Тема досвіду: Формування життєвих компетентностей та ціннісних пріоритетів учнів із застосуванням технологічного підходу на заняттях спортивного туризму Завдання



Скачати 75.13 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір75.13 Kb.
Тема досвіду: Формування життєвих компетентностей та ціннісних пріоритетів учнів із застосуванням технологічного підходу на заняттях спортивного туризму

Завдання:

  • залучити учнівську молодь до масових занять туризму і краєзнавства з активним способом пересування;

  • формувати у школярів туристські знання, вміння та навички, вдосконалювати туристсько-спортивну майстерность,

  • створювати умови для глибокого і всесторонього пізнання туристсько-краєзнавчих можливостей рідного краю, ознайомлення з його природою та історією;

  • сприяти участі вихованців у категорійних і ступеневих походах з різних видів туризму та участі туристських груп у першості області з туристсько-спортивних подорожей серед учнівської та студентської молоді;

  • формувати світогляд громадянина незалежної демократичної держави, сповненого національної гідності та любові до Батьківщини;

  • формувати навички здорового способу життя.

Актуальність проблеми

Реформування системи загальної середньої освіти спрямоване на досягнення головної мети - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянської освіти.

У сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини, значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання та виховання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають компетентісний, діяльнісний та особистісно - зорієнтований підходи до навчання та виховання.

Реалізацію системи ефективного виховання забезпечує технологічний підхід, який ґрунтується на проектуванні способу організації процесу з послідовною орієнтацією на чітко визначені цілі, моделювання процесу, кінцевого результату, способів його досягнення, усієї системи виховання. Отже, технологія – це визначення системи цілей, способів життя учнівського колективу, методів, прийомів і форм роботи, які приведуть до реалізації мети, на основі діагностики, творчості і наукового пошуку [Гончаренко С.].



Теоретичні аспекти обґрунтування досвіду.

Педагогічна технологія – це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності по проектуванню, організації і проведенню навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителів (В.М.Монахов).

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що в ній конструюється і здійснюється такий виховний процес, який повинен гарантувати досягнення поставленої мети.

Технологічний підхід включає такі компоненти:

- постановку цілей, їх максимальне уточнення;

- чітку орієнтацію всього процесу виховання;

- орієнтацію виховних цілей і процесів виховання на досягнення результатів;

- корекцію виховання;

- заключну оцінку результатів.

Технологія виховання — це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології.

Виховна технологія – це спосіб діяльності, взаємодія суб’єкта з об’єктом, комплекс засобів діяльності вихователя як суб’єкта виховного процесу, що спрямований на досягнення виховної мети та вдосконалення педагогічної діяльності.

Ефективність виховних технологій в значній мірі залежить від педагогічних умов, в яких вони здійснюються.

До педагогічних умов, що визначають успішність виховних технологій можна віднести індивідуальні особливості педагога. Це – ерудиція, неординарність особистості педагога, його культура, інтереси і захоплення, і т.п. велике значення має ставлення до вихованців, що виражається в педагогічному такті і оптимізмі, в мажорному тоні. Не менше значущим є професіоналізм педагога, що проявляється в глибоких знаннях закономірностей виховного процесу і дитячої психології, володінні методами діагностики і т.д.

Характер виховних технологій залежить від відношення до дитини. Ним визначається тип технології: співробітництва, вільного виховання, особистісно-орієнтована тощо.

Сучасні технології виховання реалізують основні функції комплексного підходу шляхом:

1. Впливу на свідомість, почуття і поведінку вихованців.

2. Органічного поєднання виховання (зовнішнього педагогічного впливу) і самовиховання особистості.

3. Єдності та координації виховних зусиль усіх соціальних інститутів і об'єднань, які займаються вихованням: сім'ї, школи, колективів і груп, засобів масової інформації, літератури, мистецтва, органів правопорядку та ін.

4. Використання системи конкретних виховних справ, які формують провідні компетентності школяра.

5. Системного підходу до процесу виховання - послідовності і супідрядності всіх компонентів виховання, їх взаємозв'язків і взаємовпливу.

6. Урахування зовнішніх і внутрішніх факторів, які сприяють чи перешкоджають одержанню найоптимальніших результатів виховної роботи.

Провідна педагогічна ідея досвіду

Чітка організація навчально – виховного процесу із застосуванням традиційних та інноваційних технологій на заняттях спортивного туризму готує до життєвих випробувань, самоусвідомлення, чіткої громадянської позиції і патріотичного обов'язку перед Батьківщиною.

У роботі вчитель використовує використанні новаторський підхід до проведення занять (для прикладу – старші гуртківці-наставники навчають молодших під час занять, походів, змагань, учні складають самостійно етапи естафети, змагань, використовує нові сучасні види змагань: страйкбол, скелелазіння тощо, технологія змінних трійок, зміна ролей, виховання психології переможця).

У своїй роботі вчитель використовує технології:



Інтерактивні технології :

навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається, це співнавчання, в якому і вчитель, і учні є суб’єктами навчання. Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання; поділ групи гуртківців на малі підгрупи, що дає змогу вносити у заняття елементи змагання, стимулює гуртківців до кращого засвоєння матеріалу та формування вольових якостей.

Використання інтерактивних вправ: робота в групах, « Два - чотири – всі разом», « Карусель»,« Мозковий штурм», « Ажурна пилка», « Дерево рішень», метод « Прес», « Займи свою позицію», дискусія, рольові ігри.

Технологія колективного способу навчання :

у процесі навчання здійснюється шляхом спілкування в динамічних (змінних) парах, коли кожен вчить кожного. Технологія ґрунтується на принципах наявності динамічних (змінних) пар учнів, взаємонавчання, взаємоконтролю, взаємоуправління, застосовуються методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні залучаються до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації .



Технологія “Створення ситуації успіху”:

дитина сама визначає свій результат як успіх; усвідомлення ситуації успіху учнем, розуміння її значимості виникає після подолання психологічних бар’єрів страху, труднощів , невміння тощо.



Технологія особистісно орієнтованого виховання:

цілеспрямоване створення емоційно збагачених виховних ситуацій; особистісно розвивальне спілкування; використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості; систематичний аналіз вихованцем власних і чужих вчинків.



Технологія особистісно орієнтованого навчання:

акцент зроблено на розвиток у суб’єктів навчання особистісного ставлення до світу, до себе; на формування цілісної особистості, єдності її пізнавальних і особистісних якостей, на розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, на індивідуалізацію, персоніфікацію, діалогізацію навчально – виховного процесу.



Технологія різнорівневого навчання:

передбачає рівневу диференціацію за рахунок поділу дітей на змінні та відносно гомогенні за складом групи. Кожен учень добровільно вирішує, на якому рівні засвоювати матеріал.



Технологія моделюючого навчання:

організація в процесі навчання життєдіяльності учнів, адекватної реального суспільного життя, перетворює школу зі школи навчання, відірваною від реальності, в школу "життя";

одним з ключових моментів моделюючих технологій можна вважати гру. Гра – це «дитина праці». Безумовним позитивним моментом використання технології є можливість впливу на емоційну сферу, таких можливостей немає в жодному підході до навчання.

Колективні творчі справи (КТС):

є важливим фактором розв'язання виховних завдань. У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру).

Технологія розвивального навчання:

загальний розвиток учня, його інтелектуальних можливостей, почуттів, уміння вчитися спілкуватися, формування творчої особистості.



Технологія проблемного навчання:

отримання учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем.

Набутий із роками педагогічний досвід та туристські навики, застосування новітніх методик значно оптимізують процес навчання та виховання гуртківців.

Свій практичний досвід роботи педагог удосконалює та передає під час проведення методичних об’єднань, відкритих занять, участі в різноманітних конкурсах, постійно розробляє положення та умови проведення різноманітних конкурсів та змагань,туристичних маршрутів.



Важливим аспектом роботи гуртка є участь учнів у туристсько-спортивних походах. Тут гуртківці, крім туристсько-спортивної підготовки, в живому спілкуванні з природою вивчають рідний край, оздоровлюються, здійснюють краєзнавчо-пошукову роботу, здобувають життєві компетентності.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка