Міністерство аграрної політики України
Харківський Національний аграрний університет
імені В.В. Докучаєва
кафедра рослинництва
Курсова робота
на тему:
«Технологія вирощування кукурудзи на зерно в умовах лісостепу»
Виконав:
студент ІV курсу ІІІ групи
Агрономічного факультету
Хатько Андрій
Перевірила:
Ніколаєнко А.М.
Харків - 2011
ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
Вступ
Кукурудза - одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовувати зерно слід у суміші з високопротеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4—8% рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько 2% клітковини. Містяться вітаміни А, Вр В2, В6, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи. Вміст білка невисокий, він дефіцитний за деякими незамінними амінокислотами, особливо за вмістом лізину і триптофану.
Кукурудза - основна силосна культура. За врожайністю зеленої маси вона перевищує майже всі кормові культури. Один центнер силосу, виготовленого з кукурудзи у фазі молочно-воскової стиглості, відповідає 0,22-0,24 к.о., а воскової-0,28-0,32 к.о. Вміст перетравного протеїну - 1,4—1,8 кг. Силос кукурудзи має добру перетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин. Качани, засилосовані у восковій або молочно-восковій стиглості, це цінний концентрований корм. В 1 ц його міститься до 40 к.о. і 2,6 кг протеїну.
Кукурудза має важливе значення в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи та каротин. У 1 ц зеленої маси кукурудзи, зібраної до викидання волотей, міститься 16 к.о. Листостеблова маса, що залишається після збирання кукурудзи на зерно, є добрим грубим кормом, який за поживністю майже не поступається ячмінній та вівсяній соломі. В 1 ц кукурудзяної соломи міститься 37 к.о., а в 1 ц розмелених стрижнів - 35 к.о.
Недоліком кормів з кукурудзи є недостатній вміст перетравного протеїну. У силосі є 60-65 г протеїну, в зерні 75-78 г на 1 к.о., при нормі 100-110 г на 1 к.о. Це призводить до перевитрати кормів в 1,3-1,4 рази. Тому для збалансування раціону протеїном, тваринам згодовують кукурудзу разом з бобовими культурами.
Зерно кукурудзи використовується на продовольчі цілі. З нього виготовляють понад 150 харчових і технічних продуктів: борошно, крупу, пластівці, крохмаль, сироп, глюкозу, спирт. Із 100 кг зерна одержують 37-40 л спирту, що на 3-5 л більше, ніж із зерна інших культур. Із зародків зерна добувають цінну харчову олію, яка має лікувальні властивості (зменшує вміст холестерину в крові і запобігає захворюванню на атеросклероз). Із стрижнів качанів виготовляють фурфурол, лігнін, ксилозу, одержують целюлозу і папір. З 1 ц зерна можна одержати 56 кг крохмалю (або 60 кг фруктози чи 38 л спирту), 22,4 кг корму з вмістом протеїну 21%, 5,2 кг глютенового борошна і 2,7 кг кукурудзяної олії.
Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення.При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур'янів з розпушеним ґрунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Важливим елементом біологізації рослинництва є заорювання листостеблової маси при збиранні і вивезенні з поля лише зерна кукурудзи. На кожну тонну приораної кукурудзи в ґрунт повертається N16-17P47K30-37Mg4. Приорювання 7 т листостеблової маси рівноцінно за надходженням елементів живлення внесенню 20-25 т гною. Кукурудза - добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур; гірший для озимих зернових, оскільки після неї важче якісно підготувати ґрунт до сівби.
Таблиця.1. Світове виробництво кукурудзи у 2000-2004 pp., млн. т (За даними USDA, США)
Країна
|
2000 р.
|
2001 р.
|
2002 р.
|
2003 р.
|
прогнозна 2004 р.
|
Аргентина
|
15,4
|
14,7
|
15,5
|
12,7
|
15,5
|
Бразилія
|
41,5
|
35,5
|
44,5
|
41,5
|
43,0
|
Єгипет
|
5,6
|
6,2
|
6,0
|
6,1
|
6,2
|
ЄС-25
|
44,3
|
49,9
|
49,1
|
39,5
|
51,4
|
Індія
|
12,1
|
13,5
|
11,1
|
14,8
|
14,0
|
Індонезія
|
5,9
|
6,0
|
6,1
|
6.3
|
63
|
Канада
|
6,8
|
8,4
|
9,0
|
9,6
|
8,7
|
Китай
|
106,0
|
114,1
|
121,3
|
115,8
|
120,0
|
Мексика
|
17,9
|
20,4
|
19,3
|
21,0
|
20,3
|
Нігерія
|
4,0
|
5,0
|
5,2
|
5,1
|
5,2
|
ПАР
|
8,0
|
10,1
|
9,7
|
8,7
|
9,3
|
Румунія
|
4,8
|
7,0
|
7,3
|
6,5
|
10,0
|
Сербія і Чорногорія
|
2,9
|
5,4
|
5,5
|
3,8
|
6,2
|
США
|
251,9
|
241,4
|
227,8
|
256,9
|
278,4
|
Таїланд
|
4,7
|
4,5
|
4,3
|
4,1
|
4,3
|
Туреччина
|
2,1
|
2,0
|
2,1
|
2,8
|
2,8
|
Україна
|
3,8
|
3,6
|
4,2
|
6,9
|
8,8
|
Філіппіни
|
4,5
|
4,5
|
4,4
|
4,8
|
5,0
|
Інші країни
|
47,1
|
46,7
|
48,7
|
51,0
|
51,3
|
Всього
|
589,5
|
598,8
|
601,0
|
618,0
|
664,5
|
Кукурудза має специфічний, дуже активний тип фотосинтезу (С4), завдяки якому може в оптимальний спосіб використовувати вологу та елементи живлення в процесі формування високопродуктивних посівів. Врожайність зерна кукурудзи дуже висока. У США, Франції, в інших країнах Європи вона становить 70-90 ц/га. В середньому в світі урожайність кукурудзи перевищила 40 ц/га (табл. 1). Посівні площі, урожайність і валові збори зерна в Україні не відповідають грунтово-кліматичним можливостям (табл. 3). Вони можуть бути значно вищими. В Україні основні площі посіву кукурудзи на зерно розміщують в Степу й Лісостепу, на силос і зелений корм - в усіх зонах. Оптимальна площа посіву кукурудзи на зерно і силос в Україні є в межах 3 млн. га.
Урожайність кукурудзи на силос досягає 600-700 ц/га.
Таблиця .2. - Показники вирощування кукурудзи в Україні
Показник
|
1991
|
1992
|
1993
|
1994
|
1995
|
1996
|
1997
|
1998
|
1999
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
Зібрано з площі, млн. га
|
1,46
|
1,14
|
1,33
|
0,65
|
1,16
|
0,67
|
1,64
|
0,91
|
0,69
|
1,28
|
1,12
|
1,19
|
2,00
|
2,30
|
Валовий збір, млн. т
|
4,7
|
2,9
|
3,8
|
1,5
|
3,4
|
1,8
|
5,3
|
2,3
|
1,7
|
3,8
|
3,6
|
4,2
|
6,9
|
8,8
|
Врожайність, ц/га
|
32,6
|
25,1
|
28,4
|
23,6
|
29,2
|
27,4
|
32,6
|
25,3
|
25,2
|
30,1
|
32,4
|
35,2
|
34,6
|
38,3
|
РОЗДІЛ 1.БОТАНІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСКА КУЛЬТУРИ
-
Морфологія і систематика
Родина - Poaceae Barnhart, Рід – Zea ,Вид - Zea mays
Коренева система
мичкувата, сильнорозвинута, багатоярусна, має п'ять типів коріння. Зерно проростає одним зародковим корінцем. Бічні зародкові(гіпокотильні) корінці розгалужуються і разом з першим зародковим корінцем утворюють первинну (зародкову) кореневу систему. Вона особливо важлива в перші фази росту - до формування 6-8 листків. Епікотильні корені розвиваються на першому міжвузлі. Ці корені ростуть горизонтально, не розгалужуються. Роль їх у живленні рослин незначна.
Основну частину кореневої системи становить вузлове коріння, що утворюється ярусами з підземних стеблових вузлів після з'явлення на рослині 3-4 листків. Найбільшого розвитку це коріння досягає у фазі цвітіння кукурудзи. З нижніх надземних стеблових вузлів можуть розвиватися опірні, або повітряні корені. Основна маса коріння (до 60%) знаходиться в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають у ґрунт на глибину до 3 м. Найкраще коренева система розвивається за щільності ґрунту 1,1-1,3 г/см3. Стебло кукурудзи міцне, виповнене, має до 22 міжвузлів і більше та стільки ж листків. Листки великі, з широкими і довгими пластинками. Краї пластинок ростуть швидше, ніж середина, внаслідок чого листки стають хвилястими, що збільшує їх поверхню. Розміщуються листки почергово і тому не затінюють один одного. Кількість листків залежить від групи стиглості гібриду. їх буває від 10-12 у ранньостиглих до 40 у пізньостиглих.
Варіювання морфологічних і господарських ознак кукурудзи
-
Ознака
|
Граничні значення
|
Висота рослин, см
|
50...700 (900)
|
Висота прикріплення верхнього качана, см
|
5...350
|
Довжина качана, см
|
4...50
|
Довжина ніжки качана, см
|
2...50
|
Кількість листків, шт.
|
7...45
|
Кількість рядів зерен на качані, шт.
|
8...30
|
Кількість зерен у ряду, шт.
|
15...70
|
Маса 1000 зерен, г
|
35...1000
|
Вихід зерна, %
|
50...90
|
Тривалість періоду вегетації, міс.
|
3...11
| |