Старокостянтинівська гімназія Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області



Сторінка3/5
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.4 Mb.
1   2   3   4   5
ТЕМА: Національний і технічний склад населення.
МЕТА:

  1. сформувати уявлення про національний склад населення України, особливості його формування;

  2. розвивати вміння і навички систематизувати вивчений матеріал у вигляді схеми;

  3. виховувати повагу до всіх націй і народів, що населяють Україну.


ОБЛАДНАННЯ: карта національного складу населення, атласи,
ТИП УРОКУ: урок формування знань, умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Бесіда:

  1. Які заходи на державному рівні ви б запропонували для збільшення народжуваності в Україні?

  2. Чому одним з важливих чинників, що впливають на народжуваність, є національні традиції народу?

  3. Чому в західній частині України етнічні області більш різноманітні?


III. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя.
Національний склад населення – це поділ населення за національною або етнічною ознакою.

Національний склад населення характеризується великою розмаїттю. На території нашої країни мешкають представники близько 110 народностей і націй.

Основну частину населення складають українці і росіяни, частка інших народів невелика. Національний склад більш різноманітний поблизу кордонів України.

Українці переважають у всіх областях, крім АР Крим (тут частка росіян – 67%). Частка українців перевищує середній показник в областях, де переважають сільські мешканці (тут вона складає близько 90%). У середині 1980-х рр. Почалося повернення в Україну кримських татар, що збільшило їхню кількість більш ніж у 7 разів.


У наслідок міграційних потоків в Україні за останні десятиліття збільшилася кількість азербайджанців, узбеків, казахів, вірменів, грузинів, корейців, в’єтнамців тощо. Ці й інші народи, що населяють Україну, складають національні меншості нашої держави.




IV. Закріплення знань і умінь.
Самостійна робота.
Виконання практичної роботи № 4: побудова стовпчастої та кругової діаграми національного складу населення.
МЕТА РОБОТИ:

  • навчити будувати стовпчасті та кругові діаграми національного складу населення за наведеними даними;

  • закріпити знання про структуру національного складу населення України.




  1. Проаналізуйте таблицю «Національний склад населення України» (Заставний підр., стор. 218-220, додаток 9)

  2. Побудуйте стовпчасту діаграму «Національний склад населення України», використовуючи дані 1989 р. (у тис. осіб)

  3. Побудуйте кругову діаграму «Національний склад населення України», використовуючи дані 1989 р. (у %).

  4. Зробіть висновок про зміни національного складу населення України у 1970 року. Як змінювалася частка українців, росіян, євреїв? Чому зменшується частка поляків, угорців, греків.?


V. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя.

На уроці ми переконалися, що Україна належить до багатонаціональних держав, що історія розвитку і заселення країни відбилося на національному складі населення нашої країни.

Ми навчилися систематизувати вивчений матеріал і на його основі будувати різні види діаграм.
VI. Домашнє завдання:


  1. Прочитати конспект уроку.

  2. Індивідуальні випереджальні завдання: підготувати повідомлення про українську діаспору в США, Канаді.

  3. Опрацювати текст підручника, § 11.



Урок 6.
ТЕМА: Формування української нації. Українська діаспора.
МЕТА:

  1. сформувати уявлення про історію становлення української діаспори; показати особливості східної та західної діаспори;

  2. розвивати критичне мислення й уміння логічно викладати свої думки.


ОБЛАДНАННЯ: політична карта світу, з позначенням (у вигляді кольорових трикутників) розселення Українців. Державні символи України – герб та прапор.
ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.
ДЕВІЗ:

Ми є. Були. І будем Ми!

И Вітчизна наша з нами!

(Іван Багряний).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Бесіда:


  1. Як змінюється національний склад населення України?

  2. У які держави світу переважно емігрують наші співвітчизники?

  3. Із яких держав іммігрують до України?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя:

Походження етнічних груп у складі народності чи нації відбувається по-різному. Сучасні локальні особливості побуту, господарства і культурного розвитку етносу формування залежно від природних умов, культурно-побутових зв'язків з Іншими етносами.

Україна належить до багатонаціональних держав, де значно переважає нація українців.

Корінним населенням на всій території України є українці - друга за кількістю слов'янська нація. Українці належать до східних слов'ян.


Згідно «Повісті минулих літ» літописця Нестора, перші слов'яни з'явилися в середній течії річки Дунай. Тому версію підтримує і польська легенда про трьох братів Леха, Руса і Чека і їхнього батька Слави (звідси і загальна назва – слов'яни).

У наш час більшість учених вважають, що прабатьківщиною слов'ян є Північне Прикарпаття (Галичина та Південна Польща). Саме звідси у VI-VII ст.н.е. слов'яни розселилися на півдні, заході, сході.

Основу української нації склали східнослов'янські племена полян, сіверян, древлян, білих хорватів і волинян. їх консолідація у народність – формування спільної мови та самосвідомості, самобутньої культури та економіки – відбулася у ХІV-ХV ст. До складу етносу увійшли також значні групи сарматів, печенігів, половців.

Назва «Україна» застосувалась у Київській Русі з ХІІ-ХІІЇ ст. І на початку XVIII ст. Розповсюдилася на всі землі, де сформувалася українська нація. Процес формування української нації завершився у XIX ст. Після відміни кріпацтва.


Бесіда.

1. Які основні особливості побуту українського народу?

2. Як відбувалося об'єднання земель України?
Розповідь учителя:

В українській нації надзвичайно розвинуте відчуття свого територіального ядра – річки Дніпро, міста Києва. Самобутню національну духовну культуру символізують червона калина, барвінок, зелений дуб, ці символи прослідковується в малюнках вишивок, різьблення, кераміки тощо.

Велика кількість українців проживає за межами своєї країни, етнічної території, вони складають українську діаспору. Діаспора – розселення значної частини етносу за межами країни чи етнічної території.

Причина виникнення діаспори – міграції населення. Українську діаспору можна розділити на східну та західну. Давайте згадаємо причини переселення українців. (Під час розповіді вчитель складає на дошці схему, а учні – в зошитах).


Повідомлення учнів, що отримали випереджальне завдання.
IV. Закріплення.

  1. До якого періоду відносяться формування української нації?

  2. Чому етнічний і національний склад населення різноманітний?

  3. Назвіть причини формування української діаспори?

  4. У чому полягає відмінність між східною і західною діаспорами?




V. Підсумок уроку.

Українська нація увібрала в себе риси багатьох націй і народностей, що мешкали поблизу земель українців. Тому на території нашої держави населення шанує традиції всіх народів, що брали участь у формуванні української нації.



VI. Домашнє завдання.

  1. Прочитати конспект уроку.

  2. Опрацювати текст підручника §12, §13,


Урок 7.
ТЕМА: Розміщення населення України. Урбанізація.
МЕТА:

  1. ввести поняття "урбанізація";

  2. показати особливості темпів і рівня урбанізації на території України;

  3. розвивати вміння і навички аналізу тематичних карт;

  4. виховувати в учнів розуміння їхньої причетності до процесів, що відбуваються у державі.


ОБЛАДНАННЯ: карта населення, адміністративно-територіальний поділ України, роздавальний матеріал – таблиця «Населення України».
ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Бесіда.

  1. Який показник характеризує особливості розселення тієї чи іншої території?

  2. Якими, на ваш погляд, є основні чинники, що впливають на розміщення населення?

  3. Який зв'язок існує між розміщенням населення і міграціями?


III. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Різноманітність природно-кліматичних умов, історії заселення і освоєння території України спричинили нерівномірне розміщення населення України.


Густота населення – кількість населення на одиницю площі (осіб/км2). Середня густота населення території зростає пропорційно росту кількості населення.
Розглянемо особливості розміщення населення в нашій країні та їх причини.
Самостійна робота.

Проаналізуйте карту населення України і дайте відповіді на такі запитання:



  1. Що позначає колір на карті?

  2. У якій частині карти України переважає більш інтенсивне фарбування? Чому?

  3. Що позначено на карті пунсонами?

  4. У якій частині України більша скупченість пунсонів? Чому?

  5. Назвіть найбільші міста в Україні?

  6. У яких областях більша частка міського населення, а у яких - сільського? (У результаті аналізу карти учні роблять висновок про розміщення населення, який записують до зошита).



Найбільша густота спостерігається в індустріально-розвинутих районах Донбасу і Наддніпрянщини, найменша – у Чернігівській області. У західних областях вища густота сільського населення. Середня густота населення України складає 80 осіб/км2.


(Далі учитель пояснює про систему розселення, урбанізацію. В цей час діти в зошитах, а вчитель на дошці, складають опорно-інформаційну схему).
Найбільші агломерації стають центрами економічних проблем, тому, що в них спостерігається високий рівень концентрації виробництва. Тому населення прагне перебратись до кримської зони, де умови існування безпечніші.
IV. Закріплення.
1. Які розходження є в темпах урбанізації різних частин України? Назвіть причини цих розходжень.
V. Підсумок уроку.
Бесіда.

  1. Що називається містом, агломерацією, урбанізацією?

  2. Які функції можуть виконувати міста?

Ми з'ясували, що в Україні високий рівень урбанізації, особливо в східних районах. Висока густота населення України обумовлена природними умовами й історичними чинниками заселення.


VI. Домашнє завдання:

  1. Опрацювати текст підручника.

  2. Підр., §10 (до ст. 44), вивчити.


Урок 8.
ТЕМА: Сільське населення. Типи сільських населень.
МЕТА:

  1. Сформувати уявлення про сільські населені пункти;

  2. Показати особливості сільського розселення в Україні;

  3. Виховувати повагу до мешканців сільських населених пунктів, їхньої нелегкої праці.


ОБЛАДНАННЯ: карта населення, карта адміністративно-територіального поділу України, статистичний матеріал.
ТИП УРОКУ: урок формування нових знань, вмінь, навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Бесіда.

  1. Якою є середня густота населення України?

  2. Де вища народжуваність: у містах чи сільській місцевості? Чому?

  3. Чи впливають особливості розселення на рівень і темпи урбанізації? Чому?

  4. Які міські населені пункти поширені в Україні?


III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Розселення населення країни значною мірою визначається розвитком І розміщенням господарства. Залежно від зайнятості населення в тій чи іншій сфері господарської діяльності виділяють міські та сільські населені пункти. Розглянемо особливості сільських населених пунктів.


IV. Вивчення нового матеріалу.

Сільське населення – населений пункт, що сформувався в основному на базі сільськогосподарського виробництва і має незначну кількість населення, де переважають невеликі житлові будівлі з присадибними ділянками. Зараз в Україні близько ЗО тис. сільських поселень. Кількість сільського населення в Україні постійно скорочується, насамперед це викликано несприятливою демографічною ситуацією, а також міграцією із села до міста.
Колективна робота.

Проаналізуйте додаток № 4 підручника (стор. 212) Ф.Д.Заставного і дайте відповіді на питання:



  1. У яких областях частка сільського населення найбільша?

  2. У яких областях - низька?

  3. Чому в західних областях України частка сільського населення вища, ніж у східних?

Розповідь учителя: складання опорної інформаційної схеми:



IV. Закріплення.

Самостійна робота.

Складіть порівняльну характеристику двох областей України й оформіть її у вигляді таблиці. (Наприклад Донецька і Чернігівська; Луганська і Закарпатська).




Ознаки

Область

Область

1. Площа







2. Кількість населення







3. Кількість мешканців







4. Кількість сільських мешканців







5. Рівень урбанізації







6. Прирісні населення,







7. Кількість міських населених пунктів.







8. Кількість міських населених пунктів.







9. Густота населення.







10. Густота сільського населення.








(Учні використовують вивчений матеріал, а також карти атласу, довідковий матеріал у підручнику, після чого обговорюють і роблять висновки разом із учителем).
V. Підсумок уроку.

Діти, ви навчилися аналізувати демографічну ситуацію в областях з різними рівнями урбанізації на основі знань про вікову структуру населення і його розміщення на території, а також пояснювати причини скорочення кількості населення в сільській місцевості й у цілому по країні.


VI. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати конспект уроку.

  2. Опрацювати текст підручника §10, ст. 44-46 (відповісти на питання стор. 46)


Урок 9.
ТЕМА: Трудові ресурси і зайнятість населення.
МЕТА:

  1. сформувати уявлення про особливості трудових ресурсів України; ввести поняття "трудові ресурси", "економічно активне населення", "безробіття", "зайнятість";

  2. навчити формулювати проблеми зайнятості населення України;

  3. виховувати почуття громадянської відповідальності.


ОБЛАДНАННЯ: карта адміністративно-територіального поділу України, атласи.
ТИП УРОКУ: урок формування знань, умінь, навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Відповісти на питання:

  1. Що називається статево віковою структурою населення країни?

  2. Які чинники впливають на особливості статево вікової структури населення України?

  3. Які шляхи подолання демографічної кризи в Україні?

  4. Чому державі необхідно контролювати демографічну ситуацію?

  5. Як демографічні процеси впливають на кількість працездатного населення?

  6. Чи легко знайти (або змінити) місце роботи після закінчення вузу чи звільнення за скороченням штатів?


III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
Чи можна вважати працю обов'язком? Яке значення мають трудові ресурси для розвитку країни? Що значить поняття "економічно активне населення"? На ці та інші питання ми відповімо сьогодні на уроці.
IV. Вивчення нового матеріалу.

У будь-якій країні частина населення, що зайнята господарською діяльністю, є виробником благ, а все населення світу – споживачем цих благ. Тому існує порочна залежність між тим, які блага і ким виробляються, і задоволенням потреб населення країни.


Трудові ресурси – частина населення країни, що має необхідний для трудової діяльності професійний і освітній рівень і відповідні фізичний розвиток і стан здоров'я.
До трудових ресурсів належить населення у працездатному віці: чоловіки від 16 до 59 років і жінки від 16 до 54 років (крім інвалідів і пенсіонерів, що одержують пенсії на пільгових умовах).
«Економічно активне населення» – частина населення, яка виявляє трудову активність, прагне працювати, бере участь у праці. До цієї групи входять, крім людей працездатного віку, особи у віці до 16 років і працюючі пенсіонери, але не входять домогосподарки, безробітні, що не шукають собі роботу.
Таким чином, зайнятість населення – це міра замученості людей до трудової діяльності, ступінь задоволення їхніх потреб у праці та забезпечення робочими місцями.
Отже безробітними є ті, хто може і хоче працювати, активно займається пошуками роботи, але не може влаштуватись через відсутність робочих місць чи недостатню професійну підготовку. Офіційний рівень безробіття в країні становить 4%.
З чим пов'язаний високий рівень безробіття в Україні?
В умовах переходу до ринкової економіки потрібен механізм раціонального використання трудових ресурсів, зменшення частки безробітних, подолання тенденції «старіння» трудових ресурсів.
Розглянемо особливості кожної з названих проблем.
(Під час розповіді учні заповняють таблицю «Шляхи подолання потреб зайнятості населення в Україні» в зошитах).



Основні проблеми

Шляхи подолання

Використання трудових ресурсів.

1. Зміна структури зайнятості: збільшувати частку зайнятих у сфері послуг і промисловості; виховувати рівень освіти і професійну підготовку; збільшувати частку зайнятих жінок (легка і харчова промисловість тощо).

2. В аграрно-індустріальних областях збільшувати частку зайнятих у сфері послуг.

3. У промислових районах розвивати галузі для збільшення зайнятості жінок.


Подолання безробіття.

1. Збільшення робочих місць шляхом розвитку дрібного і середнього бізнесу.

2. Розвиток галузей сфери обслуговування.

3. Розвиток індивідуальних господарств.


Зміна несприятливої структури трудових ресурсів.

1. Демографічна політика, спрямована на підвищення народжуваності.

2. Поліпшення медичного обслуговування.

3. Подолання еміграційних потоків.

4. Перенавчати людей.

5. Розвиток служби, що допомагає безробітним шукати роботу.



V. Підсумок уроку.

Бесіда.

  1. Що таке трудові ресурси?

  2. Хто такі безробітні?

  3. Що таке зайнятість населення?

Україна має величезні трудові ресурси, при цьому зайнятість працездатного населення недостатня. Трудові ресурси нашої країни має високий рівень професіоналізму і кваліфікації.



Безробіття – соціальне явище, що охопило економіку країни і пов'язане з формуванням ринкових відносин, а точніше, ринку трудових ресурсів (ринку праці).
VI. Домашнє завдання.

  1. Повторити матеріал по темі «Населення країни».

  2. Підготовитися до тематичного оцінювання.

  3. Прочитати §9, відповісти на запитання, стор. 41.


Урок 10.
ТЕМА: Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів за темою: «Населення України».
МЕТА:

  1. Перевірити рівень засвоєння учнями знань і практичних умінь;

  2. Удосконалювати практичні навички роботи з картами й уміння систематизувати й аналізувати вивчений матеріал.

  3. Сформувати навички самоконтролю знань.


ОБЛАДНАННЯ: атлас.
ТИП УРОКУ: урок контролю і оцінювання знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
II. Контроль і оцінювання навчальних досягнень.
Варіант 1.

І рівень

  1. Різниця між числом народжених і числом померлих за певний період називається …

  2. Країна з найчисленнішою українською діаспорою?

  3. В Україні переважає населення?

ІІ рівень

  1. Дайте визначення поняття Урбанізація – це

  2. За допомогою карти атласу «Етнічний склад населення» позначити (за допомогою умовних знаків) етнічний склад населення Хмельницької області, укажіть сім'ю, групу, національність.

  3. Які основні фактори впливають на кількість населення в Україні?

ІІІ рівень

1. Заповніть схему:

2. Назвіть область України з найбільшою середньою густотою населення та основні фактори, що обумовили такий показник.

ІV рівень

  1. Поясніть значення терміну «депопуляція» на прикладі України. Схарактеризуйте фактори, що впливають на даний процес.

  2. Розкрийте залежність між природним приростом населення та трудовими ресурсами в Україні.


Варіант 2.

І рівень

  1. Виїзд громадян зі своєї країни до іншої на постійне проживання називається ..

  1. Приклад міської агломерації – …

  2. За останні десять років кількість сільських мешканців в Україні …


ІІ рівень

  1. Дайте визначення поняття: економічно активне населення – це …

  2. Використавши карту атласу «Етнічний склад населення», позначте (за допомогою умовних знаків) на контурній карті етнічний склад населення Луганської обл., укажіть сім'ю, групу, національність.

  3. Перерахуйте головні причини зменшення природного приросту населення:


ІІІ рівень

1. Заповніть схему класифікації міст.

2. Назвіть області України з найбільшою густотою населення та основні фактори, що зумовили цей показник.
ІV рівень

  1. Поясніть значення поняття "старіння нації" та наслідки цього процесу для економіки України.

  2. Розкрийте залежність між природним приростом та віковою структурою населення України.






Демографічні проблеми є Україні.
МЕТА: перевірити знання учнів з теми «Населення України», виробити в них уміння виступати перед аудиторією, вчити їх уважно слухати своїх товаришів, формувати власний стиль мислення.
ОБЛАДНАННЯ: адміністративно-територіальний поділ України – карта; атласи «Населення України»; діаграми, графіки: «Тривалість життя в Україні», «Тривалість життя людей різних століть», «Динаміка кількості населення».
ТИП УРОКУ: ділова гра.
Вступне слово вчителя.

Основа кожної держави – це населення, люди, які є громадянами, носіями державного суверенітету. Нормальний розвиток держави неможливий без виробничої і духовної культури її громадян. А ці важливі чинники залежать від демографічної ситуації в країні.


Яка ж вона в Україні? З'ясуємо це на нашому уроці – уроці прес-конференції.
Дозвольте представити спеціалістів, які відповідатимуть на запитання:

  • спеціаліст з питання демографії;

  • спеціаліст з міграційних питань;

  • спеціаліст з питань екології;

  • лікар;

  • економіст;

  • статистик.


Хід прес-конференції
Почнемо з «репортажу» із зали засідань Верховної Ради України. Репортаж ведуть «спеціальні кореспонденти».
Порядок денний: «Демографічна ситуація в Україні», травень 2003 р.
Державний секретар Міністерства охорони здоров'я. Зниження народжуваності спричинене соціальними умовами. Показники смертності немовлят та матерів високі. Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку. Відсутня тенденція до зниження рівня дитячої захворюваності.
Голова державного комітету у справах сім'ї та молоді. Лише 42% сімей мають дітей віком до 18 років. Неповних сімей майже 2 млн., у них виховується до 1,5 млн. дітей.
Голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Аналітики вважають, що до 2026 року кількість населення може зменшитися ще на 5-8 млн. до 43,3 млн. чи навіть 40,3 млн. Сьогодні 40 млн. громадян перебувають за межами бідності, а 7,9 млн. – злидарюють.
Голова підкомітету з питань охорони здоров'я. Декарт сказав: «Не треба багато законів, треба владу, яка їх виконує».
Член Комітету Верховної Ради у закордонних справах. М.С.Грушевський сказав: «Біда України в тім, що нею правлять ті, кому вона непотрібна».
Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції. За даними соціологічного дослідження Центру О.Разумкова, 66,7% молоді не бачить своєї соціальної перспективи в Україні, а серед людей середнього віку 78%.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Україна відстала від економічно розвинених країн за тривалістю життя на 10-15 років – це 108 місце у світі. Знизилась народжуваність (1,1 дитини), зростає бездітність – частка дітородного віку, які не мають дітей, становить 20%. Більш як 5 млн. громадян України працюють в інших країнах, де за 2 останні роки загинуло майже 25 тис. осіб.

А що нам повідомляє Інтернет?



Група Інтернет-зв'язку:

    • населення України становило б 100 млн. осіб, якби на долю її народу не випало стільки трагічних сторінок;

    • рівень безробіття в Україні (12%) – найвищий у Європі;

    • 50% молодих сімей розпадається у перші 5 років подружнього життя;

    • ВВП України у 30 разів менший від середньоєвропейського, у 3 рази менший від світового;

    • Темпи зменшення кількості населення в Україні найвищі у світі, тому українців слід занести до Червоної книги як народ, котрий зникає.

Вчитель.

Як бачимо з цих повідомлень дуже складна демографічна ситуація в нашій країні. Послухаємо наших експертів. Але перші будуть запитання від кореспондентів.


Кореспондент газети «Голос України» (запитання до спеціаліста з питань демографії): Чи не щодня ми чуємо про депопуляцію старіння Української нації, високу смертність українців. Читачів нашої газети цікавить запитання: чи не загрожує українському народу вимирання?
Спеціаліст з питань демографії. Так, сьогодні існує така проблема, як виживання української нації, що пов'язана насамперед з двома негативними демографічними процесами – старіння і депопуляцією населення...

Кореспондент газети «Зелений світ» (запитання до спеціаліста з питань екології): Відомо, що жодна катастрофа XX століття не мала таких тяжких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Внаслідок катастрофи через хвороби, спричинені нею, вже загинуло понад 50 тис, осіб. Що нас чекає в майбутньому?

Спеціаліст з питань екології. Вплив Чорнобильської катастрофи на здоров'я людей великий і буде проблемою не лише для нас, а й для прийдешніх поколінь...
Кореспондент журналу «Всесвіт». Читачів нашого журналу цікавить таке запитання: який вплив мають міграційні процеси на зміну кількості населення України.

Спеціаліст з питань міграційних процесів. Кількість населення, як відомо, формується і за рахунок механічного (міграційного) приросту...

Кореспондент газети «Економіка України» (запитання до економіста): Як впливає добробут населення на формування демографічної ситуації в Україні?

Економіст. Стан економіки соціально-побутових умов життя в Україні залишається незадовільним...

Кореспондент журналу «Здоров'я» (запитання до лікаря): Здоров'я – основа життя і довголіття людини. Читачів журналу цікавить характеристики стану здоров'я українців.

Лікар. Гострою є проблема здоров'я українців...

Кореспондент газети «Україна в цифрах» (запитання до статистики): Нещодавно завершився перший перепис населення України. Якими новими даними ви володієте?

Статистик. На жаль, дані невтішні – населення України продовжує зменшуватися...
Вчитель.

Отже, в Україні склалась кризова демографічна ситуація. Чи можна розв'язати цю проблему?



Відповідь: з аналогічної кризової ситуації виходили у свій час Франція, Угорщина та деякі інші країни Західної Європи.
Висновок: людина, як біологічна істота за сприятливих умов може жити понад 100 років.
Група інтернет-зв'язку отримала малюнок:

"Тривалість життя людей різних століть"

Якщо економічна ситуація поліпшуватиметься і владні структури спрямовуватимуть зусилля на покращення життя широких верств населення, подолання бідності, оздоровлення


навколишнього середовища, розвиток системи охорони здоров'я, тривалість життя в Україні буде зростати (збільшуватись). Принаймні можна розраховувати на зростання середньої тривалості життя чоловіків до 73 років, жінок – до 79 років.

Аналіз діаграми «Тривалість життя в Україні»

Тривалість життя в нашій країні зменшується і є нижчою



Загальний висновок: О.Довженко писав так (1945 р.). «За 20 з чимось довоєнних років в ній (Україні) не прибавилось населення, хоча стояла майже на першому місці в Європі по населенню. Зараз вона тяжко, коли не смертельно поранена. Таких утрат, замовчаних через жахливу свою правду, не знав і не знає жодний народ світу. Мій час – край загибелі мого народу, дике поле Європи».
Прошу висловити своє ставлення до цих думок.

(згодний, не згодний; більше згодний, ніж не згодний; більше не згодний, ніж згодний).


Хочеться вірити, що українці будуть жити і будувати свою державу.

Ми є. Були. І будем ми!

Й вітчизна наша з нами.

(І.Багряний)

Мій друже, шануй Батьківщину,

Вона, як життя є одна!

Люби свою рідну Україну –

Багата чи бідна вона...
Притулок, багатство, родину

Де небудь здобудем собі.

Ніде не знайдеш України –

Я знаю – повірте мені.


Заключна частина. Я дуже вдячна «експертам-спеціалістам», які розкривали демографічні проблеми в Україні; вдячна кореспондентам, журналістам, що так плідно попрацювали.
Домашнє завдання:

  • Кореспондентам – написати статтю в свою газету (журнал) про проведену конференцію;

  • Експертам – оформити свої виступи.





Глобальні проблеми сучасності.
МЕТА:

1). Систематизувати знання учнів про розміри антропогенної дії на природне середовище, про виникнення глобальних проблем;

2). Формувати науково-матеріалістичний світогляд учнів, доводячи, що антропогенний вплив став важливим фактором зміни оточуючого середовища;

3). Розвивати мислення учнів, вміння виділяти головне, Істотне в змісті, узагальнювати численні факти.
ТИП УРОКУ: урок-прес конференція.
ЗМІСТ КОНФЕРЕНЦІЇ:

  1. Виникнення глобальних проблем.

  2. Характеристика проблем.

а) Міжнародні соціальні проблеми:

  • проблема війни і миру;

  • проблема забезпечення поступального і пропорційного розвитку світового господарства;

  • подолання країн, що розвиваються;

  • глобальна злочинність;

  • проблема регіональних конфліктів;

  • міжнаціональні проблеми.

б) Екологічні проблеми:

♦ зміна складу атмосфери;

♦ посилення «парникового ефекту»;

♦ потепління клімату;

♦ забруднення навколо наземного космосу;

♦ знищення лісів;

♦ спустирювання;

♦ дефіцит прісної води;

♦ руйнування озонового шару;

♦ забруднення Світового океану.





в) Проблеми якості життя людини і її життєдіяльності:

♦ демографічна проблема;

♦ продовольча;

♦ енергетична;

♦ мінерально-сировинна;

♦ проблема освоєння ресурсу Світового океану;

♦ проблема освоєння космосу;

♦ проблема ліквідації небезпечних захворювань.


ЗАПИТАННЯ ПЕРЕД УЧНЯМИ.

1. Що таке глобальні проблеми людства?

2. Які проблеми поставлені в ранг глобальних?

3. Які причини їх виникнення?

4. Які наслідки чекають людство у році запізнілого вирішення даних проблем?

5. Які шляхи вирішення цих проблем?


ХІД КОНФЕРЕНЦІЇ:
Ескіз до портрета епохи.

Секс-бомба. Приміряє атомні сережки,

На скронях віночок колючого дроту.

Крок – рок. Починала з фокстроту.

Літає в космос. Усміхається в телекамери.

Грає блискавичні пасажі на клавішах

електронної апаратури.

На маскараді ідей – Хто ви, маско?

Тулить до обличчя респіратор

Плаче кислотними дощами.


І. Вступне слово вчителя:

Вже на початку нашого століття перед людством постали проблеми,

що набувають життєвого значення для долі людської цивілізації в цілому і називаються глобальними. Глобальні проблеми мають спільну об'єднуючу основу і загальний характер. Вони пов'язані з різними сторонами життєдіяльності людської цивілізації – світовою політикою і економікою, міжнародними і


міжнаціональними відносинами, екологічною та демографічною умовами існування людей.


Наша прес конференція сьогодні присвячена питанням:

    • причинам виникнення проблем;

    • наслідки у разі запізнілого вирішення проблем;

    • шляхи вирішення цих проблем.


II. Слово учням-експертам (доповідачам) окремих проблем людства.

  • представлення експертів-доповідачів;

  • регламент конференції (доповідачам-експертам 5-7 хв., 10 хв – на питання і відповіді).


Виникнення глобальних проблем людства:

Загальна характеристика:

Слово «глобальний» походить від французького global – загальний, всесвітній. До основних чинників, що сприяли виникненню глобальних проблем людства можна віднести:



    • швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), яке до того ж характеризується нерівномірністю по регіонах світу і окремих країнах;

    • постійне нарощування промисловості й сільськогосподарського виробництва;

    • збільшення обсягу видобутку корисних копалин;

    • житлове, промислове будівництво та прокладання нових транспортних магістралей і комунікацій; забруднення навколишнього середовища та ін.

Причинами названих явищ є:

      • нерегульований приріст населення в багатьох країнах світу,

      • швидка урбанізація населення зі стрімким зростанням міських агломерацій та створення гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією, мілітаризацією економіки окремих країн;

      • незначне використання екологічно чистих технологій,




      • низький рівень упровадження ресурсо- та енергозберігаючих виробництв,

      • неефективна регіональна економічна політика як на макро- так і на мікро-регіональних рівнях.

Отже, глобальні проблеми сучасності є комплексом загальнолюдських проблем, стосовних як світу в цілому, так і окремих регіонів і країн.

У просторовому аспекті глобальні проблеми людства взаємопов'язані; прояв якоїсь із них у будь-якому місці планети обов'язково спричинює «ланцюгову реакцію», наслідки якої можуть через деякий час проявитися за сотні і тисячі кілометрів від місця її виникнення. Через це проблеми Аральського моря, Чорнобиля чи наступ пустелі Сахари на південь не можна розглядати як локальні, регіональні, що не мають негативних наслідків у просторі й часі.



Глобальні проблеми сучасності – сукупність проблем, що постали перед людством у другій половині XX століття і вимагають негайного вирішення. Вирішення глобальних проблем сучасності (приведення до безпечного рівня) вимагає, співробітництва всіх держав та їхніх урядів, а з іншого – особистої участі кожної окремої людини. Глобальні проблеми сучасності визнано світовим співтовариством (в офіційних документах ООН); для їх вирішення створено організаційні структури і наукові центри як національного, так і світового значення (в системі ООН, у формі міжурядових і неурядових утворень); деякі з глобальних проблем сучасності дали імпульс міжнародним громадських рухам (за мир, проти атомної загрози, на захист природи та інші), стали платформою для політичних партій (наприклад, «зелених»).

Основна трудність полягає в тому, що глобальні проблеми сучасності належать до класу емерджентних (від англійського emergence – виникнення, поява нового) проблем: на відміну від традиційних, для їх подолання немає вільних матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів. Але низка факторів дозволяє стверджувати, що людство здатне

витримати екзамен на виживання: перші успіхи науки в розроблені принципово нових технологій; поступове вирішення глобальних проблем сучасності; диференційоване визначення пріоритетів по країнах і регіонах світу; різке підвищення ефективності акцій
міжнародних органів, суспільних рухів; тенденція до зниження військових витрат і вивільнення частини необхідних ресурсів та ін. Крім того, всі глобальні проблеми сучасності взаємопов'язані, і вирішення однієї з них послаблює напруженість в інших. Так, за розрахунками, одиниця засобів, ефективно вкладених у вирішення демографічної проблеми, заощаджує три одиниці в затратах на подолання екологічної кризи.
Отже, до глобальних проблем логічно віднести природні, природно-антропогенні, антропогенні проблеми сучасності, які або створюють реальну загрозу існуванню цивілізації, або перешкоджають її нинішньому економічному, соціальному та духовному розвиткові. Глобальні проблеми є наслідком об'єктивного розвитку суспільства і вимагають для свого вирішення консолідації зусиль світового співтовариства.
Проблема війни і миру.

Воєнно-політична конфронтація і пов'язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою виживанню людства. З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні й геополітичні основи, які в період «холодної війни» породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються «образ ворога», недовір'я і стереотипи минулого.

Нині зберігаються колосальні арсенали засобів масового знищення і звичайного озброєння. Ведеться активна діяльність, спрямована на створення нових видів бойової техніки. Відбувається «розповзання» передової військової технології по планеті, вона потрапляє в зони, політичної напруженості й нестабільності.

Військово-політична конфронтація – ірраціональна з огляду на стратегічні інтереси виживання та розвитку людства. Вона може вилитись у глобальне воєнне зіткнення. Крім того, мілітаризація поглинає значні матеріально-фінансові технологічні та інтелектуальні ресурси, що перешкоджає ефективним діям спрямованим на вирішення глобальних проблем.

Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.
Демографічна проблема

Демографічна проблема – сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинених країнах. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинених країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між державами.

Важливість даної проблеми полягає в тому що такий розвиток негативно позначається на міжнародних відносинах. Подолання економічної відсталості регіонів, що розвиваються, необхідне для нормальних відносин між державами і для прогресу людства в цілому.

У країнах Західної Європи, Північної Америки та Японії в 70-х на початку 90-х рр. посилилася тенденція до різкого падіння народжуваності - значно нижче від рівня, який забезпечує просте відтворення населення. В майбутньому це загрожує депопуляцією населення з її негативними соціальними наслідками.

Стрімке зростання населення в країнах Азії, Африки та Латинської Америки, що розвиваються, призводить до подвоєння його чисельності кожні 20-30 років і ускладнює вирішення соціально-економічних проблем. У сучасному світі спостерігається ціла низка «парадоксів відсталості».


  1. Внаслідок значних відмінностей у темпах приросту населення розрив у рівнях національного доходу на душу населення між розвиненими і тими країнами, що розвиваються, збільшився з 1:10 в 50-х рр.. до 1:13 наприкінці 70-х рр. сягнув 1:15 у 2000 р.

  2. Безпрецедентна за масштабами урбанізація та випереджувальні темпи зростання міського населення супроводжуються одночасним швидким збільшенням чисельності сільського населення в країнах, що розвиваються (млрд. осіб): 1950р.-1,4; 1980 р. - 2,2 і, за розрахунками ООН, - 2,8 у 2000 р.




  1. Поряд із значним збільшенням зайнятості, особливо в промисловості, росте потреба в нових робочих місцях для працездатного населення.

  2. Потенційна небезпека розвитку сучасної світової демографічної ситуації полягає в тому що населення земної кулі, чисельність якого в 1999 р. перевищила 6 млрд. осіб (а в 2025 р. – 1 млрд.) входить у XXI ст. з 1 млрд. голодуючих, 1 млрд. неписьменних, 1 млрд. безробітних, 1,5 млрд. знедолених, які знаходяться за межею бідності.

Населення стрімко збільшується не у розвинутих країнах, а у тих, що розвиваються.


При існуючих соціально-економічних умовах, в першу чергу в країнах, що розвиваються стрімкий ріст населення веде до загрози забруднення навколишнього середовища, скопичення гігантського числа людей у великих містах. Це і збільшення небезпеки їх масової загибелі від голоду і хвороб на випадок ряду неврожайних років, через епідемії від антисанітарних умов тощо.

Деякі західні демографи (Д.-Дж. Боуг, Д.Медоус, Я.Тінберген та ін.) зводять проблеми народонаселення до демографічного вибуху і єдиним засобом їх вирішення вважають досягнення нульового приросту населення до 2000 р. або 2025-2050 рр. завдяки скороченню народжуваності в країнах, що розвиваються. Прихильники цієї концепції твердять, що технологічними засобами контролю над народжуваністю можна регулювати демографічну ситуацію. На їхню думку країни, що розвиваються, здатні проводити ефективну демографічну політику, залишаючись порівняно відсталими в економічному соціальному й культурному відношеннях. Із критикою концепції нульового приросту виступило чимало вчених (А.Сові, К.Кларк, П.Куусі, Дж.Саймон та ін), які відзначають, що стабілізація чисельності світового населення, як одна з умов вирішення проблем народонаселення, являє собою природно-історичний процес: нульовий ріст

населення є не причиною, а наслідком його поступового переходу до стаціонарного стану. При цьому країни, що розвиваються, можуть здійснити перехід від демографічного вибуху до простого відтворення населення або його помірного

зростання тільки в процесі одночасного економічного, соціального та культурного розвитку.

Загострення проблем народонаселення поставило перед наукою нові проблеми: визначення допустимих меж чисельності народонаселення Землі (з урахуванням низки обмежувальних чинників – продовольчого, енергетичного, економічного, соціально-психологічного – називають цифри від 10 млрд. до 20 млрд. осіб) строки досягнення стабілізації чисельності населення планети (за прогнозами – середина XXI ст.); найактуальніша проблема науки й демографічної політики – стримування зростання населення в країнах, що розвиваються.

Історичний досвід свідчить про можливість вирішення проблем народонаселення в розвиненому індустріальному і постіндустріальному суспільствах.



Вікторина «Охорона природи»

Про які заповідники йдеться?

  1. Цей заповідник є масив цілинного степу, єдиний, що зберігся у Європі. У заповіднику налічується понад 360 видів рослин, утримуються рідкісні тварини з всіх частинах світу. («Асканія нова», Херсонська область);

  2. На території цього заповідника знаходиться найвища вершина України. Унікальною є фауна амфібій заповідника, а запашні весняні квіти, які ми звикли бачити на клумбах, ростуть тут в одній із долин. Який це заповідник? («Долина нарцисів» у Карпатах);

  3. Де знаходиться сад закладений Тарасом Шевченком, який згодом оголошено «Заповідником Т.Г.Шевченка». ( на півострові Мангишлак у Казахстані);

  4. «Найстрашніший звір на землі» – проголошує напис на вході до одного із зоопарків Німеччини. Що бачить зацікавлений глядач, притуляючись до масивних ґрат, за якими встановлено дзеркало? (себе);

  5. Чи є безпідставним цей напис? (Ні, людина на стільки змінює природу, що це часто загрожує існуванню самої людини).


Підсумок вікторини: Отже, людська діяльність негативно впливає на природу і породжує екологічні проблеми.
Екологічна проблема

Екологічна проблема – одна з глобальних проблем сучасності, що проявляється в різкому загостренні суперечностей у відносинах між суспільством і природою, порушенні природних процесів через надмірну антропогенну дію, не передбачувані наслідки НТР, зростання енергоспоживання і спалювання викопного палива, демографічний вибух, збройні конфлікти, техногенні катастрофи тощо.

Нині спостерігаються три небезпечні глобальні тенденції: зміна складу атмосфери; посилення «парникового ефекту» і потепління клімату, що може призвести до розтавання льодів і катастрофічного підвищення рівня океану, забруднення навколоземного космосу залишками космічних апаратів.

Чотири інші небезпечні тенденції мають субглобальний масштаб:



    • забруднення Світового океану нафтовою плівкою, що порушує енерго- і масообмін між гідросферою та атмосферою;

    • скорочення озонового шару, який захищає життя на Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця;

    • деградація лісів, головної «фабрики» кисню, як унаслідок їх вирубування (в тропічних країнах, що розвиваються, і в Російській Федерації);

    • пошкодження кислотними дощами (в розвинених країнах).

В окремих регіонах екологічна криза досягла рівня екологічного лиха (Приуралля, зона Чорнобиля, Амазоніт, чимало індустріальних агломерацій).

Багато країн світу зіткнулися із серйозними водоресурсними проблемами, які полягають не лише в кількості нестачі води, а і в дефіциті чистих прісних вод. Щорічно у водойми попадає велика кількість неочищених стічних вод. Серед найбільш забруднених рік і озер світу Дунай, Рейн, Міссісіпі, Волга, Дніпро, Ладозьке озеро, Балхаш та ін.

На кожного жителя планети щорічно видобувається біля 20 т мінеральної сировини, 97-98% її у вигляді відходів надходить потім у грунт, воду, повітря. Маса відходів і забруднюючих речовин, що надходять у навколишнє середовище, ставить під загрозу життя і здоров'я людей, існування рослинного і тваринного світу.
Людство вже значною мірою усвідомило загрозу екологічної кризи. Створено відповідні наукові центри та інші організації на національному рівні та світового масштабу. Сформульовано наукові основи раціональної екологічної політики, досягнуто міжнародної домовленості з ряду екологічних проблем (скорочення споживання викопного палива і перехід до екологічно безпечних джерел енергії, припиняється випуск озоноруйнівних субстанцій, заборона на промисел китоподібних і ряду інших видів тварин тощо). Широкого розмаху набули міжнародні громадські рухи на захист природи, проти небезпечних технологій. Істотним елементом у системі заходів для подолання екологічної кризи визнано екологічне виховання населення.
Продовольча проблема.

Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє та майбутнє населення планети. Співвідношення чисельності населення та обсягу продуктів харчування визнане однією з найважливіших глобальних проблем людства.

Вперше на актуальність проблеми співвідношення зростання населення і продовольства вказав англійський економіст і публіцист Томас Мальтус (1766-1833 рр.). Він обґрунтував неминучість негативних наслідків збільшення чисельності населення і звернувся до проблеми оптимізації його кількості. Ідеї Мальтуса лягли в основу мальтузіанства як сукупності концепцій, в яких необмежене зростання чисельності населення розглядається як головна причина соціальних лих, політичних потрясінь та екологічних катастроф.

Способи вирішення продовольчої проблеми не зовсім зрозумілі. Вочевидь, вони не обмежені сферою власне сільського господарства і пов'язані зі змінами загальних механізмів функціонування суспільства та його взаємодії з природою. Є підстави вважати, що індустріалізація сільського

господарства, його зближення з промисловим виробництвом є одним із таких способів. Рівночасно в передових країнах помітні ознаки переходу від індустріалізованого сільського господарства до біологічного рослинництва, здійснюваного без застосування
хімічних засобів, навіть без мінеральних добрив. У ряді країн, що розвиваються, провадяться експерименти з відновлення традиційних методів ведення сільського господарства, що відповідають місцевим екологічним і соціокультурним особливостям та враховують досягнення сучасної агрокультури.

Важливим напрямком вирішення проблеми голоду є перехід від «зеленої» революції до революції генетичної. Запровадження досягнень біотехнології стане істотним внеском у вирішення продовольчої проблеми.


Проблеми освоєння ресурсів Світового океану.

Прогрес у сфері науки і техніки дозволяє значно розширити сферу й масштаби використання ресурсів і простору Світового океану. Швидкими темпами розвивається флот – головний користувач просторових ресурсів. Зараз він складається з 80 тис. суден сумарним тоннажем 425 млн. т. У структурі флоту переважають (35%) наливні судна-танкери. Друге місце (28%) належить контейнеро- й ліхтеровозам.

Риболовний флот налічує 21 тис. суден водотоннажністю понад 100 тис.т. Останні прогнози свідчать про те, що найближчі 20-30 років можна збільшити щорічне добування морських біологічних ресурсів до 150-180 млн.т. на початку 90-х рр. – близько 90 млн. т). За марикультурою майбутнє. Вважають, що гектар марикультури здатен давати у 8 разів більше риби, ніж гектар суходолу – м'яса.

Крім біологічних ресурсів, Світовий океан має колосальні мінеральні багатства – корисні копалини. Інтенсивно здійснюється видобування нафти й газу на шельфі.

Спеціалісти вже впритул наблизилися до розробки економічно ефективних засобів для промислової експлуатації залізомарганцевих конкрецій з глибини 4-6 км. Цими конкреціями, що являють собою поліметалічні руди (до 14% заліза, 25% марганцю, 0,5% міді, 1,9% нікелю, 0,5% кобальту), покриті великі площі дна Світового океану.

Найважливіший потенційний ресурс Світового океану – дейтерій (водень з атомною масою 2), паливо для термоядерних пристроїв. Запаси його в океані практично невичерпні.


Світовий океан – гігантський акумулятор енергії. Він накопичує її у вигляді кінетичної енергії течій і хвиль, потенційної енергії, пов'язаної з різницею рівня океану в різних його частинах, і, нарешті, теплової (гідротермальної) енергії (завдяки різниці температур різних шарів океану). Енергія Світового океану невичерпна, але використання її поки що залишається проблематичним.

Експлуатацію простору та ресурсів океану необхідно здійснювати, уникаючи подальшого його забруднення.


Освоєння космосу.
Енергетична проблема.

Розвиток технічної цивілізації на землі XX ст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживанням. За оцінками, в 1945-1995 рр. Населення планети використало 2/3 всього палива. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем.

На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. З одного боку сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Крім того, сучасна технологія відкриває доступ до використання нетрадиційних джерел енергії, це свідчить на користь того, що абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що не існує. З іншого боку спостерігається відносна ресурсна обмеженість, зумовлена можливістю швидкого вичерпання найбільш доступних родовищ, і перехід до розробки складніших, що спричинює подорожчання енергоносіїв і робить використання більшої частини паливних ресурсів нерентабельним.

Але особливо загострилися проблеми, пов'язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. Масове використання викопного палива – нафти, вугілля, газу завдає збитків природі і здоров'ю людини через викиди, що містять важкі метали, двоокис сірки, окис азоту та інші шкідливі речовини.

Якщо тенденція зростання споживання енергії та викидів двоокису вуглецю збережеться, то вже до 2025 р. на Землі потеплішає на 2°С, що призведе до глобальних катастрофічних
наслідків: зміщення кліматичних зон, зникнення багатьох видів рослин, скорочення лісових площ, збільшення пустель, розтавання льодовиків тощо. Все це створить небезпеку голоду, хвороб, масових міграцій населення із зон екологічного лиха.

Ось заходи, що дозволили б переламати негативні тенденції у сфері енергетики:



  1. підвищення ефективності використання енергії (за нинішнього рівня техніки можна зменшити сумарне споживання енергії на 35-^5%);

  2. зменшення шкідливих викидів в атмосферу завдяки новим технологіям очищення відпрацьованих газів;

  3. зміна структури паливно-енергетичного балансу через розвиток альтернативної енергетики;

  4. вжиття заходів для сповільнення темпів зростання населення.


Охорона здоров'я.

До розряду найсерйозніших глобальних проблем цивілізації потрапили і найстрашніша хвороба людства США, яку образно називають «Чумою XX століття» сьогодні нараховується у світі до 18 млн. людей, які носять в собі вірус СНІДу і близько 6 млн. хворих.


Криза культури і духовності.

Однією із найважливіших проблем сьогодення є – збереження і розвиток людської культури. Знищення людської культури – крок до бездуховності, аморальності, зла і насильства. Проблема збереження людської культури – це, насамперед проблема збереження і відродження національних культур.


Запитання-відповіді

- А чи є ще Інші проблеми глобального значення?

Є: - дефіцит демократії;


  • бюрократизм;

  • тероризм; урбанізація;

  • проблема молоді.


ІІІ. Заключне слово.

Підсумок: Всі глобальні проблеми – це взаємозв'язана система і вирішувати її необхідно комплексно. І я думаю, що «великий розум» може зберегти людство на Землі. Проблеми продовжують загострюватись і для вирішення їх необхідне співробітництво всього населення світу, всіх держав, організацій. Розв'язання глобальних проблем людства є моральним обов'язком суспільства перед майбутнім поколінням. Розв'язання однієї з них послаблює напруженість в інших.

Всі люди Землі повинні керуватися заповіддю, добре вираженою в казці А.Де Сент-Екзюпері: «Є таке правило: встав зранку, умився, привів себе в порядок – і, зразу ж, приведи в порядок свою планету».

Людство здатне витримати екзамен на виживання.

Які є прогнози на майбутнє?



Глобальні прогнози

Футурологія (система поглядів на майбутнє людства)

♦ 60-ті рр. XIX ст. – наукова фантастика в літературі;

♦ 50-ті рр. XX ст. – «бум прогнозів»;

70-ті рр.. ХХ ст.. – створення «моделі світу» на десятиріччя вперед




Песимізм (алармізм)

Оптимізм

  • до середини ХХІ ст.. проблеми настільки загостряться, що людство почне вмирати;

  • вирішення проблем – у скороченні чисельності населення

  • проблеми будуть подолані через використання досягнень НТР;

  • людство чекає майбутнє у гармонії з природою


IV. Підсумок конференції
V. Домашнє завдання:

учням-"журналістам" – написати статтю в газету про прес конференцію, проведену за темою "Глобальні проблеми сучасності".






Немає абстрактного учня...

Мистецтво й майстерність навчання і

виховання полягає в тому, щоб, розкривши

сили й можливості кожної дитини, дати

їм радість успіху в розумовій праці.

В .О.Сухомлинський
На даний час зміст освіти, його засоби і методи необхідно добирати і організовувати так, щоб учень міг виявити вибірковість до навчального предмета, його виду та форми.

Велике значення в цьому випадку має освітній процес особистісно-орієнтованого навчання, який надає кожному учневі, спираючись на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації, можливості реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності і поведінці.

Елементи особистісно-орієнтованого навчання можна ефективно використовувати на багатьох уроках географії.

Так, наприклад, на уроках застосування набутих знань на практиці. Метою таких уроків є формування вмінь і навичок практичного використання географічних знань. Для того, щоб сформовані вміння перевести в навички, слід виконати достатню кількість тренувальних вправ, декілька разів повторити технологію виконання кожного виду робіт. Алгоритм такої роботи вкладається в чотири стадії.

На першій стадії вчитель сам виконує завдання, пояснюючи учням виконання даної роботи.

Після цього, на другій стадії, класу пропонується завдання для виконання всіма учнями (краще на засадах змагання) та аналізується технологія його виконання.



Третя стадія полягає у виконання завдань групами по 4-6 учнів. На цій стадії доречно записувати на картках чи на дошці завдання, які їм

пропонуються. Важливо диференціювати завдання залежно від потенційних можливостей кожної групи.

Самі ж групи можуть формуватися або на добровільній основі, або вчитель пропонує свій склад учнівських бригад з урахуванням індивідуальних особливостей їх членів.
Виконання роботи в групах проводиться з активним обговоренням, у якому беруть участь усі діти.

Три перші стадії доцільно пройти на першому уроці. На другому уроці приходимо до останньої, четвертої стадії роботи – захисту кожною групою виконання завдань біля дошки чи карти перед усім класом.

Це дозволяє ще раз повторити хід виконання роботи, виявити і виправити характерні помилки, вчить учнів аналізувати свою діяльність.
Приклад

виконання практичної роботи

до теми «Атмосфера».

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка