Свято врожаю-2014 Ведуча 1

Тепла буває, суха і привітна.

Жовта, червона, зелена, руденька,

Ще золотава, гаряча й тепленька.

Сяють жоржини ясними вогнями.

Ще хризантеми цвітуть до морозу

І не страшні їм холодні прогнози.

Осінь буває чудова й чарівна,

Сонячна, сяюча, світла і дивна.

Земля вночі туманами сповита.

Вдень лине тихо музика сумна

На павутинні бабиного літа.

Осіннім сонцем ледве вже зігрітий.

В сухому листячку сховавсь од вітру шум,

І холодок проймає гордовитий.

Урожай з полів зібрала.

Золотить вербицям коси

Чарівна цариця осінь.

І добра принесла, і краси...

І красою нам очі милує,

Тішать серце рясні кольори...

І врожаєм хорошим дивує,

Усміхається сонцем згори.

А хто там? Хтось запізнився?

Заходить дівчинка, одягнена у костюм ОСЕНІ. Вона на святі — Золота Осінь.
Осінь. Це я! Золота Осінь. Ви про мене так гарно говорили, от я і завітала до вас! Та не з порожніми руками, а з гарними дарунками, які порадують і дорослих, і діточок!

В руках у Осені кошик красивий з горіхами, яблуками
Добрий день, шановні діти!

Дуже рада вас зустріти!

Так, я осінь чарівниця,

У жовто – золотій спідниці,

В калиновому намисті.

Жовте і багряне листя

Я над містом розсипаю

І по вулицях гуляю.

Вам дарую свою вроду

І осінню прохолоду,

Фарби жовті й багряні,

Зорі в сизому тумані.

Восени ранкову тишу

Теж в дарунок вам залишу.

В диво граї кольорів горить.

Неповторна, гарна, як царівна,

У намисті горобин стоїть.

Віта поезію осінньої пори.

Все золотиться ніжно, багряніє,

Сміється сонце весело згори!

Грім у жовтні — малосніжна осінь.

Багато павутиння на бабине літо — осінь буде ясною, а зима морозною.

Якщо калина вже достигла, а зберігає зелене листя — осінь буде теплою.

Журавлі летять у вирій високо у небі — осінь буде теплою і довгою.

Якщо шпаки довго не відлітають — осінь буде сухою.

Влітку на деревах з’являється жовте листя — осінь буде рання і тепла.

Доки з вишні не спаде листя, скільки б снігу не випало — розтане.

Грім у вересні — тепла і довга осінь.
Ведуча 1. Ходить Осінь по садах, ходить, усміхається,

Ніби в казці, швидко так кольори міняються.

Мов господарка уміла лиш пройшла лісочком –

Ген калина вже дозріла, виросли грибочки.

Навіть листя червоне теж.

І висять перестиглі грона

У красі дивовижних пожеж.

І горить золотим вогнем.

Дуже гарно в гаю буває,

Коли сонце — осіннім днем!

А чи знаєте малята,

Що принесла вам я на свято

Із полів, садів і грядок

Повний козубок загадок.
А зараз прийшов час для загадок.

Що то за витвір? Ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь.)

На городі молода

Пишні коси розпуска.

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки. (Кукурудза.)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина.)
Сама жовта і цукриста

Я красуня золотиста. (Диня.)

Парасолькою накрився.

Може б з лісу пострибав, якби другу ногу мав. (Гриб.)

Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)

Білі зуби маю, та усі ховаю.

Довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза.)
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля.)
Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста.)
Товстий Гнат — при землі не знать. (Буряк.)
Червоний колір, а винний смак. Камінне серце — в чому це так? (Вишня.)
Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою — добре! (Груша.)

Осінь. Я не сама прийшла до вас у гості, ще й урожаю цьогорічного принесла.

Я сама сиджу в коморі,

А коса моя надворі.

Ви вгадали — я морквина

І солодка, й незамінна.

Мене люблять всі малята,

Кролики та ще зайчата.

Мене варять і печуть,

Та й сиру мене гризуть.
Огірочки

Ми зелені огірочки,

Дуже гарні й запашні!

Поскладали нас у бочки,

Та й солоні ми смачні!

Насолили нас багато,

Бо як землю вкриє сніг,

Щоб у будень і у свято

Кожен нас поїсти зміг!
Помідор

Помідор – смачний, кругленький

Має щічки червоненькі.

• 
  До смаку я в кожній страві,
  

Соус, борщик і салат

Люди з радістю їдять.
Буряк

Я круглий буряк – їжте мене, діти,

Не можу ніяк без борщу прожити.

Штовхаю свій ніс в овочеві страви,

Тому, що я зріс дуже вже цікавий.
Цибуля

Під сонцем зросла, гарна я дівчина,

Не велика й не мала, кругла цибулина.

Хто в їжу мене завжди потребляє,

Той силу в собі і здоров’я має!
Диня

Я на грядці сонцем сяю.

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я? (диня)


Квасоля

В нас білесенькі хустинки,

Ми — маленькі квасолинки.

Виростали у стручках,

А смачні у пирогах,

І у супчику, в борщі.

Покуштуйте нас мерщій!
Капуста

І таке, ото, бува:

В мене — лише голова.

Сто хустиночок на ній,

Полічити їх зумій!

Хочеш їсти голубці?

Познімай хустинки ці!

Я, капуста головата,

Дуже рада всіх вітати!

Навесні і в зиму злую

Вітаміни вам дарую.
Часник

А часник біленький і такий пахучий,

І такий зубастий, і такий пекучий.

А візьмеш до сала й чорної шкоринки,

Аж язик втікає, вибігають слинки.

Той завжди здоровий, хто часник вживає!

Я — гарбуз, я радість ваша,

бо насіннячко смачне!

А яка із мене каша!

Словом, люблять всі мене.

Часу дарма не марнуйте,

Краще кашу покуштуйте!

Знає, навіть, це й дитина,

Що я й лікарська рослина!
Картопля

Мене смажать, мене варять,

Мене тушать і печуть.

На вогні великім шкварять,

Чистять, ріжуть і товчуть.

Страва ситна і відмінна,

В кожній хаті незамінна.

І смачна для всіх осіб —

Я, картопля, — другий хліб!

Грушка

Грушка я, хоч невеличка,

Та солодка і м'яка,

І цвіла я, й наливалась,

І поспіла - глянь яка!
Яблуко

Народжуюся з квітки,

Мене всі люблять дітки,

Заліза є багато,

Рум’яне і хрустке.

Соковите, червоненьке,

Круглобоке, солоденьке.
Горішок

У зеленім кожушку,

В кам’яній сорочечці.

Я живу собі в ліску –

Всім зірвати хочеться
Петрушка

А у мене, а у мене

Листя гарне і зелене.

І приємне, й запашне —

Дуже люблять всі мене.

Корінець біленький в мене,

Я — петрушечка зелена!
Пісня «Осінь золота»

Ведуча 1. Спасибі, Осене, за всі твої щедроти!

Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,

А Вам, батьки, за допомогу і турботу!
Ведуча 2. Тож бажаємо зараз всім дітям,

Щоб ви розумні були й працьовиті,

Щоб назавжди в серцях зберегли,

Вічну любов до своєї землі.