Соціально-економічна ситуація в Державі Ізраїль



Скачати 66.72 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір66.72 Kb.
Соціально-економічна ситуація в Державі Ізраїль
Соціально-економічна ситуація в Ізраїлі у 2015 році за макроекономічними показниками характеризується стабільними темпами економічного зростання. Свідченням стабільності економіки Ізраїлю є позитивні оцінки з боку МВФ щодо сталості економічного розвитку країни, низького рівню інфляції та безробіття, стабільності фінансової системи та скорочення державних видатків. У 2015 рр. стабільні високі кредитні рейтинги Ізраїлю були підтверджені провідними міжнародними рейтинговими агентствами - S&P, Fitch та Moody's.

Головними факторами, які визначали соціально-економічну ситуацію в Ізраїлі у 2015 року, були такі:



  • подолання економічних наслідків від проведеної у липні-серпні 2014 року операції «Непорушна скеля» в секторі Газа;

  • формування нового уряду країни у травні 2015 року;

  • погіршення світової економічної кон’юнктури;

  • кризова ситуація на ізраїльському ринку нерухомості;

  • реалізація урядом податкової політики, яка спрямована на збільшення надходжень до бюджету та зменшення дефіциту державного бюджету;

  • позитивна тенденція на ринку праці, а також збільшення числа зайнятих повний робочий день.

За даними Центрального бюро статистики Ізраїлю у першому півріччі 2015 року ВВП Ізраїлю склав 566,1 млрд. нових ізраїльських шекелів та збільшився на 3,5% порівняно з відповідним періодом минулого року.

За даними Центрального бюро статистики Ізраїлю, у 2014 року ВВП Ізраїлю складав 1 093,6 млрд. нових ізраїльських шекелів, або 280,1 млрд. дол. США. Зростання ВВП у минулому році становило 2,8 %. ВВП на душу населення склав 34 200 дол. США. У структурі ізраїльського ВВП традиційно домінували послуги (65%), промисловість (33%) та сільське господарство (3 %).

За прогнозами Банку Ізраїлю, зростання ВВП Ізраїлю у 2015 році складе 3,2 % та близько 3 % - у 2016 році. Разом з цим, експертами ОЕСР прогнозується зростання економіки Ізраїлю у 2015 році на рівні 3 %, а у 2016 р. – 3,5%. Ключовими чинниками, які сприятимуть цьому зростанню мають бути стабілізація та відновлення попиту на внутрішньому ринку після завершення конфлікту в Газі, зростання зовнішньоекономічної діяльності та ослаблення обмінного курсу національної валюти. Також очікується, що зміцненню національної економіки сприятиме підтримка низької процентної ставки та податково-бюджетна консолідація у 2015 році.

На початок 2015 року, державний борг Ізраїлю становив близько 183 млрд. дол. США. Зовнішній борг – 89,9 млрд. дол. США. Міжнародні валютні резерви Держави Ізраїль на жовтень 2015 року склали 89,2 млрд. дол. США.

Зовнішня торгівля товарами та послугами за результатами 2014 року склала 189,3 млрд. дол. США. При цьому експорт склав 96,6 млрд. дол. США, а імпорт – 92,7 млрд. дол. США. Баланс зовнішньої торгівлі у 2014 році був позитивний та склав 3,9 млрд. дол. США.

У 2014 році імпорт товарів склав 255,4 млрд. нових ізраїльських шекелів або 63,5 млрд. дол. США, а експорт товарів склав 206,3 млрд. нових ізраїльських шекелів або 51,3 млрд. дол. США. Дефіцит торгівлі товарами склав 49,1 млрд. нових ізраїльських шекелів або 12,2 млрд. дол. США. При цьому падіння імпорту склало 0,5 % по відношенню до 2013 року, зокрема за рахунок падіння імпорту палива на 13,7 %, та кораблів і літальних апаратів на 44,8 %. Експорт товарів зріс на 0,5 % по відношенню до попереднього року.

Структура ізраїльського експорту у 2014 року мала такий вигляд: продукція промислового виробництва – 81,6%, діаманти – 16,1%, сільськогосподарська продукція близько 2,3 %. Структура імпорту до Ізраїлю: сировина, не враховуючи паливо та алмази – 39 %, споживчі товари - 18 %, паливні матеріали – 18 %, інвестиційні продукти – 13%, кораблі, літальні апарати та діаманти – 12%.

Розподіл ізраїльського експорту по країнах у 2014 року був такий: ЄС – 27%, США – 27%, Азія – 25% та інші країни – 21%. Імпорту: країни ЄС – 33%, інші – 32%, Азія – 23%, США – 12%.

Обсяг зовнішньої торгівлі Ізраїлю товарами та послугами у 1-му півріччі 2015 року склав 338,9 млрд. нових ізраїльських шекелів, або 86,8 млрд. дол. США. При цьому експорт склав 164,9 млрд. нових ізраїльських шекелів, або 43,3 млрд. дол. США, а імпорт – 168,9 млрд. нових ізраїльських шекелів, або 43,5 млрд. дол. США. Баланс зовнішньої торгівлі товарами у січні-березні 2015 року від'ємний та склав 0,2 млрд. дол. США.

Головними тенденціями у сфері зовнішньоекономічної політики Ізраїлю є переорієнтування експорту зі США та ЄС до країн Азії та Латинської Америки. Зокрема, згідно з прогнозами ізраїльських економістів, до 2018 року частка ізраїльського експорту на ринки країн Азії може скласти 25% від загального експорту країни. Таким чином, "азійський" напрямок може стати другим за обсягами (після європейського) експортним ринком Ізраїлю.

Станом на початок 2015 року Ізраїль інвестував загалом за кордон 78 млрд. дол..США. Іноземні інвестиції в Ізраїль склали 98,7 млрд. дол. США.

Рівень інфляції в країні у 2014 р., за оцінками Банку Ізраїлю, складав 1,1% (1,6% - у 2013 р., 2,7 % - в 2012 р., 2% - у 2011 р.). Станом на листопад 2015 року рівень інфляції складає – -0,4 %.

У листопаді 2015 року базова облікова ставка Банку Ізраїлю була рекордно низькою - 0,1%.

Середня заробітна плата на жовтень 2015 року склала 9877 нових ізраїльських шекелів або 2533 дол. США .

Станом на вересень 2015 року рівень безробіття в країні склав 5,1% і залишається нижчим порівняно з відповідними показниками більшості європейських країн. Водночас, на цей показник має вплив зростання кількості іноземних громадян на ринку праці Ізраїлю, що у перспективі може спричинити кризу у сфері працевлаштування місцевих громадян.

Серйозним викликом для ізраїльської економіки залишається проблема дефіциту держбюджету, зокрема дефіцит держбюджету у 2014 р. перевищив рівень ВВП на 3,4%. Однією з головних причин цього було уповільнення податкових надходжень через зниження зборів прямих податків (податки на прибуток та майно) та повернення податку на прибутки корпораціям. З метою реагування на дану ситуацію ізраїльський уряд в ході підготовки бюджету на 2015 року опрацьовував фіскальні заходи, які спрямовані на скорочення державних видатків на 7-12 млрд. нових ізраїльських шекелів, зростання податкових надходжень у сумі 6-11 млрд. нових ізраїльських шекелів (у 2016 р. уряд буде повинен скоротити видатки до 20 млрд. нових ізраїльських шекелів і збільшити податкові надходження до 12 млрд. нових ізраїльських шекелів; у 2017 р. – зазначене співвідношення має становити 27 млрд. та 13 млрд. нових ізраїльських шекелів відповідно) та збільшення держбюджету на 2,5%. Ключовими заходами у цьому контексті є збільшення ставки прибуткового податку, податку на заробітну плату та корпоративного податку, скорочення видатків на фінансування держапарату і асигнувань на оборонні, транспортні, освітні програми.

Проблемним аспектом соціально-економічного розвитку Ізраїлю залишається "соціальна диспропорція" у суспільстві. Зокрема, спостерігається тенденція до зростання нерівності у матеріальному положенні між представниками класу "вище середнього" (29% населення) та "нижче середнього" (40% населення).

Зазначена ситуація погіршується прогресуючим подорожчанням життя у контексті зростання споживчих цін. Зокрема, індекс зростання споживчих цін становить у середньому щороку до 8% та стосується близько 80 найменувань продукції, яка продається у найбільших торговельних мережах країни.



Пріоритетами уряду Ізраїлю у соціально-економічній сфері є наступні:

  • у сфері житлово-комунального господарства: збільшення планів будівництва житла до 65 тис. одиниць;

  • у сфері охорони здоров'я: збереження частки видатків домашніх господарств на приватне медичне страхування на рівні 12%; збільшення кількості студентів, які навчаються на медичних факультетах у вищих навчальних закладах; уніфікація баз даних різних структур громадської системи охорони здоров'я;

  • у сфері зовнішньоекономічної політики: розбудова стратегічного двостороннього діалогу зі США, Китаєм, Канадою, Німеччиною, Росією, країнами Середньої Азії та Латинської Америки, а також розширення експорту ізраїльських агропромислових технологій у країни Африканського континенту та В'єтнам;

  • у сфері освіти: збільшення кількості безкоштовних дитячих садків; сприяння працевлаштуванню молоді;

  • у сфері економіки: поетапне скорочення державних видатків; розширення ринку робочої сили за рахунок залучення арабського та ультраортодоксального населення; створення нових центрів працевлаштування та імплементація програм перекваліфікації; переорієнтація експорту до Індії та Китаю; створення 26 лабораторій з верифікації стандартів якості продукції, перегляд 100 існуючих стандартів, затвердження 50 американських стандартів якості, що спрямовано на сприяння підвищенню конкурентоспроможності і боротьбі з скороченням рівня життя; реалізація 63 нових програм т.зв. "технологічних теплиць", розвитку медичних і водних технологій; укладення угод про створення зон вільної торгівлі з Індією, Китаєм, Україною, Південною Кореєю, Митним союзом; визначення обсягів оподаткування видобутку та експорту енергоносіїв; приватизація портів;

  • у соціальній сфері: збільшення кількості репатріантів; імплементація програм підтримки репатріантів; розширення програми продовольчої безпеки;

  • у муніципальній сфері: доведення кількості фінансово стабільних населених пунктів з 83 до 100; збільшення кількості місцевих комісій з планування і забудови з 18 до 23; підготовка нового закону щодо місцевого самоврядування; розширення у 30 населених пунктах мережі спеціальних складів для обладнання у випадку надзвичайних ситуацій;

  • у транспортній сфері: завершення реконструкції двох ділянок шосе № 31, завершення будівництва залізничних станцій у Нетівоті і Офакімі, реалізація проектів з електрифікації залізничних доріг, реконструкція злітних смуг у міжнародному аеропорті "Бен Гуріон", будівництво залізної дороги між Ашекелоном і Беєр-Шевою.

Подальший розвиток соціально-економічної ситуації в Ізраїлі залежатиме, передусім, від світових економічних тенденцій, безпекової ситуації на Близькому Сході, зокрема на кордоні із сектором Газа і Сирією, а також результативності дій уряду у напрямку вирішення соціальних проблем. З урахуванням експортної спрямованості економіки Ізраїлю, існує ризик зниження попиту на ізраїльську продукцію у зв’язку із нестабільною ситуацією в єврозоні, а також дисбаланс у зростанні економік США та ЄС, основних торговельних партнерів Держави Ізраїль.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка