Чеський термін
|
Український термін
|
А
|
|
abeceda
|
алфавіт / азбука / абетка
|
abecední slovník
|
алфавітний словник
|
ablativ
|
аблатив
|
ablativní význam
|
viz odlukový význam
|
ablaut / kmenostup / střída
|
аблаут / апофонія
|
abreviace / zkracování
|
абревіація
|
abreviatura / zkratka
|
абревіатура
|
absolutiv
|
абсолютив
|
abstraktní substantivum / abstraktum
|
viz podstatné jméno abstraktní
|
adaptace
|
адаптація
|
adaptované slovo (pravopisně přizpůsobené)
|
адаптоване слово
|
adaptovaný pravopis přejatých slov
|
адаптований правопис
|
adekvátnost
|
адекватність
|
adessiv
|
адесив
|
adiční pravidlo / přidávací pravidlo
|
правило додавання
|
adjektiva možnosti
|
прикметник із значенням можливості
|
adjektiva vlastnosti
|
якісні прикметники
|
adjektivizace
|
ад'єктивація
|
adjektní číslovka
|
прикметниковий (ад'єктивний) числівник
|
adjektivní deklinace (skloňování)
|
прикметникове відмінювання
|
adjektivní jednočlenná věta
|
прикметникове односкладне речення
|
adjektivní přívlastek
|
прикметникове означення
|
adjektivní zájmeno
|
прикметниковий (ад'єктивний) займенник
|
adjektivum / přídavné jméno
|
прикметник / ад'єктив
|
adjektivum numerální
|
порядковий прикметник / (відчислівниковий прикметник)
|
adjektivum podobnostní
|
прикметники подібності
|
adjektivum přivlastňovací / posesívní adjektivum / posesivum
|
присвійний прикметник
|
adjektivum složené
|
складний прикметник
|
ajektivum účelové / přídavné jméno účelové
|
прикметник зі значенням призначення
|
adjektivum verbální / přídavné jméno slovesné
|
прикметник з ознакою дії
|
adjektivum vztahové / přídavné jméno vztahové
|
відносний прикметник
|
adjunkce / přimykání
|
прилягання
|
administrativní styl
|
адміністративний стиль
|
adnominální
|
приіменний / адномінальний
|
adnominální pád
|
приіменний / адномінальний відмінок
|
adresát / příjemce
|
адресат / реципієнт
|
adstrát
|
адстрат
|
adverbiale / příslovečné určení
|
обставина
|
adverbializace
|
адвербіалізація
|
adverbiální
|
прислівниковий / адвербіальний
|
adverbiální / příslovečná číslovka
|
прислівниковий / адвербіальний числівник
|
adverbiální / příslovečná funkce
|
функція обставини
|
adverbiální jednočlenná věta
|
прислівникове односкладне речення
|
adverbiální / příslovečné kompozitum
|
означально-прислівниковий композит
|
adverbiální / příslovečná vedlejší věta
|
обставинне (підрядне) речення
|
adverbiální / příslovečný výraz
|
прислівниковий зворот
|
adverbiální / příslovečné zájmeno
|
прислівниковий / адвербіальний займенник
|
adverbium / příslovce
|
прислівник
|
adverbium causae / příslovce příčiny
|
прислівник причини
|
adverbium loci / příslovce místa
|
прислівник місця
|
adverbium mensuare / příslovce míry
|
прислівник міри
|
adverbium modi / příslovce způsobu
|
прислівник способу дії
|
adverbium okolnostní
|
обставинний прислівник
|
adverbium pronominální / zájmenné příslovce
|
займенниковий прислівник
|
adverbium temporis / příslovce času
|
прислівник часу
|
adverbium vztahové / relační
|
реляційний прислівник
|
adverbium vztažné / relativní
|
відносний / релятивний прислівник
|
afix
|
афікс
|
afixace
|
aфіксація
|
afixální derivace
|
афіксальна деривація
|
afixoid
|
афіксоїд
|
aforismus
|
афоризм
|
afrikáta
|
viz polosykavá souhláska
|
agens / původce děje
|
діяч / суб'єкт дії
|
akání
|
aкання
|
akcent / přízvuk
|
наголос
|
akcentologie
|
акцентологія
|
akcentuace / přizvukování
|
акцентуація / наголошування
|
akronymie
|
акронімія
|
aktivum / slovesný rod činný
|
активний стан дієслова / актив
|
aktuální prézens
|
актуальний теперішній час / актуальний презенс
|
akustický
|
акустичний
|
akut
|
акут
|
akutová intonace / ražená intonace
|
акутова інтонація
|
akutová metatonie
|
акутова метатонія
|
akutový, akutovost
|
високотональний / висока тональність
|
akuzativ
|
viz čtvrtý pád
|
alfabeta
|
грецька абетка
|
alofón
|
варіант фонеми / алофон
|
alolex
|
алолексема / алолекс
|
alomorf
|
варіант морфеми / аломорф
|
alomorfismus
|
аломорфізм
|
alternace
|
альтернація / чергування звуків
|
alveodentála /alveodentální souhláska
|
альвеолярно-зубний / альвеодентальний приголосний
|
alveolára / alveolární souhláska / dásňová souhláska
|
альвеолярний приголосний
|
alveoli (lat.) / alveoly
|
viz dásně
|
alveopalatály
|
альвеоло-палатальний приголосний
|
amplifikace
|
ампліфікація / обрамлення
|
amplituda
|
амплітуда
|
anafora
|
анафора / єдинопочаток
|
anakolut / vyšinutí z větné konstrukce
|
анаколуф
|
analogická změna / analogie
|
аналогія
|
analýza
|
аналіз
|
analýza syntaktická / analýza věty
|
аналіз речення
|
anastrofa
|
анастрофа
|
andronym
|
андронім
|
anomie
|
аномія
|
antepozice
|
препозиція
|
antepréteritum / pluskvamperfektum / předminulý čas
|
давноминулий час / плюсквамперфект
|
antiteze
|
антитеза / протиставлення
|
antonymum
|
антонім
|
antropocentrismus
|
антропоцентризм
|
antropomorfizace
|
viz personifikace
|
antroponomastika
|
антропоніміка / антропономастика
|
antroponymum / osobní jméno
|
антропонім / особова власна назва
|
aorist
|
аорист
|
aorist asigmatický
|
аорист сигматичний
|
aorist sigmatický
|
аорист асигматичний
|
apelativum / obecné jméno
|
viz podstatné jméno obecné
|
apelová funkce
|
заклична функція
|
apelová / vybízecí / výzvová věta
|
спонукальне речення
|
apikála / apikální souhláska
|
апікальний приголосний
|
apokopa / odsouvání hlásky
|
апокопа / втрата кінцевого звука
|
apostrof
|
апостроф
|
apostrofa
|
апострофа / звертання
|
apozice / přístavek
|
прикладка /апозиція
|
argot
|
арго
|
argotické slovo / argotismus
|
арготизм
|
argument
|
аргумент
|
archaické zabarvení
|
архаїчне забарвлення / історичний колорит
|
archaismus / archaický prostředek
|
архаїзм / засіб мовної архаїзації
|
archaizace řeči
|
архаїзація мови
|
archetyp
|
архетип / прототип / протоформа
|
archifoném
|
архіфонема
|
archilexém
|
архілексема
|
archisémém
|
архісема
|
artikulace
|
артикуляція
|
artikulační orgány (ústrojí)
|
артикуляційні органи / органи артикуляції
|
asibilace
|
асибіляція
|
asibiláta
|
viz polosykavá souhláska
|
asimilace / spodoba
|
асиміляція / уподібнення
|
asimilace progresivní / postupná asimilace
|
прогресивна асиміляція
|
asimilace regresivní
|
регресивна асиміляція
|
asociace
|
aсоціація
|
asonance
|
aсонанс
|
aspirace / přídech
|
придих
|
aspiráta / aspirovaná souhláska
|
аспірований (придиховий) приголосний
|
asyndetický
|
асиндетичний
|
asyndeton
|
асиндетон / безсполучниковий зв'язок
|
atematické sloveso
|
атематичне дієслово / нетематичне дієслово
|
atribut
|
viz přívlastek
|
atribut kongruentní / atribut shodný
|
viz shodný přívlastek
|
atribut nekongruentní
|
viz neshodný přívlastek
|
augmentativa / augmentativní adjektiva
|
аугментативи / згрубілі прикметники
|
augmentativa / augmentativní substantiva
|
аугментативи / збільшувальні (згрубілі) іменники
|
automatický překlad
|
машинний / автоматичний переклад
|
autor /podavatel
|
автор
|
autorský plurál / pluralis modestiae
|
авторська множина
|
autorský slovník
|
словник мови письменника
|
autosémantikum / autosémantické slovo
|
viz plnovýznamové slovo
|
azbuka
|
азбука / кириличне письмо
|
B
|
|
|
|
balkanismus
|
балканізм
|
balkanistika
|
балканістика
|
baltistika
|
балтійське мовознавство / балтистика
|
barbarismus
|
варваризм
|
barva hlasu
|
viz témbr hlasu, tónu, šumu
|
barva samohlásky
|
тембр / забарвлення голосного
|
básnická metafora
|
поетична метафора
|
básnická metonymie
|
поетична метонімія
|
básnická synekdocha
|
поетична синекдоха
|
básnické slovo / poetismus
|
поетичне слово / поетизм
|
básnický prostředek
|
засіб поетичної мови / поетичний засіб / поетизм
|
bělorusismus
|
білорусизм
|
bělorusistika
|
білоруське мовознавство / білорусистика
|
běloruština
|
білоруська мова
|
bezpodmětná věta
|
viz bezsubjektová věta
|
bezprostřední složka
|
безпосередній складник
|
bezpředložkový pád / prostý pád
|
безприйменниковий відмінок
|
běžné slovo
|
загальновживане слово
|
běžně mluvený jazyk
|
жива розмовна мова / розмовно-побутова мова
|
bilabiála / bilabiální souhláska
|
viz obouretná souhláska
|
bilingvismus / dvojjazyčnost
|
двомовність / білінгвізм
|
binarita / binárnost / binární vztahy
|
бінарність
|
binární překlad
|
бінарний переклад
|
bohatství slovníku
|
багатство словника
|
bohemismus
|
богемизм / чехізм
|
bohemistika
|
чеське мовознавство / богемістика
|
boková souhláska
|
viz laterála
|
bronchi (lat.) / bronchy
|
viz průdušky
|
brusičství
|
viz purismus
|
budoucí čas / futurum
|
майбутній час
|
bulharismus
|
болгаризм
|
bulharistka
|
болгарське мовознавство / болгаристика
|
bulharština
|
болгарська мова
|
C
|
|
|
|
casus
|
viz pád
|
casus absolutus
|
viz pád absolutní
|
casus obliquus
|
viz pád nepřímý
|
casus rectus
|
viz pád přímý
|
cézura
|
viz předěl
|
cikánština
|
viz romština
|
cíl děje
|
viz patiens
|
cílová věta
|
шукане речення
|
cílový genitiv, dativ
|
родовий, давальний відмінок мети
|
cílový jazyk
|
мова - відповідник /цільова мова
|
cílový význam
|
цільове значення / значення мети
|
církevní slavismus
|
церковнослов'янізм
|
cirkumflex
|
циркумфлекс
|
cirkumflexová intonace
|
циркумфлексова інтонація
|
cirkumflexová metatonie
|
циркумфлексова метатонія
|
citátové slovo
|
цитоване слово / слово – цитата
|
citoslovce / interjekce
|
вигук
|
citoslovce náladové
|
емоційний (афективний) вигук
|
citoslovce volní
|
наказовий (волюнтативний) вигук / вигук волевиявлення
|
citoslovce zvukomalebné
|
звуконаслідувальний (ономатопоетичний) вигук
|
citoslovečná /interjekční jednočlenná věta
|
viz jednočlenná věta interjekční
|
citová částice
|
емоційна / емоційно-експресивна частка
|
citové zabarvení
|
емоційне забарвлення
|
citově zabarvené slovo
|
емоційне / емоційно-забарвлене слово
|
citovost
|
емоціональність / емоційність
|
cizí slovo
|
запозичене слово
|
cyrilice
|
кирилиця / кириличне письмо
|
Č
|
|
|
|
čárka
|
чарка / кома
|
čas / tempus
|
(граматичний) час
|
čas budoucí / futurum
|
майбутній час
|
čas minulý
|
минулий час
|
čas přítomný
|
теперішній час
|
časová spojka
|
часовий сполучник
|
časová věta
|
часове підрядне речення / (підрядне) речення часу
|
časování / konjugace
|
дієвідмінювання
|
část složeniny / člen složeniny / komponent složeniny
|
компонент / складова частина складного слова
|
částečná asimilace
|
часткова асиміляція
|
částečné homonymum
|
частковий омонім / омоформа
|
částečné synonymum
|
частковий синонім
|
částečný překlad
|
частковий переклад
|
částečný zápor
|
часткове заперечення / частковозаперечне речення
|
částice / partikule
|
частка
|
částice modální
|
модальна частка
|
částice nesamostatná
|
несамостійна частка
|
částice samostatná
|
cамостійна частка
|
částice zdůrazňovací
|
підсилювальна частка
|
čelist
|
щелепа
|
čeština
|
чеська мова
|
četnost / frekvence
|
частотність / частота
|
činitelská jména / nomen agentis
|
назви діячів
|
činná konstrukce
|
активна конструкція
|
činnostní / akční sloveso
|
viz akční sloveso
|
činný rod
|
viz aktivum
|
číselné adjektivum
|
порядковий прикметник / ( відчислівниковий прикметник)
|
číselné / numerální adverbium
|
числовий прислівник
|
číselné substantivum
|
viz numerální substantivum
|
číselné zájmeno
|
viz zájmeno numerální
|
číslovka / numerace
|
числівниковий займенник
|
číslovka druhová
|
viz druhová číslovka
|
číslovka násobná
|
viz násobná číslovka
|
číslovka neurčitá
|
viz neurčitá číslovka
|
číslovka podílná
|
viz podílná číslovka
|
číslovka řadová
|
viz řadová číslovka
|
číslovka určitá
|
viz určitá číslovka
|
číslovka základní
|
viz základní číslovka
|
číslovková deklinace / číslovkové skloňování
|
числівникове відмінювання
|
číslovkový výraz
|
складений числівник
|
článkování
|
артикуляція
|
člen složeniny
|
viz část složeniny
|
člen syntagmatu
|
член словосполучення
|
členění na větné úseky (mluvní takty) / frázování
|
членування речення на такти / інтонаційне членування
|
členský zápor
|
причленне заперечення
|
čtenář
|
читач
|
čtení
|
читання
|
čtvrtý pád / akuzativ
|
знахідний відмінок / акузатив
|
D
|
|
dásně / alveolae
|
альвеоли / ясна
|
dásňová souhláska
|
viz alveolára
|
dativ
|
viz třetí pád
|
dativ etický / dativ sdílnosti
|
давальний етичний (неповнозначний) відмінок
|
dativ prospěchový / dativus commodi
|
давальний відмінок вигоди
|
dativ přívlastkový
|
означальний давальний вімінок
|
dativ sdílnosti
|
давальний етичний (неповнозначний) відмінок
|
dativus absolutus / absolutní dativ
|
давальний самостійний
|
dativus incommodi
|
давальний відмінок невигоди
|
dativus respectus / dativ zřetelový
|
давальний відмінок обмеження
|
dativus separativus / odlukový dativ
|
давальний відмінок відокремлення
|
deadjektivum / deadjektivale
|
відприкметникове слово / деад'єктив
|
deadverbiale
|
відприслівникове слово / деадвербіале
|
definiční výklad
|
визначення / дефініція
|
děj
|
дія / процес
|
dějiny jazyka
|
історія мови
|
dějové jméno / nomen actionis
|
назви дій
|
dějový popis
|
опис дії
|
deklinace
|
viz skloňování
|
deklinační typ
|
відміна
|
delabializace
|
делабіалізація
|
délka
|
довгота
|
deminutivum 1 / deminutivní adjektiva / zdrobnělá adjektiva
|
демінутивні (здрібнілі) прикметники
|
deminutivum 2 / deminutivní substantiva /
zdrobnělá substantiva
|
демінутиви / зменшувальні (здрібнілі) іменники
|
demonstrativum / demonstrativní adverbium
|
вказівний прислівник
|
demonstrativum / demonstrativní zájmeno
|
вказівний займенник
|
denazalizace
|
деназалізація
|
denominace
|
називання
|
denominativum
|
деномінатив / відіменне слово
|
dentála / dentální souhláska / zubnice / zubní souhláska
|
зубний (дентальний) приголосний
|
depalatalizace
|
депалаталізація
|
depalatalizovaná souhláska
|
депалаталізований (стверділий) приголосний
|
depreciativní slovo / depreciativum
|
зневажливе слово / депреціатив
|
derivace
|
viz odvozování slov
|
derivát / derivované slovo
|
viz odvozené slovo
|
deskriptivní lingvistika / deskriptivní mluvnice
|
viz lingvistika deskriptivní
|
deskriptivní metoda
|
описовий (дескриптивний) метод
|
desubstantivum / desubstantivale
|
десубстантив / відіменникове слово
|
detenze / rekurze / zrušení
|
рекурсія / відступ
|
determinace / určování / determinační vztah
|
детермінативне відношення / детермінація
|
dětská řeč
|
дитяча мова
|
dětské slovo
|
дитяче слово
|
deverbativum
|
віддієслівне слово / девербатив
|
diachronní mluvnice / diachronní gramatika
|
viz lingvistika diachronní
|
diachronie
|
діахронія
|
diakritické / rozlišovací znaménko
|
діакритичний знак
|
diakritický pravopis
|
графіка із застосуванням діакритичних знаків / діакритичний правопис
|
diakritika
|
пунктуація
|
dialekt
|
viz nářečí
|
dialektismus
|
діалектизм / діалектне слово
|
dialektografie
|
діалектографія
|
dialektologie
|
діалектологія
|
dialog
|
діалог
|
diferenciace
|
диференціація
|
diferenční slovník
|
диференційний словник
|
diftong
|
дифтонг, viz dvojhláska
|
diftongoid
|
несправжній дифтонг
|
diglosie
|
диглосія
|
disimilace / rozlišování
|
дисиміляція / розподібнення
|
disimilace na dálku / distantní disimilace
|
дистантна дисиміляція / дисиміляція на відстані
|
disfemismus
|
дисфемізм
|
diglosie
|
диглосі́я
|
dysgrafie
|
дисгра́фія
|
distinkce
|
відмінність
|
distinktivní funkce
|
дистинктивна функція
|
distinktivní rys (vlastnost)
|
viz rozlišující příznak
|
distribuce / rozdělení / rozložení
|
дистрибуція / розподіл
|
divis
|
viz spojovník
|
dlouhá hláska
|
довгий звук
|
dlouhá samohláska
|
довгий голосний
|
dlouhý klesavý přízvuk
|
довгий спадний наголос
|
dlouhý stoupavý přízvuk
|
довгий висхідний наголос
|
dloužení hlásky
|
подовження звука
|
dodatečné / aditivní připojení
|
приєднання
|
dodatečné připojený větný člen
|
приєднаний член речення
|
dokonavost / perfektivnost
|
доконаність / перфективність
|
dokumentace
|
документація
|
dolní čelist / mandibula
|
нижня щелепа
|
dolní ret
|
нижня губа
|
domácká substantiva / hypokoristikon
|
пестливі (гіпокористичні) іменники
|
domácké jméno
|
viz hypokoristikon
|
doplňovací otázka
|
часткове / з'ясовуюче питання
|
doplňovací (určovací) věta
|
приєднальне підрядне речення
|
dorozumívací (komunikativní) funkce
|
комунікативна функція
|
dorzála / dorzální souhláska
|
дорсальний приголосний
|
doslovný překlad
|
калькування
|
dramatika
|
драма
|
druhy slov
|
viz slovní druh
|
druh slovesného děje
|
спосіб дієслівної дії
|
druhá osoba
|
друга особа
|
druhotný význam slova / varianta
|
варіант
|
druhová číslovka / numerale speciale
|
видовий числівник
|
druhý pád / genitiv
|
родовий відмінок / генетив
|
druhý stupeň / komparativ
|
вищий (перший) ступінь
|
duál / dvojné číslo
|
двоїна
|
dubleta
|
viz dvojtvar
|
durativum / durativní sloveso / trvací sloveso
|
дієслово тривалої дії / дуративне дієслово
|
důraz
|
логічний наголос
|
důsledková (konkluzívní) spojka
|
наслідковий сполучник
|
důvodová (příčinná, kauzální) spojka hypotaktická
|
причинний /причиновий (гіпотактичний) сполучник
|
důvodová (příčinná, kauzální) spojka parataktická
|
причиновий (паратактичний) сполучник
|
důvodová věta / kauzální věta / příčinná věta
|
підрядне речення причини / причинове підрядне речення
|
dvojčlenná věta
|
двоскладне речення
|
dvojčlenná věta nominální (jmenná)
|
viz nominální dvojčlenná věta
|
dvojčlenná věta verbální (slovesná)
|
viz slovesná dvojčlenná věta
|
dvojhláska / diftong
|
дифтонг
|
dvojjazyčnost
|
viz bilingvismus
|
dvojné číslo
|
viz duál
|
dvojslabičné (dvouslabičné) slovo
|
двоскладове слово
|
dvojtečka
|
двокрапка
|
dvojtvar / dubleta / varianta normy
|
дублетна / парелельна форма
|
dvojznačný
|
двозначний
|
dvoustupňová teorie
|
двоступенева теорія
|
dýchací orgány (ústrojí)
|
дихальні органи / дихальний апарат
|
dýchání / respirace
|
дихання
|
dynamika
|
динаміка
|
