Соціальні здібності як професійно важливі якості спеціалістів соціономічного профілю (управлінці, психологи, педагоги) Постановка проблема



Скачати 113.46 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір113.46 Kb.
УДК 37.03

© Власенко Я.В.


СОЦІАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ ЯК ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ (УПРАВЛІНЦІ, ПСИХОЛОГИ, ПЕДАГОГИ)
Постановка проблема. Сучасний етап розвитку суспільства вимагає перегляду педагогічних технологій професійної підготовки майбутніх психологів, управлінців, педагогів. Ці професії в інформаційному суспільстві ХХІ століття набувають непересічної значущості. Саме тому відбувається перегляд акцентів у їх професійному навчанні. Наприклад, соціальні здібності є важливими якостями особистості психолога як професіонала. Але перш, ніж впроваджувати зазначену ідею в навчальний процес, слід чітко визначитись у характеристиці соціальних здібностей, у засобах їх діагностики та розвитку. Лише тоді можливо побудувати цілісну навчально-методичну систему, яка гарантовано обумовлює успішне становлення соціальних здібностей, як значущих для особистості професійного психолога якостей.

Отже, необхідно розробити технологію формування соціальних здібностей як професійних якостей сучасного психолога і впровадити її у процес підготовки психологів у педагогічному університеті.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує багато робіт, присвячених дослідженню передумов ефективності роботи з людьми в різних царинах суспільної практики. Високі показники спеціалістів соціономічного профілю пов’язані з соціальною обдарованістю. Соціальну обдарованість характеризують як сукупність базових найсуттєвіших для субєктних відносин властивостей людини.

Уперше науково-емпірично соціальну обдарованість дослідив Г. Джерекі в роботі про суттєві риси особистості, які спричиняють її успіхи в соціальній сфері. Складовими соціальної обдарованості виявилися розумова й соціальна зрілість, авторитетність, готовність до розв’язання проблем, інтерес до суспільних проблем, здатність до ініціації й організації суспільної активності, розуміння соціальної політики, альтруїстичний підхід, поміркованість та витримка в процесі спілкування, мовленнєві здібності як здатність вербального самовираження, а також гарне почуття гумору [1].

А.П. Коняєва під категорією соціально обдарованих людей розуміє таких представників суспільства які здатні успішно розв’язати непросту задачу створення та виведення на рівень оптимального функціонування певного соціального організму: організації, фірми, політичної або релігійної течії… [2]. Це досягається завдяки наявності у них розвиненої потреби у спілкуванні, прагнення до лідерства, психосоціальної чутливості (почуття справедливості, гумору), високого рівня культури їх мовлення та творчого підходу до встановлення та підтримання взаємовідносин з іншими людьми. Психологічний потенціал таких людей характеризується здатністю до цілеутворення, баченням віддаленої життєвої перспективи, емоційною стійкістю, адекватністю самосприйняття, широтою знань, значним вольовим ресурсом, а також розширенням образу «Я» до ступені «Я - справа», що суттєво впливає на оптимізацію управління колективом.

Ефективність розвинених форм організаційної діяльності забезпечують три основних блоки професійно важливих якостей людини – динамічний, особистісний та інтелектуальний [3]. (Е.М. Борисова, Л.І. Уманський, Р.Дж. Стернеберг, Р. Вагнер, М. Шоу).

Особливий клас досліджень у контексті пошуку емпіричних передумов створення концепції соціальних здібностей для нас представляють роботи, присвячені розробці здібностей, які необхідні для ефективного функціонування професіонала- психолога. У дослідженні Н.А.Амінова та М.В. Молоканова (в якості значущих для дослідницької та практичної діяльності психолога розглядаються такі якості як соціальний інтелект(інтегрована чутливість до соціального об’єкта, здатність розуміти поведінку людей), проективні вміння та соціальна фасилятивнисть як сила позитивного впливу на інших людей, а також високий рівень розвитку комунікативних умінь.

За даними дисертаційного дослідження М.В. Молоканова, успішним тренерам Асоціацій психологічних наук, які найбільш рельєфно уособлюють потенціал системи професійно важливих якостей практичного психолога, притаманні високий соціально – адаптований потенціал, пов'язаний перш за все зі гнучкістю та спонтанністю поведінки, екстравертованість як відкритість поведінки, соціальна сміливість і потреба в активованості (вони полюбляють ризикувати, нечутливі до соціальної загрози), а також домінантність та незалежність [4].

На думку Н.В. Бачманової, основні проблеми професійної діяльності психолога можна класифікувати як «задачі на спілкування». Здатність їх ефективного розв’язання базується на наявності в його арсеналі таких складових як: 1) здатність повно та правильно сприймати людину; 2) розуміти внутрішній план людини, ії якості та їх особливості; 3) здатність до співпереживання (доброта, емпатія); 5) розвинуті вміння управляти собою та процесом спілкування: самоконтроль і управління ходом комунікації [5].

Постановка завдання. Метою даної роботи є обґрунтування проблеми формування соціальних здібностей спеціалістів соціономічного профілю та визначення структури соціальної обдарованості, як основи для розробки технології її формування в процесі підготовки спеціалістів соціономічного профілю (управлінців, психологів, педагогів).

Виклад основного матеріалу. Перспективними в обговоренні проблеми структури соціальної обдарованості є розгляд досліджень в галузі психології педагогічних здібностей, де на сьогодні наукою опрацьований величезний масив дослідницької інформації. Систематизуючий аналіз сучасних системних, структурних, прогнозуючих та псевдопрогнозуючих концепцій педагогічної майстерності вітчизняних (Н.А. Амінов, Н.Ф. Гоноболін, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, В.А. Сластьонін) та зарубіжних (Е. Мак-Кларк, Дж. Райне, Ф. Хайдер) вчених в загальних рисах розкривають схожу з організаційною та психологічною обдарованістю структуру психологічних характеристик талановитого вчителя. Вона включає наступні характеристики психофізіологічних особливостей індивіда: емоційна стійкість, енергійність, рухливість нервових процесів; особистісні риси: просоціальний характер мотивації, наполеглівість, самоконтроль, самоприйняття, здатність до переконання, сугестії; інтелектуальні характеристики: гностичні, проективні креативні та спеціальні вміння: рівень професійної підготовленості ( знання предмету), комунікативні, організаторські та конструктивні вміння.

Показовою, в аспекті дослідження здібностей, є концепція педагогічної майстерності українського вченого І.А. Зязюна, яку він розробив на основі ретельного аналізу соціально - педагогічної спадщини А.С. Макаренка. Саму майстерність І.А. Зязюн визначає як комплекс властивостей особистості, які забезпечують ій високий рівень самоорганізації професійної діяльності. Педагогічну майстерність, за Зязюном, можна уявити як поєднання загальнонеобхідного для професії педагога та індивідуального, які сконцентрувались в одній конкретній особистості вчителя. У структурі педагогічної майстерності він виділяє 4 блоки характеристик: а) гуманістична спрямованість, б) професійні знання, в) педагогічні здібності, г) педагогічна техніка [6].

Педагогічні здібності вчителя змістовно передбачають насамперед наявність високої працездатності та показників емоційної стабільності людини, динамічність особистості, її високо розвинений інтелектуальний потенціал, креативність, що дозволяє їй працювати швидко та продуктивно з інформацією як об’єктивної, так і суб’єктивної природи, а також наявність у педагога-майстра здатності до позитивного прогнозування, перцептивних та комунікативних здібностей (здатності планувати та розгортати план спілкування, мовленнєві здібності і, зокрема, «лінгвістичне чуття» і т. ін.).

Важливим, з погляду на розв’язання проблеми умов формування структури високорозвинених соціальних здібностей, є виділення І.А. Зязюном основних вимог до особистості педагога, без яких не можлива успішна реалізація педагогічних здібностей. Головні з них – це любов до дітей та педагогічної діяльності, наявність спеціальних знань у тій галузі науки, культури, техніки, з якої він навчає, високий рівень моральності та загальної культури вчителя. Додатковими факторами становлення педагогічної майстерності є такі риси особистості викладача, як комунікабельність, артистичність, гарний смак, розвиненість естетичних почуттів, доброзичливий характер. У ході педагогічної діяльності головні та додаткові фактори інтегруються в єдину систему педагогічної майстерності вчителя, яка функціонує як його індивідуальний стиль.

Розуміння обдарованої людини-професіонала як особистості з їй притаманним стилем індивідуальної діяльності, що формується в ході її професіоналізації, властивий і підходу Є.О. Клімова. У сфері професіології цей дослідник відомий як автор широко розповсюдженої ідеї типологізації різних професій, серед п’яти основних кластерів яких він виділяє і групу професій типу «людина-людина» [7, 8]. Основну відмінність професіограми цього типу діяльності автор вбачає у надзвичайній складності, нестандартності, плинності предметів аналізу та впливу. Це вирішально обумовлює певні вимоги до представників зазначеного типу професій, які керують групами, спільнотами людей, впорядковують суспільні процеси, відповідно до визначених цілей, навчають, лікують та надають послуги іншим людям. Серед професійно важливих якостей таких спеціалістів Є.О. Клімов називає гуманістичну спрямованість людини, доброзичливу уважність до проявів почуттів, розуму та характеру інших людей, спостережливість до їхньої душевної діяльності, творчий склад розуму, вміння мисленнєво уявити внутрішній світ іншого, здатність до неодноразового переживання подій і співпереживання іншим людям,а також толерантність, яка проявляється у доброзичливості, терпінні та поблажливості до різних нестандартних проявів поведінки, образу думок і почуттів оточуючих людей. Особливі вимоги висуваються до комунікативних якостей дійсного професіонала соціономічної сфери. Він з необхідністю повинен швидко та легко встановлювати контакти з людьми, уміти слухати співбесідника, розумно, ясно та зв’язано викладати власні думки, говорити чітко та правильно, а також передбачати реакції партнера на власні висловлювання. Широкий кругозір, різноманітний життєвий досвід і естетичні схильності суттєво підвищують результативність діяльності такого професіонала, який повинен однаково продуктивно використовувати і знання загальнонаукового характеру , і основні закони професії, і знання оперативного характеру, які важливі «тут і тепер» [7].

Такого роду особливості психічної організації спеціаліста є однаково важливими як для педагога, так і для психолога або психотерапевта. Цілісну концепцію професійних здібностей зазначених спеціалістів розробив із позиції людиноцетрованого підходу Карл Роджерс. В основі безумовного позитивного прийняття, за К.Роджерсом, лежить ціннісне безоціночне ставлення до людини, що включає в себе, переживання теплоти й турботи по відношенню до інших, а також активне піклування про позитивний мікроклімат комунікації, абсолютно безпечний для усіх сторін. Така турбота не обмежує свободи власних переживань іншої людини, зберігає за нею можливість спиратись саме на власний досвід, сповна довіряти собі та партнеру, залишаючись при цьому автономною й незалежною.

Якщо безумовне позитивне прийняття створює сприятливу особистісну основу ефективної комунікації як її своєрідний емоційний фон, то емпатійне розуміння й конгруентність відповідають за результативність перебігу спілкування як процесу, забезпечуючи йому емоційне підживлення. Характерно, що, як і попередня установка, ці два механізми мають емоційну природу. Тільки у випадку емпатійного розуміння відбувається активне співпереживання емоційному стану партнера по комунікації, а у випадку конгруентності – мова йде про усвідомлене переживання та маніфестацію власних почуттів, їхню відкритість собі та іншим людям.

Три наступні особливості емпатійного розуміння вважаються основним внеском К.Роджерса в розвиток сучасних уявлень про здатність людини до емпатії, як емоційної здібності: 1) відділення емпатії від емоційної ідентифікації як феноменологічно дуже схожого явища, шляхом збереження власної позиції суб’єкта емпатії через усвідомлення психологічної дистанції з її об’єктом та нетотожності переживань, які суб’єктивно існують в режимі «наче б то»; 2) наявність в емпатії співпереживання відповідної модальності та змісту, а не просто симпатії до партнера по комунікації; 3) активний, динамічний ( як процес, дія), а не статичний (стан, здатність) характер емпатичного ставлення [9, 10, 11].

Третю складову ефективного контакту і ставлення до іншої людини – конгруентність психолог описує як розвинуту здатність точно усвідомлювати та адекватно відтворювати у поведінці власні почуття та переживання, що без сумніву потребує від особистості розвинених здібностей емоційного самопізнання й самовираження.

Отже, у сукупності всі три описані установки утворюють універсальний комплексний механізм емоційної фасилітації особистісної активності людини (або групи людей), на яку вони спрямовані. Ефективність роботи такого механізму докладно вивчено К. Роджерсом на прикладі не лише психотерапії, а й педагогічної практики. У спеціальному дослідженні ним було встановлено, що фасілітативні процеси є дуже енергійно витратними в плані психологічного та психофізіологічного забезпечення, а тому цілком імовірно, що переважна більшість спеціалістів, хоча і розуміють ефективність такого роду стратегії, тим не менше, уникають її внаслідок індивідуальної неможливості вийти та постійно підтримувати необхідний інтенсивний рівень енерговитрат. Це означає, що прогноз ефективності обдарованого педагога, психотерапевта, політика як фасілітатора суттєво обумовлюється не лише інтенціональними, а й динамічними характеристиками його психічної активності.

Таким чином, для всіх фахівців соціономічного типу діяльності є характерними доброзичлива уважність до проявів почуттів, розуму та характеру інших людей, спостережливість до їхньої душевної діяльності, творчий склад розуму, вміння мисленнєво уявити внутрішній світ іншого, здатність до співпереживання іншим людям та неодноразового активного переживання подій, а також толерантність, яка проявляється у доброзичливості, терпінні та поблажливості до різних нестандартних проявів поведінки, образу думок і почуттів оточуючих людей. Дійсний професіонал соціономічної сфери з необхідністю швидко та легко встановлює контакти з людьми, уміє слухати співбесідника, чітко та правильно говорити, розумно, ясно та зв’язано викладає власні думки , а також адекватно передбачає реакції партнера на власні висловлювання.

Виводи. Отже, виявляється актуальним подальше дослідження як окремих соціальних здібностей , так і інтегральної якості професіоналів соціономічного профілю, зокрема психологів соціального інтелекту. Це потребує осмислення структури й функцій соціального інтелекту як професійної якості, виявлення педагогічних умов ефективного його формування, розробки технології та методики формування соціального інтелекту майбутнього психолога в процесі його підготовки в педагогічному університеті, експериментального дослідження ефективності розроблених педагогічних засобів.

Перспективи подальших досліджень. Виявляється актуальним дослідити процес формування соціальних здібностей особистості в структурі підготовки фахівців соціономічного профілю, і зокрема психологів.
Література

1. Ландау Е. Одаренность требует мужества. Психологическое сопровождение одаренного ребенка.- М.:»Academia», 2002. – 144с.

2. Коняева А.П. Психологическая интерпретация феномена социальной одаренности ..// Актуальные проблемы современной психологии.- К., 1993.- Том- //.- С. 66-67.

3. Борисова Е.М., Логинова Г.П., Мдивани О.М. Диагностика управленческих способностей // Вопросы психологии,- М., 1997.- №2 – С. 112- 121.

4. Молоканов М. В. Личностные компоненты профессиональной успешности практических психологов (инструкторов учебно-тренинговых групп). Автореф.канд.дис.психол.наук. – М., 1994. - 15с.

5. Петровский А.В. Проблемы развития личности с позиции социальной психологии. // Вопросы психологии. – М., 1984, №4. - С. 512.

6. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства. – М.: «Просвещение», 1989. – 302 с.

7. Климов Е.А. Основы психологии. Практикум. – М.: «Юнити», 1999. - 257с.

8. Костюк Г.С. Навчально- виховний процес: психічний розвиток особистості. – К.: Радянська школа, 1989. - 608с.

9. Роджерс К. Еллен вест и одиночество // Московский психотерапевтический журнал.- М.,1993 - №3. - С. 98.

10. Орлов А.Б. Человекоцентрированный подход в психологии. //Вопросы психологии., - М., 2003. -№4. – С. 64-68.

11. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас : як пізнати й виховати його душу, - К., 1994. - 169с.


Власенко Я.В.

Соціальні здібності як професійно важливі якості спеціалістів соціономічного профілю (управлінці, психологи, педагоги)

Обґрунтовано актуальність формування соціальних здібностей в процесі підготовки фахівців соціологічного профілю (психологи, управлінці, педагоги). Розглянуто погляди вчених на структуру соціальних здібностей особистості, обґрунтовано необхідність розробки технологій формування соціального інтелекту та соціальних здібностей в процесі підготовки психологів.



Власенко Я.В.

Социальные способности как профессионально важные качества специалистов социономического профиля (управленцы, психологи, педагоги)

Обгрунтована актуальность формирования социальных способностей в процессе подготовки специалистов социологического профиля (психологи, управленцы, педагоги). Рассмотрены взгляды ученых на структуру социальных способностей личности, обгрунтована необходимость разработки технологий формирования социального интеллекта и социальных способностей в процессе подготовки психологов.


I. Vlasenko

Social Abilities as Professionally Important Gualities for Socionomic Specialists (Managers, Psychologists, Teachers)

The urgency of forming social abilities in the process of training experts of sociological type (psychologists, managers, teachers) is substantiated. The scientists views are considered concerning the structure of person's social abilities, the necessity of developing technologies of forming social intellect and social abilities in the process of training psychologists is proved.



Стаття надійшла до редакції 18.07.2008р.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка