Темна І. О., вчитель початкових класів Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каховської міської ради Херсонської області



Скачати 266.28 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір266.28 Kb.
#27021
Темна І.О., вчитель початкових класів Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каховської міської ради Херсонської області

(м. Каховка, Херсонська область)
Інтегровані уроки в початкових класах
Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися у різних соціальних сферах.

У Державному стандарті початкової загальної освіти, що ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, зазначено, що набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці, здатність учня застосувати щодо між предметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на між предметній основі та є інтегрованим результатом предметних і між предметних компетенцій. [1, c.2 - 3]

Інтеграціяважлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Тож інтеграція, як вимога об'єднання у ціле якихось частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу. [3, c. 5-6]

Інтеграція від латинського слова іпtеgег – повний, цільний.

Звичайно, інтеграція як дидактичний засіб чи принцип має втілитися у навчальні предмети у формі їх об'єднання і представлення єдиним цілим. Єдність тем вважається передумовою для глибокого оволодіння школярами навчальним матеріалом, тому головна мета інтеграції — навчати школярів розглядати одні й ті ж явища, проблеми у різних ситуаціях і системах. Тут усе зводиться лише до того, що кожний предмет таким способом набуває більшої широти, смислової та інформаційної насиченості. Внаслідок цього учні досягають глибшого і ширшого рівня розуміння навчальної теми. [5, c. 1-4]

Інтеграція предметів найповніше проявляється тоді, коли між їх спільними програмами встановлено смислову відповідність, коли існує центральна ідея, що об'єднує весь комплекс тем і проблем, які розглядаються у рамках предметів. У цілому пропонований шлях конструювання інтегрованих предметів має на меті формування загально навчальних умінь і навичок учнів, поглиблення їх знань, розвиток уваги, пам'яті, розширення пізнавальних інтересів, оволодіння навчальними прийомами, забезпечення цілком нового психологічного клімату для учнів і вчителя в процесі навчання.[7, c. 87-89]

Інтегровані уроки мають забезпечити у часовому діапазоні наукове всеохоплююче відображення того чи іншого предмета чи явища у суб'єктивну пізнавальну цілісність.

Проблема інтеграції навчання і виховання важлива і сучасна як для теорії, так і для практики, її актуальність зумовлена змінами у сфері науки і виробництва, новими соціальними запитами. Саме це іще раз підтверджує важливість розгляду та конкретизації вибраної мною теми.

Мета статті: розкрити сутність, специфіку, типологію, організацію, розвивальні можливості, способи інтеграції видів діяльності, які присутні на інтегрованих уроках у початкових класах.

Виклад матеріалу: Одним із напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об'єднаного навколо однієї теми. Це об'єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних боків пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Основою інтегрованого уроку є певним чином з інтегрований зміст.

Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою.

Доцільність інтегрованих уроків випливає із завдань інтеграції знань, умінь та навичок з основ наук. Такий урок спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Він забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.



Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання.[7, c. 89-93]

Відмінність інтегрованого уроку від традиційного саме в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об'єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використання міжпредметних зв'язків при різнобічному розгляді однопланових об'єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей. Елементами змісту інтегрованих уроків є знання, уміння і навички лінійні та пересічні; досвід творчої діяльності; досвід емоційно - ціннісного ставлення до дійсності — світу, суспільства, людини.

Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів, спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату.

Інтегровані уроки мають на меті:



  • формувати здатність сприймати предмет (явище) різнобічне й водночас – емоційно, системно;

  • пробуджувати бажання творити радість і добро людям, Вітчизні;

  • плекати почуття національної свідомості й гідності.

Типологія інтегрованих уроків ґрунтується на сукупності основ:

  • цільової; мовної;

  • тематичної:

  • предметної;

  • діяльнісної;

  • організаційної.

Добір блоків знань з інших предметів, видів діяльності, організаційних форм визначається сукупністю дидактичних цілей уроку, яка представлена у вигляді стрункої ієрархії:

  • сприймання, осмислення нових знань з лексики, граматики, правопису;

  • розвиток мислення, уяви, усного й писемного зв'язного мовлення;

  • відпрацювання навичок каліграфічного й грамотного письма; удосконалення опорних умінь;

  • удосконалення, встановлення між понятійних зв'язків;

  • підготовка до сприймання наступного матеріалу.[5, c. 1-4]

Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрїшньопредметна інтеграція), внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково і методично правильно (міжпредметна інтеграція) або на змістовій основі інтегрованого курсу.

Для уроків з внутрішньопредметною інтеграцією характерна спіральна структура на основі принципу концентричності. Процес пізнання за такої організації може здійснюватися від часткового до загального або від загального до часткового. Зміст поступово збагачується новими відомостями, зв'язками. Особливість інтегрованих уроків ї в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею знань.

Внутрішньо-предметній інтеграції відповідає і концепція укрупнення дидактичних одиниць (УДО), розроблена ще в середині XX ст. вченим П.М.Ерднієвим, апробована на практиці вчителями-новаторами В.Ф.Шаталовим і С.М. Лисенковою, досвід яких широко використовується в сучасній початковій школі. Технологія навчання укрупнення дидактичних одиниць розкриває і приводить у дію великі психофізіологічні резерви головного мозку в учнів. Розуміння принципів внутрішньо-предметної інтеграції – УДО дасть змогу вчителеві конструювати уроки на базі поєднання знань.

Переваги внутрішньо-предметної інтеграції – УДО перед загальною методикою навчання обґрунтовуються з психологічної точки бачення – опорою на закономірності продуктивного мислення.

У результаті побудови і проведення уроку на такому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Проте практика свідчить, що вчителі в основному прагнуть до подрібнення матеріалу, до так званого порційного викладання, хоча дітям, насправді, цікавіше живе і складне.

Для уроків міжпредметної інтеграції змісту, як показують наукові дослідження і практика, характерні різні підходи: міжпредметні зв'язки і по горизонталі, і по вертикалі.

У дослідженнях учених міжпредметні зв'язки (по горизонталі) виступають як умова єдності навчання І виховання, засіб комплексного підходу до предметної системи навчання як по «горизонталі», так і по «вертикалі». Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для формування природничо-наукових понять.

Отже, міжпредметні зв'язки дають змогу поглибити вивчення матеріалу без додаткових затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до використання набутих знань у повсякденній практиці. Однак не можна ототожнювати інтегрований урок і урок із міжпредметними зв'язками, оскільки, це різні методичні поняття.

Насамперед міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів. Ці завдання мають допоміжне значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибшому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються.[7, c. 93-95]

Художня діяльність, подив перед красою, добром – необхідні умови повноцінного розумового розвитку дитини. Чим більше абстрактних понять, узагальнень треба засвоїти на уроці, тим частіше учень має звертатися до першоджерела думки – природи, емоційно-образної діяльності. Така закономірність розумового розвитку дивини.

У зв'язку з цим особливо актуальною є проблема інтегрованого навчання.

Принцип інтеграції відповідає психічній та фізіологічній природі дитини. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкування з природою, музикою, малюванням, драматизацією) дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями й правописними навичками, розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізувати навчання, досягти зрушень у загальному розвитку учнів.[3, c. 5-6]

У чому полягає розвивальна сутність інтегрованих видів діяльності?

Перспективність цього методичного підходу полягає передусім у тому, що він дає змогу нівелювати деякі слабкі сторони предметної системи навчання, подолати розрізненість, фрагментарність у сприйманні довкілля, синтезуючи сильні сторони предметного викладання, створює сприятливі умови для формування у дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічне, системно, емоційно.

Інтегровані уроки об'єднують блоки знань із різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учнів. Це дає змогу пізнати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.

Важливою умовою ефективного використання інтегрованих засобів навчання є з'ясування відмінностей між уроками з використанням між предметних зв'язків та уроками інтегрованого змісту. Уроки з використанням між предметних зв'язків, за визначенням О. Я. Савченко, включають запитання й завдання з інших навчальних предметів, які мають допоміжне значення. Це короткочасні елементи уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню нових понять, активізують словесну творчість дітей.

Сконструйована система інтегрованих уроків мови й мовлення в початковій школі (із блоків знань різних предметів та видів діяльності, які об о6’єднуються навколо однієї теми) покликана сформувати в дітей здатність сприймати явища й предмети різнобічно й водночас — емоційно, системно, прищепити почуття національної свідомості, утвердити ідеали правди, добра, краси. Дидактичні можливості інтегрованих уроків створюють сприятливі умови для реалізації особистісно-орієнтованого, розвиваючого навчання.

Головне в методичному забезпеченні інтегрованих уроків мови й мовлення — обґрунтування способів, прийомів управління сприйманням, уявою, мисленням, словесною творчістю та пізнавальною діяльністю дітей молодшого шкільного віку в умовах диференційованого навчання. Розв'язуються ці актуальні проблеми з позицій нової парадигми освіти, теорії мовленнєвої діяльності, на основі новітніх даних дидактики та передового педагогічного досвіду.[6, c. 10-13]

У дидактиці початкового навчання розроблено предметну типологію інтегрованих уроків. На основі аналізу чинних програм для 1-4 класів визначаються можливі типи інтеграції навчального матеріалу з окремих навчальних предметів.

У методичному аспекті, з'ясовуючи типологію інтегрованих уроків, важливо передбачити сукупність параметрів. Нами пропонується типологія за сукупністю таких основ:



  1. цільової (з якою метою і на якому етапі оволодіння мовними знаннями доцільною є інтеграція навчання);

  2. мовної (залежно від змісту виучуваного, його лінгвістичної природи вивчаємо частини мови, будову слова чи члени речення, зв'язок між словами);

  3. тематичної ( урок на морально-етичну тему, про природу чи такий, який розкриває дітям світ культури, що є наріжним каменем нашої духовності);

  4. предметної ( з яких навчальних предметів доцільно інтегрувати блоки знань навколо однієї теми);

  5. діяльнісної (який вид емоційно-образної діяльності є домінуючим, слугуючи засобом активізації пізнавальної і мовленнєвої діяльності);

  6. організаційної (тривалість інтегрованого уроку у 1-4 класах, варіативність організаційних форм (колективної, групової, індивідуальної діяльності); доповнення уроку як основної організаційної форми такими заняттями, як екскурсія, урок мислення серед природи, урок-свято тощо).

У структурі інтегрованого уроку мови й мовлення виділяють три етапи:

  1. формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування й планування тексту);

  2. творення тексту (усно й письмово);

  3. виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників чи зразком, складеним учителем.

Визначена структура інтегрованого уроку ґрунтується на даних психології про етапи мовленнєвої діяльності (орієнтування, її панування, реалізація, контроль).

Етап формування задуму висловлювання співвідноситься з такими видами мовленнєвої діяльності, як орієнтування й планування, і вирішує такі завдання:



  • актуалізація чуттєвого досвіду, знань учнів про предмет висловлювання;

  • актуалізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;

  • удосконалення способів мовленнєвої діяльності («азбуки мовлення»), найголовніших опорних умінь;

  • спостереження за виражальними можливостями слова, граматичних форм, колективний добір доречних слів, влучних виразів;

  • розвиток навичок грамотного й каліграфічного письма, граматичних умінь.

Етап творення тексту (дитячих зв'язних висловлювань) під повідає третьому етапу мовленнєвої діяльності — реалізації задуму. Управління дитячою творчістю здійснюється через багатоваріантні мовленнєві завдання, які спонукають дітей до складання тематично близьких казок, розповідей, міркувань, віршів. Як правило, пропонується кілька блоків завдань на розвиток зв'язного мовлення з різною мірою допомоги та рівнем творчості.

Етап виразного читання, редагування, обговорення дитячих творів, зіставлення із зразками художньої літератури є завершальним, він зорієнтований на четвертий етап мовленнєвої діяльності — контроль. Доцільні виразне розповідання складених творів в особах, драматизація, створення пластичних етюдів, виконання ілюстрацій чи колективних композицій, добір влучних заголовків до дитячих творів.[7, c. 95-99]

Розробляючи систему інтегрованих уроків, ми переконалися, що найперспективнішою є така організація пізнання, коли спільною темою дидактичного матеріалу об'єднуються уроки рідної мови та читання, природознавства, художньої праці, музики.

Основними такими темами у податковому навчанні, є: «Я – у світі природи», «Я – у світі культури», «Я – серед людей».

Тематична єдність дидактичного матеріалу на уроках різних навчальних предметів – визначальний методичний підхід організації пізнання мовних явищ у контексті мовленнєвої діяльності учнів. Він дає можливість створити мотив пізнання граматичних абстракцій та словесної творчості, індивідуалізувати навчання через раціональне використання міжпредметних зв'язків та засобів інтеграції; є важливим засобом диференціації навчання за способами та мірою допомоги.

Водночас ідейно-тематичне, мистецьке, жанрове багатство текстового матеріалу, який використовується для створення мовленнєвих ситуацій, побудови комплексних вправ, вводить дітей у світ добра, краси, істини, сприяє розширенню кругозору дітей, збагаченню їх активного словника та граматичної структури мовлення. Саме ці чинники, за визначенням видатного педагога Л. В. Занкова, створюють передумови для розвивального навчання.

Тематична єдність дидактичного матеріалу на уроках ряду навчальних предметів дає змогу спланувати систему уроків, у яких раціонально поєднуються різні їх види;


  1. вступні уроки до певної навчальної теми з використанням між предметних зв'язків та інтегрованих видів діяльності;

  2. базові уроки, спрямовані на корекцію, контроль, на вироблення навичок, умінь узагальнення, систематизацію виучуваного мовного матеріалу, на яких не використовуються інтегровані засоби навчання; ефективними тут є міжпредметні зв'язки;

  3. підсумкові уроки з вивчення певної теми із широким використанням інтегрованих видів діяльності як засобу активізації словесної творчості, розкриття виражальних можливостей мовних засобів (слова, граматичної форми, інтонації).

На перших, вступних уроках, присвячених вивченню нової теми, головна увага зосереджується на формуванні нових уявлень і понять, а зв'язні висловлювання дітей (з великою мірою допомоги вчителя) супроводжують пізнавальні процеси, увиразнюють, конкретизують їх. У даному разі своєчасним є використання між предметних зв'язків та інтегрованого навчання (особливо, коли йдеться про введення опорних знань).

Уроки формування навичок, умінь, узагальнення мовних знань передбачають поступове зростання рівня творчої активності й самостійності мовленнєвих завдань. Тут перевага віддається конструктивній діяльності з елементами творчої (переконструювання, доповнення, відновлення, редагування, переказ тексту); складанню зв'язних висловлювань за робочими матеріалами. Велику розвивальну сутність набирає використання між предметних зв'язків, а інтегровані види діяльності є недоцільними.

Підсумкові уроки з певної теми характеризуються високим рівнем словесної творчості дітей. Цьому значною мірою сприяє інтеграція видів діяльності, змісту навчальних предметів.

Обґрунтовуючи місце інтегрованих уроків у навчально-виховному процесі, ми виходили з наукових даних щодо структури процесу формування мовних знань у єдності їх засвоєння та застосування в мовленні, що наведено в таблиці.



Структура процесу формування мовних знань у єдності засвоєння

та застосування їх у мовленні

Етапи формування мовних знань:

І. Початковий етап — ознайомлення з мовними знаннями.

  1. Засвоєння власне мовних знань:

    • актуалізація знань і досвіду, мотивація навчальної діяльності;

    • виділення й узагальнення істотних ознак поняття;

    • встановлення зв'язків між ознаками, введення терміна, осмислення його.

  2. Оволодіння вміннями використовувати здобуті мовні знання у зв'язному мовленні: актуалізація набутих мовних знань до введення поняття.

II. Етап закріплення, корекції, контролю, узагальнення

  1. Засвоєння власне мовних знань:

    • осмислення й закріплення істотних ознак поняття та його зв'язків;

    • розрізнення виучуваного поняття від зовні схожих;

    • встановлення між понятійних зв'язків, відпрацювання опорних умінь;

    • підготовка до сприймання наступного матеріалу.

  1. Оволодіння вміннями використовувати здобуті мовні знання у зв'язному мовленні:

    • розширення уявлень про значення слова, його сполучуваність, функціональну роль;

    • активізація типових синтаксичних конструкцій,

    • розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності.

III. Етап застосування здобутих знань.

  1. Засвоєння власне мовних знань:

    • удосконалення мовних знань;

    • розгляд мовних засобів у функціональному аспекті.

  1. Оволодіння вміннями використовувати здобуті мовні знання у зв'язному мовленні:

    • розвиток умінь розповідати, списувати, міркувати.

Конструюючи той чи інший інтегрований урок у системі уроків мови й мовлення, учитель відчуває утруднення стосовно добору та поєднання змісту інших предметів, видів діяльності і метою активізації словесної творчості дітей. Чим слід керуватися у даному випадку?

Визначальним критерієм у доборі змісту та видів діяльності її процесі пізнання мовних явищ є сукупність дидактичних цілей уроку мови й мовлення, яка може бути представлена у вигляді чіткої ієрархії:



  • сприймання, осмислення нових знань із лексики, граматики, правопису;

  • розвиток інтелектуальних умінь (мислення, усного й писемного зв'язного мовлення та ін.);

  • відпрацювання навичок каліграфічного й грамотного письма;

  • удосконалення опорних умінь;

  • узагальнення встановлення міжпонятійних зв'язків;

  • підготовка до сприймання наступного матеріалу.

З огляду на сукупність дидактичних цілей кожного з кроків, відведених на вивчення того чи іншого розділу, теми програми, учитель визначає головні та супровідні завдання. Керуючись головними дидактичними цілями (домінантою), знаходить оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей, гальмує, а не активізує словесну творчість.

Сконструйована система уроків мови й мовлення, з огляду на сукупність дидактичних цілей, створює повноцінні умови для ефективного використання завдань із різним рівнем творчості й самостійності; міжпредметних зв'язків та інтегрованих засобів навчання. Завдяки такій організації навчально-виховного процесу створюється мотив діяльності; для кожного учня програмується шлях від дій, спільних з учителем, однокласниками, до самостійних; від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої праці (з орієнтацією на зону найближчого розвитку) (Л. С. Виготський).[ 7, c. 90-95]

Конструюючи систему інтегрованих уроків, прагнемо якнайповніше індивідуалізувати навчання. Сприяє цьому значною мірою використання сукупності різних видів емоційно-образної діяльності (гри, спостереження за довкіллям, художньої та літературної діяльності).

Основні види діяльності, які використовуються під час побудови інтегрованих уроків, можуть підсилюватися супровідними: малюванням, художньою працею, дослідницькою діяльністю, виразним читанням віршів, драматизацією, складанням діалогів, хоровим співом з елементами хореографії. Добираються супровідні види діяльності з огляду на дидактичні цілі й етапи уроку. Найголовніше - домогтися повного злиття різних видів діяльності, їх гармонії, аби викликати та підтримувати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів на різних етапах пізнання та творення тексту.

Прагнемо знайти доцільне співвідношення видів діяльності на різних етапах навчання. Чим слабше підготовлений учень, чим менше розвинені його пізнавальні можливості, тим частіше маємо звертатися до таких видів діяльності, як ігрова, предметно-практична, малювання, музика. [10, c. 23]

Доцільний добір завдань, що інтегрують способи навчання, - важлива складова розумового та мовленнєвого розвитку.



Конструюючи етап формування задуму висловлювання, найчастіше використовуємо такі комплексні завдання й інтегровані види діяльності.

        1. Виразне читання вірша, пісні (в особах чи в музичному супроводі); спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті. Запис з голосу (з коментуванням чи списуванням) образного вислову, поетичного рядка. (Які слова вірша можна використати як заголовок?) Побудова речень, словосполучень за мотивами вірша.

        2. Виразне читання вірша, складання діалогів між героями твору, доповнення художніх описів, міркувань.

        3. Виразне читання вірша, зіставлення його з картинкою. (Що в них спільне? Що відмінне?)

        4. Сприймання вірша, музики, картини. (Чи співзвучні ці твори? Чому?)

        5. Сприймання двох картин (контрастних за настроєм), прослуховування музики. (До якої картини підходить музика? Чому?)

        6. Аналіз виставки дитячих малюнків після екскурсії в природу. Прослуховування музики. (Які з малюнків співзвучні музиці?)

        7. Літературно-драматична композиція (Весна-лялька, ЇЇ брати-місяці, дівчата-вербиченьки).

        8. Складання словесних, графічних, хореографічних малюнків за мотивами художніх творів.

        9. Хоровий спів (з елементами танцю).

        10. Складання описів за дидактичними іграми. (Яка пташка мені зустрілася в гайку? Що за дивний звір? Яка квіточка (гілочка, листочок, плід) мені найбільше сподобалася? Чому? Які гостинці Червона Шапочка принесла бабусі з лісу (городу, поля, лугу)?)

        11. Відгадування загадок, ребусів, розв'язання кросвордів. Спостереження за виражальними можливостями мовних засобів; зіставлення тексту загадки та малюнків - ілюстрацій.

        12. Робота з прислів'ями й приказками, народними прикметами. Пояснення їх змісту, відновлення деформованих прислів'їв. Списування (запис з коментуванням чи з голосу) прислів'я. (Чи співвідноситься прислів'я з діями казкового героя? Чи можна дане прислів'я використати як заголовок до казки, оповідання? Чому?) Складання тексту за змістом прислів'я.

        13. Хореографічні вправи, пластичні етюди в музичному супроводі, які передують усним імпровізованим розповідям дітей. (Уявіть, що ви — рибки.)

        14. Добір виразних мовних засобів у ході евристичної бесіди під час спілкування з природою, сприймання картини, поезії, музики (можливо, з використанням емоційно-образних таблиць і малюнків).

        15. Імпровізовані розповіді дітей (усні журнали) на основі колективних чи самостійних спостережень за матеріалами пошукової самостійної фольклорної, народознавчої, природознавчої діяльності, на основі позакласного читання.

        16. Виготовлення художніх виробів та колективних композицій типу «Ліс оживає», «Рибки в акваріумі» тощо у вигляді вишивок, малюнків, аплікацій з природного матеріалу, пластиліну та ін.

        17. Прослуховування, читання, переказ в особах казки, легенди, міфу та запис із пам'яті образного вислову, що найбільше припав до душі. Виконання до нього малюнка (аплікації) чи колективної художньої композиції.

        18. Складання діалогу (поговоріть з героями твору). Виконання колективної композиції чи індивідуального малюнка за мотивами тексту.

        19. Запис з голосу (з коментуванням) тексту й виконання до нього ілюстрації.

        20. Читання (прослуховування) тексту. Написання докладного чи стислого переказу (з використанням словесно-графічної опори); доповнення опису, міркування з використанням слова автора; малювання до них ілюстрації.

        21. Складання власної розповіді про героїв прочитаного твору та її запис (з використанням при потребі словесно-графічної опори).

        22. Складання власної розповіді за аналогією до прочитаного тексту.

        23. Добір із двох суджень, які подано щодо героїв легенді казки, оповідання, того, яке, на думку учня, є істинним. Запис його.

        24. Доповнення, відновлення, переконструювання, переказ однієї з частин тексту (з використанням перфокарт).

        25. Добір виражальних мовних засобів у процесі гри, спостережень за картиною, ілюстрованим текстом. Запис образних слів та виразів до власних зошитів (скарбничок), створення словників сполучуваності слів.

        26. Доповнення, поширення, відновлення казки, вірша, оповідання з використанням перфокарт.[6, c. 10-13]

У процесі конструювання інтегрованих уроків провідною групою мовних завдань є розгляд мовних засобів (фонетичних, лексичних, граматичних, словотворчих) у функціонально-стилістичному аспекті. Такі завдання передбачають:

  • спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті, їх роллю в передачі інформації, створенні художнього образу;

  • обґрунтування доцільності, виразності вжитих автором слів, граматичних форм;

  • самостійний добір лексичних, граматичних форм для вираження власної думки, почуттів.

Ці завдання можна конкретизувати таким чином:

    1. З якою метою вжито в тексті синоніми, антоніми, образні слова, звертання, речення з інтонацією оклику, перелічування? Які риси характеру, події, предмети вони змальовують? Який викликають настрій?

    2. Доберіть з довідки влучні слова для характеристики предмета, героя, події, явища. (Найчастіше в довідці подаються антоніми.) З ким (чим) порівнюються події, явища, предмети, дійові особи в тексті? Чому? Яке цим створюється враження? Які слова відтворюють барви, звуки, дивні обриси предмета, явища?

    3. Полічіть, чого більше в тексті: іменників, прикметників чи дієслів. Яке враження створює автор уживанням великої кількості дієслів (іменників, прикметників)? Якого характеру надає тексту нагнітання дієслів, іменників, прикметників?

    4. Чи можна якесь із слів тексту замінити синонімом? Чи доцільно це? Як змінився текст, коли іменники (прикметники, дієслова, прислівники) замінили антонімами?

    5. Поширте текст словами (використовуючи слова з довідки, спираючись на питання, малюнок, музику, або самостійно).

    6. Намалюйте словами, що уявляєте, слухаючи поезію, музику.

    7. Поговоріть з героями тексту. Висловите побажання, застереження, співчуття, пораду.

    8. Побудуйте діалог, розповідь за мотивами тексту.

    9. Дайте відповідь на запитання тексту (з використанням опори або самостійно).

    10. Перебудуйте текст (зі зміною особи оповідача).

    11. Відновіть текст (із розсипаних слів, речень, з переставленими частинами).

    12. Відредагуйте текст за змістом, структурою, мовним оформленням, запитаннями: Чи відповідає зміст твору заголовкові? Чи не пропущено щось важливе? Можливо, є щось зайве? Чи достатньо розгорнуті частини висловлювання? Можливо, слід щось переставити? Чи продовжується думка першого речення в наступних? Як зв'язуються частини тексту й речення? Можливо, є повторення тих самих слів? Чи допомагають ужиті слова уявити те, про що розповідається? Речення будуються з двох-трьох слів, за одним зразком чи з багатьох слів, різні за метою висловлювання та інтонацією?

    13. Допоможіть Незнайкові виправити помилки (прийом коректури).

Широко використовується також група завдань на зіставлення зовні схожих мовних явищ (змінених, спільнокореневих слів, синонімів, слів з омонімічними коренями), на вдосконалення опорних умінь. Тренувальні завдання, зорієнтовані на відпрацювання навичок, у процесі інтегрованих уроків, як правило, не ставляться. Найголовніше – домогтися, щоб мовні завдання активізували словесну творчість, а не гальмували її.

Виховуючи культуру зору, навчаємо малих школярів розглядати предмет і відкривати в ньому щось нове, виявляти ознаки й властивості. Це перші сходинки розумової діяльності.

Важливою складовою успіху уроку мислення серед природи є вміння педагога системою проблемних запитань пробудити уяву дитини як основу творчої діяльності мислення.[8, c.2], [11, c.44]

Методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

Введення в педагогічну практику інтегрованих уроків сприяє перебудові процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується існуюча у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

Дуже добре, що інтегровані уроки передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мисленневої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню.

Під час проведення уроків з елементами інтеграції вчителеві доводиться самостійно окреслити зміст навчального матеріалу, питому вагу видів діяльності з різних предметів. При цьому важливо чітко визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Метою побудованих на інтегрованому змісті, уроків є створити передумови для різнобічного розгляду певного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Як ми впевнилися, можливості для інтеграції змісту різних учбових предметів досить широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту, це залежить від уміння вчителем провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті.

До проведення інтегрованих уроків треба готуватися не лише вчителеві, а й учням. Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їх уваги важливого значення потрібно надавати таблицям - опорам, наочності на уроках. Найчастіше інтегровані уроки в початкових класах проводить один учитель. Але в окремих випадках їх можуть вести і два спеціалісти. У передовому досвіді можемо спостерігати цікаві спроби побудувати «уроки-тренінги», на яких діти вправляються в розвитку мислительних умінь, діалогу, фантазії, володінні своїм тілом.

Отже, сучасний досвід проведення Інтегрованих уроків вже досить значний. Якщо вони змістовні, цілеспрямовані, то вносять у звичайний хід шкільного життя новизну, повною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища, прищеплюючи почуття національної свідомості, утверджувати ідеали правди, добра, краси.

Інтегроване навчання – один із напрямків методичного збагачення

сучасного уроку в початкових класах.

Дидактичні можливості інтегрованих уроків створюють сприятливі умови для реалізації особистісно-орієнтованого, розвивального навчання. Головне у методичному забезпеченні інтегрованих уроків – обґрунтування способів, прийомів управління сприйманням, уявою, мисленням, словесною творчістю та пізнавальною діяльністю учнів в умовах диференційованого навчання. Розв'язуються ці актуальні проблеми з позиції теорії мовленнєвої діяльності, на основі новітніх даних дидактики та передового педагогічного досвіду.[2, c.44]


ЛІТЕРАТУРА:

        1. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти// Постанова КМУ від 20 квітня 2011 року № 462.

        2. Безрук Г. З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа . -2000.-№10.-С. 44.

        3. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива // Початкова школа. - 2002. - № 5. - С. 5-6.

        4. Варзацька Л.О. Рідна мова й мовлення. Інтегровані уроки для 3(2) кл. серед, загальноосвіт. шк..: Методичний посібник. - К.: Літера ЛТД, 2001. - 144 с.

        5. Іванчук М. Інтегрований підхід у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа. -2004. - № 9. - С. 1-4.

        6. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. - 2004, - № 5. - С. 10-13.

        7. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр - , 1997. -С.87-99.

        8. Якименко С. Формування світогляду молодшого школяра засобами інтегрованих знань про людину і світ // Початкова освіта. - 2003. - № 47.- С.2.

        9. Каніщенко А. П. Уроки зв’язного мовлення в початкових класах / А. П.Каніщенко, О. В.Ночвінова. – К.: Веселка, 1995.- 48с.

        10. Присяжнюк Н. І. Інтегровані уроки // Початкова шкова. – 1997. - № 2. – С. 23.

        11. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підруч. К.: Абрис, 1997. – 94с.

        12. Хорошковська О. Н. Розвиток мовлення молодших школярів. – К.: Рад. Школа, 1985. – С.64-67.

Каталог: attachments -> article
article -> Україна Міністерство освіти і науки України
article -> Формування позитивної мотивації навчання одна з основних умов виховання та розвитку особистості молодших школярів
article -> Положення про майстер-клас І. Загальні положення Майстер-клас одна з форм методичної роботи з педагогічними кадрами, яка є методом передачі досвіду, майстерності, шляхом показу прийомів роботи. Мета діяльності
article -> Формування природничо-наукової компетентності студентів педагогічного училища майбутніх вчителів початкових класів приходько С. В
article -> Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни «Культурологія»
article -> Картка уроку вірші зарубіжних поетів про дружбу І кохання. Р. Бернс «Любов». Поетизація високого почуття, розкриття його сутності Коли любиш, то таке багатство відчуваєш, стільки
article -> Методичні рекомендації за останні роки у більшості країн Західної та Центральної Європи відбулися докорінні зміни у законодавстві, яке стосується спеціальної освіти
article -> Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
article -> Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості як основа її життєвої позиції

Скачати 266.28 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал