Свято Масляної Ведучий: Добрий день вам, люди, в нашій світлій хаті! Як гостей найкращих Раді вас вітати На веселе свято До нас поспішайте, Масляну гостинну з нами проводжайте!



Сторінка4/6
Дата конвертації30.04.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4   5   6

Різдво.

Ведуча. Ще давня людина помітила, що в день зимового сонцестояння

(21 або 22 грудня), коли день найкоротший, а ніч найдовша, відбуваються і переломні зміни в природі. В цей час точиться гостра боротьба між добром і злом, поряд стають кінець і початок, смерть і народження. У цю ніч, за народним повір'ям, відкривається світ небесний (світ богів), земний (світ людей) і підземний (світ потойбічних божеств та померлих предків). Сонце зникає, але знову з'являється. Всеслов'янська богиня неба Коляда (коло Сонця) народжується, живе і вмирає щодоби й щороку.

Наші пращури вірили, що своїми магічними діями, обрядовими піснями, закличками, вони можуть допомогти природі, Сонцю, собі в боротьбі з темними силами. І Коляда — це перше свято на честь Сонця в річному циклі, нею починаються зимові хліборобські святки. Хто знає колядки? (Діти колядують).



Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала

: Над вертепом зоря ясна світу засіяла.

Де Христос родився,

з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого вповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком

На колінця упадають, Бога вихваляють.

Просим Тебе, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії цьому господарю.

Цьому господарю, його господині, Даруй літа щасливії всій його родині. Дай нам мирно жити, Тобі угодити, І з Тобою в царстві Твоїм во вік віки жити.

У дні Різдва Христового і діти, і, дорослі ходять колядувати. Кому з нас, хто народився й виріс на селі, не знана хоча б ця простенька колядка: Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця. А без меду не така— Дайте, дядьку, п'ятака!

І коли до всього ще згадати сам вигляд колядників із зіркою та вертепні сценки з Ангелом, Іродом, пастухами, то чи не справді найкраще і найзмістовніше, найдуховніше Різдво в нас, в Україні.

Нашим пращурам цей обряд відомий ще з IX століття. Кажуть, що прийшов він ніби від римлян.

Свято української Коляди відзначається впродовж двох тижнів — із 7 по 19 січня. (Це період так званого зимового повороту Сонця).

Перед Колядою, за звичаєм, усі разом кличуть: «Пане господарю, дозвольте колядувати!». А після колядування кажуть: «Бажаємо вам у щасті свята проводити, а за рік ще краще у здоров'ї дожити».

У Коляді єднається все село і всі люди...

Різдвяні звичаї і сьогодні містять ряд християнських елементів, які мали своє призначення.



1-й учень. Колядка — це величальна пісня на честь Коляди, тобто Небесної матері, новонародженого Сонця, матері Світла.

Коляда-батько — це уособлення сонячного хлібо­робського духу.

Недаремно сніп пшениці «дідух», із застромленою дерев'яною ложкою, вноситься в оселю тільки господарем перед вечерею, напередодні Різдва, і ставиться на найпочеснішому місці в хаті на покуті, під образами.

2-й учень. «Дідух» — з прадавніх часів уособлює дух предків, які приходять на Різдво в гості.

А ще «дідух» — це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.

До свят вечірніх символів належать кутя, зубці часнику, які господиня кладе на скатерку, — «від нечистої сили», свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей тощо.

3-й учень. Коли надворі смеркне і з'явиться в небі перша зірка, що за християнським повір'ям віщувала про народження сина Божого — Христа, вся сім'я в повному складі збирається до столу на святу вечерю.

Народні прикмети.

4-й учень. Якщо на Різдво першою ступить до хати жінка (з-поміж чужих), то весь рік хворітимуть жінки в цій оселі.

5-й учень. Якщо до Різдва багато бурульок під стріхою — добре вродить ярина.

6-й учень. На Різдво заметіль — бджоли будуть добре роїтися,

Сніг — на урожайний рік.



7-й учень. Іній на Різдво — урожай на хліб, небо зоряне — врожай на горох.

Вчитель. За тиждень після Коляди, напередодні Нового року, — ЩЕДРИЙ ВЕЧІР. Це залишок стародавнього, ще дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єдналися — і тепер маємо Щедрий вечір.

Новий рік або Свято Василя.

За старим звичаєм, у цей день, як тільки розвидняється, йдуть посівати. Спочатку посівають вдома, а потім йдуть до родичів і сусідів.



1-й хлопчик.

На щастя, на здоров'я,

Та на Новий рік,

Щоб родило краще, як торік, —

Жито-пшениця, усяка пашниця,

Дай, Боже!

А оце ще кілька новорічних вітань.

2-й хлопчик.

Сійся, родися, жито-пшениця,

Всяка пашниця.

Щоби родило в землі,

Щоби був хліб на столі,

І на полі, і в стодолі.

Щоб добра було доволі,

Щоб не знали вже розлуки

Ваші діти, ані внуки.

Дай же, Боже, в добрий час,

Щоб добро гостило в вас!

3-й хлопчик.

Сію жито і пшеницю —

Най зародить пан пашниці.

З Новим роком йду до хати,

Що Вам маю побажати?

Зичу сили і гаразду,

Щоб прогнали всю біду, —

Зичу урожаю в полі,

Статку в хаті і стодолі.

Не журби, але забави,

Не упадку, але слави —

Зичу щиро в цій годині

Всій українській родині.

4-й хлопчик.

Сію жито і пшеницю,

Щоб дав Бог густу пашницю.

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливий був вам вік.

Щоб вам з роси й з води

Пішли статки й гаразди, —

Щоб вас Бог в опіці мав,

Кожну напасть відвертав.

Будьте щасливі Ви і діти,

Будьте гожі, мов ті квіти! (Всі діти щедрують).

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

— Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару.

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Учень.

Я бажаю щастя й долі, Добра в хаті і на полі. Моїм родичам й батькам, Моїм сестрам і братам. Щоб дістали щастя в парі Наші любі господарі. Щоб усе велось віднині Нашій любій господині.



1-а учениця. А ось прикмети до цього свята:

  • Все, що є в господарстві на Свят Вечір, повинно
    бути на своєму місці. Ніщо не повинно бути позичене
    чи десь забуте.

  • Борони Боже десь заночувати в цю ніч, цілий рік
    будеш блукати світом.

2-а учениця. — Боронь Боже сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у Новому році було мирно і в хаті, й поза хатою.



— Гість на Святий Вечір приносить щастя в дім.

  • Кожна подробиця під час вечері має віще значення: якщо тінь на стіні подібна до скирти — буде врожай на хліб, до копиці — сіна буде багато, до дерева — садовина вродить.

  • Якщо син під час вечері чхне — батько дарує йому лоша, бо це знак, що козаком буде. Якщо чхне дівчина — значить, буде гарною господинею. Батько дарує їй теля «на щастя».

3-я учениця. На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі, щоб кури сідали та курчат висиджували.

— Зерно після посівальника збирають і віддають курям, «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята, їх «згодовують» цим горохом — «щоб великі росли». На Київщині сіном, що було постелене на столі під


скатеркою на Святий Вечір, господар перев'язує ранком на Новий рік фруктові дерева в саду — «щоб нечисть на деревах не заводилась». Вчитель. Ті свята вже минули. А сьогодні ми вже святкуємо другий Щедрий вечір, який ще звуть «Голодною кутею». На вечерю подають пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречаники, млинці на олії, кутю та узвар.

Давайте і ми з вами заспіваємо, а тоді покуштуємо нашої куті.


Добрий вечір тобі, пане-господарю

Добрий вечір тобі, пане-господарю,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами,

Радуйся ...

Та кладіть калачі з ярої пшениці,

Радуйся ...

Бо прийдуть до тебе три празники в гості,

Радуйся ...

А перший же празник — Христове Рождество,

Радуйся ...

А другий же празник — святого Василя,

Радуйся ...

А третій же празник — святе Водохреща.

Радуйся ...

А за цим же словом, бувайте здорові,

Радуйся ...



Колективна вечеря

Після вечері група дітей проганяють кутю: вибігають з хати і паліччям б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

— Тікай, кутя, із покуття, А узвар — іди на базар, Паляниці, лишайтеся на полиці. А «дідух» — на теплий дух, Щоб покинути кожух.

Ведучий. Коли «кутю проженуть», батько присмалює дітям чуби, «щоб вовка не боялися». Згадаймо приповідку: «Не бачив ти ще смаленого вовка», яка пішла, мабуть, у зв'язку з цим обрядом «смалити чуби».

Збереглося коротке, але цікаве оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі. Було, як повечеряють запорожці на голодну кутю, та вийдуть з рушницями проганяти її, то піднімуть таку стрілянину, наче справді війна. На другий день на Водосвяття, йдуть, було, до Дніпра і пушки за собою везуть. Як тільки попи хреста в воду вмокають — вони палять з пушок.



Ведуча. Уже геть ввечері, як стемніє, виносять з хати «дідуха», несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і запалюють: пускають на «теплий дух». Це символічне спалення зими, щоб покинути кожух — накликати весну. Коли все перегорить, і нетривкий солом'яний жар погасне, дівчата розтоплюють попіл з «дідуха» і несуть на город — «щоб огірки родили».

Ведучий. В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд, глечики і пляшки безсмертником або сухими волошками — «щоб Бог милував від злої напасті».

На Західному Поділлі господиня або старша дочка бере в миску після вечері кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто, і ним малює на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні хрести, що оберігають «від нечистої сили».



Ведуча. Батько бере полумисок із свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх в хаті, примовляючи: «Дай, Боже, і на той рік діждатися». Далі він кропить в сінях, коморі, навколо хати. А молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — надворі.

Учень. А в місцевостях понад Дніпром господар ще кропить всі будови, пристрої в хаті, а хтось із дітей за ним носить кусок крейди, де батько покропив — син чи дочка малює хрест.

Учениця. В хаті хрести пишуть на вікнах, дверях, скрині, на посуді — скрізь. А в господарстві пишуться хрести не тільки на будівлях, а й на хліборобському знарядді — плузі, сівалках, боронах, косах. А свяченою водою кроплять всю худобу, крім свиней та курей.

Учень. Після вечері всі свої ложки кладуть в одну миску, а зверху хлібину, «щоб хліб родився», а чия ложка вночі «сама перевернеться», той скоро помре.

Учениця. Кутю, яка залишалася після вечері, виносять курям, «щоб добре плодилися».

Учень. Увечері, ще завидна, господиня світить «лампу» — «щоб кури неслися». В цей день не можна кликати голосно курей, бо як почує сусідка зла і промовить: «Твої кури — мої яйця», кури нестися не будуть.

Учениця. Вода освячена в надвечір'ї Богоявлення — «вечірня вода» — вважається святішою, ніж з Водохрещі, і вона охороняє від всякого лиха.

Учень. На Західному Поділлі «Голодна кутя» святкується як «Щедрий Вечір». Знову, як і на Свят Вечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар примовляє:

«Віншую Вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечором, щоб ми в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекались -- від ста літ до ста літ — поки нам Пан Біг назначив вік!».

Перед вечерею батько стає на коліно перед образами і молиться Богові; за ним — і вся родина. Помолившись, батько запрошує всіх до столу, як і на Свят Вечір.

Дівчата в цей вечір ворожать, збирають зі столу ложки, після вечері йдуть на поріг, стучать ложками — «де пес забреше, туди й заміж піду».



Вчитель. В цей вечір у Галичині діти щедрують. Звичай щедрувати в цей вечір дуже своєрідний.

Кожен із щедрівників носив колись з собою цілий оберемок гілок ліщини. За таку дивну і малозрозумілу щедрівку, ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і насипав щедрівникові в торбу, а щедрівник ґазді давав гілку ліщини. Зібраний щедрівником овес вважався найкращим на розплід, а гілка ліщини мала чародійну силу — берегти худобу від усього злого. Окремі групи щедрівників ходять з козою. (Заходять учні з козою).



1-й учень. Господарю, чи дозволиш козу завести?

2-й учень.

Добрий вечір Вам та господарям,

Ми не самі йдем, ми козу ведем.

Від хати до хати сіру, волохату,

З довгими ногами, крутими рогами.

3-й учень.

Го-го-го, коза. Го-го сірая,

Го-го білая, го-го бистрая,

Та розходися, розвеселися

По всьому дому, по веселому.

4-й учень.

А в Жмеринці всі хлопці-стрільці

Встрелили козу в праве вушко,

В праве вушко, в саме сердушко.



(Під час останніх слів всі діти одноразово плескають в долоні, імітують «постріл» Коза падає).

Діти (жахнувшись). Ах! (Беруться за голову, хитають нею).

Дівчинка (причитає). Ой, людочки добрі, чи немає у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати? Лежить вона, не дише і хвостиком не колише.

Лікар (виходить з публіки). Я лікар. Що з Вашою козою трапилося? (Оглядає). Зуби цілі. Роги не поламані. Копита не проколоті. (Пауза). Треба козу різати.

Діти. Ой, будь ласка, подивіться ще раз.

Лікар. Ага... Згадав (пауза). Треба брати дуду і надувати козі жилу. (Лікар сильно дудить, коза повільно «оживає», за п'ятим разом коза кричить «Бе-ме-е...». Діти миттю реагують і починають співати).

Дівчинка

Ожила коза та й підвелася,


Та стрибаючи, та гуляючи,
Та гостей своїх звеселяючи.
(Читають діти скоромовкою з гумором).
Ой, коляда-колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така.
Дайте, дядьку, п'ятака.
А коли Ваша ласка —
То й кільце ковбаски.

1-й учень.

І ще мірочку гречки

Нашій козі на варенички. (Коза ствердно хитає головою ).

Учениця.

Та ще й шматочок сала,

Щоб добре скакала. (Коза починає стрибати).

Учень.

Та ще дріб'язку — бубликів в'язку.

Та й ще пшеничний буханець,

Та й на тому кінець.



Міхоноша. А раптом не донесем?

Всі.


Нічого, козу запряжем. (Вішає свою торбу на спину Козі).

Фінальна сцена.

Учениця.

Ґречний господарю,

Вітаю Вас з Святим вечором.

Як син Божий родився,

Весь світ звеселився.

1-й учень.

І ми веселімося,

Вам низько поклонімося.

Щедрий вечір (кланяються).



2-й учень. На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб було краще, ніж торік.

В городі зілля, в хаті весілля.

Вам ся веселити, нам ся подивити.

Щедрий вечір!

Святий вечір!



3-й учень.

Дай нам,доле, добрий час,

Як у людей так і в нас.

В щасливую годину

Розвеселим родину.

Учень.

Нумо, станьмо всі в коло,

Заспіваймо весело.

В щасливую годину

Розвеселим всю родину.

Всі (співають).

А що перший празник
Зішле тобі втіху.
Радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився!

— А що другий празник
Зішле тобі щастя,
Радуйся...

(Далі діти йдуть між рядами,засівають зерном присутніх, промовляючи).

Учень.

Сійся, родися, жито-пшениця.

Жито-пшениця, всяка пашниця.

Коноплі по стелю, льон по коліна,

Щоб у вас, хрещених, голівка не боліла.

Ведуча.

А 9 січня зранку люди йдуть до річки або ставка. Там вони вирізають великого Хреста з льоду.

Приходить священик і освячує воду. Люди набирають собі у глечики тієї водиці і бережуть її цілий рік, ласкаво називаючи « водичкою-йорданичкою », бо це жива вода, яка приносить здоров'я і красу. І свято це називають Святе Водохреща або Йордан. Найсміливіші юнаки купаються в ополонці, і всі співають:

Йордан, Йордан, вода студененька.

Пречиста Діва воду брала,

Своє дитя напувала.

Священик ходить по селу і скроплює святою водичкою кожну оселю, щоб до людей у двір приходило тільки щастя, щоб обминали їх нечисті сили зла

Дівчинка.

Ой, на річці, на Йордані,

Золотий хрест вишиваний

Злетілися ангелоньки,

Взяли Христа на крилоньки,

Понесли Його до церковці,

Поставили на престольці.

Взяли книгу, та й читати,

Яке би йому ім'я дати.

Дають йому: «Святий Петро»

Мати Божа не злюбила. (2 р.)

Від престолу відступила.

Злетілися ангелоньки,

Взяли Христа на крилоньки

Понесли його до церковці,

Поставили на престольці.

Взяли книгу, та й читати,

Яке би йому ім'я дати.

Дали ім'я: «Ісус Христос».

Мати Божа се злюбила. (2 р.)

До престолу приступила.

Прикмети, пов'язані з цим святом

1-а дівчинка. Якщо на Водохрещі на деревах іній — то навесні у відповідний день треба сіяти яру пшеницю — вродить, як гай.

2-а дівчинка. Якщо на Водохрещі день ясний, сонячний, то хліба будуть в цьому році чисті, а якщо понурий — то буде в хлібі багато «сажки».

3-я дівчинка. Попіл після різдвяних свят не можна зберігати ні в хаті, ні в дворі, бо станеться пожежа. Його треба на Водохреща винести на лід, на воду.

4-а дівчинка. Набрана з річки опівночі перед Водохрещами вода — цілюща, вона зберігалась у «знаючих селян» за образами, на випадок поранення або тяжкої хвороби.

5-я дівчинка. По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в йорданській воді, щоб були «рожеві лиця».

Всі (співають).

Ми із святом, друзі,

Щиро вас вітаєм.

Щастя і здоров'я

Від душі бажаєм.

І у вас, і в нас,

Хай буде гаразд.

Щоб і ви, і ми

Щасливі були.







Різдвяне свято.

Обряд колядування.

Мета. Розширити знання учнів про обряд ко­лядування. Вдосконалити навички виразного читання. Розвивати інтерес до народних свят і звичаїв. Виховувати в школярів по­чуття любові до свого народу, його обрядів. Привітати батьків із Різдвом Христовим.

Свято проводиться у актовому залі шко­ли, де обладнана світлиця. На покуті стоїть стіл, а на ньому горщички із кутею та узваром, хліб, калачі.

Запрошені батьки, бабусі, дідусі.

За столом сидить сім 'я. Ведуча. Історію свого на­роду можна пізнати, вив­чаючи його звичаї, прик­мети. Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят є Різдво Христове. В цей час вважа­лося непристойним співати інших пісень, крім колядок. Колядували всі - і старі, і малі. Наші колядки дуже гарні. Живуть вони більше двох тисяч років. Сьогодні і ми будемо колядувати та із святом Різдва всіх вітати. (Хлопчики-колядники стукають у вікно).

Чи дозволите колядувати,

Ваш дім звеселяти,

Дім звеселяти,

Христа прославляти.

Господар (піднімається з-за столу). Просимо, заходьте : до хати!

(Колядники співають, заходячи до хати. Попереду звіздар із різдвяною зіркою).

Добрий вечір тобі, пане господарю.

Радуйся!

Ой радуйся, земле —

Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами!

Радуйся!

Ой радуйся, земле —

Син Божий народився!

(Проколядували одну і відразу ж колядують другу).

Коляд, коляд, колядниця.

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п'ятака,

А п'ятак не такий,

Дайте, дядьку, золотий,

Відчиняйте скриньку

Та давайте сливку,

Відчиняйте сундучок

Та й давайте п'ятачок.

(Господарі щиро пригощають колядників).
1-й колядник.

Звонять звони, трублять труби,

В Вифлеємі новина:

Повертає з Назарета

Пресвятая родина.

Радуйтесь, люди, мир на землі буде —

Син Божий народився.

2-й колядник.

Хай щастя вам Бог

У господу приносить

В багатім врожаї, у щедрих покосах.

Хай діти ростуть у цій хаті чудові,

Співаючи пісню на батьківській мові.



3-й колядник.

Не забувайте призвання свого

Христос народився, славте його!

(Всі колядники виконують колядку).

Нова радість стала.

Яка не бувала.

Над вертепом звізда ясна

Світлом засіяла.

Де Христос родився,

З Діви воплотився,

Як чоловік пеленами

Убого повився.

Ангели співають,

Славу, честь звіщають,

На небесах і на землі

Мир заповідають.

Просимо тебе, царю,

Просим тебе нині,

Даруй волю, верни славу

Нашій Україні.

(Господиня дякує колядникам, запрошує їх до столу. Звертається до всіх присутніх).

Господиня. Слухайте, люди, у світі новина - Марія ро­дила Сина, Прекрасного Сина — Спасителя світу. Його ви вітайте добром і привітом.

А ось до нашої хати ще колядники ідуть. Заходьте, до­рогенькі. Колядники.

Ой, чи є, чи нема

Пан господар дома?

Добрий вечір, щедрий вечір,

Пан господар дома?


4-й колядник.

Нині нам ясна зірка засвітила,

Різдвом Христовим світ розвеселила.

В Вифлеємі-місті Марія Ісуса породила

І на сіні положила.

Колядка «ПО ВСЬОМУ СВІТІ СТАЛА НОВИНА»

По всьому світі стала новина:

Діва Марія Сина родила,

Сіном притрусила,

В ясла положила

Господнього Сина.



5-й колядник.

У ваш дім і у вашу хатину

Приносимо нині веселу новину,

Веселу новину, якої всі ждали,

У Бога просили щастя, віри й сили!

6-й колядник.

Добрий вечір, мир цій хаті.

Ми прийшли вам розказати

Про чудесную новину,

Про Небесную Дитину.

7-й колядник.

Ото справді є новина:

Діва Марія породила Сина!



8-й колядник.

Син Божий народився!



9-й колядник.

Пастухи при стаді спали,

І не чули, і не знали.

Аж тут раптом опівночі

Протирають свої очі,

Чують, наче хтось співає.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка