Тема. Загадка Богданових скарбів (поема Т. Шевченка „Великий льох”). Мета. Сприяти розумінню ідейно-художнього змісту поеми „Великий льох”



Скачати 105.38 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір105.38 Kb.

Тема. Загадка Богданових скарбів (поема Т. Шевченка „Великий льох”).

Мета. Сприяти розумінню ідейно-художнього змісту поеми „Великий льох”. Розвивати логічне і критичне мислення, уяву. Формувати кваліфікованого читача з аналітичним підходом до літературного твору. Плекати почуття причетності до долі рідної держави, виховувати відповідальність у суспільно-політичному житті, активну життєву позицію.

Типу уроку. Урок поглибленого опрацювання художнього тексту.

Цілі уроку



Учні повинні знати:

  • ідейно-тематичне спрямування твору;

  • жанрову специфіку;

  • передумови написання;

  • особливості історичної епохи, на тлі якої розгортаються події;

  • місце і значення твору в доробку письменника.

Учні повинні вміти:

  • пояснювати назву твору;

  • розкривати символізм образів у зв’язку із жанровою специфікою;

  • виявляти основні проблеми;

  • висловлювати і обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного.

Форми і методи організації навчальної діяльності. Самостійна, індивідуальна, групова, колективна форми роботи, евристична бесіда, виразне читання, коло ідей, незакінчене речення.

Обладнання. „Кобзарі”, словник літературознавчих термінів, питання для індивідуальної роботи та в групах.

Домашні випереджувальні індивідуальні завдання:


  1. З’ясувати передумови появи твору.

  2. На основі осмислення змісту твору скласти схему, проілюстувавши, що в основі поеми лежить символіка числа «3».

  3. Дослідити роль епіграфа та поезії „Стоїть у селі Суботові” в ідейному звучанні поеми „Великий льох”.


Хід уроку:

І. Мотиваційний етап.

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку (графічне зображення настрою).

  2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

Незакінчене речення.

  • Продовжте речення: «Для мене твори на історичну тему – це...»

  1. Актуалізація опорних знань.

  • Пригадайте на основі змісту поеми «Посланіє...», що найбільше хвилює Т. Шевченка в ставленні українців до власної історії?

Відповіді учнів:

        • Незнання історії і небажання самим її вивчати і аналізувати:

Як німець покаже

Та до того й історію

Нашу нам розкаже...


        • Звідси поверхове захоплення і повне неусвідомлення ціни слави («кров’ю вона умивалась»):

А історія!.. поема

Вольного народа!



  • Де Т. Шевченко бачить вихід із цього ганебного становища?

Відповіді учнів:

Прочитайте знову

Тую славу.

..............................

Все розберіть... та й спитайте

Тойді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків?

Ким? За що закуті?

ІІ. Цілевизначення та планування.

– У центрі нашої уваги поема Т.Шевченка „Великий льох”. Тема уроку „Загадка Богданових скарбів”. Спробуймо збагнути ще одну таємницю історії України.



        • Узгодження цілей та плану уроку.

Коло ідей (прогнозування очікуваних результатів).

На які питання ви хотіли б отримати відповіді сьогодні на уроці?



Учні висловлюють думки:

  1. Зрозуміти символізм того, що знаходиться у малому льосі.

  2. Збагнути, де великий і що сховано в ньому.

  3. Як обраний автором жанр сприяє розкриттю ідейного задуму?

  4. Розкрити символізм образів.

  5. Встановити, який зв’язок між прощенням гріхів і розкопуванням великого льоху.

  6. З'ясувати, у чому суть скоєного душами гріха та як не допустити його повторення в майбутньому.

  7. Чому йдеться про пошуки скарбів, схованих саме Б. Хмельницьким ?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Перевірка індивідуального випереджувального завдання. 1. Передумови появи твору. 2.Прочитання в особах уривків поеми заздалегідь підготовленими учнями.

Питання після прочитання:

  • Яке враження справило почуте?

- Як автор визначає жанр твору? Чи вплинуло це на особливості відтворення дійсності?

Слово учню-літературознавцю.

Містерія (гр. таїнство, таємний релігійний обряд на честь якогось божества) – драматична вистава на сюжети біблійних оповідей, яка здійснювалася у святочні дні на майданах міст і сіл Західної Європи (українським відповідником такого дійства букв вертеп).

У романтичній літературі містеріями називали символічні поеми, які характеризувалися неймовірністю зображуваного, ускладненим символізмом, участю природних сил як персонажів твору, переплетінням фантастичного з реальним, а також таємничістю, філософічністю, тяжінням до драматизації, діалогічної форми.



Учитель. Основою традиційної західноєвропейської містерії було відкуплення Спасителем роду людського.

Завдання на творче застосування знань.

На основі почутого та змісту твору висловіть припущення: про яке таїнство йдеться в поемі? З яким дійством воно пов’язане? Знайдіть відповідну цитату.



Учні висловлюються: «Ідеться про відкуплення гріха українського народу. А сам зміст твору якраз і розкриває причини і суть гріхопадіння, передумову (розкопати великий льох) та шляхи порятунку».

Перевірка індивідуального випереджувального домашнього завдання.

«На основі осмислення змісту твору скласти схему, проілюстувавши, що в основі поеми лежить символіка числа 3» (див.дод. 1).

Учитель. У трьох частинах поеми діють по три таємничі символічні персонажі: три душі, три ворони, три лірники. Алегорії кожен може трактувати по-своєму, і коли автор не дасть нам ключа, даремно дошукатися істини. Таким ключем є вірш „Стоїть у селі Суботові”, написаний після закінчення поеми у той же день і в тому самому місці. Поет висловлює тут свою позицію щодо державницької діяльності Б.Хмельницького.

Перевірка індивідуального випереджувального завдання:„Роль епіграфа та поезії „Стоїть у селі Суботові” в ідейному звучанні твору”.

Питання для виконання завдання:

1. Чому церкву, де молився Б.Хмельницький перед Переяславською угодою, автор назвав домовиною України?

2. Якими словами він передає істинну суть намірів гетьмана? Чи виправдалися його сподівання?

3. Знайдіть рядки, що є свідченням облудства російської „дружби”.

4. Чи однозначно ставиться автор до Б.Хмельницького. Порівняйте авторську оцінку з епіграфом до поеми „Великий льох”.

5. Розкрийте символізм образу „церкви-домовини”.



Орієнтовна відповідь:

Перед підписанням Переяславської угоди гетьман молився у своїй літній резиденції – у селі Суботові поблизу Чигирина:

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

Але «не так воно стало»:

Москалика, що заздріли,

То все очухрали.

Тому не випадково й епіграф і ця поезія є ключем до розуміння оцінки Т. Шевченком постаті гетьмана:

Занапастив єси вбогу

Сироту Украйну.



Висновок: „церков-домовина” (варіант образу могили) – це святиня України, місце, де її було поховано разом із свідомістю українців. Розвалити її – означає розкопати могилу (льох), тобто знищити результати Переяславської угоди, звільнитися з-під московського ярма.

Учитель. Як ви думаєте, з якою метою у автор поеми робить ретроспекцію в історичне минуле України?

Учні припускають: «Щоб ясно вказати на головні хиби, навіть на свідомі провини, що привели козацьку республіку до повного поневолення».

Учитель. На основі відповіді спрогнозуйте та сформулюйте завдання, яке потрібно виконати.

Учні. З’ясувати, що призвело до гріхопадіння українців шляхом дослідження діянь осіб, які творять містерію: трьох душ, трьох ворон, трьох лірників.

Робота в групах.

1 група. Три душі.

1. Яка умова відпущення гріхів, скоєних душами?

2. За що покарана кожна із них, як вони пояснюють свій вчинок, що їх об’єднує при цьому?

3. Спробуйте розкрити алегоризм образів.

4. Чому поступово зменшується вік душ (підліток – дитина – немовля), як це пов’язано із певною історичною добою?

5. У чому ж провина українців, за що були покарані?



Коментар. Перша душа покарана за символічне сприяння успіхові Б.Хмельницького, коли той їхав підписувати Переяславську угоду. Друга, не усвідомлюючи, виявила прихильність цареві Петру І, коли він повертався з Полтавської битви через Батурин. Третя усміхнулася Катерині ІІ – „лютому ворогу”.

Зменшення віку душ вказує на змаління державницької свідомості у певний історичний період: за Хмельницького – найбільш висока, за Мазепи – поменшала, а за часів Катерина – стала слабкою, як немовля. Причина цього – московське ярмо. Але винні самі ж українці, які виявили політичну байдужість, небажання бути творцями власної долі.



2 група. Три ворони.

1. Хто за національністю ворони, які країни представляють? Чи випадковий це вибір?

2. Як ставляться одна до одної, розкрийте символізм.

3. Яка з ворон найдосвідченіша?

4. Чи випадково вони сіли саме на маяку? Яке символічне значення цього слова?

5. Які злочини української ворони: через що сталися, чи свідомо скоєні?

6. Як автор розкриває роль сильної особистості у національно-визвольних змаганнях на прикладі образу Гонти?

7. Що уособлюють три ворони?



Коментар. Ворони – це уособлення зла у характерах українців, поляків і росіян. Зображуючи зло, заподіяне власному народові, автор вдається до прийому самовикриття. Українська ворона – збірний образ тих, хто зрадив Україну. Її злочинства не обмежуються лише запродуванням козаків. Вона причетна до найтрагічніших подій української історії початку 18 ст.: знищення Батурина з усіма його мешканцями, варварської розправи у Ромнах, запродання козаків на будівництво Петербурга. При цьому згадується ряд трагедій, які сталися з вини самих же українців.

3 група. Три лірники.

1. Чому не бандуристи, кобзарі, а лірники?

2. З якою метою прийшли в Суботів?

3. Чи свідчить нерозуміння ними ролі маяків про неусвідомлення власної?

4. Доберіть слова, що засвідчують життєву позицію лірників.

5. Розкрийте алегоризм образів.



Коментар. Прозора символіка каліцтв: йдеться саме про духовне. Перед нами лірники, бо це інструмент старців. Співають не для того, щоб воскресити минулу славу, а щоб поживитися милостинею. Дають себе покарати, не знаючи за що. Безглузді розмови про маяки розкривають неусвідомлення власного призначення, адже народні співці завжди були духовними проповідниками. Йдеться про національну еліту, яка панічно боїться москалів. Автор співчутливо і насмішкувато говорить про них.

Учитель. Звернімося до теми уроку. Як ви думаєте, на основі якого епізоду із твору вона сформульована? Доберіть цитату. Відповідь:

От добро Богдана!

Черепок, гниле корито

Й костяки в кайданах.

- Автор говорить, що розкопано малий льох. Що, на вашу думку, він символізує, про який період діяльності Б. Хмельницького йдеться?

Відповідь: «Ідеться про період після Переяславської угоди».

- Чи можна припустити, що те, що знаходиться у великому льосі, це повна протилежність знайденому? Що це?



Відповідь: «Велич України, той період незалежності, авторитету серед інших держав, високий рівень національної свідомості, який був до Переяславської угоди. І усе це завдяки Б.Хмельницькому».

Мікрофон.

- Що потрібно пам’ятати сьогоднішнім українцям, щоб не допустити нової Руїни?



Відповідь: «Кожен несе відповідальність за долю держави, громадянином якої він є. Політична недалекоглядність українців призвела до втрати здобутків демократії і автономії».

- Як автор оцінює постать Б.Хмельницького?



Відповідь: «Він захоплюється ним через зміцнення України як держави і картає, бо не вберіг цих здобутків».

- Яка роль сильної особистості, здатної стати національним провідником, у завершенні таїнства розкопування великого льоху?



Відповідь: «Ця роль визначальна. Шевченко пророкує народження нового Гонти, який „розпустить правду по всій Україні”, звільнить Україну від загарбницької наруги».

- Поясніть назву твору.



Відповідь: «„Великий льох” – це уособлення величі України часів Б.Хмельницького. Розкопати його – означає знищити московське ярмо, повернути втрачену національну гідність».

- Визначте місце і значення твору у доробку письменника.



Відповідь: «Це центральний твір у «Кобзарі», адже ним Т. Шевченко спонукає задуматися над тим, що стає з народом, який втрачає національну свідомість».

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

- Чи досягли ми поставлених завдань?

- Що нового винесли з уроку?

- Що було найцікавішим?

Само- і взаємооцінка роботи в групах на уроці.

Домашнє завдання (диференційоване).

Обов’язкове:

1. Уміти розкривати символізм образів, пояснювати назву твору.

2. Прочитати поему „Наймичка” та одноіменну повість, написану російською мовою.

За бажанням:

Спроектувавши отримані на уроці знання на сучасність, дати відповідь на питання „Актуальність поеми „Великий льох” у наш час”.





Б.Хмельницького
Додаток 1


3

І.Мазепи

авторове сьогодення (1-ша пол. ХІХ ст.)

доби

дні розкопування льоху

географічні точки

Суботів

Батурин

канівські гори

частини

ключові персонажі

душі

ворони

лірники

співчутливе,

прихильне



негативне

співчутливе, насмішкувате

авторське ставлення

1ч. ліро-епічна

2ч. драматична

3ч. епіко-драматична


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка