Стилістичні засоби фонетики



Скачати 116.46 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір116.46 Kb.
#23903
ТипУрок

Маріупольський професійний ліцей


Викладач української мови та літератури

Шилова О.І.



Розробка уроку на тему:

«Стилістичні засоби фонетики»


Мета: систематизувати й узагальнити знання і навички з фонетики, орфоепії, графіки, розкрити стилістичні засоби фонетики; формувати вміння аналізувати мовні явища, доводити свою думку, удосконалювати логічне та образне мислення, культуру мовлення: виховувати орфоепічну, фонетичну та орфографічну грамотність; закріплювати навички роботи в групах, вміння оцінювати себе і своїх товаришів.

Обладнання: мультимедійний проектор, картки, підручники, словники, музика, запис пісні з діалектами.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.

Форма групових занять.

Міжпредметні зв’язки: література, музика.

Епіграф:

Квітчастий луч і дощик золотий.

А в далині, мов акварелі,-

Примружились гаї, замислились оселі.

Ах, серце, пий

Повітря – мов прив’ялий трунок.

Це рання осінь шле цілунок.

Такий чудовий та сумний.

(П.Тичина).

Перебіг уроку.

Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання.

Учні вдома готували короткі коментарі до поданих висловлювань.

1. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя, виконує над собою сомовбивство.

(П.Шафарик.)

2. Скажи мені, що-небудь , щоб я тебе побачив.



(Сократ.)

3. Чудова думка втрачає всю свою цінність , коли вона погано висловлена. (Вольтер.)



Оголошення теми та мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

Зачитування епіграфа.

Вступне слово вчителя.

Стилістична фонетика вивчає засоби звукової організації мовлення-засоби найдоцільнішого виразу і впливу. Стилістика, крім словникового складу мови,синтаксису, фразеології, вивчає звуки, словосполучення, повторення звуків як фонетичні засіб стилістики, що посилює виразність мови художнього твору, особливо у віршах. У тексті можуть повторюватись як окремі звуки (голосні і приголосні) так і морфеми. До таких фонетичних повторів належать звукова анафора, звукова епіфора, алітерація, асонанс, рефрен, рима.



Робота з мультимедійним проектором.

Звукова анафора-єдинопочаток; повторення початкових звуків. Повторюватись може перший звук рядка у вірші або перший звук у слові.



Наприклад:

Твій погляд вернув мені спокій,

Твій погляд розвіяв печаль:

Дивилась ти в море глибоке,

Дивилась ти в даль.

(Павло Савченко)

Звукова епіфора-повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршованих рядків.



Наприклад:

Ми дзвіночки,

Лісові дзвіночки,

Славим день.

Ми співаєм, сонце зустрічаєм:

День!

День!

( Павло Тичина.)

Алітерація-повторення однорідних приголосних звуків для підвищення інтонаційної виразності вірша.



Наприклад:

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту…

(Леся Українка)

Асонанс-концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яка створює ефект милозвуччя, що набуває особливого змісту в поєднанні з алітерацією.



Наприклад:

Які вогні

В височині!

Свій зір туди зведи.

Вони зрідні

Поглянь туди,туди!

Тобі й мені.

Рефрен-повтори в кінці речень з метою підсилення значимості висловленого.



Наприклад:

Небо синє, велике, високе,

Наче вічність, бездонне, глибоке,

Весняними вкрите хмарами,

І повітря перлисте, пахуче,

І село між ярами дрімуче-

Я все з вами , все з вами, все з вами!

Рима-співзвуччя,звуковий повтор у віршах, особливо в кінці рядків, рима допомагає сприйманню твору, надає йому емоційного забарвлення.



Наприклад:

Я забув , яка вже синь над гаєм,

Що цвіте і пахне втім гаю.

І чим дужче місто проклинаю,

Тим сильніше я його люблю.

Узагальнення й систематизація знань.

До уроку учні розділились на групи.

1. Виступ першої групи

1) Опитування представника першої групи про стилістичні засоби фонетики.

Два учні з групи виконують завдання на картках.

*Скласти власну з алітерацією та асонансом.

* Пояснити різницю у лексичному значенні слів, що мають наголос на різних складах. Як називаються такі слова? Яка роль наголосу?

Атлас-атлас; кулик-кулик; паша-паша; пора-пора; балів-балів; замок-замок; дорога-дорога; приклад-приклад.

Можлива відповідь учня:

Такі слова називаються омоформами. Наголос дає можливість розрізняти лексичне значення слів. Це збіг тільки в одному якомусь граматичному значенні(у Н.в ).



Відповідь представника 1-ої групи:

Милозвучність (або евфонічність) - якість усного мовлення, яка проявляється в його плавності, мелодійності, інтонаційній виразності. У фонетичному арсеналі кожної мови є свої засоби евфонічності. В українській мові це спрощення в групах приголосних (честь-чесний, бризкати-бризнути), наявність слів із приставним приголосним і без нього, що дає можливість вибору (вогонь-огонь, вуста-уста), варіантів префіксів (під-, піді-, з-, зі-, із-, від-, віді-, од-, оді-), варіантів дієслівних суфіксів (-ти і –ть -ся і –сь); вчитися учитись; рівнозначні за смислом варіанти слів (одна-єдина); паралельні форми часток (би-б,же-ж); звуконаслідування(…а там дерева люлі і все отак зозулі:ку-ку.(П.Тичина); вживання певних звуків з художньою метою (л,м,н для створення м’якості, ніжності (Неначе ляля в льолі білій…Т.Шевченко); ритм - рівномірне чергування співмірних елементів; пауза-засіб емоційності темпу, розкриття психологічного стану мовця; повтор голосних фонем-асонанс: «І уже в душі моїй сяйві мрій в’ються хмелем арабескі, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні голосні.» (М.Вороний); повтор однієї приголосної фонеми-алітерації: «Гуртуються вітри в степу…». (В.Земляк);



2) Виступ другої групи.

Опитування представника другої групи про стилістичні засоби фонетики.

Два учні виконують завдання на картках.

Прийменник (в) треба писати в реченні у рядку:

а) Десь (у,в) натхненні молодім Каменяр будує дім.

б) Небо безхмарне, ніби виполоскане (у,в) синьці.

в) Не спитавши броду, не лізь (у,в) воду.

г) Стоїть на видноколі мати – (у,в) неї вчись.

Скласти власну строфу з алітерацією та асонансом.

Назвати стилістичні засоби фонетики, використані у вірші:



Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля---

Добридень тобі,Україно моя!

(П.Тичина).

Відповідь представника 2-ої групи:

Найуживанішим засобом милозвучності є чергування і-й, у-в, які виступають як сполучник, прийменник або як перша літера слова: хлопець і дівчина, море й степ, рука в руку, як уві сні. Щодо вживання (у,в) слід керуватися такими правилами:



(у) вживається:

1) Між приголосними:



Я згадую вогник у тихій тривозі.

2) На початку речення перед приголосним:



Усе неможливе було для Пророка можливим.

3) Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, ст, тв, хв.:



Побувала у Львові, у своєму, у хвилях.

4) Після коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки тощо:



Кінь був у мене - Іскра, а коли виїздила наша сотня з лісу-у гривах кінських пісні цвіли…(Г.Косинка).

(в) вживається:

1) Між голосними:



Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» -це правда. (О.Довженко).

2) Після голосного перед більшістю приголосних, крім в, хв, льв, в, ств і под.



Серце в грудях почало вже гупати.(Т.Осмачка).

3) На початку речення перед голосним:



В імені твоєму, Фавсте з Поділля, я пишу ці рядки.(Г.Косинка).

(у) з (в) не чергуються:

1) у словах, що вживаються тільки з в або з у

Вступ-уступ, вклад-уклад. А також: влада, власний, указ, умова, уява, установа.

2) у власних назвах та словах іншомовного походження: Угорщина, Владивосток, Удовиченко, увертюра, ультиматум .



Завдання для обох груп на мультимедійному проекторі.

Із поданих словосполучень виберіть ті, в яких немає порушення принципів милозвучності, і запишіть їх в одну колонку. В другу колонку запишіть решту словосполучень, виправляючи порушення милозвучності.



Справа йде на лад, лунає у вухах, рятуватись втечею, ідуть в ногу, оце й усе, в усій красі, далось взнаки, над всяке сподівання, в глибині душі, один в один, мірялись силою, а мені і невтямки, піді мною, так і сказали би, раз у раз, із щирою душею, от тобі й маєш, раніше і тепер.

(Слово про рідну матір)

5-7хв на виконання завдання для кожної з груп.

Знайдіть порушення милозвучності мови і виправте їх.

1) Поет-революціонер в «Гайдамаках» показав нестримну силу повсталого народу.

2) В словах і діях гайдамаків відбилось прагнення народних мас до соціальної справедливості.

3) Колишній наймит і попихач, Ярема іде у перших рядах повстанців.

4) Визволивши, Оксану і одружившись з нею, він того ж вечора повернувся в свій загін.

5) Він уже не убогий сирота, а дужий народний месник.

6) В героїчному плані змалював Шевченко і ватажків повстання-Залізняка та Гонту.

7) Вони до глибини душі пройнялися інтересами і болями поневоленого народу.



Робота за круглим столом.

Учитель читає уривки з поетичних творів, а учні визначають» по колу», які звуки повторюються, якого настрою надає текстові алітерація, асонанс.

а) Сад осінній, смуток спить,-

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки-

Спить самотній сад.

(В.Кобилянський)

б) Цвіте акація, акація-



На хмарі біла аплікація-

І просто так - цвіте акація.

(Л.Костенко)

Учитель:

Який приголосний повторюється у строфі?



Хмари хмарять хвилі-

Сумно сам я, світлий сон…

Не милуй мене шовково,

Ясно-соколово. (П.Тичина)

А який звук повторюється у наступних строфах?



Йде весна

Запашна

Квітами-перлами

Закосичена.

(П.Тичина)

Виберіть відповідь. Завдання на мультимедійному проекторі.

Не зірвуться слова, гартовані, як криця,

І у руці перо не зміниться на спис.

Бо ми лише жінки. У нас криниця,

З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!

(Олена Теліга)

У першому рядку строфи використано:

а) оксиморон

б) інверсію

в) асонанс

г) алітерацію

Учитель:

Поясніть,які засоби вжито в поетичних рядках:

І знову степ. І знову даль розлога.

І я мовчу. І дяк уже мовчить.

Ідеш,ідеш…дорого та й дорога.

Ідеш,ідеш…Хоч би вже відпочить.

Можлива відповідь учня:

Це звукова анафора--- повторення початкових звуків рядка у вірші або першого звука у слові.



Учитель:

Повтор останніх двох рядків кожного куплету «Пісні про рушник» А.Малишка називається:

а) анафорою

б) епіфорою

в) тавтологією

г) рефреном

д) асонансом

Закріплення вивченого матеріалу.

Гра «Мікрофон».

Питання на повторення:


  1. Які літери українського алфавіту позначають голосні й приголосні звуки?

2) Чи в українській графіці літери,які не позначають жодного звука?

3) Які букви можуть позначати в одному випадку два звуки, а в іншому один?

4) Як вимовляються дзвінкі звуки в кінці та в середині слів?

5) Як записуються у звуковому письмі ненаголошені голосні? Наведіть приклади.

6) Як фонетично записуються подвоєння і подовження?

Опрацюйте ті питання, що недостатньо засвоєні.



Домашнє завдання:

1) Запишіть своє мовлення на диктофон,прослухайте запис і проаналізуйте помилки.

2) Випишіть із художньої літератури 10 прикладів,в яких є порушення принципів милозвучності.

3) Установіть художній засіб.



Мерехтить в очах

Безконечний шлях,

Гине,гине в синіх хмарах

Слід по журавлях.

(Б.Лепкий)

Підсумок уроку.

Рефлексія.

1) Що вам допоміг з’ясувати сьогоднішній урок?

Можлива відповідь учня:

закріпити, узагальнити знання з теми, удосконалити вміння працювати в групах відчути милозвучність мови та її багатство.

2) Чи сподобався вам урок?

3) Що б ви запропонували в проведенні уроку?



Самооцінювання в групах.

Лідери груп виставляють оцінки кожному учню,а учні обговорюють у групах оцінку,яку поставити лідеру.



Критерії оцінювання на уроці:

1) активність;

2) заохочування до роботи;

3) узагальнення думок;

4) індивідуальна робота з картками;

5) лідер.



Виставлення балів учням (мотивація).

Учитель слідкує наскільки покращились знання з попередніми заняттями.

На наступному уроці вчитель може використати тестування з теми: «Евфонія і засоби виразності поетичної мови».

Тести

1) Повторення однакових або схожих приголосних у віршованому рядку або кількох рядках називається:

а) інверсія;

б) алітерація;

в) рима.


2) Повторення однакових голосних у віршованому рядку називається:

а) ритм;


б) алітерація;

в) асонанс.



3) Повторення однакових початкових співзвуч або слів називається:

а) анафора;

б) звуконаслідування;

в) зіткнення.



4) Повторення кінцевих звуків у словах,останніх слів у рядку називається:

а) зіткнення;

б) кільце;

в омонімія.

5) Виділення більшою силою голосу і більшою тривалістю одного зі складів багатоскладового слова називається:

а) наголос;

б) пауза;

в) період.



6) Повтор окремих звуків або співзвуч,що пов’язують закінчення двох або більше рядків це:

а) епіфора;

б) рима;

в) паронімія.



7) Підвищення та зниження голосу у процесі читання називається:

а) партитура;

б) інтонація;

в) мелодика.



8)Чергування наголошених і ненаголошених складів:

а) мелодика;



б) ритм;

в) інверсія.

Скачати 116.46 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка