Розвиток нових підходів в Україні до практики соціальної роботи із сім'єю
Найбільш повно нові підходи до практики соціальної роботи із сім'єю в Україні відбиті в ряді навчальних посібників [3;8;9;11;29;30;38;39].
Вітчизняні теоретики й практики соціальної роботи, розробляють новаційні і інноваційні підходи в галузі соціальної роботи із сім'єю.
Такі кроки покликані насамперед перебороти визначене засилля відповідних закордонних парадигм, що, з одного боку, "засмічують" проблемне поле соціальної роботи із сім'єю в Україні, але мають "раціональне зерно", а з іншого, - затушовують" специфіку соціальної роботи в Україні, відволікаючи її тим самим від вирішення нагальних, першочергових завдань соціальної роботи із сім'єю в Україні. До їхнього числа може бути віднесена розробка таких основних проблем і аспектів соціальної роботи із сім'єю й у сім'ї:
- моделі деінституціалізації (тобто переміщення дітей із „масових" закладів (інституцій) в альтернативне, більш турботливе середовище, а також надання допомоги за місцем проживання) та можливі напрямки роботи із сім'ями та їх дітьми (див. Таблицю „Моделі деінституціалізації") [30,11].
Таблиця 2
Моделі деінституціалізації
Моделі
|
Зміст роботи
|
Планування родини
|
Статеве виховання, роз'яснювальна та просвітницька робота серед молоді щодо запобігання небажаної вагітності, планування сім'ї
|
Запобігання відмові га розміщенню дітей у державних закладах
|
Підготовка молодих батьків, соціальна підтримка вразливих сімей, у т.ч. матеріальна. Індивідуальний супровід сімей з дітьми, розвиток і надання соціальних послуг сім'ям, які мають дітей з особливими потребами
|
Реінтеграція кровної/ біологічної родини
|
Надання послуг щодо возз'єднання та реабілітації сім'ї
|
Усиновлення/ удочеріння
|
Пошук сімей, які беруть на виховання t неповнолітню дитину на правах сина чи доньки й оформлюють це спеціальним юридичним актом (рішенням суду)
|
Прийомні родини
|
Пошук, підготовка та підтримка сімей, які добровільно взяли із державних закладів від І до 4 дітей на виховання та спільне проживання
|
Дитячі будинки сімейного типу
|
Пошук та підтримка сімей, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
|
-етичні принципи соціальної роботи із сім'ями, розроблені соціальними службами підтримки сім'ї (див. Таблицю „Етичні принципи соціальної роботи із сім'ями")[30,20]
Таблиця З
Етичні принципи соціальної роботи із сім'ями
Принцип
|
Пояснення
|
Партнерство
|
Налагодження партнерських зв'язків із сім'ями, місцевими спільнотами та конкретними особами для вирішення соціальних проблем
|
Увага
|
Уважне ставлення до клієнтів, вислуховувати дітей, членів сімей та окремі групи людей і робити все для того, щоб їх почули представники влади та громадськості
|
Представництво
інтересів
|
Захищати й представляти інтереси найбільш незахищених громадян та груп перед органами влади й громадськістю. Захищати інтереси дітей та їхні права
|
Визнання рівності
|
Звертати увагу на проблему нерівності і дискримінації, якої можуть зазнавати люди через свій вік, стать, національність, рівень заможності, сексуальну орієнтацію, інвалідність тощо, і намагатись, наскільки це можливо, подолати дискримінацію, від якої страждає клієнт
|
|
Визнання відмінностей
|
Визнавати різницю в статі, расовій принадлежності, релігійних переконаннях, здібностях, культурі, матеріальному становищі, сексуальній орієнтації, віці - усе те, що впливає на наше сприйняття один одного. Поважати ці відмінності й не дозволяти, щоб наші особисті переконання й цінності впливали на професійне ставлення до клієнтів
|
Захист громадянських прав
|
Розглядати захищеність та задоволення потреб дитини як її невід'ємні громадянські права, і для забезпечення цих прав представляти інтереси дітей перед відповідними органами влади, а також співпрацювати з відповідними інстанціями у випадку порушення прав дітей
|
Співпраця
|
Співпрацювати з іншими організаціями
(державними і громадськими) для створення міжвідомчої мережі, яка б забезпечувала найефективніші послуги для сімей
|
Підтримка
|
Надавати практичну й психологічну підтримку сім'ям, які цього потребують
|
Обов'язки
|
Забезпечувати клієнтам найоптимальніші послуги й відповідально реагувати на їхнє прохання про допомогу, розглядаючи це як професійний обов' язок перед клієнтами та громадянами, з податків яких утримують державні соціальні служби
|
Професійна чесність
|
Бути чесним і звітувати перед керівництвом про всі свої дії та контакти з клієнтами, іншими спеціалістами й представниками громадськості. Розуміти свої професійні межі та пояснювати їх клієнтам
|
- створення експериментальних соціальних служб підтримки сім'ї (ССПС) (див. таблицю „Характеристика груп послуг, що надають ССПС") [30,52]
Таблиця 4
Характеристика груп послуг, що надають ССПС
Група послуг
|
Види діяльності
|
Надання прямої матеріальної допомоги
|
- надання харчування дітям; - забезпечення здорових та безпечних умов у помешканні дитини (косметичний ремонт або санобробка приміщення, заміна газової плити або купівля ліжка); - купівля спеціального
|
|
обладнання для догляду за дитиною-інвалідом, - встановлення лічильників (на воду та газ); - придбання шкільного приладдя; - часткова оплата або реструктуризація боргу за комунальні послуги; - придбання одягу або взуття для дитини (для відвідування школи); - придбання насіння (розсади) для городу
|
Психолого -педагогічна робота з родиною
|
- посередництво в конфлікті (всередині сім'ї або з оточенням -родичами, сусідами, ровесниками дитини тощо); - психологічна підтримка (з метою заспокоїти, вивести з депресії, підняти настрій), психологічне консультування з питань внутрішньосімейних стосунків та потреб дитини; - навчання батьків навичкам догляду за дитиною; - залучення батьків до груп
|
Сприяння незалежності/ поліпшенню матеріального становища родини
|
- сприяння в пошуку житла; - придбання засобів для заробітку (купівля або оренда швейної машинки, обладнання для теплиці тощо); - консультування щодо працевлаштування і шляхів заробітку; - допомога в оформленні відсутніх документів; - сприяння в працевлаштуванні батьків; - сприяння в оформленні державних допомог, пенсій, пільг;
|
Сприяння навчанню та розвитку дитини
|
- влаштування дитини в дитячий садок; - влаштування дитини на професійне навчання; - запрошення дітей на розважальні заходи:
|
Сприяння захисту здоров'я та оздоровленню дитини
|
- влаштування дитини на оздоровлення; - організація медичного обстеження або догляду (лікарського або сестпинськогої:
|
Представництво інтересів та захист прав дитини
|
- представлення інтересів дитини перед адміністрацією школи,контроль за відвідуванням занять дитиною; - представлення інтересів дитини перед органами державної та місцевої влади; - залучення дільничного інспектора з метою припинення насильства або пияцтва в сім'ї; - представлення інтересів дитини перед органами опіки і піклування (листування з ними ,повідомлення про стан)
|
Сприяння відновленню контактів між батьками і дітьми, що перебувають в інтернатах
|
- оплата проїзду для дітей, - придбання для батьків продуктів, які ті можуть відвезти дітям; - посередництво між батьками та адміністрацією інтернату, якщо між ними були непорозуміння
|
Розширення мережі піклувальників про дитину
|
- допомога в оформленні опіки родичу дитини; - залучення інших родичів до піклування про дитину; - сприяння влаштуванню на виховання в прийомну сім'ю
| -
порівняння типологій старої сільської сім'ї та сучасної міської сім'ї в традиціях сімейно-побутової культури українців(див. Таблицю "Порівняння старої сільської сім'ї та сучасної міської сім'ї") [9,3 59-160];
Таблиця 5
Порівняння старої сільської сім'ї та
сучасної міської сім'ї
Стара сільська сім'я
|
Сучасна міська сім'я
|
1. Трудові навички, уміння, знання, які передавали мати й батько своїм дітям, необхідні були для наступного життя. Трудові навички визначались спадковістю, що передавались "з рук в руки" від батьків і матерів до синів і дочок. Звідси -їхнє значення і прагнення дітей до найшвидшого їх засвоєння
|
1. Праця щодо обслуговування сім'ї не є головним професійним І заняттям, головною "справою життя" для матерів і батьків, а тим більше для їхніх дітей. Основне професійне навчання, основна робота буде "десь там, попереду", а домашня праця, навички домогосподарювання й обслуговування - це "другорядна", "перехідна справа"
|
2. Основна частина бюджету часу (робочого й позаробочо-го) "батьків і дітей" проходила у спільній діяльності. Звідси - можливості батьків здійснювати постійний коректив такої діяльності і поведінки дітей
|
2. В умовах зайнятості батьків і матерів у сфері суспільного виробництва, аі також навчання дітей у школі або відвідування ними поза- шкільних установ мати і батько мають обмежену часову можливість спільної діяльності з дітьми. За даними соціологів, спільне щоденне перебування матері й дитини ,вдома (крім сну ) складає в середньому 4,5 год., а батька – 2,5 год.
|
|
|
3. Батько й мати в очах своїх дітей були живим прикладом носіїв трудових навичок, облагороджених такими моральними достоїнствами, як працелюбність, добропорядність, самопожертва, наполегливість, господарська честь та ін. "Роби, як я", - цей принцип був основоположним у трудовому зростанні дітей
|
3. Основна виробнича діяльність батьків, де проявляються їхні трудові й моральні якості (щодо трудового процесу), проходить, як правило, поза очима їхніх дітей. Словесні сентенції і повчання, непідкріплепі практичною діяльністю, звичайна річ, не мають достатнього виховного впливу
|
4. Тісне переплетення трудової і побутової сфер селянського господарства становило природну школу виховання в дітей розуміння органічного взаємозв'язку праці і споживання, знання справжньої „ціни копійки", „ціни шматка хліба"
|
4. Відбувся характерний для сучасного рівня розвитку суспільного виробництва перехід сім'ї з розряду виробничого осередку суспільства в осередок переважно споживацький. „Атмосфера споживання", у якій часто зростають діти, не може не вплинути на формування їхніх ціннісних установок, потреб, життєвих планів
|
Резюме
Практика соціальної роботи із сім 'єю спирається па відповідне визначення сім'ї і на конкретну її типологію. Існує безліч дефініцій поняття "сім'я ", і всі вони відображають ситуацію стану розвитку теорії соціальної роботи, коли предметом її вивчення є сім'я як соціальний інститут, мала група і система стосунків. Адекватним чином більшості дефініцій сім'ї відповідає і більшість типологій сім'ї, коли тип сім'ї визначається за різноманітними класифікаційними основами. Головним для\ соціального працівника є розуміння того факту, що клієнтом соціальної роботи може стати сім'я будь-якого типу. Проте ступінь потреби в соціальній підтримці, конкретний зміст, види допомоги сім'ї тощо будуть різноманітними залежно від її типу. Крім того, соціальна^ робота із сім 'єю є найбільш вециким полем докладання зусиль фахівців із соціальної роботи, оскільки універсальність сімейного способу життя перетворює кожну проблему індивіда в проблему сім'ї (минулої, теперішньої або майбутньої). У соціальній роботі із сім 'єю виявляються всі закономірності цього виду професійно-практичної діяльності, проте є тут і певні специфічні особливості, що належать тільки до галузі соціальної роботи із сім 'єю.
Питання і завдання
1. Наведіть приклади визначень сім'ї, що характериз) її як соціальний інститут, малу групу і систему стосунків.
2. Чим, на Ваш погляд, викликана велика кількість визначень поняття "сім'я" в теорії соціальної роботи?
3. За допомогою таблиці 1 ("Структура стосунків у сімТ схарактеризуйте розуміння сім'ї як системи сімейш стосунків.
4. Дайте визначення сімї та її характеристику на основі системного підходу.
5. Охарактеризуйте взаємозв'язок практики соціальної роботи із сім'єю і проблеми типології сім'ї.
6. Спираючись на свій життєвий досвід, наведіть приклади тих типів сім'ї, з якими Ви зустрічалися.
7. Використовуючи досвід навчально-фахової діяльності (систему практик), висловіть своє ставлення, аргументуючи його, до використання численних класифікацій у конкретній практиці соціальної роботи.
8. Покажіть, як в умовах Вашої фахової діяльності Ви використовуєте різноманітні підходи до розуміння сім'ї і її типології.
9. Висловіть своє ставлення до спроб вирішення проблеми типологізації сім'ї з позицій "загальних підходів". Проаналізуйте (за Вашим вибором, з урахуванням принципу конфіденціальності) конкретну сім'ю в парадигмах загального підходу.
10. Доведіть твердження про те, що соціальна робота із сім'єю сприяє стабілізації сімейного життя.
11. Які класи завдань вирішує соціальний працівник у сім'ї? Схарактеризуйте їх.
12. Схарактеризуйте сутність чинника активності сім'ї як клієнта соціальної роботи. Наведіть відповідні приклади.
13. Схарактеризуйте сутність чинника "соціальна ситуація" в роботі із сім'єю. Наведіть відповідні приклади.
14. Яким чином два взаємозалежних і взаємодоповнюючих соціальних процеси - адаптація і трансформація -відображаються в соціальній роботі із сім'єю?
15. Як Ви розумієте і ставитеся до феномена "соціальний мінімум" стосовно до роботи із сім'єю?
16. Наведіть приклади реальної дії загальних і специфічних принципів соціальної роботи із сім'єю.
17. Ґрунтуючись на власному особистісному або фаховому досвіді, наведіть приклад конкретної технології соціальної) хоботи із сім'єю.
18. У чому полягає цільовий, змістовний і технологічний; (методичний) компоненти розвитку нових підходів в Україні до практики соціальної роботи із сім'єю?
19. Обґрунтуйте з теоретичної і практичної точок зору твердження про те, що соціальна робота із сім'єю є найбільш великим полем діяльності спеціалістів соціальної роботи.
20. Розробіть конкретну програму соціальної роботи із сім'єю певного типу.
|