Соціальна робота з різними категоріями клієнтів



Сторінка5/14
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Розвиток нових підходів в Україні до

практики соціальної роботи із сім'єю

Найбільш повно нові підходи до практики соціальної роботи із сім'єю в Україні відбиті в ряді навчальних посібників [3;8;9;11;29;30;38;39].

Вітчизняні теоретики й практики соціальної роботи, розробляють новаційні і інноваційні підходи в галузі соціальної роботи із сім'єю.

Такі кроки покликані насамперед перебороти визначене засилля відповідних закордонних парадигм, що, з одного боку, "засмічують" проблемне поле соціальної роботи із сім'єю в Україні, але мають "раціональне зерно", а з іншого, - затушовують" специфіку соціальної роботи в Україні, відволікаючи її тим самим від вирішення нагальних, першочергових завдань соціальної роботи із сім'єю в Україні. До їхнього числа може бути віднесена розробка таких основних проблем і аспектів соціальної роботи із сім'єю й у сім'ї:

- моделі деінституціалізації (тобто переміщення дітей із „масових" закладів (інституцій) в альтернативне, більш турботливе середовище, а також надання допомоги за місцем проживання) та можливі напрямки роботи із сім'ями та їх дітьми (див. Таблицю „Моделі деінституціалізації") [30,11].


Таблиця 2

Моделі деінституціалізації


Моделі

Зміст роботи

Планування родини

Статеве виховання, роз'яснювальна та просвітницька робота серед молоді щодо запобігання небажаної вагітності, планування сім'ї

Запобігання відмові га розміщенню дітей у державних закладах

Підготовка молодих батьків, соціальна підтримка вразливих сімей, у т.ч. матеріальна. Індивідуальний супровід сімей з дітьми, розвиток і надання соціальних послуг сім'ям, які мають дітей з особливими потребами

Реінтеграція кровної/ біологічної родини

Надання послуг щодо возз'єднання та реабілітації сім'ї

Усиновлення/ удочеріння

Пошук сімей, які беруть на виховання t неповнолітню дитину на правах сина чи доньки й оформлюють це спеціальним юридичним актом (рішенням суду)

Прийомні родини

Пошук, підготовка та підтримка сімей, які добровільно взяли із державних закладів від І до 4 дітей на виховання та спільне проживання

Дитячі будинки сімейного типу


Пошук та підтримка сімей, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

-етичні принципи соціальної роботи із сім'ями, розроблені соціальними службами підтримки сім'ї (див. Таблицю „Етичні принципи соціальної роботи із сім'ями")[30,20]



Таблиця З

Етичні принципи соціальної роботи із сім'ями


Принцип

Пояснення

Партнерство

Налагодження партнерських зв'язків із сім'ями, місцевими спільнотами та конкретними особами для вирішення соціальних проблем

Увага

Уважне ставлення до клієнтів, вислуховувати дітей, членів сімей та окремі групи людей і робити все для того, щоб їх почули представники влади та громадськості

Представництво

інтересів



Захищати й представляти інтереси найбільш незахищених громадян та груп перед органами влади й громадськістю. Захищати інтереси дітей та їхні права

Визнання рівності

Звертати увагу на проблему нерівності і дискримінації, якої можуть зазнавати люди через свій вік, стать, національність, рівень заможності, сексуальну орієнтацію, інвалідність тощо, і намагатись, наскільки це можливо, подолати дискримінацію, від якої страждає клієнт




Визнання відмінностей

Визнавати різницю в статі, расовій принадлежності, релігійних переконаннях, здібностях, культурі, матеріальному становищі, сексуальній орієнтації, віці - усе те, що впливає на наше сприйняття один одного. Поважати ці відмінності й не дозволяти, щоб наші особисті переконання й цінності впливали на професійне ставлення до клієнтів

Захист громадянських прав

Розглядати захищеність та задоволення потреб дитини як її невід'ємні громадянські права, і для забезпечення цих прав представляти інтереси дітей перед відповідними органами влади, а також співпрацювати з відповідними інстанціями у випадку порушення прав дітей

Співпраця

Співпрацювати з іншими організаціями

(державними і громадськими) для створення міжвідомчої мережі, яка б забезпечувала найефективніші послуги для сімей



Підтримка

Надавати практичну й психологічну підтримку сім'ям, які цього потребують

Обов'язки

Забезпечувати клієнтам найоптимальніші послуги й відповідально реагувати на їхнє прохання про допомогу, розглядаючи це як професійний обов' язок перед клієнтами та громадянами, з податків яких утримують державні соціальні служби

Професійна чесність

Бути чесним і звітувати перед керівництвом про всі свої дії та контакти з клієнтами, іншими спеціалістами й представниками громадськості. Розуміти свої професійні межі та пояснювати їх клієнтам

- створення експериментальних соціальних служб підтримки сім'ї (ССПС) (див. таблицю „Характеристика груп послуг, що надають ССПС") [30,52]



Таблиця 4

Характеристика груп послуг, що надають ССПС


Група послуг

Види діяльності

Надання прямої матеріальної допомоги

- надання харчування дітям; - забезпечення здорових та безпечних умов у помешканні дитини (косметичний ремонт або санобробка приміщення, заміна газової плити або купівля ліжка); - купівля спеціального




обладнання для догляду за дитиною-інвалідом, - встановлення лічильників (на воду та газ); - придбання шкільного приладдя; - часткова оплата або реструктуризація боргу за комунальні послуги; - придбання одягу або взуття для дитини (для відвідування школи); - придбання насіння (розсади) для городу

Психолого -педагогічна робота з родиною

- посередництво в конфлікті (всередині сім'ї або з оточенням -родичами, сусідами, ровесниками дитини тощо); - психологічна підтримка (з метою заспокоїти, вивести з депресії, підняти настрій), психологічне консультування з питань внутрішньосімейних стосунків та потреб дитини; - навчання батьків навичкам догляду за дитиною; - залучення батьків до груп

Сприяння незалежності/ поліпшенню матеріального становища родини

- сприяння в пошуку житла; - придбання засобів для заробітку (купівля або оренда швейної машинки, обладнання для теплиці тощо); - консультування щодо працевлаштування і шляхів заробітку; - допомога в оформленні відсутніх документів; - сприяння в працевлаштуванні батьків; - сприяння в оформленні державних допомог, пенсій, пільг;

Сприяння навчанню та розвитку дитини

- влаштування дитини в дитячий садок; - влаштування дитини на професійне навчання; - запрошення дітей на розважальні заходи:

Сприяння захисту здоров'я та оздоровленню дитини

- влаштування дитини на оздоровлення; - організація медичного обстеження або догляду (лікарського або сестпинськогої:

Представництво інтересів та захист прав дитини

- представлення інтересів дитини перед адміністрацією школи,контроль за відвідуванням занять дитиною; - представлення інтересів дитини перед органами державної та місцевої влади; - залучення дільничного інспектора з метою припинення насильства або пияцтва в сім'ї; - представлення інтересів дитини перед органами опіки і піклування (листування з ними ,повідомлення про стан)


Сприяння відновленню контактів між батьками і дітьми, що перебувають в інтернатах

- оплата проїзду для дітей, - придбання для батьків продуктів, які ті можуть відвезти дітям; - посередництво між батьками та адміністрацією інтернату, якщо між ними були непорозуміння

Розширення мережі піклувальників про дитину

- допомога в оформленні опіки родичу дитини; - залучення інших родичів до піклування про дитину; - сприяння влаштуванню на виховання в прийомну сім'ю

  • порівняння типологій старої сільської сім'ї та сучасної міської сім'ї в традиціях сімейно-побутової культури українців(див. Таблицю "Порівняння старої сільської сім'ї та сучасної міської сім'ї") [9,3 59-160];


Таблиця 5

Порівняння старої сільської сім'ї та



сучасної міської сім'ї


Стара сільська сім'я

Сучасна міська сім'я

1. Трудові навички, уміння, знання, які передавали мати й батько своїм дітям, необхідні були для наступного життя. Трудові навички визначались спадковістю, що передавались "з рук в руки" від батьків і матерів до синів і дочок. Звідси -їхнє значення і прагнення дітей до найшвидшого їх засвоєння

1. Праця щодо обслуговування сім'ї не є головним професійним І заняттям, головною "справою життя" для матерів і батьків, а тим більше для їхніх дітей. Основне професійне навчання, основна робота буде "десь там, попереду", а домашня праця, навички домогосподарювання й обслуговування - це "другорядна", "перехідна справа"

2. Основна частина бюджету часу (робочого й позаробочо-го) "батьків і дітей" проходила у спільній діяльності. Звідси - можливості батьків здійснювати постійний коректив такої діяльності і поведінки дітей


2. В умовах зайнятості батьків і матерів у сфері суспільного виробництва, аі також навчання дітей у школі або відвідування ними поза- шкільних установ мати і батько мають обмежену часову можливість спільної діяльності з дітьми. За даними соціологів, спільне щоденне перебування матері й дитини ,вдома (крім сну ) складає в середньому 4,5 год., а батька – 2,5 год.







3. Батько й мати в очах своїх дітей були живим прикладом носіїв трудових навичок, облагороджених такими моральними достоїнствами, як працелюбність, добропорядність, самопожертва, наполегливість, господарська честь та ін. "Роби, як я", - цей принцип був основоположним у трудовому зростанні дітей

3. Основна виробнича діяльність батьків, де проявляються їхні трудові й моральні якості (щодо тру­дового процесу), проходить, як правило, поза очима їхніх дітей. Словесні сентенції і повчання, непідкріплепі практичною діяльністю, звичайна річ, не мають достатнього виховного впливу

4. Тісне переплетення трудової і побутової сфер селянського господарства становило природну школу виховання в дітей розуміння органічного взаємозв'язку праці і споживання, знання справжньої „ціни копійки", „ціни шматка хліба"

4. Відбувся характерний для сучасного рівня розвитку суспільного виробництва перехід сім'ї з розряду виробничого осередку суспільства в осередок переважно споживацький. „Атмосфера споживання", у якій часто зростають діти, не може не вплинути на формування їхніх ціннісних установок, потреб, життєвих планів



Резюме

Практика соціальної роботи із сім 'єю спирається па відповідне визначення сім'ї і на конкретну її типологію. Існує безліч дефініцій поняття "сім'я ", і всі вони відображають ситуацію стану розвитку теорії соціальної роботи, коли предметом її вивчення є сім'я як соціальний інститут, мала група і система стосунків. Адекватним чином більшості дефініцій сім'ї відповідає і більшість типологій сім'ї, коли тип сім'ї визначається за різноманітними класифікаційними основами. Головним для\ соціального працівника є розуміння того факту, що клієнтом соціальної роботи може стати сім'я будь-якого типу. Проте ступінь потреби в соціальній підтримці, конкретний зміст, види допомоги сім'ї тощо будуть різноманітними залежно від її типу. Крім того, соціальна^ робота із сім 'єю є найбільш вециким полем докладання зусиль фахівців із соціальної роботи, оскільки універсальність сімейного способу життя перетворює кожну проблему індивіда в проблему сім'ї (минулої, теперішньої або майбутньої). У соціальній роботі із сім 'єю виявляються всі закономірності цього виду професійно-практичної діяльності, проте є тут і певні специфічні особливості, що належать тільки до галузі соціальної роботи із сім 'єю.

Питання і завдання

1. Наведіть приклади визначень сім'ї, що характериз) її як соціальний інститут, малу групу і систему стосунків.

2. Чим, на Ваш погляд, викликана велика кількість визначень поняття "сім'я" в теорії соціальної роботи?

3. За допомогою таблиці 1 ("Структура стосунків у сімТ схарактеризуйте розуміння сім'ї як системи сімейш стосунків.

4. Дайте визначення сімї та її характеристику на основі системного підходу.

5. Охарактеризуйте взаємозв'язок практики соціальної роботи із сім'єю і проблеми типології сім'ї.

6. Спираючись на свій життєвий досвід, наведіть приклади тих типів сім'ї, з якими Ви зустрічалися.

7. Використовуючи досвід навчально-фахової діяльності (систему практик), висловіть своє ставлення, аргументуючи його, до використання численних класифікацій у конкретній практиці соціальної роботи.

8. Покажіть, як в умовах Вашої фахової діяльності Ви використовуєте різноманітні підходи до розуміння сім'ї і її типології.

9. Висловіть своє ставлення до спроб вирішення проблеми типологізації сім'ї з позицій "загальних підходів". Проаналізуйте (за Вашим вибором, з урахуванням принципу конфіденціальності) конкретну сім'ю в парадигмах загального підходу.

10. Доведіть твердження про те, що соціальна робота із сім'єю сприяє стабілізації сімейного життя.

11. Які класи завдань вирішує соціальний працівник у сім'ї? Схарактеризуйте їх.

12. Схарактеризуйте сутність чинника активності сім'ї як клієнта соціальної роботи. Наведіть відповідні приклади.

13. Схарактеризуйте сутність чинника "соціальна ситуація" в роботі із сім'єю. Наведіть відповідні приклади.

14. Яким чином два взаємозалежних і взаємодоповнюючих соціальних процеси - адаптація і трансформація -відображаються в соціальній роботі із сім'єю?

15. Як Ви розумієте і ставитеся до феномена "соціальний мінімум" стосовно до роботи із сім'єю?

16. Наведіть приклади реальної дії загальних і специфічних принципів соціальної роботи із сім'єю.

17. Ґрунтуючись на власному особистісному або фаховому досвіді, наведіть приклад конкретної технології соціальної) хоботи із сім'єю.

18. У чому полягає цільовий, змістовний і технологічний; (методичний) компоненти розвитку нових підходів в Україні до практики соціальної роботи із сім'єю?

19. Обґрунтуйте з теоретичної і практичної точок зору твердження про те, що соціальна робота із сім'єю є найбільш великим полем діяльності спеціалістів соціальної роботи.

20. Розробіть конкретну програму соціальної роботи із сім'єю певного типу.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка