Технічне обслуговування та налагодження зерносушильного обладнання у вп нубіп україни «агрономічна дослідна станція», С. Пшеничне, васильківського району київської області



Сторінка2/9
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Границі вологості (%), до яких просушують зерно

Культура

На переробку

На зберігання

На тривале зберігання (більше 1 року)

Пшениця

для борошномельної і комбікормової промисловості



-

15,5*


-

14,5


15

-


14

-


14

-


13

-


Жито

14,5

13,5

-

-

-

-

Ячмінь

пивоварний І класу

теж саме ІІ класу

для круп’яної промисловості

на солод


15,5

15

15,5



14,5

15,5


14,5

14

14,5



13,5

14,5


15

-

-



-

-


14

-

-



-

-


14

-

-



-

-


13

-

-



-

-


Овес

для круп’яної, комбікормової промисловості і на кормові цілі

на солод


-

15,5*


16

-

14,5


15

14

-

-



13

-

-



13

-

-



12

-

-



Просо

для круп’яної промисловості і переробки на солод



-

15*


-

14


14

-


13

-


13

-


12

-


Гречка

16*

15

15

14

14

13

Рис

15,5

14,5

14

13

14

13

Кукурудза

для круп’яної, борошномельної, крохмалопаточної і харчової концентратної промисловості

для комбікормової промисловості


-

15

16



-

14

15



14

-

-



13

-

-



13

-

-



12

-

-



Соняшник (насіння)

-

-

7

6

-

-

Горох

для круп’яної промисловості

для консервної промисловості і торгівельної мережі


-

15

14



-

14

13



16

-

-



15

-

-



15

-

-



14

-

-



Соя

14

13

-

-

-

-

*Вологість пшениці, яку вивантажують на борошнопереробні заводи, що обладнані мийками, але не мають зерносушарки бути не вище 13,5% та не нижче 12,5%, грачихи – не вище 14,5% і не нижче 13,5%. Перед вивантажуванням на вказані підприємства зерно досушують до вологи, які вказані в рознарядках одержувачів.

Таблиця 1.3



Значення коефіцієнта Кк для зерна різних культур


Культура

Визначення зерна

на сім’яна

на інші нужди

Пшениця, овес, ячмінь

2

1

Пшениця сильна із цінних сортів

2

1,25

Пивоварений ячмінь

2

1,66

Жито

1,82

0,91

Просо

2,5

1,25

Горох

4

2

Гречка

1,6

0,8

Кукурудза (в зерні):

для борошномельної, круп’яної і

комбікормової промисловості

для крохмалопаточної промисловості

для харчоконцентратної промисловості


3,08

-

-



5

-

1,54


1,82

2,5

Питома витрата Ву (кг/пл. т) умовного палива визначають за формулою:

Ву = K , (1.2)

де Вн – маса витраченого на сушку натурального палива, кг; М – маса просушеного зерна, пл. т; К – коефіцієнт перерахунку натурального палива в умовне (для дизельного палива, солярової олії і тракторного керосину К = 1,45).

Фактичні витрати на електроенергію при сушці враховують за показниками лічильників, а при їх відсутності оцінюють орієнтовано на основі встановленої міцності електродвигунів привода і фактичного часу роботи зерносушарки і обладнання, що його обслуговують.

Питомі витрати електроенергії Еу [(кВт·год.)/пл.т] при сушці зерна визначають за формулою:



Еу = E/M, (1.3)

Масу зерна M2 (кг) після сушки рахують за формулою



M2 = M1, (1.4)

де M1 маса зерна до сушки, кг; , – відповідно вологість зерна до і після сушки, %.

Якщо, навпаки, відома маса просушеного зерна, то масу зерна до сушки (її необхідно знати для визначення продуктивності сушки) встановлюють за формулою:

M1 = M2. (1.5)

Зменшення маси ∆М (кг) зерна в разі випарювання вологи при сушці визначають за формулою:

М = M1M2 = M1 = M2. (1.6)
Сушка продовольчого і кормового зерна в шахтних прямоточних зерносушарках.

Перед пуском обладнання зерносушарок подають попереджувальний звуковий сигнал.

Послідовність пуску в роботі стаціонарних шахтних зерносушарок наступна. Вмикають обладнання і заповнюють зерном надсушильний бункер, сушильні шахти і шахти охолодження. Якщо поміж камерами знаходиться затвор, то шахти охолодження зерном не заповнюють. Коли паливо добре розгоряється і вогонь стане світлим, включають вентилятори, що направляють агент сушки в сушильні шахти, відкривають шибер для подачі холодного повітря в камеру змішення і закривають заслінку в каналі, що з’єднує з димовою трубою.

При запуску пересувних зерносушарок К4-УСА шахти заповнюють зерном (до появлення зворотної сипі по самотічної трубі із-під ковшового конвеєра в прийомний бункер). Одночасно закривають заслінки на повітропроводах, що подають агент сушки і відчиняють заслінки паливних патрубків. Пускають вентилятори першої і другої зон сушки. Вмикають електропідпалювання, відкривають кран подачі палива до форсунці, включають електродвигуни приводу насоса і вентилятора високого тиску. Встановлюють повітряну заслінку форсунки на мінімальну витрату повітря і маховиком (змінюя положення голки форсунки) регулюють витрати палива. При стійкому горінні факела включають електророзпалювач, а пакетний перемикач переводять в положення «автоматичне». Полум’я повинно бути стійким. Без сажі, ярко-помаранчевого кольору. Відчиняють заслінки вентиляторів першої і другої зон сушки, закривають заслінку розпалювального патрубку. Вмикають вентилятор подачі повітря в камери охолодження.

При послідовному пропусканні зерна крізь шахти камеру охолодження першої з них використовують для відлежування. Для цього вимикають подачу повітря і одночасно закривають вікно в перегородці, що розділяє бункер на дві частини і подають сире зерно до відсіку бункера першої шахти.

Порядок сушки першої партії зерна в шахтах наступний. Через кожні 8…10 хв. із шахти випускають частку зерна і повертають його назад у сушарку. Роблять це для того , щоб зерно не перегрівалося від контакту зі стенами коробів. Коли зерно, яке знаходяться в сушильних шахтах, просушиться, вмикають випускний механізм і подають назад все зерно із шахти охолодження і біля половини його кількості із сушильних шахт. Після цього зерносушарню переводять на нормальний режим.

У зерносушарках з проміжним затвором частина зерна доцільно періодично направляти назад на сушку. Коли буде просушено, його опускають в шахту охолодження, а сушильну заповнюють – сирим зерном. Після того, як просушене зерно охолодиться, починають нормальний режим сушки. Загальна тривалість перебування зерна в шахтах залежить від початкової і кінцевої його вологості, продуктивності зерносушарки і місткості шахт.

Першу партію зерна сушать при температурі агента сушки не вище 100°С. Сушильний майстер і лабораторія періодично контролюють температуру нагріву і охолодження зерна. Температура нагріву зерна в сушильній шахті не повинно перевищувати встановлених норм. Раціональні режими сушки зерна продовольчого і кормового призначення в шахтних зерносушарках, які визначаються на основі термостійкості, наведені в таблиці 10. При короткочасній (до 1доби.) зупинці зерносушарки перекривають подачу палива в форсунці, припиняють подачу сирого і випуск просушеного зерна. Зупиняють вентилятори шахт, механізми випускних пристроїв, норії і т. д.

При зупинці зерносушарні на 3 суток зерно після охолодження і доведення його до сухого стану можна залишити в шахтах. Люки дифузорів і розподільчих камер відкривають.

По закінченню роботи або при зупинці зерносушарні на більш тривалий час, або при переході на сушку зерна другої культури або другої якості послідовно спиняти подачу сирого зерна. Досушують зерно агентом сушки зниженої температури. Припиняють подачу палива в форсунку, не вимикнув спочатку вентилятори сушильних камер (потім їх по черзі зупиняють). Звільняють шахти від залишків зерна, зупиняють випускні механізми і інше обладнання, очищують зерносушарку від пилу і сміття.



Сушка продовольчого і кормового зерна в рециркуляційних зерносушарках.

Технічна експлуатація зерносушарень з нагрівом зерна в протитечії агента сушки наступна. Сушильний майстер оглядає всі механізми і технологічні вузли у відповідності з умовами їх експлуатації, подає попереджувальний сигнал про початок роботи і вмикає вентилятор камери нагріву. Перед включенням вентилятора шибер його відчиняють на одну третину. Це попереджує перевантаження електродвигуна приводу вентилятора. В такому режимі вентилятор повинен працювати не менше 3 хв. За указаний час приміщення топки, повітропроводи агента сушки, камери нагріву, циклони будуть провентильовані і звільнені від можливого скупчення парів рідкого палива.

Потім сушильний майстер повністю відчиняє заслінку без приводного завантажувального пристрою і вмикає рециркуляційну норію. Після цього сире зерно подають із оперативного бункера і заповнюють їм шахти проміжного і кінцевого охолодження, бункер тепловологообміну до рівня зливної самостійної труби (оперативний бункер заповнюють зерном на 20% місткості). Вмикають норію подачі сухого зерна, перекидний клапан встановлюють в напрямку руху зерна в оперативний бункер, відчиняють засувки безпривідних випускних пристроїв і вмикають зерносушарку в режимі рециркуляції.

Важливий захід – регулювання завантаження зерна в камеру нагріву і випуск його із шахт охолодження. Спочатку установлюють потрібну продуктивність випуску зерна із шахти кінцевого охолодження (це залежить від первинної вологості зерна). Потім регулюють його випуск із шахти проміжного охолодження до повного завантаження рециркуляційної норії, а також завантажувальний засіб, щоб зерно поступало до камери нагріву рівномірно по всьому його перетину. Після налаштування випускних механізмів і завантаження рециркуляційної норії зерном до максимально стійкої продуктивності, тобто, після виводу зерносушарки на режим «холодної» повної рециркуляції, пускають топку, яка працює на рідкому паливі.

У період прогрівання топки і повітропроводу регулюють витрату палива до потрібній температури агента сушки. Його витрати, які встановлюють шибером вентилятора камери нагріву, повинен бути максимальним. При цьому повноцінне зерно не виноситься із камери нагріву. Коли температура зерна в бункері тепловологообміну досягне 90% заданої, вмикають вентилятор першої зони охолодження. Необхідну температуру нагріву зерна встановлюють додатковим регулюванням подачі палива. Потім вмикають вентилятори інших зон охолодження.

Сушку зерна в режимі повної рециркуляції продовжують до тех. Пір, поки вологість його на виході із шахти кінцевого охолодження не досягне заданого значення. На цей період пуску зерносушарні закінчується. Перекидний клапан після норії сухого зерна встановлюють в положенні подачі на зберігання або от пуск. Одночасно сире зерно подають на сушку.

Двоконтурну зерносушарку з камерою нагріву зерна в протитечії агента сушки і послідовною схемою підводу агента сушки і повітря в рециркуляційні шахти (спочатку в шахту остаточного охолодження, із них в шахту проміжного охолодження) можна запускати двома способами.

При першому способі після запуску вентилятора камери нагріву повністю відкривають засувку безпровідного завантажувального пристрою в надсушильному бункері включають до роботи рециркуляційну норію першого контуру і повністю відкривають засувку подачі в перший контур рециркуляції сирого зерна. Заповнюють його до появи сипі по зливним самостійним трубам з більшого бункеру тепловологообміна в менший (другого контуру). Після цього перекривають подачу сирого зерна, відкривають засувку безпровідного випускного пристрою і подачею сирого зерна завантажують рециркуляційну норію приблизно на 80%. Потім налагоджують безпровідний завантажувальний пристрій так, щоб зерно надходило до камери нагріву рівномірно по всьому перетину завантажувального пристрою і підтримують зерновий шар товщиною 1…1,5 м.

Після вторинного появи сипу зерна із великого бункера тепловологообміну в менший його подачу припиняють і запускають в роботу топку. Коли зерно досягне приблизно 90% значення гранично допустимої температури нагріву, послідовно запускають вентилятори і подають атмосферне повітря в першу зону підсушки, а також у другу і третю зони охолодження.

Сушку в режимі повної рециркуляції в першому контурі продовжують до тих пір, поки вологість зерна на виході із шахти проміжного охолодження не досягне заданого значення. Далі знову відкривають засувку подачі сирого зерна і повністю завантажують рециркуляційну норію першого контуру. Надлишок суміші зерна із першого контуру по зливної самостійної трубі починає поступати в другій контур рециркуляції. Після заповнення шахти остаточного охолодження і малого бункера тепловологообміну до рівня самотічної труби, яка розташована під рециркуляційною норією другого контуру, дану норію вмикають, відкривають і регулюють до потрібної продуктивності засувку без приводного випускного пристрою під шахтою остаточного охолодження. Після заповнення другого контуру рециркуляції надлишки зерна виводять по зливному пристрою із самотічної труби, яка знаходиться під рециркуляційною норією цього контуру. Потім в зону підсушки подають агент сушки необхідної температури.

Другий спосіб запуску можна використати, якщо технологічна схема прив’язки зерносушарки забезпечує можливість подачі в неї сухого зерна, минув накопичувальний бункер сирого зерна. У цьому випадку після запуску вентилятора камери нагріву при зачинених випускних пристроїв послідовно заповнюють сухим охолодженим зерном обидва контуру рециркуляції. Потім включають рециркуляційну норію другого контуру, відкривають і регулюють на необхідну продуктивність заслінки безпривідних випускних пристроїв під обома шахтами. Після появлення сипі зерна із зливного пристрою в самотічної трубі, яка розташована над другим контуром рециркуляції, припиняють подачу сухого зерна і включають топку. Після нагріву зерна до гранично допустимого значення в першому контурі рециркуляції запуску вентилятори першої, другої і третьої зон, відкривають заслінку подачі сирого зерна. Затрати часу за таку послідовність запуску значно скорочуються.

Перший спосіб запуску можна використовувати і при паралельній схемі розподілу агента сушки і повітря (їх одночасно подають через напірну камеру в обидві шахти), однак при цьому в момент пуску відбуваються втрати агента сушки і повітря через незаповнену зерном рециркуляційну шахту другого контуру. Другій спосіб можна застосувати, як при послідовній, так і при паралельній схемах підведення агента сушки і повітря в рециркуляційні шахти.

В процесі безперервної роботи зерносушарки сушильний майстер слідкує за температурою зерна в бункері тепловологообміну і при необхідності регулює її, змінюя кількість спалюваного пального. З моменту пуску зерносушарні вмикають прилади контролю, регулювання, управління і систему звукової і світлової сигналізації. При сталому режимі сушки крім систематичного підтримання потрібної температури нагріву зерна контролюють навантаження рециркуляційної норії, забезпечують повне завантаження зерносушарки сирим зерном, не допускаючи зниження його рівня в бункері тепловологообміну.

Зерносушарню зупиняють в такої послідовності. У першу чергу перекривають паливну магістраль, включає паливний насос і вентилятор високого тиску топки, встановлюють регулюючу головку форсунки в початкове положення, шибером перекривають повітропровід (на дві третини перетину) перед вентилятором камери нагріву. Далі переводимо зерносушарню в режим рециркуляції до повного охолодження зерна. Потім зупиняють вентилятори шахт охолодження, зупиняють випуск зерна із шахт, вимикають рециркуляційну норію і норію сухого зерна. Спорожнюють зерносушарню у тому випадку, якщо на сушку подають зерно іншої якості або іншої культури. Останній захід – зупинка вентилятора камери нагріву: його вимикають після чого, як набагато знизиться температура в топке.

Щоб забезпечити високоефективну роботу зерносушарень, в обов’язковому порядку встановлюють надійний безперервний контроль температури нагріву зерна, не допускати перевищення потрібних значень (таб.1. 4).

У двоконтурних зерносушарнях температуру t (°С ) агента сушки, яка подається до зони підсушки першого і другого контуру рециркуляції, визначають за формулою



t = 140 – t0, (1.7)

де t0 – температура атмосферного повітря, °С.

У рециркуляційних зерносушарках з каскадним нагрівачем температура агента сушки на вході в нагрівач не повинна перевищувати 200°С. температура агента сушки може коливатися в межах ± 10°С. Двома логометрами вимірюють температуру агента сушки до і після камери нагріву, а третім – температуру нагріву зерна. Температуру агента сушки на вході в камеру нагріву контролюють логометром зі шкалою 0…500°С, після камери нагріву – зі шкалою 0…200, а температуру нагріву зерна – логометром зі шкалою 0…100°С. Датчики для вимірювання температури агента сушки встановлюють в дифузорах, що підводять і що відводять, а для вимірювання температури зерна – в бункері тепловологообміну над рециркуляційною шахтою на висоті не нижче 1500 мм від коробів. Свідчення логометрів звіряють з показниками термометра.

Таблиця 1.4



Режими сушки продовольчого зерна в рециркуляційних зерносушарках з камерою для нагріву зерна в протитечії агента сушки

Культура

Початкова вологість зерна, %

Гранична температура, °С

нагрівання зерна

агента сушки в камері нагрівання

Продовольча пшениця:

з міцною клейковиною

(до40 од. ІДК)

з хорошою клейковиною

(45…75од. ІДК)

зі слабкою клейковиною

(більше 80 од. ІДК)

Пшениця сильна, тверда і цінних сортів



До 20

Вище 20


До 20

Вище 20


До 20

Вище 20


До 20

Вище 20


50

45

60



60

65

60



55

50


300

250


350

350


370

350


330

300


Продовольча рож

Не залежно від початкової вологості

60

350

Ячмінь:

пивоварний

продовольчий і кормовий


До 19

До 20


50

60


300

350


Соняшник

До 15

До 20


Вище 20

55

55

55



250

220


200

Овес

Незалежно від початкової вологості

55

330

Просо

До 20

До 25


Вище 25

50

45

40



300

250


210

Продовження таблиці 1.4

Рис

До 20

До25


Вище 25

55

45

40



330

280


250

Гречка

До 20

До 25


Вище 25

60

55

50



350

330


320

Примітка. При виборі режиму сушки орієнтуються на максимальну вологість партії зерна. У зерносушарках, які переведені на рециркуляційно - псевдотермічний режим сушки, застосовують вказану температуру агента сушки і нагрівання зерна. При цьому в сушильні зони шахти подають агент сушки з температурою не вище 100°С, а при сушці пивоварного ячменю – не вище гранично доступної температури нагріву зерна.


Іноді сушильному майстру не вдається підвищити температуру нагріву зерна, хоча температура агенту сушки на виході з топки складає 400°С і вище. Причинами цього може бути підсос повітря по довжині повітропроводу, а також недостатню витрату агента сушки, яка викликана великими підсосами повітря через завантажувальний бункер тепловологообміну.

Для запобігання подібних явищ у нижніх трубах встановлюють проти підсосні клапани. Величину відкриття затвору завантажувального пристрою регулюють так, щоб рівень зерна в бункері над камерою нагріву досяг спеціальної прорізі на зливних самотічних трубах.

Від продуктивності рециркуляційної норії залежить продуктивність зерносушарки, тому вона повинна працювати з повним навантаженням, яку контролюють за допомогою амперметра. Норії продуктивністю 350 т/год завантажують так, щоб амперметр показував 60…70 А, продуктивністю 175 т/год – до 35…40, норії продуктивністю 100 т/год – до 20…25 А.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка