«Створення тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників на уроках профільного навчання за допомогою інструментальних педагогічних засобів»



Сторінка3/4
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.52 Mb.
1   2   3   4

2.2. Методика проведення тестового контролю в середовищі TEST-W2
Для проведення тестування з теми «Конструювання, моделювання та розкроювання виробу» в середовищі TEST-W2 потрібно виконати такі дії:

  • завантажити програму Test-W2 одним із способів, що надає Windows – відкриється вікно наведеного вигляду, у якому: кнопка «Відкрити тест» призначена для пошуку і відкриття потрібного тесту, кнопка «Результати» – для перегляду протоколу попередніх результатів тестування (іншими засобами прочитати цей протокол неможливо) (Рис. 2.6);

    Рис. 2.6. Вікно завантаженої програми Test-W2





  • після натискання кнопки «Відкрити тест» відкривається вікно «Открыть», у якому відкрити список «Папка» і пройти шлях до потрібної папки (наприклад, «Test-W2»  «Трудове навчання»  «10-клас»);

  • у папці, що відкриється, двічі клацнути на значку потрібного тесту (наприклад, «Тема3-7») – з’явиться вікно «Авторізація»;

    Рис. 2.7. Вікно «Авторізація»





  • у вікні ввести з клавіатури своє прізвище і клас;

  • натиснути кнопку «ОК» – з’явиться вікно контрольно-діагностичної системи Test-W2, вище наведеного вигляду.

Програма Test-W2 послідовно виводить на екран вказану кількість запитань із вибраного тесту і пропонує на кожне до 5 варіантів відповідей, від 1 до 3 з яких правильні.

Послідовність виведення на екран питань із тесту, розташування варіантів відповідей на сусідніх комп’ютерах різна. Таким чином кожен учень одержує свій, відмінний від сусідів, набір запитань і варіантів відповідей. Ця різниця тим більша, чим більше підготовлено питань, за одної і тої ж заданої кількості відповідей. Наприклад, тест має 32 запитання, а відповісти задано на 20. Варіантів із 32 елементів по 20 буде створено безліч не тільки різною послідовністю їх подачі, а й відмінами у наборі запитань.

Учневі потрібно клацнути на відповідях, які він вважає правильними. Якщо в процесі підготовки тесту був встановлений прапорець «Діагностика», результат відповіді негайно позначається на полі ліворуч значками:  – правильно;  – неправильно. Потрібно клацнути на 1, 2 або 3 варіантах, доки не стане доступною кнопка «Наступне питання» (почорніє напис). Для переходу до наступного запитання потрібно клацнути на написі «Наступне питання».

При клацанні на цій кнопці діагностуються (позначаються ) всі правильні відповіді. Коли прапорець «Діагностика» не встановлено, значки  і  не з’являються.

Праворуч на екрані знаходиться діаграма, що показує поточну 2, 5, 6, 9 або 12-бальну оцінку й у відсотках відношення кількості правильних відпо­відей до загальної кількості питань, на які відповів учень.

Питання, які залишилися без відповіді за браком часу, зараховуються як такі, на які одержано неправильні відповіді. Відповідно, зменшується відсоток правильних відповідей та оцінка.

Після відповіді на останнє запитання замість напису «Наступне питан­ня» з’явиться «Натисніть, щоб одержати кінцевий результат», після клацання на якому з’являється вікно з результатами тестування: кількість правильних відповідей, допущено помилок і 12-бальна оцінка наведеного вигляду (Рис. 2.8).

Рис.2.8. Кінцевий результат
Після натискання на кнопку «Повідомте результат вчителю!» прізвище і клас учня, дата, час і одержана оцінка заносяться в файл Result.txt. Записи в файлі зберігаються впродовж місяця, після чого оновлюються новими, а старі записи зникають.

На цьому завершується тестування і всі вікна автоматично закриваються. Для нового тестування потрібно знову завантажити програму Test-W2 і повторити вищеописані дії.



Перегляд результатів тестування виконується так:

  • завантажити програму Test-W2;

  • натиснути кнопку «Результати» – відкриється протокол резуль­татів проведених тестувань наведеного вигляду (Рис. 2.9);

    Рис. 2.9. Вікно результатів тестування





  • після перегляду закрити вікно.

За дострокового припинення тестування в протокол заноситься оцінка 0 балів.

2.3. Ефективність створення та проведення тестів з профільного навчання в середовищі TEST-W2
За умов значного скорочення аудиторного навантаження, в програмі навчання, необхідним є впровадження нових методів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Найхарактернішим типом управління процесом навчання виступає управління зі зворотним зв’язком. Для здійснення цього управління необхідна реалізація ефективного контролю, основне призначення якого полягає у встановленні зворотного зв’язку, що забезпечує інформацією про ступінь збігу реально виконаної дії та дії запланованої. Для здійснення ефективного зворотного зв’язку необхідна регулярність проведення перевірок, послідовність контролю. Реалізація цих вимог на практиці може бути досягнута лише в процесі застосування методів, які не передбачають значних витрат навчального часу на виконання завдань учнями та часу викладача на їх перевірку.

Для перевірки якості знань учнів з теми «Конструювання, моделювання та розкроювання виробу» у 10 класі за профілем «Конструювання одягу», ми розробили плани конспекти з цієї теми і для визначення рівня знань було проведено комп’ютерне тестування в середовищі TEST-W2.

Провівши оцінювання навчальних досягнень, ми побачили, що в порівнянні з традиційними формами контролю комп’ютерне тестування має низку переваг:


  • швидке одержання результатів випробування і звільнення викладача від трудомісткої роботи щодо обробки результатів тестування;

  • об’єктивність оцінки;

  • тестування на комп'ютері цікавіше в порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;

  • підвищення ефективності роботи викладацького складу [4, С. 41].

Тестові завдання дозволяють оцінювати структуру і вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості. Тест становить стандартизований метод визначення рівня і структури підготовленості учнів. У такому тесті усі учасники одержують однакові завдання, в однакових умовах і з однаковими правилами оцінювання відповідей. Такий метод дозволяє встановити відношення порядку між учасниками за рівнем їх знань і на цій основі об'єктивно визначити місце в групі (або рейтинг) кожного учня.

Значення тестів як інструменту оцінювання ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів у порівнянні з іншими формами контролю полягає в тому, що, по-перше, тести значно якісніший і об'єктивніший спосіб оцінювання і, по-друге, показники тестів орієнтовані на вимірювання ступеня, визначення рівня засвоєння ключових понять, тем і розділів навчальної програми, умінь і навичок, а не на констатацію наявності у в учня певної сукупності формально засвоєних знань [15, С. 46].

Використання тестового контролю знань у процесі підготовки випускників середньої загальноосвітньої школи дозволяє вчителям розробляти ефективні моделі оцінювання досягнень учнів з максимальним урахуванням сучасних підходів, специфіки, цілей і завдань вивчення профільних предметів і, з огляду на наявні тенденції, робить перспективним комп’ютеризацію тестового контролю.

Основні переваги перевірки знань учнів за допомогою тестів [18,

С. 410]:

1. Швидкість обробки одержаних результатів. Врешті-решт, за умови відпрацьованої технології можна довести цей процес до повністю автоматизованої перевірки із забезпеченням максимальної об’єктивності. Проте водночас відчуваються втрати щодо культури мовлення та глибини засвоєння знань учнем. Традиційні методи в цьому випадку приносять більше користі.

2. Об’єктивність одержаної оцінки, її незалежність від того, хто здійснює тестування. Однак, дана оцінка не може бути усвідомлена як оцінка саме сукупності знань учня через те, що є категорія учнів, які традиційно не спроможні ефективно демонструвати свої знання через тестову методику.

Недоліки використання тестової перевірки знань учнів [18, С. 410]:

1. Підміна навчальних цілей. Повний перехід виключно на тестову перевірку знань учнів швидко зробить не засвоєння, а саме контроль основною метою діяльності учня.

2. Звуження змісту навчального предмету. У середній загальноосвітній школі є предмети, зміст яких важко охопити системою тестів. Навіть в межах одного предмету не всі теми рівномірно перевіряються за допомогою тестів. Майже відсутні тестові завдання на перевірку вміння логічно мислити й міркувати.

3. Зниження рівня кваліфікації вчителя. Використання готових тестів суттєво полегшує роботу вчителя, звільняє його від рутинної роботи, створює умови для творчості. Проте в процесі цього виникає проблема підтримання рівня професійної (предметної) кваліфікації. Перевірка тестових завдань та контрольних робіт здійснюється в автоматичному режимі і не надає професійного навантаження. Самий навчальний простір, який покривається тестовими завданнями, складає лише частину навчального предмету. І якщо вчитель не буде використовувати спеціальних і додаткових засобів для свого професійного розвитку, він майже неминуче почне деградувати.
ВИСНОВКИ
У процесі збирання й оцінювання літературних джерел, що стосуються тестового контролю, можна зробити висновок, що цей метод в порівнянні з іншими традиційними методами оцінювання знань, умінь та навичок заслуговує на детальну і серйозну увагу в процесі розв’язання багатьох питань, що стосуються в плані реформування освіти.

В даній роботі розглянуто можливість створення тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників на уроках профільного навчання за допомогою інструментальних педагогічних засобів.

В першому розділі «Тести як особлива форма контролю та оцінювання навчально-пізнавальної діяльності старшокласників», ми розглянули сутність тестів як дидактичного поняття і можна зауважити, що термін «тест» – це система завдань специфічної форми, які вимагають стислих однозначних відповідей, за котрими можна якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань, вмінь і навиків учнів.

Вивчаючи тести для контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів ми виявили такі види тестів:



  1. Гомогенні тести.

  2. Гетерогенні тести.

  3. Інтегровані тести.

  4. Адаптивні тести.

  5. Критеріально-орієнтовані тести.

Проаналізувавши інструментальні педагогічні засоби для створення комп’ютерних тестів, ми виявили доцільність використання таких програмних засобів, як TEST-W, TEST-W2, TestYourSelf, UTC_v.1.52, TestSystem_v2, TestForLena, Test_Orion, MyTest, MiniTestSL, Mentor_14x, MAMI_Testing, Iqtest, Check_of_knowledge_v1, Assistent_v2 та OPEN TEST.

Визначаючи послідовність і методику створення комп’ютерних тестів, ми дійшли висновку, що створення пакета тестових завдань − досить складна робота. В процесі конструювання тестових завдань слід виходити з розуміння педагогічного тесту як системи завдань зростаючої складності, що дає можливість оцінити структуру й виміряти рівень знань учня відповідно до певної навчальної програми. Основна методична вимога до конструювання закритих тестових завдань − включати до них правдоподібні й цікаві варіанти відповіді.

В другому розділі «Основні вимоги й реконструкція з конструювання тестів» ми описали технологію розробки тесту з теми «Конструювання, моделювання та розкроювання виробу» в середовищі TEST-W, TEST-W2, MyTest, Test_Orion, MAMI_Testing. І побачили, що технологія розробки тестів в цих програмах майже однакова, кожна програма призначена для перевірки знань тестуванням на комп'ютері, але в порівнянні з іншими кожна з них має свої особливості.

Узагальнюючи методику проведення тестового контролю в середовищі TEST-W2, ми виявили, що ефективність створення та проведення тестів має низку переваг, а саме:



  • швидке одержання результатів випробування і звільнення викладача від трудомісткої роботи щодо обробки результатів тестування;

  • об’єктивність оцінки;

  • тестування на комп'ютері цікавіше в порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;

  • підвищення ефективності роботи викладацького складу.

Отже, узагальнюючи, можна дійти висновку, що використання тестового контролю знань у процесі підготовки випускників середньої загальноосвітньої школи дозволяє вчителям розробляти ефективні моделі оцінювання досягнень учнів з максимальним урахуванням сучасних підходів, специфіки, цілей і завдань вивчення профільних предметів і, з огляду на наявні тенденції, робить перспективним комп’ютеризацію тестового контролю.

Додаток А

План-конспект уроку №1

Тема: «Плечові вироби, види та особливості»

Мета: ознайомити учнів з плечовими швейними виробами, розширити знання про мірки для побудови креслень викрійок; навчити знімати необхідні мірки; розв’язати художню та просторову уяву, точність і акуратність під час знімання мірок.

Обладнання: манекен навчальний, ілюстрації моделей одягу, комп’ютери.

Інструменти та матеріали: сантиметрова стрічка, тасьма для оперезування талії.

Тип заняття: комбіноване.

Структура уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів


  1. Сформулюйте правила знімання й запису мірок, які вам відомі з попередніх курсів.

  2. Які умовні позначки мірок ви знаєте?

  3. Які тканини годяться для виробів літнього асортименту?

IІІ. Вивчення нового матеріалу:

Вимоги до легкого плечового одягу.

Розповідь учителя.

— Як ви вважаєте, чи відрізняються вимоги до легкого плечового одягу від вимог до одягу взагалі?

Вимоги до легкого плечового одягу мають свої особливості.

Гігієнічні вимоги

Одяг повинен: а) створювати комфортний мікроклімат (відповідати погоді, сезонові); б) бути легким, міцним, таким, що не і мнеться; в) забезпечувати свободу рухів, не утруднювати подих і кровообіг; г) легко пратися, чиститися, прасуватися. Виконанню гігієнічних вимог сприяє підбір тканин, розробка раціональної конструкції виробу.



Експлуатаційні вимоги

Для дотримання цих вимог необхідні: а) зручна конструкція; б) якісна обробка деталей і вузлів; в) просочення тканин для певних видів виробів із метою підвищення міцності; г) зміцнення окремих деталей (комірів, манжет, поясів тощо) прокладками, бортівками, підкладкою.



Естетичні вимоги

Легкий плечовий одяг повинен: а) бути красивим; б) відповідати сучасному напрямкові моди; в) враховувати індивідуальні особливості людини (статура, вік тощо).

Види плечових виробів без коміра і рукавів (Рис.1): сукня (а), халат (б), блузка (б), туніка (г),сарафан (ґ), жилет (д), нічна сорочка (є), топ (є).

Рис. 1. Види плечових виробів без коміра і рукавів

Плечові вироби без коміра і рукавів найчастіше складаються із деталей спинки і пілочки. Крій такого плечового одягу, як правило, містить поздовжні шви на спинці й пілочці. Залежно від кількості поздовжніх швів швейні вироби можуть бути: безшовними (із застібкою спереду); одношовними (із застібкою спереду й одним середнім швом на спинці), двошовними (з двома бічними швами); тришовними (з двома бічними і середнім швом на спинці); п'яти і шестишовними.

Залежно від того як з'єднаний ліф із спідницею одяг може бути невідрізним (рис. 2, а) і відрізним (рис. 2, б) по лінії талії. Відрізну верхню частину переду або спинки називають кокеткою (рис. 2, в).



Рис.2. З'єднання ліфу з спідницею



Мірки для побудови креслення основи плечового виробу.

Розповідь учителя.

Індивідуальне пошиття дозволяє досягти максимальної відповідності виробу розмірам і зростові людини, врахувати особливості її фігури та статури. Для цього необхідно правильно зняти мірки. Побудова креслення основи плечового виробу вимагає знімання таких мірок:

Сш — півобхват шиї;

Сг — півобхват грудей (визначає розмір одягу);

Ст — півобхват талії;

Сс — півобхват стегон;

Шг — ширина грудей;

Шс — ширина спинки;

Шп — ширина плечового скосу;

Дтс — довжина спинки до талії;

Дтп — довжина переду до талії;

Вг — висота грудей;

Вп — висота плеча скісна;

Дв — довжина виробу.

Учитель демонструє на навчальному манекені правила знімання названих мірок, залучаючи учнів до знімання мірок, які їм уже відомі з попередніх курсів.

ІV. Практична робота

Знімання та запис мірок для побудови креслення основи плечового виробу

Інструменти: сантиметрова стрічка, шнурок.

Учні виконують роботу в парах, по черзі знімаючи мірки один з одного. Результати вимірювання оформлюють у зошитах у вигляді таблиці.

Учитель контролює дотримання правил знімання мірок, коментує хід роботи.

V. Закріплення знань та вмінь учнів

Учитель пропонує учням виконати тестові завдання на комп’ютерах, щоб перевірити рівень засвоєння знань з даної теми.



VI.Підсумки заняття

Заключне слово вчителя.

Правильно зняті мірки є запорукою того, що виріб буде добре «сидіти» на фігурі й під час його пошиття не виникне особливих проблем.



VII.Домашнє завдання

Підготувати інструменти та матеріали для конструювання.



Додаток Б

План – конспект уроку №2

Тема. Моделювання плечового виробу.

Мета: ознайомити учнів із прийомами моделювання плечових виробів, Навчити прийомів переміщення нагрудної виточки та зміни вирізу горловини, готувати викрійки до розкроювання; розширити знання учнів про прийоми моделювання, удосконалювати й розвивати творчий підхід у виборі фасону виробу, підборі тканини, виборі способу обробки; формувати художній смак, культуру праці.

Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, зразки способів обробки, фурнітури, комп’ютери.

Інструменти та матеріали: лекала викрійок у масштабі, кольоровий папір, кольорові олівці, ножиці, клей, лінійка, копіювальний папір.

Основні поняття: переміщення нагрудної виточки.

Тип заняття: комбінований

Структура уроку


  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

  1. Як розраховується ширина сітки креслення?

  2. Покажіть на кресленні лінію грудей. Як визначити її місце розташування?

  3. Покажіть на кресленні лінію спини. Як визначити її місце розташування?

  4. Як розрізняються (за шириною, довжиною) викрійки пілочки й спинки? Чому?

  5. Як визначається положення лінії бокового шва? Покажіть її на кресленні.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Прийоми моделювання плечових виробів (із практичним закріпленням).

Бесіда.

  1. Які види моделювання ви знаєте?

  2. Назвіть професії людей, що займаються моделюванням.

Учитель підводить підсумки бесіди й повідомляє, що художнє моделювання припускає розробку ескізів нових моделей із урахуванням тенденцій моди, використанням сучасних матеріалів, фурнітури тощо.

Розрізняють два види моделювання: творче і технічне. Творче моделювання полягає в тому, що художник-модельєр створює певну композицію, новий зразок одягу.



Технічне моделювання — це розробка фасонів одягу за ескізами, тобто зміна форм деталей основної конструкції відповідно до фасону виробу.

Виточка є основним декоративним і конструктивним елементом виробу.

Учитель під час розповіді демонструє прийоми моделювання на дошці, учні виконують їх у зошитах.

а) Перенесення лінії нагрудної виточки.

Розповідь учителя.

Одним із основних прийомів технічного моделювання є прийом перенесення лінії нагрудної виточки. Існують п'ять основних напрямків перенесення лінії нагрудної виточки.

Основні правила перенесення лінії виточки полягають у такому: під час перенесення в будь-яку лінію контуру викрійки вершина виточки залишається на місці вищої точки грудей, вершина виточки з'єднується з обраною точкою на лінії контуру викрійки, викрійка розрізається за новою лінією, а сама виточка закривається.

Учитель демонструє на викрійці основні прийоми перенесення, учні працюють у зошитах.

Прийоми перенесення лінії нагрудної виточки:

А) перенесення у лінію пройми


Б) перенесення у лінію боку



В) перенесення у лінію талії



Г) перенесення у лінію горловини



Д) перенесення у лінію середини переду



Крім перенесення виточок у лінії контурів викрійок, їх можна з'єднати у фасонну лінію (рельєф), замінити складками або зборками, що йдуть від кокеток, підрізів. (Учитель демонструє моделі.)



Міні-тренінг.

Перенести виточку в пройму та оформити рельєф.

(Один учень працює біля дошки.)

б) Моделювання вирізу горловини та глибини пройми



Розповідь учителя.

Учитель у ході розповіді знайомить учнів із видами вирізу горловини та прийомами їх моделювання:

а) виріз «строгий мис»



  1. Підбір тканини та оздоблення для пошиття плечових виробів.

Бесіда.

  1. Чим керуються, підбираючи тканину для плечового виробу?

  1. Які види сучасного оздоблення використовуються під час пошиття такого виробу?

Учитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок, що вибір тканини та оздоблення залежить від призначення моделі (повсякденна, домашня, святкова тощо), від віку того, для кого вона призначена (доросла, дитяча, підліткова), від умов експлуатації виробу, для якої пори року він призначений. Вид художнього оздоблення визначається сучасними тенденціями моди (декоративні строчки, вишивка, аплікація, тасьма тощо).

  1. Послідовність моделювання плечових виробів.

Розповідь учителя.

— Що називається моделюванням?



Моделювання одягу — це багатоступінчастий процес, який складається з ряду послідовних операцій, а саме:

а) скласти опис моделі, указавши силует, тканину, особливості фасону, оздоблення, деталей;

б) нанести на ескіз (фотографію) моделі основні лінії фігури: середину переду, спини, ЛШ, ЛГ, ЛТ, ЛС;

в) визначити, у якому місці креслень викрійок слід внести зміни відповідно до ескізу;

г) нанести модельні лінії на кресленнях спинки та переду;

д) вирізати деталі викрійок.

Учитель демонструє послідовність моделювання та розробки викрійок.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка