Створення єдиного інформаційного простору закладу



Скачати 128.17 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір128.17 Kb.
Створення єдиного інформаційного простору закладу
Інформатизація освіти – широкомасштабний процес трансформації змісту, методів та організаційних форм навчальної роботи, який забезпечує підготовку учнів до життя в умовах інформаційного суспільства.

Організація навчально-виховного процесу в сучасній школі вимагає комплексного підходу до використання технічних, методичних, інформаційних ресурсів. Інтеграція сучасних технологій та перспективних технічних рішень ( в тому числі інноваційних розробок) ефективна лише в умовах єдиного інформаційного освітнього поля навчального закладу (району, міста).

Згідно реалізації Плану дій Президента України «Десять кроків назустріч людям» та Програми Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» на 2005 рік, передбачено створення єдиного інформаційного поля в системі освіти району і відповідних телекомунікацій . Відповідний план реалізується і в нашому навчальному закладі.

Головна мета проекту - формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури для підвищення ефективності управління системою освіти району, навчально-виховного процесу в цілому, створення умов для індивідуалізації освіти.

Основні цілі проекту:


  • створення інтегрованої системи збору, обробки, аналізу, збереження і передачі інформації для забезпечення ефективної діяльності установ освіти району;

  • задоволення інформаційних потреб учнів, педагогічних працівників, потенційних споживачів освітніх послуг, організацій району;

  • створення та розвиток єдиної захищеної телекомунікаційної інфраструктури і електронного середовища взаємодії;

  • реалізація програм підготовки і підвищення кваліфікації працівників освіти району в частині використання інформаційних технологій;

  • створення умов для впровадження дистанційної освіти;

  • інтеграція в інформаційний освітній простір міста Києва.

Для досягнення цих цілей можна запропонувати наступну структурну схему інформаційного поля системи освіти нашого району.


Малюнок 1.

Побудова інформаційного простору здійснюється в двох напрямках – інформатизація управлінської діяльності та використання інформаційних технологій в навчальному процесі. Тому на інформаційний освітній простір необхідно дивитися як на сиситему, де структра та інформаційні потоки оптимізовані до формування нових підходів організації освітньої діяльності вцілому. Це дозволяє об‘єднати інформаційні ресурси району та організувати централізований доступ до них; реалізувати повномасштабну та керовану систему; побудувати безпечну систему передачі даних; реалізувати моніторинг та управління освітою; організувати дистанційне навчання та підвищення кваліфікації.

З огляду на вищезазначене, основними завданнями щодо реалізації проекту можна визначити:


  • розвиток та модернізація матеріальної бази інформатизації (придбання комп‘ютерів, розробка програмного забезпечення, створення корпоративної мережі, підключення до мережі Інтернет, обладнання відповідних приміщень);

  • створення організаційної структури управління процесом інформатизації (внесення змін до посадових обов‘язків працівників установ освіти району, призначення відповідального, створення центру з проблем інформатизації);

  • підготовка педагогічних працівників до ефективного використання інформаційних технологій;

  • створення єдиної корпоративної бази даних установ освіти;

  • здійснення оцінки в реальному режимі часу якості освіти, стану соціально-економічних і педагогічних показників системи освіти району;

  • проведення моніторингу контингенту учнів за різними освітніми, соціальними та віковими параметрами.

Зрозуміло, що середовище формується з урахуванням рольових функцій та заданих критеріїв взаємодії усіх учасників освітнього процесу, носить повнофункціональний та персоніфікований характер.

Практична реалізація проекту визначається ступенем масштабування та централізації адміністративних, ресурсних, методичних складових освітнього процесу. Вибір інформаційних технологій залежить від таких компонентів, як сучасні технічні засоби; наявність персоналу, здатного використовувати їх; організації, яка об‘єднує засоби та персонал в єдиному процесі; інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації; фінансовий аспект, який включає вартість системи та витрати на їх підтримку.

Організація моніторингу соціально-економічних процесів вимагає постійного спостереження за визначеною кількістю параметрів системи освіти, які мають кількісну оцінку та характеризують поточний стан об‘єктів та процесів. Основа функціонування системи на кожному рівні управління — оперативний доступ до цілісної, актуальної, достовірної і несуперечливої інформації про установи освіти; здійснення процедури збору, збереження і актуалізації відповідної інформації та забезпечення контролю за доступом, використанням відповідної інформації на міжвідомчому рівні органами державної влади.

Інформаційні технології у системах управління, повинні забезпечувати виконання наступних дій :



  • обробка текстових документів;

  • пошук необхідної інформації у довідкових фондах та архівах користувача;

  • форматування документів, відомостей, таблиць;

  • обмін документами і даними;

  • узгодження, уточнення, модернізація задач управління;

  • прийняття рішень в умовах невизначеності або недостатності інформації.

Тому пропонуються наступні функціональні підсистеми інформаційно-аналітичної системи управління освіти:

  • підсистема управління персоналом;

  • підсистема управління навчально-виховним процесом;

  • підсистема формування оперативної та зовнішньої звітності згідно з нормативною базою;

  • підсистема фінансового планування та бухгалтерського обліку;

  • підсистема електронного документообігу;

  • підсистема централізованої електронної пошти.

Малюнок 3.

Зрозуміло, що ефективність роботи інформаційно-аналітичної системи залежать не тільки від технічного забезпечення та об‘ємів інформаційних потоків, а й від точності постановки задачі, ступеня відпрацювання взаємодії, здійснення оперативного контролю та корекції управлінських задач. Я розуміємо, що відсутність або несвоєчасне надходження даних хоча б від однієї установи освіти призведе до спотворення підсумкової інформації та до помилок при розробці альтернативних управлінських рішень.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій необхідно розглядати як важливий фактор реалізації стратегії розвитку навчального закладу. Це забезпечить дієвий взаємозв‘язок та взаємодію всіх компонентів середовища установи освіти щодо системної інтеграції технологій в освітній процес та управління: підсистеми ресурсного забезпечення освітнього процесу, інфраструтури (сукупність функціонально-орієнтованих зон), підсистеми управління інформаційними потоками суб‘єктів освітньої системи. Вищезазначені компоненти створюють структуру інформаційного простору закладу освіти в таких аспектах як змістовий, функціональний та інформаційний.

Змістовий аспект реалізується через підсистему ресурсного забезпечення (нормативно-регламентуюче забезпечення управлінням інформатизації освітнього процесу; телекомунікаційне програмно-апаратне середовище; інструментальні комп‘ютерні засоби для ефективного опанування ІКТ та мультимедіа технології ; інформаційні ресурси накопичення, збереження та розповсюдження знань; організаційна структура забезпечення ефективної взаємодії користувачів). Функціональний аспект реалізується через функціонально-орієнтовані зони предметного вивчення інформаційних технологій; інформаційних технологій навчання; інформаційно-комунікативної; адміністративної. Інформаційний аспект реалізується через підсистеми управління інформаційними потоками суб‘єктів навчального закладу (регламентовані інформаційні потоки на рівні організації навчального процесу вцілому та адміністації навчального закладу).

Функціональні підсистеми інформаційно-аналітичної системи навчального закладу:



  • підсистема ведення обліку вчителів, техперсоналу, учнів та їх батьків;

  • підсистема ведення архівів вчителів, учнів;

  • підсистема аналізу та контролю за навчально-виховним процесом;

  • підсистема електронної бібліотеки;

  • підсистема електронного документообігу;

  • підсистема централізованої електронної пошти;

  • підсистема формування оперативної та зовнішньої звітності згідно з нормативною базою.


Малюнок 4.

Пріоритети для кожної функціонально-орієнтованої зони ресурсного забезпечення та схеми управління інформаційними потоками визначаються з урахуванням освітніх запитів учнів як основних замовників та користувачів освітніх послуг; розвитку здібностей учнів до самореалізації в умовах інформаційного суспільства; модернізації професійної діяльності вчителів; формування системи зворотніх зв‘язків, які забезпечують не тільки збір, аналіз інформації вищестоячими установами освіти, але і пріоритет зовнішніх впливів на внутрішкільну ситуацію.

В такій системі вчитель сам вирішує, в якій якості, об‘ємі та для яких цілей використовувати ІКТ в навчальному процесі. Але для цього, він повинен володіти основними навиками роботи на комп‘ютері, мати вільний доступ до інформаційних ресурсів та вміти їх використовувати.

Запровадження освітніх технологій в масову школу та практичне використання комп‘ютерних навчальних програм, показує, що роль вчителя залишається досить суттєвою. Незважаючи на переваги комп‘ютера порівняно з іншими технічними засобами та наочністю, тільки вчитель може забезпечити цілісність та системність навчання. Тому вчителю важливо визначити своє місце та опанувати нові ролі в освітньому процесі. Вчитель повинен стати для учнів провідником в опануванні інформаційного простору та використанні інформаційних ресурсів для освіти.

Таким чином, створення єдиного інформаційного поля системи освіти забезпечить:


  • Безперервну освіту (динаміка розвитку сучасних технологій вимагає для підтримки кваліфікації безперервно підвищувати професійний рівень працівників);

  • Відкриту освіту (висока доступність освіти необхідна для задоволення зростаючих потреб суспільства в спеціалістах та досягнення успіху ундивідума в сучасному світі);

  • Гарантований результат навчання ( випускник повинен мати гарантований рівень загальних та професійних компетенцій, готовність до практичної діяльності без додаткового навчання на робочому місці, готовність сприймати та опановувати нові технології протягом всього терміну професійної діяльності).

Основні труднощі:

  • Висока вартість створення та підтримки функціонування інфорааційного освітнього середовища;

  • Швидкий розвиток програмного забезпечення, інформаційних технологій, мережевого обладнання та комп‘ютерної техніки;

  • Неможливість створення універсального інформаційного освітнього простору;

  • Складність реалізації технічних та організаційних задач.

У формуванні інформаційно-освітнього простору загальноосвітніх закладів освіти за допомогою програмного комплексу«КУРС: Школа» можливо виокремити такі функції: виховна, інформаційна, методична, комунікаційна, технічна, освітня, управлінська.

Управлінська функція. У загальноосвітніх закладах міста за допомогою програмного комплексу «КУРС: Школа» здійснюється управління навчально-виховним процесом, кадрами, матеріально-технічним забезпеченням та проводиться діагностика якості навчання, ефективності виховної роботи, психологічного стану учнів.

Освітня функція. В центрі освітнього простору навчальних закладів знаходяться учні, які можуть отримувати знання та активно використовувати їх, вчаться раціонально мислити. Інформаційно-освітній простір закладу освіти забезпечує, в першу чергу, навчальну діяльність, але неможливо забезпечити рівень викладання без висококваліфікованих кадрів. Тому великого значення в закладах освіти надають безперервному підвищення професійного рівня викладачів, у тому числі й в області комп’ютерних технологій. Завдання освітньої функції полягають у використанні в навчальному процесі інформаційно-комп’ютерних технологій, підтримці профорієнтації та допрофільної підготовки учнів, а також додаткової освіти, забезпеченні проектної та дослідницької діяльності, навчанні та підвищенні кваліфікації викладачів і адміністрації.

Виховна функція. Оскільки людина живе й працює в суспільстві, то виховна система допомагає учням у пошуку свого шляху в дорослому світі. Дуже важливо підготувати його до розуміння необхідності управління змінами в навколишньому світі. Виховна функція єдиного інформаційного простору забезпечує:

- створення додаткових умов для соціалізації учнів;

- формування критичного мислення в умовах роботи з великими обсягами інформації, здатність здійснювати вибір і нести за нього відповідальність, розвиток творчих здібностей, навичок колективної роботи та вміння співпрацювати з однолітками та дорослими;

- розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів;

- проведення культурно-просвітницької роботи (правової, економічної, естетичної, превентивної, трудової...).

Інформаційна функція єдиного освітнього простору навчального закладу в системі «КУРС: Школа» – це створення банку педагогічної інформації, банку інформації про учнів та їх здоров’я, банку інформації про педагогічних працівників, формування програмно-методичного фонду, фонду комп’ютерних програм, фонду медіатеки, ведення електронних класних журналів, навчальних курсів, використання навчальних планів, програм та календарно-тематичного планування викладачів.

Методична функція – це розробка методичних матеріалів для підтримки навчально-виховного процесу, педагогічних проектів з використанням комп’ютерних технологій, створення інформаційно-педагогічних модулів на різноманітних носіях.

Комунікаційна функція. Велике значення в наш час має формування в учнів комунікативної культури, яка допомагає їм спілкуватися й виконувати колективну роботу, встановлювати педагогічний контакт з іншими людьми. В основі комунікації лежать загальноприйняті вимоги до спілкування: ввічливість, коректність, тактовність, скромність, точність, які необхідні для спільної роботи.

Доступ до Інтернету дозволяє не тільки користуватись електронною поштою та скачувати файлові архіви, а й брати участь у форумах, обмінюватись інформацією, дистанційно навчатися під час хвороби або карантину.

Технічна функція. Формування інформаційно-освітнього простору навчального закладу передбачає створення сучасних мультимедійних комплексів, системи технічного обслуговування, модернізації комп’ютерної та мультимедійної техніки, локальної мережі та доступу до Інтернету з будь-якого комп’ютера.

Програмний комплекс «КУРС: Школа», задіючи всіх учасників навчально-виховного процесу, формує насправді єдиний інформаційно-освітній простір закладу освіти і забезпечує повноту, якість, об’єктивність інформації, яку отримують вчителі, учні, батьки.

На створення єдиного інформаційного простору навчальних закладів спрямований також національний проект «Відкритий світ», у пілотному проекті якого ми брали участь.

Національний проект «Відкритий світ» був розроблений на виконання Програми економічних реформ: «Сто відсотків» – масштабного запровадження ІКТ в освітніх закладах. Сутність проекту «Відкритий світ» полягає у формуванні єдиної національної освітньої інформаційної мережі за допомогою створення освітньої інфраструктури на основі безпровідної мережі 4-го покоління; стандартизації та уніфікації методик навчання і створення централізованої системи навчання та оцінки знань учнів (надання 1,5 млн. школярам ноутбуків з пільговим підключенням до Інтернету); впровадженні інформаційно-комп’ютерних технологій в систему управління освітніми установами. Проект націлений на забезпечення рівної можливості доступу до якісних навчальних програм кожного громадянина України незалежно від місця проживання, підвищення якісного освітнього рівня кожного громадянина України, створення платформи для ефективного доступу населення до інформації та ІКТ.

Шкільний сайт – це свого роду візитна картка школи, він найкращим чином може допомогти у формуванні освітнього простору навчального закладу, входженні в глобальну мережу Інтернет і впровадженні в практику закладу освіти нових модулів навчальної діяльності. Для цього сайт школи повинен відтворювати специфіку навчальних планів, надавати авторські програми, розповідати про особливості освітніх технологій, які використовуються навчальним закладом. Сайт може бути інструментом організації інформаційно-освітнього простору навчального закладу, вміщувати інформацію для батьків, а також електронний каталог бібліотеки, медіатеки. Веб-сайт навчального закладу по суті є його представництвом в Інтернеті. Шкільні веб-сайти можна використовувати як інформаційний ресурс для вчителів, учнів та їх батьків, для встановлення зв’язку з іншими навчальними закладами, з іншими вчителями, учнями, як засіб пошуку партнерів та для опублікування результатів оглядів і анкетних опитувань.

Сайт є вагомою складовою інформаційного простору навчального закладу і є кроком до відкритості навчально-виховного процесу, що сприяє приверненню уваги громадськості, батьків до питань формування та реалізації освітньої політики навчального закладу. В ситуації обмеженого державного фінансування освіти сайт-візитка навчального закладу може стати інструментом встановлення контактів з освітніми та діловими колами, пошуку форм співпраці, гарантів та субсидій. За таких умов ігнорувати можливості мережевого самопозиціювання навчального закладу нераціонально. Сайт виконує також координаційну функцію внутрішньошкільної взаємодії, тобто він спроможний надати користувацьким взаємозв’язкам дещо іншого характеру, наприклад, коли сайт використовується для «анонімного» спілкування, створюючи можливість учням ставити запитання в кризових, критичних ситуаціях. Використання сайту всіма суб’єктами навчального закладу сприяє підвищенню відкритості самого закладу, створює такі контактні можливості, які в off-line часто мають певні ускладнення. Шкільний сайт може стати комунікативним інструментом у спілкуванні з «зовнішніми» суб’єктами – батьками, працівниками освіти і культури.



Література

  1. Апатова Н. В. Информационние технологии в школьном оборудовании. - М.: РАО, 1994. - 228 с.

  2. Тализина Н.Ф. Технология обучения и ее место в педагогическом процессе // Современная висшая школа. - 1997 - Т.1.- с. 37-45.

  3. Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі. - К.: КДПІ, 1991.

  4. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів/Авт. кол.; За ред. Ю.І. Машбиця/ Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: ІЗМН, 1997. - 264 с.

  5. Хриков Є.М. „Інформатизація управління навчальним закладом ”/Комп‘ютер у школі та сім‘ї.- 2004.-№1.-с 37-40.

  6. Інформація отримана з глобальної мережі INTERNET за адресою http://www.cifrum.ru

  7. Інформація отримана з глобальної мережі INTERNET за адресою http://www.osp.ru







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка