«Становлення та розвиток бюджетної системи України»



Сторінка1/7
Дата конвертації13.04.2016
Розмір1.02 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Державний вищий навчальний заклад

Українська академія банківської справи

Національного банку України

Кафедра фінансів



КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни « Фінанси »

на тему: « Становлення та розвиток бюджетної системи України »


Студента ІІІ курсу групи Ф-12

напряму підготовки Фінанси і кредит



Мерщія Б.Є___________

(прізвище та ініціали)



Керівник:_к.е.н., доцент, Люта О.В

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____


Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Суми – 2013 рік

ЗМІСТ




ВСТУП ………………………………………………………………………......

3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ…………...…………………….……….

5

 1.1

Бюджетна система: її сутність та склад ………...…….………….

5

 1.2

Історичне становлення бюджетної системи України………….

10

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ…………………………………………………………..

16

 2.1

Аналіз доходів Зведеного бюджету України……………...……..

16

 2.2

Оцінка видатків Зведеного бюджету України………...……........

23

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ……………………………...………......

26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...

34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….……….

37

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

40

ВСТУП


В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх функції. Бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків. Саме це і обумовлює актуальність обраної теми.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів функціонування бюджетної системи та обґрунтування можливих шляхів удосконалення діяльності бюджетної системи України.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

- визначити сутність бюджетної системи;

- охарактеризувати етапи становлення бюджетної системи України;

- проаналізувати доходи Зведеного бюджету України;

- провести оцінку видатків Зведеного бюджету України;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення функціонування бюджетної - системи України.

Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та місцевому рівні.


Предметом дослідження є бюджетна система в сукупності її організаційно - економічних структурованих елементів, їх взаємозв’язку і взаємозалежності.

Для розкриття сутності та розвитку бюджетної системи України були використані наступні методи: монографічний метод в процесі вивчення сутності бюджетної системи; аналітичний метод під час аналізу доходів Зведеного бюджету України; аналізу і синтезу для оцінки впливу податкових та неподаткових надходжень на сукупні доходи Зведеного бюджету України; статистичний метод, за допомогою якого розраховувалися коефіцієнти фінансової стійкості місцевих бюджетів; метод порівняння за допомогою якого визначалися відмінності у структурі видатків ЗБУ за різними роками.

Інформаційною базою написання курсової роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, підручники, навчальні посібники, періодичні видання, статистичні дані щодо становлення та розвитку бюджетної системи України.
РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ



    1. Бюджетна система: її сутність та склад

Бюджетна система є однією з найважливіших фінансових категорій та невід’ємною частиною державних фінансів. Чільне місце в соціальному та економічному розвитку кожної країни належить проблемам бюджетної системи, адже бюджет належить до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо торкається інтересів усіх членів суспільства. У бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні та політичні проблеми держави та кожної людини зокрема. Водночас успішне вирішення проблем бюджетної системи можливе лише за умови правильного розуміння її сутності, ролі та місця в системі економічних відносин. Побудова раціональної бюджетної системи є ключовою умовою високих результатів економічного розвитку країни та її регіонів [12]. Тому дослідження методологічних і науково - практичних питань управління бюджетом є актуальним і значущим. Інформацію про основні методичні підходи щодо аналізу поняття категорії « бюджетна система » наведено у додатку А.

Проаналізувавши усі наведені у додатку А трактування поняття «бюджетна система» провідними науковцями, можна сказати, що поняття досить чітко сформоване, проте кожен фахівець за основу вибирає одну з двох класифікацій: організаційну чи економіко - правову. Суть залишається незмінною не дивлячись на різні трактування.

Більшість науковців схильні трактувати поняття бюджетної системи за організаційною класифікацією, тобто як сукупність інститутів та рівнів, що забезпечують функціонування бюджетних відносин. До прихильників організаційної позиції трактування поняття можна віднести: Фещенко Л.В., Проноза П. В., Кузьминчук Н. В., Кудряшов В. П., Базилевич В. Д., Баластрик Л. О., Юрій С. І, Бескід Й. М., Стеців Л. П., Копилюк О. І., Федосова В. М., Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Чугунов І. Я, Пасічник Ю. В. Перевагами цієї класифікації є чітке розуміння типу бюджетної системи, кількості існуючих рівнів, що залежать від державного устрою та адміністративно - територіального поділу країни. Недоліками є те, що не у всіх країнах існують однакові трактування бюджетної системи, адже різні країни мають власну національну специфіку бюджетних систем.

Інша частина фахівців розглядає бюджетну систему за економічною класифікацією, як сукупність економічних відносин та ланку фінансової системи, що закріплені нормами права. Такими науковцями є Близнюк О. П., Лачкова Л. І., Оспіщев В. І., Булгакова С. О., Єрмоленко Л. В., Ковальчук С. В., Золотогоров В. Г., Стігліц Д., Браун К. Перевагами цього підходу є економічне обґрунтування бюджетних відносин з урахуванням національного законодавства та універсальність визначення для будь-яких бюджетних систем. Недоліками даного підходу трактування є відсутність врахування специфіки побудови бюджетних систем у різних країнах.

На основі проведеного аналізу існуючих підходів щодо трактування сутності поняття «бюджетна система» найбільш вдалим і повним, на нашу думку, є симбіоз понять, що можна викласти наступним чином: « бюджетна система - складова фінансової системи, заснована на економіко-правових відносинах, що поєднує в цілісну систему державний та місцеві бюджети з урахуванням державно і адміністративно-територіального устроїв, її функціонування спрямоване на забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства ».

Перевагами нашого визначення є змістовність, універсальність, наявність економічної та правової точок зору у поєднанні з іншими відмінними рисами категорії. На нашу думку дане визначення найбільш повно розкриває суть даної економічної категорії, проте й інші трактування мають місце.

Після аналізу поняття доцільно докладніше розглянути структуру бюджетної системи України. У відповідності із статтею 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах). Проілюструємо структуру бюджетної системи на рисунку 1.1.



БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Державний бюджет України

Місцеві бюджети України (близько 13 тис.)

Бюджет Автономної Республіки Крим

Обласні бюджети (24)

Районні бюджети (484)

Бюджети місцевого самоврядування

Бюджети територіальних громад міст (451)

Бюджети територіальних громад сіл (10239)

Бюджети територіальних громад селищ (782)

Бюджети територіальних громад об’єднань

Рисунок 1.1 - Складові бюджетної системи України [8]


Згідно Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Згідно з ст. 7 БКУ визначає наступні основні принципи бюджетної системи України [3]:

      1. принцип єдності: забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

      2. принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

      3. принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

      4. принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

      5. принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

      6. принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

      7. принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;

      8. принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

      9. принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

      10. принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.

Усі принципи бюджетної системи діють і застосовуються у єдності і взаємозв’язку між собою. Жоден принцип бюджетної системи не скасовує іншого принципу. Незалежно від того скільки рівнів має бюджетна система загальновстановлені принципи повинні діяти координовано на кожному етапі.

Таким чином було з’ясовано, що бюджетна система - взаємопов’язана сукупність ланок державного бюджету об’єднаних на єдиних принципах, що діють лише на нормативно-правовій основі та мають комплексний вплив. Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави в економіці, фінансування яких здійснюється за рахунок основних ланок бюджетної системи - державного та місцевих бюджетів.




    1. Історичне становлення бюджетної системи України

Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності, мало дипломатичні відносини з рядом держав Європи. Була загальновійськова казна, до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачались на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів, утримання закладів для престарілих воїнів, дипломатичних місій тощо.

Був період, коли робились спроби створити власну бюджетну систему. Це 1918-1922 рр. Спочатку Українська Центральна Рада протягом 14 місяців свого існування, а потім більшовицький уряд намагалися побувати діючу бюджетну систему, але ці спроби з різних причин не мали успіху.

Утворення СРСР і прийняття Конституції Союзу РСР передбачало створення єдиного бюджету, до складу якого включались бюджети союзних республік. Основні положення Конституції були конкретизовані в законодавчих і підзаконних актах. Зміст бюджетного законодавства можна звести до такого:



  1. єдність бюджетної системи, централізація податкового законодавства у віданні союзних органів і регламентація видатків;

  2. включення союзних республік до складу єдиного державного бюджету, затвердження зведеного бюджету верховними органами Союзу.

Бюджетна система СРСР об’єднувала в державному бюджеті: союзний бюджет, бюджет соціального страхування та державні бюджети 15 союзних республік, в склад яких входили республіканські бюджети союзних республік, державні бюджети 20 автономних республік та більше 53 тис. місцевих бюджетів (країв, областей, округів, міст, районів, сільських та селищних Рад).

Така бюджетна система існувала з 1924 р., коли державні бюджети союзних республік були вперше законодавчо закріплені Конституцією СРСР. В державному бюджеті на 1924 - 1925 р. доля державних бюджетів союзних республік складала 41,9 %, причому, основна частина коштів в державних бюджетах - 69,2 % - приходилась на місцеві бюджети. В наступні роки спостерігалась поступова централізація коштів в союзному бюджеті. Наприклад, в 1940 р. на частку союзного бюджету приходилось 75,8 % ресурсів державного бюджету країни [19].

В умовах СРСР державний бюджет України виконував підпорядковану роль у розподільчих процесах. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства і різними соціальними групами населення на територіях України, а також між територіями всередині республіки.

При формуванні державного бюджету СРСР на 1989 та 1990 рр. були офіційно оприлюднені суми дефіциту бюджету. Відбувся розподіл дефіциту бюджету між союзним та республіканськими рівнями.

Основним регулюючим джерелом в ці роки залишався податок з обороту, нормативи відрахування якого в бюджети союзних республік були визначені диференційовано від 61,4 % до 100 %. В бюджети союзних республік відраховувалось в 1990 р. 20 % платежів із прибутку підприємств союзного підпорядкування, в розмірі 50 % був встановлений норматив відрахувань в бюджети союзних республік від прибуткового податку з населення.

Суттєвою особливістю формування бюджетів на 1991 р. був розвиток принципово нових фінансових взаємостосунків між центром та суверенними державами, між суверенними і автономними республіками та місцевими Радами народних депутатів. Так бюджетна система стала включати окремо союзний бюджет, самостійні республіканські (суверенних і автономних республік) та місцеві бюджети.

В 1991 р. були повністю передані в бюджет такі найважливіші податки, як податок з обороту та державні податки з населення. Замість цих податків республіками передавалась в союзний бюджет фіксована сума коштів на покриття видатків на народне господарство та на здійснення загальнонаціональних програм. Хоча затверджені бюджетні показники не були виконані із-за недотримання республіками своїх фінансових зобов’язань.

Таким чином, в 1991 р. практично було ліквідовано єдину бюджетну систему країни, яка розпалась більш ніж на 55 тис. автономних бюджетів. В результаті загальнодержавний грошовий фонд був поділений за сферами ведення Союзу РСР та суверенних республік [5].

В Україні ще в 1990р. був прийнятий закон Української РСР “ Про бюджетну систему Української РСР ”, який визначив основи організації бюджетної системи України. Бюджетну систему Української РСР складають республіканський та місцеві бюджети, до яких віднесено обласні, районні, міські, селищні й сільські бюджети. У цьому законі ще не використовується поняття «Державний бюджет України», не передбачається також входження місцевих бюджетів як складових до Державного бюджету Української РСР. Його значення полягає в закладенні нових принципів побудови бюджетної системи Української РСР: самостійність бюджетів, які входять до складу бюджетної системи, наявності у них власної дохідної бази, фактичного виходу бюджетної системи УРСР зі складу бюджетної системи СРСР. Згідно цього закону фінансові ресурси України були поділені на кошти державного бюджету (республіканського бюджету), бюджетів місцевих Рад народних депутатів, позабюджетних фондів та інших фінансових ресурсів. В цьому законі були відображені питання формування та виконання державного та місцевих бюджетів, розгляд, затвердження, виконання бюджетів різних рівнів бюджетної системи.

З перших років незалежності бюджетна система України стала одним із головних атрибутів державності. Як незалежна держава Україна склала проект державного бюджету тільки на 1992 р. Через нього перерозподілялося більше ніж 60 % національного доходу і 70 % фінансових ресурсів держави, він був зведений з дефіцитом менше, ніж 3 % доходів.

З того часу й до 1995 року були внесені лише окремі зміни до законодавства, що регламентує розвиток бюджетної системи України. Значним кроком в удосконаленні бюджетної системи України було прийняття Закону України «Про бюджетну систему України» від 28 квітня 1995 року. В ньому встановлено чітке значення бюджетної системи, зазначено склад бюджетна система України. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. При цьому наголошується, що зведений бюджет використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного та соціального розвитку України.

У цьому законі детальніше регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи. Згідно із законом запроваджено порядок розроблення Верховною Радою основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний рік (бюджетної резолюції), в яких окреслюються основні параметри розвитку доходів і видатків бюджету, міжбюджетних відносин.

Конституцією України, яку було прийнято в 1996 році, заявлено основні принципи побудови бюджетної системи України. Так, у статті 95 Конституції проголошено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Лише законом «Про державний бюджет України» визначаються будь – які видатки держави на загальносуспільні потреби, розміри, цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансування бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені конституцією України були визначені нові принципи побудови між бюджетних відносин.

У прийнятому в травні 1997 року Законі Україні «Про місцеве самоврядування» було ширше відображено основні положення Конституції України щодо організації бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин в Україні. Так, цим законом передбачено, що в доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для реалізації делегованих законами повноважень. Запроваджено також норму, згідно з якою місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку.

Починаючи з 2000 року закладаються реформи міжбюджетних відносин. Здійснюється чіткіший порівняно з попередніми роками розподіл дохідних джерел між державними і місцевими бюджетами. Поступово зростає частка місцевих бюджеті у ВВП і у зведеному бюджеті. Так, якщо у 2000 році частка місцевих бюджетів у ВВП за доходами й видатками становила відповідно 10 % та 8,4 %, то у 2002 році 11,2 % та 8,8 %. Слід зазначити, що збільшення рівня бюджетних надходжень у 2000 – 2002 роках стало результатом не відчутного розширення фінансової бази, а насамперед сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури й відповідного прискорення темпів виробництва та включення до бюджету позабюджетних коштів тощо.

Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною Радою в березні 2001 року визначає засади бюджетної системи держави, її структуру, принципи, правової засади функціонування, основу бюджетного процесу і між бюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Бюджетний кодекс передбачав спрощення механізму формування бюджетів, процес перерозподілу грошей. Він був досить прогресивним документом для свого часу, проте був не здатен вирішувати усі актуальні завдання.

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка