптимальних умов для перебігу відновлювальних і адаптаційних процесів в організмі спортсмена з невисоким сумарним навантаженням у тренувальних заняттях, широким застосуванням засобів активного відпочинку. Перший день після змагання присвячується фізичному і психічному відновленню. Другий день передбачає планування заняття з малою або середньою величиною навантаження (25–40 %) з урахуванням специфіки легкоатлетичної дисципліни. Третій день (величина навантаження мала – 30 %) присвячений відновлювальним заходам, психологічній підготовці до майбутнього змагання. При інтервалі між змаганнями у чотири дні на другий або третій день після змагання проводиться тренувальне заняття комплексної спрямованості з навантаженням 40–60 % для підтримання досягнутого рівня фізичної, технічної і психічної підготовленості відповідно до специфіки легкоатлетичної дисципліни. Кількість таких серій до головних змагань протягом річної підготовки не повинна перевищувати двох разів.

13. Результати проведених досліджень відкривають перспективи для широкого впровадження у процес підготовки організаційних засад, програмно-нормативної бази, поглибленої розробки проблеми підготовки стосовно окремих дисциплін і видів змагань. Ці матеріали дослідження можуть використовуватися для інших видів спорту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Роботи, в яких відображено основні наукові результати дисертації

Монографія

1. Козлова Е. К. Подготовка спортсменов высокой квалификации в условиях профессионализации легкой атлетики : [монография] / Е. К. Козлова. – К. : Олимп. лит., 2012. – 368 с. : ил., табл. – библиогр. : с. 340–367.



Статті у фахових виданнях

1. Козлова Е. К. Моделирование и контроль соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в прыжках в высоту / Е. К. Козлова // Наук. вісник Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2003. – № 11. – С. 222–228.

2. Козлова О. К. Професіоналізація легкоатлетичного спорту / О. К. Козлова
// Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2008. – № 2. – С. 17 – 22.

3. Козлова О. К. Змагання в умовах професіоналізації легкої атлетики


/ О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фіз. виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова. – Х., 2008. – № 12. – С. 53–62.

4. Козлова О. К. Система рейтингової оцінки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації легкої атлетики / О. К. Козлова // Спорт. вісник Придніпров’я. – 2008. – № 3/4. – С. 149–153.

5. Козлова О. К. Легкоатлетичні менеджери та їх вплив на підготовку спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації легкої атлетики
/ О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2008. – № 10. – С. 66–69.

6. Козлова Е. К. Соревновательная деятельность бегунов на короткие дистанции высокой квалификации в условиях профессионализации легкой атлетики


/ Е. К. Козлова // Наука в олимп. спорте. – 2009. – № 2. – C. 93–101.

7. Козлова О. К. Категорії змагань та їх рейтингова характеристика в умовах професіоналізації легкої атлетики / О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фіз. виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2009. – № 12. – С. 90–94.

8. Козлова Е. К. Соревнования в системе подготовки спортсменов высокой квалификации в условиях профессионализации легкой атлетики / Е. К. Козлова
// Наука в олимпийском спорте. – 2010. – № 1. – C. 20–30.

9. Козлова О. К. Змагальна практика легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації – чемпіонів та призерів Ігор ХХІХ Олімпіади у Пекіні протягом року / О. К. Козлова


// Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2010. – № 1. – С. 20–25.

10. Козлова О. К. Рейтинг країн у легкій атлетиці в умовах професіоналізації / О. К. Козлова // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2010. – № 2. – С. 17–21.

11. Козлова О. К. Особливості системи спортивного тренування спортсменів високої кваліфікації в різних видах легкої атлетики в умовах професіоналізації / О. К. Козлова // Спорт. вісник Придніпров’я. – 2010. – № 3. – С. 77–80.

12. Козлова Е. К. Современные технологии применения средств воздействия на опорно-двигательный аппарат квалифицированных легкоатлетов в условиях гипо- и гипергравитации / Е. К. Козлова // Вісник Чернігів. нац. пед. ун-ту. – Чернігів, 2011. – Вип. 91, т. 2. – C. 64–68.

13. Козлова О. К. Вплив професіоналізації легкоатлетичного спорту на вікові межі збереження вищої спортивної майстерності спортсменів високої кваліфікації / О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. – Х. : ХДАДМ (ХХПІ),
2011. – № 4. – С. 88–90.

14. Козлова О. К. Основні напрями удосконалення підготовки легкоатлетів високої кваліфікації в умовах професіоналізації / О. К. Козлова // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2011. – № 21 (2). – С. 23–27.

15. Козлова О. К. Напрями дослідження проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики) / О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фіз. виховання і спорту: зб. наук. праць / за ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2011. – № 12. – С. 42–45.

16. Козлова О. К. Питання кадрового забезпечення легкоатлетів високої кваліфікації в умовах професіоналізації / О. К. Козлова // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2011. – № 22 (3). – С. 23–28.

17. Козлова Е. К. Особенности соревновательной и тренировочной деятельности спортсменок высокой квалификации, специализирующихся в различных дисциплинах легкой атлетики / Е. К. Козлова // Спортивная медицина. – 2012. – № 1. – С. 41–47.

18. Козлова Е. К. Особенности подготовки легкоатлетов высокой квалификации в условиях профессионализации / Е. К. Козлова // Спорт. вісник Придніпров’я. –


2012. – № 1. – С. 136–146.

19. Козлова О. К. Особливості побудови мікроциклів легкоатлетів високої кваліфікації при кількох змаганнях протягом тижня / О. К. Козлова // Теорія і практика фіз. виховання. – 2012. – № 1. – С. 64–71.

20. Козлова О. К. Чинники підвищення ефективності змагальної і тренувальної діяльності в системі підготовки легкоатлетів високої кваліфікації / О. К. Козлова
// Теорія і практика фіз. виховання. – 2012. – № 2. – С. 13–19.

21. Козлова О. К. Характеристика тренувального процесу легкоатлетів-стрибунів на етапі збереження вищої спортивної майстерності у річному циклі підготовки


/ О. К. Козлова, С. П. Совенко // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2006. – № 2. – С. 57–61. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

22. Козлова О. К. Побудова тренувального процесу легкоатлетів-стрибунів протягом року на етапі збереження вищої спортивної майстерності / О. К. Козлова, С. П. Совенко // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2010. – № 3. – С. 37–42. Особистий внесок автора полягає у постановці проблеми, пошуку шляхів її вирішення, формулюванні основних ідей.

23. Бобровник В.І. Професіоналізація сучасної легкої атлетики / В. І. Бобровник, О. К. Козлова // Теорія і методика фіз. виховання. – 2004. – № 2. – С. 2–8. Особистий внесок автора полягає в узагальненні наукових даних та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

24. Особенности биомеханической структуры соревновательной деятельности в прыжке в высоту у мужчин / [В. И. Бобровник, Е. К. Козлова, А. В. Колот, И. В. Хмельницкая] // Наука в олимп. спорте. – 2004. – № 2. – С. 123–128. Особистий внесок автора полягає в узагальненні результатів дослідження.

25. Бобровник В. І. Перспективи удосконалення технічної майстерності у стрибку у висоту / В. І. Бобровник, О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фіз. виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. – 2005. – № 24. – С. 19–28. Особистий внесок автора полягає інтерпретації отриманих результатів дослідження.

26. Современная технология контроля в прыжковых дисциплинах легкой атлетики / [В. И. Бобровник, Е.  К. Козлова, А. В. Колот и др.] // Наука в олимп. спорте. – 2004. – № 1. – С. 137–150. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

27. Бобровник В. И. Совершенствование специальной подготовленности прыгуний высокой квалификации в годичном тренировочном цикле / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Наука в олимпийском спорте. – 2007. – № 1. – С. 17–22. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

28. Бобровник В. И. Совершенствование функционального состояния вестибуломоторной системы легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Спортивна медицина. – 2007. – № 2. – С. 52–58. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

29. Бобровник В. І. Основні засоби формування технічної майстерності спортсменів високої кваліфікації / В. І. Бобровник, О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фіз. виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред.
С. С. Єрмакова. – Х., 2008. – № 3. – С. 21–24. Особистий внесок автора полягає у збиранні інформації, її аналізі.

30. Бобровник В. И. Современные методологические подходы формирования технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Вісник Чернігів. нац. пед. ун-ту. – Чернігів, 2008. –


№ 54. – С. 389–403. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

31. Бобровник В. И. Методологические подходы формирования технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Волин. національного ун-ту ім. Лесі Українки. – 2008. – Т. 3. – С. 190–193. Особистий внесок автора полягає у зборі інформації, її аналізі, узагальненні та інтерпретації.

32. Бобровник В. І. Індивідуальні характеристики техніки виконання змагальної вправи легкоатлетів-стрибунів на етапі збереження вищої спортивної майстерності
/ В. І. Бобровник, О. К. Козлова, С. П. Совенко // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2009. – № 2. – С. 51–55. Особистий внесок автора полягає в узагальнені матеріалу та формулюванні висновків.

33. Бобровник В. И. Современные технологии в спортивной тренировке легкоатлетов / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Вісник Чернігів. нац. пед. ун-ту. – Чернігів, 2009. – С. 250–257. Особистий внесок автора полягає в систематизації наукових даних та їх поданні.

34. Бобровник В. І. Высокие технологии в легкоатлетическом спорте / В. І. Бобровник, О. К. Козлова // Вісник Чернігівського педагогічного університету. – Чернігів, 2010. – C. 512–518. Особистий внесок автора полягає в узагальнені та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

35. Бобровник В. І. Вдосконалення тренувального процесу кваліфікованих легкоатлетів на етапах багаторічної підготовки / В. І. Бобровник, О. В. Криворученко, О. К. Козлова // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту / за ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2011. – № 12. – С. 42–45. Особистий внесок автора полягає у зборі інформації, її аналізі, узагальненні та інтерпретації результатів дослідження.



Опубліковані роботи апробаційного характеру

1. Козлова Е. К. Рациональная организация движений в основных системообразующих элементах техники прыжка в высоту / Е. К. Козлова // ІХ Міжнар. наук. конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх» : тези доп. – К., 2005. – С. 249.

2. Козлова Е. К. Функциональное состояние вестибуломоторной системы прыгунов в высоту высокой квалификации / Е. К. Козлова // ХІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» : тез. докл. – Минск : БГУФК, 2007. – С. 129–131.

3. Козлова Е. К. Формирование функционального состояния вестибуломоторной системы прыгунов в высоту высокой квалификации / Е. К. Козлова // XII Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский и параолимпийский спорт для всех» : тез. докл. – 2008. – Т. 2. – С. 107–108.

4. Козлова Е. К. Соревновательная деятельность легкоатлетов высокой квалификации в условиях профессионализации / Е. К. Козлова // Междунар. науч.-практ. конф. «Молодежь – науке. Актуальные проблемы теории и методики физической культуры и спорта» : сб. науч. трудов. – 2009. – С. 41–45.

5. Козлова Е. К. Соревновательная деятельность спортсменов высокой квалификации в условиях профессионализации легкой атлетики / Е. К. Козлова


// XIIІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский и спорт для всех» : тез. докл. – 2009. – Т. 1. – С. 246–248.

6. Козлова Е. К. Возрастные особенности спортсменов высокой квалификации в различных видах легкой атлетики в условиях профессионализации / Е. К. Козлова


// Probleme actuale metodologiei pregătirii sportivilor de performanţă, (21–22 octombrie 2010). – Chisinau : Editura USEFS, 2010. – Р. 171–175.

7. Козлова Е. К. Проблемы и перспективы совершенствования подготовки спортсменов высокой квалификации в условиях профессионализации легкой атлетики


/ Е. К. Козлова // ХIV Міжнар. наук. конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх» : тези доп. – К. : НУФВСУ, 2010. – С. 75.

8. Козлова Е. К. Тенденции в соревновательной практике ведущих легкоатлетов мира в условиях профессионализации / Е. К. Козлова // ХIV Міжнар. наук. конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх» : тези доп. – К. : НУФВСУ, 2010. – С. 76.

9. Козлова Е. К. Структура годичной подготовки спортсменов высокой квалификации в различных дисциплинах легкой атлетики в условиях профессионализации / Е. К. Козлова // ХV Междунар. науч. конгр. «Олимпийский спорт и спорт для всех» : тез. докл. – Кишенев, 2011. – С. 339–343.

10. Козлова О. К. Структура річної підготовки легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації у сучасних умовах / О К. Козлова // Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та туризму : тези доп. ІV Міжнар. науково-практ. конф. – Запоріжжя : КПУ, 2012. – С. 72–74.

11. Козлова Е. К. Биомеханические модели двигательных действий, обеспечивающие достижение заданных спортивных результатов в тройном прыжке
/ Е. К. Козлова, В. И. Бобровник // ІХ Міжнар. наук. конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх» : тези доп. – К., 2005. – С. 250. Особистий внесок автора полягає в інтерпретації отриманих результатів дослідження.

12. Бобровник В. И. Совершенствование системы спортивной тренировки легкоатлетов-прыгунов / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // VII Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» : тез. докл. – М., 2003. – С. 149–150. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

13. Бобровник В. И. Современная оценка специальной подготовленности прыгунов в высоту / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Научный атлетический вестник. – 2003. – Т. 5, № 3. – С. 47–56. Особистий внесок автора полягає в узагальненні та інтерпретації отриманих результатів дослідження.

14. Бобровник В. И. Методологические основы формирования технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации в системе спортивной подготовки / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // ІХ Міжнар. наук. конгрес. «Олімпійський спорт і спорт для всіх» : тези доп. – К., 2005. – С. 316. Особистий внесок автора полягає в систематизації отриманих результатів дослідження.

15. Бобровник В. И. Совершенствование технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Мир спорта. – 2008. – № 3. – С. 3–18. Особистий внесок автора полягає в анализі та узагальненні отриманих результатів дослідження.

16. Бобровник В. И. Моделирование техники легкоатлетических соревновательных прыжков / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Cб. науч. трудов


XII Междунар. конф. «Современный олимпийский и паралимпийский спорт для всех, 2008. – Т. 2. – С. 87–88. Особистий внесок автора полягає в систематизації отриманих результатів дослідження.

17. Бобровник В. И. Технология оперативного биомеханического моделирования техники движений в системе подготовки легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Материалы ІІ Междунар. научно-практ. конф. «Проблемы теории и методики физической культуры и спорта, валеалогии и безопасности жизнедеятельности». – Воронеж : ВНПУ, 2010. – С. 83–85. Особистий внесок автора полягає в систематизації отриманих результатів дослідження.

18. Бобровник В. И. Технология формирования технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации на этапе сохранения высших спортивных достижений / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Ştiinţa culturii fizice. – Chişinău : USEFS, 2010. – № 5/2. – Р. 28–42. Особистий внесок автора полягає в систематизації отриманих результатів дослідження.

19. Бобровник В. И. Совершенствование тренировочного процесса прыгуний в длину высокой квалификации в системе годичной подготовки на этапе сохранения высшего спортивного мастерства в условиях профессионализации легкой атлетики / В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Лека атлетика и наука. – 2010. – № 1 (10). – С. 9–15. Особистий внесок автора полягає в узагальненні матеріалу і формулюванні висновків.

20. Полищук В.Д. Рациональное соотношение применения соревновательных упражнений в системе годичной подготовки десятиборцев высокой квалификации / В. Д. Полищук, Е. К. Козлова // ХIV Міжнар. наук. конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх» : тези доп. – К. : НУФВСУ, 2010. – С. 106. Особистий внесок автора полягає в анализі та узагальненні отриманих результатів дослідження.

21. Полищук В. Д. Моделирование соревновательной деятельности и подготовленности десятиборцев высокой квалификации / В. Д. Полищук, Е. К. Козлова // Probleme actuale metodologiei pregătirii sportivilor de performanţă, (21–22 octombrie 2010). – Chisinau : Editura USEFS, 2010. – Р. 251–254. Особистий внесок автора полягає в анализі та узагальненні отриманих результатів дослідження.

22. Бобровник В. И. Функциональное состояние мышечной системы спортсменов, специализирующихся в легкоатлетических соревновательных прыжках
/ В. И. Бобровник, Е. К. Козлова // Stiinta culturii fizice. – 2011. – № 7/1. – С. 24–28. Особистий внесок автора полягає у зборі інформації, її аналізі та узагальненні.

23. Bobrovnik V. The technical preparedness control of high skilled long jumpers


/ V. Bobrovnik, I. Khmelnitska, L. Kozlova // Track – and – Field in Theory and Practice. – Gdansk, 16–17 May 2003. – P. 309–313. Особистий внесок автора полягає в систематизації даних.

Опубліковані роботи, які додатково відображають наукові результати дисертації

1. Адаптація членів збірної команди України з легкої атлетики до умов змагань VIII чемпіонату світу 2001 року (Едмонтон, Канада) : [метод. рек.] / В. І. Бобровник, О. А. Єременко, О. С. Фесина, О. К. Козлова. – К. : Нора-принт, 2001. – 28 с. Особистий внесок автора полягає у проведенні теоретичних досліджень.

2. Формування рухового потенціалу стрибунів у довжину на етапах попередньої і спеціалізованої базової підготовки (11–16 років) : [навч. посіб.] / В. І. Бобровник,
І. І. Кшижиньська, А. В. Колот, О. К. Козлова. – К. : Нора-принт, 2001. – 38 с. Особистий внесок автора полягає у проведенні теоретичних досліджень.

3. Энциклопедия олимпийского спорта. Легкая атлетика / [Бобровник В. И., Еременко А. А., Козлова Е. К. и др.] ; под общ. ред. В. Н. Платонова. – К. : Олимп. лит., 2004. – Ч. 3, гл. 1. – С. 324–340. Особистий внесок автора полягає у систематизації інформації.

4. Енциклопедія олімпійського спорту України. Легка атлетика / [В. І. Бобровник, О. А. Єременко, О. К. Козлова] ; за ред. В. М. Платонова. – К. : Олімпійська література, 2005. – Ч. 3, розд. 1. – С. 310–324. Особистий внесок автора полягає у систематизації інформації.

5. Олімпійці розмовляють англійською. – Ч. 3. – спеціальна лексика: Р–Я / за ред. М. М. Булатової. – К., 2011. – 336 с. Особистий внесок автора полягає у систематизації інформації.


Каталог: docs
docs -> Економічний факультет
docs -> Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття ступеню
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Методичні вказівки до вивчення курсів 2954 «Основи психології»
docs -> Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі Соціально-психологічний клімат
docs -> Державний вищий навчальний заклад


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка