Свято Масляної Ведучий: Добрий день вам, люди, в нашій світлій хаті! Як гостей найкращих Раді вас вітати На веселе свято До нас поспішайте, Масляну гостинну з нами проводжайте!



Сторінка5/6
Дата конвертації30.04.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4   5   6

Колядка «ТЕМНЕНЬКА НІЧКА»

Темненькая нічка тьмою світ закрила,

Тьмою світ закрила.

То не сонце сходить, не місяць заходить —

То Пречиста Діва свого Сина родить,

Свого Сина родить!

Старий рік минає, Новий наступає,

Старий рік минає, Новий наступає,

Христос ся рождає!

10-й колядник.

У яселечку ягнятка

Пастухи знайшли малятко.

Господар.

Вифлеємом зветься місто,

Славне Божим благовістом!

Колядка «У ВИФЛЕЄМІ»

У Вифлеємі нині новина:

Пречистая Діва породила Сина

В убогій стайні, в виді дитяти

Спочив на сіні Бог необятий!

Вже Херувими славу співають, ангельські хори

Спаса вітають.

Пастир убогий несе, що може,

Щоб обдарити Дитятко Боже!

Глянь добрим оком, о Божий Сину,

На нашу землю, на Україну!

Зійшли їй з неба дар превеликий,

Щоб славилася на вічні віки!

Господиня (пригощає цукерками та пирогами колядників). Рада, діти, вас вітати у вашій хаті. Чиї ви будете? Як вас звати?

Колядники хором.

Українська дітвора ми.



Господар.

Українців та державу

На весь світ Господь прославить.

Скажіть, хто чого бажає,

Хай Христос про те знає.

12-й колядник.

Я прошу, Господній Сину,

Воскреси нам Україну,

Хай у нас розквітне знову

Лавра духу - рідна мова!

Рідному своєму краю

Щастя й злагоди бажаю.

1-й колядник.

А ви, господарі, прощавайте,

У злагоді проживайте,

Хай минає вас все лихо,

Хай біда замовкне тихо.

2-й колядник.

Щоб журби ви тут не знали

І нестатків не зазнали,

Щоб у всьому вам щастило,

Щоб вам жити було мило!

3-й колядник.

Всім дорослим і маленьким

Зичу жити здоровеньким

На потіху всій родині

І на славу Україні!
4-й колядник.

Прощавайте, мир цій хаті -

Будьте щасливі й багаті!

Майте долю добру, гожу,

Тільки вірте в ласку Божу!

Ласка Божа вас спасе,

Край і народ піднесе.

Господар.

Готували ми для вас

У такий святковий час.

Господиня.

Ось цукерки і млинці,

Добрі дам вам гостинці.

А ще кашки, що з медом,

І узвару з п'ятаком.

Завітайте в другий рік,

Дам я вам іще пиріг.

(Колядники вклоняються господарям. Виходять із ха­ти).

Свято українського вертепу.

Ведуча. Сьогодні наш народ повертається до золотих традицій Різдва. І знову, як багато століть тому, звучать від села до села, від господи до господи, від громади до громади, від родини до родини посівальні мелодії, по всьо­му світу сповіщають колядники про народження Божо­го Сина.

Ведучий. Свято Різдва дійшло до нас з давніх часів. Всі ми знаємо, що це за свято. Це день, в який народився Ісус Христос. Напередодні Різдва, тобто 6 січня за старим стилем, 24 грудня за новим стилем, нічого не можна бу­ло робити, тільки готувати святу вечерю. В цей день по­винні були бути всі дома, всі речі домашнього вжитку та­кож повинні бути в хаті, не можна сваритись, а навпаки, треба миритись навіть з ворогами. Коли заходило сонце, господар вносив до хати обжинковий сніп, його ще нази­вали й «дідух».

Господар (вносить сніп). Дай Боже здоров'я!

Господиня з дітьми. Помагай, Боже! А що несеш?

Господар. Несу злато, щоб увесь рік ми жили багато! (Хреститься і віншує родину).

Віншую вас щастям, здоров'ям, із цим Святим вечором, щоб ви у щасті й здоров'ї ці свята провели та других до­чекались — від ста літ до ста літ, поки Бог назначить віку.



(Зразу підносить дідух до стелі. Потім ставить його під образи. Далі накривають на стіл).

Господиня. Дай, доню, сіно там біля печі. Спочатку розстели сіно, потім клади, сину, часник і гроші.

Син. Часник кладу на чотири кути стола, щоб злі сили не приступали; зерно, щоб урожай був гарним; а- гроші, щоб у хаті трималися і позичати їх не доводилось. (Це все робить).

Господиня. Сіна поклади, доню, і під стіл, бо Ісусик на­родився в яслах на сіні.

Дочка. Далі стелимо білу скатертину. Дайте, мамо, я застелю.



Господиня. А ти, сину, бери хліб і калачі та й клади на стіл. А тепер викладемо на стіл всі страви, їх повинно бу­ти 12. Дівчатка, накривайте на стіл.

(Діти вносять їжу і ставлять на стіл).

Господиня (перелічує страви). Боби, риба, пироги з ка­пустою, пироги з картоплею, голубці, сливи, кутя, кар­топля з часником, узвар, горох з олією, квасоля, варена кукурудза. Кутю в новому горщику та узвар поклади, до­ню, у сіни на покуття. (Несе кутю, примовляє). Несу кутю на покуттю, узвар на базар, а пироги на торги. Кво-кво-кво?

Діти. Цяп-цяп-цяп.

Господар (бере хліб, кутю і все інше потроху). Підемо за­раз до худоби і благословимо її хлібом, доторкнувшись тричі до голови. Далі йдемо до Мороза на подвір'я. Мо­розе, Морозе, йди до нас кутю їсти (3 рази). Коли не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам не ро­би шкоди.

Син. Буре, буре, будь ласкава прийти на святу вечерю, на дари Божі, на ситі страви, на палені горілки, на вели­ке добро, як ми тебе просимо, то не приходь до нас влітку, як ми тебе не потребуємо! А тепер, діти, треба йти до хати, не оглядаючись, щільно зачинити двері, і до кінця вечері ніхто не повинен виходити з хати.



(Всі сідають вечеряти. Але господар зупиняє).

Ні, ще не час.



(Засвічує свічку. Обходить із хлібом на рушнику тричі стіл. Моляться).

Господар. Запрошую на вечерю і душі померлих. Ми всі від щирого серця і Божої волі кличемо Божі і грішні душі на вечерю і даємо їм, аби вони на тім світі вечеряли, як ми тут. Я даю тим померлим душам, що на світі погибли, порятунку не мають. Хай Бог їх спасає. Я їх стільки за­прошую і закликаю на цю Божу тайну вечерю, скільки у цім полотні є дірок. (Піднімає і показує полотно). (Ставлять кутю і узвар на вікно для померлих). Господиня. Тепер сідаймо до столу. Але перед цим по­дмухайте на стільці, ось так: фу-фу, щоб не придавити душі померлих.

Господар. Спочатку, діти, беріть хліб, сіль, часник, щоб усі ми були здорові, а потім кутю з медом і все інше. А зараз робимо так. (Підкидають всі потрохи куті вверх). Щоб так ягнята стрибали! Щоб так телята брикали! Щоб так бджоли роїлися! Як це зерно скаче від землі до стелі. Благословив Бог і я благословляю! Щоб ми на небі виділися, як тут за цим столом. (Тричі хрестить кутю, їдять всі).

Дочка. Дивіться-дивіться — засяяла перша зірочка. Чуєте, задзвеніли срібні дзвоники.

(Колядують «По всьому світу...». Входить звіздоноша).

Звіздоноша. Чи можна з вертепом?

Господар. Будь ласка!

Звіздоноша.

Дозвольте нам зайти до хати.

Хочемо заколядувати,

З Щфлеєму ми йдемо,

Вістку радісну несемо.

Ведучі. Добридень, шановна родино! Добридень, ша­новні гості!

Ось ми й зібралися знову в дружному тісному колі, щоб більше дізнатися про народні українські звичаї та обряди щоб віддати їм шану.

Отож, перенесімося з вами в минуле і уявімо таку кар­тину. Тихе українське село. Вечоріє. Аж раптом зи­мове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти, ) пісні. То хлопці й дівчата збираються на вечорниці.

(Звучить пісня «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш»).

Дівчата.

Ото взяли та й сказали,

Куди ми помандрували.

Нині всі дівки гадають,

Хлопці ж їм лиш заважають.

Тож ходімо, дівчатонька,

Та до тітки в хатоньку.

Будемо гадати, долю закликати. (Дівчата забігають до світлиці).

Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко!



Господиня. Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки! Дівчата. Ти за нами сумувала? Дівчаточок виглядала?

Господиня.

Звісно, любі, я чекала,

Вам вечерю готувала:

І варенички, й узвар,

І чарівних трав відвар.

Дівчата.

А давайте поворожим!

Що ми вдіяти тут зможем?

Господиня.

Гілки з вишні ми поставим

І на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки -

Заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець —

Через рік йде під вінець.

А зів'яне - то погано...

Але в нас все буде гарно.

Мерщій гілочки беріть

І за мною говоріть.

Усі разом.

Ух-ух-ух! Втікай з хати злий дух! (З рази)

Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

Ух-ух! Ух-ух! Хай тут буде добрий дух!

Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!
(Махають гілочками на чотири сторони круг себе).

Господиня.

В воду гілочки вмочайте,

До Різдва тепер чекайте. (Дівчата

Стало в хаті холодати.

По дрівця б когось послати.

2-а дівчина.

Я піду, давайте, тітко,

Наберу дровець верітку.



(Дівчина виходить з хати).

3-я дівчина.

Ой, я знаю, як гадати!

Треба дрова рахувати.

Парна кількість - буде в парі,

А як ні - хай зачекає.

(Повертається дівчина, котра ходила по дрова)

. 4-а дівчина.

Де так довго ти блукала?

Що, коноплі засівала?

Хочеш хлопців приманити?

Чи ж нема чого робити?

Давай дрова порахуєм.



(Рахують усі разом. Виявляється, що їх парна кількіст

5-а дівчина.

Бути тобі в парі, чуєш! (Чути галас, сміх).

6-а дівчина.

Ой, хлопці йдуть! (Хлопці співають пісню «Ой на горі та женці жнуть».; ходять до світлиці).



Хлопці.

Добрий вечір вам, дівчата,

Чи запросите до хати?

Разом поспіваємо,

В «калити» пограємо.

Дівчата.

Що ж, заходьте, любі хлопці,

Просим до світлиці.

Може, з вами веселіші

Будуть вечорниці

. Хлопці.

Авжеж, будуть веселіші,

Бо ми на язик гостріші!

А ви, мов ті миші, сидите у тиші.

Дівчата.

Що ж, ми вас розграємо,

Пісню заспіваємо

Про мишей і про кота.

Ось історія яка.

(Виконують пісню «Пісенька». Слова Наталки За-вальської, музика Олега Петрова. Журнал «Пізнайко»,).

1-й хлопець.

Що ж, пожартували й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

Калита ж у вас прекрасна:

І рум'яна, й пишна, й ясна.

Потрудилися не марно.

Хто ж так випік її гарно?

Хто зерна намолотив

І тістечко замісив?

Дівчата.

Є в нас дівчина хороша:

І рум'яна, і пригожа.

Дуже любить працювати,

Не встигає й спочивати.

(Дівчата виконують українську народну пісню «Дівка Явдошка». У кінці пісні дівчина виходить з калитою наперед).

Хлопець Опанас.

То тебе Явдошка звати?

Як таку не покохати?

І весела, й жартівлива,

У роботі не лінива.

Мене ж кличуть Опанас.



Дівчина Явдошка.

Це ти в пана свині пас?

Йшов Панас, впав у квас,

Перекинув діжку, замурзав доріжку,

Узяв підводу, пішов по воду.

Рубав обухом, врубав води краху.

Повіз продавати — не винесе з хати.

Прийшла Палажка, наварила бражки.

Старий кінь напився та й омолодився.

Пішов запрягати, Панаса поганяти.

Панас впрягся у віз, побіг униз.

На горі спіткнувся, на дуб навернувся.

Чи так, чи не так, чи ти ледар, чи дивак...

Все про тебе знаємо, пісню заспіваємо.



(Дівчата виконують народну пісню «Жив був дивак»).

Хлопець Опанас.

Годі з мене насміхатись,

Час вже справою займатись

. Я не ледар, не дивак

І доведу, що це так.

Дівчата.

Що ж, Панасе, доведи, Покусай-но калити.



1-а дівчина.

Ой калита, калита,

Із чого ж ти вилита?

Ой я з жита сповита,

Ой я сонцем налита.

Для красного цвіту

По білому світу.

(Усі грають у гру «Калита», Першим починає Опанас)

. Опанас. їду, їду калиту кусати.

Писар. А я буду писати!

Опанас. А я вкушу!

Писар. А я впишу! (Кусає калиту. Гра продовжується).

Господар.

А наша калита та смачна-смачна.

Йди до неї, кусай її ззаду чи спереду.

Йди до неї, кусай її, сторожа не бійся

. Кусай, кусай калиту, але не засмійся.

Йди до неї, кусай її і назад вертайся.

А як вдало та й відкусиш, пари сподівайся.

Писар. Добрий вечір!

Хлопець. Добрий вечір!

Писар. Звідки йдеш?

Хлопець. З верха хати калиту кусати!

Писар. Давай, але не забувай, що я буду по губах писа­ти...

(Гра продовжується. Кого пописали, той платить викуп - фанти). Хлопці.

А наша калита нам набила живота. А тепер ми її з'їли і за паром полетіли.



Дівчата.

Наші хлопці — пустуни, цілий рік збиткують, Лиш на свято, раз у рік, трішки попрацюють.



Хлопці.

А дівчата-небожата люблять лиш хвалитись. Одна одну обмовляють, бо не вміють битись.



Дівчата.

Наші хлопці-ледацюги, не вміють робити, Тільки хочуть біля печі свої боки гріти,



(Дівчата співають пісню «Грицю, Грицю»).

Хлопці.

Годі, годі вже сваритись,

Нум, дівчаточка, миритись.

(Розповідають мирилки).

Хлопці. Що, красунечки-дівчата, гру не хочете почати?

Дівчата. Знаєм ми, та гра така, як і ви - гидка, бридка.

Хлопці. Ви спочатку подивіться, а тоді уже сваріться.

(Заносять довгу палицю, на якій нанизані бублики).

Ви повинні так зробити,

Щоб бублика надкусити,

Та руками не торкатись,

Бо почнемо ми брикатись.

(Двоє хлопців тримають палицю з бубликами. Дівчата надкушують бублики, кожна по черзі. Хто надкусив бублик, того чекають щастя і вдача).

Господиня.

Щось так швидко вечоріє,

У світлиці вже темніє.

Треба свічку запалити,

В гості нічку запросити.

(Запалюють свічку).
2-а дівчина.

Прийди, прийди, нічко, гарна чарівничко.

Принеси з собою сонного напою;

А ще - щастя зорі для кращої долі.

Поможи дівчатам добре погадати.

(Заходить дівчина, котра виконує роль Ночі. Співає пісню «Колискова»,

3-я дівчина.

Надійшла вже зоре-нічка.

Час запалювати свічку,

Перед дзеркалом сідати,

На коханого гадати.

Хто із дзеркала погляне,

Той твоїм навіки стане.

(Виконують пісню «Ворожіння» із мюзикла «Вечори на хуторі поблизу Диканьки).

Але тут не час й не місце.

Поодинці треба сісти,

Щоби долю не злякати

І чужого не забрати.

4-а дівчина.

Що ж, по-іншому гадаєм.

Ми багато чого знаєм.

Нехай віск із свічок капа

У тарілочки з водою;

Ну, а потім ми займемось

Ось якою ворожбою:

Переглянемо усі

Малюночки воскові.

І по них вже розгадаєм,

Що кого і де чекає.



(Ворожать).

Ніч. (Проходить, дивиться на воскові малюнки, озвучує побачене).

Гарна доля всіх чекає.

Нещасливих тут немає.



  • Будеш горда і багата...

  • В тебе — щастя повна хата...

  • Ти - в роботі заповзята

І красуня хоч куди!

  • Ти ж не знатимеш біди,
    І щаститиме завжди.

  • Не хворітимеш ніколи
    І ходитимеш до школи.
    Діток вчитимеш на совість
    І приноситимеш користь.

  • Мудра будеш і гарненька...

  • А ти будеш добра ненька.
    Матимеш дітей хороших

І багато щастя й грошей.

— А ти будеш білолиця,


Мов красуня-чарівниця.
Поважати тебе будуть

І ніколи не забудуть.

— А ти будеш всім знайома,
І славетна, і відома.

Край наш прославлятимеш

Людей лікуватимеш. —

Шану матимеш незнану

Й принца із-за океану. —

Ну, а я буду прекрасна,

Світло-зоряна і ясна,

І весела, і щаслива,

І багата, і мрійлива.

5-а дівчина.

Звісно, так тому і бути,

Та не можу я забути,

Як раніше ми гадали,

Свою долю закликали.

6-а дівчина.

Зараз я вам погадаю.

Під тарілками сховаю

Я предмети чарівні.

Кожен вибере собі:

Стрічку — гарна буде дівка

Квітку - щастячка вінець.

Монету - повен гаманець

А каблучка — то кохання

Бублик — від людей вітання

Що ж, дівчата, почнемо,

Свою долю знайдемо.



(Ворожать).

Господиня.

Гарна доля вас чекає.

Нещасливих тут немає

А колись не так все було

Зараз всі про те забули
А бабусенька співала,

Все мені розповідала

Про червону калиноньку,

Про нещасну дівчиноньку;

Про козака зрадливого,

Без кохання щасливого.

Що ж, дівчата, заспіваймо,

Давню пісню пригадаймо.



(Виконують українську народну пісню «При долині кущ калини»). Дівчата.

Щось хлоп'ята посмутніли.

Мабуть, їсти захотіли.

(Виконують українську народну пісню «Варенички»).

Дівчата.

Що ж, вареничкі готові.

Ой, які вони чудові!

Милі хлопці, просим сісти, варенички будем їсти.

Вареники непогані, вареники у сметані.

Вас чекають у макітрі вареники дуже ситні

— Білолиці, круглолиці, із добірної пшениці,

їжте, їжте, просим щиро, вареники наші з сиром.

Вареникі непогані, вареники у сметані, їжте, ну їжте.

(Змагання. Кожен хлопець по черзі мусить дострибати у мішку до вареника, з їсти усі вареники).

Хлопці.

А я знаю гру для втіхи.

Більше хто збере горіхів,

Буде той в житті багатий,

Щастя буде завжди мати.

(Хлопці змагаються, хто набере більше горіхів у жменю однією рукою).

Ведучі. Ось ми й ознайомилися з народними обрядами та звичаями дорідзвяного періоду. Минає час і надходить Святий вечір. Що ж відбувається в українській хаті у цей вечір? Давайте завітаємо в гості та поглянемо.

(Розкидають по підлозі горіхи, яблука, цукерки, гроші. Діти примовляють та визбирують усе це).

Діти. - Кво-кво-кво! Нині -

Святий вечір, завтра — Різдво! —

Кукуріку, кудкудак!

Дай нам, Боже, ще раз так!

— Кукуріку-кукурік!

Дай нам, Боже, добрий рік!

— Дай нам, Боже, по Різдві
Від овечок аж по дві.

Ведучі. А ось які ритуальні дії виконували дорослі на Святий вечір.

(Зачитують із читанки з народознавства.).

Наступного вечора ходять колядники і вітають усіх своїми піснями. Ось і в нашу хату вони завітали. (Звучить будь-яка колядка).



Ведучі.

День за днем все проминає.

Скоро в гості завітає

Щедрий вечір, добрий вечір

На потіху всій малечі.

Ну, а потім засівати

Прийдуть хлопчики до хати.

Будуть всім вони бажати

Щастя й радості діждати.

(Звучить щедрівка).

Хлопці.

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Щоб родило із землі,

Щоби хліб був на столі,

І в коморі, і в стодолі,

Щоб всього було доволі,

І не знали щоб розлуки

Ваші діти та онуки.

Дай же, Боже, в добрий час,

Щоб добро гостило в нас.

Будьте здорові! Даруй вам,

Боже, щастя і долю,

Всього у волю!

А хліба найбільше!

До хліба посилай, Боже,

Капусту, буряки та огірки,

Щоб діждати садити, поливати,

В здоров'ї споживати!

Пошли вам, Боже, здоров'я

У ваш дім на родиночку;

Щастя на двір - на худобиночку.

На родину багатую, на худобу рогатую.

(Читанка з народознавства, с. 184).

(Хлопці посівають всіх присутніх).

Ведучі. Нехай збудуться усі гарні побажання! А ми про­щаємося з вами, та ненадовго. До нових зустрічей у друж­ному родинному колі!

(Звучить пісня-побажання «І в вас, і в нас хай буде га­разд»).







Валентинки - веселинки


Мета. Формувати взаємочемні та гарні стосунки між дівчатками та хлопчиками, уміння вірно виражати свої по­чуття один до одного та ро­зуміти почуття дружби «дівчинка —хлопчик», вихову­вати дружбу та взаємопова­гу в дитячому колективі.

Обладнання. Святково прибрана зала, валентинки.

Хід свята Дівчинка.

Що таке радість?

Радість - це свято.

Що таке свято?

Це час, коли поруч,

Узявшись за руки,

Із дружбою й щастям

Ідемо ми вдвох крізь бурі й нещастя.



Хлопчик.

Що значить кохати? Мабуть, це - радіти, Що кожного дня, щораз, щохвилини , Тебе зустрічають і завжди радіють.



Хлопчик.

Це значить, що поруч за партою, в класі Сидить не дівчисько, а ніжна ромашка, Що очі у неї, мов синь, голубі, А усмішка сяє, як цвіт навесні.



Хлопчик.

А ще означає, що кожного разу Біляві косички, вертляві, курчаві Чарують тебе і дарують тобі Веселе буття у шкільному житті.



Учениця.

Це твій однокласник, що ніби горобчик, Стрибає, щебече, нестриманий хлопчик. Та все ж він хороший по парті сусід, Тому закарбуй: з ним сваритись не слід.


Учениця.

А ще той хлопчак, що позаду сидить, Сопе, наче міх, хоч смішніший від всіх. Він може тебе розсмішить за хвилину, І сум твій розстане за долю години



Хлопчик.

Звичайно, дівчатко з сусіднього класу

Хоча ще мале, та така розумаха.

Найшвидше втікає і спробуй впіймай -

Нізащо не зможеш! Чому? А вгадай.

Хлопчик.

Любов — це симпатія доброї дівчинки,

Що вчиться у класі лиш на «відмінно».

Вона дуже мила, найкраща від всіх,

Дає нам списати й лупцює усіх.

ПІСЕНЬКА «МОЯ ОДНОКЛАСНИЦЯ»

Дружба вірная, дружба щирая

У симпатію перетворилася,

Сяде поруч у класі,

Глянуть оченята,

І почнемо разом пісеньку співати.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка