Степанківська А. В., Чернов І. Д. Професійна адаптація та чинники дезадаптації молодих спеціалістів системи пто



Скачати 229.68 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір229.68 Kb.
Степанківська А.В., Чернов І.Д.

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ ТА ЧИННИКИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ СИСТЕМИ ПТО




Освіта – найвизначніша з усіх земних благ, але тільки тоді, коли вона найкращої якості. Інакше вона абсолютно марна.

Р. Кіплінг



Вчорашній випускник, а сьогодні – молодий педагог – приходить до професійно-технічного навчального закладу з власним проектом майбутньої професійної поведінки, зі своїми світоглядними орієнтирами та цінностями як відображенням ментальності етносу й духовно-педагогічних вартостей усіх його попередніх вихователів. Нова генерація педагогічних кадрів має бути готовою до ефективної освітньої діяльності в нових соціально-економічних і політичних умовах, володіти необхідними знаннями та практичними навичками для підготовки молоді до праці та життя в період утвердження української державності, відродження та примноження національно-духовних цінностей, запровадження ринкових економічних механізмів. На сучасному етапі розвитку та реформування освіти особистість підлітка, який навчається, його потреба в загальному й професійному розвитку стає центром і точкою відліку при підготовці висококваліфікованих робітників в системі ПТНЗ.

У порівнянні з іншими видами адаптації професійна акліматизація молодого педагога характеризується цілим рядом особливостей, обумовлених специфікою педагогічної діяльності. Саме тому організація роботи щодо адаптації можлива лише на основі досконалого знання особливостей та динаміки механізму самого адаптаційного процесу.

Професійна діяльність молодого спеціаліста, проблеми адаптації молодого педагога як предмет досліджень цікавлять багатьох науковців. Надзвичайно цікаві роботи, присвячені питанням адаптації, належать Б. Ананьєву, Т. Вершиніній, М. Кузьмину, А. Ходакову, Н. Чайкіній, Т. Шадріній. У цих працях відтворюється певна спрямованість вивчення професійної адаптації, її факторів, форм, критеріїв, показників і підходів до адаптаційного процесу. Найвідоміші вітчизняні концепції професійного розвитку та психології професіоналізму (О. Бодальов, Є. Клімов, Н. Кузьміна, О. Маркова) переконливо доводять, що як особистість загалом, так і її пізнавальні процеси формуються саме у професійному розвитку. Зарубіжний досвід професійного розвитку педагога вивчали Н. Бідюк, Н. Мукан, Л. Пуховська та інші.

Метою нашої роботи є обґрунтування особливостей професійного розвитку та становлення педагогів-початківців, реалізація прогресивних ідей педагогічного досвіду в сучасному освітньому просторі України.

Актуальність запропонованої роботи обумовлена тим, що на сучасному етапі реформування освіти питання професійного становлення педагога набуває особливого значення та визначається необхідністю знаходження оптимальних шляхів та методів адаптації молодих спеціалістів для покращення ефективності їх роботи.

Специфіка молодих педагогів виявляється в тому, що формуються вони як фахівці в одному колективі (вищий навчальний заклад), а виявляються як професіонали й особистості – в іншому (професійно-технічний навчальний заклад). І тут важливим чинником є готовність молодого спеціаліста до майбутньої педагогічної діяльності у колективі навчального закладу, де він має намір працювати.

Поняття «адаптація», «акліматизація» відображають загальну властивість всього живого пристосовуватись до змін оточуючого середовища. Це стосується біологічної адаптації. Існує не тільки біологічна, але й інші види адаптації: соціальна, професійна, особистісна, соціально-психологічна тощо. Усі проблеми адаптації людини випливають із дуже широкого кола взаємовідносин між природою, суспільством і людиною.

Важливим видом адаптації є професійна адаптація, яка характеризується не тільки пристосуванням, але й входженням до активної діяльності. Для молодого спеціаліста професійна адаптація – це засвоєння професійних і соціальних функцій, активне включення в життя трудового колективу.

Найчастіше для молодого спеціаліста, вчорашнього випускника ВУЗу, характерним є відсутність професійного досвіду. Правильність вибору професії ще не стала об’єктом практичної перевірки, сам цей вибір трактується як попередній, тому завжди є можливість переходу педагога-початківця в іншу соціальну групу, іншу соціальну верству. Ступінь відповідності суб’єктивних та об’єктивних моментів професійної адаптації значною мірою визначається тим, наскільки місце, яке займає працівник, відповідає його соціально-професійній орієнтації.

Суттєву роль у процесі адаптації відіграє система цінностей, орієнтацій та установок особистості, яка вступає у педагогічний колектив. Те, якою мірою останні співпадають з системою цінностей, що існують в даному навчальному закладі, визначає рівень соціальної сумісності індивіда з колективом.

Процес адаптації розгортається одночасно головними, органічно взаємопов’язаними напрямками, які уособлюють три основних структурних компонента соціального освітянського середовища: сукупність виробничо-технологічних, соціально-психологічних та особистісних факторів. Всі ці напрямки відіграють певну роль у безпосередньому процесі адаптації працівника.

Становлення особистості молодого фахівця пов'язується з формуванням у нього професійної позиції шляхом визначення свого становища в системі ділових відносин із колегами й учнями; встановленням професійно-особистісної позиції та розумінням необхідності постійного самовдосконалення в процесі освітньої діяльності.

Такий процес можна умовно поділити на п’ять етапів.

Перший етап – практичний, підготовчий. Прихід молодого педагога в навчальний заклад – професійний іспит як для нього самого, так і для керівництва. Педагог-початківець у процесі самостійної роботи виявляє, який величезний обсяг роботи йому треба виконати в найкоротший термін: написати тематичні плани; підготувати конспекти уроків для різних навчальних груп; зайняти статусне становище в колективі; налагодити стосунки з учнями колегами, адміністрацією, батьками та інше.

У молодого педагога найчастіше відсутнє особистісне ставлення до виконуваних дій, адже його знання абстрактні, віддалені від практики. Наявність лише зовнішніх професійних знань і уявлень у педагога-початківця призводить до виникнення прихильності до одного з аспектів змісту роботи або до упередженого ставлення до різних категорій учнів.

Молодий освітянин намагається все виконувати правильно, відповідно до еталона, але лише у присутності авторитетного колеги чи керівника, досить часто заради його похвали, а при їх відсутності дозволяються дрібні різноманітні порушення та несумлінність. Особистісна й професійна незрілість – загальна особливість педагогів, які перебувають на цьому етапі становлення.

Директор професійно-технічного навчального закладу та його заступники працюють із молодими педагогами, як правило, над освоєнням ними стандартних вимог до організації навчально-виховного процесу. Але, в першу чергу, робота з молодими фахівцями на цьому етапі повинна складатися у визначенні мотивів професійної діяльності та їх оцінці. Надзвичайно корисним є обговорення питання з молодим педагогом щодо його планів на роботу у цьому навчальному закладі, з’ясування того, що може зробити адміністрація аби початківець у закладі закріпився на робочому місці та став «своїм». І лише після такої бесіди можливе проведення перевірки рівня професійної підготовки фахівця-початківця, оцінка його наявних знань і уміння з урахуванням практики роботи даного навчального закладу.

Адміністрацією, досвідченими колегами вивчаються межі й ресурси як професійної компетентності, так і особистісних можливостей – емоційної стійкості, терпимості. Молодому спеціалісту пропонується систематичне спостереження за роботою досвідченого педагога по індивідуальній схемі – тобто стажування без відриву від місця роботи, що дозволяє створювати власну систему навчання та виховання, освоювати різноманітні методичні прийоми.

Методична та наставницька робота керівництва навчального закладу з надання допомоги в професійному становленні молодих спеціалістів не завжди приносить очікувані результати, тому вкрай необхідна взаємодія та співробітництво безпосередньо з самими фахівцями-початківцями. Вчорашньому випускнику необхідно зрозуміти, що присутність на його уроках колег, методиста училища, адміністрації – це не суто контролюючий момент, а прагнення надати вчасно необхідну допомогу.

Кожен відвідувач уроків, виховних заходів молодого спеціаліста заповнює картку відвідування, а після уроку разом з педагогом-початківцем обговорює проведений захід. Такий підхід найчастіше є високоефективним, тому що предметні та комунікативні труднощі відразу обговорюються, а вже на наступному уроці проводяться «випробування» нових форм і методів. У результаті спостерігач зовнішній поступово стає спостерігачем внутрішнім, а через декілька уроків молодий фахівець вже з розумінням сприймає його зауваження.

Картки для проведення аналізу розроблені методистом та розраховані на різні види навчально-виховної діяльності. Наведемо кілька зразків таких карток.

АНАЛІЗ УРОКУ

Дата__________ № уроку _____ Група _______ Предмет_____________________________

Викладач (майстер в/н)____________________________________________________________

Педстаж__________Категорія_____________________________________________________

Всього учнів в групі __ чол. Присутніх ___ чол. Запізнились ______ чол. Аудиторія № _____

Тема уроку ____________________________________________________________________

Мета уроку:

навчальна: ______________________________________________________________________

розвиваюча: _________________________________________________________________

виховна: _______________________________________________________________________

Тип уроку ______________________________________________________________________

Мета відвідування уроку: ________________________________________________________


СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХОДОМ УРОКУ


І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКУ УРОКУ

________________________________________________________________________________

II. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

________________________________________________________________________________

ІІІ. ПІДГОТОВКА ДО АКТИВНОЇ

НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВНОМУ ЕТАПІ УРОКУ

________________________________________________________________________________

ІУ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

У. КОНТРОЛЬ І САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

________________________________________________________________________________

УІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

________________________________________________________________________________

УІІ. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

ІНСТУКТАЖ ЩОДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

________________________________________________________________________________

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕНОГО УРОКУ



________________________________________________________________________________

ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ УРОКУ

________________________________________________________________________________

ВИСНОВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕНОГО УРОКУ

________________________________________________________________________________

З висновками ознакомлена(ий) ___________


Безумовно, заповнення такої картки вимагає ретельності, уважності та толерантності від відвідувача, забирає чимало часу, але дозволяє провести детальний аналіз всіх етапів уроку, розглянути форми та методи, застосовані молодим фахівцем, зробити висновки не тільки про недоліки, а й творчі знахідки колеги-початківця.

Можна застосовувати іншу, більш спрощену, картку контролю:



КАРТКА КОНТРОЛЮ ЗАНЯТТЯ
Прізвище, ім’я по батькові викладача (майстра в/н) ___________________________________

Група ____ Дата __________ Хто контролює _________________________________________

Предмет ________________________________________________________________________

Тема уроку _____________________________________________________________________

Тип уроку ______________________________________________________________________

Мета контролю __________________________________________________________________




Позитивне на занятті

Недоліки заняття, пропозиції







АНАЛІЗ ВІДВІДАНОГО ЗАНЯТТЯ.

Позиція контролю та аналізу

Спостереження

1. Доцільно обрано тип і структуру заняття




2. Раціонально розподілено час.




3. Доцільно застосовувались форми і методи роботи.

  • робота з різними джерелами інформації (підручниками, іншою літературою тощо);

  • самостійна робота;

  • програмне навчання та контроль з використанням ПК;

  • проблемний метод;

  • творчо-пошуковий та дослідницький методи;

  • лабораторно-практичні методи;

  • традиційні (класичні) методи.

























4. Переважали пасивні форми і методи роботи.




5. На занятті визначено:

  • виділення головного;

  • пояснення світоглядних факторів, закономірностей;

  • повністю використані формувальні можливості матеріалу;

  • формування зонально-навчальних умінь і навичок;

  • формування професійно значимих навичок;

  • формування інтересу учнів до навчання, навчального процесу тощо;

  • формування інтересу учнів до навчання, навчальної дисципліни тощо.


































6. Була необхідність, але не використано:

  • ТЗН;

  • наочні посібники;

  • роздатковий дидактичний матеріал.










7. Оцінка знань учнів проводилась:

  • об’єктивно;

  • необ’єктивно;

  • не проводилось;

  • мотивувались оцінки.













8. Не було належного контакту викладача з учнями.




9. Самостійне завдання дано:











ВИСНОВКИ:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

З висновками ознайомився _________________ Підпис, дата ____________
Для проведення аналізу виховного або позаурочного заходу доречно використовувати наступну картку спостереження:

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
“____” ______________20 __ р.

Проводить ______________________________________________________________________

Група № ______ Класний керівник __________________________________________________

Майстер виробничого навчання ___________________________________________________

Мета відвідування: _______________________________________________________________

Тема заходу та форма проведення: __________________________________________________



СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХОДОМ ЗАХОДУ

________________________________________________________________________________



РЕКОМЕНДАЦІЇ ______________________________________________________________

ВИСНОВКИ ___________________________________________________________________

З висновками ознайомлений ___________________________________ (підпис, дата)


Усі заповнені карти передаються молодому педагогу після обов’язкового обговорення та аналізу. Висновки, які роблять молоді педагоги після таких навчально-виховних заходів, перестають містити обвинувачення й адресуються самим собі: «Треба краще готуватись до уроку», «Треба мені, напевно, переставати слухати себе та давати висловитись учням», «Мені не треба квапити учнів із відповіддю, необхідно давати їм можливість подумати» тощо.

Результати такої спільної діяльності свідчать самі за себе: молодий фахівець готує якісні плани уроків, правильно заповнює журнал, відповідно до вимог веде документацію, освоює та сприймає організаційну культуру навчального закладу. І, що надважливо, вчиться знаходити в самому собі індивідуальні ускладнення та виступати ініціатором обговорення форм їх подолання.

Другий етап – початковий рівень професійної роботи. Молодий фахівець прагне до миттєвого ситуативного успіху та зручності для себе, а при невмінні знайти спільну мову з іншою людиною (в першу чергу, учнем) педагог-початківець виступає ініціатором конфронтації: починається «барикадна війна», що характеризується вираженим «опором» учня до впливів викладача та явною спробою фахівця професійно затвердитися за допомогою гіперопіки чи примусу. Самопізнання здійснюється в більшості випадків методом соціального порівняння (зі значущим старшим колегою й іншими людьми), іноді– у формі рефлексії. У роботі фахівця яскраво виявляються типові професійні ілюзії, він активно копіює вміння авторитетних колег і тиражує власні випадкові знахідки. У педагога виявляється образа на керівника, який не втішає у випадку невдачі та не розділяє ейфорії з приводу випадково виявленого успішного прийому або на учня, який «сам винний», тому що не піддається «доброчинним впливам».

Форми роботи з молодими педагогами на цьому етапі становлення включають докладний аналіз професійних спроб. Дуже ефективним буває покрокове програвання варіантів професійно доцільної поведінки: обговорення реальних ситуацій професійної діяльності, що дозволяє педагогу знайти власні психологічні проблеми; пошук шляхів прийняття себе й інших; формування аргументів на користь відкритості позиції.

Ми вважаємо, що на цьому етапі професійного зростання надзвичайно важливим є вміння молодого педагога поглянути на себе очима оточуючих – учнів та їх батьків, колег – і провести самоаналіз власних здобутків, як теоретичних, так і практичних. І знову в пригоді стануть аналітичні картки, які допоможуть спеціалісту-початківцеві провести поетапний огляд своєї роботи, а його наставникам – дати уявлення про вміння підопічного проводити самоаналіз.

КАРТКА ПРОВЕДЕННЯ САМОАНАЛІЗУ

ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА НА УРОЦІ

Викладач (майстер в/н) ___________________________________________________________

Педагогічний стаж ___ років. Освіта _______________ Спеціальність ____________________

Кваліфікаційна категорія __________________________________________________________

Дата проведення уроку ________ Група № ______ Кількість учнів ___ Присутні _____ учнів

Предмет ________________________________________________________________________

Тема уроку: _____________________________________________________________________

Мета:


навчальна _______________________________________________________________________

Розвиваюча _____________________________________________________________________

Виховна ________________________________________________________________________

Тип уроку: ______________________________________________________________________

Навчально-методичне забезпечення уроку: ___________________________________________

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.

Позитивні сторони уроку

Перебіг уроку

1. Організаційна частина




2. Перевірка домашнього завдання і контроль знань




3. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу




4. Вивчення і засвоєння нового матеріалу




5. Закріплення навчального матеріалу




6. Самостійна робота учнів на уроці




7. Підведення підсумків уроку, узагальнення та систематизація матеріалу




8. Домашнє завдання




ІІ.

Негативні сторони уроку

Перебіг уроку

1. Організаційна частина




2. Перевірка домашнього завдання і контроль знань




3. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу




4. Вивчення і засвоєння нового матеріалу




5. Закріплення навчального матеріалу




6. Самостійна робота учнів на уроці




7. Підведення підсумків уроку, узагальнення та систематизація матеріалу




8. Домашнє завдання




Висновки педагогічного працівника: ______________________________________________

________________________________________________________________________________

Підпис _____________________ Дата заповнення картки: ______________________


Аналіз таких карток дає можливість визначити рівень фахового зростання молодих спеціалістів і на підставі цих висновків приділити більше уваги тим педагогам-початківцям, які мають передумови до раннього придбання синдрому «емоційного згоряння».

До речі, допомогти молодому фахівцеві правильно провести самоаналіз педагогічної діяльності допоможе ще одна універсальна картка, яка містить основні алгоритми й показники педагогічної діяльності та може бути використана для ще й для проведення аналізу взаємовідвідування:



АНАЛІЗ УРОКУ

Дата__________Група_______Предмет_____________________________________________

Викладач(майстер в/н) ____________________________________________________________

Педстаж__________Категорія____________________________________________________

Всього учнів в групі ____ чол. Присутніх ___ чол. Запізнились ___ чол. Ауд. № ____________

Тема уроку ______________________________________________________________________

Мета уроку:

навчальна ______________________________________________________________________

Розвиваюча:_____________________________________________________________________

Виховна:________________________________________________________________________

Тип уроку (вивчення нового матеріалу; використання знань та навичок; узагальнення та систематизація знань; комбінований; урок-бесіда; практична робота; урок-екскурсія; контрольна робота тощо)________________________________________________________

Мета відвідування уроку: _________________________________________________________

Хто відвідував урок: _____________________________________________________________

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХОДОМ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКУ УРОКУ.

ЗДВ: Підготовка учнів до роботи на уроці:

привітання______________________________________________________________________

визначення відсутніх______________________________________________________________

перевірка готовності учнів до уроку_________________________________________________

перевірка наявності наочних посібників______________________________________________

розкриття загальної мети уроку_____________________________________________________



ОХВ: (не/вимогливість, не/зібраність, не/доброзичливість, не/чіткість)____________________

НВЗД: (не/короткочасність оргмоменту; не/швидке включення всіх учнів у діловий ритм; не/повна; не/готовність групи й обладнання до уроку)__________________________________

II. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

ЗДВ: (не/встановлення правильності і усвідомлення виконання завдання більшістю учнів, не/виявлення рівня знань учнів з домашнього завдання; не/визначення типових недоліків у знаннях і не/усунення їх, подальше не/вдосконалення знань, умінь і навичок учнів) _______________________________________________________________________________

ОХВ: (не/оперативність; не/використання системи прийомів, що дають змогу перевірити виконання завдань більшістю або всіма учнями) ______________________________________

ПВДЗ: (не/перевірка викладачем за короткий проміжок часу знань; не/встановлення типових недоліків у знаннях) ______________________________________________________________

ІІІ. ПІДГОТОВКА ДО АКТИВНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВНОМУ ЕТАПІ УРОКУ.

ЗДВ: (не/постановка дидактичної мети уроку; не/організація учнів) _____________________

ОХВ: (не\уміння викладача визначити і ставити дидактичну мсту уроку; не\володіння приймами організації учнів на сприйняття мети)______________________________________

ПВДЗ: (не\формування дидактичної мети разом з учнями ; не\активність кожного учня, тобто його без\діяльність з прийняття мети) _________________________________________

ІУ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

ЗДВ: (не\повідомлення викладачем нового матеріалу; не\сприйняття учнями цього матеріалу; не\осмислення, не\усвідомлення, не\систематизація, не\конкретизація нового матеріалу)______________________________________________________________________

ОХВ: (не\опора на життєвий досвід учнів; не\індивідуальний підхід в наданні допомоги;не\організація учнів на оперування засвоєним змістом) _______________________

ПВДЗ: (не\включення учнів в активну діяльність; не\якість відповідей на наступному етапі) _

У. КОНТРОЛЬ І САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ.

ЗДВ: (не \перевірка повноти усвідомленості, дієвості і міцності знань, умінь і навичок; не\встановлення позитивних і негативних сторін у знаннях; не\надання рекомендації учням щодо ліквідації прогалин у знаннях у процесі самостійної роботи або за допомогою старших товаришів) ______________________________________________________________________

ОХВ: (не\постановка додаткових питань для перевірки усвідомленості та дієвості знань; не\використання нестандартних ситуацій у застосуванні знань, що перевіряються; не\опора на допомогу учнів групи через рецензування відповідей тощо)__________________________

ПВДЗ: (не\всебічність перевірки знань, умінь і навичок; не\рецензування відповідей викладачем і учнями із зазначенням позитивного та недоліків у знаннях, не\конкретність пропозицій щодо подальшого інтересу до предмета)___________________________________

УІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.

ЗДВ: (не\подача загальної характеристики роботи групи; не\показ успішності засвоєння уроку; не\виявлення недоліків, не\вказання шляхів їх подолання) ________________________

ОХВ: (не\уміння швидко схоплювати типове в успішності засвоєння і недоліках; не\уміння враховувати реальні навички, можливості)___________________________________________

ПВДЗ: (не\стислість і не\місткість аналізу з урахуванням типовості; не\визначення заходів наступної роботи з тими, хто відчуває труднощі)______________________________

УІІ. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТУКТАЖ ЩОДО ЙОГО ВИКОНАННЯ.

ЗДВ: Повідомлення домашнього завдання, інструктаж учнів про його виконання___________

ОХВ (не\уміння дати методичні поради щодо виконання домашнього завдання) ___________

ПВДЗ: ( робота з інструктування не\ в межах часу уроку; не\запис на дошці параграфів, номерів задач і завдань)

ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ УРОКУ

ВИСНОВКИ

ПРОПОЗИЦІЇ

Підпис викладача___________ Підпис відвідувача уроку________



Примітка: ЗДВ - зміст діяльності викладача

ОХВ - особистісна характеристика викладача

ПВДЗ - показники виконання дидактичного завдання
Власне, в вищому професійному училищі № 11 м. Вінниці така універсальна картка займає чільне місце в матеріалах кожної методичної комісії, Школи молодого педагога та Школи педагогічної майстерності, в планах самоосвіти педагогічних працівників тощо.

Професійними досягненнями другого етапу становлення педагога стає сформована готовність до самостійної роботи, формування індивідуального банку освоєних і застосованих методичних прийом, власне розуміння змісту та призначення роботи.

Третій етап – професійно нормований рівень, коли молодий педагог виявляє задоволеність приналежністю до професійної групи та готовий нести відповідальність за загальну педагогічну справу. Неприйняття ж загальновстановлених норм і безперервна прихильність до самоствердження призводить до того, що співробітник іде з навчального закладу без жалю для обох сторін.

У молодих педагогів, які продовжують працювати, відбувається розподіл особистісного та професійного: під час проведення уроку або при його обговоренні молоді педагоги починають самостійно виявляти прояви власних проблем, в такому випадку ініціатива для роботи над своєю професійною формою виходить від самого молодого спеціаліста. Для цього він залучає членів педагогічного колективу й інших людей з метою одержання зворотного зв'язку. Вже може виявлятися усвідомлення професійних обмежень – з ким умію та можу, а з ким не можу або не хочу працювати та чому.

Професійні й особистісні досягнення фахівця, який знаходиться на цьому етапі становлення, свідчать про професійну зрілість працівника освіти, самоздатність до виявлення в собі ознак синдрому «емоційного згоряння», що дасть можливість запобігти цьому та зберегти психологічне здоров'я.

На четвертому етапі професійного становлення педагога відбувається пошук та удосконалення індивідуальних форм та методів роботи з учнями. Молоді спеціалісти, які знаходяться на цьому рівні професійно-особистісного розвитку, спрямовані на активне ділове обговорення реальних випадків із практики, що дозволяє адекватно оцінювати дії іншого та підтримувати власну професійну форму, активізується діяльність по підтримці зв’язків із широким професійним співтовариством, педагог-початківець охоче бере участь у семінарах, конференціях, курсах підвищення кваліфікації тощо.

Професійні й особистісні досягнення педагога цього рівня розвитку визначаються стійкою гуманістичною професійною позицією. У фахівця-початківця вже сформоване узагальнене уявлення про себе як особистість та як професіонала, він чітко усвідомлює межі своєї компетентності та відповідальності, виявляє високу готовність до підвищення самоосвітнього рівня.

П'ятий етап – загальнолюдський рівень, рівень духовного служіння. На п'ятому етапі професійного розвитку молодого спеціаліста відбувається поєднання в єдину категорію «людина-педагог» особистості та професіонала, демонструється ставлення до власного життя як до роботи у плані прогнозування та проживання будь-якої конкретної ситуації.

Форми роботи з подальшого професійного розвитку педагог вибирає для себе сам. Серед близьких йому за духом професіоналів формується цінність підтримки постійних зв’язків із зовнішнім середовищем, причетність до продуктивної діяльності світового професійного співтовариства виявляється в системній самоосвітній роботі. Головним підсумком сприяння професійному росту молодого педагога є нове ставлення до професії як до свого життєвого вибору.

Таким чином, кожний етап професійного становлення характеризується своєрідним співвідношенням особистісних і професійних особливостей, що виявляються у процесі педагогічної діяльності та вимагають високої компетентності та відповідальності. На вищому етапі розвитку педагога поєднання його особистісних і професійних характеристик призводить до новоутворення – особистісної цілісності та людської унікальності.

Показником сформованості професіоналізму педагога є його готовність до постійного відновлення засобів практичної роботи, у тому числі – розвинені можливості створення нових форм і видів освітньої взаємодії з учнями та колегами. У цілому, у ході ретельного аналізу поетапного становлення особистості фахівця може відбуватись формування загальної концепції освітньої роботи навчального закладу.

Безумовно, така робота, спрямована на формування особистості Педагога, вимагає багато часу та сил, тому слід чітко визначити, які риси повинні бути притаманні вчителю ХХI століття, адже розвиток економічних відносин, інтерактивної продукції та комунікативно-локальної системи призводить до попиту на ринку праці всебічно оснащених педагогів, педагогів, котрі відповідатимуть вимогам сучасного суспільства. Саме тому молодий спеціаліст повинен мати чітке уявлення про модель успішного Педагога, яка складається з наступних якостей:



  • успішний педагог – педагог, який на високому рівні володіє предметними та психологічними знаннями, йому притаманні високопрофесійні якості: здібність допомагати учням знайти шлях до самореалізації, самопізнання; вміння налаштувати учнів на самостійність, творчість, впевненість у собі;

  • сучасний освітянин має бути комунікативним, ерудованим, володіти логічним та перспективним мисленням, проектними уміннями, адаптаційними й організаційними навичками; інноваційними знаннями;

  • успішний педагог постійно знаходиться у творчому пошуку, ні на мить не зупиняється на досягнутому, чітко визначає нові цілі, оперативно аналізує помилки та недоліки своєї праці, завжди з великим натхненням рухається разом з учнями до високих досягнень науки, щомиті робить все, аби бути цікавим своїм учням, відкриває щоразу для них скарби освітніх просторів;

  • успішний педагог має бути уважним до своїх учнів, терплячим, ввічливим, артистичним, справедливим, цілеспрямованим, оригінальним, знахідливим, вимогливим до учнів та до себе, креативним, впевненим у собі.

Ці якості складають модель успішного педагога, але для досягнення успіху ще й треба навчитись мріяти про значне та велике, бути готовим брати на себе відповідальність, вміти планувати своє майбутнє. Адже бути успішним – це просто добра звичка, тому необхідно просто змусити себе бути успішним, щоразу налаштовуватись на перемогу. Тільки успішний педагог зможе вирішити будь-які освітні та виховні задачі, внести у освітній процес нові погляди та перспективи, вивести українську націю на новий високопрофільний рівень наукового надбання та зростити професійно-значущих спеціалістів різногалузевих установ та підприємств.

Відомості про автора



ПІП

Степанківська Анжеліка Валеріївна

Посада

методист

Категорія

спеціаліст вищої категорії

Звання

викладач-методист

Місце роботи, навчання (повне найменування організації)

вище професійне училище № 11 м. Вінниці



Адреса місця роботи, навчання (з вказівкою індексу)

21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 78



Контактний телефон

0667896809

Адреса електронної пошти

anjelika_stepanskovskaja@rambler.ru

Інші відомості





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка