Соціальна робота з агресивними підлітками



Сторінка4/5
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.73 Mb.
1   2   3   4   5
Тематика занять. Перспективний план роботи на запланований термін функціонування групи може включати опрацювання наступних тем:

  1. Моє ставлення до себе. Мої психологічні межі.

Мета: здобуття знань про свої сильні та слабкі сторони; прийняття своїх обмежень; робота над визначенням та систематизацію своєї системи цінностей; прийняття відповідальності за своє життя.

2. Я і мої обов’язки. Я і мої інтереси, реалізація життєвих планів і цілей.

Мета: здобуття знань та вмінь для адекватної оцінки власних можливо-стей прийняття рішень, планування та організація праці, створення умов для праці.

3. Я і мої почуття.

Мета: здобуття знань про почуття та конструктивні способи їх вираження; робота з інтеграції амбівалентних почуттів (любов-ненависть), особливо стосовно значимих осіб; робота над заміною деструктивних схем емоційних реакцій на конструктивні.

4. Я і мої однолітки. Я і дорослі.

Мета: оволодіння вміннями контактування з людьми, зокрема, вміння слухати, проявляти свої почуття та потреби, асертивний захист своїх психо-логічних меж, розв’язання проблем у контактах з іншими, робота зі з'ясування власних деструктивних поглядів на спілкування з однолітками та дорослими, зокрема з особами іншої статі; робота над побудовою системи підтримки поза родиною з використанням контактів, які були зв’язані в групі психокорекції.

5. Я і моя родина.

Мета: здобуття знань про структуру дисфункційної (в тому числі алкогольної) родини; ідентифікація себе як члена дисфункційної родини; з'ясування власних проблем із членами родини, визначення та захист своїх психологічних кордонів у контактах із членами родини.

Структура занять. Залежно від рівня енергії групи бажано починати заняття вправами, які сприяють виходу надмірної енергії (рухливі вправи; вправи під час виконання яких можна викричатися) або піднімають її рівень.

Друга частина заняття повинна бути присвячена опрацюванню запла-нованої теми. Після того, як ведучі оголосять тему заняття, вони можуть вико-ристати «мозковий штурм» або міні-лекцію на дану тему. Оскільки ця частина є основною, в цей період учасники працюють над вирішенням своїх особистісних проблем та труднощів.



І. Вправи «Знайомство». Для проведення занять можна використовувати наступні вправи:

І. Знайомство.

Перед початком роботи групи учасникам необхідно запам’ятати імена всіх членів групи. Для цього застосовують наступну вправу.

«Моє ім'я»

а) Кожен член групи називає своє ім'я, розповідає чому його так назвали, що означає його ім'я, про історію походження, легенди, пов’язані з ним , чи подобається йому власне ім'я. Якщо не подобається , то називає ім'я, яке б для себе вибрав.

б) Кожен називає своє ім'я та по дві позитивні та негативні якості свого характеру, які починаються з тієї самої букви, що й ім'я.

Для того, щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи у атмосфері довіри та симпатії доцільно використати наступну вправу:

« Взаємне інтерв’ю». Знайдіть собі у групі пару. Розкажіть партнеру про себе з точки зору іншої людини – приятеля, матері, брата… ( цю вправу доцільно давати, коли темою заняття є проблеми взаєморозуміння з однолітками або ж з батьками).



ІІ. Вправи для діагностики проблем, групової соціометрії.

Наступні вправи дають можливість ведучому діагностувати проблеми учасників та провести групову соціометрію.

«Слово - дієслово». Учасники стоять на певній відстані один від одного. Перший кидає м’ячик і називає будь-який іменник. Другий повертає м’ячик і підбирає до іменника дієслово. Перший знову називає інший іменник.

Це варіант техніки «вільних асоціацій». Він є дуже інформативним для подальшої роботи з проблемами кожного учасника.

«Сімейний портрет». Ведучий пропонує уявити, що до учасників додому приходить фотограф, щоб зробити сімейний портрет ( бажано фотографом вибрати «проблемних» підлітків, наприклад «відкинутих»). Фотограф розподіляє сімейні ролі між членами групи, розсаджує їх так, як він вважає за потрібне та розповідає хто з ким приятелює, які взаємини між членами сім'ї, чим кожен з них займається.

Метою гри є проведення соціометрії дитячої групи, а також діагностика взаємин у сім'ї учасників.



ІІІ. Вправи для розминки та інтеграції групи.

Проводячи групову психокорекційну роботу з підлітками, необхідно мати великий запас рухливих ігор, які виконують роль розминки на початку заняття, сприяють згуртуванню групи. Знімають емоційну напругу після «важких» тем, піднімають настрій наприкінці заняття. Наприклад, це можуть бути наступні вправи:

«Як ми ходимо». Ведучий пропонує учасникам порухатись по кімнаті: а) дуже швидко; б) ніби ви дуже змучені; в) як п’яні; г) ніби ви чимось незадоволені. А зараз: а) підлога стала липкою; б) повітря непрозоре і важко дихати; в)сили гравітації збільшилися у 10 разів; г) раптом зникла сила тяжіння; д) на підлозі з'явилося багато предметів, які треба оминати.

«Передай предмет». Учасники шикуються у дві шеренги один напроти одного. За сигналом ведучого вони мають передати від першого до останнього якийсь невеликий предмет – яблуко або іграшку. Складність у тому, що можна користуватися тільки підборіддям або плечем. Руками допомагати не можна.

«Митники та контрабандисти». Група обирає митника Решта учасників грають роль пасажирів літака. Один з них контрабандист. Митник виходить, а учасники вибирають контрабандиста, який ховає у своєму одязі якийсь дрібний предмет. Після чого митник входить до кімнати, а пасажири по одному проходять повз нього. Митник повинен визначити, хто має контрабанду. На це йому дають 3 спроби.

Ця гра розвиває спостережливість, вміння «читати» майже непомітні невербальні сигнали. Нею можна починати заняття на тему «Спілкування».



ІУ. Вправи, що сприяють зняттю м'язового та емоційного напруження.

Запропоновані вправи допоможуть зняти емоційне напруження, сприятимуть зняттю м’язових затискань та формуванню вміння розслабитися і відпочивати, а також концентруватися і зосереджуватися.

«Вогонь – лід». За командою ведучого: «Вогонь!» - учасники починають інтенсивний рух всім тілом. Плавність та інтенсивність руху кожен учасник вибирає сам. За командою: «Лід! – кожен застигає в позі, при цьому треба напружити все тіло.

Цю вправу добре використовувати для корекції імпульсивної поведінки.

Для заспокоєння нервової системи і гасіння емоцій допомогає спокійне дихання.

«Глибоке дихання». Глибоко вдихніть носом, порахуйте до восьми, після чого повільно випускайте повітря через рот при цьому рахуйте до 16 або більше – так довго, як зможете. Прислухайтесь до звуку повітря і відчуєте, як зникає напруження. Повторіть вправу 10 разів.

Наступна вправа побудована на використанні керованої фантазії, яка допоможе зняти стрес, відчути прилив енергії.

«Океан». Сядьте прямо в кріслі, не напружуючись. Можете сісти у медитаційний позі. Уявіть собі океан. Ви бачите безмежний водний простір, хвилі піднімаються і ростуть, розбиваються на піску просто біля ваших ніг. Якщо ви про щось думаєте, ваші думки відносять хвилі. Дивиться на океан. Це - ваш власний світ, сповнений спокою, Ви можете відчути його в будь-який момент. Відкрийте очі. Якщо хочете, посидьте кілька хвилин.



У. Ігри на тренування витримки і контролю імпульсивності.

«Зачаровані». Обирається ведучий, після цього всі учасники починають ходити по кімнаті. За командою ведучого: «Стоп!» - всі замирають. Ведучий намагається розвеселити «зачарованого». Якщо це вдається, «відчарований» приєднується до ведучого. Гра закінчується, коли всі учасники «відчаровані». Виграють найстійкіші.



УІ. Робота з емоціями.

Саме у підлітковому віці доцільно оволодіти вмінням конструктивно виражати свої емоції. Вправи, які запропоновані нижче, спрямовані на формув-ання вміння розуміти почуття інших людей та адекватно виражати свої.

Досвід роботи показує, що молоді люди не вміють ідентифікувати свої почуття, тому роботу доцільно починати, ознайомлюючись з різноманіттям назв почуттів та емоційних станів.

«Хто більше». Учасники розбиваються на дві команди. Кожна команда протягом 10 хвилин виписує в один стовпчик назви негативних почуттів та емоційних станів, а в другий – позитивних. Виграє та команда, яка виписала більше назв почуттів.

«Привіт». Ведучий роздає учасникам картки з назвами емоційних станів. Кожен має сказати: «Привіт!» - з тим почуттям, яке позначене у картці.

Вправа допомагає усвідомити, що емоційний стан людини передається, насамперед, за допомогою невербальних знаків, які можуть суперечити вербальному посланню.



УІІ. Робота зі злістю.

«Насвари учасника». Учасники сидять у колі. Одному з них ( це може бути агресивний підліток) зав'язують очі, а його сусід показує на когось рукою, щоб усі бачили, і говорить: «Вилий злість, що нагромадилася у тобі, на цю людину». Після цього розв’язують очі і показують кого він висварив. Автор вибачається перед жертвою вербальної агресії.

Після цієї вправи знімається нервове напруження окремих часників групи, зменшується рівень тривожності, атмосфера в групі стає відвертішою і безпосереднішою.

«Малюємо злість». Учасникам пропонують намалювати на аркушах паперу свою злість так, як вони її уявляють, а потім знищіти малюнок або зробити вогнище і спалити власну злість.

«А ну голосніше». Ведучий пропонує учасникам сісти і заплющити очі. За сигналом: «Починаємо», - всі висловлюють незадоволення ситуацією (вчителями, батьками, приятелями та ін.). Це треба робити одночасно і якомога голосніше, як тільки крики почнуть стихати, ведучий наказує: «Розплющить очі! А тепер повторіть свої слова, дивлячись в очі один одному». Потім ведучий визначає спільні скарги, після чого відбувається групове обговорення.

Вправа допомагає виплеснути назовні злість і перетворює образи та гнів у крик та смішну словесну перепалку. Це дозволяє почути, чим незадоволені інші та дає можливість обговорити і вирішити проблеми.

«Скринька образ». Учасники групи записують 1-2 образи, які їм не вдалося вибачити, і кладуть папірці із записами у скриньку. Потім приймають рішення, що зробити зі змістом цієї скриньки (спалити, порвати, викинути). Зі словами: «Я вибачаю тобі, мій кривднику, і більше не серджуся на тебе», - група виконує обрану дію.

Вправа допомагає звільнитися від негативних почуттів за допомогою керованої фантазії.



УІІІ. Вправи на самопізнання, самоусвідомлення та формування адекватної самооцінки.

«Хто ти?». Ведучий 10 разів запитує учасників: «Хто ти?» - а члени групи записують на аркушах паперу відповіді, які починаються зі слова «Я – (учень, егоїст та ін.)». Потім вони пронумеровують ці думки за значимістю таким чином, щоб та думка, яка найбільше характеризує учасника, стояла на першому місці, а та, яка характеризує найменше, - на останньому.

Ведучий пропонує порахувати, які думки про себе переважають: пози-тивні чи негативні, та задуматися, з чим це пов’язано.

Ця вправа дає можливість відкрити в собі щось нове, усвідомити речі, які раніше повністю не усвідомлювалися.

«Міцне бомбардування». Учасник сідає у крісло в центрі кола і вислу-ховує думки про свої сильні сторони, позитивні риси, в яких ситуаціях вони виявилися. Потім «міцне бомбардування» отримує наступний учасник.

Таким чином, учасники не тільки мають можливість підняти свою само-оцінку, але й вчаться знаходити міцні сторони інших людей, надавати їм психологічну підтримку, а також її приймати.

Той факт, що за результатами проведення двохденного соціально-пси-хологічного тренінгу з підлітками показники агресії у них трохи зменшились, а також з’явилося бажання продовжити заняття, безумовно свідчить про доціль-ність такої багатофункціональної форми корекційної роботи з підлітками як соціально-психологічний тренінг. Відмічаючи можливу нестійкість позитивних змін за короткий термін роботи з підлітками, ми вважаємо, що бажання підлітків продовжити роботу в групі акцентує такий важливий чинник виникнення агресії, як недостатнє позитивне міжособистісне спілкування або його відсутність, недостатнє приділення уваги саме особистості підлітка та його проблемам. Таким чином, роботу з профілактики і корекції агресивної поведінки підлітків доцільно проводити як у формі соціально-психологічного тренінгу, так і за допомогою педагогічних заходів. Останні можуть включати не тільки заходи по залученню дітей до активного шкільного життя, але й виховну роботу з батьками дітей. Комплексний підхід має забезпечити ту ефективну роботу з подолання або зни-ження рівня агресії серед підлітків, яка сприяє розвитку здорового суспільства.
Висновки до третього розділу

1. За результатами дослідження видів агресії виявлено вираження показ-ників індексу ворожості та агресивності, які переважно знаходяться на «серед-ньому» та «середньому високому і високому» рівнях. Таким чином, у групі досліджуваних більша частина підлітків має схильність до агресивної поведінки та ворожого ставлення. Дані результати свідчать про необхідність профілактич-них та корекційних заходів для усіх членів групи.

2. У результаті дослідження було виявлено, що ціннісні орієнтації осо-бистості відіграють вирішальну роль у регуляції її поведінки. Так як цінності – це соціальний регулятор поведінки особистості, для зниження загального рівня агресивності та ворожості серед підлітків необхідно робити акцент на форму-вання певної системи цінностей серед молоді. Отримані результати дослідження визначають структурні та змістовні елементи програми профілактики та корекції агресивної поведінки на основі ціннісних орієнтацій особистості.

3. Програма профілактики та корекції агресивної поведінки підлітків на основі ціннісних орієнтацій особистості будується на засадах соціально-психо-логічного тренінгу, який закріплює і формує навички міжособистісних стосунків з метою розвитку особистості молодої людини. Загальною метою занять є діаг-ностика та корекція девіантної поведінки, реагування на негативні емоції, навчання конструктивним формам спілкування, формування позитивного мис-лення. Методи соціально-психологічного тренінгу спрямовані на розвиток комунікативних здібностей підлітка, уміння адекватно сприймати себе й оточу-ючих. У тренінгових групах виробляють й коректують норми особистісної поведінки й міжособистісної взаємодії, розвивається здатність гнучко реагувати на ситуацію. За результатами проведення двохденного соціально-психологічного тренінгу з підлітками показники агресії у них трохи зменшились і з’явилося бажання продовжити заняття, що свідчить про доцільність такої форми корек-ційної роботи з підлітками як соціально-психологічний тренінг.



РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Базою дослідження було обрано Молодіжний центр «Дон Боско», який розташований за адресою 65074 Одеська обл., м. Одеса, вул. маршала Мали-новського, буд. 35-а.

Даний молодіжний центр підпорядковується Благодійному фонду «Дон Боско» (до 16 липня 2013 року - Благодійна організація). Форма власності – приватна.

Благодійний фонд «Дон Боско» - це недержавна неприбуткова благодійна організація, яка створена і діє відповідно до Конституції України, Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", інших нормативно-пра-вових актів та Статуту даної організації.

Молодіжний центр функціонує згідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 26. 04. 2001 року, Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06. 2001 р., Закону України «Про органи та служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», Конвенції ООН про права дитини, Законів України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики України».

Основною метою діяльності організації є здійснення благодійної діяльності в інтересах дітей та молоді, реалізація та захист їх інтересів, пропаганда ідей гуманізму та милосердя.

Місія Молодіжного Центру «Дон Боско» - безкорислива благодійна діяльність, спрямована на надання різних послуг дітям та молоді, у тому числі матеріальної, фінансової, соціальної та духовної допомоги.

Фінансування молодіжного центра здійснюється за рахунок коштів благодійного фонду «Дон Боско» у тому числі спонсорської допомоги та пожертв громадян.

Послуги, що надає молодіжний центр:



  • розроблення моделей соціальної адаптації поведінки дітей, підлітків, юнаків та дівчат, які потрапили в стан соціально-психологічного лиха;

  • надання необхідної допомоги соціальним працівникам в розробці та здійсненні соціально-педагогічних програм;

  • формування підлітково-юнацьких груп та груп дорослих задля соціально-педагогічної підтримки дітей та молоді;

  • вирішення питань, що пов'язані з проблемою дитячої зайнятості та організацією дозвілля;

  • морально-духовне виховання дітей та молоді;

  • організація і проведення семінарів, курсів, тренінгів та інших методико-освітніх заходів;

  • здійснення контактів з дитячими та молодіжними організаціями України та іншими країнами близького та дальнього зарубіжжя, використовуючи екскурсії, фестивалі, конкурси;

  • різноманітні соціальні послуги.

Робота молодіжного центру є відкритою та гласною за винятком питань, що становлять службові таємниці.

Молодіжний центр «Дон Боско» у своїй діяльності взаємодіє з державним сектором, з приватними підприємствами, різного роду установами та організа-ціями, з іншими благодійними фондами, у тому числі і за кордоном, а також із сектором бізнесу. Центр активно співпрацює з органами і службами у справах неповнолітніх.

Основними завданнями молодіжного центра є:


  • навчити дітей і молодь проводити своє дозвілля з користю для себе та інших.

  • залучити дітей і молоді до загальноприйнятих християнських цінностей;

  • всебічний розвиток дітей та молоді.

На рис. 4.1 зазначена схема взаємодії Молодіжного Центру «Дон Боско» із зовнішнім середовищем.

Зовнішнє середовище у вигляді суспільства, державних установ, громадських організацій, міжнародної та державної законодавчої бази, сектору бізнесу, ЗМІ, а також медичних та навчальних закладів, правоохоронних органів, служб та органів у справах неповнолітніх, партнерів організації, спонсорів впливає на систему функціонування благодійних організацій у межах системи. Зовнішнє середовище формує потребу у постійній роботі з дітьми і підлітками, які б мали значний потенціал розвитку власних можливостей.

На рис. 4.2 зазначена схема діяльності Молодіжного Центру «Дон Боско», яка визначає мету, коло осіб, які є споживачами послуг Молодіжного Центру, його функціональну структуру, ресурси у вирішенні завдань, досвід, який використовує МЦ у своїй роботі, а також нову соціальну норму.

Молодіжний центр має певні ресурси, які є основою вирішення завдань, покладених на нього благодійним фондом. До таких ресурсів відносяться: міжнародна та законодавча база; власні кошти організації; спонсорство; благодійні внески та пожертви; людські ресурси (волонтери та кадровий потенціал).

Основним ресурсом Молодіжного центру є бюджет Благодійного фонду «Дон Боско». Але коштів, що надаються фондом на потреби Центру, не завжди вистачає, тому організація шукає додаткові джерела фінансування, залучаючи спонсорів і приймаючи благодійні внески та пожертви.

Ефективність роботи Молодіжного Центру забезпечується досвідом країн колишнього СРСР, СНД, ЕС, інших організацій України, у тому числі власним досвідом працівників, творчою діяльністю, індивідуальним підходом до кожної молодої людини, загальною доброзичливою атмосферою та великою багаторічною роботою з дітьми та молоддю. Таким чином формується нова соціальна норма, що створюється у Центрі та впливає на його зовнішнє середовище.




Рис. 4.2. МЦ «Дон Боско» у взаємозв’язку компонентів визначення мети та

проектування соціальної роботи.

Нова соціальна норма може мати різні дійові цілі, наприклад, формування в суспільстві позитивного відношення і довіри до роботи громадських та благодійних організацій, що займаються проблемами дітей та молоді, розвиток особистості майбутнього покоління, соціалізація дітей та молоді, особливо так званих груп ризику, звернення уваги на проблеми підростаючого покоління, формування лояльного та терплячого ставлення суспільства до недоліків особистості підлітка.

Відповідно до мети даної роботи, нова соціальна норма, основною функцією якої є зменшення наслідків агресивної поведінки і гармонійний розвиток особистості молодої людини, полягає в удосконаленні таких заходів мотивації серед дітей та молоді, як проведення періодичних освітніх програм та соціально-психологічних тренінгів.

Перша має включати інформацію про можливість виникнення негативних емоційних станів, зокрема, різних видів агресії, у підлітків, а також передбачати проведення практичних занять у формі психологічного тренінгу з формування навичок долаючої поведінки негативних емоційних станів. Це, в свою чергу, буде сприяти підвищенню ресурсів особистості молодої людини, впливатиме на її соціалізацію та адаптацію у суспільстві, а також на психологічні особливості особистості та формування у неї правильної системи цінностей. Формування ціннісних орієнтацій підвищує можливості підлітка протидіяти негативним наслідкам агресивного поводження в суспільстві.

Значущість такої соціальної норми обумовлена тим, що вона безпосередньо впливає на основну мету Молодіжного Центру - здійснення благодійної діяльності в інтересах дітей та молоді, реалізація та захист їх інтересів, пропаганда ідей гуманізму та милосердя.

Менеджерський цикл допомагає упорядкувати цей процес формування та застосування нової соціальної норми.

На рис. 4.3 зазначено менеджерський цикл у вирішенні проблеми зменшення рівня агресивної поведінки серед молоді.


Планування втручання

Розробка плану профілактичної роботи з агресивними підлітками. Організація взаємодії працівників МЦ з агресивними підлітками та їх сім'ями. Залучення фахівців до підготовки та проведення тренінгів з профілактики та корекції агресивної поведінки підлітків на основі ціннісних орієнтацій особистості.



Рис 4.3 Схема менеджерського циклу у вирішенні проблем зменшення рівня

агресивної поведінки серед підлітків.
Він включає наступні блоки:

теоретичний блок: оцінка рівня агресії підлітків після проведення соціально психологічного тренінгу; пропозиція кваліфікованої психологічної допомоги у вигляді тренінгу профілактики і корекції агресивної поведінки; надання кваліфікованої психологічної допомоги у вигляді консультацій та соціально-психологічних тренінгів, а також за потребою надання матеріальної чи грошової допомоги;

діагностичний блок: діагностика одержаних даних про особу, діагностика безпосередньо особистості та умов її життєдіяльності, а також залучення і обробка додаткової інформації, визначення ситуації і ресурсів, направлених на вирішення проблеми; повернення до первинного діагнозу та проведення повторної діагностики.

Практичні рекомендації щодо профілактики і корекції агресивної поведінки підлітків на основі менеджерського циклу: включення підлітків, які відвідують МЦ, в тренінгові групи на основі їх добровільної згоди; розробка плану профілактичної роботи з агресивними підлітками, організація взаємодії працівників МЦ з підлітками та їх сім'ями, залучення фахівців до підготовки та проведення тренінгів з профілактики та корекції агресивної поведінки підлітків на основі ціннісних орієнтацій особистості.

Змістовна сутність втручання, метою якого є профілактика і корекція агресивної поведінки підлітків, базується на принципах розвитку когнітивної (навчання), поведінкової (соціально-психологічнй тренінг) і емоційної (стабілізація психофізіологічного тонусу) сфер. Навчання має на увазі проведення циклу занять, що ознайомлюють підлітків з поняттями агресії і агресивної поведінки та їх наслідками у життєдіяльності людини. Тематика занять має охоплювати людські відносини, загальні цінності. Окремо розглядаються цінність сімейних відносин, толерантність, довіра.

Тренінг профілактики і корекції агресивної поведінки підлітків спрямований на соціально-психологічні аспекти їхньої поведінки, особливості взаємодії, розвиток когнітивно-емоційної сфери на основі ціннісних орієнтацій особистості. Спочатку і наприкінці тренінгу проводиться діагностика психологічних станів підлітків, що дозволяє оцінити ефективність втручання і доцільність його продовження для окремих індивідів.

Стабілізація психофізіологічного тонусу зазвичай проводиться в кабінетах психологічного розвантаження, що вважається одним з діючих засобів корекції психофізіологічного стану людини, зокрема, зниження збудження, зняття втоми, зниження агресії. Заняття в різних фізкультурних секціях також сприяє підтримці здоров’я підлітка і зниженню його агресії.

Оснащення кімнати психічного розвантаження, підготовка методичних матеріалів для проведення тренінгу і встановлення потрібного обладнання, навчання і підвищення кваліфікації кадрів, - все це потребує додаткового фінансування. Тому важливим стає налагодження тісної взаємодії зі спонсорами, зарубіжними фондами, благодійними організаціями, активна співпраця зі ЗМІ.

Таким чином, взаємозвязок усіх блоків менеджерського циклу визначає цілісний технологічний процес формування та реалізації програми забезпечення умов для ефективної самореалізації підлітків та молоді, профілактики та корекції їхнього психологічного стану.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка