Технічне обслуговування та налагодження зерносушильного обладнання у вп нубіп україни «агрономічна дослідна станція», С. Пшеничне, васильківського району київської області



Сторінка1/9
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ ТА ТЕХНІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра технічного сервісу «Допустити до захисту»

та інженерного менеджменту в.о. зав. кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту

_______ доцент Войтюк В.Д.

«___»_____________2011 р.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА НАЛАГОДЖЕННЯ ЗЕРНОСУШИЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ У ВП НУБіП УКРАЇНИ «АГРОНОМІЧНА ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ», С. ПШЕНИЧНЕ, ВАСИЛЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(розрахунково-пояснювальна записка до магістерської роботи)

02.01.01-МР. 350 «С» 11.02.11. 024 РПЗ


Слухач магістратури В.І. Сенькович
Керівник роботи, доцент М.І. Денисенко

КИЇВ -2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ ТА ТЕХНІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Затверджую:

В.о. завідувача кафедри

технічного сервісу та інженерного менеджменту

доцент Войтюк В.Д.

«___»________________2011 р.
Завдання

до виконання магістерської роботи студента



Сеньковича Василя Івановича
Спеціальність: 8.091902 – механізація сільського господарства

Спеціалізація: технічний сервіс

1. Тема магістерської роботи: ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА НАЛАГОДЖЕННЯ ЗЕРНОСУШИЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ У ВП НУБіП УКРАЇНИ «АГРОНОМІЧНА ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ», С. ПШЕНИЧНЕ, ВАСИЛЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

затверджена наказом ректора НУБіП України від НУБіП України № 91 «З» від 07.02.2011 р.


2. Термін подання завершеної роботи на кафедру «___» _____________2011 р.

3. Вихідні матеріали до виконання роботи:

а) завдання на виконання магістерської роботи

б) нормативно – технічна документація

в) література

4. Перелік питань, що підлягають дослідженню:



а) надійність комплектів обладнання для сушіння зерна

б) технологія обслуговування машин для сушіння зерна

в) обґрунтування конструкції сушарки зерна

г) математична модель сушіння зерна
Керівник магістерської роботи ____________М.І. Денисенко,

Завдання прийняв до виконання ____________В.І. Сенькович

Завдання видане «___» ___________2010 р.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ППР –планово-попереджувальний ремонт

АПК – агропромисловий комплекс

ВВП – валовий внутрішній прибуток

ВНП – валовий національний прибуток

Re-число Рейнольдса

ЩТО – щозмінне технічне обслуговування

СТО – сезонне технічне обслуговування

СК – стандартна комплектація

НТП - норми технологічного проектування

ТОР – технічне обслуговування і ремонт

СЗШ -сушарка зернова шахтна

Реферат

Магістерська робота містить розрахунково-пояснювальну записку на 114 сторінках і 10 аркушів креслень формату А1.

Зерносушарки призначені для сушіння пшениці, насіння соняшника та інших культур продовольчого призначення.

В магістерській роботі проаналізовано конструкції зерносушарок: мобільних стаціонарних, з електропривідом і приводом від трактора, працюючих на будь-якому паливі, дизельне пальне, природний чи скраплений газ.

У магістерській роботі проаналізовано конструктивні особливості зерносушарок вітчизняного та закордонного виробництва, розглянуто їх технічну експлуатацію та технічне обслуговування.

Ключові слова: зерносушарки, пальник газовий, зерносушарка мобільна, зерносушарка стаціонарна, циклічний контроль пальника, ділянки регулюючого сушіння та охолодження, технічне обслуговування та ремонт.




ЗМІСТ
Перелік умовних позначень…………………………………………………………3

Реферат……………………………………………………………………………….4

Зміст…………………………………………………………………………………..5

Вступ.…………………………………………………………………………………7



РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ТОР ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ СУШІННЯ ЗЕРНА………………………………………………………………………………..9

1.1. Зерносушарки безперервної дії…………………………………………….......9

1.2. Зерносушарки періодичної дії………………………………………….……..14

1.3. Технічна експлуатація зерносушарок…………………………………….......14

1.4. Заходи по зниженню енерговитрат на сушіння зерна……………………….32

1.5. Контроль і автоматизація сушіння……………………………………………36

1.6. Організація технічного обслуговування зерносушарок…………………….39

1.7. Висновки……………………………………………………………………….44



РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ СУШІННЯ І

ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНА..........................................................................45

2.1. Структура, оцінка і фактори процесу сушіння зерна………………………..45

2.2. Моделі кінетики сушіння зерна………………………………………………48

2.3. Номограма для визначення коефіцієнта циркуляції зерна………………….56

2.4. Вибір основних вузлів зерносушарок………………………………………...57

2.5. Системний підхід до дослідження процесів зберігання і

переробки зерна…………………………………………………………………….61

2.6. Висновки………………………………………………………………………..67



РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МОДЕРНИЗАЦІЇ

ЗЕРНОСУШАРОК………………………………………………………………..69

3.1. Розрахунок необхідної продуктивності і кількості

зерносушарок……………………………………………………………………….70

3.2. Визначення розмірів основних вузлів зерносушарки……………………….72

3.3. Підбір вентиляторів та електродвигунів……………………………………..75

3.4. Визначення витрат палива, термічного ККД і

ефективності окремих вузлів………………………………………………………77

3.5. Висновки………………………………………………………………………..80



РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ

ЗЕРНОСУШАРОК………………………………………………………………..81

4.1. Обґрунтування економічної доцільності реконструкції

діючих або впровадження зерносушарок нових типів………………………......81

4.2. Математична модель для вирішення задач вибору та

заміна обладнання………………………………………………………………….83

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ, ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ…………………………………………………...88

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………91

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….....92

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….97

Вступ

Перед усіма галузями України поставлено завдання – максимально використовуючи зростаючий потенціал країни, забезпечити стале постачання населення усіма видами продовольчих товарів. Реалізація цього вимагає прискорення соціально-економічного розвитку, всебічної інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва на основі науково-технічного прогресу. В результаті послідовного освоєння науково-обґрунтованих систем ведення господарства, впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, підвищення родючості ґрунтів, в Україні з року в рік нарощується виробництво зерна. Тому великого значення набуває проблема його збереження.

Для того щоби зберегти зерно, його треба просушити. Технологію сушіння весь час вдосконалюють: розробляють нові способи сушіння, створюють зерносушарки нових конструкцій, підвищують ефективність використання існуючих шахтних прямоточних і рециркуляційних зерносушарок (в результаті вдосконалення конструкції з окремих вузлів, проведення заходів, направлених на подальше зниження питомих витрат пального і електроенергії). Сушіння-це процес термічної обробки матеріалу з метою зниження його вологості, в результаті чого покращується якість продукції, запобігає її псування і злежування, знижується вага та покращується умови транспортування і зберігання. Конструкції сушильних апаратів залежать від масштабів виробництва і властивостей матеріалу, сушіння в яких проводиться під атмосферним тиском або під вакуумом, при цьому матеріал може знаходитись у стані спокою, переміщатися або перемішуватися.

Процес сушіння проводиться періодично або безперервно при різних способах передачі теплоти: контактуванням, конвенцією або радіацією, струмами високої частоти, інфрачервоним випромінюванням, а також сушіння сублімацією. Найбільш розповсюдженим в переробній промисловості є кондуктивний та конвективний способи сушіння. В кондуктивних сушарках теплота для висушування матеріалу передається шляхом контакту його з нагрітою поверхнею, а в конвективних – теплота передається безпосередньо від теплоносія до матеріалу. При цьому видаляється волога, зв’язана з матеріалом за рахунок механічних і фізико-хімічних сил. Хімічно зв’язана волога не видаляється в зв’язку з руйнуванням матеріалу. Процес сушіння з одного боку є дифузійним, тому що переміщення вологи з внутрішніх шарів до поверхні матеріалу проходить за рахунок дифузії, а з другого – тепловим, в зв’язку з тим, що випаровування вологи з поверхні матеріалу проходить при відводі теплоти.

Як теплоносій для сушіння харчових продуктів у більшості випадків використовується нагріте повітря або гази, що утворюються в процесі згорання палива. З застосованих у харчовій промисловості найширше розповсюдження отримали сушарки: барабанні, камерні,шахтні, стрічкові, з киплячим та віброкиплячим шаром і розпилювальні.

Сушарки з частковою рециркуляцією використовуються при обробці матеріалів, які не допускають інтенсивного випарювання, що спричинює утворення на їхній поверхні скоринки, яка перешкоджає дифузії вологи з товщі матеріалу (наприклад при сушінні кишкової сировини), чи для матеріалів, що вимагають плавного ходу процесу і низької температури сушіння. Сушарки з багато ступінчастим підігріванням застосовуються в тих випадках, коли висушується матеріал, що не допускає контакту з повітрям підвищеної температури, а одноступеневе використання повітря призводить до значних питомих витрат тепла. Сушарки із замкнутою циркуляцією, як найбільш дорогі щодо капітальних і експлуатаційних витрат, застосовується винятково для сушіння стерильних матеріалів, якщо інші способи сушіння менш економічні.

Спосіб сушіння з двоступінчастим випарюванням використовується з метою зменшення витрат тепла і рекомендується для таких матеріалів, дворазовий контакт яких з гарячим повітрям з погляду збереження якості продукції та її цінностей цілком припустимий. Основа вдосконалення технологічного процесу в зерно сушінні – перехід від сушіння зерна в щільному малорухомому шарі до методів рециркуляційного сушіння.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ТОР ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ

СУШІННЯ ЗЕРНА


    1. Зерносушарки безперервної дії

На приймальних і зернопереробних підприємствах, а також в господарствах широке розповсюдження отримали шахтні зерносушарні.

Зерносушарка СЗШ-16. Стаціонарний металевий агрегат, що працює на відкритих площадках. Кожна з сушильних шахт зерносушарки складається з двох однотипних секцій, встановлених одна на іншу. Причому верхні секції шахт по відношенню до нижніх розвернуті на 180º. Під кожною шахтою розташовано комбіноване випускний пристрій, що забезпечує безперервний випуск зерна малими порціями і періодично великими. Випуск зерна регулюють зміною величини ексцентриситету (амплітуда коливань рухомої каретки складає 4…20 мм). Над кожною шахтою змонтовано над сушильний бункер закритого типу з трубою оберненого засипання зерна. Для контролю нижнього рівня зерна використовують датчики рівня ДУМ-100, які з’єднані з пультом управління і електродвигунами приводу випускних пристроїв. При пониженні рівня зерна в шахтах нижче установки датчиків на панелі пульта загоряється лампочка (по одній на шахту) і одночасно вимикається електродвигун приводу випускного пристрою. Випуск зерна починається після того, як шахта заповнюється до рівня датчиків.

Охолоджувальний пристрій зерносушарки виготовлено у вигляді двох виносних охолоджувальних колонок. Колонка складається з двох концентрично встановлених перфорованих циліндрів, між якими рухається охолоджене зерно. В верхній частині колонки розташований вентилятор, з’єднаний всмоктуючим отвором з внутрішнім циліндром, а в нижній – затвор для вивантаження охолодженого зерна. Електродвигун шлюзового затвору вмикається і вимикається при спрацюванні датчиків рівня ДУМ – 100, регулюючих верхній та нижній рівень заповнення колонки зерном. Зерно в колони завантажують норіями через лоткові витратоміри, призначені для обліку кількості поступаю чого зерна. (рис. 1.1) В залежності від початкової вологості та призначення зерно сушити за паралельної та послідовної роботи шахт.
c:\users\денисенко\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\image.jpg

Зовнішнє повітря

Рис.1.1. Технологічна схема зерносушарні СЗШ-16 при паралельній (а) і послідовної (б) роботі шахт:

1 – топка для рідкого палива; 2 – охолоджувальна колонка; 3-норії; 4-надшахтний бункер; 5-сушильні шахти; 6-вентилятор.
Якщо початкова вологість невисока, очищене зерно норіями завантажують одночасно в обидві шахти 5. Просушене зерно подають в охолоджувальні колонки 2, а від них у склад. При послідовній роботі шахт очищене вологе зерно норією завантажують тільки в одну шахту. Після проходження через шахту зерно направляють в охолоджувальну колонку, а з неї норією подають у другу шахту. Далі воно поступає в охолоджувальну колонку, а з неї на склад.

Пересувна зерносушарка К4-УСА. Конструкція конвеєрів дозволяє заповнювати шахти зерном, що поступає з приймального бункеру, а крім того – переміщувати зерно горизонтально вздовж та забезпечувати (ковшами нижньої гілки на горизонтальній дільниці) обернену масу його в приймальний бункер.

Випускний механізм 23 безперервної дії, призначений для регулювання маси випускаючого зерна, складається з насадок, рухомої каретки та приводу ексцентрикового механізму через ланцюгову передачу за допомогою мотор-редуктора. Швидкість випускання зерна (а відповідно, та пропускна здатність сушарки) залежить від величини ходу каретки. Її можливо регулювати в оптимальних межах (10…15 мм) спеціальним гвинтом, змінюючи ексцентритет.

Для забезпечення рівномірної швидкості руху, а відповідно, і рівномірного нагрівання зерна по довжині шахт використовують регулюючі насадки випускного механізму. Зменшуючи або збільшуючи зазор між випускною кареткою і насадками, змінюють тривалість сушіння зерна, що знаходиться над даним лотком. За необхідності сушити зерно можливо або за одночасного паралельного випускання його через обидві шахти, або при послідовному пропуску зерна (спочатку у одній, а потім в іншій шахті), а також з рециркуляцією – при сушінні зерна високої вихідної вологості і в початковий період сушіння.

Для попередження попадання в сушарку посторонків предметів приймальні отвори бункера закриті сітками, які періодично очищують. Для спостереження за наповнюванням бункеру на його передній стінці розташовані оглядові вікна. Топка складається з двох концентрично розташованих один в одному циліндрів. Внутрішній циліндр 3, що виконує функції камери згоряння, і розташована всередині нього форкамера 2 виконані з жароміцної сталі. Зовнішній циліндр 4 відіграє роль огороджую чого кожуха.

В передній торцевій кришці 1 топки, виготовленої з жароміцної сталі, встановлюють форсунку і два патрубка, в одному з яких розташовують систему електророзпалювання, а в іншому – фотометричну голівку приладу контролю полум’я.



c:\users\денисенко\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\image0001.jpg

Рис. 1.2. Зерносушарка К4-УСА:

1 – вентилятор ВВД№5; 2 – вентилятор другої зони сушки; 3 – механізм регулювання температури агента сушки першої зони; 4–форсунка; 5-топка; 6-електророзпалювач; 7-прилад контролю полум’я; 8-вентилятор першої зони сушіння; 9-пульт управління; 10-ковшовий конвеєр; 11-шахта; 12-головка норії; 13-верхня площадка; 14-опора площадки; 15-бункер; 16-башмак норії; 17-поперечний шнек; 18-вентилятор зони охолодження; 19-стійка; 20-противідкатний башмак; 21-засувка; 22-поздовжній шнек; 23-випускний механізм; 24-механізм регулювання температури агента сушіння другої зони; 25-заземлювач; 26-помост; 27-гальмівний шланг.

В передній кришці знаходяться секторні отвори, через які атмосферне повітря всмоктується в топку вентиляторами першої та другої зон сушіння. До задньої кришки топки прикріплено екран з жароміцної сталі. У кожусі зі сторони задньої кришки встановлені два патрубка з фланцями для під’єднання до них повітропроводів вентиляторів першої та другої зон сушки. Зерносушарка К4-УСА має переваги у порівнянні з сушаркою ЗСПЖ-8: довжина шахт збільшена на 840 мм в результаті відповідного зменшення довжини топки, а місткість шахт (сушильних та охолоджувальних) – до 10,2 м3 (було 7,4 м3). Це дозволило суттєво підвищити її продуктивність

Рециркуляційні зерносушарки конструктивно створені на основі шахтних прямоточних. Принцип рециркуляції – повернення в зону сушіння частки просушеного зерна та змішування його з сирим, те, що подається на сушку. Рециркуляція просушеного зерна дозволяє зменшити середню вологість суміші, одночасно підвищити її температуру та забезпечити сушку до необхідної вологості за один прийом. Зерносушарка з каскадним нагрівачем складається зі звичайної шахтної зерносушарки і окремого каскадного нагрівача. Сире зерно, що подається на сушку III (рис.1.4) змішується з нагрітим ре циркулюючим зерном. Одночасно ця суміш підлягає короткочасному нагріванню в каскадному нагрівачі в падаючому шарі агента сушіння II. Велика кількість багатокомпонентної за вологістю і температурою суміші зерна через зливний пристрій у бункері тепловологообміну 2 направляється в бункер над каскадним нагрівачем і далі – на змішування з сирим зерном. Менша частина після зберігання у бункері йде на кінцеве досушування у сушильно-охолоджувальних камерах I.

c:\users\денисенко\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\image.jpgc:\users\денисенко\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\image.jpg

Рис. 1.3. Камера нагріву зерносушарки У2-УЗБ-50

Рис. 1.4 Схема рециркуляційної зерносушарки з каскадним нагрівачем:

1 – суцільно-охолоджені камери; 2 – бункер тепловологообміну; 3 – рециркуляційна норія; 4 – камера нагріву зерна; 5 – топка; І – атмосферне повітря; ІІ – агент сушки; ІІІ – сире зерно; ІV – сухе зерно.


1.2 Зерносушарки періодичної дії

Існують камерні зерносушарки двох типів: з поздовжнім розташуванням камер (коридорного типу) і з поперечним розташуванням камер (секційно-блочного типу). Ці зерносушарки відрізняються лише порядком розташування камер, топічних приміщень і вентиляторів. При почерговому завантаженні камер сирими початками кукурудзи і вивантаження з них просушених початків камерні зерносушарки фактично працюють як зерносушарки безперервної дії. В сушильних камерах встановлені похилі сіткові днища, через які проходить агент сушіння, що нагнітається вентилятором, з топічного приміщення в коридор. Змінюючи напрям подавання агента сушіння (у верхній або нижній ярус коридору), можливо змінювати напрям руху агента сушки в камері – знизу вверх або зверху вниз. В приміщеннях, що поряд з торцьовими стінками сушарок, встановлюють топки з форсунками Ф – 1 для спалювання рідкого пального і вентилятори низького тиску продуктивністю, необхідної для подавання в сушарку потрібної кількості агента сушки. Там же розташовують вентилятор високого тиску, що слугує для розпилювання пального і утворення факелу.



    1. Технична експлуатація зерносушарок

За наявності зерна, що потребує сушки, зерносушарки працюють цілодобово. Робочий час для стаціонарних зерносушарень на протязі 1міс повинно складати не менше 615 год, рухомих – 540 год. Потім здійснюється очищення зерносушарки, планово-попереджувальний ремонт, на зачищення при переході з однієї культури на іншу, перевезення і установку рухомих зерносушарок всередині підприємства. Для використання повної потужності зерносушарок створюють запаси рідкого пального (з розрахунку на 12 діб). Зерносушарку забезпечують експлуатаційним запасом швидкозношувальних деталей. В першу чергу сушать партії зерна з найвищою вологістю та розміщені у сховищах, не обладнаних установками для активної вентиляції. За наявності великої кількості сирого і вологого зерна, засміченого збудниками хлібних запасів, в першу чергу сушать партії з найбільшою вологістю і температурою. В першу чергу сушать зерно пшениці сильних, твердих і цінних сортів, а також культур, менш стійких в зберіганні. Партії зерна для сушки в шахтних зерносушарках необхідно формувати з врахуванням стану по вологості: вологе; сире (крім зерна риса) вологістю до 22%; сире вологістю вище 22 (з інтервалом 6%); зерно риса вологістю вище 17% (з інтервалом 3%).(табл.1.1) В рециркуляційних зерносушарках можливо сушити партії зерна, що формуються за якісними показниками (наприклад, для пшениці – за склоподібністю, кількістю клейковини.

Таблиця 1.1.



Стан зерна за вологістю


Культура

Вологість (%) зерна яка характеризує його стан




Сухе (до)

Середньої сухості (вище)

Вологе (включно)

Сире (вище)

Пшениця, рож, овес, ячмінь, грачиха, рис, кукурудза (в зерні)

14

14…15,5

15,5…17

17

Горох, кормові боби, чина, нут

14

14…16

16…18

17

Просо, сорго

13,5

13,5…15

15…17

17

Кукурудза (в початках), квасоля, дрібнонасінева чечевиця, ярова вика

16

16…18

18…20

20

Тарілчаста чечевиця

14

14…17

17…19

19

Соняшник

12

12…14

14…16

16

Рапс

9

9…11

11…13

13

Ліщина

6

6…7

7…9

9

Соя

12

12…14

14…16

16

В письмовому розпорядженні на сушіння, складеного керівником виробничо-технологічної лабораторії (ВТЛ), вказують: сушарки, в яких повинно бути просушено зерно – даної культури; необхідність попереднього очищення зерна в сепараторах; вихідну та скінченну його вологість; температуру агент сушки та допустиму температуру нагрівання зерна (для шахтних і рециркуляційних зерносушарок), а також питомі витрати агент сушіння та тривалість процесу (для зерносушарень періодичної дії); місце розташування просушеного зерна. Для зберігання сирого та просушеного зерна виділяють спеціальні бункера, це забезпечує роботу без простоїв.

Щоб уникнути загоряння і нерівномірного руху зернової маси в шахтах перед сушкою в рециркуляційних зерносушарках з підігрівом зерна в протитечії агента сушки його очищують в зерносушарках машинах від грубих домішок, а перед сушкою в зерносушарках всіх інших типів – і від легких домішок. Організують також кількісний облік зерна до і після сушки. За кількісне і якісне зберігання зерна в процесі сушки несе відповідальність зерносушарник і лаборант, які контролюють зберігання зерна в процесі сушки. Границі вологості, до якого повинне бути просушено зерно, встановлюють в залежності від подальшого його призначення. (табл. 1.2).

Об’єм роботи і продуктивність зерносушарок визначають в планових одиницях. Планова одиниця дорівнює 1т зерна пшениці продовольчого призначення, просушеної зі зниженням вологості від 20 до 14%. Об’єм Q по сушці зерна обчислюють за формулою:

Q = + + … + , (1.1)

де 1, 2, …, n – число партій, яке підлягає сушці зерна; , , …, – маса кожної партії зерна, т (із розрахунку на вихідну вологість); , , …, – коефіцієнт переведення просушеного зерна в планові одиниці в залежності від початкової і кінцевої вологості (визначають за спеціальними таблицями Інструкції по сушці продовольчого, кормового зерна, масло насіння і експлуатації зерносушарні № 9-3-82); , , …, – коефіцієнт переведення просушеного зерна в планові одиниці в залежності від роду і призначення зернової культури (визначають за таблицею 1.3). Потреба в умовному паливі і електроенергії на певне число годин роботи конкретної зерносушарки визначають, множимо норму витрати на годинну продуктивність сушарки в планових одиницях і число годин роботи. Для підпалу топки при пусканні зерносушарки, а також при можливих випадкових зупинках до певній розрахунковим шляхом кількості умовного палива добавляють 1% при роботі топки на рідкому паливі. Фактичні витрати потрібного рідкого і газоподібного палива при сушці зерна враховують за даними лічильника, а при відсутності їх – за показниками мірної лінійки (для рідкого палива).

Таблиця 1.2

  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка