Тема поняття, предмет, завдання І система кримінального права



Сторінка1/3
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.95 Mb.
#14982
  1   2   3

Т Е М А 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА





  1. Поняття кримінального права.

  2. Предмет кримінального права. Метод кримінального права.

  3. Завдання кримінального права.

  4. Система кримінального права.

  5. Кримінальне право і суміжні галузі права, зв'язок і відмінність між ними.

  6. Наука кримінального права, її предмет і функції.

  7. Кримінальне право як навчальна дисципліна.



До теми 1

1. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології.-Львів: "Світ".-1993.

2. Грищук В.К. Правова реформа і питання гуманізації радянського кримінального законодавства //Радянське право. - 1990.- №10. - С. 31-34.

3. Грищук В.К. Проблеми кодифікації кримінального законодавства України. - Львів. ЛДУ.-1993.-136 С.

4. Игнатов А.Н. Введение в изучение уголовного права. Уголовный закон //Уголовное право. Курс лекций. Общая часть. Лекция 1. - М.: Норма.-1996.

5. Кирись Б.А. Становление и изменение уголовных правоотношений //Вестн. Львов. ун-та. Сер.юрид. Вып. 19.-1980.- С.64-70.



  1. Кирись Б.А. Субьекты уголовного правоотношения //Правоведение.-1976.- №16.- С.73-79.

  2. Кирись Б.А.Прекращение уголовных правоотношений ответственности //Вестн. Львов.ун-та. Сер.юрид. Вып.28.-1990.- С.75-82.

  3. Ковалев М.И. Советское уголовное право: Курс лекций.- Свердловск: СвЮИ.-1971.-Вып.1. Введение в уголовное право.-1971. -С.146.

  4. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия.- М.:Наука,1983.

  5. Кропачев Н.М., Прохоров В.С. Механизм уголовно-праового регулирования. Уголовная ответственность.-СПб., 2000.

  6. Кропачев Н.М. Уголовно-правовое регулирование. Механизм и система.-СПб., 1999.

  7. Мальцев В.В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Государство и право.- №5.-2000.

  8. Михайленко П.П. Нариси з історії кримінального законодавства Української РСР.-Ч.1.-Київ:Вид-во АН УРСР, 1959.

  9. Навроцький В. Обговорюється проект Кримінального кодекс //Право України. - 1999. - №2. - С.80-83.

  10. Наклович М.Л., Кирись Б.А. Возникновение уголовных правоотношений ответственности //Вестн. Львов. ун-та. Сер. юрид. Вып. 20.-1981.-С.88-99.

  11. Наумов А.В. Введение в уголовное право. (Лекция) //Государство и право.-1993.-№11.-С. 71.

  12. Наумов А.В. Обновление методологии науки уголовного права //Советское государство и право.-1991.-№12.-С.23-31.

  13. Ной И.С. Метод уголовного права //Личность преступника и уголовная ответственность: правовые и криминологические вопросы. Межвуз. науч. сб. Саратов.-1981.-С. 17-29.

  14. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в советском уголовном праве.-Рязань: Рязан. ВШ МВД СССР.- 1976.- С.206.

  15. Прохоров В.С., Кропачев Н.А., Тарбагаев А.Н. Механизм уголовно-правового регулирования.- Красноярск, 1989.

  16. Смирнов В.Г. Функции советского уголовного права. ( Предмет, задачи и способы уголовно-правового регулирования).-Л.: ЛГУ,1965.

  17. Спиридонов Л.Н. Социология уголовного права.- М., 1986.

  18. Фефелов П.А. Механизм уголовно-правовой охраны. Основные метологические проблемы.- М., 1992.

  19. Чугуніков І. До питання про предмет кримінально-правового регулювання //Вісник Верховного суду України.- №6.-2000.


ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ І СКЛАД ЗЛОЧИНУ.

        1. Поняття злочину та його ознаки.

        2. Склад злочину.

        3. Обєкт злочину.

        4. Обєктивна сторона злочину.

        5. Субєкт злочину.

        6. Суб’єктивна сторона злочину.


Тестові завдання

1. Об’єкт злочину – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

  1. суспільні відносини, яким не завжди злочином заподіюється шкода;

  2. сукупність суспільних відносин, що охороняються законом;

  3. конкретні суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом і яким злочином заподіюється шкода;

  4. суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

  5. шкода, що заподіюється чи може бути заподіяна суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінального закону;

  6. поставлені під охорону кримінальним законом суспільні відносини, яким суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  7. суспільні відносини, що виникають у процесі боротьби із злочинністю;

  8. суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин;

  9. цінності, що поставлені під охорону законом;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

2. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

  1. Підозрюваний.

  2. Обвинувачений.

  3. Підсудній.

  4. Злочинець.

  5. Засуджений.

  6. Виконавець злочину.

  7. Пособник злочину.

  8. Суб’єкти (носії) суспільних відносин.

  9. Злочинні наслідки.

  10. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

3. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

  1. Підозрюваний.

  2. Обвинувачений.

  3. Підсудній.

  4. Ініціатор злочину.

  5. Злочинні наслідки.

  6. Засоби вчинення злочину.

  7. Місце вчинення злочину.

  8. Предмет, з приводу якого виникають і існують суспільні відносини.

  9. Речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам.

4. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

  1. Наслідки.

  2. Злочинні наслідки.

  3. Причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками.

  4. Соціальний зв’язок (суспільно-значуща діяльність) між суб’єктами відносин.

  5. Об’єктивний, необхідний, внутрішньо закономірний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками.

  6. Цінності, що охороняються законом.

  7. Знаряддя вчинення злочину.

  8. Засоби вчинення злочину.

  9. Виконавець злочину.

  10. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

5. Об’єктами суспільних відносин можуть бути (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

    1. тільки держава;

    2. тільки фізичні особи;

    3. тільки юридичні особи;

    4. держава і фізичні особи;

    5. держава і юридичні особи;

    6. фізичні і юридичні особи;

    7. різні об’єднання громадян;

    8. держава, різні об’єднання громадян, юридичні і фізичні особи;

    9. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

6. За ступенем узагальнення охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин об’єкти злочину класифікуються на:

  1. основний, факультативний, загальний;

  2. факультативний, загальний, додатковий;

  3. загальний, додатковий, основний;

  4. додатковий, родовий, основний;

  5. основний; безпосередній, родовий;

  6. основний, безпосередній, додатковий;

  7. додатковий, факультативний, безпосередній;

  8. додатковий, загальний, факультативний;

  9. загальний, родовий, безпосередній;

  10. загальний, родовий, додатковий.

7. Вкажіть відповідь, в якій найбільш повно названі різновиди безпосереднього об’єкта злочину:

  1. основний, факультативний, загальний

  2. факультативний, загальний, додатковий;

  3. додатковий, родовий, факультативний;

  4. загальний, основний безпосередній, додатковий безпосередній;

  5. загальний, безпосередній, основний безпосередній, факультативний безпосередній;

  6. основний безпосередній, додатковий безпосередній, додатково-факультативний;

  7. основний безпосередній, додатковий безпосередній, факультативний безпосередній;

  8. основний безпосередній, допоміжний безпосередній, факультативний безпосередній;

  9. основний безпосередній, додатково-факультативний, факультативний безпосередній;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

8. Під загальним об’єктом злочину слід розуміти:

  1. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  2. суспільні відносини, яким не завжди суспільно небезпечним діянням особи заподіюється шкода;

  3. група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм;

  4. суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  5. всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

  6. суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин;

  7. суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

  8. суспільні відносини, які виникають у процесі боротьби зі злочинністю;

  9. структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, їм заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

9. Родовий об’єкт злочину - це:

відповідь вказана у тестовому завданні 8.



10. Безпосередній об’єкт злочину – це:

відповідь вказана у тестовому завданні 8.



11. Вся сукупність суспільних відносин, що поставлені під охорону кримінального закону – це є:

  1. основний об’єкт злочину;

  2. спеціальний об’єкт злочину;

  3. додатковий об’єкт злочину;

  4. родовий об’єкт злочину;

  5. факультативний об’єкт злочину;

  6. додатково-факультативний об’єкт злочину;

  7. загальний об’єкт злочину;

  8. безпосередній об’єкт злочину;

  9. додатковий об’єкт злочину;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

12. Група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода – це:

відповідь вказана у тестовому завданні 11.



13. Конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода – це:

відповідь вказана у тестовому завданні 11.



14. Основний безпосередній об’єкт злочину – це:

  1. структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  2. суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

  3. цінності, що поставлені під охорону законом;

  4. суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  5. група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  6. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  7. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняться або може бути заподіяна істотна шкода;

  8. вся сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

  9. всі тотожні і різнорідні суспільні відносини;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

15. Додатковий безпосередній об’єкт злочину – це:

відповідь вказана у тестовому завданні 14.



16. Факультативний безпосередній об’єкт злочину – це:

  1. структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, їм заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  2. суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

  3. цінності, що поставлені під охорону законом;

  4. суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  5. група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  6. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  7. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  8. вся сукупність, суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

  9. всі тотожні і різнорідні суспільні відносини;

  10. суспільні відносини, яким при вчиненні даного суспільно небезпечного діяння, не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.

17. Конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода – це:

  1. родовий об’єкт злочину;

  2. загальний об’єкт злочину;

  3. додатковий об’єкт;

  4. безпосередній об’єкт злочину;

  5. спеціальний об’єкт;

  6. додатковий безпосередній об’єкт злочину;

  7. видовий об’єкт злочину;

  8. основний безпосередній об’єкт злочину;

  9. факультативний безпосередній об’єкт злочину;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

18. Суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного суспільно-небезпечного діяння їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода – це:

відповідь вказана у тестовому завданні 17.



19. Суспільні відносини, яким, при вчиненні даного суспільно небезпечного діяння, не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода – це:

відповідь вказана у тестовому завданні 17.



20. Предмет злочину – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

  1. речі матеріального світу;

  2. цінності, що поставлені під охорону законом;

  3. шкода, що заподіюється або може бути заподіяна суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

  4. те, на що направлено посягання, чому заподіюється або може бути заподіяна шкода;

  5. грошові засоби або майно, придбане завідомо незаконним шляхом;

  6. структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом, суспільних відносин, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

  7. речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

  8. речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину;

  9. речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину;

  10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною.


ІІІ. ЗАДАЧІ

1. Визначте родовий та безпосередній об’єкти злочинів, передбачених статтями 185, 186, 187, 115, 122, 146, 159, 176, 346, 296, 286 КК України.
2. Катрич напав вночі в глухому провулку на Зотова і, погрожуючи ножем, відібрав у нього ручний годинник і 500 грн.

Визначте родовий і безпосередній об’єкти вчиненого злочину?

Хто є потерпілим від даного злочину?

Що є предметом даного злочину?
3. Касир одного з підприємств Іванюк мала одержати в банку 14.500 гривень для виплати заробітної плати робітникам і службовцям. В результаті помилки касира банку їй було передано замість 14.500 гривень – 15.500 гривень. Помітивши при перерахунку грошей переплату, Іванюк присвоїла 1000 гривень.

Ознайомтесь із змістом диспозиції статті 190 КК України та визначте загальний, родовий та безпосередній об’єкти і предмет злочину, вчиненого касиром Іванюк.
4. Земнов засуджений за замах на вбивство двох осіб за ч.2 ст.15 і п. 1 ч.2 ст.115 КК України, вчинений при таких обставинах: проїжджаючи в нетверезому стані по вулиці міста на закріпленій за ним автомашині ГАЗ-51, Земнов побачив Калугіних, з якими він був у неприязних стосунках, що йшли йому на зустріч по обочині дороги, близько до огорожі. Різко звернувши з проїжджої частини на обочину протилежної сторони дороги, Земнов спрямував машину на Калугіних. Калугін встиг відскочити вбік, а його дружина була тяжко травмована. Розвернувши машину, Земнов на великій швидкості став доганяти Калугіна, але той встиг забігти в двір будинку, а машина застрягла в кюветі.

В апеляції Земнов і його адвокат поставили питання про перекваліфікацію вчиненого на ст. 286 КК України, мотивуючи це тим, що він при управлінні автомашиною був неуважний, в результаті чого і вчинив наїзд на Калугіну.



Чи підлягає апеляція задоволенню? Визначте родовий та безпосередній об’єкти вчиненого Земновим злочину.

Чи можна визнати автомашину ГАЗ-51, яку Земнов спрямував на Калугіних, засобом вчинення злочину? Чим відрізняються знаряддя вчинення злочину від засобів вчинення злочину?
5. Антощук, перебуваючи в один з вечорів на квартирі у Мухіної, з якою був близько знайомий понад рік, почав наполягати на одруженні. Мухіна категорично відмовила, мотивуючи це тим, що не переконана, що він має щирі наміри створити хорошу сім’ю. Між ними виникла сварка під час якої Антощук схопив зі столу ніж і вдарив Мухіну ним в плече, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Визначте родовий і безпосередній об’єкти вчиненого Антощуком злочину? Що є знаряддям вчинення даного злочину?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ


  1. Суб’єктивна сторона складу злочину є:

  1. ознакою злочину;

  2. обов’язковим елементом складу окремих складів злочинів;

  3. додатковою ознакою певних складів злочину;

  4. обов’язковим елементом складів будь-яких злочинів;

  5. ознакою складу злочину.


2. Поняття суб’єктивної сторони визначено:

  1. в окремій статті Загальної частини КК України;

  2. в конкретних статтях Особливої частини КК України;

  3. в законі про кримінальну відповідальність;

  4. в статті Кримінально-процесуального Кодексу;

  5. в теорії кримінального права.


3. Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

  1. психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;

  2. психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;

  3. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;

  4. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;

  5. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує винну особу;

  6. внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;

  7. внутрішня сторона складу злочину, що вивчає психічне ставлення волі особи до вчинюваного злочину;

  8. внутрішній зміст злочинної поведінки винної особи;

  9. внутрішні процеси, що відбуваються у свідомості суб’єкта і характеризують його волю до вчинення злочину;

  10. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує психічну діяльність особи під час вчинення злочину через такі ознаки як вина, мотив, мета, емоції.


4. Ознаками якого елементу складу злочину є мотив і мета?

    1. Суб’єктивної сторони складу злочину.

  1. Об’єктивної сторона складу злочину.

  2. Складної форми вини.

  3. Складного злочину.

  4. Об’єкта злочину.

  5. Злочинів з двома наслідками.

  6. Простого злочину.

  7. Злочину, вчиненого повторно.

  8. Продовжуваного злочину.

  9. Закінченого злочину.




    1. Вкажіть відповідь, в якій названі усі ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, які характеризують його внутрішню сторону:

      1. вина і осудність;

      2. вина, мотив і осудність;

      3. вина, мета, мотив, емоції;

      4. вина, мета і осудність;

      5. вина, мотив і емоції;

      6. вина, емоції, осудність;

      7. вина, мотив, мета;

      8. прямий умисел, непрямий умисел і необережність;

      9. злочинна самовпевненість, недбалість;

      10. умисел, необережність, мотив, мета.


6. Мотив, мета, вина та емоції є ознаками якого елементу складу злочину?

  1. Суб’єкта злочину.

  2. Складного злочину.

  3. Об’єкта злочину.

  4. Об’єктивної сторони складу злочину.

  5. Складної форми вини.

  6. Злочину із змішаною формою вини.

  7. Суб’єктивної сторони складу злочину.

  8. Подвійної (складної) форми вини.

  9. Продовжуваного злочину.

  10. Закінченого злочину.


7. Вина це:

    1. внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

    2. внутрішня сторона складу злочину людини;

    3. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу, або необережності;

    4. факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

    5. уявлення особи про результат своєї діяльності;

    6. усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільне-небезпечне діяння;

    7. бажання особи, яка вчиняє суспільно-небезпечне діяння досягти конкретних шкідливих наслідків;

    8. уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

    9. виявлення наміру вчинити злочин;

    10. усвідомлена вольова поведінка особи під час вчинення злочину;

    11. психічний стан особи, при якому вона усвідомлює значення своїх дій;

    12. стан свідомості і волі особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння.


8. В якій наведеній в тестовому завданні 7 відповіді містяться визначення мотиву злочину?
9. В якій наведеній у тестовому завданні 7 відповіді містяться визначення мети злочину?
10. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно вказані форми вини:

  1. умисел і злочинна недбалість;

  2. прямий умисел та непрямий умисел;

  3. злочинна самовпевненість і непрямий умисел;

  4. умисел і необережність;

  5. необережність і випадок;

  6. зухвалість і непередбачуваність;

  7. злочинна за відомість і непрямий умисел;

  8. прямий умисел і злочинна недбалість;

  9. визначений умисел і необережність;

  10. самовпевненість і умисел.


11. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання?

  1. Умисел.

  2. Необережність.

  3. Прямий умисел.

  4. Злочинна самовпевненість.

  5. Непрямий умисел.

  6. Злочинна недбалість.

  7. Визначений умисел.

  8. Конкретизований умисел.

  9. Злочинна за відомість.

  10. Неконкретизований умисел.


12. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання?

  1. Умисел.

  2. Необережність.

  3. Складна форма вини.

  4. Непрямий умисел.

  5. Прямий умисел.

  6. Злочинна самовпевненість.

  7. Злочинна недбалість.


13. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення?

  1. Умисел.

  2. Необережність.

  3. Складна форма вини.

  4. Непрямий умисел.

  5. Злочинна самовпевненість.

  6. Злочинна недбалість.

  7. Злочинна за відомість.

  8. Визначений умисел.

  9. Злочинна легковажність.



14. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити?

  1. Умисел.

  2. Необережність.

  3. Складна форма вини.

  4. Непрямий умисел.

  5. Злочинна самовпевненість.

  6. Злочинна недбалість.

  7. Злочинна за відомість.

  8. Злочинна легковажність.

  9. Конкретизований умисел.

  10. Невизначений умисел.


15. Визначте, під якими номерами відповідей названі ознаки прямого умислу:

    1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків;

    2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

    3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

    4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння (дії або бездіяльності);

    5. особа свідомо допускала настання суспільно небезпечних наслідків;

    6. особа повинна і могла була передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

    7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

    8. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

    9. особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

    10. особа не передбачала злочинних наслідків.


16. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної недбалості:

  1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

  2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

  3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

  4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки своєї дії або бездіяльності;

  5. особа свідомо допускала настання суспільно небезпечних наслідків;

  6. особа повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

  7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

  8. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

  9. особа передбачала за відомість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

  10. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер наслідків відповідно до її законодавчого визначення.


17. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної самовпевненості:

  1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків;

  2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

  3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків, свого діяння;

  4. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

  5. особа свідомо допускала настання суспільно небезпечних наслідків;

  6. особа повинна і могла була передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

  7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

  8. особа повинна була і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

  9. особа не передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

  10. особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).


18. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної недбалості:

    1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

    2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

    3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

    4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки своєї дії або бездіяльності;

    5. особа свідомо допускала настання суспільно небезпечних наслідків;

    6. особа повинна була і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

    7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

    8. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

    9. особа повинна була передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

    10. особа могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).


19. Визначте види умислу:

    1. самовпевненість;

    2. непрямий умисел;

    3. недбалість;

    4. заздалегідь обдуманий умисел;

    5. умисел, який виник раптово;

    6. зухвалість;

    7. вольовий умисел;

    8. визначений умисел;

    9. необдуманий умисел;

    10. альтернативний умисел;

    11. афектований умисел;

    12. невизначений умисел;

    13. прямий умисел;

    14. побічний умисел.


20. Визначте, під якими номерами відповідей вказані види необережності:

  1. евентуальний умисел;

  2. самонавіяність;

  3. злочинна самовпевненість;

  4. злочинне діяння;

  5. зухвалість;

  6. особлива зухвалість;

  7. злочинна недбалість.

III. ЗАДАЧІ

1. Під час чергової сварки з Семенчуком, з яким Кучеренко знаходився в неприязних стосунках, останній кинув йому в голову з близької відстані важкий камінь. Від цього удару Семенчук, не приходячи до свідомості, помер.

Якою формою і видом вини характеризується вчинений Кучеренком злочин?
2. Осадчук і Камінський проникли вночі в гараж Лісотехнічного інституту і почали виймати з автомашини ЗАЗ-34 акумулятор. На зауваження Осадчука, що це, мабуть, не інститутська, а приватна автомашина, Камінський відповів "А нам все одно - чия". На другий день при спробі продати викрадений акумулятор Осадчук і Камінський були затримані. Акумулятор був викрадений з автомобіля, який належав на праві особистої власності головному інженерові інституту Макушу.

Розкрийте зміст суб’єктивної сторони вчиненого Осадчуком і Камінським злочину.

Варіант 1. Осадчук і Камінський були затримані зразу ж після того, як проникли в гараж.

Варіант 2. Осадчук і Камінський мали намір вчинити і вважали, що вчиняють крадіжку акумулятора інститутської автомашини, а викрали з приватної.

Варіант 3. Осадчук і Камінський мали намір викрасти і вважали, що викрадають акумулятор з приватного автомобіля, а викрали з інститутського.
3. Старший електромеханік дистанції зв’язку Антощук разом з майстром будівельної дільниці Калініним в приміщенні релейного поста розпивали спиртні напої. До них приєднався черговий електромеханік Крикунов і монтер Басягін. Згодом між Антощуком, Калініним і Басягіним, з одного боку, і Крикуновим з другого, виникла сварка на грунті того, що Антощук запропонував Крикунову здати чергування і йти додому. Оскільки останній знаходився у стані сильного сп"яніння, то він в свою чергу вимагав від Антощука ключа від релейного поста. Сварка перейшла в бійку, під час якої Калінін і Басягін почали бити Крикунова, а потім викинули його з вікна другого поверху. При падінні на землю Крикунов одержав перелом кісток основи черепа, що викликав крововилив, і не приходячи до свідомості, помер.

Визначте форму і вид вини у вчиненому Калугіним і Басягіним злочині.

Варіант. Калінін і Басягін викинули Крикунова з 10 поверху.
4. Думич купався в озері на глибокому місці в 40-50м від берега, тримаючись за наповнену повітрям автомобільну камеру. В цей час до нього підплив незнайомий йому Корягін. Думич попередив Корягіна про те, що він не вміє плавати, і просив не підпливати до нього. Про те, що Думич не вміє плавати попереджала Корягіна і сестра Думича, яка в цей час знаходилась на березі озера. Однак, Корягін, пустуючи схопився руками за камеру, яка від його різкого поштовху перевернулась, а Думич і Корягін опинились у воді. Корягін випірнув і поплив до берега, а Думич, який не міг плавати, потонув. Корягіна було засуджено за умисне вбивство Думича. В апеляційній скарзі адвокат просив перекваліфікувати дії засудженого на ст.119 КК України, посилаючись на те, що Корягін не бажав загибелі Думича, не знав його і не міг здогадуватися, що Думич не вміє плавати, оскільки останній знаходився далеко від берега.

Чи підлягає скарга задоволенню?

Варіант. Корягін був спортсменом розрядником з плавання, і підпливаючи до Думича, вважав, що в разі потреби подасть йому необхідну допомогу. Однак, не дивлячись на вжиті зусилля, врятувати Думича йому не вдалось.

5. Одарич, який працював механіком електростанції, з метою не допустити проникнення сторонніх осіб у свій город, загородив грядку з цибулею оголеним дротом і підключив його до електромережі з напругою 220 вольт. Сусідський підліток, дев'ятирічний Сергій, підійшов до дроту, торкнувся його рукою і був смертельно травмований електрострумом.

Вважаючи, що за ч.1 ст.115 KK України він засуджений безпідставно, Одарич в апеляційній скарзі просив вирок змінити і перекваліфікувати його дії на ст.119 КК України, оскільки він не передбачав можливості настання смертельного наслідку і тому повинен нести відповідальність за вбивство через необережність.



Чи обгрунтована скарга Одарича?
6. Приїхавши в місто, Сейко зупинив вантажну автомашину біля тротуару з тим, щоб висадити пасажира Рудюка. Останній вийшов з кабіни машини і зачинивши дверцята кабіни сказав шоферу: "Їдь". Сейко проїхавши метрів 10 почув крик: "Стій". Виявилось, що Рудюк був задушений правим заднім колесом машини. В ході розслідування було встановлено, що коли Рудюк вийшов з машини і зачиняв дверцята кабіни, у нього з сумки висипались яблука. Рудюк поліз під машину, щоб зібрати їх. В цей момент машина рушила і він попав під колесо.

Як слід вирішити питання про кримінальну відповідальність Сейка?

ІV. Література

1. Нормативні акти і практика їх застосування.

  • Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К., 2002.

  • Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981р. №7 із змінами від 23 грудня 1983р., 4 червня 1993р., 13 січня 1995р., 3 грудня 1997р. (п. 4, 5) //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – Львів, 1998 (далі – Збірник... .). – С. 83-84.

  • Про практику застосування судами України законодавства про транспортні злочини: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982р. №7 із змінами від 28 березня 1986р., 4 червня 1993р., 3 грудня 1997р. (п. 6, 7) //Збірник. – С. 206-207.

  • Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1987р. №2 із змінами від 4 червня 1993р., 13 січня 1995р., 3 грудня 1997р. (п. 6, 17) //Збірник. – С. 91, 93.

  • Про судову практику в справах про хуліганство: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991р. №3 із змінами від 4 червня 1993р., 3 грудня 1997р. (п.15) //Збірник. – С. 197.

  • Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №4 із змінами від 4 червня 1993р., 3 грудня 1997р. (п. 9, 10, 17) // Збірник. – С.108, 110.

  • Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992р. №8 із змінами від 3 грудня 1997р. (п. 5) //Збірник. – С.184-185.

  • Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992р. №12 із змінами від 4 червня 1993р., 13 січня 1995р., 3 грудня 1997р. (п.2, 3, 4, 21, 22) //Збірник... . – С. 126-127, 131-132.

  • Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996р. №6 із змінами від 3 грудня 1997р. (п.2, 4) //Збірник. – С. 75-76.

  • Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 лютого 1999р. №2 (п.1,3,12) //Вісник Верховного Суду України. – 1999. – №2. – С. 2-3.

  • Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002р. №3 (п.4-10) //Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №4. – С. 3-4.

  • Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002р. №4 (п.1-5) //Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №4. – С. 10-13.

  • Про судову практику у справах про хабарництво: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002р. №5 (п. 4, 24) //Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №3. – С. 9-16.

2. Спеціальна література.

  • Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963.

  • Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2001, Глава 3. – С. 62-85.

  • Гельфер М.А. Объет преступления. – М.: Всесоюзный юрид. заоч. ин-тут, 1960.

  • Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1979.

  • Дутка Г. Предмет злочину //Право України. – 2001. - №4. – С. 98-101.

  • Загородников Н.И. Объект преступления и проблема совершенствования уголовного законодательства //Актуальные проблемы уголовного права. - Москва. – 1988.

  • Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве //Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29-31.

  • Каиржанов Е.К. Интересы трудящихся и уголовный закон: проблемы объекта преступления. – Алма-Ата, Казахстан. – 1973.

  • Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Академия МВС СССР, 1980.

  • Коржанский Н.И. Предмет преступления. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976.

  • Коржанський Н.И. Объект посягательства и квалификация преступлений. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976.

  • Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник/ Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Відп.ред. Кондратьєв Я.Ю.; Наук. ред. Клименко В.А. та Мельник М.І. – К.: Правові джерела, 2002.

  • Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – Розділ VІІ. – С. 89-97.

  • Мазур С. Объект и виды экономических престурлений и преступлений в сфере экономической деятельности //Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 49-51.

  • Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат, 1960.

  • Новоселов Г.П. Актуальные вопросы методологии разработки понятия объекта преступления //Уголовно-правовые меры борьбы с преступностью в условиях перестройки. Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск. – 1990. – С. 36-44.

  • Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Изд-во НОРМА, 2001.

  • Петрова Г. Объект уголовно-правового отношения //Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 60-61.

  • Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Изд-во при Харьков. гос. ун-те, 1988.

  • Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления //Право і Безпека. Науковий журнал. – 2002. – № 1. – С. 81-87.

  • Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину //Право України. – 1999. – №6. – С. 45-58.

  • Фролов Е.А. Спорные вопросы общего учения об объекте преступления //Сборник научных трудов Свердлловского юридического института, Вып. 10. – Свердловск. – 1969. – С. 184-225.



Каталог: sites -> bdpu.org -> elearning -> sgf -> political science and law -> KRIM-PRAVO
political science and law -> Тема сутність інтеграції як складової частини міжнародних процесів інтеграція як невід’ємна ознака розвитку та функціонування людських спільнот: сутність та передумови
political science and law -> Питання до заліку з курсу „земельне право україни
KRIM-PRAVO -> Перелік запитань для підготовки до іспиту із Особливої частини кримінального права України
political science and law -> Тема поняття, предмет, метод та система адміністративного права. Адміністративно-правові норми та адміністративно-правові відносини поняття адміністративного права та його місце в правовій системі України
political science and law -> Положення про перспективи розвитку політичної влади в Україні. Політологія в системі наук про суспільство. Політичний режим як сукупність методів, форм політичного панування
political science and law -> Питання до заліку основні поняття, предмет та система курсу «Судові та правоохоронні органи»
political science and law -> Питання до екзамену
political science and law -> Питання до іспиту
political science and law -> Тема Поняття та предмет юридичної деонтології (2 год.)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка