Теоретичні основи виховного процесу в школі основні категорії та поняття



Скачати 107.63 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір107.63 Kb.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛІ
Основні категорії та поняття

Основним предметом педагогіки як науки стало виховання. Слід відмітити, що за цим терміном криються різні за масштабом педагогічні об'єкти. Про виховання говорять маючи на увазі соціально-педагогічне явище, передачу підростаючому поколінню та творче засвоєння ним досвіду, що зафіксований у досягненнях людської культури. Для цього створюється спеціально організована мережа навчально-виховних закладів.

У цьому випадку організатором (суб'єктом) виховання виступає суспільство в цілому, або окремі його класи, а об'єктом, на який спрямовується виховні зусилля – підростаюче покоління, великі соціальні групи.

Говорячи про виховання, ми співвідносимо це поняття з конкретною практичною діяльністю педагога, з його виховною роботою, яку він кожен день проводить з учнями. Це поняття ототожнюється, також, з турботою батьків про становлення особистості своєї дитини.



Виховання – це процес цілеспрямованого впливу вихователя на учня з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра як майбутнього свідомого громадянина незалежної України.

Виховання як педагогічна діяльність – є організація середовища та створення оптимальних умов для самовиховання дитини.

У теорії виховання прийнято говорити про виховний процес який включає процес виховного впливу, процес прийняття його особистістю та процес самовиховання, що при цьому виникає.

Поняття виховна робота відображає процесуально сторону виховної діяльності – діяльність вчителів, класних керівників, батьків щодо здійснення формування певних рис особистості вихованців, з урахуванням конкретних умов її функціонування (вік учнів, регіон та ін.) та характеризує безпосереднє планування, організацію та проведення тих чи інших виховних заходів у конкретному навчальному закладі, класі.

Виховною системою є впорядкована сукупність взаємопов'язаних компонентів, що характеризують на теоретичному рівні у найбільш узагальненому вигляді складові виховної роботи (педагогічної діяльності) на даному етапі розвитку школи та педагогічної науки.

Аналіз теорії та практики дозволяє визначити поняття виховної системи школи (класу) як спосіб/уклад життя учнівського колективу, усі сторони/компоненти якого відповідають певній меті та забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату – визначення рис (меж) розвитку й моральних якостей особистості.



Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

У процесі привласнення особистістю вироблених людством морально-духовних цінностей коригується її потребнісна, когнітивна та діяльнісна сфери. Сучасна психолого-педагогічна наука вважає джерелом мотивації вчинків людини, її поведінки систему та ієрархію внутрішніх цінностей. У психічно здорової людини ця система має три рівні: на нижчому рівні –особисті та матеріальні цінності (власні потреби, задоволення); на середньому – культурні цінності (мистецтво, наука, загальнонародні надбання, правопорядок); на вищому – духовні цінності (ідеали, ціннісні настанови, обов'язок перед суспільством). Загальній меті виховання підпорядковується спеціально спроектована система супідрядних, поетапно конкретизованих цілей за напрямами виховання, сконцентрованих на вихованні цінностей природи, культури, соціальних цінностей та особистісних цінностей.


Виховну роботу здійснюють у школі усі: директор, завучі, вчителі, керівники гуртків, але у більшому ступені класний керівник.


Класний керівник у сучасній школі

Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту (Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, 2000 р.).

Виховна діяльність класного керівника досягає мети і дає найбільші результати за умови, якщо вона проводиться в системі, за визначеними Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (2000 р.) напрямками:



  • виховання громадянина України;

  • формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдарувань;

  • виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

  • реалізацію права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

  • виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Реалізація цих напрямків виховної роботи відбувається під час здійснення:

  • організації і виховання класного колективу;

  • вивчення учнів;

  • укріплення дисципліни і виховання культури поведінки учнів та учнівського колективу;

  • роботи з батьками учнів;

  • узгодження та координації виховних вимог між всіма педагогічними працівниками школи, батьками, громадськістю.

Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і не можуть бути припинені до закінчення навчального року.

Педагогіка узагальнює функції класного керівника, визначає їх як: діагностичну, організовуючу, виховну, координаційну, стимулюючу.



Діагностична функція передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання їх особливостей, інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки й інших якостей дає можливість скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний, щоденний, виховний вплив на учнівський колектив у цілому і на кожного учня окремо. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують різноманітні методи науково-9 педагогічного дослідження. Отже, діагностична функція передбачає – цілепокладання, планування, контроль та корекцію у виховній роботі.

Організовуюча функція полягає у залученні колективу класу до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, суспільно корисної, орієнтованої, художньо-творчої. Для організації цього виду діяльності і забезпечення виховного результату педагог повинен володіти визначеними організаторськими уміннями і навичками.

Виховною функцією класного керівника є формування соціально-ціннісних мотивів поведінки учнів, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних і інших якостей, а також забезпечення соціального захисту дітей та молоді.

Координуюча функція полягає у виробленні єдиних вимог до педагогів, батьків і представників громадськості у вихованні учнів.

Стимулююча функція передбачає своєчасне виявлення динаміки розвитку кожного учня класу і, виходячи з цього, спрямування подальшого виховного впливу.

Звідси можна виявити загальні функціональні обов’язки класного керівника як організатора класного колективу:



  • забезпечення умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвитку їхніх здібностей;

  • створення умов для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планування та проведення відповідних заходів;

  • сприяння підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

  • проведення виховної роботи з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;

  • координація роботи вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців).


Сутність та зміст виховної роботи класного керівника

Теорія виховання, методика виховної роботи оперують поняттями, зміст яких визначає напрямки діяльності класного керівника, сутність його роботи. Серед них основними поняттями є: виховна робота, форма виховної роботи, типи форм виховної роботи та їх класифікації.

У широкому змісті виховна робота – це вплив педагога на учня в рамках реалізації його професіональних функцій.

Таким чином, виховна робота включає в себе: здійснення комплексу організаційних та педагогічних завдань, які розв’язуються педагогом з метою забезпечення оптимального розвитку особистості учня; відбір форм и методів виховання учнів відповідно до поставлених завдань, і сам процес їх реалізації.

«Будь-яка виховна робота, – стверджує Н.М. Таланчук, – повинна починатися з того, що педагог засвоює, усвідомлює виховні функції, тобто обов’язки, види діяльності, які виконуються в процесі формування особистості та учнівського колективу».

У виховній роботі слід виділити три групи функцій:



Перша група пов’язана з безпосереднім впливом педагога на учня. Це:

  • вивчення індивідуальних особливостей його розвитку, його оточення та інтересів;

  • програмування виховних впливів;

  • реалізація комплексу методів і форм індивідуальної роботи з учнем;

  • аналіз ефективності виховних впливів.

Друга група функцій пов’язана зі створенням виховного середовища:

  • згуртування колективу;

  • формування сприятливої емоційної атмосфери у класі;

  • включення учнів у різні види діяльності;

  • розвиток дитячого самоврядування.

Третя група функцій спрямована на корекцію впливів різних суб’єктів соціальних відносин на школяра:

  • соціальна допомога сім’ї

  • взаємодія з педагогічним колективом;

  • нейтралізація негативних впливів соціуму;

  • взаємодія з іншими освітніми закладами.

Виховну роботу класного керівника не слід ототожнювати з позакласною роботою, яку проводить вчитель-предметник.

Позакласна робота є складовою частиною навчально-виховної роботи школи, однією з форм організації дозвілля учнів, проведення соціально-педагогічної роботи з ними в рамках вивчення навчального предмету чи освітньої галузі. Попри із подібністю окремих підходів та форм виховна і позакласна робота мають різну мету та завдання.



Зміст виховної роботи – це комплекс ідей, прикладів, фактів, використанням яких у навчально-виховному процесі досягаються конкретні цілі та завдання. Зміст реалізується крізь різні форми.

Зміст виховної роботи у сучасній школі передбачає:



  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну;

  • виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;

  • утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей;

  • формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

  • формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

  • забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості;

  • формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

  • формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.


Сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні – це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характе­ризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.
Виховний простір розвитку особистості

Головне завдання сьогоднішньої практики — створення виховного простору. Виховний простір — це не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь спектр цінностей культури і культурних форм життя. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо).



Основні вимоги до створення виховного простору:

  • психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні;

  • відкритість до соціуму, діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;

  • залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;

  • розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;

  • спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;

  • життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;

  • педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;

  • педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки;

  • самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.

Педагогічне спілкування має спиратись на передову, прогресивну мораль – гуманістичну, в основі якої лежить демократизм, розумність, природність, ми відводимо першочергове місце принципу гуманізму. Він передбачає визнання того, що людина – найвища цінність на Землі; передбачає опору на особистість, яка здатна до самореалізації, самовдосконалення; розглядає самоцінність особистості як результат її власного саморозвитку, самовиховання. У спілкуванні – це вміння знайти гідне, схвальне, добре в іншій людині, вміння цінувати в інших індивідуальне, неповторне.

В основі педагогічного спілкування лежить плюралізм. Він полягає у вмінні і можливості толерантно ставитись до світогляду, переконань, позицій, думок і почуттів інших людей, не ображати, не принижувати їх гідності, визнавати, що кожна людина може змінитись, якщо вона помиляється, має можливість морального зростання. Це терпимість, толерантність, яка допомагає гуманізувати міжособистісні стосунки, робить їх людяними, природніми, невимушеними, доброзичливими; це передумова для плідного співробітництва між людьми, визначальна умова для реалізації плюралізму думок, встановлення діалогу; це й гуманне ставлення до представників інших традицій і моральних звичок, вірувань.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка