Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Особливості управлінської діяльності в сучасній школі: методичний аспект Методичні рекомендації Суми-2016



Скачати 269.72 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір269.72 Kb.
#2584
Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти


Особливості управлінської діяльності в сучасній школі: методичний аспект
Методичні рекомендації

Суми-2016

В умовах глобалізацій них змін в освіті, якість освіти залежить від ефективності управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах.

Основними напрямами управлінської діяльності в сучасній школі є:


  • концептуальність в управлінні закладом;

  • цільовий підхід до управління;

  • психологізація управління;

  • моделювання структури управління, створення швидкодіючих технологій та механізмів управлінської діяльності;

  • побудова рухливої структури горизонтальних зв’язків;

  • приведення функції управління у відповідність до завдань освітнього закладу;

  • рефлективність діяльності керівника;

  • управління якістю освіти і вироблення нових підходів до визначення ефективності педагогічного процесу;

  • комп’ютеризація , технологізація;

Керівник нової генерації відрізняється, перш за все, новим управлінським мисленням , яке характеризують :

    • повага до людини, людиноцентристські погляди;

    • формування корпоративної культури, команди однодумців;

    • демократизація відносин через децентралізацію управління та підсилення ролі горизонтальних зв’язків;

    • цілеспрямування діяльності;

    • узгодження цілей організації, керівництва та персоналу;

    • увага до управління розвитком та якістю освіти;

    • підсилення ролі взаємоконтролю та самоконтролю;

    • формування культури організації.

Ефективність управлінської діяльності залежить від якісної системи інформаційного забезпечення управління.

З метою створення системи інформаційного забезпечення управління навчальним закладом рекомендуємо передбачити наступні блоки інформації:



  • організація навчально-виховного процесу;

  • виховна робота;

  • науково-методична робота;

  • охорона життя та здоров'я;

  • робота з кадрами;

  • матеріально – технічне, фінансове забезпечення;

  • організація роботи психологічної служби;

  • організація роботи шкільної бібліотеки;

  • робота з батьками та громадськістю.

Модернізаційні зміни в структурі та змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка б успішно функціонувала в постійному режимі оновлення й розвитку та сприяла підвищенню професійного рівня педагогів.

Блок «Науково-методична робота в системі інформаційного забезпечення управління навчальним закладом »

1. Документаційне забезпечення.

1.1. Наявність зовнішньої інформації щодо організації науково-методичної роботи.

1.2. Інформаційний банк даних «Методична робота».

1.3. Результати перевірки ведення відповідної документації (протоколів нарад, засідань методичних об'єднань, творчих груп тощо).

2. Аналіз змісту запланованих заходів відповідно до можливостей кадрового забезпечення.

3. Аналіз роботи методичної ради.

3.1. Своєчасність проведення методичних оперативок.

3.2. Організація роботи методичних практикумів, «круглих столів».

3.3. Результати роботи творчих груп.

3.4. Аналіз роботи методичних об'єднань вчителів.

3.5. Результати роботи вчителів над особистими методичними темами.

4. Результати роботи учнівської наукової спільноти.

5. Аналіз участі учнів у районних, обласних, республіканських олімпіадах.

6. Результати досліджень із питань мотивації творчої праці вчителів.

7. Результати вивчення потреб учителів у підвищенні рівня їх науково-теоретичної та психологічної підготовки.

8. Творча співпраця з науковцями щодо підвищення науково-теоретичного рівня вчителів.

9. Матеріально-технічне забезпечення функціонування методичного кабінету та використання його можливостей у навчально-виховному процесі.

10. Планування заходів щодо формування позитивної мотивації участі педагогів у науково-пошуковій роботі.

11. Результати впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій.

Організація ефективної роботи шкільної методичної служби повинна будуватись враховуючи наступні принципи:



  1. Розуміння вчителя як носія педагогічної творчості. Саме він організовує освітній простір у навчальних закладах, обирає форми і методи навчання, планує рух учнів від незнання до знання, до самостійного мислення й практики.

  2. Основними джерелами діяльності методичної служби повинні стати наука, практичний досвід і творчість педагогічних працівників.

  3. Будь яка модель методичної служби повинна максимально задовольняти соціальний попит на педагогічні та методичні послуги на основі моніторингових досліджень та консалтингу.

  4. Діяльність методичної служби має бути зорієнтована на досягнення і підтримання високої якості освітнього процесу, заснованого на сучасній педагогічній парадигмі, новому педагогічному мисленні, індивідуальному стилі професійної діяльності педагога, а також сучасних педагогічних технологіях.

З метою підвищення ефективності управління закладами освіти в сучасних умовах розвитку регіонального освітнього середовища, упровадження інноваційних підходів до управління навчальними закладами, заступникам директорів загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо:

1. Неухильно дотримуватись законодавчої та нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність сучасного навчального закладу. Зокрема:



  • Закон України «Про освіту» (від 23.05.1991 № 1060-12);

  • Закон України «Про загальну середню освіту» (від 13.05.1999 № 651-14);

  • Положення про загальноосвітній навчальний заклад (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778).

2. Активно запроваджувати в управління навчальними закладами інноваційні підходи. Зокрема, програмно-цільовий підхід (адаптивна модель, інформаційно-комунікаційні технології управління тощо).

3. Використовувати сучасні управлінські технології у виборі та реалізації єдиної науково-методичної проблеми навчального закладу.

4. Удосконалювати роботу щодо якісної підготовки методичних матеріалів, їх схвалення та апробацію.

5. Сприяти ознайомленню, вивченню та розповсюдженню передового досвіду управлінської діяльності загальноосвітніх навчальних закладів області.

6. Постійно поповнювати електронну базу даних сучасних науково- методичних матеріалів, та електронний банк даних використання новітніх педагогічних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах району.

7. Підсилювати спрямованість науково-методичної роботи на професійний розвиток педагогів з урахуванням його особистості (у тому числі рівня сформованості професійної компетентності), особливостей навчального закладу та підвищення кваліфікації.

8. Забезпечувати підвищення якості та результативності психологічного супроводу навчально-виховного процесу в навчальних закладах.

9. Упроваджувати інноваційні форми організації методичного супроводу процесу вдосконалення професійної компетенції вчителів: тьюторство, кейс-стаді, методичні тренінги, педагогічні студії, школи педмайстерності, управлінські та методичні практикуми, педагогічні консиліуми, методична сесія з презентації матеріалів з досвіду роботи вчителів, що атестуються, авторські заняття по розробці різноманітних завдань з реалізації принципів особистісно-орієнтованого навчання.

10. Активізувати моніторингові дослідження стану професійного рівня педагогів.

11. Сприяти підвищенню якості методичного супроводу учасників професійних конкурсів.

12. Сприяти покращенню та вивченні фахових потреб педагогів у методичних послугах.

13. З метою популяризації кращого педагогічного досвіду з упровадження інноваційних форм і методів роботи, забезпечення доступу педагогічних працівників до інформаційних ресурсів та використання в навчальному процесі продовжити роботу по розвитку медіатек

14. Сприяти удосконаленню змісту методичної роботи, застосовуючи наступні інтерактивні форми: майстер-клас, презентацію, організаційно-ділові ігри, круглий стіл, тренінги, дебати, практикуми.

15. Під час планування методичного об’єднання зважати на результати проведених моніторингів стану професійного рівня педагогів і навчальних досягнень учнів із предметів та брати до уваги пропозиції більшості членів методичного об’єднання.

16. Забезпечувати якісний психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу шляхом створення умов для моделювання власної індивідуальної траєкторії професійного розвитку вчителів та сприятливого психологічного клімату.

17. Ознайомитись з матеріалами передового педагогічного досвіду вивченого та узагальненого на обласному рівні по темі: «Організація освітнього процесу як педагогічної взаємодії, спрямованої на розвиток життєтворчої особистості» (Ніколаєва В. І, Гружчанський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа 1-3 ступенів – дошкільний навчальний заклад Конотопської районної ради)

18. Удосконалювати науково-методичну роботу з вивчення передового педагогічного досвіду, визначення шляхів творчого його використання.

19. Систематично вивчати професійні потреби молодих вчителів та проводити діагностику їх професійних якостей.

20. Адаптувати тематику засідань методичних об’єднань до потреб молодих спеціалістів, приділивши увагу питанням організації навчально-виховного процесу, проведенню виховних заходів та науковій організації праці.

21. Сприяти методичному супроводу інноваційної освітньої діяльності педагогів та публікації творчих доробок учителів у фахових виданнях.

22. Удосконалювати зміст та форми проведення методичних об’єднань, адаптуючи їх до запитів та потреб вчителів різних кваліфікаційних категорій.

23. З метою демонстрації інноваційних напрацювань педагогічних працівників, поширення їх творчих досягнень, підведення підсумків науково-методичних надбань проводити районні конкурси-ярмарки педагогічної творчості.

24. З метою здійснення системного, цілеспрямованого підходу до організації науково-методичної роботи сприяти підвищенню якості різних форм методичної роботи, а саме: семінарів, творчих груп, методичних об'єднань тощо.

З метою доцільного вибору науково-методичної проблеми радимо провести в педагогічних колективах анкетування, включивши такі питання як:



  1. Назвіть проблеми навчально-виховного характеру які Ви успішно розв’язали в поточному році.

  2. Які проблеми Вам не вдалося розв’язати?

  3. Які на Вашу думку проблеми потребують негайного розв’язання?

Зауважимо, що у ході роботи над проблемою слід постійно здійснювати якісний та кількісний аналіз проміжних і кінцевих результатів колективного творчого пошуку, проводити моніторинг результатів поточної і підсумкової успішності учнів, рівня їхньої вихованості та розвитку, стану здоров’я учнів та вчителів, статистичних відомостей, інформаційно-методичного забезпечення з питань упровадження педагогічних ідей, передового педагогічного досвіду та інше.

Залежно від змісту науково-методичної теми повинна окреслюватися структура внутрішньошкільної методичної роботи.



Педагогічна рада є колегіальним органом управління школою який забезпечує колективне вирішення навчально-виховних завдань школи, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективів, сприяє росту професійної майстерності вчителів.

Надзвичайно важливо обирати ті питання, які цікавлять весь педагогічний колектив і колегіальне вирішення яких сприятиме формуванню атмосфери творчого пошуку, стимулюватиме розвиток творчого потенціалу педпрацівників, забезпечить істотне піднесення якості навчально-виховного процесу.

Для прикладу наводимо орієнтовний перелік питань, які на нашу думку, доцільно обговорити на засіданнях педагогічних рад, враховуючи запити, потреби, можливості кожного педагогічного колективу:


  • Про роботу педагогічного колективу щодо забезпечення якісної освіти.

  • Психолого-педагогічний аналіз режиму роботи школи та прогнозування його ефективності.

  • Організаційно-педагогічне і науково-методичне забезпечення реформування початкової школи: невикористані резерви.

  • Традиції й інновації в сільській малокомплектній школі. Ваше бачення оптимальної моделі їх поєднання.

  • Про стан і заходи щодо впровадження ідей оптимізації навчально-виховного процесу в практику роботи малокомплектної школи.

  • Робота педагогічного колективу щодо інтенсифікації навчально-виховного процесу.

  • Удосконалення роботи педагогічного колективу щодо піднесення якості й ефективності уроку.

  • Формування пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання.

  • Методи активізації пізнавальної діяльності учнів у практиці роботи педагогічного колективу малокомплектної школи. Досвід. Невикористані резерви.

  • Здійснення індивідуального підходу до учнів на уроках в класах-комплектах.

  • Створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно орієнтовані педагогічні технології.

  • Педагогічний моніторинг у навчально-виховному процесі. Проблеми впровадження і перспективи.

  • Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання.

  • Діяльність педагогічного колективу щодо модернізації форм і методів навчання.

Методичні об’єднання є домінуючою колективною формою методичної роботи.

Методичні об’єднання ознайомлюють педагогів із досягненнями психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду, допомагають вчителям у формуванні, поглибленні фахових знань, із спеціальностей суспільних предметів.

Діяльність методичних об’єднань має не зводитись лише до проведення засідань, а носити повсякденний навчально-методичний характер.

Робота методичних об’єднань передбачає:



  • діагностику утруднень членів методичного об’єднання;

  • вибір актуальних тем, форм проведення засідань МО на основі отриманих результатів діагностування запитів і потреб педпрацівників;

  • розробку методичних рекомендацій з питань підвищення якості організації навчально-виховного процесу, удосконалення форм, методів, прийомів, змісту організації освітньо-виховної діяльності.

Найбільшого поширення в роботі методичного об'єднання набули такі форми:

      • розгляд нормативно-правових документів про організацію навчально-виховного процесу;

      • опрацювання та вивчення методичних матеріалів;

      • актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, основних форм і напрямків активізації пізнавальної діяльності учнів у позаурочний час;

      • огляди науково-методичної, періодичної педагогічної преси;

      • обмін досвідом ефективної педагогічної діяльності;

      • відкриті уроки та позакласні заходи;

      • вивчення навчальних програм;

      • організація роботи з новими підручниками та інші;

      • участь у атестації педпрацівників;

      • вивчення, узагальнення, пропаганда перспективного педагогічного досвіду, створення банку передового педагогічного досвіду;

      • затвердження матеріалів для здійснення підсумкової державної атестації в 9 класі.

Нагадаємо, що основні напрямки роботи методичних об’єднань визначаються у залежності від проблеми, над якою працює навчальний заклад, але питання теорії і методики викладання певних предметів займають у роботі методичних об’єднань центральне місце.

На засіданнях методичних об’єднань здебільшого розглядаються такі питання:



        • робота з Державними стандартами освіти;

        • вивчення й реалізація основних положень нормативних і директивних документів про освіту;

        • опрацювання інструктивно-методичних листів з питань організації навчально-виховного процесу;

        • вивчення вікової педагогічної психології, психолого-педагогічних особливостей дітей різних вікових груп;

        • оптимальні методи і прийоми здійснення моніторингових досліджень;

        • шляхи подолання перевантажень учнів;

        • підвищення ефективності і якості уроку шляхом впровадження сучасних форм організації навчальної діяльності учнів;

        • реалізація принципу диференціації в умовах сільської малокомплектної школи;

        • ефективні форми і методи пропаганди здорового способу життя на уроках та в позаурочній діяльності.

В умовах модернізації освіти, переходу на новий зміст та структуру навчання радимо акцентувати роботу методичних об’єднань на поглибленому опрацюванні таких нагальних проблем:

  • приведення фахової та методичної компетенції вчителів до рівня сучасних умов;

  • реалізація допрофільного навчання;

  • поглиблене вивчення методики нових навчальних предметів та курсів;

  • форми та методи активізації пізнавальної діяльності школярів на уроках та в позаурочний час;

  • проблеми та основні шляхи впровадження в освітній процес малокомплектної школи інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання,передовий педагогічний досвід;

  • форми організації самостійної роботи учнів на уроках;

  • робота з обдарованими дітьми;

  • урізноманітнення методів та прийомів роботи в класах з низькою наповнюваністю;

  • вироблення навичок уваги в школярів у класах-комплектах;

  • система раціонального використання часу на уроці в класах з малою наповнюваністю учнів:

  • прийоми роботи з підручником у малокомплектній школі,

  • знаходження в тексті правил, законів, визначень,

  • аналіз ілюстративного матеріалу відповідей до завдань учителя,

  • самостійне ознайомлення із текстом підручника і виділення головної думки,

  • поділ тексту на окремі частини, складання плану,

  • складання схем, таблиць за матеріалом підручника,

  • конспектування тексту, складання тез,

  • вивчення прикладів, наведених у підручнику, і наведення аналогічних,

  • відповіді на питання самоконтролю.

  • Покращити ефективність науково-методичної роботи в навчальних закладах можливо лише за умови покращення якості всіх форм методичної роботи, зокрема семінарів.

Основна мета семінарів – активізація самостійної роботи вчителів у ході навчання, вивчення літератури, спонукання до осмислення і більш глибокого вивчення теоретичних проблем, застосування отриманих знань на практиці, розвиток здібностей до практичного аналізу, до науково обґрунтованої аргументації власних думок, ведення діалогу, дискусії, формування інтересу до науки та наукових досліджень.

Проблема семінару має бути:



  • співзвучною до науково-методичної проблеми навчального закладу;

  • враховувати наявні педагогічні труднощі вчителів з окремих аспектів організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;

  • передбачати виконання запитів, потреб членів педколективу у глибокому вивченні конкретних інноваційних технологій, ППД з метою використання їх у своїй практичній діяльності і т.д.

Творча група є перспективною формою професійного вдосконалення педагогів.

Творча групаневеликий колектив педагогів, які поглиблено працюють над певною педагогічною проблемою, технологією, передовим педагогічним досвідом і забезпечують творче їх застосування.

Діяльність творчих груп повинна носити випереджаючий, пошуковий, дослідницький характер. Членами творчих груп можуть бути як досвідчені. так і молоді вчителі, як одного профілю, так і різних. Головне, щоб їх об’єднувала науково-методична проблема, яку вони досліджують.

Тривалість роботи творчої групи залежить від складності розв’язання науково-методичної проблеми, над якою вона працює.

Виділяють два види творчих груп:



  • творчі групи, що працюють над впровадження результатів наукових досліджень з певної науково-методичної проблеми;

  • творчі групи, що працюють над впровадженням відомого передового педагогічного досвіду і забезпечують творче їх застосування.

Основні напрями, діяльності творчих груп можуть бути слідуючими:

    1. Науково-дослідна робота

      • поглиблене вивчення актуальної науково-педагогічної проблеми;

      • створення теоретичного банка даних із проблеми, яка вивчається;

      • трансформування науково-педагогічної проблеми, яка вивчається, через розробку нових моделей організації освітнього процесу, проектів, рекомендацій з даної проблеми;

      • проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків про інноваційні напрямки діяльності розвитку виховного процесу.

    1. Конструювання окремих форм організації навчально-виховного процесу:

  • методичних розробок уроків, планів-конспектів в класі-комплекті, класі з малою наповнюваністю учнів;

  • структури типів уроків у класах з малою чисельністю учнів та у класах-комплектах:

  • однопредметні (об’єднуються однакові предмети);

  • однотемні (різні предмети, які мають теми, близькі за змістом);

  • розробка сценаріїв позакласних заходів, предметних тижнів;

  • розробка програми з окремих напрямків роботи вчителя-предметника та класного керівника;

  • розробка дидактичного матеріалу.

    1. Розробка загальношкільних програм з окремих напрямків реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу (програма підготовки вчителя до інноваційної діяльності, програма вивчення, моделювання, впровадження інноваційних технологій, передового педагогічного досвіду

    2. Вивчення, моделювання, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду

Творчі групи здійснюють свою діяльність відповідно до розробленого плану роботи, який складається у довільній формі.

З метою їх удосконалення подаємо орієнтовну структуру плану:



  • вступ (актуальність теми, мета, завдання творчої групи, алгоритм роботи із визначеними термінами);

  • склад творчої групи (прізвище, ім’я, по батькові, посада, педагогічний стаж, індивідуальна проблема, громадське доручення, термін його виконання);

  • тематика засідань планується відповідно до технології діяльності творчої групи, яка може визначатися такими етапами:

І етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, яка досліджується (теоретичний аспект та досвід освоєння наявного досвіду), консультації з науковцями, досягнення високої компетентності в суті даної проблеми.

ІІ етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо практичного застосування досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених ученими, стосовно специфіки організації виховного процесу.

ІІІ етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення власного досвіду із даної проблеми та його опис як на паперових, так і електронних носіях.

ІV етап. Поширення створеного досвіду, його популяризація (виступи з лекціями, повідомленнями на семінарах, конференціях, педагогічних читаннях, пропаганда в пресі, презентація електронного варіанта досвіду та його демонстрування на практиці тощо.

Варто звернути увагу на організацію динамічних груп, які об’єднують різних за фахом вчителів, які досліджують певну науково-методичну проблему.

Основними завданнями динамічної групи є: підвищення фахової компетентності її членів, формування нового педагогічного світогляду, створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання власної системи педагогічної діяльності.



Динамічна група має працювати за планом, орієнтовною його структурою може бути:

  1. Вступ (актуальність проблеми, мета, завдання).

  2. Склад членів динамічної групи.

  3. Тематика засідань, робота між засіданнями.

Майстер-клас є однією з форм передачі перспективного педагогічного досвіду педагога-майстра з конкретної науково-методичної теми.

Очолювати майстер-класи повинні досвідчені, творчі педагоги, майстри педагогічної праці, досвід роботи яких вивчено та узагальнено.

Основними завданнями майстер-класу є:


  • підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників;

  • поширення та передача перспективного досвіду керівника майстер-класу;

  • презентація членами майстер-класу напрацьованого досвіду з метою його взаємообміну.

В процесі вибору цієї форми методичної роботи необхідно визначити:

  • тему, мету, завдання, очікувані результати майстер-класу;

  • керівника майстер-класу;

  • учнів майстер-класу;

  • регламент роботи майстер-класу;

  • орієнтований зміст роботи;

  • форму підведення підсумків роботи.

Технологія проведення засідання може включати такі етапи:

  1. Повідомлення теми і мети.

  2. Представлення власної педагогічної системи з даної теми.

  3. Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання керівника.

  4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, уроки, позакласні заходи тощо), які розкривають технологію педагогічної системи з теми майстер-класу.

  5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

  6. Запитання слухачів керівнику з опрацьованої теми заняття.

  7. Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованої педагогічної технології, форм і методів роботи.

  8. Захист напрацьованих моделей.

  9. Заключне слово керівника.

Рекомендуємо до тематики методичних днів, тижнів включити:

    1. Форми та методи удосконалення сучасного уроку в малокомплектній школі;

    2. Використання інтерактивних методів навчання;

    3. Впровадження педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського;

    4. Методи стимулювання навчальної діяльності учнів;

    5. Майстерність учителя у керівництві пізнавальної діяльності учнів класу-комплекту;

    6. Впровадження комп’ютерних технологій навчання.

Вважаємо доцільним у ході методичних тижнів при проведенні відкритих уроків чи позакласних заходів обов’язково проводити їх глибокий методичний аналіз та самоаналіз.

Інформувати педагогічні колективи про досягнення педагогічної науки, передового педагогічного досвіду, окремі творчі знахідки своїх колег допомагають методичні бюлетені.

Вони бувають тематичні (присвячені якійсь одній проблемі), оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для вчителів школи).

Зокрема, наведемо для прикладу окремі теми, які є традиційними для шкіл.



  • «Увага, цікавий досвід»;

  • «Чого навчатися у своїх колег?»;

  • «Є ідея»;

  • «Запрошуємо до розмови»;

  • «Радимо застосувати в своїй практичній діяльності»;

  • «Творчість вчителя на уроці».

Посилення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи потребує нестандартної організації структури методичної роботи для забезпечення оптимального результату окреслених школами завдань.

У зв’язку з цим варто поширювати такі нетрадиційні форми методичної роботи:



Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ППД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок.

Аукціон – форма творчого «продажу» – «купівлі» певних ідей, думок, винаходів.

Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.

Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.

Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків.

Авторська школа яка створюються при майстрах педагогічної праці.

Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.

Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.

Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності педагогів.

Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.

Тренінг – ефективна форма опанування знаннями, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.

Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну майстерність вчителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.

Для здійснення контролю за методичною роботою в навчальних закладах з метою підвищення її ефективності, необхідно керуватися наступними вимогами:


  • відповідність системи методичної роботи сучасному соціальному замовленню;

  • науковість;

  • системність;

  • комплексність;

  • систематичність, послідовність, наступність, безперервність;

  • творчий характер;

  • урахування особливостей навчального закладу, диференційований підхід до педагогів;

  • єдність теорії та практики;

  • оперативність, гнучкість, мобільність; створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи і творчих пошуків педагогів.

Нагадуємо, що об'єктами контролю за методичною роботою у навчальному закладі є:

  • науково-методична рада;

  • методичні об'єднання вчителів-предметників;

  • семінари-практикуми;

  • проблемні семінари;

  • творчі групи;

  • школа передового педагогічного досвіду;

  • школа молодого вчителя;

  • самоосвіта вчителів (відповідно до структури методичної роботи у начальному закладі);

Створення системи контролю за методичною роботою у закладі передбачає визначення змісту контролю, який, наприклад, може бути таким:

  • відповідність змісту, структури, форм і методів методичної роботи реальним труднощам вчителів;

  • взаємозв’язок роботи педагогічної ради і методичних об'єднань учителів;

  • взаємозв’язок роботи методичних об'єднань і самоосвіти вчителів;

  • наставництво та стажування молодих вчителів;

  • організація взаємовідвідування уроків вчителів;

  • індивідуальна робота педагога над методичною проблемою навчального закладу;

  • роботам методичного об'єднання над методичною проблемою навчального закладу;

  • вивчення , узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду;

  • розробка методичних матеріалів;

  • аналіз ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами тощо.

Вважаємо доцільним в процесі здійснення контролю за методичною роботою в навчальних закладах використання наступних алгоритмів:

Алгоритм контролю за проведенням педрад внавчальному закладі.

1. Планування тематики педагогічних рад на рік відповідно до проблеми, над якою працює школа.

2. Видача наказу або розпорядження про підготовку педагогічної ради, форма ії проведення.

3. Розробка проекту рішення.

4. Проведення, реалізація рішень педради.

5. Контроль за реалізацією рішень педради.

6. Наявність журналу,фіксація результатів перевірки рішень педради за такими пунктами:


  • № з/п;

  • тема педради;

  • дата проведення;

  • зміст рішення, що контролюється;

  • термін виконання;

  • відповідальний за виконання рішень;

  • інформація про виховання, яких заходів вжито;

  • дата зняття з контролю;

  • П. І. Б. відповідального за перевірку;

  • підпис.

7. Правильність оформлення документації педрад.

8.Актуальність питань,що виносяться на засідання педагогічної ради.

9. Облік на педрадах протягом 5 років.

Алгоритм контролю за проведенням курсової перепідготовки вчителів.

1. Наявність картотеки обліку підвищення кваліфікації керівників району.

2. Наявність журналу обліку підвищення кваліфікації.

3. Де слухалось питання про виконання курсової перепідготовки вчителі ?

4. Чи видаються в школі накази про вивчення результативності курсової перепідготовки ?

5. Чи вплинуло підвищення кваліфікації на роботу вчителя?



Алгоритм контролю за самоосвітою вчителів.

1. Наявність індивідуального плану по самоосвіті.

2. Результативність самоосвітньої роботи, де буде звітувати.

3. Робота над удосконаленням свого професійного та методичного рівня.

4. Зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога.

5. Вивчення передового педагогічного досвіду(прізвище конкретного вчителя)

6.Виконання завдання (реферат, конспект, складання анотацій, розв”язування задач, вправ, написання розгорнутого конспекту уроку чи позакласного заходу, виготовлення авторських посібників тощо).

7. Наявність графіка співбесід по самоосвіті у адміністрації школи.

8. Де слухалось питання про самоосвіту вчителів.

Алгоритм контролю за вивченням і впровадженням передового педагогічного досвіду вчителів.

1. Наявність планів вивчення досвіду вчителів школи.

2. Стан управління за науково-експериментальною роботою : залучення членів педколективу до науково-експериментальної роботи; участь їх в різних формах апробації, експериментальної роботи.

3. Де слухалось питання вивчення і упровадження передового педагогічного досвіду чителів.

4. Наявність вивчених досвідів роботи в шкільному метод.кабінеті (творчі звіти, анотації досвідів та відгуки адміністрації школи).

5. Наявність картотеки передового педагогічного досвіду вчителів.

школи.

7. Чий і який досвід роботи запроваджується в закладі окремими вчителями.



8. Робота адміністрації по поширенню передового педагогічного досвіду.

Алгоритм контролю за проведенням атестації вчителів .

1. Наявність заходів по проведенню атестації вчителів на навчальний рік.

2. Перспективний план проведення атестації.

3. План роботи атестаційної комісії на поточний навчальний рік.

4. Наказ про організацію та проведення атестації, який видається щорічно не пізніше 20 вересня.

5. Списки вчителів, що підлягають атестації.

6. Графік проведення атестеції, співбесід та ознайомлення педпрацівників з атестаційними листами.

7. Наявність наказу про встановлення категорій педпрацівникам.

8. Протоколи засідань атестаційної комісії.

9. Наглядність (куточки, стенди) по атестації.

10. Систематичне вивчення підготовки педагогів до атестації.

11. Вивчення результативності курсової перепідготовки, самоосвітньої роботи вчителя.

12. Проведення засідань атестаційної комісії.

13.Вивчення даного питання на засіданнях педрад.

14. Вивчення системи роботи вчителя, який атестується.

15. Ведення обліку педагогів, що отримали педагогічні звання.

Вважаємо, що дані методичні рекомендації допоможуть розробити ефективну модель методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, забезпечивши:


  • розв’язання проблеми вибору оптимальних варіантів побудови методичної роботи в школі;

  • відмову від оцінки ефективності методичної роботи за кількісними показниками, а оцінювання її за критеріями оптимальності кінцевих результатів;

  • оптимізацію форм методичної роботи з педагогічними працівниками на основі диференціації та особистісно-орієнтованого підходу;

  • постійний перехід від організованої методичної роботи до самоосвіти, від обов’язкової до добровільної участі вчителів у підвищенні рівня професійної майстерності;

  • формування сучасного учителя-професіонала якому властиві інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, потреба в постійному саморозвитку, здатність генерувати нові перспективні педагогічні ідеї, інтелігентність та духовна культура.


Література:

  1. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління: курс лекцій [Текст] \ Г.В. Єльникова.-К. :ЦІППО АПН України, 2002.-133с.

  2. Єрмола А. М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: наук-метод.посіб. [Текст] \ А. М. Єрмола, О.М. Васильченко.-Х.: Курсор, 2006.- 512 с.

  3. Заворотна Я.В. Інноваційне управління загальноосвітнім навчальним закладом:теоретичні та методичні засади. Я.В.Заворотна // Управління школою.-2015.- №25-27 (469-471).- С.34-46.

  4. Ващенко Л.С. Управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону: [монографія] / Л.С. Ващенко. – К., 2005. 380 с.

  5. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи: [монографія] / Л.І. Даниленко. – К., 1998. – 140 с.

Методист з управлінської діяльності Н.О. Барсук


Методист з управлінської діяльності В.В. Перлик
Каталог: images -> %D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8
images -> Зінчук Наталія Анатоліївна
images -> загальна педагогіка та історія педагогіки
images -> Програма виробничої практики для студентів галузі знань 0306
images -> Остополець Ірина Юріївна
images -> Самоменеджмент
%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8 -> Національна академія педагогічних наук України Інститут психології імені Г. С. Костюка напн україни Лабораторія організаційної та соціальної психології двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8 -> Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються
%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8 -> Про відзначення 30-х роковин чорнобильської трагедії Шановні колеги!

Скачати 269.72 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка