МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології
ім. С.М.Савенка
ЗАТВЕРДЖЕНО
на методичній нараді кафедри
____________ 200 р., протокол №__
Зав.кафедри В.М.Пашковський
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
практичного заняття з психотерапії та психокорекції в клінічній практиці
НА ТЕМУ: „СУГЕСТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ. МЕТОДИ НАВІЮВАННЯ: НАВІЮВАННЯ НАЯВУ, ПІД ЧАС СНУ, НЕГЛИБОКОГО СНУ, У ГІПНОТИЧНОМУ ТА НАРКОТИЧНОМУ СТАНІ. ПРЯМЕ І НЕПРЯМЕ НАВІЮВАННЯ”.
Навчальний предмет – психотерапія та психокорекція в клінічній практиці
Факультет – медичний
Спеціальність –медична психологія
Курс - 6
Академічні години – 8
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАВ
К. МЕД.Н., ДОЦЕНТ РУДНИЦЬКИЙ Р.І.
Методична вказівка практичного заняття
з психотерапії та психокорекції в клінічній практиці
ТЕМА: Сугестивна психотерапія. Методи навіювання: навіювання наяву, під
час сну, неглибокого сну, у гіпнотичному та наркотичному стані.
Пряме і непряме навіювання.
Тривалість заняття – 8 академічних годин.
І. НАВЧАЛЬНА МЕТА.
Знати:
-
Визначення „сугестивна психотерапія”.
-
Класифікацію методів навіювання.
-
Навіювання наяву (у не сплячому стані).
-
Варіанти навіювання наяву.
-
Навіювання під час неглибокого природного сну.
-
Навіювання і гіпнотичному стані.
-
Прийоми визначення навіюваності.
-
Методики і техніка гіпнотизації.
-
Стадії гіпнозу.
-
Прийоми де гіпнотизації.
-
Ускладнення при гіпнотизації і тактика їх усунення.
-
Види гіпнозу.
-
Навіювання у наркотичному стані.
-
Пряме навіювання.
-
Непряме навіювання.
-
Показання і протипоказання для сугестивної психотерапії.
Уміти:
-
Проводити прямее навіювання.
-
Засвоїти варіанти навіювання наяву.
-
Проводити проби на гіпнабельність та навіюваність.
-
Засвоїти техніки гіпнотизації.
-
Ознайомитись з методикою непрямого навіювання.
-
Техніку навіювання у наркотичному стані.
Практичні навички:
-
Засвоїти техніку навіювання наяву.
-
Опанувати різні варіанти навіювання наяву.
-
Засвоїти техніку проведення навіювання під час неглибокого природного сну.
-
Прийоми визначення ступеня навіюваності та гіпнабельності.
-
Засвоїти методику і техніку гіпнотизації.
ІІ. ПОРАДИ СТУДЕНТУ:
Заняття починається з визначення мети і постановки задач практичного заняття. Визначається початковий рівень знань та умінь з теми заняття.
Звертається увага студентів на теоретичні знання та практичне оволодіння технікою сугестивних методик.
Навіювання визначається як подача інформації, яка сприймається без критичної оцінки, що впливає на перебіг нервово-психічних і соматичних процесів. Шляхом навіювання можна викликати різні відчуття, уявлення, емоційно-вольові стани, а також впливати на сомато-вегетативні функції організму.
Навіювання поділяються на вербальні та невербальні. Основним засобом вербального навіювання є слово, мова сугестора (людини, яка навіює). Додатковими формами навіювання можуть бути різні жести, міміка, певна поведінка, установки, які впливають на підсвідомість пацієнта.
Виділяють гетеросугестію – навіювання, яке проводиться іншою особою, та аутосугестію – самонавіювання. Навіювання, яке викликане яким-небудь процесом, вчинком, дією, називають реальним, викликане за допомогою слів – вербальним.
Методи навіювання.
Навіювання з лікувальною метою може проводитись у стані неспання (наяву), в гіпнотичному стані, а також у стані неглибокого природного і наркотичного сну. Навіювання буває контактним або дистанційним.
Навіювання, яке реалізується безпосередньо через слово лікаря, визначають як пряме. При непрямому, прихованому навіюванні, лікар використовує додатковий (проміжний) подразник, з дією якого хворий, як правило, і пов’язує отриманий лікувальний ефект.
Навіювання в не сплячому стані (наяву) основане, перш за все, на впливі слова лікаря безпосередньо на другу сигнальну систему і через неї на ті чи інші соматичні синдроми і хворобливі симптоми.
Формули навіювання проводяться наказовим імперативним тоном, з врахуванням психологічного стану хворого і характеру клінічних проявів захворювання. Вони можуть бути направлені як на покращення загального стану (сну, апетиту, працездатності і ін.), так і на ліквідацію окремих невротичних симптомів.
Лікар пояснює пацієнту суть його хворобливих симптомів і, таким чином, розширює кругозір хворого, викликаючи у нього критичне відношення до хворобливого стану. Потрібно навіяти хворому впевненість в одужанні.
Навіювання у стані неглибокого природного сну проводиться шляхом нашіптування лікувальних формул сплячому пацієнту (дитині). Воно проводиться тихим голосом, але навіюючим тоном. Формули, направлені на поглиблення сну, чергуються з лікувальним навіюванням, яке повторюється з перервами. За сеанс проводиться до 6-ти серій таких навіювань. Найчастіше навіювання під час природного сну використовується при лікуванні фобій та істеричних симптомів у дітей.
Найпоширенішим методом у клінічній практиці є метод навіювання у гіпнозі (гіпносугестивна психотерапія). В основі цього методу лежить той факт, що в стані гіпнозу значно знижується критика щодо інформації, яка поступає, і відповідно, підвищується навіюваність пацієнтів.
Основною умовою для проведення метода навіювання у гіпнозі є вміння лікаря викликати гіпнотичний стан і на його фоні провести лікувальне навіювання. Весь процес гіпносугестивної психотерапії можна умовно розділити на декілька етапів: підготовчий. Гіпнотизації, лікувального навіювання у стані гіпнозу, дегіпнотизації з постгіпнотичним навіюванням.
Навіювання в гіпнотичному стані широко застосовують з лікувальною метою при нервово-психічних захворюваннях, психосоматичних розладах, в терапевтичній, акукшерсько-гінекологічній, хірургічній, дерматовенероло-гічній практиці.
Наркопсихотерапія – методичний прийом сугестивної психотерапії, в якому для підвищення навіюваності використовуються барбітурати.
При непрямому (прихованому) навіюванні лікар використовує додатковий (проміжний) подразник, з яким хворий, як правило, пов’язує отриманий лфкувальний ефект. Часто приховане навіювання є більш ефективним, ніж пряме.
Студенти самостійно, під керівництвом викладача, проводять один на одному, а потім і на курованих хворих, техніки сугестивних психотерапевтичних методик.
На заключному етапі практичного заняття викладач перевіряє кінцевий рівень професійних умінь і практичних навичок. Підводить підсумок практичного заняття, відповідає на запитання студентів, які виникли у процесі роботи з хворими. Дається завдання на наступне практичне заняття.
ІІІ. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ:
-
Визначення суті сугестивної психотерапії.
-
Класифікація методів навіювання.
-
Навіювання наяву – зміст, техніка.
-
Варіанти навіювання наяву.
-
Навіювання під час неглибокого природного сну.
-
Гіпносугестивна психотерапія.
-
Методики і техніки гіпносугестації.
-
Стадії гіпнозу.
-
Прийоми де гіпнотизації.
-
Ускладнення при гіпнотизації та шляхи її усунення.
-
Види гіпнозу.
-
Наркопсихотерапія.
-
Пряме навіювання.
-
Непряме навіювання.
-
Показання та протипоказання до застосування сугестивної психотерапії.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
-
Рудницький Р.І. Практикум з психотерапії.– Чернівці: БДМУ,2001.–С.19-44.
-
Психотерапия /Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб:„Питер”, 2000. – С. 322-350.
-
Михайлов Б.В. и др.. Психотерапия. – Харьков: ОКО, 2002. – С. 183-219.
-
Психотерапевтическая энциклопедия /Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПБ: „Питер”, 1998. – 713 с.
Додаткова:
-
Лакосина Н.Д. и др. Клиническая психология. М.: „Мед пресс- шифр”, 2005. – С. 233-236.
-
Слободяник А.П. Психотерапия, внушение, гипноз. – 4-е изд. испр. и доп. – Киев „Здоров’я”, 1982. – 376 с.
-
Ахмедов Т.І., Вітенко І.С. та ін. Гіпносугестивна психотерапія: навчальний посібник. – Харків НУЦІО „Крим Арт”, 2000. – 332 с.
Методичну вказівку склав
к. мед. н., доцент Р.І.Рудницький
|